Облицювання стiн керамiчними глазурованими плитками

Тема: Облицювання стiн керамiчними глазурованими плитками


Змiст

1. Призначення i класифiкацiя облицювальних робiт

2. Пристроi та iнвентар лицювальника плиточника

3. Архiтектурнi елементи плиткових облицювань

4. Пiдготовка облицювальних робiт

5. Пiдготовка вертикальних поверхнею пiд облицювання

6. Облицювання стiн керамiчними глазурованими плитками на розчинi по дiагоналi

7. Вибiр елементiв опорядження кромок плиток

8. Опорядження кромок керамiчноi плитки. Опорядження кромок зовнiшнiх кутiв, при облицюваннi стiн

9. Дефекти плиткових облицювань i iх усунення

10. Оцiнка якостi облицювання

11. Органiзацiя працi

12. Технiчне нормування

13. Технiка безпеки при виконаннi облицювання

Використана лiтература


1. Призначення i класифiкацiя облицювальних робiт

Роботи, пов'язанi з опорядженням поверхонь будiвлi штучними матерiалами, називають облицювальними. До них вiдносять роботи, пов'язанi з опорядженням поверхонь рiзними видами плиток, великогабаритними облицювальними листами, лiнолеумом тощо. Лицювальники виконують також мозаiчнi, ксилолiтовi та iншi роботи по опорядженню пiдлог. Облицювальнi роботи можуть виконуватись як зовнi на фасадах, так i всерединi будiвель при облицюваннi стiн i пiдлог. Поверхню облицьовують з тим, щоб захистити конструкцiю вiд атмосферних впливiв, вологи, механiчних пошкоджень, а також з санiтарно-гiгiiнiчною i декоративною метою. Облицьоване штучними матерiалами/примiщення набираi привабливого вигляду, в ньому створюються кращi умови для життiдiяльностi людини.

Пiдлоги облицьовують керамiчними, мозаiчними, бетонними, шлакосiталовими, синтетичними плитками або лiнолеумом. Крiм плиток, пiдлогу можна опорядити монолiтним мозаiчним шаром або кольоровою мастикою на полiмерних в'яжучих матерiалах. Внутрiшнi вертикальнi поверхнi облицьовують керамiчними, скляними, полiстирольними плитками. Крiм того, для облицювання рiзних поверхонь можна застосовувати плитки з природних кам'яних матерiалiв (мармуровi, гранiтнi, з вапняку тощо).

За формою плитки бувають квадратнi, шести - i восьмиграннi.

До початку облицювальних робiт в примiщеннi повиннi бути закiнченi всi роботи, виконання яких може пошкодити облицьовану поверхню. Конструктивнi елементи будiвлi, що пiдлягають облицюванню, повиннi бути стiйкими. Вiдхилення вiконних i дверних укосiв, стовпiв вiд вертикалi допускаiться не бiльше 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не бiльше 3 мм на весь елемент.

При облицюваннi стiн плитками на цементному розчинi вiдхилення поверхнi вiд вертикалi до 15 мм i нерiвностi на нiй повиннi вирiвнюватись цементним розчином. Якщо вiдхилення бiльше 15 мм розчин наносять по попередньо надiйно закрiпленим сiткам.

Якщо плитки закрiплюють на поверхнi мастиками, вiдхилення поверхнi, що облицьовують, вiд вертикалi не повинно бути бiльше 3 мм на 1 м висоти.

До початку внутрiшнiх облицювальних робiт мають бути завершенi всi роботи по влаштуванню покрiвлi будiвлi або водонепроникного перекриття над частиною будiвлi, яку облицьовують. У примiщеннях мають бути закiнченi всi роботи, пов'язанi з монтажем потайних проводок та встановленi коробки у двернi i вiконнi прорiзи. Облицьовувати на розчинах i мастиках можна лише тодi, коли навантаження на стiни досягло не менше 65% вiд проектного.

Облицьовувати стiни слiд до влаштування чистоi пiдлоги, тому на них повиннi бути зробленi позначки, якi вказують на рiвень майбутньоi пiдлоги. Це буде нижнiй край облицьованоi стiни.

2. Пристроi та iнвентар лицювальника плиточника

РЖ. При укладаннi стяжки розчин, укладений в смугу, ущiльнюють вiброрейкою.

2. При наклеюваннi гiдроiзоляцiйного килима полотнище притискають до основи за допомогою ручного катка.


З. При влаштуваннi облицювальноi гiдроiзоляцii використовують видатковий робочий бачок для гарячоi бiтумноi мастики.

4. Для транспортування рулонних матерiалiв i мастики використовують вiзок.

5. Для сортування плитки використовують шаблон.

За розмiром

б. Якщо неповномiрних плиток потрiбно багато, то можна застосувати такi пристроi:

пристрiй для прямого рiзання плитки;


пристрiй для дiагонального рiзання плитки;

7. Якщо для облицювання стiн може знадобитися плитка з отворами, можете використовувати пристрiй для свердлiння отворiв у керамiчних плитках.

8. Вертикальнiсть установлених опорних маякiв i маячних рядiв перевiряють за правилом з виском або бульбашковим рiвнем.

9. Для встановлення маякiв при настиланнi плитковоi пiдлоги за позначкою або укладання маякiв використовують ручний водяний рiвень.

10. Еталонний конус масою 300 г використовують для перевiрки рухомостi розчинноi сумiшi.

11. Для приготування i доставки розчину до мiсця роботи використовують ручний вiзок.

12. Для нанесення на плитку рiвномiрного шару розчину, користуються рамкою-шаблоном з квадратним отвором.

13. Для приготування розчинноi сумiшi використовують металевий ящик.


Н. Ящик-вiзок з вiдкрилками використовують для доставки розчину до мiсця облицювання, а вiдкрилки - для складання плитки.

15. Щоб шви мiж плитками були однаковi, використовують дистанцiйнi хрестики, якi пiдбирають за шириною шва.

16. Скоби iнвентарнi закладають мiж горизонтальними i вертикальними гранями плиток. Скоби i хрестики виймають пiсля того, як розчин пiд плиткою затужавii (звичайно пiсля встановлення 15-20 плиток).

17. Пiдготовчi та облицювальнi роботи виконують у примiщеннях висотою:

до 2,7 м iз складаного або iз унiверсального стола;

до 4 м iз збiрно-розбiрних пересувних пiдмостiв.


3. Архiтектурнi елементи плиткових облицювань

Як пiдлоги, так i вертикальнi поверхнi можуть облицьовуватись плитками рiзними за формою, розмiром i кольором. Вибираючи рисунок облицювання, слiд враховувати розмiр примiщення, його призначення, естетичнi вимоги до кольору облицювання тощо.

На облицьованнiй поверхнi стiн (рис.3.1) розрiзняють такi елементи облицювання: цоколь, поле облицювання, фриз i карниз. Вони можуть бути присутнi всi або виконанi в певнiй комбiнацii.

Цоколь, тобто нижнiй ряд плиток, виконують iз спецiальних фасонних (вигнутих) плиток, потовщених або кольорових плиток. Поле облицювання роблять з бiлих або кольорових однотонних плиток. Фриз може бути виконаний з кольорових або вiзерунчастих плиток в один або два ряди. Це залежить вiд висоти облицювання. РЖ, нарештi, останнiй елемент облицювання - карниз. Вiн мас обов'язково виступати з площини облицювання, тому для його виконання використовують спецiальнi фасоннi плитки бiльшоi товщини.

Залежно вiд розмiщення плиток i положення швiв на поверхнi розрiзняють три способи облицювань: шов у шов, врозбiг та по дiагоналi (рис.3.2). Найбiльш поширений i простий за виконанням спосiб - облицювання шов у шов. РЖншi два способи облицювань потребують бiльших витрат часу, професiоналiзму, акуратностi i точностi в роботi.


4. Пiдготовка облицювальних робiт

На облицьованiй поверхнi пiдлоги (рис.3.3) розрiзняють такi елементи облицювання: пристiнна смуга, фриз i поле облицювання. Пристiнна смуга - це вузька дiлянка поверхнi (здебiльшого в один ряд плиток), яка утворюiться пiсля розмiчування пiдлоги перед облицюванням. При цьому ширина ii бiля кожноi стiни може бути рiзною. Це залежить вiд того, яка кiлькiсть цiлих плиток укладаiться вздовж i впоперек примiщення.

Фриз виконують iз плиток, котрi за кольором вiдрiзняються вiд тих, якими будуть облицьовувати основне поле пiдлоги. Ширину фриза вибирають залежно вiд розмiру примiщення. Для облицювання основного поля пiдлоги використовують плитку одного кольору, здебiльшого свiтлих тонiв. Щоб покращити декоративний ефект облицювання, основне поле роблять вiзерунчастим, застосовуючи для цього плитки двох або бiльше кольорiв. На рис.3.4 подано зразки облицювань пiдлоги плитками двох кольорiв.

Якщо в процесi облицювання стiни цокольний ряд плиток не вкладали, то в кутах мiж пiдлогою i стiною витягують плiнтус.

Рис.3.1 Елементи плиткового облицювання стiни: 1 - карниз, 2 - фриз, i - поле облицювання, 4 тАУ цоколь


Рис.3.2 Способи розмiщення плиток на поверхнi: а - врозбiг, б - шов у шов, в - по дiагоналi

Рис.3.3 Елементи плиткового опорядження пiдлоги: 1 - пристiнна смуга, 2 - фриз; 3 - поле опорядження

Рис.3.4 Зразки опорядження основного поля пiдлоги плитками двох кольорiв: а - квадратами; б - дiагональними рядами; в - дорiжками; г - пiд шахи, 4. Пiдготовка облицювальних робiт.


Плитки, доставленi на об'iкт, сортують за розмiрами (калiбрують), за кольором, вiдтiнками i якiстю лицьовоi поверхнi.

Для сортування плиток за розмiром використовують шаблон або спецiальне пристосування. Плитку вставляють в шаблон (Рис.4.1, а) спочатку однiiю стороною, потiм iнший. При цьому ребро виробу займаi виступ, вiдповiдний ширинi. Якщо плитки сортують за допомогою пристосування (Рис.4.1, би), вирiб закладають мiж нерухомим 2 i рухомим 5 упорами. Стрiлка 6 рухомого упору фiксуi на шкалi 7 вiдхилення розмiрiв плитки в мм. Наприклад, при оцiнцi якостi глазурованих керамiчних плиток розмiром 150 X 150 мм перевiряють, щоб лiнiйнi розмiри не перевищували 1,5 мм. Товщина плиток не повинна перевищувати 6 мм, плiнтусних - 10 мм; вiдхилення, що допускаються, по товщинi - 0,5 мм.

Шаблони i пристосування допомагають сортувати плитки з точнiстю до 0,5 мм. Вiдсортованi за розмiром плитки укладають в ящик-касету (Рис.4.1, в).

Одночасно з калiбруванням плитки сортують за кольором, тону i малюнку. Для цього iх порiвнюють з прийнятими еталонами. Вiдсортованi плитки укладають по групах вiдповiдно до розмiрiв, малюнка, кольору i вiдтiнкiв.

Особливу увагу звертають на зовнiшнiй вигляд плиток. Вони повиннi бути правильноi форми, не мати опуклостей, вибоiн i трiщин. Кути плиток повиннi бути прямими. Вiдхилення сторiн вiд прямого кута не повинне перевищувати 0,5 мм. Глазурована поверхня плиток не повинна мати дефектiв (недоливiв, затiкань, пухирцiв, волосяних трiщин).


Рис.4.1 Шаблон (а) i пристосування (6, в) для сортування плиток за розмiром:

1 - пiдстава, 2,5 - нерухомий i рухомий упори, 3 - плитка,

4 - калiбрувальна планка, 6 - стрiлка, 7-шкала

У ходi облицювальних робiт потрiбнi - неповно мiрi плитки, якi одержують з цiлих. Для цього спочатку вiдмiрюють потрiбний розмiр на повномiрнiй плитцi сталевою лiнiйкою з мiлiметровими розподiлами. Лiнiю проводять олiвцем або (рейсмусом) (Рис.4.2, а). Потiм, сильно натискуючи, склорiзом 7 або рiзцем 3 (Рис.4.2, б) з роликом 5 з твердого сплаву (iнодi це роблять двiчi) прорiзають глазур i частину черепка плитки (Рис.4.2, в). Пiсля цього нижньою стороною плитки ударяють об ребро дошки, так щоб лiнiя надрiзу потрапила на ребро. При цьому плитка розколюiться точно по надрiзу (Рис.4.2, г). Для вiдламування вузьких надрiзаних смуг керамiчноi плитки використовують плитколом (Рис.4.2, д).

Пристосування для прямого i дiагонального рiзання плитки/ (Рис.4.3) скорочують витрати часу i зменшують брак при розкроi виробiв. Плитку, намiчену до розрiзання, вставляють в зазор 3 пристосування. Лiвою рукою пiдтримують плитку, а рiзцем, яку тримають в правiй руцi, роблять надрiз уздовж спрямовуючоi планки 2. Потiм плитку простукують уздовж лiнii надрiзу iз зворотноi сторони i розламують.

При великiй потребi в неполномерньiх керамiчних плитках застосовують плиткорiзи рiзних конструкцiй.

Важельний плиткорiз (Рис.4.4, а) складаiться з пiдстави 3 з двома стiйками 4, сполученими мiж собою спрямовуючими

Рис 4.2 Рiзання плиток за допомогою iнструментiв i пристосувань: а - нанесення розмiчальноi ризики рейсмусом, б - рiзець, в-рика склорiзом, г - вiдколювання надрiзаноi частини, д - вiдламування плитколомом; 1-плитка, 2-ризику, 3-рiзець, 4-корпус, 5-ролик з твердого сплаву, 6-нiж, 7- склорiз, 8 тАУ плит колом

Рис.4.3 Пристосування для рiзання плиток по прямiй (а) i по дiагоналi (б): 1-основание, 2-спрямовуюча планка, З - зазор для плитки, 4 - лiнiйка, 5 - планка - упор

5 iз смуговоi сталi. Мiж спрямовуючими рухаiться каретка 6, маi внизу роликовий побiдитовий рiзець 2, а вгорi - важiль 8. За допомогою важеля каретку перемiщають уздовж спрямовуючих i одночасно роликовим рiзцем надрiзають плитку. Надрiзану частину плитки зсовують так, щоб лiнiя надрiзу знаходилася точно над краiм пiдстави плиткорiза. Потiм висунуту частину плитки обломлюють ручкою 7 притиску.

Роликовий плиткорiз (Рис.4.4, б) складаiться з двох стрижнiв 11, сполучених пластинчастою пружиною. На нижньому стрижнi закрiплений движок 12 iз спрямовуючим кутом. Верхнiй стрижень проходить через отвiр в движку i закiнчуiться рiзцем з побiдиту 14. На кiнцi нижнього стрижня - гумовий i, тик 13

Для рiзання плитки движок закрiплюють на стрижнi так, щоб вiдстань вiд рiзця до спрямовуючого кута вiдповiдала ширинi вiдрiзуваноi частини. Затискним гвинтом зближують стрижнi рiзця, щоб зазор мiж рiзцем i гумовим валом був на 1 мм менше товщини плитки.

Man.4.4 РЖ роликового (б) плиткорiза важеля (а) для керамiчноi плитки: наполеглива планка-лiнiйка, 2, 14-роликовi рацi, 3-пiдстава, 4 - стiйка, спрямовуючi, 6-каретка, 7-ручка притиску, 8 - вазки, 9-керамiчна плитка, 10-пружина, 11-стрижнi з пружиною, 12 - движок, 13 - гумовий вал15 - затискний гвинт

Плитку вставляють в промiжок мiж рiзцем i валом i упирають в спрямовуючий кут, пiдтримуючи п лiвою рукою. Правою рукою плиткорiз рухають на себе, роблячи надрiз на плитцi. Потiм легким натиском плитку розламують. У процесi роботи керамiчнi плитки рубають або вiдколюють молотком. По намiченiй ризику частими, але несильними ударами молотка роблять насiчку. Пiсля цього сильним ударом тупого кiнця молотка (по серединi лiнii перерубування) розколюють плитку.

Рис.4.5 РЖнструменти i пристосування для свердлення отворiв в керамiчних плитках: а - розгортка, би - коловорот з приставкою, в - пристосування для свердлення; 1 - наконечник з твердого сплаву, 2 - корпус з ручкою, З - коловорот, 4 тАУ приставка 5-рiзцi з твердого сплаву, 6-центральне свердло, 7-пiдстава, 8-рама, 9 - ручка рiзця, 10 - плитка, 11-рiзець

Рис.4.6 РЖнструменти i пристосування для рiзання полiвiнiлхлоридних плиток: а - нiж-рiзак, би - пристосування для рiзання, в - ножицi гiльйотин; РЖ - лезо, 2 - ручка, З - кути, 4 - нiж, 5 - затискний пристрiй, 6 - стiл-пiдставка, 7 - ящик для iнструменту, 8 - шкала з розподiлами, 9 тАУ рухомi лiнiйки, 10-нерухомий нiж

Кромки вiдрубаних i перерiзаних плиток пiдточують на точильному верстатi, шлiфувальному крузi, бруску або рашпiлем.

Для облицьовування стiн (в деяких примiщеннях) можуть бути потрiбно плитки з отворами рiзного дiаметру. В керамiчних плитках отвору дiаметром 10 мм висвердлюють розгорткою (Рис.4.5, а), отвори дiаметром до 60 мм - коловоротом з приставкою (Рис.4.5, би). Пристосуванням, що складаiться з пiдстави 7 (Рис.4.5, в) i рами 8 з рiзцем, що обертаiться, 11, одержують отвори дiаметром до 50 мм.

Полiвiнiлхлориднi, полiстироли i iншi подiбнi плитки розрiзають ножем - рiзаком (Рис.4.6, а) iз спецiальним заточуванням, що забезпечуi хороше прорiзання плитки. Використовують також пристосування у виглядi столика 6 (Рис.4.6, б) iз затискним пристроiм 5 i плоским ножем 4. Плитку, вставлену мiж кутами 3 пристосування, затискають i вiдрiзують ножем. Крiм того, для рiзання плиток застосовують ножицi (Рис.4.6, в) гiльйотин, якi укрiпленi до iнструментального ящика 7. Плитку укладають мiж рухомими лiнiйками 9 на верхнiй кришцi ящика i, опускаючи рухомий нiж 4, вiдрiзують частину плитки.

Сортування, заготiвку неповномiрних плиток, свердлення в них отворiв i iншi операцii по пiдготовцi плитки виконують облицювальники 2-го розряду.

5. Пiдготовка вертикальних поверхнею пiд облицювання


1. Мiцнiсть i довговiчнiсть облицювання значною мiрою залежить вiд якостi пiдготовки основи.

2. Поверхнi стiн (основ), призначенi для облицювання, не повиннi мати вiдхилення вiд вертикалi бiльш нiж на 10 мм. Окремi нерiвностi основи, що визначають двометровою рейкою, не повнiшi перевищувати 10 мм.

3. Бетоннi поверхнi ретельно витирають. Вiдхилення поверхнi вiд вертикалi бiльшi за 10 мм можна усувати вирiвнюючим шаром цементного розчину без наступного загладжування та затирання.

4. Вiдхилення бетонноi поверхнi бiльшi за 15 мм необхiдно усувати вирiвнюючим шаром цементного розчину, нанесеним на мiцно закрiплену сталеву сiтку. Сiтку закрiплюють дюбелями, пристрiляними будiвельно-монтажним пiстолетом.

5. Деякi опуклостi на поверхнi бiльшi за 10 мм можна зрубувати або усувати вирiвнюючою накиддю з цементного розчину.


6. Западини глибиною 15 мм i бiльше необхiдно зарiвнювати цементним розчином, попередньо заТСрунтувавши 7-10% -м водним розчином дисперсii ПВА дефектнi мiсця.

7. Олiйнi i жировi плями можна виводити 3% -м розчином соляноi кислоти або 5% -м розчином кальцинованоi соди.

Залишки кислоти (на мiсцi виведених плям) необхiдно змивати чистою водою за допомогою щiтки.

8. Для кращого зчеплення плитки з основою на гладеньку поверхню необхiдно нанести насiчки у виглядi неглибоких рiвчачкiв за допомогою електричного молотка або скарпеля.


9. Пил з поверхнi насiчки видаляють щiткою, змоченою у водi.

Ю. Цеглянi поверхнi стiн, стовпiв i перегородок, викладених упусто - шовку (шви на глибину 15 мм, не заповненi розчином), вивiряють. Вiдхилення поверхнi вiд вертикалi, а також мiсцевi нерiвностi, якi перевищують встановленi допуски, усувають вирiвнювальним шаром цементного розчину.

11. Пiдтiкання затвердiлого розчину, бруд з поверхнi цегляноi кладки усувають стальним скарпелем або металевою щiткою.

12. Немiцнi дiлянки цегляноi кладки i окремi цеглини з вiдшарованими поверхневими частинами виявляють легким постукуванням молотка.


13. Виявленнi дефектнi мiсця вiдбивають, а пошкодженi дiлянки замазують цементним розчином.

14. Цеглянi поверхнi, викладенi впiдрiзку (шви, заповненi розчином) окрiм очищення пiдтiкань розчину, бруду, пилу, вiдбивання вiдшарованих частинок насiкають пневматичним молотком або ручним iнструментом.

15. Пiдготовку цегляних поверхонь до облицювання закiнчують промиванням водою.

6. Облицювання стiн керамiчними глазурованими плитками на розчинi по дiагоналi

Перед початком облицьовування стiни провiшують, встановлюють маяки i розмiчають мiсцеположення фризового ряду, що обрамляi поверхню (дзеркало) облицьовування. При цьому до внутрiшньоi сторони фриза повинне примикати цiле число трикутних плиток 4, 5 (Рис.6.1, а). Починають облицьовування з укладання фризових плиток по периметру стiни.

Рис.6.1. Дiагональне облицьовування плитками зi вставками двох трикутних плиток (а) i четвертинок (б) в кутках: 1 - нижня стрiчка фриза, 2,3 - вертикальна i верхня стрiчки, 4,5 - трикутнi плитки в кутках i по периметру фриза, 6 - вставка з неповномiрих плиток, 7 - причальний шнур, 8 - четвертинки в кутках фриза, 9 - дзеркало укладеноi плитки

Спочатку по натягнутому причальному шнуру укладають на розчинi нижню стрiчку 1 фриза на всю довжину облицьовуваноi поверхнi. Потiм по схилу укладають плитки лiвоi вертикальноi стрiчки фриза. З внутрiшньоi сторони викладеного фриза укладають на розчинi трикутнi половинки плиток починаючи з кута спочатку по нижнiй, а потiм по вертикальнiй стрiчцi.

Для збереження малюнка облицьовування у фризових стрiчках в кутку фриза можна укладати неповномiрноi плитки 6 (Рис.6.1, б). Такi вставки усувають випадковi неув'язки, допущенi при розмiтцi. Четвертинки плитки, укладенi в кутках фриза, забезпечують цiлiснiсть малюнка багатоколiрного облицьовування.

Дзеркало покриття укладають похилими рядами починаючи з кута. Плитку кожного ряду орiiнтують по трикутних плитках фризових стрiчок i по натягнутому причальному шнуру. Облицьовування стiни завершують вертикальною фризовою стрiчкою.

По ходу роботи правилом перевiряють рiвнiсть фанерованоi поверхнi i контролюють якiсть швiв. Вони повиннi бути прямолiнiйнi, взаiмно перпендикулярнi i мати однакову товщину.

Дiагональне облицьовування стiн вiдрiзняiться декоративнiстю, але вимагаi ретельного сортування плитки i великих витрат працi.

7. Вибiр елементiв опорядження кромок плиток

1. Заокругленi профiлi iз ПВХ за експлуатацiйними характеристиками га зовнiшнiм виглядом iдеально пiдходять для опорядження плитки на вiдлогу. Цей профiль залежить вiд товщини плитки, яка може бути: 6; 4; 9; 12 мм.

2. Прямо лiнiйний алюмiнiiвий профiль, бiлого i срiбного кольору, бiльше пiдходить для опорядження плитки, укладеноi на пiдлогу, нiж на стiну. РЖснуi велика кiлькiсть таких профiлей з рiзною товщиною (6; 8; 10; 12 мм).


З. Заокруглений алюмiнiiвий профiль для опорядження кромок керамiчноi плитки, особливо його лицьовий бiк, створюi гарне опорядження плитки, викладеноi па стiни та пiдлогу. Властивостi, притаманнi алюмiнiю, дають можливiсть досягати високоi якостi опорядження. Профiль може використовуватись для плитки товщиною 6; 8; 10 мм.

4. Кутовий латунний елемент забезпечуi охайне мiсце опорядження кромок керамiчноi плитки та подiбних матерiалiв. Латуннi елементи можуть використовуватись на стиках керамiчного i килимового покриття або дерев'яноi пiдлоги. Цей профiль виготовляють з рiзною товщиною (6; 8; 10; 12; 15; 22,5 мм). Профiлi пiдходять для опорядження, як усерединi, так i зовнi примiщення.

5. Заокруглений латунний профiль для опорядження кромок iдеально пiдходить для використання як захисний профiль кутiв. Товщина його вибрана вiдповiдно до напруження, що буваi в мiсцях iнтенсивного перемiщення. Латуннi профiлi придатнi для опорядження як усерединi, гак i зовнi примiщення.


б. Кутовi стальнi профiлi для опорядження кромок керамiчноi плитки дуже мiднi i тому придатнi для будь-якого гину примiщень. iх використання додiльне в тих випадках, коли особливо важливi гiгiiнiчнi вимоги та хiмiчна стiйкiсть. Завдяки своiй кромковiй гранi цi профiлi використовують як роздiлювач примiщення з рiзними пiдлоговими покриттями. Виготовляють iх товщиною 8; 10; 12,5 мм.

7. Заокругленi профiлi з нержавiючоi сталi дуже мiцнi i тому придатнi для будь-якого типу примiщень. Дизайн заокругленого профiлю iдеально пiдходить для опорядження плитки, укладеноi на стiни i пiдлогу, особливо в тих мiсцях, де потрiбна гiгiiна i хiмiчна стiйкiсть. Цей профiль вiдрiзняiться стiйкiстю до всiх хiмiчних реагентiв. Виготовляють його товщиною б; 8; 10 мм.

8. Панелi iз ПВХ з малюнком пiд мармур розробленi для того, щоб отримувати естетичний ефект справжнього мармуру. Дизайн панелi даi змогу використовувати ii з плиткою рiзноi товщини. Сьогоднi iснують панелi восьми рiзних кольорiв.


9. Внутрiшнiй увiгнутий опоряджувальний профiль ПВХ забезпечуi iдеальну обробку вертикальних або горизонтальних внутрiшнiх кутiв. Може використовуватись, як для настiнного покриття, так i для пiдлоги. Його перевагами i легке очищення кутiв, використання на верхнiй площинi облицювання кухнi, замiсть деяких спецiальних керамiчних деталей. Профiль придатний для укладання плитки товщиною 6; 7; 9; 10 мм.

Ю. Перехiдний профiль забезпечуi гарний перехiд вiд покриття з керамiчноi плитки до покриття з бiльш тонкого матерiалу - такого, як ковролiн, паркетна пiдлога, вiнiлове покриття. Також цей профiль може використовуватись для опорядження краiв сходiв.

11. Еластичний ПИХ профiль поставляiться у виглядi котушки. РЖдеальний для виконання ущiльнення мiж керамiчними плитками в особливо "складних" ситуацiях, скажiмо, для оформлення периметра раковин i ванн. Крiм цього, може використовуватись для заробки маленьких небажаних зазорiв.


12. Ущiльнювальний НИХ профiль iз самоклейною для спрощення фiксацii смужкою може бути зафiксований над або пiд плитками.

13. Роздiльний профiль з латунi установлюють па клей мiж двома покриттями пiдлоги пiд час укладання. Цей профiль може використовуватись також i з неоднаковим покриттям пiдлоги (плитки, паркету). Щiльнiсть i ширина цього покриття даi можливiсть полiрувати пiдлогу.

14. Латунний профiль використовують для закриття стикiв, якi розмiщуються мiж двома покриттями пiдлоги, в тому числi покриттями рiзного виду (плитка - паркет). Цей профiль закриваi вiльний простiр для розширення пiдлогових покриттiв з гарним естетичним ефектом. Може установлюватись пiсля укладання покриттiв.


8. Опорядження кромок керамiчноi плитки. Опорядження кромок зовнiшнiх кутiв, при облицюваннi стiн

1. Ознайомлюються з мiсцем облицювання, опорядженням кромок керамiчноi плитки.

3. ЗаТСрунтовують i зашпакльовують виступ для подальшого облицювання з опорядженням х^ кромок плитки.

2. Пiдготовляють iнструменти та матерiали для опорядження виступу стiни.

4. Вiдмiряють кутовi елементи, довжина яких повинна бути коротшою за розмiр трiйникового профiлю.

кутовi декоративнi

5. Вiдрiзають ножiвкою елементи.

6. Облицьовують фасадний бiк виступу керамiчною плиткою.

7. Наносять шар мастики на верхнiй бiк виступу.

8. Укладають декоративний кутовий профiль на мастику.


9. Встановлюють декоративний профiль червоною смужкою вздовж облицювальноi фасадноi гранi i притискають так, щоб мастика заповнила отвори профiлю.

Ю. Установлюють плитку на мастику, виставляють за декоративним профiлем i притискають до основи так, щоб край плитки став упритул до краю профiлю.

11. Укладають решту плитки бiля кута ребер, крiм перерубленоi.

12. Наносять шар мастики на бокову грань, укладають декоративний профiль i установлюють плитку.

13. Вiдклеюють червону смужку висоти профiлю.


14. Укладають профiлi) на мастику, а поверх нього останнiй ряд обрiзаноi плитки.

15. Установлюють трiйниковий кутовий елемент, вставляючи його виступи у профiль.

Опорядження кромок внутрiшнiх кутiв, при облицюваннi стiн.


1. Ознайомлюються з мiсцем укладання плитки пiд внутрiшнiм кутом з опорядженням декоративним профiлем iз ПВХ.

2. Вибирають опоряджувальний елемент, iнструмент та клейову мастику.

3. Пiдготовляють поверхню стiни до облицювання, зашпакльовуючи i грунтуючи ii.

4. Вiдмiряють довжину декоративного профiлю з урахуванням товщини клейовоi мастики.

5. Вiдрiзають ножем декоративний профiль необхiдноi довжини.

б. Щоб перевiрити, чи пiдходить декоративний профiль до облицювальноi плитки, прикладiть ii до внутрiшнього ребра увiгнутого елемента.

7. Якщо плитка виявиться вищою, нiж увiгнута частина профiлю, вiдклеюють смужку висоти.

8. Наносять клейову мастику на внутрiшнiй кут стiни зубчастим шпателем.


9. Укладають кутовий опоряджувальний профiль на мастику i притискають так, щоб мастика заповнила отвори на полицях профiлю.

Ю. Розрiвнюють шпателем мастику по полицi профiлю.

11. Установлюють плитку на мастику, виставляють за ребром декоративного кутового профiлю i притискають до основи.

12. Для надiйнiшого установлення плитки профiлю вставляють розпiрки, якi забезпечують рiвнiсть швiв по всiй поверхнi облицювання.


13. Так само наносять мастику па планку профiлю з iншого боку, встановлюють плитку i притискають до основи.

14. Далi установлюють решту плитки,

утворюючи внутрiшнiй кут облицювання стiни.

9. Дефекти плиткових облицювань i iх усунення

Усунення дефектiв. При облицьовуваннi стiн i перегородок можливi наступнi дефекти.

Вiдшаровування плиток вiд прошарку розчину в результатi усадки при твердiннi потовщеного шару розчину або вживання жирних розчинiв (з великим змiстом терпкого). Такi ж пошкодження вiдбуваються при рiзкому нагрiвi фанерованоi поверхнi, що знаходиться в мiсцях розташування опалювальних приладiв, а також через брудну, погано обчищену вiд пилу тильноi сторони плиток.

Вiдшаровування облицьовування разом з прошарком розчину вiдбуваiться при нерiвномiрному осiданнi будiвлi, вiбрацiйних коливаннях конструкцii, хиткостi пiдстави.

Крiзнi трiщини у фанерованiй поверхнi можуть з'явитися по лiнii швiв або через облицювальну плитку в результатi осадкових деформацiй будiвлi.

Спотворення малюнка виникаi в результатi неякiсного виконання облицьовування, укладання дефектних плиток.

Знайденi дефекти облицьовування усувають. Дiлянки облицьовування бiля дефектних мiсць перевiряють простукуванням. Знайденi плитки, що при цьому вiдшарувалися, обережно знiмають, щоб не пошкодити i використати повторно. Дефектнi плитки (з трiщинами, вiдбитими гранями i iн) видаляють по частинах за допомогою скарпеля або зубила. Плитку, що видаляiться, вибивають невеликими шматочками вiд середини до краiв, щоб не пошкодити гранi сумiжних плиток. Якщо на мiсцi плиток, що вiдстали або пошкоджених, зберiгся мiцний прошарок розчину, то ii не видаляють, щоб не припуститися вiдшаровування сусiднiх дiлянок облицьовування.

При наклеюваннi плиток на шар мастики стежать, щоб iх лицьова поверхня не виступала з площини облицьовування. Плитки при невеликому об'iмi робiт, що вiдшарувалися, встановлюють на густотертих бiлилах, свiтлих емалевих фарбах або на синтетичних мастиках ПЦ i КЦП. Пустки в прошарку розчину заздалегiдь закладають розчином, щоб наклеюванi плитки прилягали всiiю тильною поверхнею.

Пошкодженi мiсця облицьовування, укладеного на глинобитумной мастицi, виправляють. Для цього полум'ям паяльноi лампи плитку прогрiвають протягом 0,5 мiн. Потiм кiнцем шпателя або стамески плитку вiддiляють вiд прошарку. Для повторного використовування знятих плиток залишки мастики iз стiни видаляють дрантям, змоченим в гасi або водному розчинi оцту (100-125 г оцту на 0,5 л води).

Обробка фанерованоi поверхнi. Облицьовування очищають вiд потьокiв розчину i мастики. Слiди розчину видаляють, протираючи лицьову сторону спочатку вологою, а потiм сухим дрантям. Забруднення мастикою очищають дрантям, змоченим в керосинi, скипидарi або iншому розчиннику. Патьоки затвердiлого розчину або мастики не можна зiскоблювати ножем або iншими твердими предметами, щоб не подряпати лицьову поверхню.

Шви заповнюють цементним розчином складу 1: 1 або 1: 2 незалежно вiд того, на мастицi або на розчинi встановленi плитки. Порцiю розчину накладають на дерев'яну терку з робочою поверхнею з губчастоi гуми або на шпатель, обтягнутий гумою. Потiм рухом терки або шпателя вздовж i поперек шва розчин вмазують в поглиблення мiж плитками."

Розчини для закладення швiв, приготованi на бiлому портландцементi або з добавкою вапняковоi муки, малопомiтнi на поверхнi з бiлоi глазурованоi плитки. Для контрасту шви на лицьовiй поверхнi заповнюють кольоровими розчинами. З бiлим кольором облицювальноi плитки добре гармонують розширенi шви зеленого кольору, з голубою глазурованою плиткою - шви бiлого кольору.

Пiсля заповнення швiв облицьовування захищають вiд забруднення при виконаннi подальших обробних робiт. Для цього ii поверхню заклеюють папером або покривають тонким шаром гiпсового або крейдяного тесту, що видаляiться при остаточному очищеннi лицьовоi сторони облицьовування.

10. Оцiнка якостi облицювання

1. Пiд якiстю облицювання розумiють його вiдповiднiсть робочим кресленням i вимогам нормативних документiв.

2. Контролюючи якiсть облицювальноi поверхнi, перевiряють вiдповiднiсть матерiалу i малюнку облицювання проекту.


З. Шви мiж плитками повиннi бути:

заповненими;

прямолiнiйними;

взаiмно перпендикулярними;

однаковоi ширини.

4. Поверхнi, облицьованi одноколiрними виробами, повиннi бути однотипними, а опорядженi плитками з природного каменю мати плавний перехiд вiдтiнкiв.


5. Облицьована поверхня повнiша бути:

без трiщин;

не мати плям;

не мати патьокiв розчину i мастики.

6. Вiдколи кутiв плиток бiльше 0,5 мм не допускаються.


7. Вiдхилення розмiрiв облицьованих поверхонь вiд допустимих не повиннi перевищувати величини:

2 мм вiд площини на довжинi 2 м;

швiв вiд вертикалi 2 мм на 1 м;

2 мм по горизонталi швiв на довжинi 1 м, але не бiльше 10 мм на всю довжину примiщення.


8. Простiр мiж стiною i укладеною плиткою на цементному розчинi повнiстю повинен бути заповнений прошарком розчину.

9. Плитки, укладенi на клейових мастиках, мають прилягати до основи всiiю поверхнею.

10. На якiсть облицювання впливаi акуратнiсть закладання неповномiрних плиток, кромки яких повиннi бути рiвними, з однаковою товщиною швiв.


11. На якiсть облицювання також впливаi акуратнiсть укладання плиток у мiсцях пропуску труб:

через шви мiж плитками;

мiж кромками плиток;

через отвiр у плитцi.

11. Органiзацiя працi

В усiх ланках будiвельного виробництва дедалi ширше впроваджуiться наукова органiзацiя працi

Вместе с этим смотрят:


Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття


Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки


Амурський мiст


Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"


Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома