Мурування стiн полегшеноi конструкцii; монтаж плит перекриття; зварювання сталi 15 гс товщиною 4 мм в нижньому положеннi

Вступ

Традицiйна технологiя пiдготовки робiтничих кадрiв в системi професiйного навчання маi серйознi недолiки, зумовленi негнучкiстю навчальних планiв i програм, жорсткiстю термiнiв навчання.

Модульна технологiя навчання широко використовуiться в економiчно розвинених краiнах, а останнi кiлька рокiв швидко поширюiться в навчальних закладах Украiни усiх рiвнiв акредитацii i особливо професiйно-технiчних.

Кожний модульний елемент вмiщуi собi рiвнi теоретичнi знання або окремi закiнченi технологiчнi операцii. Навчання професii за модульною технологiiю даi можливiсть скоротити термiни навчання за рахунок виключення несуттiвоi iнформацii з навчальних програм.

Модульна технологiя навчання включаi семестровий курс, складений зi змiсту предметiв ВлТехнологiя камтАЩяних робiтВ», ВлБудiвельне кресленняВ», ВлМатерiалознавствоВ» та ВлВиробниче навчанняВ».

У вирiшеннi економiчних i соцiальних задач краiни велику роль вiдiграло капiтальне будiвництво та розвиток його матерiальноi бази, основу якоi становить промисловiсть будiвельних матерiалiв.

Зведення будiвель та iнженерних споруд потребуi великоi кiлькостi рiзноманiтних матерiалiв, для виробництва яких краiна маi досить розвинуту сировинну i виробничу базу. При цьому, крiм природноi сировини, можуть бути використанi також вiдходи виробництва, що накопичуються на промислових виробництвах.

В Украiнi iснуi розгалужена мережа пiдготовчих кадрiв для будiвництва та промисловостi будiвельних матерiалiв, до якоi входять iнститути, технiкуми, професiйно-технiчнi училища, навчальнi комбiнати, тощо. Основним джерелом поповнення i пiдприiмств будiвельноi iндустрii квалiфiкованими робiтниками i професiйно-технiчнi училища.

Цiлком зрозумiло, що жодну споруду не можна правильно спроектувати, побудувати i технiчно грамотно експлуатувати, не знаючи властивостей будiвельних матерiалiв. Цi знання набувають при вивченнi дисциплiни ВлМатерiалознавствоВ».

Найбiльш довiльною для визначення будiвельних матерiалiв i виробiв i класифiкацiя iх за технологiчними принципами. Це дозволяi простежити процес формування властивостей будiвельних матерiалiв i виробiв залежно вiд властивостей сировини i технологiчних параметрiв iх виготовлення та встановити взаiмозвтАЩязок мiж iхнiм складом, будовою i властивостями.

У результатi вивчення дисциплiн проходження виробничого навчання учнi повиннi знати найтиповiшi будiвельнi матерiали та вироби i вмiти якiсно виконувати будiвельнi роботи за своiм фахом.

1. Властивостi будiвельних матерiалiв

Номенклатура будiвельних матерiалiв та виробiв надзвичайно рiзноманiтна, проте вони органiчно взаiмоповтАЩязанi спiльним функцiональним використанням у будiвництвi. Основним критерiiм для зiставлення рiзних видiв матерiалiв i iхнi технологiчнi властивостi.

Вибираючи матерiали, потрiбно враховувати клас будiвлi чи споруди, ii конструктивне призначення, а також дiю зовнiшнiх факторiв (фiзичних, хiмiчних, тощо), пiд впливом яких змiнюються властивостi будiвельних матерiалiв.

Властивостi будiвельних матерiалiв досить рiзноманiтнi, причому слiд розрiзняти властивостi, якi тiiю чи iншою мiрою притаманнi всiм будiвельним матерiалам (середня щiльнiсть, пористiсть, мiцнiсть, тощо), та тi, якi належать лише деяким з них (здатнiсть до стирання, морозостiйкiсть, хiмiчна стiйкiсть, тощо).

Для визначення властивостей будiвельних матерiалiв iх пiддають рiзним випробуванням у лабораторiях на спецiальних машинах i приладах, а також за допомогою спецiальноi вимiрювальноi апаратури. В результатi випробувань отримують конкретнi числовi показники, якi характеризують властивостi матерiалу, а далi, зiставляючи цi показники з вимогами, встановленими державними стандартами або технiчними умовами, роблять висновок про технiчну якiсть будiвельного матерiалу.

Щоб полегшити вивчення рiзних видiв будiвельних матерiалiв, iх класифiкують за окремими групами.

Фiзичнi властивостi тАУ характеризують особливостi фiзичного стану матерiалу, а також його здатнiсть реагувати на зовнiшнi фактори, що не впливають на хiмiчний склад матерiалу. До фiзичних властивостей матерiалiв належать:

1. РЖстина щiльнiсть ρ тАУ маса одиницi обтАЩiму матерiалу в абсолютно щiльному станi. РЖстина щiльнiсть одного й того ж матерiалу в звичайних умовах залишаiться сталою.

2. Середня щiльнiсть ρ_mтАУ фiзична величина, яка визначаiться вiдношенням маси (тiла або речовини) m до всього зайнятого ним (нею) обтАЩiму V, включаючи пори та пустоти. Виражають середню щiльнiсть найчастiше в кг/м³. Також застосовуються розмiреностi г/см³ та т/м³.

3. Насипна щiльнiсть тАУ вiдношення маси сипкого матерiалу до його обтАЩiму, включаючи простiр мiж частинками. РЗi визначають для зернистих i порошкоподiбних матерiалiв.

4. Пористiсть тАУ ступiнь заповненостi обтАЩiму будiвельного матерiалу порами розмiрами не бiльше 1тАж3 мм. Пористiсть обчислюють за формулою

або

Пористiсть i важливою характеристикою, оскiльки з нею повтАЩязанi такi технiчнi характеристики матерiалу, як мiцнiсть, водопоглинання, морозостiйкiсть, теплопровiднiсть, тощо.

5. Пустотiлiсть тАУ характеризуiться наявнiстю порожнин (пустот) у будiвельних виробах (порожниста цегла, панелi) або мiж зернами в сипких матерiалах (пiсок, щебiнь) i визначаiться у процентах вiд загального обтАЩiму виробу чи матерiалу. Пустотiлiсть виробiв сприяi зменшенню маси будiвельних матерiалiв i полiпшенню теплозахисних властивостей.

6. Водопоглинання тАУ здатнiсть матерiалу всмоктувати i утримувати вологу при безпосередньому контактi з водою. Для визначення водопоглинання зразок матерiалу поступово занурюють у воду i витримують там доти, доки вiн не набере сталоi маси.

7. Водостiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу зберiгати мiцнiсть при тимчасовому чи постiйному контактi з водою.

8. Вологовiддача тАУ здатнiсть матерiалу вiддавати воду при змiнi температури та вологостi навколишнього середовища. Характеризуiться iнтенсивнiстю втрати вологи за добу при вiдноснiй вологостi повiтря 60% i температурi 20 В°С (293,15К).

9. Водопроникнiсть тАУ здатнiсть матерiалу пропускати крiзь себе воду при певному гiдростатичному тиску. Визначаiться обтАЩiмом води (м³), який пройшов крiзь одиницю поверхнi матерiалу за одиницю часу при сталому (заданому) тиску.

10. Паропроникнiсть тАУ здатнiсть матерiалу пропускати водяну пару за наявностi рiзницi тиску бiля поверхонь огороджень. Стiни житлових примiщень, лiкарень та iнших обтАЩiктiв мають ВлдихатиВ», тобто мають бути досить проникними для водяноi пари без ii конденсацii (природна вентиляцiя).

11. Гiдрофiльнiсть тАУ здатнiсть матерiалу звтАЩязувати воду i змочування водою. Майже всi будiвельнi матерiали i гiдрофiльними i пори в них легко заповнюються водою. Це не стосуiться водонепроникних матерiалiв незалежно вiд властивостей iх поверхнi.

12. Гiдрофобнiсть тАУ здатнiсть твердого тiла не змочуватись водою (вiдштовхувати воду). Проникнення води крiзь пори, що мають гiдрофобну внутрiшню поверхню значно ускладнене, хоча вони легко пропускають повiтря та водяну пару.

13. Вологовi деформацii тАУ здатнiсть матерiалу змiнювати свiй обтАЩiм зi змiною вологостi, що може призвести до структурних порушень у матерiалi. Це явище пояснюiться тим, що полярнi молекули води, проникаючи мiж частинками речовини або волокнами, якi утворюють матерiал, розширюють iх, зменшують капiлярнi сили. Вироби в результатi можуть покоробитись.

14. Морозостiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу в насиченому вологою станi витримувати багаторазове заморожування i вiдтавання без зниження мiцностi при тиску понад 15% (для деяких матерiалiв тАУ до 25%) i втрати маси не бiльше 5%.

15. Теплопровiднiсть тАУ здатнiсть матерiалу передавати теплоту вiд однiii поверхнi до iншоi за наявностi рiзницi температур на цих поверхнях.

16. Теплоiмнiсть тАУ здатнiсть матерiалу пiд час нагрiвання поглинати теплоту. Характеризуiться питомою теплоiмнiстю (коефiцiiнтом теплоiмностi), тобто кiлькiстю теплоти, необхiдноi для нагрiвання одиницi маси на 1 Кельвiн.

17. Теплостiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу витримувати нагрiвання до певноi температури (нижчоi за температуру плавлення) без переходу в пластичний стан. Деякi будiвельнi матерiали мають низьку теплостiйкiсть.

18. Термiчна стiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу витримувати нагрiвання i охолодження без руйнування. Стiйкими до рiзких змiн температури мають бути матерiали для спорудження пiчних агрегатiв.

19. Температурнi деформацii тАУ здатнiсть матерiалу пiд дiiю змiни температур у процесi експлуатацii змiнювати своi лiнiйнi розмiри (переважно розшаровуватися. Температурний коефiцiiнт лiнiйного розширення (ТКЛР) показуi видовження 1 м матерiалу пiд час нагрiвання на 1 Кельвiн i маi розмiренiсть м/К.

20. Вогнестiйкiсть тАУ це здатнiсть матерiалу витримувати дiю високих температур, або вогню й води (пiд час пожеж), не руйнуючись. За ступенем вогнестiйкостi будiвельнi матерiали подiляють на 3 групи:

а) негорючi тАУ матерiали, якi пiд дiiю вогню чи високих температур не горять, не тлiють i не обвуглюються;

б) важкогорючi тАУ матерiали, якi пiд дiiю вогню або високих температур злегка займаються, тлiють або обвуглюються, i в яких при вiддаленi джерела вогню вказанi процеси припиняються;

в) горючi тАУ матерiали, якi пiд дiiю вогню або високих температур займаються, тлiють або обвуглюють, i в яких при вiддаленi джерела вогню процеси горiння не припиняються.

21. Вогнетривкiсть тАУ здатнiсть матерiалу витримувати тривалу дiю високих температур без деформацiй i плавлення. Такi матерiали використовують переважно при спорудженнi печей промислового та побутового призначення, труб, котлових установок, тощо.

22. Жаростiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу витримувати тривале нагрiвання до температури 1000 В°С без втрати або з частковою втратою мiцностi.

Механiчнi властивостi тАУ характеризують здатнiсть матерiалу чинити опiр руйнуванню або деформацiям (змiна форми i розмiрiв) пiд дiiю зовнiшнiх навантажень. Такими властивостями i:

1. Мiцнiсть тАУ здатнiсть матерiалу чинити опiр руйнуванню вiд внутрiшнiх напружень, що виникають пiд дiiю рiзних зовнiшнiх навантажень у процесi експлуатацii будiвель i споруд. Будiвельнi матерiали найчастiше зазнають напружень стиску, вигину, розтягу, зрiзу та удару.

2. Твердiсть тАУ здатнiсть матерiалу чинити опiр мiсцевим деформацiям, якi виникають при проникненнi в нього iнших твердих тiл. Твердiсть матерiалiв не завжди вiдповiдаi iхнi мiцностi, тобто при рiзнiй мiцностi твердiсть може бути однаковою.

3. Стиранiсть тАУ здатнiсть матерiалу зменшуватися за масою й обтАЩiмом при спiльнiй дii абразивного матерiалу (наждак, кварцовий пiсок) та стиральних зусиль. Стиранiсть залежить вiд твердостi матерiалу.

4. Опiр удару (або ударна втАЩязкiсть) тАУ здатнiсть матерiалу чинити опiр руйнуванню пiд дiiю ударних навантажень. Природнi й штучнi камтАЩянi матерiали, якi застосовують для вимощування пiдлог, дорiг, фундаментiв у процесi експлуатацii систематично зазнають ударних впливiв.

5. Опiр зношуванню тАУ визначають переважно для дорожнiх матерiалiв а також матерiалiв для пiдлог, якi в процесi експлуатацii зазнають одночасно стирання та ударiв.

6. Деформативнi властивостi тАУ здатнiсть матерiалiв зазнавати деформацiй у процесi експлуатацii пiд дiiю зовнiшнiх чинникiв. До основних деформативних властивостей належать пружнiсть, пластичнiсть, крихкiсть, тощо.

7. Пружнiсть тАУ здатнiсть твердого тiла деформуватися i самостiйно вiдновлювати початкову форму та обтАЩiм при припиненнi дii навантаження. При цьому початкова форма тiла може вiдновлюватись повнiстю або частково.

8. Границя пружностi тАУ найбiльше напруження, при якому залишковi деформацii мають найменше (допустиме за нормами) значення.

9. Модуль пружностi Е, МПа тАУ характеризуi жорсткiсть матерiалу, тобто здатнiсть його деформуватись пiд дiiю зовнiшнiх сил. Чим вища енергiя мiжатомних звтАЩязкiв у матерiалi, тим вищий його модуль пружностi i тим менше схильний вiн до деформацiй.

10. Пластичнiсть тАУ здатнiсть матерiалу пiд дiiю зовнiшнiх сил змiнювати свою форму й розмiри без руйнування i зберiгати створену форму також при усуненнi напруження.

11. Крихкiсть тАУ здатнiсть матерiалiв пiд дiiю зовнiшнiх навантажень руйнуватись без попереднiх пластичних деформацiй за умови граничних значень дiючих на матерiал зусиль.

Хiмiчнi властивостi

1. Кислотостiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу чинити опiр дii кислоти, яка оцiнюiться втратою маси зразка матерiалу, витриманого в кислотi певноi концентрацii.

2. Лугостiйкiсть тАУ здатнiсть матерiалу чинити опiр дii лугiв практично без руйнування.

3. Токсичнiсть тАУ здатнiсть матерiалу в процесi виготовлення i особливо експлуатацii за певних умов видiляти шкiдливi для людини (отруйнi) речовини.

4. Розчиннiсть тАУ здатнiсть матерiалу розчинятись у водi, олii, бензинi, скипидарi та iнших речовинах-розчинниках.

5. Корозiйна стiйкiсть тАУ узагальнене поняття стiйкостi матерiалу до руйнування або погiршення якостi за спiльноi дii рiзних факторiв i процесiв (атмосфернi фактори, хiмiчнi та електрохiмiчнi процеси, бiологiчне руйнування, забруднюванiсть, тощо.

Технологiчнi властивостi тАУ визначають здатнiсть матерiалу пiддаватись технологiчнiй переробцi пiд час виготовлення та наступнiй обробцi. До цих властивостей вiдносять полiрувальнiсть, подрiбнюванiсть, оброблюванiсть, абразивнiсть, формiвнiсть, розшаровуванiсть, злежуванiсть, тощо.

Спецiальнi властивостi тАУ це колiр, блиск, фактура; акустичнi властивостi (звукопоглинання, звукопроникнiсть, звукоiзоляцiя); електропровiднiсть, прозорiсть, газопроникнiсть, радiацiйна проникнiсть.

Експлуатацiйнi властивостi характеризують здатнiсть матерiалу чинити опiр руйнiвнiй дii зовнiшнiх факторiв. До них вiднесенi: атмосферо тАУ та повiтростiйкiсть, бiологiчна стiйкiсть, корозiйна стiйкiсть, старiння, надiйнiсть, тощо.

Варто пiдкреслити, що розмiреностi перерахованих вище властивостей будiвельних матерiалiв слiд подавати вiдповiдно до мiжнародноi системи одиниць СРЖ.

2. РЖнструменти, пристроi та устаткування для камтАЩяних та зварювальних робiт

1. Продуктивнiсть працi виробника кам'яних конструкцiй багато в чому залежить вiд якостi використаного ручного iнструменту. Розглянемо ручнi iнструменти, якi використовуються на будь-яких будiвництвах.

Кельматипу КБ (ГОСТ 9533тАУ81). Це лопатка зi сталевого тонколистового полотна з зiгнутою ручкою. Ручка вироблена з деревини твердих порiд. Кельму застосовують для розрiвнювання розчину, заповнення вертикальних швiв i пiдрiзання надлишкiв розчину (рис. 1).

Рис. 1. Кельма Рис. 2. Молоток-кайло Рис. 3. Лопата

Молоток-кайлоМК (ГОСТ 11042тАУ83). Маса тАУ 0,55 кг, деревтАЩяна ручкою завдовжки до 300 мм (рис. 2). Використовують також молоток для рубання / тесання цегли, керамiчного каменю, при цьому лезо молотка маi розташовуватись пiд прямим кутом до поверхнi ребра цеглини.

Розчинова лопататипу ЛР (ГОСТ 19596тАУ87). Маi полотно з листовоi сталi завтовшки 1,6 мм. Круглий металевий стрижень завдовжки 320 мм зберiгаi вiд зношування дерев'яний держак. Лопата призначена для подачi й розрiвнювання розчину, а також для перемiшування його в ящику (рис. 3).

Розшивка(ГОСТ 12800тАУ76). Маi робочу частину у виглядi розрiзаноi уздовж сталевоi трубки, ручка тАУ з деревини хвойних порiд. Оброблення й ущiльнення швiв мурування виконують сталевими розшивками, що мають увiгнуту й опуклу поверхню (рис. 4).

Рис. 4. Розшивка Рис. 5. Скоби Рис. 6. Шнур:

1) корпус; 2) ручка; 3) шнур

2. Щоб прискорити мурування, пiдвищити продуктивнiсть працi та його якiсть, використовують малогабаритнi ручнi пристосування.

Причальнi скоби П-подiбноi форми (рис. 5). Закрiплюють iх у швах мурування. Скоби виготовляють з листовоi сталi, надiвають на цеглину, покладену горизонтально.

Кручений причальний шнур (рис. 6). Шнур маi товщину 1,5тАУ3 мм. Натягують його вздовж стiни, що зводиться. Цей ручний пристрiй призначений для дотримання горизонтальностi мурування.

Рис. 7. Промiжнi маяки: Рис. 8. Шаблон для розмiтки i перевiрки

а) з прямокутним корпусом; а) кутiв; б) прорiзiв:

б) зi зварною рамкою 1) розсувна лiнiйка; 2) притискний гвинт; 3) хомут

Промiжнi маяки(рис. 7). Пристрiй у виглядi прямокутного корпуса або зварноi рамки використовують для фiксування натягнутого шнура у вертикальнiй i горизонтальнiй площинах.

3. У будiвництвi використовуiться чимало рiзнорiдних контрольно-вимiрювальних iнструментiв.

Шаблон(рис. 8). Виготовляiться у виглядi металевого трикутника. Призначений для розмiтки i перевiрки прямих кутiв кам'яних стiн. Шаблон складаiться з двох лiнiйок, сполучених хомутами з притискними гвинтами. Використовують шаблон також для розмiтки вiконних i дверних прорiзiв.

Висок(ГОСТ 7946тАУ80). Маса тАУ 0,2тАж1 кг. Складаiться з конусоподiбного корпуса, крученого шнура й алюмiнiiвоi планки (рис. 9). Призначений для перевiрки вертикальностi кутiв i поверхнi мурування.

Рис. 9. Висок Рис. 10. Правила: Рис. 11. Метр i рулетки

а) дюралюмiнiiве; б) дерев'яне

Правило. Пристрiй зроблений з вiдфугованого дерев'яного бруска або дюралюмiнiiвого профiлю завдовжки 1,2тАУ2 м (рис. 10). Правило призначене для контролю поверхнi викладених стiн.

Складаний метр i рулетки(рис. 11). Бувають завдовжки 2тАУ20 м, Використовують для лiнiйних вимiрiв пiд час мурування.

Рiвень. Лiнiйка, яка знаходиться у металевому корпусi завдовжки 750 мм. Всерединi лiнiйки знаходяться ампули, якi фiксують горизонтальний i вертикальний рiвнi (рис. 12). Ним перевiряють мурування.

Рис. 12. Рiвень: Рис. 13. Установка розчинова:

1) корпус; 2) ампули; 3) кришка 1) Рама; 2) iмкiсть з гвинтом для перемiшування розчину; 3) моторний вiдсiк; 4) кришка,

5) секторний затвор для видачi розчину;

6) пiдвiска

4. При виконаннi кам'яного мурування використовують рiзноманiтний iнвентар.

Установка розчиновадо 2 м³ (рис. 13). Призначена для приймання, пiдiгрiву, перемiшування i дозованоi видачi товарного розчину у спецiальну тару.

Бункер з щелепним затвором(рис. 14). Вмiщуi до 1,2 м³. Призначений для приймання i подачi розчину на робоче мiсце.

Захват, що сам затягуiться(рис. 15). Вантажопiдйомнiсть тАУ 1,75 т. Пристрiй маi вигляд прямокутноi рами з двох щелепних пiдйомних затискувачiв. Застосовуiться для розвантажування пакункiв силiкатноi цегли без пiддонiв з автотранспорту i подачi iх до мiсця мурування.

Рис. 14. Бункер: Рис. 15. Захват:

1) штурвал; 2) затвор 1) рама; 2) натяжнi пластини; 3) затискуючi балки; 4) захватний пристрiй

Пiдхоплювач-футляр. Вантажопiдйомнiсть тАУ 1,5 т. Складаiться з двох пiвфутлярiв Г-подiбноi форми, якi закрiпленi на захватних важiльцях (рис. 16). Пiдхоплювач-футляр призначений для розвантаження одразу двох пакункiв цегли з автомобiля i подачi iх на робоче мiсце.

Бак для змочування цегли. РДмкiсть, яку заповнюють водою (рис. 17). У жарку i суху погоду пiддони з цеглою опускають у бак, змочують i подають на робоче мiсце.

Переноснi свiтильники. Мають вигляд розсувноi рами з телескопiчним стояком з плафонами (рис. 18). Призначенi для освiтлення робочого мiсця у темний час доби.

Контейнер для схову одягу, iнвентарю, пристосувань бригади мулярiв. Маi вiддiлення для двох змiн (рис. 19).

5. Технологiчно необхiдний набiр iнструментiв, пристосувань та iнвентарю, розрахований на бригаду, називають нормокомплектом. Дбайливе використання такого нормокомплекту сприяi пiдвищенню якостi, безпеки та продуктивностi працi мулярiв.

Рис. 16.Пiдхоплювач: Рис. 17. Бак: Рис. 18. Свiтильники:

1) захватнi важiльцi зi 1) цегла; 2) прогони 1) розсувна рама;

стiнкою; 2) вiсь; 3) пiддон 2) телескопiчний стояк з цеглою 3) дрiт; 4) плафон

Порядiвки (рис. 20). Пристосування з кутикiв, труб або рейок з позначеннями, що вiдповiдають товщинi горизонтальних рядiв кладки: для звичайноi цеглини тАУ 77 мм (65 мм товщина цеглини + 12 мм товщина шва), для стовщеноi цегли тАУ 100 мм. Пристосування призначене для закрiплення причального шнура, дотримання горизонтальностi й вертикальностi рядiв стiн, що зводяться.

Рис. 19.Контейнер: Рис. 20. Трубчаста порядiвка:

1) петля; 2) двостулковi дверi 1) нерухома частина; 2) вiджимний гвинт;

3) рухома частина; 4) стояк; 5) повзунок; 6) шнур

Устаткування зварювального поста для ручноi дуговоi зварки i його обслуговування зварювальний пост

Зварювальнийпост тАУ робоче мiсце зварювача, обладнане всiм необхiдним для виконання зварювальних робiт. Зварювальний пост укомплектований джерелом живлення, електричними дротами, електродотримачем, складально-зварювальними пристосуваннями i iнструментом, щитком або маскою.

Рис. 21. Зварювальнi пости для ручного i напiвавтоматичного зварювання:

а) тАУ ручне зварювання вiд зварювального трансформатора або зварювального випрямляча; б) тАУ зварювання шланговим напiвавтоматом; 1 тАУ мережа електроживлення; 2 тАУ рубильник або магнiтний пускач; 3 тАУ джерело живлення дуги; 4 тАУ зварювальнi дроти; 5 тАУ пiдвiска напiвавтомата; 6 тАУ котушка з електродним дротом; 7 тАУ механiзм подачi дроту; 8 тАУ шланг для подачi електродного дроту; 9 тАУ пальник або електродотримач; 10 тАУ консолi з рейкою.

Зварювальнi пости залежно вiд роду вживаного струму i типу джерела живлення дуги дiлять на наступнi види:

В· постiйного струму з живленням вiд однопостового або багатопостового зварювального перетворювача або зварювального випрямляча;

В· змiнного струму з живленням вiд зварювального трансформатора.

Зварювальнi пости можуть бути стацiонарними або пересувними.

Стацiонарнi пости i вiдкритими зверху кабiнами для зварювання виробiв невеликих розмiрiв. У кабiнi звичайно помiщають однопостовий зварювальний трансформатор або зварювальний випрямляч. Перетворювач постiйного струму, що обертаiться, створюi при роботi сильний шум, тому його краще розмiщувати за межами кабiни. При живленнi зварювальних постiв вiд багатопостових випрямлячiв зварювальний струм розводять по кабiнах дротами або шинами. У кабiнi встановлюiться рубильник або магнiтний пускач для включення джерела зварювального струму. На робочому столi розташовуються спецiальнi пристосування для збiрки i затискання зварюваних деталей, а також ящики для штучних електродiв i iнструменту. На стiнцi кабiни пiдвiшують сушильну шафу для прожарювання електродiв.

Пересувнi пости застосовують при зварюваннi великогабаритних виробiв безпосередньо на виробничих площах цехiв або будiвельних майданчиках. Захист вiд промiння дуги в цих випадках виробляiться щитами, а захистом джерел живлення дуги вiд дощу i снiгу служать навiси або на монтажi пересувнi машиннi зали.

Схеми зварювальних постiв для ручного i напiвавтоматичного дугового зварювання данi на рис. 21.

Приладдя i iнструмент зварювальника

Для затискання електроду i пiдведення до нього зварювального струму служить електродотримач. Досконалiшими i електродотримачi з пружинами (рис. 22); застосовуються також гвинтовi, пластинчастi, вилки i iншi типи електродотримачiв.

Згiдно ГОСТ 14651тАУ78Е електродотримачi випускаються трьох типiв залежно вiд сили зварювального струму: I типу для струму 125 А; II типу тАУ 125тАж315 А; III типу тАУ 315тАж500 А.

Електродотримач повинен витримувати без ремонту 8000 затискiв електродiв. Час змiни електроду не повинен перевищувати 4 с.

Рис. 22. Типи електродотримачiв: а) тАУ з подовжньою пружиною, б) тАУ з поперечною

Щитки i маски виготовляються згiдно ГОСТ. Матерiалом служить чорна фiбра або пластмаса з матовою поверхнею. Маса щитка не повинна перевищувати 0,48 кг, маски тАУ 0,50 кг.

Захиснi стекла (свiтлофiльтри) призначенi для захисту очей i шкiри особи вiд промiння дуги, бризок металу i шлаку. Основнi види свiтлофiльтрiв приведенi в таблицi 1.

Таблиця 1. Свiтлофiльтри

Основнi види свiтлофiльтрiв	Позначення	Класифiкацiйний номер	Марка скла
1. Свiтлофiльтри для зварювальникiв при силi струму: вiд 30 до 75 А	Э-1	9	ТС-3
вiд 75 до 200 А	Э-2	10	ТС-3
вiд 200 до 400 А	Э-3	11	ТС-3
вище 400 А	Э-4	12	ТС-3
2. Свiтлофiльтри для допомiжних робочих	В-1 В-2 В-3	2,4 3 4	ТС-1 ТС-1 ТС-2

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома