Заха Хадiд - iдина жiнка-архiтектор, що стала лауреатом премii Прiтцкера
Змiст
Введення
1. Творчiсть Захи Хадiд
2. Характеристика Vitra Fire Station
3. Пiдбiр аналогiв до об'iктiв дизайнерськоi розробки
Висновок
Лiтература
Введення
"Я люблю, коли рух
стаi архiтектурою".
Заха Хадiд
Заха Хадiд - iдина жiнка-архiтектор, що стала лауреатом премii Прiтцкера (2004 рiк). Премiя широко вiдома в свiтi i вважаiться аналогом Нобелiвськоi. Нобелiвська премiя по архiтектурi не вручаiться, що спонукало сiм'ю Прiтцкер (власники сiтi готелiв Hyatt по всьому свiту) в 1979 роцi заснувати власну щорiчну архiтектурну премiю. РЗi розмiр, крiм "нобелiвського статусу" - 100 тисяч доларiв.
Заха Хадiд народилася в Багдадi в 1950 роцi в сiм'i промисловця, одного iз засновникiв Нацiональноi Демократичноi партii РЖраку. Вже в 11 рокiв, пiд час поiздки до Англii, вона вирiшила, що хоче стати архiтектором. В 1972 роцi, пiсля закiнчення Американського Унiверситету в бейрутi, Хадiд переiхала до Лондона i поступила в школу Архiтектурноi Асоцiацii. Викладачi називали ii "планетою на своiй власнiй орбiтi", найталановитiшою людиною зi всiх, кого iм доводилося учити, але згадували при цьому, що iй була потрiбна допомога при розробцi другорядних деталей, особливо сходiв, якi в ii студентських проектах завжди упиралися в стелю.
В 1980-у Хадiд заснувала власну архiтектурну фiрму "Zaha Hadid Architects".
Оригiнальний i безкомпромiсний пiдхiд до творчостi не дозволяв iй займатися дрiбними замовленнями для приватних осiб, тому вона залишилася викладати в Архiтектурнiй Асоцiацii, беручи активну участь у всiляких конкурсах.
По-началу Захе не те щоб дуже не везло. РЗi перевернений хмарочос для англiйського мiста Лестера (1990) так i залишився на паперi, проект спортивного клубу "Пiк" (1983) на горбi над Гонконгом перемiг в мiжнародному конкурсi, але замовник збанкрутiв. В 1994 роцi Хадiд здобула широку популярнiсть у Великобританii, вигравши конкурс на проект Оперного театру затоки Кардiфф. Але забудовник злякався оригiнальностi ii дизайну, i пiсля пiвтора рокiв конфлiктiв вiдмовився вiд проекту. За останнi тридцять рокiв ii проекти помiняли уявлення про те, що таке архiтектура.
Фiрмовий коник Хадiд - крайнощi у формоутвореннi. РЗi об'iкти наповненi кривими лiнiями i дисонансними кутами, вона завжди використовуi спотворений вид перспективи для створення додаткового вiдчуття динамiки i деформацii. Деякi критики порiвнюють ii архiтектуру з атомним вибухом. Сама ж Хадiд любить пiдкреслювати свою прихильнiсть до iдей супрематизму Казимира Мальовiча i його архитектонам.
"Я повiрила в те, що будiвлi можуть висiти в повiтрi. Тобто я знаю, що насправдi вони спираються на землю, але виглядаi це так, нiби вони не торкаються поверхнi. Для iнженерiв, з якими я працюю, моi проекти - це постiйний головний бiль.
Зараз будiвельнi технологii розвиваються в двох напрямах: перше можна назвати стилiстичним, друге - конструктивним. Я не думаю, що слiд використовувати технологii для декорування, менi цiкавiше будувати будiвлi, в яких iнженерна складова стаi невидимою. Наприклад, ви не бачите колон, але не тому що у будiвлi вiдсутня структура, а тому що ця структура спроектована по-iншому".
Приклад. Центральна будiвля заводу BMW в Лейпцiгу, побудоване за проектом Захи Хадiд, була визнана кращою спорудою на територii Нiмеччини (за версiiю Федеральноi палати архiтекторiв) в 2005 роцi. Навiть зовнi будiвля виглядаi футуристично, але все найцiкавiше ховаiться всерединi. "Бiлi" i "синi комiрцi" працюють тут практично в одному просторi - складальнi лiнii проходять пiд високою стелею фойi. Кузови на конвейiрi, що пiдсвiчуiться голубим свiтлом, пропливають над самими рiзними примiщеннями - вiд коридорiв i кабiнетiв до лабораторiй i залiв засiдань. Завдяки цьому всi компанii, що служать, можуть спостерiгати процес виробництва. Так само, як i в Скляному заводi Volkswagen, тут розташованi виставковi примiщення, ресторан, проводяться екскурсii для вiдвiдувачiв. Ось тiльки плоский скляний дах, придуманий Хадiд, навiть такому концерну, як BMW, виявилася не по кишенi, i в цiлях здешевлення ii вирiшено було зробити бетонною. Але це швидше виключення - останнiм часом втiленням iдей Захи Хадiд нiщо не перешкоджаi. Дуже вони красивi i незвичайнi, щоб мiняти в них навiть самi незначнi деталi.
" Кожний мiй проект - це свого роду ландшафту. Дуже важливо то, як ви розташуiте в цьому ландшафтi необхiднi вам елементи, якою буде його топографiя, буде який кут падiння свiтла. Архiтектор повинен думати про те, чи буде людинi просто орiiнтуватися в ньому, чи зможе вiн легко знайти шлях назад, якщо схоче повернутися i ще раз подивитися на щось, що вже бачив. В проектi обов'язково повинна бути присутнiй значна частка дивного. Проект, як будь-який справжнiй об'iкт бажання, спочатку повинен здаватися загадковим, немов незнайома територiя, яка чекаi, щоб ii вiдкрили i дослiдили".
1. Творчiсть Захи Хадiд
Потрiбне чимале тренування, щоб смаху вимовити слово ВлпостструктурализмВ», жодного разу не затнувшися В постструктурализме будь-якi структури розумiються не як абсолютнi даностi, але як щось принципово вiдкрите i незавершене, щось без абсолютного центру, без абсолютноi системи координат. Це, зокрема, пов'язано з вiдмовою вiд уявлення про бiнарнi опозицii як основi вiдносин мiж елементами системи. Деконструктiвiзм тАФ напрям в сучаснiй архiтектурi, засноване на застосуваннi в будiвельнiй практицi iдей французького фiлософа Жака Деррiда. РЖншим джерелом натхнення деконструктивистов i радянський конструктивiзм 1920-х рр. Для деконструктивистских проектiв характерна вiзуальна ускладненiсть, несподiванi зламанi форми, пiдкреслено агресивне вторгнення в мiське середовище.
Як самостiйна течiя деконструктивизм сформувався в кiнцi 1980-х рр. (роботи Пiтера Ейзенмана i Данiеля Лiбеськiнда). Теоретичною пiдосновою руху сталi мiркування Деррiда про можливiсть архiтектури, яка вступаi в конфлiкт, ВлрозвiнчуiВ» i скасовуi саму себе. Подальший розвиток вони отримали в перiодичних виданнях Рема Колхаса. Манiфестами деконструктивизма вважаються пожежна частина ВлВiтра Захи ХадiдВ».
Згiдно философам-деконструктивистам, все, що нам вiдомо про свiт тАУ лише iсторii, якi люди розказують самi собi i один одному. Людська особа будуiться i розвиваiться подiбно художньому тексту тАУ трагедii, комедii, романсу, сатирi. РЖсторики i соцiологи складають оповiдання в тих же жанрах, але про великi маси людей. РЖ навiть фiзики з математиками Влрозказують iсторiiВ» про ядернi частинки по тих же законах лiтературного жанру.
Архiтектура не уникнула загальноi долi i з Влзастиглоi музикиВ» перетворилася на Влкам'яний текстВ». Проте роль архiтектора при цьому найсерйознiшим чином змiнилася. Архiтектор перетворився на розповiдача, виступаючого з своiми оповiданнями перед жителями мiст i весей. РЖ замiсть традицiйних критерiiв Влмiцнiсть тАУ зручнiсть тАУ красаВ» його праця тепер оцiнюiться по шкалi Влзахопливiсть тАУ емоцiйнiсть тАУ оригiнальнiстьВ». Подiбно старогрецьким аэдам часiв Гомера або середньовiчним вуличним мейстерзингерам, архiтектор публiчно породжуi захоплюючi, забавнi або страшнi образи. При цьому особливоi правдивостi вiд нього нiхто не чекаi, вона навiть якось не дуже i доречна. Як тонко помiтив Федiр Тютчев, Влдумка проречена i брехняВ». Будь-який текст, будь-яка iсторiя тАУ вигадка i неправда. РЖ розповiдач, як чесна людина, не повинен претендувати на яку-небудь iстиннiсть або остаточну своiх розповiдей. Адже кожний читач тАУ спiвавтор, читаючи текст, вiн переiнакшуi цей текст по своiму розумiнню. На всяку, найрозумнiшу i логiчну повiсть знайдеться такий спосiб прочитання, який перетворить ii на шизофренiчнi бреднi. Отже, архiтектору не коштуi i намагатися збудувати щось правильне, стiйке i завершене. Все одно знайдеться така точка зору, з якою будова виглядатиме дивно i безглуздо тАУ а в нашу епоху тотальноi политкорректности всi точки зору равноправны.
Архитектор-деконструктiвiст (постструктуралист) будуi i одночасно сам руйнуi свою будову. Приблизно так iнший розповiдач засуджуi: Не Влприiмно тАУ не слухай, а брехати не заважай!В» Звiдси зростаi i феномен Влзоряного архiтектораВ» (starchitect). Це оповiдач, який в процесi розповiдi мiняi значення не тiльки своiх власних творiв, але i всiх iнших, включаючи i передуючих.
Спроектоване i побудоване ВлзiркоюВ» прогинаi i вивертаi в нову площину образи стилiв, районiв i цiлих мiст, що iсторично склалися. Новий Музей Гуггенхейма припинив iснування провiнцiйного, депресивного Бiльбао i породив нове, досягаюче i росте успiху мiсто тАУ абсолютно так, як екранiзацiя надихаi на нове життя давно забутi книги.
Архiтектура тАУ це оповiдання. В потоцi проектованого i будуiться можна знайти всi жанри i рiзновиди, знайомi нам по лiтературi. Сьогоднi менi хотiлося б поговорити про архiтектурний трiллер i про те, як цей жанр представлений в матерiалах РЖнтернету.
Емоцiйний змiст трiллера лежить в областi станiв, якi звичайно вважаються неприiмними, негативними. Трiллер культивуi гнiв, страх i огиду. Персонажi трiллера викликають роздратування i антипатiю, тривогу i огиду. Лiдер сучасного лiтературного трiллера тАУ Стiвен Кинг. Безперечний роздiл сьогоднiшнього архiтектурного трiллера тАУ Заха Хадiд, Влгран-панi мiжнародного деконаВ».
Вона тАУодна з самих титулованих i знаменитих архiтекторiв сучасностi, перша (i поки iдина) жiнка тАУ лауреат Прiтцкеровськой премii. Пошукова система на ключовi слова ВлZaha HadidВ» пропонуi 1.610.000 (один мiльйон шiстсот десять тисяч) адрес. Персональний сайт zaha-hadid.com даi перелiк знакiв пошани з боку свiтовоi архiтектурноi спiльноти: голова Вищоi школи дизайну iменi Кензо Танге в Гарвардському унiверситетi, голова студii Суллiвана Школи архiтектури Чiкаго в унiверситетi штату РЖлiнойс, професор Вищоi школи будiвельного мистецтва Гамбурга, професор архiтектурноi школи Кнолтон в Огайо i Студii майстрiв в унiверситетi Колумбiя, Нью-Йорк. Почесний член Американськоi академii мистецтв i лiтератури, стипендiат Американського iнституту архiтектури i Командор Британськоi iмперii. Постiйний професор унiверситету Прикладних мистецтв Вiдня (Австрiя) i запрошений професор фундацii Еро Саарiнена по архiтектурному дизайну в унiверситетi Йель, Нью-Хейвен, Коннектiкут, США.
Рис.1.1. Титульна сторiнка сайту http://" onclick="return false">.
Титульна сторiнка сайту http://" onclick="return false">
Дуже показово виглядають портрети самоi Захи Хадiд, опублiкованi рiзними сайтами.
Зовнiшнiсть притцкеровского лауреата, скажемо прямо, виглядаi достатньо незвичайно. Буйна зачiска i деяка недбалiсть в одязi (виключно чорного кольору), могутнiй лоб, важкi вiка, м'ясистi щоки i тверде пiдборiддя тАУ i при цьому нiс гачком, презирливi носогубные складки i пухкi арабськi губи. Який-небудь фiзiономiст прийшов би у вiдчай, намагаючись видiлити головну межу в характерi по рисах обличчя. На цьому обличчi акцентовано все, що тiльки можна тАУ iнтелект, воля, сексуальнiсть, товариськiсть..
Як написав авторитетний сайт http://" onclick="return false">
Втiм, сам iнтер'iр першого поверху Готелю Пуерто Америка цiлком здатний продемонструвати перехiд вiд гламурности до готичности (не плутати готичность з готичним стилем!). Якщо бiла спальня виглядаi як iлюстрацiя до казки про Белоснiжку, то чорний варiант швидше схожий на декорацii з комп'ютерноi гри про вбивць.
Щоб переконатися, що враження вiд чорноi спальнi тАУ не випадковiсть, ми проаналiзували програмою ImageExpert всю пiдбiрку фотографiй по роботах Захи Хадiд з сайту http://" onclick="return false">
Мал. 1.2. Будiвля ВлКрапляВ» (Blob), спроектоване Захой Хадiд на площi Червiта в будапештi.
Будiвля ВлКрапляВ» (Blob), спроектоване Захой Хадiд на площi Червiта в будапештi. В оточеннi барочних будов, будiвля дiйсно нагадуi чи те краплю ртутi, чи то нiкельованого слизняка (вiзуалiзацiя узята з сайту
http://hg.hu/?hg3=cikk_reszletes&cikk_id=1832&pageIdx=1).
Емоцiям Влхаотичного рядуВ» тАУ гнiву, страху, огидi тАУ замало мiсця в затишному iвропейському способi життя. Ось i виникаi дефiцит, а де попит тАУ там i пропозицiя. В повсякденнiй реальностi жителю сучасного мiста заборонено вiдкрито виплiскувати хаотичнi стани. Якщо я спробую заревти вiд гнiву в уранiшньому автобусi (як би менi цього нi хотiлося) тАУ неприiмностей не уникнути. Не можна вiдкрито виражати страх: кидатися, заламувати руки, вищати i ридати. Не зрозумiють. РЖ обливати презирством перехожих не прийнято, навiть якщо спiвгромадяни насправдi давно вже викликають у вас огиду i нудоту. РЖ ось, як компенсацiя пригнiчених Влзаборонених емоцiйВ» з'являiться i розцвiтаi естетика розпаду i руйнування. Чим бiльш впорядковане i коректне середовище оточуi людей, тим потрiбнiше iм деформованi i перекошенi форми деконструктивизма. Втiм, Володимир Паперний недавно виказав гiпотезу про те, що весь модернiзм (а тим бiльше постмодернiзм) маi Влвбудований механiзм самознищенняВ» (стаття ВлМодернiзм i руйнування в архiтектурiВ» на сайтi
http://" onclick="return false">).
Масова культура взагалi часто граi роль компенсатора, заповнюючи дефiцитнi образи.
Що ж, мабуть, архiтектура сьогоднi набуваi характеру масового мистецтва тАУ зi всiма плюсами i мiнусами цього статусу. Такий ось епос наших днiв.
2. Характеристика Vitra Fire Station
РЖсторiя компанii тАЬVitraтАЭ почалася в 1934 роцi, коли Вiллi Фельбаум (Willi Fehlbaum) купив фiрму, що проводила устаткування для магазинiв. Проте, пiсля поiздки власника до Америки, вона була перепрофiльована пiд випуск меблiв. Велику роль при ухваленнi цього рiшення зiграв стiлець, розроблений Чальзом i Рейем Еймсамi (Charles and Ray Eames). Його дизайн справив величезне враження на Вiллi, який сам схотiв випускати подiбнi зразки меблевоi продукцii.
В 1950 роцi компанiя отримала назву, яка вiдома i понинi - Vitra. РЗi виробництво знаходилося у Вайль-на-Рейнi (Weil am Rhein, Germany). Особливий статус лiдера в своiму сегментi ринку, компанiя заслужила завдяки не тiльки функцiональностi i практичностi своii продукцii, але i високим рiвнем дизайнерських рiшень. Для досягнення цього звання, тАЬVitraтАЭ прагнула працювати тiльки з самими вiдомими дизайнерами i архiтекторами з рiзних краiн.
В 1981 роцi через пожежу було знищенi практично всi виробничi площi. Будiвництво новоi будiвлi фабрики було доручено англiйському архiтектору Николосу Грiмшоу (Nicholas Grimshaw). Через п'ят лiт була побудована ще одна будiвля, спроектована португальським архiтектором Альваро Сизому (Alvaro Siza). Поступово виставковi i виробничi примiщення для тАЬVitraтАЭ створювали за проектами Захи Хадiд (Zaha Hadid) i Тадао Андо (Tadao Ando).
Архiтектор завжди намагалася поруйнувати загальноприйнятi канони i ВлрозтягнутиВ» рамки звичного простору, додавши йому могутнiй руховий iмпульс. З цiiю ж метою тАУ посилення внутрiшнього руху i деформацii тАУ Заха Хадiд, повнiстю вiдмiтаючи загальноприйняту геометрiю, використовуi спотворену перспективу, що виявляi гострi кути i кривi лiнii.
Мал. 2.1. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany http://" onclick="return false">
Але сучасний мир не стоiть на мiсцi: мiняються погляди людей на багато речей, художнiх, суспiльних, соцiальних, та i тАУ що кривити душею тАУ полiтичнi установки. Поступово до Захе Хадiд приходить визнання. Однiiю з перших здiйснених розробок стаi пожежна частина меблевоi компанii Vitra, що нагадуi бомбардувальник ВлСтелсВ» (1993). За словами самоi Хадiд, сплеск iнтересу до ii творчостi почався пiсля того, як в 1997 роцi був побудовано будiвлю музею Гуггенхейма в Бiльбао (РЖспанiя) за проектом Франка Герi (Frank Gehry). А пiсля участi в будiвництвi Центру сучасного мистецтва Розенталя в Цинциннатi (США), що вiдкрився в 2003 роцi, iдеi Захи Хадiд стають по-справжньому запитаними.
Мал. 2.2. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany http://" onclick="return false">
Вона i архiтектором, який послiдовно вiдсовуi межi понять про архiтектуру i мiське проектування. РЗi роботи експериментуi з новими просторовими поняттями, що усилюють iснуючi мiськi пейзажi. РЖз завзятiстю провидця, естетичного i цiкаво-жадiбного, який охоплюi всi областi проекту, вiд об'iктiв мiського масштабу до предметiв iнтер'iру i меблiв, вона рухаiться через перешкоди до повноцiнних i завершених проектiв загальносвiтового масштабу.
Мал. 2.3. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany
http://" onclick="return false">.archidose.org/Oct99/101899.html
Мал. 2.4. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany
http://" onclick="return false">.archidose.org/Oct99/101899.html
Сьогоднi захiднi критики по праву називають ii найперспективнiшим архiтектором найближчого десятирiччя. РЗi творчiй енергii, художньому потенцiалу i наполеонiвському розмаху може позаздрити не одна сотня Влпросунутих майстрiвВ». Кожний новий проект виглядаi ще бiльш зухвалим i новаторським в порiвняннi з попереднiм.
Мал. 2.5. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany
http://en.wikipedia.org/wiki/File:Vitra_fire_station,_full_view,_Zaha_Hadid.jpg
Мал. 2.6. Vitra company fire station Zaha Hadid, Weil am Rhein, Germany http://en.wikipedia.org/wiki/File:Vitra_fire_station,_full_view,_Zaha_Hadid.jpg
3. Пiдбiр аналогiв до об'iктiв дизайнерськоi розробки
Прогресивнi завоювання в областi архiтектури, проте, часто використовуються в чисто формалiстичнiй метi, що вiдводить вiд рацiоналiстичних рiшень будiвельних задач. Термiн "деконструктивизм" був введений в оборот французьким фiлософом Жаком Дерiда i використовувався в лiтературознавствi для позначення такого способу прочитання твору, коли свiдомо створюiться конфлiкт мiж значенням i прийнятою його iнтерпретацiiю. Цей метод розповсюдився i на образотворче мистецтво, i на архiтектуру, як реакцiя на захiдну метафiзичну фiлософiю. Деконструктiвiзм як напрям в архiтектурi 20 столiття з'являiться в кiнцi 80-х рокiв. За визначенням теоретика деконструктивизма Жака Дерiда, це не стиль, а метод, пiдхiд архiтекторiв до основ основ традицiйного пiдходу до архiтектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будiвель, а свiдоме створiння конфлiкту тим часом, як людина звикла сприймати мову i значення, i тим, що вiн бачить. Деконструктiвiзм - це питання архiтекторiв самим собi, чи можна звiльнити архiтектуру вiд гегемонii естетики, краси, користi, функцiональностi, чи такi вже непорушнi поняття порядку i безладдя i чи можна побудувати будiвлю, вiдрiкшися вiд всiх загальноприйнятих глибинних принципiв створення архiтектурних споруд..
Прогресивнi завоювання в областi архiтектури, проте, часто використовуються в чисто формалiстичнiй метi, що вiдводить вiд рацiоналiстичних рiшень будiвельних задач. Термiн "деконструктивизм" був введений в оборот французьким фiлософом Жаком Дерiда i використовувався в лiтературознавствi для позначення такого способу прочитання твору, коли свiдомо створюiться конфлiкт мiж значенням тексту i прийнятою його iнтерпретацiiю. Цей метод розповсюдився i на образотворче мистецтво, i на архiтектуру, як реакцiя на захiдну метафiзичну фiлософiю. Деконструктiвiзм як напрям в архiтектурi 20 столiття з'являiться в кiнцi 80-х рокiв. За визначенням теоретика деконструктивизма Жака Дерiда, це не стиль, а метод, пiдхiд архiтекторiв до основ основ традицiйного пiдходу до архiтектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будiвель, а свiдоме створiння конфлiкту тим часом, як людина звикла сприймати мову i значення, i тим, що вiн бачить. Деконструктiвiзм - це питання архiтекторiв самим собi, чи можна звiльнити архiтектуру вiд гегемонii естетики, краси, користi, функцiональностi, чи такi вже непорушнi поняття порядку i безладдя i чи можна побудувати будiвлю, вiдрiкшися вiд всiх загальноприйнятих глибинних принципiв створення архiтектурних споруд, у тому числi: тектонiки, рiвноваги, вертикалей i горизонталей, або все ж таки архiтектору, поруйнувавши старi принципи, необхiдно створити щось своi. Вiдрiкаючись вiд старих принципiв, необхiдно створити новi форми, новий простiр, новi типи будiвель, в яких цi мотиви "написанi" наново, втративши свою початкову гегемонiю. А створити, значить сказати "так", а не "нi".
Серед основних представникiв цього напряму варто згадати П. Ейзенмана, Би. Чумi, Д. Лiбеськiнда, Х. Фуджii. Дуже показовий зразок деконструктивистского експерименту в архiтектурi - РЖнститут сонця - був побудований фiрмою Бенiш i партнери в Штутгартськом унiверситетi. Вiдповiдно до сумiсного Нiмецько-саудiвського наукового проекту в унiверситетi передбачалося побудувати спецiальну будiвлю для проведення рiзних дослiджень по використовуванню сонячноi енергii, проходячих як в примiщеннi, так i на вiдкритому повiтрi. В результатi на околицi величезного кампусу була побудована невелика будiвля з вельми важливою роллю. Ця особлива роль зумовила архiтектурний проект цiii споруди, в якiй вiдобразилися що вiдбуваються в ньому iнновацiйнi дослiдження. Два iншi чинники вплинули на вибiр будiвельних методiв i матерiалiв для цiii будiвлi - необхiднiсть побудувати його дуже швидко i скромний бюджет. Зовнiшнi форми i внутрiшнi примiщення цiii дивноi споруди з скла i сталi повною мiрою можуть дати уявлення про те, що таке деконструктивизм в архiтектурi: велика кiлькiсть гострих кутiв, порушенi зв'язки змiщених горизонталей i вертикалей, перекошенi вiкна, безладний ритм отворiв, що стоiть пiд кутом опори, якi нiчого не несуть, виступаючi звiдусiль чи то частини конструкцiй, чи то iнженернi комунiкацii, вiдчуття повного безладдя в звичному значеннi цього слова. Мабуть, архiтекторам все ж таки вдалося створити будiвлю, вiдповiдну для заданоi функцii, сказавши тим самим "так". Оскiльки експерименти деконструктивистов не пройшли ще випробування часом, важко говорити про значення або даремнiсть iх зусиль з погляду подальшого розвитку архiтектури. Але швидше за все, шляхи розвитку лежать в бiльш позитивних естетичних архiтектурних програмах.
Мал. 3.1. Сучасне крило королiвськоi галереi Онтарiо в Торонто (арх. Д. Лiбеськiнд).
Мал. 3.2. Центр обробки даних MIT
Мал. 3.3. Музей повiтроплавання, Франка Герi, США, Лос-Анджелес
Мал. 3.4. Колумбiйський суспiльний центр, Пiтер Ейзенман.
Висновок
Архiтектор завжди намагалася поруйнувати загальноприйнятi канони i ВлрозтягнутиВ» рамки звичного простору, додавши йому могутнiй руховий iмпульс. З цiiю ж метою тАУ посилення внутрiшнього руху i деформацii тАУ Заха Хадiд, повнiстю вiдмiтаючи загальноприйняту геометрiю, використовуi спотворену перспективу, що виявляi гострi кути i кривi лiнii.
Сьогоднi захiднi критики по праву називають ii найперспективнiшим архiтектором найближчого десятирiччя. РЗi творчiй енергii, художньому потенцiалу i наполеонiвському розмаху може позаздрити не одна сотня Влпросунутих майстрiвВ». Кожний новий проект виглядаi ще бiльш зухвалим i новаторським в порiвняннi з попереднiм.
В 2004 роцi Заха Хадiд стала першоi в iсторii жiнкою-архiтектором, нагородженою Прiтцкеровськой премiiю за 29 рокiв iснування нагороди. В 2005 роцi ii вибрали кращим дизайнером року в рамках першоi виставки дизайну Design Miami 2005.
Треба вiдзначити, що планування робiт бюро Zaha Hadid Architects ведеться бiльш нiж на 10 рокiв вперед. Попереду нас чекаi ще безлiчi нових творiнь, породжених невичерпною фантазiiю Захи Хадiд, тАУ вiсникiв динамiчноi, неповторноi i смiливоi архiтектури майбутнього.
Вона i архiтектором, який послiдовно вiдсовуi межi понять про архiтектуру i мiське проектування. РЗi роботи експериментуi з новими просторовими поняттями, що усилюють iснуючi мiськi пейзажi. РЖз завзятiстю провидця, естетичного i цiкаво-жадiбного, який охоплюi всi областi проекту, вiд об'iктiв мiського масштабу до предметiв iнтер'iру i меблiв, вона рухаiться через перешкоди до повноцiнних i завершених проектiв загальносвiтового масштабу.
Зараз Заха Хадiд в працюi над рiзними проектами, включаючи: Морську поромну переправу в Салерно, РЖталiя, Високошвидкiсний вокзал в Неаполь-Афроголе, РЖталiя; житловий проект у Флоренцii, РЖталiя; мiська площа i кинокомплекс в Барселонi, РЖспанiя; дизайн iнтер'iру для тАЬГотель Пеерта АмерикатАЭ в Мадридi, РЖспанiя; житловий проект у Вiднi, Австрiя; тАЬМегi ЦентртАЭ в Киркелдi(Kirkcaldy), Шотландiя; Департамент Культури Спорту в Монпелье, Францiя; 2 крупнi об'iкти в Абу-Дабi; башта Центру мистецтв в Бертсвiлле(Bartlesville), США; Музей Гуггенхейма в Тайчжуне, i Оперний театр Гуанчжоу в Китаi.
Деконструктiвiзм тАФ напрям в сучаснiй архiтектурi, що з'явилися в 80-х роках минулого столiття i засноване на застосуваннi в будiвельнiй практицi iдей французького фiлософа Жака Деррiда, критикуючого метафизичность всiх форм сучасноi iвропейськоi свiдомостi, що полягаi, на його думку, у принципi Влбуття як присутнiстьВ», абсолютизуючому теперiшнiй час. Вихiд з цiii метафизичности Жак Деррiд бачить в аналiтичному розчленовуваннi (деконструкции) самих рiзних творiв гуманiтарноi культури для виявлення в них опорних понять i шарiв метафор. За визначенням Жака Деррiда, це не стиль, а метод, пiдхiд архiтекторiв до основ традицiйного розумiння архiтектури як виду мистецтва. Це не руйнування побудованих будiвель, а свiдоме створiння конфлiкту тим часом, як людина звикла сприймати мову i значення, i тим, що вiн бачить.
РЖншим джерелом натхнення деконструктивистов i радянський конструктивiзм 1920-х рр. Для деконструктивистских проектiв характерна вiзуальна ускладненiсть, несподiванi зламанi форми, пiдкреслено агресивне вторгнення в мiське середовище.
Найбiльш изветные архiтектори даного напряму: Пiтер Ейзенман, Данiель Лiбеськiнд, Френк Герi, Заха Хадiд.
Як джерела архiтектори, що працюють в стилi деконструктивизма, обирають авторiв росiйського авангарду. Так, наприклад, Рем Коолхас i 3аха Хадiд в своiй роботi орiiнтованi на пiзнiй авангард i особливо на Влантигравiтацiйну архiтектуруВ» РЖвана Леонiдова. РЖнших авторiв, навпаки, привертають динамiчнi архiтектурнi i живописнi композицii раннього авангарду, особливо урiвноваженi композицii братiв Веснiних.
Унiкальна гостра образнiсть i авторська iндивiдуальнiсть деконструктивизма дозволяi припустити, що цей стиль тАУ один з шляхiв архiтектури майбутнього. Деконструктiвiзм спрямовуi час споруди вперед, виявляючи сьогоднi ii потенцiйнi майбутнi стани. Прийдешнi стаi справжнiм, а теперiшнiй час скорочуiться до митi. Художнiй час творiв цього стилю обгонить час фiзичний.
Лiтература
1. Заха Хадiд. Вдивляючись в безодню - Видавництво: Архитектура-С, 2007 р., 336 стор.
2. Essay Aaron Betsky. Zaha Hadid. Complete Buildings and Projects. - N.Y.: Thames@Hudson, 1998.
3. В.РЖ. РЖовльов. Екопсихология для архiтекторiв: процес i форма. - Катеринбург: Полiграфiст, 1992.
4. В.И. РЖовльов. Концепцiя архiтектурноi форми i творчiсть А.Э. Коротковского // Семiотика простору. - Катеринбург: Архитектон, 1997.
5. Шлыков В.Н. Потяг. Короткий нарис. - Катеринбург: Уральське психоаналiтичне суспiльство, 2004. .
6. Юнг К. Аналитическая психологiя. - С-Пб.: Кентавр, 1994.
Вместе с этим смотрят:
Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття
Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки
Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"
Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома