Стiйкiсть роботи промислових об`iктiв у надзвичайнiй ситуацii
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1. ВИМОГИ, ЯКРЖ ВИСУВАЮТЬСЯ ДО БУДРЖВНИЦТВА МРЖСТ, ПРОМИСЛОВИХ ОБ'РДКТРЖВ РЖ КОМУНАЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
1.1 Основi вимоги до планування та забудови мiст i розташування об'iктiв
1.2 Вимоги до проектування i будiвництва об'iктiв
1.3 Вимоги до будiвництва комунальних систем. Вимоги до систем водопостачання
1.4 Вимоги до систем газопостачання
1.5 Вимоги до будiвництва та експлуатацii енергетичних об'iктiв i систем
1.6 Вимоги до будiвництва та експлуатацii пiдприiмств транспорту
РОЗДРЖЛ 2. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ СТРЖЙКОСТРЖ РОБОТИ ОГ (ТОВ "Ритм" м. Чернiгова)
2.1 Органiзацiя роботи з проведення дослiдження стiйкостi роботи
2.2 Технологiя дослiдження сталостi роботи об'iкта
2.3 Оцiнка впливу вражаючих факторiв надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу на об'iкти господарювання
2.4 Оцiнка впливу ударноi хвилi
2.5 Оцiнка можливостi виникнення пожежi на об`iктi
2.6 Оцiнка впливу вторинних вражаючих факторiв
2.7 Оцiнка стiйкостi роботи об'iкта
РОЗДРЖЛ 3. ШЛЯХИ РЖ СПОСОБИ ПРЖДВИЩЕННЯ СТРЖЙКОСТРЖ РОБОТИ ОБ'РДКТРЖВ
ВИСНОВОК
ЛРЖТЕРАТУРА
ВСТУП
Пiд сталiстю об'iкта розумiють здатнiсть його будiвель i споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатiв та обладнання (тобто всього iнженерно-технiчного комплексу) протистояти впливовi рiзних несприятливих факторiв. Пiд сталiстю роботи ОГ розумiють його здатнiсть випускати встановленi види продукцii у необхiдних обсягах i номенклатурах в умовах надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу, а при незначних i середнiх руйнуваннях i при частковому порушеннi зв'язкiв по кооперацii i поставках вiдновлювати своi виробництво в мiнiмально короткi термiни. Для об'iктiв галузей, якi не виробляють матерiальних цiнностей (транспорт, зв'язок, торгiвля тощо), сталiсть iх роботи передбачаi здатнiсть безперебiйно виконуватисвоi функцii.
На сталiсть роботи ОГ у надзвичайних ситуацiях впливають такi фактори:
- ступiнь надiйностi захисту робiтникiв i службовцiв вiд впливу шкiдливих факторiв надзвичайних ситуацiй;
- здатнiсть iнженерно-технiчного комплексу об'iкта протистояти певною мiрою наслiдкам надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу;
- ступiнь захищеностi об'iкта вiд вторинних вражаючих факторiв (пожеж, вибухiв, затоплень, зараження СДОР i т.д.);
- ступiнь надiйностi системи постачання об'iкта усiм необхiдним для виробництва продукцii (сировиною, паливом, електроенергiiю, водою тощо);
- сталiсть i безперервнiсть управлiння виробництвом та Цивiльною обороною;
- пiдготовленiсть об'iкта доведення РРЖНР i робiт по вiдновленню порушеного виробництва.
Мета роботи проаналiзувати рiвень стiйкостi роботи м`ясопереробного пiдприiмства ТОВ "Ритм" м. Чернiгова.
РОЗДРЖЛ 1. ВИМОГИ, ЯКРЖ ВИСУВАЮТЬСЯ ДО БУДРЖВНИЦТВА МРЖСТ, ПРОМИСЛОВИХ ОБ'РДКТРЖВ РЖ КОМУНАЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМОбсяг i характер заходiв щодо пiдвищення сталостi роботи об'iктiв господарювання (ОГ) в умовах надзвичайних ситуацiй багато залежать вiд того, наскiльки можуть бути виконанi вимоги Цивiльноi оборони (до розташування об'iктiв, планування мiст, до будiвництва виробничих будiвель i споруд, до систем постачання водою, газом та електроенергiiю).
Вимоги Цивiльноi оборони спрямованi на зниження можливих збиткiв, втрат серед населення i створення лiпших умов для проведення РРЖНР у можливих вогнищах ураження i районах лиха, а значить сприяють пiдвищенню сталостi об'iктiв.
Пiд час планування i забудови мiст повинен передбачатися подiл на окремi жилi масиви (мiкрорайони) площею не бiльше 250 га з улаштуванням мiж ними протипожежних розривiв завширшки не менше 100 м у виглядi транспортних магiстралей, бульварiв, ставкiв, що зменшуi можливiсть поширення пожеж i сприяi ефективнiшому веденню рятувальних робiт [10].
Всерединi жилих мiкрорайонiв повиннi передбачатися магiстральнi вулицi такоi ширини, щоб при руйнуваннi будинкiв й утвореннi завалiв забезпечити виiзд транспорту з мiста не менш нiж у двох напрямках; для цього iх ширина повинна дорiвнювати висотi найвищих будiвель (без окремих високих) плюс 15 метрiв.
Пiд час проектування мiськоi транспортноi мережi мають бути передбаченi надiйний зв'язок мiж частинами мiста, можливiсть вiльного виiзду у замiську зону i вiльний пiдхiд до вокзалiв. Всi основнi шляхи сполучення повиннi дублюватися, пересiкання транспортних магiстралей повиннi здiйснюватися на рiзних рiвнях. Мiжмiськi шляхи повиннi прокладатися за мiстом, а навколо великих мiст рекомендуiться будувати окружнi шляхи.
У мiстi на кожному квадратному кiлометрi площi, переважно у парках, повиннi будуватися водойми iз загальним об'iмом не менше 3000 м3 i з пiд'iзними шляхами не менше як на 3 автомашини.
Лазнi, душовi, пральнi, фабрики хiмчистки повиннi будуватися з урахуванням можливостi використання iх для санiтарноi обробки людей, знезараження одягу.
Рiвномiрне та рацiональне розмiщення виробничих сил i населення на всiй територii держави значно пiдвищить сталiсть роботи ОГ у надзвичайних ситуацiях. З цiii точки зору норми проектування РЖТЗ ЦО рекомендують розмiщати:
- безпосередньо в категорiйованих мiстах пiдприiмства, пов'язанi з обслуговуванням населення (вузли зв'язку, поштовi вiддiлення, телеграфи, ательi, перукарнi, майстернi, магазини, лазнi тощо);
- на околицях мiста i в межах зони можливих сильних руйнувань тАФ склади поточного постачання, пасажирськi та вантажнi залiзничнi станцii, комунальнi гаражi, автопарки, депо;
- у зонi можливих незначних руйнувань тАФ новi промисловi пiдприiмства, склади промислових i продовольчих товарiв, склади ГСМ, сортувальнi залiзничнi станцii, електричнi, водогiннi i газорозподiльнi станцii;
- у замiськiй зонi тАФ категорiйованi об'iкти, якi будуються, бази i склади матерiальних та продовольчих резервiв, школи-iнтернати, пансiонати, турбази, будинки вiдпочинку, санаторii тощо.
Норми вимагають не допускати будiвництво в зонах можливих катастрофiчних затоплень важливих ОГ, великих баз, складiв, залiзничних станцiй, аеропортiв i т.д.
Виконанням норм проектування РЖТЗ ЦО в мiстобудуваннi i при розмiщеннi ОГ вирiшуються не тiльки обороннi завдання, а й полiпшуються функцiональна дiяльнiсть наших мiст та умови життя населення [10].
Новi об'iкти народного господарства повиннi будуватися з урахування вимог, виконання яких сприяi пiдвищенню сталостi об'iкта. Основнi з них такi:
1. Будiвлi i споруди на об'iктi необхiдно розташовувати розосереджено. Вiдстанi мiж будiвлями повиннi забезпечувати протипожежнi розриви. При наявностi таких розривiв виключаiться можливiсть перенесення вогню з однiii будiвлi на iншу, навiть якщо пожежу не гасять. Ширина протипожежного розриву Lр м визначаiться за формулою:
Lр = Н1 + Н2 + (15..20),
де H1 i Н2 тАФ висоти сусiднiх будiвель, м.
Будiвлi адмiнiстративно господарського та обслуговуючого призначення повиннi розташовуватися окремо вiд основних цехiв.
2. Найважливiшi виробничi будiвлi слiд будувати заглибленими або пониженоi висотностi, прямокутноi форми у планi. Це зменшуi паруснiсть будiвель i збiльшуi опiрнiсть iх ударнiй хвилi ядерного вибуху. Належну стiйкiсть до впливу ударноi хвилi мають залiзобетоннi будiвлi з металевими каркасами в бетоннiй опалубцi [10].
Для пiдвищення стiйкостi до свiтлового випромiнення у будiвлях та спорудах, що будуються, повиннi застосовуватися вогнетривкi конструкцii, а також вогнетривка обробка елементiв будiвлi, якi горять. У кам'яних будiвлях перекриття повиннi бути виготовленi з армованого бетону або виконанi з бетонних плит. Великi будiвлi повиннi роздiлятися на секцii вогнетривкими стiнами (брандмауерами).
У рядi випадкiв при проектуваннi та будiвництвi промислових будiвель i споруд маi бути передбачена можливiсть герметизацii примiщень вiд проникнення радiоактивного пилу. Це особливо важливо для пiдприiмств харчовоi промисловостi i продовольчих складiв.
3. У складських примiщеннях повинна бути мiнiмальна кiлькiсть вiкон i дверей. Складськi примiщення для зберiгання легкозаймистих речовин (бензин, гас, нафта, мазут) повиннi розташовуватися в окремих блоках заглибленого або напiвзаглибленого типу бiля меж територii об'iкта чи поза нею.
4. Деякi унiкальнi види технологiчного обладнання доцiльно розмiщувати у наймiцнiших спорудах (пiдвалах, пiдземних примiщеннях) або у будiвлях з легких вогнетривких конструкцiй павiльйонного типу, пiд накриттям чи без нього. Це обумовлюiться тим, що у багатьох випадках обладнання може витримати набагато бiльший тиск ударноi хвилi, нiж будiвлi, в яких воно знаходиться, а при зруйнуваннi будiвель в результатi падiння конструкцiй встановлене в них обладнання виходитиме з ладу [1].
5. На пiдприiмствах, що виробляють або використовують сильнодiючi отруйнi та вибухонебезпечнi речовини, при будiвництвi i реконструкцii необхiдно передбачати захист iмностей та комунiкацiй вiд зруйнування ударною хвилею чи конструкцiями, що падають, а також заходи, що виключають розливання отруйних речовин i вибухонебезпечних рiдин.
6. Душовi примiщення необхiдно проектувати з урахуванням використання iх для санiтарноi обробки людей, а мiсця для миття машин тАФ з урахуванням використання iх для знезараження автотранспорту.
7. Шляхи на територii об'iкта повиннi бути з твердим покриттям i забезпечувати зручне i найкоротше сполучення мiж виробничими будiвлями, спорудами i складами; в'iздiв на територiю об'iкта маi бути не менше двох з рiзних напрямкiв. Внутрiзаводськi залiзничнi шляхи повиннi забезпечувати найпростiшу схему руху, займати мiнiмальну площу територii об'iкта та мати обгiннi дiлянки. Вводи залiзничних лiнiй в цехи повиннi бути, як правило, тупиковi.
8. Системи побутовоi та виробничоi каналiзацii повиннi мати не менше двох випускiв у мiськi каналiзацiйнi мережi та пристроi для аварiйних скидiв у котловани, яри, траншеi тощо.
1.3
Вимоги до будiвництва комунальних систем. Вимоги до систем водопостачання
Нормальна робота багатьох пiдприiмств залежить вiд безперебiйного постачання технiчною та питною водою. Потреба промислових пiдприiмств у водi висока. Так, витрата води на виробництво 1 т хiмiчних волокон близько 2000 м3.
Порушення постачання водою промислових об'iктiв може привести до iх зупинення i викликати труднощi у рятувальних роботах у вогнищi ядерного ураження.
Для пiдвищення сталостi постачання об'iкта водою необхiдно, щоб система водопостачання базувалася не менше нiж на двох незалежних джерелах, одне з яких доцiльно влаштовувати пiдземним [10].
У мiстах та на об'iктах мережi водопостачання в усiх випадках повиннi бути закiльцьованi. Водогiнне кiльце об'iкта повинно живитися вiд двох рiзних мiських магiстралей. Крiм того, у мiстах та безпосередньо на промислових пiдприiмствах слiд будувати герметизованi артезiанськi свердловини. Новi споруджуванi системи водопостачання слiд живити, наскiльки це можливо, вiд пiдземних джерел. Постачання об'iктiв водою з вiдкритих водойм, рiчок, озер повинно здiйснюватися системою головних споруд, розташованих на безпечнiй вiдстанi.
Артезiанськi свердловини, резервуари чистоi води i шахтнi колодязi повиннi бути пристосованi для роздавання води у пересувну тару. Резервуари чистоi води слiд обладнувати герметичними люками i вентиляцiiю з очищенням повiтря вiд пилу.
При наявностi в мiстi кiлькох самостiйних водоскидiв необхiдно передбачати з'iднання iх перемичками з дотриманням санiтарних правил. Пiд час будiвництва нових водогонiв iснуючi повиннi зберiгатися як резервнi.
Стiйкiсть мереж водогону пiдвищуiться при заглибленнi в ТСрунт усiх лiнiй водогону i розмiщеннi пожежних гiдрантiв та вимикаючих пристроiв на територii, яка не може бути завалена при зруйнуваннi будiвель, а також при облаштуваннi перемичок, якi дають можливiсть вiдключати пошкодженi лiнii та споруди.
На пiдприiмствах слiд передбачати оборотне використання води для технiчних цiлей, що зменшуi загальну потребу у водi, а отже, пiдвищуi сталiсть водопостачання
1.
4 Вимоги до систем газопостачання
На багатьох об'iктах господарювання газ використовуiться як паливо, а на хiмiчних пiдприiмствах тАФ i як вихiдна сировина.
При зруйнуваннi газових мереж газ може стати причиною вибуху, пожежi.
Для бiльш надiйного постачання газ повинен подаватися в мiсто i на промисловi об'iкти по двох незалежних газопроводах.
Газорозподiльнi станцii необхiдно розташовувати за межами мiста з рiзних бокiв. Газовi мережi закiльцьовуються i прокладаються пiд землею. На газовiй мережi в певних мiсцях повиннi бути установленi автоматичнi вiдключаючi пристроi, якi спрацьовують вiд надлишкового тиску ударноi хвилi [3].
Крiм того, на газопроводах слiд установлювати запiрну арматуру з дистанцiйним управлiнням i крани, що автоматично перекривають подачу газу при розривi труб, що дозволяi вiдключати газовi мережi певних дiлянок i районiв мiста.
1.
5 Вимоги до будiвництва та експлуатацii енергетичних об'iктiв i систем
Для забезпечення надiйного енергопостачання в умовах надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу пiд час будiвництва об'iктiв i систем енергетики повиннi бути врахованi такi основнi вимоги, що випливають iз завдань Цивiльноi оборони:
- великi електростанцii слiд розташовувати одну вiд одноi i вiд великих мiст на значних вiдстанях;
- при розташуваннi атомних електростанцiй (АЕС) на територii Украiни одночасно з господарсько-економiчними факторами повиннi враховуватися фактори безпеки.
Мiнiмально допустимi вiдстанi вiд АЕС до мiста з населенням вiд 500 тис. до 1 млн. чоловiк тАФ 30 км, а з населенням понад 2 млн. чоловiк тАФ 100 км.
Вiдстань вiд АЕС до мiст з чисельнiстю населення не вище 1,5 млн. чоловiк тАФ не менше 5 км. Густота населення в 30-кiлометровiй зонi повинна бути не бiльше 100 чол./км2.
При розмiщеннi АЗС (АСТ) повиннi враховуватися сейсмiчнiсть зони, ii геологiчнi, гiдрологiчнi та ландшафтнi особливостi.
Спецiальнi заходи по обмеженню розповсюдження викиду радiоактивних речовин включають конструктивнi способи запобiгання викидiв та локалiзацii реактора, встановлення санiтарно-захисних зон (СЗЗ), спецiальнi заходи по локалiзацii радiоактивних продуктiв [1].
Для забезпечення надiйного електропостачання потрiбно здiйснювати його вiд енергосистем, до складу яких входять електростанцii, що працюють на рiзних видах палива. Робочi знижуючi станцii, диспетчерськi пункти енергосистем та лiнii електропередач необхiдно розмiщувати розосереджено, i вони повиннi мати достатнiй ступiнь захищеностi.
Постачання електроенергii у великi мiста i ОГ необхiдна здiйснювати вiд двох незалежних джерел.
При електропостачаннi обтАЩiкта вiд одного джерела повинно бути не менше двох вводiв з рiзних напрямкiв.
Трансформаторнi пiдстанцii необхiдно надiйно захищати, iх сталiсть повинна бути не нижче сталостi самого об'iкта.
Електроенергiю до дiлянок виробництва слiд пiдводити по незалежних електрокабелях, прокладених у землi. Системi електропостачання повинна мати захист вiд впливу електромагнiтного iмпульсу (ЕМРЖ) ядерного вибуху чи природного явища.
Для пiдвищення сталостi роботи енергетичних систем у надзвичайних ситуацiях необхiдно створювати автономнi резервнi джерела електропостачання. Для цього можна використали пересувнi електростанцii на залiзничних платформах та суднах.
У мiстах, розташованих на берегах морiв та рiчок, необхiдно створювати береговi пристроi для приймання електроенергii вiд суднових енергоустановок.
1.
6 Вимоги до будiвництва та експлуатацii пiдприiмств транспорту
При проектуваннi та плануваннi автотранспортних пiдприiмств вирiшуються питання використання i забудови земельноi дiлянки, взаiмного розташування будiвель i споруд з урахуванням рельiфу мiсцевостi i панiвного напрямку вiтру, дотримання протипожежних розривiв; забезпечення шляхами i проiздами.
Автотранспортнi пiдприiмства, якi мають число постiв технiчного обслуговування автомобiлiв понад 10 або призначенi для зберiгання понад 50 автомобiлiв, повиннi мати не менше двох в'iздiв.
Протипожежнi розриви вiд площ для зберiгання автомобiлiв-до промислових автотранспортних будiвель та споруд приймаються в залежностi вiд iх ступеня вогнетривкостi.
Для зберiгання автоцистерн, призначених для перевезення легкозаймистих i горючих рiдин, передбачаються спецiальнi iзольованi майданчики.
Проектування автотранспортних пiдприiмств проводиться з урахуванням розмiру автомобiлiв, що зберiгаються i обслуговуються [1].
Ступiнь вогнетривкостi будiвель гаражiв залежить вiд iх площi та поверховостi. Багатоповерховими зводять будiвлi не нижче II ступеня вогнетривкостi з площею поверху мiж протипожежними стiнами не бiльше 5200 м2. Одноповерховi гаражi розмiщують у прибудовах до громадських будiвель при умовi вiддiлення iх протипожежними стiнами. Примiщення для зберiгання автомобiлiв вiддiляють вiд площ для технiчного обслуговування i ремонту вогнетривкими стiнами та перекриттями з межею вогнестiйкостi не менше 0,75 год.
При проектуваннi та будiвництвi автопiдприiмств передбачають ряд заходiв, якi забезпечують успiшну евакуацiю автомобiлiв у випадку пожежi: достатнi число евакуацiйних ворiт, визначають розстановку автомобiлiв у зонi стоянки i належне утримання шляхiв евакуацii.
Автотранспортнi цехи допустимо розмiщувати у виробничих будiвлях зi ступенем вогнестiйкостi не менше III категорii по пожежнiй небезпецi В, Г, Д при умовi видiлення цих цехiв вiд решти будiвлi протипожежними перегородками 1-го типу.
Примiщення для технiчного обслуговування i ремонту автомобiлiв необхiдно вiддiлити вiд примiщень для зберiгання автомобiлiв протипожежними перегородками 1-го типу. Ворота i дверi у цих перегородках повиннi бути протипожежними 2-го типу.
В автомобiльних цехах з числом автомобiлiв понад 25 повинен бути розробленнi! i затверджений начальником цеху спецiальний план розстановки автомобiлiв i порядок iх евакуацii.
У примiщеннях гаражiв не допускаiться:
- пiдiгрiвати двигуни вiдкритим вогнем, користуватися вiдкритим вогнем пiд час техогляду, проведеннi ремонтних робiт;
- залишати автомобiлi з включеним запалюванням.
РОЗДРЖЛ 2. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ СТРЖЙКОСТРЖ РОБОТИ ОГ(ТОВ "Ритм" м. Чернiгова)Оскiльки з часом умови, обстановка, характеристики окремих елементiв на об'iктi можуть змiнюватися, необхiдно перiодично за планами мiнiстерств у визначенi термiни проводити дослiдження й оцiнку сталостi роботи об'iкта у надзвичайних ситуацiях. Загальне керiвництво дослiдженнями здiйснюi начальник ЦО (директор) пiдприiмства. Для оцiнки фiзичноi стiйкостi окремих елементiв, пiдготовленостi об'iкта в цiлому до роботи в критичних умовах i розробки заходiв щодо ii пiдвищення залучаються iнженерно-технiчний персонал i працiвники штабу ЦО об'iкта, а при необхiдностi тАФ i спiвробiтники чи групи (вiддiли) науково-дослiдних та проектних органiзацiй, пов'язаних з роботою пiдприiмства [9].
Перед початком дослiдження, як правило триваi пiдготовчий перiод, протягом якого вiдпрацьовуються органiзацiйнi документи, найважливiшими серед яких i наказ начальника ЦО i календарний план проведення дослiдження. Наказ визначаi мету i завдання дослiдження, хто залучаiться (для проведення дослiджень та розробки необхiдних заходiв створюються робочi групи, якi вiдповiдають основним виробничо-технiчним службам об'iкта), порядок проведення (етапи, iх тривалiсть, методики проведення необхiдних розрахункiв) та iншi органiзацiйнi питання. Календарний план визначаi термiни проведення робiт поетапно.
На об'iктi створюються такi робочi групи по дослiдженню стiйкостi:
- будiвель та споруд (5-6 чоловiк); старший тАФ заступник директора з капiтального будiвництва тАФ начальник вiддiлу капiтального будiвництва (ВКБ);
- комунально-енергетичних мереж (5 - 7 чоловiк); старший групи тАФ головний механiк;
- технологiчного процесу (3 - 5 чоловiк); старший тАФ головний технолог;
- управлiння виробництвом (3 - 5 чоловiк); старший тАФ начальник виробничого вiддiлу;
- матерiально-технiчною постачання (МТП) i транспорту (3 - 5 чоловiк); старший групи тАФ заступник директора по МТП (начальник вiддiлу МТП). Крiм того, створюiться група штабу ЦО, до якоi входять керiвники служб об'iкта.
Органiзовуi роботу груп головний iнженер, при якому створюiться група керiвництва дослiдженнями (3 - 5 чоловiк).
Дослiдження проводяться у 2 етапи. На першому аналiзують уразливiсть основних елементiв у випадку надзвичайних ситуацiй мирного i воiнного часу та оцiнюють можливiсть роботи об'iкта у надзвичайних ситуацiях. На другому етапi розробляють заходи по пiдвищенню сталостi роботи об'iкта до всiх вражаючих факторiв.
Результат роботи усiх груп тАФ звiтна доповiдь i план-графiк нарощування заходiв по пiдвищенню сталостi роботи об'iкта.
Звiтну доповiдь iз вiдповiдними висновками i пропозицiями направляють на затвердження у вищестоящийорган, до Чернiгiвського управлiння надзвичайними ситуацiями.
У планi-графiку вказують заходи, якi виконуються в мирний i воiнний час, а також тi, що будуть проводитися в разi загрози виникнення надзвичайноi ситуацii i пiсля ii початку. В кожному роздiлi плану вiдбиваються заходи, виконуванi об'iктом, проектними та iншими органiзацiями. У планi до нього вказують обсяг та вартiсть запланованих робiт, джерела фiнансування, основнi матерiали та iх кiлькiсть, машини i механiзми, робоча сила, вiдповiдальнi виконавцi, термiни виконання тощо. План-графiк затверджуiться директором пiдприiмства (начальником ЦО) i доводиться до вiдома виконавцiв.
Таким чином, дослiдження стiйкостi - це не одноразова дiя, а тривалий, динамiчний процес, що вимагаi постiйноi уваги з боку керiвництва, iнженерно-технiчного персоналу та штабу ЦО об'iкта.
На територii ТОВ "Ритм" м. Чернiгова i: будiвлi i споруди, в яких мiстяться цехи та основне технологiчне обладнання; споруди енергогосподарства, водопостачання, мережi внутрiшнього транспорту, системи зв'язку й управлiння, складське господарство, адмiнiстративнi, побутовi й господарськi будiвлi.
Район розташування ТОВ "Ритм" м. Чернiгова вивчають за картами i планами. На територii навколо об'iкта в наявностi i джерела виникнення вторинних факторiв ураження (лiсовий масив), а також метеорологiчнi й природнi умови (глибина залягання пiдТСрунтових вод незначна).
Конструкцii на об`iктi рiзноплановi: одно та двоповерховi будiвлi. Характер перекриття залiзобетоннi плити з металевим каркасом, довжина виробничих примiщень значна, забудови мiстять достатню кiлькiсть свiтлових пройомiв (норми дотриманi), наявнiсть на територii обтАЩiкта сховищ та укриттiв, розрахованих на кiлькiсть робiтникiв та службовцiв до 100 чоловiк, якi одночасно перебувають у кожнiй будiвлi [10].
На об`iктi при оцiнцi внутрiшнього планування об'iкта iснуi можливiсть виникнення i поширення пожеж, утворення завалiв, виникнення вторинних факторiв ураження, тобто iснуi ймовiрнiсть руйнування сильнодiючими отруйними рiдинами (амiак, хлор), складiв ВР i вибухонебезпечних технологiчних установок, комунiкацiй, пошкодження яких можуть викликати пожежi, вибухи, загазованiсть тощо.
Вивчення технологiчного процесу вiдбуваiться з точки зору переведення пiдприiмства на випуск воiнноi продукцii, а також визначення необхiдних запасiв деталей, вузлiв, обладнання, сировини, паливно-мастильних матерiалiв i т. д.
Безпосередньо робота об'iкта залежить вiд зовнiшнiх джерел енергопостачання, передбачаiться на територii об`iкта запас та зберiгання в резервуарах води, пари, стиснутого повiтря, на об`iктi вiдсутня аварiйна подача електроенергii, газу, та iнших видiв електропостачання на воiнний перiод, центральна енерголiнiя достатньо надiйна та захищена.
Система управлiння, а саме: стан пунктiв управлiння та вузлiв зв'язку, зв'язок iз замiською зоною, системи оповiщення перебувають в нормальному робочому станi.
При необхiдностi можливе поповнення робочоi сили i можливостi взаiмозамiнностi керiвного складу.
Аналiз системи матерiально-технiчного постачання передбачаi коротку характеристику ii роботи в мирний час i можливi змiни у зв'язку з переходом на випуск новоi продукцii; оцiнку запасiв сировини, деталей i комплектуючих виробiв, без яких виробництво не може продовжуватися; можливi способи iх поповнення. Розглядаються способи зберiгання готовоi продукцii i питання ii реалiзацii.
Пiдготовка об'iкта до вiдновлення виробництва визначаiться на основi вивчення вищеназваних питань; при цьому враховуються пiдготовленiсть персоналу, можливостi будiвельних та ремонтних пiдроздiлiв i органiзацiй, що обслуговують об'iкт, можливi руйнування i пошкодження [7].
Отриманi пiд час аналiзу данi використовуються для визначення фiзичноi стiйкостi елементiв об'iкта, виявлення вразливих дiлянок та оцiнки сталостi його роботи.
Головну небезпеку для наземних об'iктiв становлять ударна хвиля, свiтлове (теплове) випромiнювання, вториннi вражаючiфактори i радiоактивне зараження мiсцевостi. Проте iнодi доводиться враховувати i вплив проникаючоi радiацii та електромагнiтного iмпульсу. Критерiями оцiнки фiзичноi стiйкостi об'iкта прийнятi:
- при впливi ударноi хвилi тАФ надлишковi тиски, при яких елементи виробничого комплексу не руйнуються або одержують такi ушкодження чи руйнування (слабкi i середнi), при яких вони можуть бути вiдновленi в короткi термiни;
- при впливi свiтлового випромiнювання тАФ максимальнi значення свiтлових iмпульсiв, при яких не вiдбуваiться загоряння матерiалiв, сировини, устаткування, будинкiв i споруд;
- при впливi вторинних факторiв тАФ надлишковi тиски, при яких руйнування i пошкодження не призводять до аварiй, пожеж, вибухiв, затоплень, небезпечного зараження мiсцевостi й атмосфери, тобто не призводять до ураження людей i виходу з ладу засобiв виробництва.
Оцiнка стiйкостi об'iкта включаi визначення:
- видiв вражаючих факторiв, вплив яких можливий на об'iкт, та iх параметрiв;
- впливу ударноi хвилi на елементи об'iкта;
- можливостi виникнення пожеж;
- впливу вторинних вражаючих факторiв. Пiсля цього робиться висновок.
Дiя ударноi хвилi на об'iкт характеризуiться складним комплексом навантажень: надлишковим тиском, тиском вiдбиття, тиском швидкiсного напору, тиском затiкання, навантаження вiд сейсмовибухових хвиль i т.д. Значення iх залежить в основному вiд виду i потужностi вибуху, вiдстанi до об'iкта, конструкцii i розмiрiв елементiв об'iкта, орiiнтацii щодо епiцентру вибуху, мiсця розташування будинкiв i споруджень у загальнiй забудовi об'iкта й окремих елементiв виробництва в примiщеннях будинкiв, рельiфу мiсцевостi i деяких iнших факторiв. Врахувати iх у сукупностi для кожного елемента об'iкта, як правило, неможливо. Тому можливiсть елементiв опиратися дii ударноi хвилi характеризують тiльки надлишковим тиском у ii фронтi, вважаючи, що масштаби руйнувань не залежать вiд потужностi i висоти найбiльш ймовiрних ядерних вибухiв.
Для визначення ступеня руйнувань чи ушкоджень:
- вивчають вихiднi данi i розраховують параметри ударноi хвилi на вiдповiдних вiдстанях;
- для розрахованих значень надлишкових тискiв оцiнюють ступiнь руйнування розглянутих елементiв;
- оцiнюють можливiсть виникнення вторинних вражаючих факторiв;
- з огляду на ступiнь руйнувань найслабших елементiв об'iкта, визначають ступiнь руйнування об'iкта в цiлому.
Вихiдними даними для оцiнки фiзичноi стiйкостi i: конструктивнi особливостi елемента, його форма, вага, габарити, характеристики мiцностi [1].
Оцiнка ступеня руйнувань будинкiв i споруд, сховищ i ПРУ, енергетичного устаткування i мереж, верстатного i технологiчного устаткування, вимiрювальноi апаратури, засобiв зв'язку й оповiщення, транспортних та iнших засобiв може здiйснюватися або методом порiвняння наявних довiдкових даних для розглянутого виду чи аналогiчного йому елемента, або методом розрахунку впливу ударних навантажень i сил зсуву на елемент.
Для порiвняльноi оцiнки необхiдно мати вiдповiднi таблицi можливих руйнувань елементiв об'iкта в залежностi вiд надлишкового тиску у фронтi ударноi хвилi: будинкiв, споруд, транспорту, устаткування, енергетичних споруд i мереж. Цi таблицi складаються на основi статистичних даних, отриманих при аналiзi руйнувань у Хiросiмi й Нагасакi та при проведеннi випробувальних ядерних вибухiв на полiгонах, i можуть поповнюватися результатами розрахункiв при конструюваннi нових елементiв.
Метод розрахунку передбачаi визначення динамiчних навантажень, створюваних надлишковим тиском у фронтi ударноi хвилi, i реакцii елемента на цi навантаження. Вихiдними даними при використаннi цього методу i: надлишковий тиск у фронтi ударноi хвилi i характер його змiни в часi (протягом фази стискання), тривалiсть фази стискання i швидкiсть руху фронту ударноi хвилi. У бiльшостi випадкiв дiю ударноi хвилi оцiнюють питомим iмпульсом тАФ добутком надлишкового тиску на час його дii. Оскiльки ∆Рф залежить не тiльки вiд часу, а й вiд вiдстанi до епiцентру, i вiд потужностi джерела ПУХ, розрахунок iмпульсу з використанням iнтегрального числення ускладнений. Тому звичайно використовують кусково-лiнiйну апроксимацiю кривоi ∆Рф як функцii часу.
Можливiсть виникнення осередкiв спалахування i горiння встановлюiмо за даними займистостi матерiалiв; при цьому необхiдно врахувати вплив вторинних факторiв ураження, обумовлених ударною хвилею (руйнування коптилень, печей, газопроводiв, розриви i пробиття електропроводки, кабелiв тощо).
Розвиток пожеж значною мiрою залежить вiд ступеня вогнестiйкостi будинкiв i споруд i пожежонебезпеки технологiчних процесiв [10].
За пожежною небезпекою об'iкт вiдповiдно до характеру технологiчного процесу вiдноситься до категорii "Б".
Будинки i споруди присутнi на територii обтАЩiкта по вогнестiйкостi подiляються на п'ять ступенiв:
I тАФ основнi елементи виконанi з матерiалiв, що не горять, несучi конструкцii мають пiдвищену опiрнiсть до впливу вогню;
II тАФ основнi елементи виконанi з матерiалiв, що не горять;
III тАФ стiни кам'янi (цеглянi), перегородки i перекриття дерев'янi оштукатуренi;
IV тАФ дерев'янi оштукатуренi будинки;
V тАФ дерев'янi неоштукатуренi будiвлi.
Найбiльш небезпечними i будинки i споруди, виконанi з матерiалiв, що згорають, тАФ III, IV i V ступенiв вогнестiйкостi.
Орiiнтовний час розвитку пожежi до повного охоплення вогнем: для будинкiв i споруд РЖ i II ступенiв тАФ не менше 2 год., III ступеня тАФ не менше 1,5 год., IV та V ступенiв тАФ не менше 1 год.
На розвиток пожеж впливаi також ступiнь руйнування будинкiв, споруд i технологiчних лiнiй ударною хвилею. Окремi i суцiльнi пожежi можливi на пiдприiмствах, якi одержали в основному слабкi й середнi руйнування. Так, у будинках РЖ, II i III ступенiв вогнестiйкостi виникнення i розвиток пожежi (але не тлiння чи горiння в завалах) спостерiгаiться при одержаннi руйнувань вiд надлишкового тиску у фронтi ударноi хвилi порядку 30-50 кПа, в у будинках IV i V ступенiв тАФ при руйнуваннях вiд ∆Рф приблизно в 20 кПа.
Поширення пожеж i перетворення iх у суцiльнi iстотно залежить вiд густоти забудови територii об'iкта. Вогонь швидко поширюiться на дiлянках, на яких переважно розташованi будинки РЖ та II ступенiв вогнестiйкостi з густотою забудови 30 %, або будинки РЖРЖРЖ ступеня вогнестiйкостi з густотою 20 %, або будинки IV и V ступенiв вогнестiйкостi при густотi забудови 10 %.
При збiльшеннi густоти забудови будинками III, IV i V ступенiв ще на 10% створюються сприятливi умови для виникнення вогняного шторму.
За вогнестiйкiстю окремих будинкiв i споруди та характером технологiчного процесу робиться висновок про пожежостiйкiсть кожного цеху i об'iкта в цiлому та на його основi виробляються заходи щодо пiдвищення пожежноi безпеки.
Оскiльки розв'язання конкретних задач з оцiнки наслiдкiв дii вторинних факторiв ураження залежить вiд специфiки виробництва й особливостей об`iкта, за основу приймають висновки з аналiзу характеру i ступеня руйнувань окремих елементiв при впливi ударноi хвилi ядерного вибуху. Так, оцiнюючи характер i масштаби вражаючоi дii, що застосовуються при виробництвi СДОР, необхiдно зазначити, що умови зберiгання iх на об'iктi, густота виробничоi забудови, якiсть захисних споруджень i забезпеченiсть ними людей, наявнiсть ЗРЖЗ вiдповiдаi нормам.
Висновки щодо оцiнки стiйкостi об`iкта робимо на пiдставi визначення комплексного впливу ударноi хвилi, свiтлового випромiнювання i вторинних факторiв ураження, а також радiоактивного зараження на його територii. Найбiльш слабкими мiсцями на об`iктi, якi руйнуються в першу чергу i адмiнiстративнi забудови, складськi примiщення, система комунiкацiй, далi при дii вищих за значеннями надлишкових тискiв руйнуються каркаси виробничих будiвель, при яких потрiбна зупинка виробництва для виконання капiтального ремонту (випадок одержання об'iктом середнiх руйнувань).
Критичним вважаiться надлишковий тиск, що витримуiться в заданих умовах найбiльш вражаючим елементом об'iкта, який ранiше за iнших втрачаi здатнiсть опиратися i виходить з ладу, викликаючи часткову або повну зупинку виробництва.
Для встановлених рiвнiв руйнування елементiв об'iкта оцiнюiмо ймовiрнi матерiальнi втрати виробництва за всiма основними фондами: на об`iктi критичний стан забудов, без капiтального ремонту не можливе iх використання; порушення роботи систем електропостачання, подачi газу, пари тощо; наявнi втрати верстатного, технологiчного i лабораторного устаткування тощо.
Важливим критерiiм стiйкостi роботи об'iкта в умовах радiоактивного зараження i максимальна припустима доза опромiнення, яка не призводить до втрати працездатностi людей i захворювання iх променевою хворобою [7].
Оцiнку стiйкостi роботи об'iкта в цiлому здiйснюiмо за:
- рiвнем стiйкостi елементiв об`iкту досить низький (особливо адмiнiстративного комплексу пiдприiмства);
- виробничого персоналу забезпечений в повному обсязi засобами захисту вiд ОМП;
- матерiально-технiчного забезпечення виробництва при тимчасовому порушеннi постачань перебуваi в задовiльному станi;
- виконання вiдбудовних робiт можливе при залученнi невоiнiзованих формувань обласного масштабу;
- керування об'iктом здiйснюiться на високому професiйному рiвнi.
РОЗДРЖЛ 3. ШЛЯХИ РЖ СПОСОБИ ПРЖДВИЩЕННЯ СТРЖЙКОСТРЖ РОБОТИ ОБ'РДКТРЖВПiдвищення стiйкостi об'iкта досягають посиленням найбiльш слабких (вражаючих) елементiв i дiлянок об'iкта (систем комунiкацiй, адмiнбудiвель). Для цього на об`iктi завчасно на основi дослiджень планують i проводять вiдповiднi органiзацiйнi й iнженерно-технiчнi заходи. Досягнення науки i технiки дозволяють реалiзувати такi рiшення, при яких пiдприiмство буде стiйке до впливу дуже значних надлишкових тискiв, однак це пов'язано з великими витратами засобiв i матерiалiв i може бути виправдано лише при захи
Вместе с этим смотрят:
РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"
РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм
Абсорбция. Предотвращение источников техногенной чрезвычайной ситуации
Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах
Авиационный шум и защита от него