Особливостi виконання декоративноi штукатурки "Короiд"

Реферат

Тема: Особливостi виконання декоративноi штукатурки ВлКороiдВ»

Змiст

Вступ

1. Загальнi вiдомостi про дану роботу

2. РЖнструменти та прилади для виконання даноi роботи

3. Матерiали для виконання декоративних штукатурок ВлКороiдВ»

4. Технологiчна частина виконання даноi роботи

4.1 Пiдготовка поверхонь

4.2 Приготування розчину

4.3 Нанесення розчину на поверхню

5. Органiзацiя працi i робочого мiсця

6. Економiчна частина

7. Правила технiки безпеки при виконаннi даноi роботи

Список виконаноi лiтератури

Вступ

Компанiя ВлХенкель Баутехнiк (Украiна)В» тАФ лiдер серед вiтчизняних виробникiв будiвельноi продукцii. Незважаючи на нiмецькi коренi, це пiдприiмство тАФ нацiональний виробник, у структурi якого дiють два сучаснi заводи з виготовлення зазначеноi продукцii.

Розробки компанii ТСрунтуються на багаторiчних дослiдженнях та досвiдi застосування сучасних будiвельних матерiалiв у Нiмеччинi, Польщi, Австрii, Угорщинi та iнших краiнах з максимальним використанням вiтчизняноi сировини.

Отже, реальною i можливiсть за короткий термiн i з мiнiмальними затратами на дослiдницькi роботи подолати вiдставання в цiй галузi i забезпечити будiвництво сучасними вiтчизняними матерiалами i технологiями.

ВлХенкель Баутехнiк (Украiна)В» також реалiзуi цю програму на практицi.

Застосування сучасних матерiалiв i технологiй у будiвельному виробництвi тАФ це якiсть, надiйнiсть i висока продуктивнiсть тАФ основнi складовi вимог сьогодення. Адже йдеться про величезний асортимент будiвельних матерiалiв марки Ceresit на основi сухих модифiкованих полiмерами сумiшей для опоряджувальних, реставрацiйних, вiдновлювальних, гiдроiзоляцiйних, теплоiзоляцiйних робiт, без застосування яких вже неможливо уявити сучасне будiвництво.

Застосування сучасних матерiалiв i технологiй у будiвельному виробництвi тАУ це якiсть, надiйнiсть i висока продуктивнiсть тАУ основнi складовi вимог сьогодення, що зумовлюi актуальнiсть вибору теми дипломноi роботи.

1. Загальнi вiдомостi про дану роботу

Штукатурнi роботи тАФ це процес нанесення покриття на поверхнi будiвельних елементiв. Таке покриття може бути виконане нанесенням на поверхню шарiв штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваноi поверхнi штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) пiсля затвердiння i наступного оброблення полiпшуi захиснi властивостi конструкцii (теплотехнiчнi, звукоiзоляцiйнi тощо), створюi необхiднi санiтарно-гiгiiнiчнi та естетичнi умови. Штукатурка захищаi поверхнi будiвельних елементiв вiд шкiдливих атмосферних i техногенних впливiв, високих температур i подовжуi термiн експлуатацii будинкiв i споруд.

Обштукатуренi примiщення бiльш гiгiiнiчнi, значно теплiшi, менш звукопровiднi. За допомогою штукатурки фасад i внутрiшнi примiщення будiвлi можна прикрасити архiтектурними деталями, виконати найрiзноманiтнiшi фактури поверхнi.

Залежно вiд призначення штукатурки класифiкують на звичайнi, декоративнi та спецiальнi.

Звичайнi штукатурки виконують з iдиною метою тАФ вирiвнювання поверхнi будiвельних елементiв, якi потiм опоряджують шпалерами або фарбують рiзноманiтними малярними сумiшами. ii, як правило, наносять на поверхнi окремими шарами, що виконують певнi функцii.

За якiстю виконання звичайна штукатурна буваi простою, полiпшеною i високоякiсною

Декоративнi штукатурки призначенi для надання поверхнi закiнченого кольорово-фактурного вигляду, що не потребуi наступного фарбування поверхнi чи ii опорядження iншими матерiалами.

Спецiальнi штукатурнi покриття надають будiвельним елементам, що обробляються, тих чи iнших певних властивостей. Спецiальнi штукатурки можуть бути гiдро-, тепло-, звуко- та газоiзоляцiйними, хiмiчно та бiологiчно стiйкими, рентгено- i пожежозахисними.

2. РЖнструменти та прилади для виконання даноi роботи

Молоток-кирочка тАУ для пiдготовки поверхнi Щiтка металева тАУ для чищення поверхнi вiд iржi

Лопатка тАУ для насипання i розмiшування розчину. Терка металева нержавiюча тАУ для нанесення розчину на поверхню

Терка пластмасова тАУ для затирання штукатурного шару

Малярна щiтка тАУ для нанесення ТСрунтувальноi сумiшi та очищення поверхнi вiд пилу.

Рельiфнi валики - утворення фактури штукатурки

Мiксер тАУ для приготування розчину

Миска пластмасова тАУ для приготування розчину.

Рiвень водяний тАУ для вiдбивання Метр розкладний тАУ для вимiрювання площi поверхонь

Рiвень тАУ для контролю робiт.

Окуляри тАУ для захисту очей пiд час пiдготовки поверхнi.

Рукавички тАУ для захисту рук пiд час пiдготовки поверхнi

Помости i лiса - для роботи на висотi

3. Матерiали для виконання декоративних штукатурок ВлКороiдВ»

Ceresit СТ 60 тАУ полiмерна штукатурка , призначена для декоративного опорядження поверхонь усерединi i зовнi будинку по бетонних, цегляних, поштукатурених основах i в системах теплоiзоляцii фасадiв, а також по основах iз гiпсу, гiпсокартону, деревиностружкових плит пiсля iх обробки ТСрунтовками Сеrеsit СТ 17 i СТ 16.

Розмiр зерна наповнювача 1,5 мм. При затираннi теркою утворюi фактуру Влпiд галькуВ».

Сеresit СТ 60 маi такi властивостi: стiйкiсть до атмосферних впливiв;

- стiйкiсть до ударних навантажень;

- гiдрофобнiсть;

- паропроникнiсть;

- легкiсть нанесення на поверхню конструкцii;

- не шкiдлива для здоров'я людини (екологiчно чиста).

Сеrtsit СТ 63 тАФ полiмерна штукатурка, призначена для декоративного опорядження поверхонь усерединi i зовнi будинку по бетонних, пiдготовлених цегляних, поштукатурених основах, а також по основах iз гiпсу, гiпсокартону, деревино-стружкових плит пiсля iх обробки ТСрунтовками Сеrеsit СТ 17 i СТ 16, а також у системах теплоiзоляцii фасадiв.

Штукатурку СТ 63 не можна застосовувати для пiдлоги i цоколю. Розмiр зерна наповнювача становить 3 мм. Можливе отримання ВлкороiднихВ» фактур.

Сеresit СТ 63 маi такi самi властивостi, як i Сeresit СТ 60.

Сеresit СТ 64 тАФ полiмерна штукатурка, призначена для декоративного опорядження поверхонь усерединi i зовнi будинку по бетонних, пiдготовлених цегляних, поштукатурених основах, а також по основах iз гiпсу, гiпсокартону, деревино-стружкових плит пiсля iх обробки ТСрунтовками Сеrеsit СТ 17 i СТ 16. Застосовують штукатурку розмiр зерна наповнювача становить 2 мм. Можливе отримання ВлкороiднихВ» фактур.

Сеrеsit СТ 64 маi такi самi властивостi, як i Сеresit СТ 60.

Сеresit СТ 68 тАФ полiмерна штукатурка, призначена для декоративного опорядження поверхонь усерединi i зовнi будинку бетонних, пiдготовлених цегляних, поштукатурених основ, а також при влаштуваннi систем теплоiзоляцii фасадiв.

Можливе отримання рiзноманiтних фактур. Розмiр зерна наповнювача становить 2,5 мм.

Сеresit СТ 68 маi такi властивостi:

- стiйкiсть до атмосферних впливiв;

- стiйкiсть до ударних навантажень;

- гiдрофобнiсть;

- паропроникнiсть;

- легко змиваiться водою;

- нешкiдлива для здоров'я людини (екологiчно чиста).

Сеresit СТ 177 тАФ полiмерна декоративно-мозаiчна штукатурка, призначена для декоративного структурного опорядження поверхонь усерединi i зовнi будинку по бетонних, пiдготовлених цегляних, поштукатурених основах i в системах теплоiзоляцii фасадiв. Застосовують на основах iз можливими механiчними впливами i частим впливом вологи, а також на поверхнях, якi швидко забруднюються (коридори, сходи, цоколi та iн.).

Виробляють 38 кольорiв i вiдтiнкiв. Розмiр зерна наповнювача 0,8- 1,2 мм i 1,4-2 мм.

Сеresit СТ 177маi такi властивостi:

- стiйкiсть до атмосферних впливiв;

- стiйкiсть до зношення;

- забезпечуi гiдрозахист опоряджуваних конструкцiй;

- легко змиваiться водою;

- не шкiдлива для здоров'я людини (екологiчно чиста).

Основнi технiчнi характеристики полiмерних штукатурок наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Технiчнi характеристики полiмерних штукатурок

Показник	Матерiал Ceresit
	СТ60	СТ63	СТ64	СТ68	СТ177
Склад	Водна дисперсiя синтетичних смол з мiнеральними наповнювачами i пiгментами			Полiмерна сумiш з мiнеральними наповнювачами i модифiкаторами	Водна дисперсiя полiмеру з кольоровим наповнювачем
Щiльнiсть, кг/дм;i	1,6	1,6	1.7	тАФ	1,6
Час утворення поверхневоi плiвки, хв	15	15	15	15	30
Температура основи пiд час застосування розчиновоi сумiшi, В°С	Вiд+5 до+30	Вiд+5 до +35	Вiд+5 до+30	Вiд+5 до+35	Вiд+5 до+30
Стiйкiсть до опадiв, год	24	12	24	24	Зерно 0,8 -1,2 мм тАФ через 2 доби Зерно 1,4 -2,0 мм тАФ через 3 доби
Адгезiя до всiх основ, МПа, не менше	0,5
Витрата розчиновоi сумiшi, кг/м2	Близько 2,5	Близько 3,2	Близько 2,7	Близько 3,2	Зерно 0,8-1,2 мм тАФ3,0 Зерно 1,4 -2,0 мм тАФ 4,5

4. Технологiчна частина виконання даноi роботи

Штукатурити фасад будинку завжди починають згори. До початку робiт уздовж фасаду встановлюють суцiльнi риштування, здебiльшого збiрно-розбiрного типу з металевими опорами та iншими елементами крiплення. Пiсля закрiплення риштувань i перевiрки iх надiйностi приступають до виконання робiт.

Схема провiшування вiконних прорiзiв фасаду: 1 тАФ маяки; 2 тАФ висок; 3 тАФ горизонтально натягнутий шнур

Пiдготовлену поверхню провiшують виском масою 1 тАФ 2 кг iз довжиною шнура, що дорiвнюi висотi будинку. Високi будинки провiшують послiдовно на висоту двох-трьох поверхiв. Пiд час провiшування встановлюють маяки з кутикiв. Вiдстань мiж маяками маi бути трохи меншою за довжину правила або напiвтерка, яким розрiвнюватимуть розчин. Одночасно з вертикальним провiшуванням фасаду провiшують вертикальнiсть кутiв будинку, пiлястр, вертикальних кромок вiконних прорiзiв (рис.4.1.) i перевiряють горизонтальнiсть карнизiв, пояскiв, прямолiнiйних сандрикiв, пiдвiконь та iнших витягнутих архiтектурних деталей. Пiсля встановлення на фасадi маякiв приступають до його опорядження.

Пiсля опорядження вiнцевого карниза (якщо вiн i) переходять до штукатурення стiн. Одночасно опоряджують вiконнi укоси i наличники, витягують мiжповерховi пояски, опоряджують пiлястри та iншi архiтектурнi деталi.

Фасад штукатурять як по вертикальних, так i по горизонтальних захватках.

Якщо фасад виконано з пiлястрами по всiй висотi будинку, але без мiжповерхових пояскiв, то захватка подiляi його вiд кута до першоi пiлястри, вiд першоi пiлястри до другоi i т.д. (рис. 4.2.). Кожна захватка подiляiться риштуванням на карти 1-6, по двi на поверх. Поштукатуривши карту 1, робiтники переходять на карту 2 i так далi до останньоi карти, пiсля чого приступають до опорядження другоi захватки. Вiконнi i двернi косяки рекомендуiться штукатурити вiдразу по всiй поверхнi захватки. Наличники i сандрики можна витягувати пiсля опорядження всiii поверхнi. Пiлястри опоряджують до або пiсля обштукатурювання двох захваток, що примикають до них.

Штукатурення фасаду вузькими захватками по вертикалi мiж пiлястрами: 1-6 тАФ карти

Якщо на фасадi немаi пiлястр, але i мiжповерховi пояски, то захватку влаштовують по всiй довжинi будинку поповерхово. Захватки у межах поверху розбивають на карти. Роздiльнi лiнii 1-РЖ, РЖРЖ - РЖРЖ i т.д. проводять крейдою. Для виконання робiт на кожну карту призначають ланку. Мiжповерховi пояски витягують або

опоряджують вiд руки. Пiсля обштукатурення верхньоi горизонтальноi захватки фасаду верхнiй ярус риштувань розбирають i переходять на нижню другу захватку. Цоколь штукатурять пiсля повного опорядження стiн звичайним розчином на мiнеральнiй основi або облицьовують плиткою з природного каменю (керамiчною плиткою).

Штукатурення фасаду захватками по поверхово: РЖ-РЖ .. V тАФ V тАФ роздiльнi лiнii; 1 тАФ 5 тАФ карти

4.1 Пiдготовка поверхонь

Основи пiд опорядження силiкатними i силiконовими штукатурками мають бути мiцними, рiвними, сухими, не мiстити на поверхнях жирiв, бiтумiв, пилу, бруду та iнших речовин, якi знижують адгезiю штукатурки до них. Якщо на поверхнi i жирнi плями iх потрiбно видалити три вiдсотковим розчином сiрчаноi кислоти або видалити механiзованим способом.

Пошкодженi основи слiд попередньо очистити вiд бруду i пилу й вирiвняти матерiалом Ceresit СТ 29. якщо на поверхнi i трiщини iх потрiбно розшити, очистити вiд бруду i пилу, заробити малярною сiткою i зашпаклювати сухою сумiшшю Ceresit СТ 29.

Матерiали, якi застосовують для пiдготовки поверхонь пiд опорядження, а саме: для просочування i закрiплення немiцних основ тАФ глибоко проникнi ТСрунтовки Ceresit СТ 17 i СТ 17 Super ; для видалення грибкiв, цвiлi тАФ Ceresit СТ 99.

Для пiдготовки основ пiд декоративнi тонкошаровi штукатурнi i малярнi покриття використовують Ceresit СТ 16.

Ceresit СТ 16 тАФ ТСрунтувальна фарба, призначена для попередньоi обробки основ з метою iх змiцнення i збiльшення адгезii, а також спрощення виконання робiт iз нанесення декоративних штукатурок i фарб групи Ceresit СТ для консервацii штукатурок фасадiв на зимовий перiод. Застосовують по основах iз бетону, цементно-вапняних, цементно-пiщаних штукатурок, цегли, на гiпсових поверхнях тощо як усерединi, так i зовнi буднику. У фасадних системах скрiпленоi теплоiзоляцii Ceresit СТ 16 використовують для пiдготовки захисного армувального шару з матерiалiв СТ 85 i СТ 190 пiд опорядження.

Ceresit СТ 16маi такi властивостi:

- бiла на колiр, на основi синтетичних смол;

- змiцнюi поверхню i сприяi збiльшенню адгезii;

- готова до використання;

4.2 Приготування розчину

Перед нанесенням силiкатних i силiконових штукатурок поверхню оштукатурюють цементно-пiщаним розчином ( якщо поверхня з цегляного мурування i т.д.). Для оштукатурення готуiмо розчин механiзовано ( розчинозмiшувачем) або вручну. Для фасаду готуiмо розчин 1:3 тобто одну частину цементу i три частини пiску. Засипаiмо в розчинозмiшувач (якщо механiзовано, а якщо вручну то в ящик) потрiбну кiлькiсть цементу i потрiбну кiлькiсть пiску i перемiшуiмо насухо. Потiм поступово добавляiмо воду( в цей час перемiшуючи) до потрiбноi рухливостi розчину.

Якщо поверхня вже оштукатурена i маi дефекти ( вiдшарування, трiщини, ) iх потрiбно зачистити i заробити сухою сумiшшю Ceresit СТ 29.

4.3 Нанесення розчину на поверхню

До початку декоративного опорядження фасадiв контролюють умови зберiгання застосовуваних матерiалiв (температуру, вiдносну вологiсть), а також готовнiсть об'iкта загалом до виконання робiт.

Спочатку ретельно розмiшують матерiал у посудинi. За потреби додають невелику кiлькiсть чистоi води ( не бiльше 125 мл на 20 кг сумiшi) i розмiшують знову. Матерiал рiвномiрно наносять на основу шаром завтовшки iз зерно наповнювача за допомогою сталевого напiвтерка, який тримають пiд кутом 50 - 60В° до поверхнi. Коли матерiал перестане прилипати до iнструменту, пластмасовим напiвтерком, який утримують в однiй площинi, йому надають фактури, виконуючи коловi, горизонтальнi або вертикальнi рухи; фактуру утворюють зерна наповнювача штукатурки.

Працювати на однiй площинi бажано без перерв, пiдтримуючи однакову консистенцiю матерiалу. За потреби можна зробити перерву в роботi, але перед цим уздовж намiченоi лiнii треба приклеiти самоклеючу стрiчку, нанести на неi штукатурку, надати iй потрiбноi фактури. Поновивши роботу стрiчку з рештками свiжого матерiалу зривають i продовжують роботу вiд цього мiсця. Край нанесеного ранiше покриття можна також заклеювати стрiчкою щоб запобiгти його пошкодженню.

Не можна наносити штукатурку на поверхнi, якi iнтенсивно освiтлюються сонячними променями, а готове покриття слiд захищати вiд швидкого висихання. До повного висихання потрiбно також захищати штукатурку вiд дощу. На однiй площинi можна виконувати матерiал з одним i тим самим номером виробничоi партii, зазначеним на упаковцi.

Основи пiд опорядження полiмерними штукатурками мають бути сухими i мiцними, без пошкоджень. Перед застосуванням штукатурки основу очищають вiд речовин, якi знижують адгезiю розчину до неi. Основа не повинна мати впадин i заглиблень, бiльших за розмiр зерна наповнювача штукатурок СТ 60, СТ 63, СТ 68, СТ 64, тобто вiдповiдно 1,5; 3,0; 2,0; 2,5 мм. У разi потреби iх слiд вирiвняти шпаклiвкою Ceresit СТ 29, але попередньо мiцнi поверхнi добре зволожують, немiцнi тАФ ТСрунтують матерiалом Ceresit СТ 17 i витримують не менше 4 год. Якщо основа вкрита фарбою, останню потрiбно видалити.

Цементнi i цементно-вапнянi штукатурки, бетоннi основи заздалегiдь обробляють ТСрунтувальною фарбою Ceresit СТ 16. Захисний шар на фасадах, утеплених матерiалами Ceresit СТ 85 або Ceresit СТ 190, потрiбно також обробити ТСрунтувальною фарбою СТ 16.

Виконання робiт. Пiсля пiдготовки поверхонь пастоподiбний полiмерний матерiал СТ 60, СТ 63, СТ 68, СТ 64, ретельно перемiшують у посудинi. Залежно вiд умов застосування консистенцiю сумiшi можна змiнювати додаванням невеликоi кiлькостi чистоi води з наступним перемiшуванням. Не можна використовувати iржавi iнструменти i посудини.

Ceresit СТ 60, СТ 63, СТ 68, СТ 64 наносять за допомогою терки з не iржавоi сталi шаром завтовшки 1,5 дiаметра зерна i розгладжують до утворення на поверхнi штукатурноi плiвки, без прикладання великих зусиль. Гострi кути як зовнiшнi, так i внутрiшнi формують за допомогою спецiального iнструменту для формування кутiв.

З початком тужавлення (вiд 5 до 15 хв залежно вiд основи й умов застосування слiд приступати до формування фактури. Залежно вiд часу витримування штукатурки, iнтенсивностi i напрямку рух терки отримують горизонтальнi, вертикальнi, коловi i перехресне заглиблення. Пiд час виконання цiii опери iнструмент слiд тримати паралельно опоряджуванiй поверхнi.

У перiод формування структури чи фактури полiмерноi штукатурки або пiд час висихання ii не можна збризкувати водою. Решту матерiалу змивають водою. Затвердiлий розчин видаляють механiчно.

Якщо у процесi роботи трапляiться перерва, потрiбно приклеiти самоклеючу стрiчку вздовж лiнii на поверхнi, де плануiться закiнчення роботи, нанести на неi штукатурку i надати iй бажаноi фактури. Пiсля поновлення роботи стрiчку видаляють разом iз рештками свiжоi штукатурки i продовжують працювати iз цього мiсця.

Усi полiмернi штукатурки потрiбно захищати вiд дощових опадiв, а також надмiрного висихання i мiнусових температур.

5. Органiзацiя працi i робочого мiсця

Органiзацiя працi опоряджувальникiв маi забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобiв механiзацii i матерiальних ресурсiв iз метою пiдвищення продуктивностi працi, скорочення термiнiв будiвництва, полiпшення його якостi досягаiться дотриманням вимог науковоi органiзацii працi , яка передбачаi здiйснення комплексу органiзацiйно технiчних i соцiально-економiчних заходiв.

Найважливiша вимога НОП тАФ подiл i кооперування працi. Кiлькiсний i професiйно-квалiфiкацiйний склад бригади маi вiдповiдати виду, трудомiсткостi й термiнам виконання робiт iз дотриманням стабiльного складу виконавцiв. В умовах ринковоi економiки найефективнiшi збiльшенi комплекснi бригади, якi поiднують кiлька професiй.

Пiд час виконання опоряджувальних робiт застосовують ланкову або бригадну систему органiзацii працi. За ланковою системою ланки спецiалiзуються на певному видi опоряджувальних робiт згiдно з планом-завданням. Бригадну систему застосовують частiше, при цьому бригада та i складовi ланки мають спiльний план-завдання. Бригади бувають спецiалiзованi та комплекснi.

Спецiалiзованi бригади складаються з робiтникiв однiii професii якi виконують один вид опоряджувальних робiт (штукатурнi, малярнi тощо). Праця у таких бригадах подiляiться за складнiстю робiт вiдповiдно до розрядiв робiтникiв.

Комплекснi бригади виконують кiлька видiв робiт, повтАЩязаних з опорядженням будинку, i складаються з робiтникiв кiлькох професiй (штукатурiв, плиточникiв, малярiв). У таких бригадах iснуi сумiщення професiй.

Ефективною формою органiзацii виробництва i працi при виконаннi опоряджувальних робiт (штукатурних, малярних тощо) i застосування спецiалiзованих екiпажiв. РЗi формують за професiйною ознакою, застосовують прогресивну технологiю виконання робiт та комплексну механiзацiю, використовують штукатурнi й малярнi станцii. Екiпажна форма органiзацii передбачаi застосування потоково-розчленованого методу для проведення опоряджувальних робiт. Комплекс робiт подiляють на окремi процеси, якi виконують спецiалiзованi ланки.

До складу бригади можуть входити робiтники (машинiсти), якi обслуговують окремi машини, що забезпечить загальну зацiкавленiсть у створеннi кiнцевоi продукцii . При цьому машинiста зараховують до складу будiвельноi органiзацiй або залишають у складi управлiння механiзацiй.

Продуктивнiсть працi робiтника залежить вiд правильноi органiзацii його робочого мiсця. Робочим мiсцем називають частину виробничоi площi, призначену для виконання певного обсягу трудових дiй одним або кiлькома працiвниками.

Робочi мiсця можуть бути стацiонарними i пересувними. На будiвництвi при виконаннi опоряджувальних робiт майже немаi стацiонарних робочих мiсць, адже робiтник разом iз пристроями i матерiалами пiд час виконання роботи пересуваiться з однiii дiлянки примiщення на iншу.

На робочому мiсцi опоряджувальника мають бути обладнання, матерiали i знаряддя працi, потрiбнi для виконання опорядження. РЗх розмiшують так, щоб пiд час роботи не доводилося робити зайвих рухiв. Ручний iнструмент, який беруть правою рукою, маi лежати справа, а той, що беруть лiвою рукою, тАФ злiва. Якщо для роботи потрiбен столик, то його встановлюють так, щоб з цього мiсця можна було виконати якнайбiльший обсяг роботи.

Велике значення для органiзацiй робiт маi своiчасна пiдготовка матерiалiв i поточне забезпечення ними опоряджувальникiв. Тому в спецiально вiдведених примiщеннях заздалегiдь сортують плитки, розкроюють лiнолеум, приготовляють розчини i мастики. Пiдготовленi матерiали в процесi роботи ритмiчно подають на робочi мiсця.

6. Економiчна частина

Для вимiрювання кiлькостi витраченоi працi передбаченi такi норми: часу, виробiтку, трудомiсткостi.

Нормою часу (Нч) називають кiлькiсть робочого часу, яка надаiться робiтниковi вiдповiдноi професii i квалiфiкацii за умови повного використання засобiв виробництва, правильно органiзованоi працi для виконання одиницi продукцii (1 м2 штукатурення, 1 м2 облицювання тощо).

При визначеннi норми часу враховують не тiльки час, витрачений на виконання основноi роботи, а й час, потрiбний для перемiшування будiвельних розчинiв, пiдготовку й чищення iнструментiв i механiзмiв, iх перемiщення, а також на пiдготовку робочого мiсця. Норма часу (норма витрати працi) виражаiться у людино-годинах. Наприклад, норма часу, за який штукатур 3-го розряду наносить ТСрунт на 4.1. м2 стiни вручну при простому штукатуреннi, становить 20 люд.-год. Це означаi, що штукатур 3-го розряду маi нанести ТСрунт на 4.1. м2 поверхнi вручну за 20 год.

Нормою виробiтку (Нв) називають кiлькiсть готовоi продукцii, яку маi виробити за одиницю часу (1 год.) робiтник вiдповiдноi квалiфiкацii або ланка.

Норма виробiтку тiсно пов'язана з нормою часу. Чим бiльше продукцii виробляi робiтник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, i навпаки. Залежнiсть мiж ними обернено пропорцiйна i подаiться формулою Нч=1/Нв.

Збiрник 11 тАЮ Штукатурнi роботи тАЮ ДБН .Д.2.4.-11 тАУ 2000

Склад ланки по органiзацii робiт:

Штукатур 4 розряду тАУ 1 чоловiк

3 розряду тАУ 1 чоловiк

Норма виробiтку:

Нвр = ч × Тз ×Кз/ Нч = 2×8 ×1 / 2.28 = 12.5 м²

Заробiтна плата за 1 годину ( З/пл за год = 9.10 )

Заробiтна плата за 1 м² ( З/пл за м²= 9.10 ×1.28 = 11.65 грн

Заробiтна плата за 1 змiну

З/пл за 1 змiну= Нвир ×м²

З/пл за змiну = 12.5 ×11.65 = 145.6 грн

При розрахунку заробiтноi плати ми використовуiмо усереднену вартiсть людино-годин по розряду робiт у будiвництвi станом на 1.01.2006 року.

7. Правила технiки безпеки при виконаннi даноi роботи

До опоряджувальних робiт, якi складаються як iз ВлмокрихВ», так i ВлсухихВ» процесiв, допускаються особи, якi досягли вiсiмнадцяти рокiв i пройшли:

- професiйну пiдготовку;

- попереднiй медичний огляд вiдповiдно до вимог Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни;

- вступний iнструктаж з безпеки працi, виробничоi санiтарii, пожежноi та електробезпеки.

При пiдготовцi поверхонь та матерiалiв до опорядження велику увагу слiд придiляти дотриманню безпечних методiв роботи з електроiнструментом (корпус маi бути заземленим, електропровiд справним).

Працювати з ручним iнструментом (зубилом, троянкою, бучардою тощо) при насiканнi кам'яних поверхонь, розрiзуваннi та натягуваннi металевоi сiтки потрiбно в рукавицях, щоб не поранити руки. Працюючи будь-яким ударним iнструментом, слiд обов'язково одягати окуляри.

Очищати поверхнi кислотами опоряджувальник повинен у захисних окулярах i мiцних прогумованих чи брезентових рукавицях. Соляну кислоту дозволяiться зберiгати на робочому мiсцi тiльки розведеною у посудi з кришкою, яка щiльно закриваiться. Треба пам'ятати, що соляна кислота може спричинити серйознi опiки.

Такi самi вимоги ставляться до зберiгання хлорного вапна, що застосовуiться як проти морозний компонент штукатурного розчину. Готувати хлоровану воду та гасити вапно можна лише на вiдкритому повiтрi або в примiщеннi з примусовою вентиляцiiю.

Розпаковуючи та дозуючи сухi будiвельнi сумiшi, а також приготовляючи розчиновi сумiшi, слiд уникати пилiння та розсипання iх i працювати у респiраторах.

Пiд час безпосереднього виконання штукатурних робiт ручний iнструмент маi бути справним. Дерев'янi ручки штукатурноi лопатки, ковша i сокола добре обробляють, пришлiфовують i мiцно з'iднують з iнструментом. Ручки терок i напiв-теркiв улаштовують так, щоб у них вiльно проходила рука штукатура в рукавичцi. Ручка iнструмента маi бути без гострих кутiв i кромок. Категорично забороняiться брати руками розчини, в складi яких i вапно i цемент.

Потрiбно остерiгатися потрапляння вапняного розчину або вапна в очi. Якщо це сталося, то слiд негайно промити очi розчином борноi кислоти (1 чайна ложка на 1 склянку кип'яченоi води) i звернутися до лiкаря.

При механiзованому нанесеннi на поверхню звичайного розчину за допомогою форсунки i при торкретуваннi поверхонь опоряджувальник маi працювати в гумових чоботах, захисних окулярах i рукавицях.

Усi машини та механiзми, що працюють пiд тиском, перед початком роботи перевiряють на тиск у пiвтора рази бiльшим вiд робочого.

Робоче мiсце оператора штукатурного агрегату обладнують свiтловим або звуковим зв'язком з робочим мiсцем штукатурiв. Очищають форсунку лише пiсля зупинення агрегату.

ПРОТИПОЖЕЖНРЖ ЗАХОДИ НА БУДРЖВНИЦТВРЖ

Вiдповiдальнiсть за стан i органiзацiю протипожежноi безпеки на будiвельних об'iктах тресту або iншого будiвельного об'iднання покладаiться на заступника начальника тресту (управлiння) по кадрах i побуту або виконавця робiт (виконроба), на останнього обов'язок покладаiться наказом по тресту. Контроль за додержанням правил протипожежноi безпеки на будiвництвi здiйснюють Управлiння державноi пожежноi охорони МВС Украiни i члени добровiльних протипожежних формувань, якi повиннi створюватись на кожному будiвельному об'iктi.

Причинами пожежi можуть бути: несвоiчасне прибирання з робочого мiсця вiдходiв легко спалимих матерiалiв (стружка, обрiзки шпалер, ганчiр'я тощо); неправильне зберiгання легкозаймистих матерiалiв (бензин, олiфа, мастикаВ» смола тощо); необережне поводження з вогнем у вогненебезпечних мiсцях, несправнiсть електропроводки та електрообладнання тощо.

Горiння тАФ це хiмiчний процес взаiмодii горючого матерiалу з киснем повiтря, внаслiдок чого видiляiться велика кiлькiсть тепла. Але для того, щоб матерiал загорiвся, його треба нагрiти до певноi температури займання, яка для кожного матерiалу рiзна. Такi матерiали, наприклад, як бензин, ацетон, олiфа, займаються при бiльш низьких температурах, нiж деревина i вугiлля. Температура займання залежить вiд природи матерiалу, вмiсту кисню у навколишньому просторi, атмосферного тиску, вологостi повiтря i матерiалу та iнших причин.

Вогненебезпечнiсть будiвельного матерiалу залежить вiд його температури займання i умов, за яких вiн зберiгаiться. Деякi матерiали (тирса, вугiлля, будiвельне смiття з вiдходiв органiчних речовин) здатнi за певних умов, особливо при пiдвищеннi навколишньоi температури по самозаймання, що часто призводить до виникнення пожеж. Тому на будiвництвi матерiали потрiбно зберiгати так, щоб не спричинити до пiдвищення температури матерiалу i його займання.

Крiм займання, пари летких речовин (бензин, ацетон тощо) у певнiй сумiшi з повiтрям викликають вибух, який може статися внаслiдок iскри вiд вогню, тертя, удару та з iнших причин.

За ступенем вогнестiйкiстю всi матерiали i будiвельнi конструкцii подiляють на горючi, важкогорючi i негорючi.

Горючi матерiали (деревина, толь, картон, лак, мастика, розчинники) займаються вiд вогню i продовжують горiти або тлiти навiть пiсля усунення джерела вогню.

Важкогорючi матерiали (волокниста суха штукатурка, фiбролiт, повсть, змочена у глинi, тощо) горять або тлiють тiльки при наявностi джерела вогню. Якщо ж усунути його, то горiння матерiалу припиняiться.

Негорючi матерiали (природнi i штучнi кам'янi матерiали, сталь, бетони тощо) при високих температурах не займаються i не тлiють.

Пiд час органiзацii будiвельного майданчика i розмiщення на ньому будiвельних матерiалiв треба залишити спецiальнi проiзди для пожежних машин. Вiд територii будiвництва до магiстралi прокладають дорогу з твердим покриттям. Для проiзду пожежних машин уздовж будiвель понад 18 м завширшки повиннi бути зробленi проiзди з двох поздовжнiх бокiв, а понад 100 м завширшки тАФ з усiх бокiв будови. Вiдстань вiд краю проiжджоi частини до стiн будiвель не повинна перевищувати 25 м.

Перед початком будiвництва будiвельний майданчик слiд забезпечити водою. Воду пiдводять вiд мiськоi водопровiдноi мережi i встановлюють один або декiлька пожежних гiдрантiв. Якщо водопровiдноi мережi немаi, то можна користуватись природними водоймами, до яких треба зробити автотранспортнi пiд'iзди.

Для зберiгання легкозаймистих матерiалiв на територii будiвельного майданчика обладнують пiдземнi або напiвпiдземнi склади, в яких водночас може зберiгатись не бiльше 5 м3 цих матерiалiв. Лiсоматерiали можна складати на вiдстанi не менше 24 м вiд будинку, що зводиться. Для тимчасового зберiгання вiдходiв легкогорючих матерiалiв на територii будiвництва встановлюють металевi ящики з кришками або викопують спецiальнi ями.

На будiвельному майданчику слiд обладнати протипожежний пост. Тут мають бути: щит з протипожежним iнструментом (лопати, ломи, вогнегасники тощо), пристрiй для подавання тривоги звуком, ящик з пiском i бочки з водою.

В усiх вогненебезпечних мiсцях вивiщують попереджувальнi написи: ВлПалити забороненоВ», ВлВогненебезпечноВ» тощо.

Пiд час роботи з електроiнструментом плиточник маi дотримуватись правил безпеки працi, працювати в захисних окулярах та рукавицях.

(пiдвищеноi вологостi. Бiльш безпечним, за умов додержання вiдповiдних правил технiки безпеки, вважаiться струм з напругою 12тАФ36 В.

До роботи по обслуговуванню будiвельних машин i обладнання з електроприводом допускаються особи вiком вiд 18 рокiв. Вони проходять попереднiй i перiодичнi медичнi огляди у строки, встановленi органами охорони здоров'я Украiни. Особи, допущенi до роботи з машинами з електроприводом, повиннi мати квалiфiкацiйну групу з технiки безпеки не нижче РЖРЖ, а допущенi до роботи з ручним електроiнструментом тАФ РЖ. Особи, що мають РЖ квалiфiкацiйну групу, проходять iнструктаж через кожнi 3 мiс. Для контролю за електробезпекою органiзацii призначають вiдповiдального iнженерно-технiчного працiвника.

Пульти управлiння машинами, а також пусковi пристроi (рубильники, магнiтнi пускачi), вiддаленi вiд машин, що працюють вiд електродвигунiв, повиннi знаходитись у спецiальних шафах або ящиках, якi закриваються на замок. Пробковi запобiжники мають вiдповiдати певнiй силi струму.

Корпус електродвигуна слiд заземлювати, якщо вiн працюi при напрузi бiльше 36 В. Проводи i кабелi, що пiдводять до машини електричний струм, повиннi бути добре iзольованi. Пiсля закiнчення робочого дня, а також у вихiднi i святковi днi на територii будiвництва вимикають i закривають на замки всi пусковi пристроi до машин.

Пiд час роботи з ручним електроiнструментом слiд додержуватись таких правил технiки безпеки:

до початку роботи привести в порядок спецодяг;

уважно оглянути електроiнструмент, перевiрити iзоляцiю кабелю i заземлити корпус iнструмента;

пiд час роботи стежити за справнiстю кабелю i проводiв, не допускати iхнього перекручення та перегрiвання електродвигуна;

працюючи у вологих мiсцях, користуватись гумовими рукавицями i чобiтьми (при цьому напруга не повинна бути вище 36 В);

замiнювати будь-якi деталi тiльки пiсля зупинки iнструмента i вимкнення вилки з розетки;

пiд час перенесення iнструмента тримати його тiльки за ручки або корпус, а не за кабель;

не вiдходити вiд робочого мiсця, якщо iнструмент увiмкнений в електричну мережу;

не працювати з механiзованим iнструментом з приставних драбин.

Список виконаноi лiтератури

1. Карапузов РД.К., Соха В.Г., Остапченко Т.РД. матерiали i технологii в сучасному виробництвi: Пiдручник. тАУ К.: Вища освiта, 2006. тАУ 495с.: iл.

2. Каталог продукцii Ceresit

3. Утепление фасадов (Профессиональные материалы для строительства и реконструкции, Хенкель Баутехник (Украина)) 2005 тАУ 51 ст.; ил.

4. А. РЖ. Гавриляк, В. Б. Гузюк, А. Д. Акiмова, Викладання будiвельних дисциплiн, Львiв, видавництво тАЮОрiяна новатАЭ, 1997. тАУ 174 ст.

5. Остапченко Т.РД. Технологiя опоряджувальних робiт: Пiдручник. тАУ К.: Вища освiта, 2003. тАУ 384 с.: iл.

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома