Принципи архiтектурно-планувальних рiшень православних духовних навчальних закладiв

КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

БУДРЖВНИЦТВА РЖ АРХРЖТЕКТУРИ

ЖОВКВА Ольга РЖванiвна

УДК 726:727.4

ПРИНЦИПИАРХРЖТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РРЖШЕНЬ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДРЖВ

18.00.02 тАЮАрхiтектура будiвель i спорудтАЭ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацii на здобуття наукового ступеня

кандидата архiтектури

Киiв-2008

Дисертацiiю i рукопис.

Робота виконана в Киiвському нацiональному унiверситетi будiвництва i архiтектури Мiнiстерства освiти i науки Украiни.

Науковий керiвник доктор архiтектури, професор РДжов Валентин РЖванович, Киiвський нацiональний унiверситет будiвництва i архiтектури, завiдувач кафедри основ архiтектури та архiтектурного проектування

Офiцiйнi опоненти: доктор архiтектури, професор Мироненко Вiктор Павлович Харкiвський державний технiчний унiверситет будiвництва i архiтектури Мiнiстерства освiти i науки Украiни, завiдувач кафедри дизайну архiтектурного середовища;

кандидат архiтектури, доцент Ковальська Гелена Леонiдiвна Нацiональний авiацiйний унiверситет Мiнiстерства освiти i науки Украiни, м. Киiв, доцент кафедри архiтектури.

Захист вiдбудеться тАЬ21тАЭ лютого 2008 р. о 13.00 годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д26.056.02 при Киiвському нацiональному унiверситетi будiвництва i архiтектури за адресою: 03680, Киiв-80, Повiтрофлотський проспект, 31, ауд. 466.

З дисертацiiю можна ознайомитися у бiблiотецi Киiвського нацiонального унiверситету будiвництва i архiтектури за адресою: 03680, Киiв-80, Повiтрофлотський проспект, 31.

Автореферат розiсланий тАЬ21тАЭ сiчня 2008 р.

Вчений секретар

спецiалiзованоi вченоi ради Товбич В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Духовна освiта на територii Украiни споконвiку вiдiгравала провiдну роль i маi глибоке iсторичне корiння. Духовнi навчальнi заклади, починаючи з княжоi доби, готували духовних лiдерiв народу: фiлософiв, громадських дiячiв тощо.

РЖз набуттям Украiною незалежностi спостерiгаiться процес пiдвищення iнтересу до проблем духовностi у суспiльствi. За бiльш нiж десятилiтнiй термiн вiдтворено чимало зруйнованих у 30-тi роки минулого столiття культових споруд та комплексiв, збудована значна кiлькiсть нових обтАЩiктiв сакральноi архiтектури. Сьогоднi можна говорити про чималий iнтерес з боку держави до проблем пiдвищення рiвня духовностi суспiльства та будiвництва сакральних споруд.

РЖз збiльшенням кiлькостi сакральних споруд зростаi потреба у висококвалiфiкованих духовних наставниках, священнослужителях та настоятелях.

Згiдно з оприлюдненими Державним комiтетом Украiни у справах релiгiй даними, станом на 1 сiчня 2006 р. на територii Украiни зареiстровано 15222 православних громад та 13700 громад iнших вiросповiдань, що свiдчить про досить високий показник релiгiйностi суспiльства. У краiнi налiчуiться чимало православних сiмей, для яких актуальним i питання виховання пiдростаючого поколiння у православному середовищi. Однак сьогоднi у досить розгалуженiй мережi загальноосвiтнiх навчальних закладiв функцiонуi лише незначна кiлькiсть навчальних закладiв в яких, як правило на рiвнi факультативу, викладають iсторiю релiгii, або основи християнськоi етики.

Актуальнiсть теми дослiдження. На тлi поступового зростання економiчного благополуччя суспiльства по-справжньому неприглядним i явище збiльшення кiлькостi дiтей групи ризику (безпритульних, наркоманiв, залежних вiд алкоголю). Саме цей факт вплинув на прийняття у 1998 роцi Указу Президента Украiни №200 тАЮПро затвердження Комплексних заходiв щодо профiлактики бездоглядностi та правопорушень серед дiтей, iх соцiальноi реабiлiтацii в суспiльствiтАЭ, а також Указу Президента Украiни вiд 18.01.1996 №63 щодо розроблення нацiональноi програми тАЮДiти УкраiнитАЭ, основним напрямком та завданнями якоi i створення сприятливих умов для психiчного, соцiального, фiзичного та духовного розвитку дiтей, забезпечення iх правового та соцiального захисту, здiйснення заходiв щодо профiлактики злочинностi, наркоманii та алкоголiзму серед пiдлiткiв.

Дана обставина обумовлюi початок нових теоретичних дослiджень у напрямку розробки нового типу навчального закладу - духовного навчального центру, де окрiм надання духовноi освiти дiтям iз православних сiмей, пiдготовки духовних кадрiв, надаватиметься пiдтримка дiтям, позбавленим сiмейного виховання. Основною метою даних закладiв, окрiм пiдготовки священнослужителiв, буде пiклування про духовне та моральне виховання дiтей, в тому числi i девiантних. Сучасний православний духовний навчальний центр тАУ це принципово новий тип навчально-виховного закладу, що функцiонуватиме паралельно з традицiйними православними духовними навчальними закладами (школами, училищами, семiнарiями, академiями).

Актуальним i питання пошуку ефективних архiтектурно-планувальних рiшень та прийомiв побудови композицii православних духовних навчальних закладiв.

Окремi аспекти формування архiтектури навчальних установ, а також православних духовних навчальних закладiв розглянутi в роботах педагогiв, психологiв, архiтекторiв. Важливе науково-практичне значення мають дослiднi роботи з питань формування архiтектури навчальних установ:

- з удосконалення загальноосвiтнiх закладiв тАУ В.РЖ. РДжова, Л.М. Ковальського, О.С. Слiпцова;

- з формування мережi шкiльних та позашкiльних закладiв, а також вищих навчальних закладiв тАУ О.М. Дячок, Г.Л. Жебровськоi, Г.Л. Ковальськоi, В.П. Полiщука, Л.А. Солодиловоi, С.В. Сьомки;

- з проектування закладiв з виховання дiтей-сирiт та дiтей, позбавлених батькiвського пiклування тАУ РЖ.В. Кабанова, Ф.Д. Мубаракшиноi.

Важливе для даного дослiдження науково-практичне значення мають i науковi працi, присвяченi вивченню сакральних споруд та iхнiх комплексiв, таких науковцiв, як Ю.С. Асiiва, РЖ.В. Бондаренка, Т.В. Буличовоi, О.О.Горбик, Ю.Р. Диби, Ю.В. РЖвашко, В.В. Куцевича, О.О. Лесик, Н.С. Мiрошника, В.РЖ. Соченка, М.Б. Яцiва.

Теоретичною та iнформацiйною базою для дисертацiйного дослiдження стали працi вчених рiзних галузей:

- науковi працi з iсторii, фiлософii, релiгii та культури:Г.К. Вагнера, Х.Г. Гадамера, Г.В. Гегеля, М.С. Грушевського, П.А. Флоренського. У дисертацii також використано окремi тези iз Святого Письма-Бiблii та Закону Божого;

- науковi працi з iсторii i теорii мистецтва та архiтектури: А.В. Бунiна, В.В. Вечерського, Т. Геврика, А.В. РЖконнiкова, Н.Г. Логвiна, А.П. Мардера, В.П. Мироненка, З.В. Мойсеiнко, Л.П. Скорик, В.В. Чепелика;

- науковi працi з мiстобудування: Ю.М.Бiлоконя, М.М.Дьомiна, М.М. Кушнiренко, Г.РЖ.Лаврика, Т.Ф.Панченко, В.О.Тiмохiна, Г.Й.Фiльварова, РЖ.О.Фомiна;

- науковi працi з архiтектурноi типологii: Л.Г. Бачинськоi, П.П. Безродного, Ю.Г. Репiна, В.П. Уреньова.

- в методологiчному планi дане дослiдження будуiться на наукових розробках С.В. РДжова, Л.М. Ковальського, О.С. Слiпцова.

Однак проведенi в останнi роки дослiдження у напрямку вивчення сакральноi архiтектури, навчальних закладiв не створюють достатньоi науково-методичноi бази з проектування православних духовних навчальних закладiв, оскiльки ще й досi остаточно не визначена номенклатура типiв православних духовних навчальних закладiв, не винайдено прийоми будiвництва та реконструкцii даних установ, не розроблено нормативну базу з проектування.

Таким чином, можна констатувати, що на сьогоднi немаi достатньоi кiлькостi праць, у яких би належним чином висвiтлювалось питання формування мережi, а також архiтектурно-планувальних рiшень православних духовних навчальних закладiв. Написано небагато спецiалiзованих праць, присвячених формуванню архiтектурно-просторовоi композицii православних духовних навчальних закладiв iз урахуванням iхньоi ролi в оточуючiй забудовi. Зважаючи на вищевикладене, актуальнiсть теми ТСрунтуiться на недостатнiй вивченостi питань архiтектурно-планувальноi органiзацii православних духовних навчальних закладiв.

Саме тому таким важливим i проведення дослiдження щодо напрацювання принципiв архiтектурно-планувальноi органiзацii та методики проектування православних духовних навчальних закладiв.

ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослiдження спрямоване на вирiшення ряду задач, визначених Указом Президента Украiни вiд 1998 року №200 тАЮПро затвердження комплексних заходiв щодо профiлактики бездоглядностi та правопорушень серед дiтей, iх соцiальноi реабiлiтацii в суспiльствiтАЭ. Напрямок дослiдження вiдповiдаi планам науково-дослiдних робiт Киiвського нацiонального унiверситета будiвництва i архiтектури. Робота виконуiться у рамках наукових дослiджень кафедри основ архiтектури та архiтектурного проектування.

Мета дослiдження полягаi у виявленнi принципiв архiтектурно-планувальних та просторових рiшень православних духовних навчальних закладiв, розробцi науково-практичних рекомендацiй i методики iхнього проектування. Для досягнення вказаноi мети необхiдно вирiшити такi основнi задачi:

- проаналiзувати стан теоретичних i практичних розробок у галузi архiтектурно-типологiчних дослiджень духовних навчальних закладiв;

- дослiдити iсторiю становлення православних духовних навчальних закладiв на територii Украiни;

- виявити сучаснi тенденцii вiтчизняного та зарубiжного досвiду проектування i будiвництва християнських духовних навчальних закладiв;

- провести класифiкацiю православних духовних навчальних закладiв;

- розробити типологiю православних духовних навчальних закладiв;

- вивести основнi принципи архiтектурно-планувальних рiшень православних духовних навчальних закладiв i прийоми iхньоi архiтектурно-просторовоi органiзацii;

- розробити основи методики проектування православних духовних навчальних закладiв.

ОбтАЩiктом дослiдження виступаi архiтектураправославних духовних навчальних закладiв (далi в текстовiй частинi приймаiться скорочення тАУ ПДНЗ), зокрема:академiй, семiнарiй, училищ, недiльних шкiл, центрiв.

Предметом дослiдження виступаi органiзацiя функцiонально-планувальноi структури та просторового рiшення православних духовних навчальних закладiв.

Методи дослiдження передбачають використання системного пiдходу, порiвняльного аналiзу, в тому числi закордонного досвiду, розвитку проектування та будiвництва ПДНЗ у рiзнi iсторичнi перiоди; аналiз лiтературних джерел, систематизацiю результатiв наукових дослiджень; графоаналiтичний метод; натурне обстеження духовних навчальних закладiв Украiни та Росii, а також здiйснення анкетного опитування серед адмiнiстрацii функцiонуючих ПДНЗ.

Наукова новизна дослiдження визначаiться такими результатами:

- запропоновано формування нових типiв громадських будiвель тАУ православних духовних навчальних центрiв;

- проведено класифiкацiю та визначено типи будiвель православних духовних навчальних закладiв;

- розроблено принципи архiтектурно-планувальноi та просторовоi органiзацii православних духовних навчальних закладiв та центрiв.

Практичне значення дослiдження полягаi у виведенi основних принципiв та прийомiв побудови архiтектурно-просторових рiшень ПДНЗ, розробленнi архiтектурно-планувальних схем православних духовних навчальних закладiв, визначеннi необхiдного складу примiщень. Використання розроблених схем та прийомiв на практицi дозволить пiдвищити якiсть проектних рiшень.

Основнi положення дисертацii були впровадженi у навчальний процес пiд час викладання дисциплiни тАЮАрхiтектурне проектуваннятАЭ для студентiв 4-го курсу спецiальностi тАЮАрхiтектура будiвель i спорудтАЭ (КНУБА); у навчальний процес пiд час викладання дисциплiни тАЮАрхiтектурно-дизайнерське проектуваннятАЭ для студентiв 2-го курсу (Вiдкритий мiжнародний унiверситет розвитку людини тАЮУкраiнатАЭ); при розробцi методичних рекомендацiй з проектування православних сакральних споруд та духовних навчальних закладiв, зокрема у архiтектурно-планувальних рiшеннях проекту православного храму Святого Феодосiя Чернiгiвського iз приходською школою по вул. Привокзальнiй, 2 у Дарницькому районi м. Киiва (АТ тАЮКиiвпроекттАЭ); при пiдготовцi архiтектурно-планувальних завдань на будiвництво православних храмових комплексiв, духовних навчальних закладiв та обтАЩiктiв культовоi архiтектури у Головному управлiннi мiстобудування, архiтектури та дизайну мiського середовища Киiвськоi мiськоi державноi адмiнiстрацii.

Основнi положення дисертацii можуть використовуватись в архiтектурнiй теорii, практицi та освiтi: при подальшому дослiдженнi проблеми формування православних духовних навчальних закладiв; при створеннi нормативноi бази проектування ПДНЗ; при формуваннi архiтектурно-планувальних рiшень ПДНЗ; в курсовому i дипломному проектуваннi.

Апробацiя результатiв дисертацii. Основнi результати дисертацii доповiдались на ХVРЖ Мiжнароднiй науковiй конференцii тАЮСтародубовськi читання -2006тАЭ, ПДАБА (м. Днiпропетровськ, 2006р.), V мiжнароднiй конференцii молодих вчених тАЮКомплексний розвиток житлового середовищатАЭ, ВАТ тАЮКиiвЗНДРЖЕПтАЭ (м.Киiв, 2006), 67-й та 68-й науково-практичних конференцiях, КНУБА (м. Киiв, 18-20 квiтня 2006, 2007 рр.).

Публiкацii. Основнi результати дисертацii публiкувались у семи статтях в наукових фахових виданнях, чотирьох тезах до конференцiй.

Структура та обсяг дисертацii обумовлена метою та завданням дослiдження. Дисертацiя складаiться зi вступу, трьох роздiлiв iз висновками до них, iлюстрацiй, загального висновку, додаткiв, що включають в себе таблицi, приклади анкетних листiв, акти впровадження результатiв дослiдження, списку використаних джерел.

Загальний обсяг роботи 215 сторiнок, обсяг текстовоi частини складаi 150 сторiнок, обсяг iлюстрацiй складаi 42 сторiнки. Список використаних джерел мiстить 135 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ ДИСЕРТАЦРЖЙНОРЗ РОБОТИ

У Вступi розкриваiться суть, сучасний стан розробки обраноi теми, ii значимiсть, обТСрунтовано актуальнiсть теми дослiдження, визначено мету дослiдження, сформульовано основнi задачi, визначено обтАЩiкт та предмет дослiдження, визначено наукову новизну отриманих результатiв, науково-практичну цiннiсть, розкрито звтАЩязок роботи iз науковими програмами та проведено апробацiю отриманих результатiв.

Роздiл 1. Передумови формування православних навчальних закладiв. Дослiджено iсторiю розвитку ПДНЗ на територii Украiни на прикладi чотирьох основних регiонiв: Центрального, Захiдного, Пiвденно-Схiдного та Схiдного. Православнi духовнi навчальнi заклади Центрального регiону яскраво представляють такi обтАЩiкти, як Киiво-Могилянська академiя, Киiвська духовна академiя i семiнарiя, Харкiвська духовна семiнарiя. Захiднийрегiон Украiни представлений Львiвською духовною академiiю i семiнарiiю та Волинською духовною семiнарiiю. На територii Пiвденно-Схiдного регiону Украiни функцiонуi заклад iз славетними традицiями тАУ Одеська духовна семiнарiя. Схiдний регiон представлений Днiпропетровським та Запорiзьким духовними училищами, закладами середнього рiвня, оскiльки у даному регiонi вищi ПДНЗ вiдсутнi.

РЖсторичний аналiз дав можливiсть видiлити основнi перiоди розвитку православних духовних навчальних закладiв:

1-й етап (Х-ХV ст.) тАУ поява перших православних шкiл при церквах, монастирських комплексах та маiтках багатих вельмож, так званих тАЮнижчихтАЭ шкiл. Споруди даного перiоду не мали виразноi архiтектурноi iдеi. Навчальнi примiщення перших церковноприходських шкiл особливо не вiдрiзнялись вiд житлових примiщень.

2-й етап (ХVРЖ ст.) тАУ закладено початок так званих тАЮсереднiхтАЭ православних шкiл (гiмназiй, колегiй). Яскравим прикладом тАЮсередньоiтАЭ школи може бути гiмназiя при Успенськiй церквi, що у Львовi. При Успенському храмi окрiм школи також дiяв навчально-просвiтнiй осередок iз друкарнею та книгарнею.

3-й етап (поч. ХVРЖРЖ тАУ кiн. ХРЖХ ст.) тАУ зародження православних навчальних закладiв тАЮвищоготАЭ типу. Створення Острозькоi академii, що по праву вважаiться першою академiiю в Украiнi.

4-й етап (кiн. тАУ ХРЖХ тАУ поч. ХХ ст.) тАУ дореволюцiйний перiод.

5-й етап (поч. ХХ тАУ сер. ХХ ст.) тАУ початок занепаду духовноi освiти на територii Украiни.

6-й етап тАУ (кiн. ХХ тАУ поч. ХХРЖ ст.) тАУ перiод вiдродження духовностi в Украiнi. Позначився вiдновленням дiяльностi лiквiдованих у 30-тi роки ХХ ст. духовних навчальних закладiв. Сучасний перiод характеризуiться створенням нових ПДНЗ на базi споруд дитячих садкiв та загальноосвiтнiх шкiл, що не завжди дозволяi задовольнити вимоги до пiдготовки висококвалiфiкованих фахiвцiв для потреб церкви. У результатi дослiдження iсторичного розвитку ПДНЗ виявлено ряд проблем, що потребують вирiшення.

Аналiз сучасного стану проектування та будiвництва духовних навчальних закладiв Украiни здiйснювався за допомогою натурного обстеження, пiд час якого особисто автором було дослiджено понад 30 ПДНЗ Украiни рiзних типiв (академiй, семiнарiй, недiльних шкiл), близько 10-ти православних навчальних закладiв Росii, а також 10 католицьких духовних навчальних закладiв. Огляд сучасного стану проектування та експлуатацii ПДНЗ дав можливiсть виявити як недолiки, так i позитивнi якостi закладiв, окреслити шляхи iхнього вдосконалення.

Вивчення iсторii розвитку православних духовних навчальних закладiв Украiни, натурнi обстеження вплинули на формування науковоi гiпотези дослiдження щодо розвитку ПДНЗ. Гiпотеза полягаi у тому, що сучаснi ПДНЗ повиннi мати тАЬгнучкийтАЭ у часi характер планувальноi структури: iз зменшенням потреби у пiдготовцi священнослужителiв та духовенства, православнi духовнi навчальнi заклади повиннi мати змогу трансформуватися у будь-якi iншi соцiальнi установи.

У ходi дослiдження вивчено практику проектування та будiвництва православних навчальних закладiв Росii. На сьогоднi Росiя i найпрогресивнiшою краiною з усiх пострадянських держав у сферi розвитку духовноi освiти. Так, наприклад, у Москвi, згiдно з iнформацiiю вiддiлу релiгiйноi освiти та катехiзацii Росiйськоi Православноi Церкви, зареiстровано бiльше 20 недержавних середнiх загальноосвiтнiх навчальних закладiв, близько 150 недiльних шкiл та 3 вищi православнi навчальнi заклади.

Сучаснi православнi загальноосвiтнi навчальнi заклади Росii засновуються переважно православними громадами чи приватними органiзацiями за сприяння Патрiархату РПЦ. Мiнiстерство освiти РФ веде акредитацiю даних закладiв i слiдкуi за рiвнем викладання загальноосвiтньоi програми.

Дослiдження принципiв архiтектурно-планувальних рiшень православних духовних навчальних закладiв спиралось на католицький досвiд проектування аналогiчних споруд.

На вiдмiну вiд вiтчизняноi практики проектування, що нерiшуче вiдроджуiться, зарубiжний досвiд демонструi широкий дiапазон нових образних вирiшень. Релiгiйнi течii (особливо католицизм та протестантизм) прагнуть не вiдставати вiд духу сучасностi, всiляко утримують своi позицii, намагаючись таким чином збiльшити сферу впливу в суспiльствi. Духовенством робляться спроби пристосувати релiгiйну доктрину до сучасного життя, в дечому спростити церковнi обряди та послабити жорсткi канони. Церковнослужителi охоче беруть до уваги всi новiтнi концепцii в мистецтвi, дають тАЬзелене свiтлотАЭ новаторським, в дечому навiть ризикованим проектам. Пiдтримавши концепцiю наближення церкви до суспiльства в культовiй архiтектурi, закордоннi митцi в своiх проектах прагнуть до простоти, камерностi, логiчностi.

РЖдею демократизацii церкви активно пiдтримав i розвивав у своiй творчостi американський архiтектор Ф.Л.Райт. Концепцiя наближення церкви до народу яскраво втiлилась у його проектi унiатськоi церкви у Медiсонi (1950-1955 рр.). Автор у своiму проектi вiдмовився вiд традицiйного образу церкви-башти, запропонувавши натомiсть новий образ тАУ культовоi споруди унiверсального призначення. У проект унiатськоi церкви у Медiсонi Ф.Л. Райт заклав концепцiю перетворення сакрального обтАЩiкта на досить оригiнальний тип громадськоi споруди- будiвлю унiверсального призначення iз культовою функцiiю водночас.

Навчально-просвiтницька функцiя вдало органiзована у сучасних сакральнихспорудах католицькоi церкви. Католики у культових спорудах, як правило, поiднують навчальну, сакральну, дозвiллiву, адмiнiстративну, спортивну та iншi функцii, необхiднi для повноцiнного розвитку особистостi. Такий досвiд католицькоi церкви i досить цiнним для iнших конфесiй.

Систематизацiя досвiду архiтектурноi органiзацii ПДНЗ стала основою для визначення факторiв та ступеню iхнього впливу на формування установ. Серед основних факторiв, що впливають на формування споруд православних духовних навчальних закладiв, вирiзняються два основнi види факторiв: внутрiшнi та зовнiшнi. До зовнiшнiх факторiв належать: iсторико-етнографiчний, соцiально-економiчний та соцiально-педагогiчний, природно - клiматичний, мiстобудiвний. Довнутрiшнiх належать чотири фактори: архiтектурноi виразностi, функцiональний, конструктивний та економiчний. Вони безпосередньо впливають на формування ПДНЗ.

У дисертацiйному дослiдженнi встановлено, що сучасна практика проектування християнських духовних навчальних закладiв свiдчить про зародження нового типу духовноi навчальноi споруди iз суттiвим розширенням функцiй тАУ духовного навчального центру. Введення в архiтектурну термiнологiю поняття духовного навчального центру даi можливiсть дослiдити тенденцii формування нового типу ПДНЗ.

Роздiл 2. Функцiонально-планувальнi особливостi православних духовних навчальних закладiв. Проведено класифiкацiю ПДНЗ за такими показниками: рiвнем пiдготовки, мiсткiстю, кiлькiстю функцiй, методом будiвництва, функцiонально-планувальною структурою, режимом експлуатацii, поверховiстю, комунiкацiйною структурою, планувальною схемою, обтАЩiмно-просторовою органiзацiiю, планувальною структурою основних примiщень.

Розглянуто питання розташування ПДНЗ у системi забудови мiста. Мережу закладiв бажано формувати з птАЩяти основних сходинок: приходськi школи, духовнi училища, семiнарii, духовнi академii та центри. Диференцiацiя за рiвнем освiти i основною при формуваннi мережi. У роботi запропоновано орiiнтовнi радiуси доступностi для кожного типу ПДНЗ, наведено розрахунки мiсткостi на кожну 1000 жителiв. Так, приходськi школи пропонуiться проектувати iз розрахунку 7-10 мiсць на 1000 жителiв iз радiусом доступностi 1.5 км (2 год. пiшоi ходи); семiнарii пропонуiться проектувати iз розрахунку 0.3 мiсця на 1000 жителiв (мiський та обласний рiвнi); академii - 0.25 мiсця на 1000 жителiв (обласний рiвень).

Певним недолiком сучасноi мережi ПДНЗ i ii нерiвномiрнiсть. На сьогоднi вiдсутня чiтка концепцiя розташування ПДНЗ на територii Украiни, в тому числi у ii столицi. Сьогоднi спостерiгаiмо ситуацiю, коли iсторичнi центри мiст налiчують чималу кiлькiсть культових споруд та ПДНЗ, в той час як на периферiйних територiях зафiксована iх гостра нестача. Для вирiшення даноi проблеми у ходi дослiдження запропоновано схему перспективного розвитку i розмiщення ПДНЗ на територii Украiни та ii столицi, що включаi оцiнку наявного стану мережi, розрахунок дефiциту потужностей, визначення принципiв розмiщення обтАЩiктiв, визначення iхнiх типiв.

Пiд час дослiдження розроблено пропозицii щодо зонування дiлянки проектування ПДНЗ. Генеральний план земельноi дiлянки ПДНЗ доцiльно органiзовувати з таких основних зон: вiдпочинку, зеленоi зони, навчально-виробничоi, спортивноi, господарськоi, зони забудови та зони для роздумiв. Наявнiсть тiii чи iншоi зони на генеральному планi залежить вiд типу закладу. У додатку дисертацii наведенi рекомендованi показники площ основних функцiональних зон дiлянки проектування. Запропоновано також принциповi схеми розташування ПДНЗ на дiлянцi проектування, серед яких видiлено: глибинну (складаiться з блокiв, повтАЩязаних загальною лiнiйною комунiкацiiю), фронтальну (застосовуiться у проектних рiшеннях при наявностi певних обмежень земельних ресурсiв або у випадку необхiдностi здiйснення фронтальноi забудови) та кутову схеми.

На основi аналiзу роботи ПДНЗ, що функцiонують, а також вивчення наявноi нормативноi бази проектування навчальних закладiв рекомендуiться використовувати такi типи православних духовних навчальних закладiв (рис. 1): приходськi школи (малi, середнi, великi), училища (малi, середнi, великi), семiнарii (малi, середнi, великi), академii (малi, середнi, великi) та новий тип - православний духовний навчальний центр (малий, середнiй, великий). Значна увага надана питанню функцiонально-планувальноi органiзацii ПДНЗ.

Споруда приходськоi шкли являi собою окремо розташовану або прибудовану до сакрального ядра споруду. Повнофункцiональна приходська школа, як правило, включаi такi групи примiщень: вхiдну, навчальну, адмiнiстративну, рекреацiйну та iнодi тАУ сакральну, просвiтньо-благодiйну, трапезну та житлову.

Православнi духовнi училища мають бiльш повний, порiвняно iз приходськими школами, склад примiщень. До складу даних установ, окрiм груп основних примiщень, обовтАЩязково входить просвiтньо-дозвiллiва, адмiнiстративна, харчова та житлова групи примiщень. Планувальнi схеми даних установ залежать вiд потужностi закладу i можуть бути простими чи складними.

Духовнi семiнарii потребують проектiв споруд рiзноi потужностi iз рiзним складом примiщень, вiдповiдно до чисельностi вiруючого населення, що користуватиметься послугами даноi установи. Тому дiапазон значень потужностi у семiнарii становить вiд 100 до 300 вихованцiв. До складу даних установ обовтАЩязково повиннi входити навчальна, сакральна, адмiнiстративна, вхiдна, просвiтньо-дозвiллiва, харчова та господарська групи примiщень, а також такi бажанi групи примiщень як навчально-виробнича, житлова, спортивна. При укрупненнi семiнарii збiльшуiться кiлькiсть iснуючих кабiнетiв (навчальних, навчально-виробничих, адмiнiстративних), зтАЩявляються примiщення iз новим функцiональним призначенням.

Потужнiсть духовноi академiй дещо менша порiвняно iз семiнарiiю, оскiльки нижчим i попит на академiчну освiту. Так, у крупних i найкрупнiших мiстах, як правило, проектують духовнi академii потужнiстю 150-200 вихованцiв; у середнiх i великих мiстах - потужнiстю 100-150 вихованцiв, у малих мiстах - потужнiстю близько 100 вихованцiв. Склад духовних академiй багато в чому подiбний до складу примiщень православних духовних семiнарiй з iдиною вiдмiннiстю, що основний акцент робиться на збiльшення групи навчально-просвiтнiх примiщень (бiблiотек, дискусiйних клубiв, конференц-залiв та комптАЩютерних класiв, видавництв тощо).

Формування православних духовних навчальних центрiв представляi один iз перспективних напрямкiв розвитку ПДНЗ. РЖнтегруючи педагогiчнi, канонiчнi вимоги щодо роботи ПДНЗ, була визначена концептуальна функцiонально-планувальна структура православного духовного навчального центру. Вона включаi до свого складу наступнi основнi групи примiщень: вхiдну, навчальну, навчально-виробничу, сакральну, групу допомiжних до сакрального ядра примiщень, просвiтню, дозвiллiву, медичну, харчову, адмiнiстративну, господарську, житлово-готельну та спортивну. Зазначенi групи примiщень, у свою чергу, обтАЩiднуються у функцiональнi блоки: навчальний, сакральний, дозвiллiвий, адмiнiстративно-господарський, житловий.

У планувальних схемах наведено розподiл основних потокiв та взаiмозвтАЩязки мiж основними групами примiщень. Узагальнена функцiональна структура великих православних духовних навчальних центрiв (на 700 i бiльше вихованцiв) мiстить у своiму складi максимальну кiлькiсть функцiональних блокiв.

Проаналiзовано основнi групи примiщень та у додатку дисертацii наведено орiiнтовнi нормативнi показники площ основних примiщень.

При проектуваннi ПДНЗ рiзних типiв можуть використовуватись принципово рiзнi композицiйнi схеми. За планувальними схемами розрiзняють Т-, V-подiбнi, периметральнi, криволiнiйнi та iншi композицii. За композицiйною структурою - можна видiлити коридорнi, безкоридорнi зальнi, чарунковi, анфiладнi та змiшанi композицiйнi схеми.

Зазначенi композицiйнi схеми i можливими, але не обовтАЩязковими до застосування пiд час проектування ПДНЗ, оскiльки формування архiтектурно-художнього образу ПДНЗ тАУ це у кожному випадку iндивiдуальна, неповторна творча задача.

Роздiл 3. Архiтектурно-просторова органiзацiя православних духовних навчальних закладiв. Виведено принципи архiтектурно-композицiйних рiшень ПДНЗ. Концепцiя формування даних споруд та нового запропонованого типу тАУ православного духовного навчального центру тАУпiдпорядковуiться таким основним принципам:

- принцип художньоi виразностi спрямований на покращення архiтектурно-естетичних рiшень ПДНЗ та вiдповiднiсть православним канонам. До даного принципу вiдноситься: застосування нацiональних традицiй, синтез мистецтв, канонiчнiсть;

- принцип обтАЩiмно-планувальноi органiзацii спрямований на удосконалення обтАЩiмно-планувальних рiшень ПДНЗ шляхом кооперування ПДНЗ та комбiнаторнiстю блокiв;

- принцип функцiональноi органiзацii спрямований на впровадження в практику проектування ПДНЗ поняття унiверсальностi. Унiверсальнi, функцiонально невизначенi простори ПДНЗ у разi потреби можуть швидко змiнити своi початкове функцiональне призначення;

.- принцип прогресивностi технiчних рiшень передбачаi наявнiсть у проектних рiшеннях ПДНЗ трансформативностi структури закладу тАУ можливостi здiйснення регулярних та перiодичних перепланувань простору, а також сучасних конструктивних систем;

- принцип динамiчного розвиткуПДНЗ спрямований на впровадження поняття унiверсальностi закладу, завдяки чому, у разi потреби, можливе перепрофiлювання ПДНЗ у будь-яку iншу соцiальну або освiтню установу. Перепрофiлювання ПДНЗ передбачаi передачу будiвель пiд новi функцiональнi навантаження: позашкiльнi заклади, гуртки, центри для iнвалiдiв, соцiальнi центри пiдтримки малозабезпечених та дiтей-сирiт тощо.

Даний принцип обумовлюi можливiсть трансформацii та варiабельностi планувальних схем ПДНЗ.

- принцип полiфункцiональноi дiяльностi передбачаi органiзацiю повного циклу життiдiяльностi вихованцiв у ПДНЗ, тобто органiзацiю повноцiнних комфортних умов для навчання, проживання та вiдпочинку.

- принцип обтАЩiмно-планувальноi реконструкцii визначаi два основних напрямки здiйснення реконструкцii будь-якоi споруди пiд ПДНЗ: проведення реконструкцii iз максимальним збереженням обтАЩiмно-планувальноi структури будiвлi, що реконструюiться, а також адаптацiйний пiдхiд до змiни споруди.

Основу обтАЩiмно-планувальноi композицii ПДНЗ визначаi вибраний прийом розташування груп примiщень. У ходi дослiдження визначенi чотири архiтектурно-композицiйнi прийоми органiзацii православних духовних навчальних закладiв: компактний, блочний, павiльйонний, змiшаний (комбiнований) (рис.2). Кожен прийом маi геометричне i пластичне архiтектурно-планувальне рiшення.

Компактний прийом на сьогоднi i досить розповсюдженим i найрацiональнiшим. Вiн дозволяi якнайкраще розмiстити будiвлю в умовах обмеженостi земельних ресурсiв, а також скоротити довжину транзитних потокiв. Даний прийом маi два напрямки планувальноi схеми, що рiзняться своiю геометрiiю тАУ прямокутний та багатокутний.

Застосування компактноi схеми даi можливiсть отримати навчальнi примiщення iз двостороннiм освiтленням та достатньою iнсоляцiiю. До компактноi композицii також належать зальнi ПДНЗ, класи яких розташовуються навколо залу-рекреацii.

Блочний прийом, порiвняно iз компактним, i менш розповсюдженим при вирiшеннi архiтектурноi композицii ПДНЗ. Рацiонально поiднанi мiж собою основнi функцiональнi блоки i втiленням даного прийому. Блочна композицiя тАУ найоптимальнiша у разi виникнення необхiдностi проведення розширення установи шляхом добудови того чи iншого функцiонального блоку до вже iснуючих.

Блочний прийом може мати як геометричну, так i пластичну трактовки. Позитивним у застосуваннi блочного прийому при розмiщеннi ПДНЗ i можливiсть створення певноi iзоляцii кожного блоку i водночас наявнiсть безпосереднього звтАЩязку iз вхiдною зоною, можливiсть видiлення пускових комплексiв при будiвництвi. Даний прийом доречно застосовувати переважно при проектуваннi вищих ПДНЗ.

Павiльйонний прийом отримав найбiльше розповсюдження при проектуваннi великих приходських шкiл та духовних училищ, що входять до складу храмових комплексiв. Окремi павiльйони дозволяють максимально забезпечити оптимальну орiiнтацiю всiх примiщень закладу. Недолiком павiльйонноi композицii вважаiться досить велика довжина функцiональних звтАЩязкiв мiж спорудами i бiльша, порiвняно iз компактною схемою, експлуатацiйна вартiсть.

Застосуваннязмiшаного (комбiнованого) прийому даi можливiсть створити виразну архiтектурну композицiю ПДНЗ, оптимiзувати функцiональнi звтАЩязки, забезпечити хорошу орiiнтацiю примiщень закладу.

Однак за допомогою вказаних прийомiв не завжди вдаiться досягти бажаного рiвня виразностi ПДНЗ та вирiшення ряду мiстобудiвних задач. Тому у практику проектування ПДНЗ пропонуiться включити композицii, що розвиваються.

Вивчення дiючоi моделi органiзацii проектування культових споруд та ПДНЗ дало можливiсть виявити недолiки та надати пропозицii з удосконалення методики проектування ПДНЗ. Запропонована методика проектування ПДНЗ передбачаi послiдовне вирiшення таких задач:

1. Проведення статистично-аналiтичних дослiджень на базi яких формуються задачi та готуiться завдання на проектування.

2. Визначення типу ПДНЗ.

3. Вибiр земельноi дiлянки (у разi нового будiвництва) або обтАЩiкта реконструкцii (у разi проведення реконструкцii або пристосування).

При виборi земельноi дiлянки варто зважати на енергоiнформацiйне оточення, наявнiсть енергоактивних зон, особливо патогенних. Пропонуiться архiтектурну частину проекту ПДНЗ доповнити роздiлом щодо енергоiнформацiйного обТСрунтування прийнятого рiшення у якому необхiдно:

- провести передпроектний аналiз щодо наявностi можливого негативного патогенного впливу на обтАЩiкт проектування;

- у разi наявностi негативного впливу запропонувати варiанти захисту обтАЩiкту;

- увтАЩязати обтАЩiкт iз природним оточенням;

- створити архiтектурний образ ПДНЗ, що формуватиме бажаний енiомiкроклiмат.

Загалом, енергоiнформацiйнi явища, що проявляються у спорудах, являють собою вплив двох груп джерел: зовнiшнiх i внутрiшнiх. На практицi частiше за все доводиться мати справу iз сукупнiстю даних джерел.

Перед початком проектування ПДНЗ необхiдно оцiнити можливiсть розмiщення обтАЩiкта на обранiй земельнiй дiлянцi без потрапляння у патогенну зону. При наявностi патогенних зон необхiдно оцiнити джерело, що створюi патогенний фактор i виходячи з цього лiквiдувати всi або частину джерел, трансформувати джерела, що створюють даний фактор, поставити ефективний та економiчний захист.

4. Вибiр основних принципiв архiтектурно-планувальних рiшень i архiтектурно-просторових прийомiв органiзацii ПДНЗ.

5. Розробка експериментальних проектних пропозицiй архiтектурно-планувальних рiшень (функцiонально-планувальних моделей).

6. Оцiнка розроблених варiантiв i вибiр оптимального рiшення на основi набору заданих критерiiв. У роботi запропоновано птАЩять основних критерiiв: соцiально-педагогiчний, функцiональнi, архiтектурно-канонiчний, конструктивний та економiчний.

Соцiально-педагогiчний критерiй оцiнки варiантiв ПДНЗ враховуi рiвень та якiсть забезпечення православного населення закладами духовноi освiти.

Функцiональний критерiй оцiнки проектних рiшень ПДНЗ враховуi рацiональнiсть органiзацii основних функцiональних зон у закладi, рiвень оптимальностi звтАЩязкiв мiж ними та трансформативностi структури ПДНЗ.

Архiтектурно-канонiчний критерiй враховуi вiдповiднiсть обтАЩiмно-просторовоi композицii та функцiонально-планувальноi структури запропонованих проектних рiшень ПДНЗ православним канонам, правильнiсть у

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома