Кладка фундаменту

Управлiння освiти i науки

Херсонськоi обласноi державноi адмiнiстрацii

Дипломна робота

тема: ВлКладка фундаментуВ»

Нововоронцовка

2007тАУ2008 н.р.

Змiст

Вступ

1. Види будiвельних робiт, процесiв

1.1 РЖсторiя розвитку фундаменту

1.2 Види фундаментiв

2. Охорона працi

2.1 Вимоги и правила зведення кладки

2.2 Органiзацiя робiт по зведенню бутобетонних фундаментiв

2.3 Будiвельно-монтажнi роботи

3. Матерiалознавство

3.1 Фундамент и цегляна кладка

3.2 Глибина заставляння

3.3 Захист фундаменту

3.4 Конструктив фундаменту

3.5 Використовуванi матерiали

3.6 Дефекти фундаментiв i способи iх усунення

3.7 Бутобетонна кладка

3.8 Монтаж залiзобетонних фундаментiв

3.9 Монтаж залiзобетонних фундаментiв

3.10 РЖнструменти, iнвентар i пристроi

3.11 Матерiали, iнструменти, пристроi, використовуванi для камтАЩяноi та цегляноi кладки

3.12 Матерiали для кам'яноi кладки

Вступ

У будiвництвi iндивiдуальних житлових будинкiв i садових будиночкiв найчастiше застосовують два типи фундаментiв: стрiчковi i стовбчастi. Вибiр тiii або iншоi конструкцii залежить, перш за все вiд матерiалу стiн будинку i iх маси (ваги). Велике значення мають також вид ТСрунту, його фiзико-механiчнi властивостi.

1. Види будiвельних робiт, процесiв

Будiвельно-монтажнi роботи тАУ це загальна назва всiх робiт в будiвництвi. Монтажними називаються роботи, що виконуються з використанням готових деталей. Всi види будiвельних робiт дiляться на загальнобудiвельнi, спецiальнi, транспортнi, навантажувально-розвантажувальнi. Загальнобудiвельними називаються роботи, пов'язанi iз зведенням будiвельних будiвель i споруд. Загальнобудiвельнi роботи пiдроздiляються матерiалiв, що по вигляду переробляються, або конструктивних елементiв, що зводяться. Землянi роботи включають: риття котлованiв, ям, траншей пiд стрiчковi фундаменти, окремо вартi опор, пiдвалiв, пiдземних комунiкацiй; транспортування ТСрунту тАУ вантаження, вивiз, вивантаження, планування майданчикiв, зворотна засипка, пристрiй насипу, ущiльнення ТСрунту i iн. Роботи паль тАУ пристрiй фундаментiв паль, забивання паль або занурення паль. Кам'янi роботи тАУ це зведення стiн, опор, зведень, стовпiв, причому з штучних виробiв (цеглини, природного каменя, крупних бетонних блокiв). Бетоннi i залiзобетоннi роботи тАУ виконуються при зведеннi бетонних i залiзобетонних конструкцiй, до цих робiт вiдноситься приготування бетонноi сумiшi, перевезення, укладання з ущiльненням у форму (опалубку), догляд за бетоном тАУ створення умов для нормального тверднення, монолiтнi роботи, вживанi при замонолiчуваннi стикiв мiж збiрними елементами, пристрiй опалубки i армування монолiтних дiлянок. Монтажнi роботи тАУ це доставка до робочого мiсця, установка, вивiряння i закрiплення готових виробiв тАУ сталевих, бетонних, залiзобетонних, дерев'яних i iн. Теслярськi i столярнi роботи тАУ це доставка до робочого мiсця готових дерев'яних виробiв i установка стропил, вiкон, дверей, а також настилка полови з дощок i паркету. Покрiвельнi роботи включають покриття горищних дахiв сталевими i азбоцементними листами i дахiв без горищ тАУ рулонними матерiалами (толь, пергамiн, руберойд). Обробнi роботи тАУ це обштукатурювання, облицьовування, обклеювання шпалерами стiн будiвель. Облицьовування стiн виконуiться за допомогою великорозмiрноi i дрiбнорозмiрноi плитки, листовими облицювальними матерiалами i наноситься на стiни пiсля завершення кам'яних робiт. Штукатурка може виконуватися як уручну при малих об'iмах, так i механiзованим способом при великих об'iмах. Забарвлення i обклеювання вiдноситься до малярних робiт. До обробних робiт також вiдносяться роботи по покриттю лiнолеумом, пластиком i iн. матерiалами полови. Спецiальнi роботи тАУ це прокладка силових, телефонних проводiв, установка санiтарно-технiчного устаткування, пристрiй вогнетривкоi кладки, антикорозiйних покриттiв i iн.

1.1 РЖсторiя розвитку фундаменту

Фундаменти почали зводити ще в глибокiй старовинi, одночасно з розвитком будiвництва. Велике мiсце серед фундаментiв займали споруди паль, якi влаштовувалися в гирлах рiчок i призначалися для захисту вiд звiрiв i ворогiв. Надалi призначення паль змiнилося, проте вони широко застосовувалися. Споруди, побудованi на хороших пiдставах, вiдрiзняються великою довговiчнiстю, деякi з них збереглися до наших днiв. Як приклад можна привести пiрамiду Хеопса, вагу ii близько 6 млн. тонн, навантаження на пiдставу в середньому тАУ 12 кг/см2. Вже в глибокiй старовинi були працi по фундаментобудуванню. Так, римський iнженер Вiтрувiй (1 столiття до н.е.) дав вказiвку в своiх працях по практичному зведенню фундаментiв. У стародавнiх лiтописах наший краiни також знайденi вказiвки по зведенню фундаментiв. Проте всi данi були заснованi тiльки на пiдставi досвiду зведення фундаментiв, i не було нiяких теоретичних основ розрахунку фундаменту i пiдстав. У XVIII столiттi сильно зробила крок вперед наука у всiх областях, з'явилися першi теоретичнi розробки науки фундаментобудування. У 1773 роцi французький вчений Кулон дав теорiю розрахунку опору ТСрунтiв зрушенню, а так само формулу для розрахунку тиску ТСрунту на пiдпiрну стiнку. У 1841 роцi французький учений Трiжо запропонував спосiб зведення кесонних фундаментiв. У XIX столiттi був вiдкритий залiзобетон, вiн став таким, що веде в зведеннi фундаментiв. У 1809 роцi було вiдкрито явище електроосмосу, яке полягаi в тому, що частинки води рухаються у напрямi негативного заряду. Надалi це явище знайшло велике практичне застосування в пiдставах для розробки котлованiв у водонасичених ТСрунтах. У 1899 роцi киiвський учений А.Э. Страус запропонував набивнi палi, якi влаштовуються в пробурених свердловинах. Вiн же пiзнiше запропонував опускати в свердловини арматуру, i потiм заливати iх бетоном. Перша наукова праця ВлПiдстави i фундаментиВ» була написана в 1869 роцi Карловiчевим, в якому були приведенi всi вiдомi положення. Багато зроблено в розвитку науки про пiдстави i фундаменти пiсля Жовтневоi революцii: у 1929 роцi був утворений сектор пiдстав i фундаментiв, який був перетворений в iнститут пiдстав i фундаментiв. Тепер перейдемо до практичних занять i розберемо найбiльш доступнi способи пристроi фундаменту, застосовнi для малоповерхових житлових будинкiв.

РЖснуi безлiч видiв фундаментiв, проте розглянемо простi, вживанi для будiвництва житлових будинкiв малоi поверховостi. Жорсткi стрiчковi i стовбчастi фундаменти виконуються з бетону, бутобетону, бутовоi кладки, тобто з тих матерiалiв, якi добре працюють на стиснення. Бутова кладка ведеться на цементному розчинi або складному цементному розчинi. Заздалегiдь проектом визначаiться площа пiдошви фундаменту i всi характеристики ТСрунту (тиск на ТСрунт пiдстави, об'iмну вагу мiж матерiалом фундаменту i ТСрунтом, а також глибина заставляння). Бiльшiсть ТСрунтiв володiють здатнiстю спучуватися при замерзаннi, також значення маi рiвень ТСрунтових вод. Залежно вiд всiх перерахованих властивостей ТСрунтiв приймаiться остаточна глибина заставляння фундаменту. При невеликих навантаженнях приймаiться прямокутна форма перетину фундаменту (рис. 1, а), при великих навантаженнях i слабких ТСрунтах висота фундаменту виходить дуже великою, в цьому випадку необхiдно виконати ступiнчастий фундамент (рис. 1, б).

Рис. 1. Прямокутний i ступiнчастий фундамент

Найбiльш економiчними i фундаменти паль. Для пристрою фундаменту палi в звичайному ТСрунтi бурять свердловини дiаметром 20тАУ25 см, завглибшки 70тАУ90 см. При цьому можна використовувати саморобний бур, його виконують з листовоi сталi, привареноi до верхньоi частини сталевоi труби, у виглядi спiралi. У пiдготовлену свердловину вставляiться азбоцементна труба дiаметром 20 см i заповнюiться на третину висоти бетонною сумiшшю. Пiсля цього трубу злегка пiдводять для освiти пiд нею бетонноi пiдстави. Потiм заповнюють трубу бетоном, ущiльнюючи його металевим стрижнем до рiвня, верху труби, що знаходиться нижче, на 10 см. Таким чином, виготовляють палi. Через два-три днi на верхню грань палi укладаються дерев'янi бруски, якi утворюють раму пiдлоги. Пiсля вирiвнювання подовжнiх балок пригвинчують металевi анкернi елементи, iх нижня частина бетонуiться в азбоцементних трубах. Даний спосiб пристрою фундаменту палi застосовуiться при будiвництвi легких садових будиночкiв (рис. 2), а також з великим заглибленням i мiцнiшим каркасом для цегляних будинкiв (рис. 1, а, би i рис. 5). Фундаменти, у яких плоска пiдошва, мають назву ВлстрiчковiВ» (рис. 3). Тi, що закладаються пiд стiни, або стовбчастi, тАУ виконуються пiд колони, що окремо стоять, або стовпи. Фундаменти можуть бути палями, якщо будiвля спираiться на зануренi в ТСрунт палi з бетону, залiзобетону, iнодi з дерева.

Рис. 2. Зразковий план фундаменту палi для лiтнього садового будинку (стiни дерев'янi)

Рис. 3. Винесення осей в натуру:

1 тАУ поперечна вiсь; 2 тАУ обноска; 3 тАУ осьова струна; 4 тАУ точки перетину осей; 5 тАУ причалювання; 6 тАУ штирi; 7 тАУ схил; а тАУ подовжня вiсь

1.2 Види фундаментiв

Стрiчковi фундаменти застосовують головним чином в будiвництвi будинкiв з важкими, масивними стiнами (удома першоi групи). Нагадуiмо, що матерiалами для таких стiн служать природний камiнь-плитняк, звичайна цеглина i цегла-сирець (саман), дрiбнi бетоннi блоки i т. п. Стрiчковi фундаменти влаштовують по периметру будинки, пiд його зовнiшнiми i несучими внутрiшнiми стiнами. Для цього типу фундаменту характернi великi об'iми земляних робiт i використовуваних матерiалiв, значна вага i трудомiсткiсть зведення. Не смлячись на це, стрiчковi фундаменти набули досить широкого поширення, в основному завдяки простiй технологii.

По використовуваних матерiалах фундаменти бувають бутовi, бутобетоннi, бетоннi i цеглянi. Посмимося, чим вони вiдрiзняються.

Бутовi фундаменти кладуть з крупного бутового каменя, пiдiбраного формою i розмiрам, при цьому бажано вибирати пласкi каменi з плоскими гранями. Кладку ведуть на цементному розчинi, щiльно укладаючи каменi мiж собою, для чого самi ВлнезручнiВ» з них iнодi доводиться розколювати. Товщину кладки бутового фундаменту приймають з конструктивних мiркувань незалежно вiд розрахунку, в межах 50тАУ70 см. Це наймасивнiшi i трудомiсткi зi всiх видiв фундаментiв. Тому iх застосування в будiвництвi житлових будинкiв i тим бiльше садових будиночкiв не виправдано. Як виняток цi фундаменти можна рекомендувати лише в тих мiсцевостях, де бутовий камiнь i в достатнiй кiлькостi, що називаiться ВлПiд ногамиВ», тобто i мiсцевим матерiалом. Позитивнi якостi бутового фундаменту тАУ максимально можлива довговiчнiсть i мiцнiсть; крiм того, вiн стiйкий до промерзання i дii агресивних ТСрунтових вод.

Масив бутобетонного фундаменту складаiться з розчину i наповнювача, як який використовують середнi i дрiбнi бутовi каменi, крупний щебiнь або гравiй. Пiдiйде також бiй цеглини i перепалена цеглина тАУ залiзняк.

Застосовують, як правило, цементно-вапняний або чисто цементний розчин, залежно вiд вологостi ТСрунту. Бутобетонний фундамент кладуть в дерев'янiй опалубцi або безпосередньо в траншеi з вертикальними стiнами (Влу розпiрВ»), щiльно заповнюючи ii об'iм. При цьому для того, щоб ТСрунт не обсипався i не змiшувався з бетоном, стiнки траншеi закривають смугами толi або руберойду. Технологiя кладки бутобетонного фундаменту досить проста. Спочатку на дно траншеi насипають шар наповнювача 10тАУ15 см i добре його утрамбовують важкою трамбiвкою, потiм проливають розчином i укладають наступний шар наповнювача i т.д. По мiцностi i довговiчностi бутобетонний фундамент мало поступаiться бутовому, а по простотi виконання перевершуi його.

Бетонний фундамент називають iнодi ВлхолодцемВ». Вiн складаiться з чистого бетону без крупних каменiв, з наповнювачем з дрiбного i середнього гравiю або щебеня. Його заливають в опалубку з легким трамбуванням, добре, якщо при цьому використовують вiбратори тАУ якiсть бетону помiтно полiпшуiться. Унаслiдок однорiдностi складу товщина бетонного фундаменту може бути прийнята менше, нiж у двох попереднiх типiв, тАУ як правило, вона знаходиться в межах 20тАУ40 см. Мiцнiсть i довговiчнiсть приблизно такi ж, як у бутобетонного фундаменту. Недолiк бетонних фундаментiв тАУ пiдвищена витрата цементу i, отже, значна вартiсть.

Цегляний фундамент i цегляною кладкою iз звичайноi (повнотiлого), добре обпаленоi цеглини на цементному або цементно-вапняному розчинi. Товщину фундаменту приймають кратною розмiрам цеглини, тобто 38, 51 i 64 см. Пристрiй цегляного фундаменту в звичайних умовах будiвництва слiд визнати недоцiльним, оскiльки вiн досить дорогий i найголовнiше недовговiчний унаслiдок поганоi водостiйкостi. Тому його можна рекомендувати практично в одному, достатньо окремому випадку: для зведення тiльки в сухих ТСрунтах i за наявностi дешевоi цеглини у необхiднiй кiлькостi.

Зi всiх розглянутих частiше за iнших використовують рiзнi варiанти бетонного i особливо бутобетонного фундаменту як найбiльш простi.

2. Охорона працi

2.1 Вимоги и правила зведення кладки

Перевiрку мiцностi крiплень стiнок траншей i котлованiв здiйснюють до початку i пiд час кладки фундаментiв. Щоб не вiдбулося обвалення ТСрунту у незакрiплених траншей, котлованiв, або крiплення недостатньо надiйне i не розраховано на навантаження вiд матерiалiв, катальних ходiв, необхiдно краi цих ходiв i розмiщення матерiалiв розташовувати за межами призми обвалення ТСрунту. Майстер визначаi цю вiдстань на мiсцi. Пiд час роботи в котлованах i траншеях стежать, щоб брiвки були вiльнi вiд матерiалiв на ширину до 50 см. У траншею каменi подають по жолобах у вiдсутнiсть робочих, не можна каменi скидати в траншею i перекидати з тачки. У мiру зведення фундаменту прибирають крiплення стiнок траншей i котлованiв, пiсля зняття верхнiх розпiрок прибирають нижнi. Щоб не вiдбулося обвалення по висотi, знiмають тiльки одну або двi дошки одночаснi. Робочi в траншеi спускаються за допомогою драбини шириною 0,75 м або приставних сходiв з поручнями, якi в зимовий час очищають.

2.2 Органiзацiя робiт по зведенню бутобетонних фундаментiв

Фундаменти з бутового каменя викладають, починаючи з самого нижнього по рiвню залягання дiлянки. Перепади рiвнiв заставляння пiдошви виконують уступами, в проектi передбачаються перепади, даються вiдмiтки пiдошви. Кожен уступ виконуiться з двох лав кладки, що складаi близько 35тАУ60 см. Каменi верхнього ряду уступу перев'язуються з нижнiм поряд вищерозмiщеноi кладки. Кладка ведеться ярусами 0,8тАУ1,0 м. Висота розриву на межах окремих дiлянок не повинна перевищувати 1,2 м. Розриви кладуть у виглядi вертикальноi (рис. 4, а) або втiкаючоi штраби (рис. 4, б) уступами, де висота до довжини вiдноситься як 1:2 або 1:1.

Рис. 4. Штраби: а тАУ вертикальна; б тАУ втiкаюча

Припиняти роботу можна в тому випадку, якщо заповненi всi промiжки мiж каменями останнього викладеного шару, а розчином поверхнi каменiв покривають при продовженнi кладки. Щоб в суху, жарку, легковажну погоду кладка швидко не висохла, ii покривають рулонними матерiалами.

Фундаменти з бутобетону. Укладання каменiв в бетонну сумiш маi своi особливостi, каменi повиннi бути очищенi вiд смiття, пороши, iнакше каменi погано зчiплюватимуться з бетоном. Уламки каменiв поливають водою перед укладанням в бетонну сумiш в суху погоду. Розриви так само, як в бутовiй кладцi, виконуються уступами тАУ пошарово. Перерви в роботi при зведеннi бутобетонноi кладки допустимi лише пiсля того, як втопленi всi каменi, втопленi пошарово у верхнiй шар бетонноi сумiшi i виконано ii ущiльнення. Для пiдтримки необхiдноi вологостi в суху лiтню погоду бутову i бутобетонну кладку поливають водою не рiдше за 3тАУ4 рази протягом дня. Вiдступи вiд проектних розмiрiв в положеннi фундаментiв з буту i бутобетону не повиннi перевищувати розмiрiв, вказаних в проектi. Якщо кладка не вiдповiдаi проекту, ii треба виправити. Якiсть бутовоi i бутобетонноi кладки перевiряiться тими ж вимiрювальними приладами, що i цегляна кладка. На рис. 5 показанi вiдхилення, що допускаються, в кладцi бутових i бутобетонних фундаментiв.

Рис. 5. Вiдхилення, що допускаються, при кладцi фундаментiв з бутового каменя

2.3Будiвельно-монтажнiроботи

Фундамент тАУ одна з найвiдповiдальнiших частин будiвлi, що сприймаi навантаження вiд надземних частин будiвлi. Фундаментом називаiться пiдземна частина будiвлi, що передаi навантаження вiд надземних частин будiвлi на пiдставу. Пiдошвою фундаменту називаiться нижня частина фундаменту, сумiщена з поверхнею пiдстави. Глибиною заставляння фундаменту називаiться вiдстань вiд планувальноi вiдмiтки до пiдошви фундаменту. Пiдставою називаiться товща ТСрунту, що сприймаi навантаження вiд споруди. ТРрунти пiдстави бувають скельнi i нескельнi. Скельнi ТСрунти тАУ це виверженi, осадковi i метаморфiчнi породи, якi мають жорсткий зв'язок мiж частинками. Скельнi породи залягають суцiльним або трiщинуватим шаром, але, не смлячись на це, скельнi породи як пiдстава володiють великою мiцнiстю. Нескельнi породи тАУ крупнообломочнi, пiщанi i глинистi. ТРрунти пiдстави можуть бути однорiдними i неоднорiдними. Пiдстави називаються однорiдними, якщо вони складаються з одного ТСрунту, i неоднорiдними, якщо складаються з декiлькох шарiв ТСрунту. Пiдстави бувають природними i штучними. Природними називаються такi ТСрунти, як якi використовують ТСрунти природного залягання; якщо перед пристроiм фундаменту пiдставу потрiбно заздалегiдь ущiльнювати, то воно називаiться штучним.

3. Матерiалознавство

3.1 Фундамент и цегляна кладка

Будiвельно-монтажнi роботи включають комплекс робiт, що виконуються на будiвельному майданчику при зведеннi будiвель i споруд. Кiнцевим результатом будiвельно-монтажних робiт i готова будiвля або споруда, введена в експлуатацiю. Будiвельно-монтажнi роботи складаються з будiвельних процесiв тАУ пiдготовчих, основних, допомiжних, транспортних. Будiвельний процес тАУ це ряд операцiй, пiсля виконання яких отримують готовий продукт у виглядi цегляноi кладки, штукатурки, заповнення вiконних i дверних отворiв i т.д. Складнi процеси виконують одночасно робочi декiлькох спецiальностей, простi, тАУ робочi однiii професii. Операцiя тАУ невелика частина будiвельного процесу, при виконаннi якого залишаються незмiнними робота, знаряддя працi, склад робочих. Операцiя не дiлиться на дрiбнiшi дiлянки i не даi закiнченого продукту, наприклад, укладання розчину на стiнi або пiдвезення цеглини до мiсця роботи каменяря, наклейка шару руберойду i т.д. Основнi процеси тАУ це готовий результат, наприклад, зведення стiни i т.д. Допомiжнi процеси тАУ це те, без чого не обiйтися при виконаннi основного процесу, наприклад: пристрiй подмостей для каменярiв i штукатурiв, крiплення стiнок траншей i котлованiв. Транспортнi процеси тАУ це пiдвезення будiвельних матерiалiв, пiд'iм iх до робочого мiсця i т.д. Будiвельнi процеси i робочi операцii можуть бути як механiзованими, так i виконуватися уручну. Наприклад, пiд фундаменти риття траншей можна виконувати екскаватором, але можна i уручну, i т.д. Механiзованими роботами i роботи, частково або повнiстю виконуванi з використанням механiзмiв, машин, установок, вживаних для полегшення важких i трудомiстких процесiв. В процесi будiвництва беруть участь, як правило, не один, а декiлька робочих. Робочi, що виконують ряд операцiй, складають простiй будiвельний процес i називаються ланкою. Кожен робочий маi своi робоче мiсце, де здiйснюiться певний об'iм роботи. Органiзацiя робочого мiсця повинна створювати зручнiсть в роботi, тобто робочому необхiдно здiйснювати мiнiмальну кiлькiсть рухiв, коли вiн бере будiвельнi матерiали, iнструменти i коли кладе iх на мiсце i iн. Дiлянкою називаiться дiлянка роботи, на якiй працюють декiлька ланок, розмiри його визначаються з умови завантаження на нiм протягом змiни без перемiщення на iншi дiлянки, перестановки пiдмосткiв i пристосувань. Захваткою називаiться частина будiвлi, що зводиться, або споруди, де протягом певного часу виконуiться певний будiвельний процес. Наприклад, при зведеннi кам'яноi кладки захваткою i протяжнiсть стiни, для теслярiв тАУ площа пiдмосткiв, якi повиннi бути пiдготовленi до переходу каменярiв на наступну захватку.

3.2 Глибина заставляння

Мiнiмальна глибина заставляння фундаменту пiд зовнiшнi стiни, що зводяться на всiх ТСрунтах, окрiм скельних, повинна бути не менше чим 0,5 м вiд поверхнi землi. У будiвлях з пiдвалом глибина заставляння фундаменту щодо пiдлоги пiдвалу тАУ не менше 0,5 м. Якщо ТСрунт щiльний або укрiплений, фундамент можна в нього не заглиблювати.

При великiй глибинi заставляння фундаменту пiд нього iнодi влаштовують штучну пiдставу тАУ пiщанi або щебеневi подушки.

Якщо глибина промерзання ТСрунту менше глибини пролягання ТСрунтових вод, це сприятливо для пристрою фундаменту. РЖнакше можливе спучення ТСрунту, яке чревате перекосом фундаменту, перерозподiлом навантажень, появою трiщин.

Якщо рiвень ТСрунтових вод високий i iх ВлзахоплюiВ» глибина промерзання, то або цей чинник слiд врахувати при виборi надiйного варiанту фундаменту, не зважаючи на збiльшення кошторису на будiвництво, або тАУ провести роботи для пониження рiвня ТСрунтових вод (осушення, пристрiй дренажу i т.д.). Що стосуiться гiдрогеологiчних особливостей ТСрунту, то вони вкажуть на необхiднiсть захисту фундаменту i оптимальну глибину його заставляння.

3.3 Захист фундаменту

Для гiдроiзоляцii можуть застосовуватися бiтумовмiснi матерiали або матерiали на основi натурального (природного) натрiiвого бентонiту.

Першi тАУ традицiйнi. Вони бувають обмазувальними або такими, що наплавляються (iвроруберойд), зокрема матерiалу з пiдвищеним вмiстом СБС-модифiкатора, армуючого шару з полiестру пiдвищеноi мiцностi. Такi матерiали ВлвимагаютьВ», щоб укладали iх на ретельно пiдготовлену, очищену поверхню в суху погоду i при температурi не нижче +5 В°С.

Другi тАУ сучаснiшi. Бентонiтовi по своiму складу бувають двох видiв: з наповненням натуральним (природним) натрiiвим бентонiтом (порошок) i з наповненням кальцiiвим бентонiтом, активованим натрiiм (гранулят тАУ штучний продукт).

Вибiр конкретного матерiалу для захисту фундаменту залежить вiд складностi конструкцii будови. Наприклад, бiтумовмiсними матерiалами краще iзолювати фундаменти малоповерхових будiвель. А матерiали з натурального натрiiвих бентонiту оптимальнi для гiдроiзоляцii при пiдземному будiвництвi, або при зведеннi будов з пiдземними експлуатованими примiщеннями.

В деяких випадках без гiдроiзоляцii можна i обiйтися. Наприклад, коли будова зводитиметься в хороших гiдрогеологiчних умовах: на скелястих, або пiщаних ТСрунтах, або коли рiвень ТСрунтових вод не доходить вщент будiвлi. Не надають особливого значення захисту фундаменту i тодi, коли передбачаiться побудувати невеликий одноповерховий будиночок або дачу.

3.4 Конструктив фундаменту

По конструкцii фундаменти дiляться на стрiчковi (глибокого i дрiбнозаглибленого заставляння), стовбчастi, плитковi (або з монолiтно-перехресних стрiчок) i палi.

Стрiчковi i стовбчастi можуть бути виконанi з монолiтного або збiрного бетону, залiзобетону, цеглини, бутобетону.

Стрiчковий фундамент глибокого заставляння застосовуiться переважно для будiвель з пiдвалами i великою поверховiстю. Глибина його заставляння на 20тАУ30 см. нижча за глибину промерзання ТСрунту.

Стрiчковий дрiбнозаглиблений фундамент можна використовувати в ТСрунтах, що допускають неглибоке заставляння. Вiн також може служити пiдставою пiд дерев'янi будови, невеликi кам'янi будинки.

Проте в цьому випадку вiн повинен закладатися на слабо-пучинистих ТСрунтах, або слiд передбачити утеплення поверхневого шару ТСрунту з метою зменшення глибини промерзання. Глибина заставляння цього типу фундаменту: 50тАУ70 см.

Стовбчастий фундамент зводять в ТСрунтах, що вимагають глибокого заставляння. Також вiн пiдходить як пiдстава для легких дерев'яних i каркасних будiвель. Стовпи закладаються на глибину промерзання ТСрунту у всiх кутах, мiсцях перетину стiн i iнших навантажених мiсцях. Крок стовпiв: 1,5тАУ2 м.

Плитковi фундаменти виконують, як правило, з монолiтного залiзобетону, причому, плита може бути не суцiльна, а з монолiтно-перехресних стрiчок.

Плитковий (або комбiнована стрiчкова паля) фундамент влаштовують в ТСрунтах нерiвномiрних i таких, що сильно стискаються, а також при складному рельiфi мiсцевостi, значних ухилах, високому рiвнi ТСрунтових вод. Елементи паль заглиблюються нижче за рiвень промерзання ТСрунту.

3.5 Використовуванi матерiали

Залежно вiд матерiалу фундаменти класифiкуються на цеглянi, бутовi, бутобетоннi, бетоннi, залiзобетоннi, пiщанi.

Цеглянi фундаменти влаштовують на сухих ТСрунтах i дрiбному заставляннi з червоноi цеглини. Якщо ж ТСрунт вологий, то використовують добре обпалену глиняну цеглину. Цей фундамент не рекомендуiться при високому стояннi ТСрунтових вод i великiй глибинi заставляння.

Бутовi фундаменти зводяться з крупного булижника, рваного каменя на цементному розчинi. Цей вид фундаменту нерiдко застосовують для будiвництва будiвель з важкими захищаючими конструкцiями.

Бутобетонний фундамент споруджують в опалубцi або траншеi з вертикальними стiнками, використовуючи в розчинi дрiбний камiнь, щебiнь або крупний гравiй з прослойним трамбуванням. Застосовуiться цей тип фундаменту на будь-яких пiдставах.

Бетонний фундамент роблять з готових бетонних блокiв або бетонноi сумiшi. При монолiтному рiшеннi цей фундамент виконують в опалубцi.

Залiзобетонний фундамент можна використовувати на будь-яких ТСрунтах, особливо ефективний вiн на пучнистих.

Пiщанi фундаменти влаштовують у виглядi заглиблення в ТСрунт стрiчок з крупного пiску з верхнiм шаром щебеня, гравiю, або цегляного бою. Застосовують для будiвництва невеликих одноповерхових будiвель на непучнистих ТСрунтах з низьким рiвнем ТСрунтових вод i хорошим поверхневим водовiдведенням.

3.6 Дефекти фундаментiв i способи iх усунення

Фундамент може втратити мiцнiсть по наступних причинах:

тАв старiсть;

тАв неякiснi матерiали;

тАв низька якiсть будiвельних робiт.

Головна проблема фундаментiв тАУ нерiвномiрне просiдання. Зовнi це виражаiться в появi трiщин рiзноi форми i рiзного напряму, як на самому фундаментi, так i на стiнах будинку, рiзнi перекоси самого будинку. Залежно вiд конструкцii будинку i типу фундаменту, причинами можуть бути:

Неправильно вибрана глибина заставляння фундаменту. Виправити цей дефект дуже важко, а iнодi неможливо взагалi. Якщо ж просiдання незначне, можна провести ту, що пiдсипаi ТСрунту. По всьому периметру фундаменту, тим самим штучно збiльшивши глибину заставляння.

Пiдйом ТСрунтових вод. Цю причину важко передбачати, але виправити можливо, влаштувавши дренажнi системи або посасмши такi сорти рослин, якi ефективно вiдбирають вологу з ТСрунту. Дренажнi системи краще всього закладати одночасно з фундаментом.

Нерiвномiрне навантаження на фундамент з боку будови. Наприклад, коли основний будинок набагато важчий, нiж веранда. Якщо будинок вже побудований, то, щоб уникнути подальшоi деформацii, необхiдно роздiлити фундаменти веранди i удома. Для цього, наприклад, прокласти мiж фундаментами дошки, просоченi бiтумом.

Збiльшення навантаження на фундамент за рахунок надбудови верхнiх поверхiв, а саме:

- неправильноi оцiнки можливостей вже iснуючого фундаменту. Усунення даного дефекту обiйдеться власниковi будинку в пристойну суму i це при тому, якщо обставини дозволять провести посилення фундаменту шляхом збiльшення несучоi площi фундаменту;

- неправильноi оцiнки несучоi здатностi ТСрунту, збiльшити ii можна за рахунок проливки ТСрунту пiд фундаментом Влцементним молокомВ».

- недостатня мiцнiсть матерiалiв для фундаменту або втрата мiцностi з часом.

Для цегляних фундаментiв, складених на вапняному розчинi, з часом характерне порушення зчеплення розчину з цеглиною (попадання всередину фундаменту вологи, промерзання, навантаження на фундамент). Необхiдний капiтальний ремонт, замiна на новий. Щоб це здiйснити, потрiбно розвантажити старий фундамент шляхом перенесення ваги будинку на тимчасовi опори. Тимчасовими опорами служать дерев'янi бруси. РЗх розташовують поряд iз старим фундаментом i за допомогою сталевих балок переносять навантаження будинку на дерев'янi бруси.

Але в цiлому, щоб уникнути таких складних робiт по ремонту фундаменту слiд поклопотатися про його надiйнiсть i захист ще в час ВлфундаментальнихВ» робiт.

3.7Бутобетонна кладка

Перед кладкою фундаменту необхiдно уважно розглянути проект, провести пiдготовчi роботи на будiвельному майданчику. Спочатку заготовлюють каменi, ставлять ящики з розчином, лотки i жолоби, по яких спускають камiнь i розчин. Кладка фундаментiв з буту Влпiд лопаткуВ»: у траншеях завглибшки 1,25 м, розставляють ящики для розчину на брiвцi траншеi на вiдстанi 3тАУ5 м один вiд одного. Штабелю буту укладають мiж ящиками розчину. Камiнь в процесi кладки подають каменяревi в руки, розчин кидають ковшем тАУ лопатою на кладку. Запаси каменя, щебеня для кладки фундаментiв в котлованах i траншеях завглибшки бiльше 1,25 м кладуть поряд з брiвкою траншеi, ящики для розчину ставлять в траншеi на кладку (рис. 6, а).

Рис. 6. Органiзацiя робочого мiсця в траншеях при бутовiй кладцi:

а тАУ подовжнiй розрiз: 1 тАУ жолоб; 2 тАУ щебiнь; 3 тАУ бутовий камiнь; 4 тАУ лоток; 5 тАУ ящик для розчину; 6 тАУ кладка; б тАУ поперечний розрiз: 7 тАУ настил з дощок; 8 тАУ крiплення стiнок траншеi; 9 тАУ розпiрки крiплень

У пiдготовлений пiд розчин ящик заповнюють через лотки, розташованi пiд кутом 40тАУ50В° щодо горизонту, тому розчин не падаi, а плавно сповзаi. Каменi в траншею опускають по жолобу, перетин якого 40х40 см. Щоб вести контроль за кладкою фундаментiв при зведеннi кладки в траншеях, через кожних 20 м встановлюються дерев'янi шаблони, якi вiдповiдають профiлю фундаменту (рис. 6, б). На шаблонах наноситься розмiтка рядiв кладки, по яких натягаiться причалювання (рис. 7). Тi ж шаблони служать порядовками i пристосуванням для позначення мiсць закладки у фундаментах отворiв для iнженерних мереж.

Рис. 7. Види шаблонiв для кладки бутових стрiчкових фундаментiв:
а тАУ без уступiв; би тАУ з уступами; 1 тАУ пiдкошування; 2 тАУ отвiр для шнура-причалювання; 3 тАУ дерев'янi бруски

Кладка з буту ведеться двома або трьома каменярами. ВлДвiйкаВ» тАУ ланка з двох чоловiк веде кладку фундаментiв завтовшки 80 см. Каменяр 4 розряду встановлюi порядовки, натягуi i переставляi причалювання з другим каменярем, викладаi версти з приколкою каменiв i забутки, виконуi розщебенку, веде контроль якостi i правильностi виконання. Каменяр 2 розряду допомагаi каменяревi 4 розряду, i окрiм вище перелiчених робiт, перемiшуi розчин i подаi його на стiну, подаi i розкладаi каменi, бере участь в розрiвнюваннi розчину, прикладаi каменi, влаштовуi забутки, а також робить расщебенку кладки. ВлТрiйкаВ» тАУ ланка з трьох каменярiв 4, 3, 2 розрядiв. Ланка ВлтрiйкаВ» виконуi кладку фундаментiв на глибинi до 1,2 м. У цiй ланцi каменяр 3 розряду робить забутку i расщебенку кладки, а також допомагаi переставляти причалювання. ВлЧетвiркаВ» тАУ з двох ланок ВлдвiйокВ». Як правило, в ВлдвiйкахВ» можуть бути каменярi або 4 або 3 розряду, i обов'язково 2 розряду. Кладка ведеться двома ланками одночасно з рiзних кiнцiв на дiлянцi завдовжки 25 м, пiд один шнур-причалювання i просуваються назустрiч один одному. Розподiл обов'язкiв серед ВлдвiйокВ» таке: одна ВлдвiйкаВ» тАУ викладаi зовнiшню версту, друга ВлдвiйкаВ» тАУ внутрiшню. Обов'язково повинна дотримуватися перев'язка кладки у вертикальному напрямi. Пiсля закiнчення кладки верстових рядiв, обидвi ланки починають укладати забутку мiж верстами, i знову йдуть один одному назустрiч.

3.8 Монтаж залiзобетонних фундаментiв

Розглянемо монтаж залiзобетонних фундаментiв. До початку монтажних робiт необхiдно перевiрити правильнiсть розбиття осей будiвлi тАУ цю роботу проводять геодезисти або iнженер-будiвельник. Розбиття осей (1 а) (см. рис. 8) тАУ це перенесення осей з креслення на пiдставу, призначену для пристрою фундаменту. З дерев'яних кiлочкiв i рейок виконуiться обноска (2), натягаються струни осей (3) i схилами (7) визначають точки перетину осей (4) на днi котловану. За допомогою крапок, що визначилися ранiше, замiряють проектнi розмiри фундаменту i закрiплюють iх металевими штирями (6), щоб не змiстилися. Причалювання (5) повинне знаходитися на 2тАУ3 мм далi за бiчну грань стрiчкового фундаменту. Фундаменти пiд колони i стовпи влаштовують так само, як i стрiчковi, але, крiм того, розмiчають гранi i кути фундаментiв.

Рис. 8. Винесення осей в натуру:

Якщо ТСрунти пiщанi, фундаментнi блоки укладаються безпосередньо на вирiвняну пiдставу, при iнших видах ТСрунту тАУ влаштовуiться пiщана подушка завтовшки 10 см. ТРрунт пiд пiдошвою фундаменту не може бути не насипним, не розпушеним, якщо такий i, його необхiдно видалити, а натомiсть насипати щебiнь i пiсок, пiсля чого ретельно утрамбувати. Ямки в пiдставi заповнюються бетоном. Для визначення горизонтальностi пiдстави, вiдведеноi пiд фундамент, на початку i в кiнцi ставлять контрольнi нерухомi визирки 1, щоб верх визирки був вищий за вiдмiтку пiдстави на довжину переносноi ходовоi перевiрочноi визирки 2. Рiвень контрольних визирок перевiряють щодня за допомогою нiвелiра або пiсля обноска. Мiж визирками 1 забивають в пiдставу кiлочки 3, на яких ставиться ходова перевiрочна визирка (рис. 9).

Рис. 9. Схема визначення горизонтальностi пiдстави:

1 тАУ нерухома визирка; 2 тАУ ходова визирка; 3 тАУ кiлочки

Монтажники, щоб перевiрити горизонтальнiсть пiдстави, використовують правило, встановлюють нерухомi визирки на забитi кiлочки i вирiвнюють, пiдсипаючи або зрiзаючи ТСрунт на дiлянцi. Правило повинне щiльно прилягати до пiщаноi пiдстави на всiх напрямках. Щоб фундаментнi блоки не звисали з пiщаноi подушки, довжина i ширина пiщаноi пiдстави робиться бiльше на 200тАУ300 мм (рис. 9). Кран, за допомогою якого влаштовуються фундаментнi блоки, не повинен знаходитися на дуже близькiй вiд краю котловану вiдстанi, щоб не вiдбулося обвалення.

Пристрiй фундаментних блокiв починаiться з установки маякових блокiв (1) по кутах i в мiсцях перетину стiн (рис. 10, а). Пiсля укладання маякових блокiв по гранi фундаментноi стрiчки натягують причалювання (2), пiднявши ii до рiвня зовнiшнього ребра блокiв, потiм по причалюванню укладаiться решта всiх блокiв. Пiсля укладання блокiв ретельно вивiряiться горизонтальнiсть положення, i якщо воно порушене знову перекладають блоки. Розриви мiж фундаментними блоками, передбаченi проектом, а також бiчнi пазухи тимчасово засипаються пiском або пiщаним ТСрунтом, щоб не виникали деформацii.

Рис. 10. Схема установки фундаментних блокiв i фундаментiв пiд колони:

а) 1 тАУ маяковi блоки; 2 тАУ причалювання; б) 1, 2 тАУ ризики

При установцi блоку на розмiчене мiсце не можна порушувати поверхню пiдстави, стропи можна знiмати тiльки пiсля установки фундаментного блоку в задане мiсце згiдно проекту. Мiж блоками повинна бути залишена вiдстань для прокладки труб водопостачання i каналiзацii, теплопостачання, електропостачання i iн. Мiсця сполучень мiж блок

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома