Характеристика отруйних речовин за дiiю на органiзм людини

УКООПСПРЖЛКА

Полтавський унiверситет споживчоi кооперацii Украiни

Реферат

З цивiльной оборони

Студентки БС- 23

Якименко Галини Олександрiвни

Полтава 2008

До найбiльш небезпечних (надзвичайно i високо токсичних) речовин вiдносяться:

деякi сполуки металiв (органiчнi i неорганiчнi похiднi миштАЩяку, ртутi, кадмiю, свинцю, талiю, цинку та iнших);

карбонiли металiв (тетракарбонiл нiкелю, пентакарбонiл залiза та iншi);

речовини, що мають цiанисту групу (синильна кислота та ii солi, бензальдегiдцiангiдрон, нiтрили, органiчнi iзоцiанати);

сполуки фосфору (фосфорорганiчнi сполуки, хлорид фосфору, фосфiн, фосфiдин);

фторорганiчнi сполуки (фтороцтова кислота i ii ефiри, фторетанол та iншi);

хлоргiдрони (етиленхлоргiдрон, епiхлоргiдрон);

галогени (хлор, бром);

iншi сполуки (етиленоксид, алiловий спирт, метил бромiд, фосген, iншi).

До сильно токсичних хiмiчних речовин вiдносяться:

мiнеральнi i органiчнi кислоти (сiрчана, азотна, фосфорна, оцтова, iншi);

луги (амiак, натронне вапно, iдкий калiй та iншi);

сполуки сiрки (дiметилсульфат, розчиннi сульфiди, сiрковуглець, розчиннi тiоцiанати, хлорид i фторид сiрки);

хлор i бромзамiщенi похiднi вуглеводню (хлористий i бромистий метил);

деякi спирти i альдегiди кислот;

органiчнi i неорганiчнi нiтро i амiносполуки (гiдроксиламiн, гiдрозин, анiлiн, толуiдин, нiтробензол, динiтрофенол);

феноли, крезоли та iх похiднi; гетероциклiчнi сполуки.

До помiрно токсичних, мало токсичних i практично не токсичних хiмiчних речовин, якi не представляють собою хiмiчноi небезпеки, вiдноситься вся основна маса хiмiчних сполук.

Необхiдно вiдмiтити, що особу групу хiмiчно небезпечних речовин складають пестициди тАУ препарати, якi призначенi для боротьби з шкiдниками сiльськогосподарського виробництва, буртАЩянами i т.д. Бiльшiсть з них дуже токсична для людини.

Бiльшiсть iз хiмiчних речовин, у тому числi i слабко токсичнi (помiрно, слабко токсичнi i практично не токсичнi), можуть стати причиною тяжкого ураження людини. Водночас привести до масових санiтарних втрат в наслiдок аварiй (катастроф), що супроводжуються викидами (виливами) хiмiчних речовин, можуть не всi хiмiчнi сполуки, включаючи навiть надзвичайно, високо i сильно токсичнi.

Тiльки частина хiмiчних сполук при поiднаннi визначених токсичних i фiзикохiмiчних властивостей, таких, як висока токсичнiсть при дii через органи дихання, шкiрянi покрови, велика тоннажнiсть виробництва, використання, зберiгання i перевезення, а також можливiсть легко переходити в аварiйних ситуацiях в головний фактор ураження (пар або тонко дисперсний аерозоль), який може стати причиною ураження людей. Цi хiмiчнi сполуки вiдносяться до групи сильнодiючих отруйних речовин (СДОР).

Хiмiчнi речовини, якi можуть викликати масовi ураження населення, при аварiях з викидом (виливом) в повiтря, можна роздiлити на групи:

перша група тАУ речовини з переважною дiiю удушення:

з вираженою дiiю припiкання (хлор, трьох хлористий фосфор, оксихлорид фосфору);

з слабкою дiiю припiкання (фосген, хлорпiкрин, хлорид сiрки);

друга група тАУ речовини переважно загальноi отруйноi дii (окисел вуглецю, синильна кислота, динiтрофенол, динiтроортокрезол, етиленхлоргiдрин, етиленфторгiдрин);

третя група тАУ речовини, якi мають дiiю удушення та загальну отруйну дiю:

з вираженою дiiю припiкання (акрилонiтрил);

з слабкою дiiю припiкання (сiрчаний ангiдрид, сiрководень, окисли азоту);

четверта група тАУ нейротропнi отрути, речовини, що дiють на генерацiю, проведення i передачу нервового iмпульсу (сiрковуглець, фосфорорганiчнi сполуки);

птАЩята група тАУ речовини, що мають дiю удушення i нейротропну дiю (амiак);

шоста група тАУ метаболiчнi отрути (етиленоксид, метилбромид, метилхлорид, дiметилсульфат);

сьома група тАУ речовини, що порушують обмiн речовин (дiоксан).

До речовин з переважною дiiю удушення вiдносяться токсичнi сполуки, для яких головним обтАЩiктом дii на органiзм i дихальнi шляхи. Ураження органiзму при дii речовин удушення умовно роздiляють на чотири перiоди: перiод контакту з речовиною, перiод скритоi дii, перiод токсичного набряку легенiв i перiод ускладнень. Тривалiсть кожного перiоду визначаiться токсичними властивостями кожноi речовини i величиною експозицiйноi дози. При дii пару ряду речовин в високих концентрацiях можливий швидкий лiтальний кiнець вiд шокового стану, що викликаiться хiмiчним опаленням вiдкритих часток шкiри, слизистих верхнiх дихальних шляхiв i легенiв.

До речовин переважно загальноi отруйноi дii вiдносяться сполуки, що можуть викликати гостре порушення енергетичного обмiну, яке i i у важких випадках причиною гибелi ураженого. Цi речовини можна роздiлити на отрути кровi i тканиннi отрути.

Отрути кровi роздiляються на гемолiтичнi отрути i отрути гемоглобiну.

Тканиннi отрути дiляться на iнгiбiтори ферментiв дихальноi цепi (цiанiди, сiрковуглець, акрилонiтрил), розтАЩiднувачi окислення i фосфорилiрування (динiтрофенол, динiтроортокрезол,) i речовини, що виснажують запаси субстратiв для процесiв бiологiчного окислення (етиленхлоргiдрин, етиленфторгiдрин).

До речовин з дiiю удушення i загально отруйною дiiю вiдноситься значна кiлькiсть СДОР, що здiбнi при iнгаляцiйнiй дii визвати токсичний набряк легенiв, а при резорбцii порушити енергетичний обмiн. Бiльшiсть сполук цiii групи володii сильною дiiю припiкання, що значно утруднюi надання допомоги потерпiлим.

До речовин, що дiють на генерацiю, проведення i передачу нервового iмпульсу (нейротропнi отрути), вiдносяться речовини, якi порушують механiзми периферичноi нервовоi регуляцii, а також модулюючи стан самоi нервовоi системи. В основi iх дii лежить можливiсть вмiшуватися в процес синтезу, зберiгання, викиду, iнактивацii в синаптичнiй щiлинi нейромедiаторiв; взаiмодiяти з рецепторами нейромедiаторiв; змiнювати проникностi iонних каналiв збуджувальних мембран.

До речовин, що мають дiю удушення i нейротропну дiю, вiдносяться токсичнi сполуки, якi викликають при iнгаляцiйному ураженнi токсичний набряк легенiв, на фонi якого формуiться важке ураження нервовоi системи.

В основi дii на мозок лежить порушення генерацii, проведення i передачi нервового iмпульсу, який усугубляiться станом важкоi гiпоксii, що викликано порушенням зовнiшнього дихання.

До метаболiчних отрут вiдносяться токсичнi сполуки, що вмiшуються в iнтимнi процеси метаболiзму речовин в органiзмi. Отруiння цими речовинами характеризуiться вiдсутнiстю реакцii на отруту. Ураження органiзму розвиваiться, як правило, поступово i в важких випадках закiнчуiться смертю на протязi декiлькох дiб.

В патологiчний процес ураження цими речовинами залучаються багато органiв, але головними i порушення з сторони центральноi нервовоi системи, паренхiматозних органiв i iнодi системи кровi.

За своiю побудовою цi речовини вiдносяться до рiзних класiв сполук, однак всi вони володiють загальною властивiстю: в органiзмi людини вони руйнуються з виникненням високо реакцiйнодiйсних вуглеводневих радикалiв.

До речовин, що порушують обмiн речовин, вiдносяться токсичнi сполуки групи галогенiрованих ароматичних вуглеводiв. При цьому особою бiологiчною активнiстю вiдзначаiться дiбензодiоксани i полiхлорованi бензофурани.

Данi речовини здiбнi, дiючи через легенi, травний тракт i неушкоджену шкiру, викликати захворювання з надзвичайно втАЩялим проходженням. При цьому практично в процес залучаються всi органи i системи органiзму людини. Характерною особливiстю дii цих речовин i порушення обмiну речовин, що в пiдсумку може iнодi привести до лiтального кiнця.

Фактором ураження хiмiчноi небезпечноi ситуацii i токсична дiя, що визначаiться концентрацiiю сильнодiючоi отруйноi речовини (СДОР) в навколишньому природному середовищi та щiльнiстю (густиною) хiмiчного зараження мiсцевостi i обтАЩiктiв господарськоi дiяльностi.

Щiльнiсть (густина) зараження небезпечними хiмiчними речовинами тАУ це ступiнь хiмiчного зараження мiсцевостi.

На короткi вiдстанi сильнодiючi отруйнi речовини перевозять автотранспортом в балонах, контейнерах та автоцистернах. РЖз широкого спектра балонiв середньоi iмностi для зберiгання i перевезення рiдких СДОР використовуються, як правило, балони iмнiстю вiд 0,016 до 0,05 м3. РДмнiсть контейнерiв варiюiться в межах вiд 0,1 до 0,8 м3. Автоцистерни використовують для перевезення амiаку, хлору, гептилу i амiлу. Стандартний амiаковоз маi вантажопiдйомнiсть 3,2; 10 i 16 тн. Рiдкий хлор транспортують в автоцистернах мiсткiстю до 20 тн, амiл до 40 тн i гептил до 30 тн.

Безпека функцiонування хiмiчно небезпечних обтАЩiктiв залежить вiд багатьох факторiв: фiзикохiмiчних властивостей сировини, напiвпродуктiв i продуктiв, вiд характеру технологiчного процесу i надiйностi обладнання, умов зберiгання i транспортування хiмiчних речовин, стану контрольновимiрювальних приладiв i засобiв автоматизацii, ефективностi засобiв проти аварiйного захисту i т.д. крiм того, безпека виробництва, використання, зберiгання i перевезення СДОР в значнiй мiрi залежить вiд рiвня органiзацii профiлактичноi роботи, своiчасностi i якостi планових попереджувальних робiт, пiдготовленостi i практичних навикiв персоналу, системи нагляду за станом технiчних засобiв проти аварiйного захисту.

Наявнiсть великоi кiлькостi факторiв, вiд яких залежить безпека функцiонування хiмiчних небезпечних обтАЩiктiв, робить цю проблему надто складною. Як показуi аналiз причин виникнення великих хiмiчних аварiй, що супроводжуються викидом (виливом) СДОР, на сьогоднi неможливо виключати вiрогiднiсть виникнення аварiй, якi приведуть до ураження виробничого персоналу i населення, яке розташовано в районi функцiонування хiмiчно небезпечного обтАЩiкту.

Аналiз структури пiдприiмств, що виробляють або використовують СДОР, показуi, що в iх технологiчних лiнiях обертаiться, як правило, незначна кiлькiсть токсичних хiмiчних продуктiв. Значно бiльша кiлькiсть СДОР за обтАЩiмом знаходиться на складах пiдприiмств. Це приводить до того, що при аварiях у цехах пiдприiмств в бiльшостi випадкiв мають мiсце локальне зараження повiтря, обладнання цехiв, територii пiдприiмств. При цьому ураження в таких випадках може отримати в основному виробничий персонал.

При аварiях на складах пiдприiмств, коли руйнуються iмностi, СДОР розповсюджуiться за межi пiдприiмства, що приводить до масового ураження не тiльки персоналу пiдприiмства, але i населення, що розташовано в зонi ураження субтАЩiкта господарювання.

Мiсткiсть складiв СДОР на любому пiдприiмствi визначаiться в залежностi вiд необхiдного запасу, що забезпечуi безперервну роботу пiдприiмства, а також вiд доцiльно допустимого накопичення на виробничiй площадцi товарноi продукцii, яка пiдлягаi вiдправцi споживачам. У наслiдку норми зберiгання СДОР на кожному пiдприiмствi визначаються з розрахунком умов iх споживання, вироблення, транспортування, попередження аварiйних ситуацiй, профiлактичних зупинок, сезонних поставок, а також токсичностi, пожежноi i вибуховоi безпеки.

В середньому на пiдприiмствах мiнiмальнi (не понижуючi) запаси хiмiчних продуктiв створюються на три доби, а для заводiв з виробництва окремих хiмiчних речовин i мiнеральних добрив тАУ до 1015 дiб.

В результатi на великих хiмiчних пiдприiмствах, а також на складах в деяких портах i на транспортi, що перевозить СДОР, може одночасно зберiгатися тисячi тон рiзних сильнодiючих отруйних речовин.

На виробничих площадках або на транспортi СДОР, як правило, знаходиться в стандартних iмностях. Це можуть бути оболонки з алюмiнiю, залiза або залiзобетону, в яких пiдтримуються умови, що вiдповiдають заданим режимам зберiгання. Форма i тип iмностей вибираються виходячи iз масштабiв виробництва або використання, умов iх транспортування. Найбiльш широке розповсюдження сьогоднi отримали iмностi цилiндричноi форми та шаровi резервуари.

Мiсткiсть резервуарiв буваi рiзною. Хлор, наприклад, зберiгаiться в iмностях мiсткiстю вiд 1 до 1000 т, амiак тАУ вiд 5 до 30000 т, синильна кислота тАУ вiд 1 до 200 т, окисел етилену тАУ в шарових резервуарах обтАЩiмом 800 м3 i бiльше, окисел вуглецю, двоокис сiрки, гiдразин, тетраетилсвинець, сiрковуглець тАУ в iмностях мiсткiстю вiд 1 до 100 т.

Наземнi резервуари, як правило, розмiщуються групами. В кожнiй групi передбачаiться резервна iмнiсть для перекачування СДОР на випадок iх виливу iз якогось резервуару. Для кожноi групи наземних резервуарiв за периметром робиться замкнуте обвалування або загороджувальна стiнка з не горючих i стiйких до корозii матерiалiв висотою не менше 1 м. Внутрiшнiй обтАЩiм обвалування, розраховуiться на повний обтАЩiм групи резервуарiв. Вiдстань вiд резервуарiв до пiдошви обвалування або загороджувальноi стiнки приймаiться рiвною половинi дiаметру ближнього резервуару, але не менше 1 м.

Вiдстань вiд складiв СДОР обтАЩiмом бiльше 8000 м3 до населених пунктiв повинна бути не менше 1000 м. Вiдстань вiд складiв з наземним розташуванням резервуарiв до мiсць масового скупчення людей (стадiонiв, базарiв, паркiв i т.д.) збiльшуiться в два рази.

Для зберiгання СДОР на складах пiдприiмств використовуються наступнi головнi способи:

в резервуарах пiд високим тиском;

в iзотермiчних сховищах при тиску, близькому до атмосферного (низькотемпературне сховище), або до 1 Па (iзотермiчне сховище, при цьому використовуються шаровi резервуари великоi мiсткостi);

зберiгання при температурi навколишнього середовища в закритих iмностях (характерно для високо киплячих рiдин).

Спосiб зберiгання СДОР у бiльшостi визначаi iх поведiнка при аварiях (розкриття, пошкодження, руйнування оболонок резервуарiв).

У випадку руйнування оболонки iзотермiчного сховища i наступного розливу великоi кiлькостi СДОР в пiддон (обвалування) випарування за рахунок рiзницi пружностi насиченого пару СДОР в iмностi i парцiального тиску в повiтрi у звтАЩязку з малим надмiрним тиском майже не спостерiгаiться. Для даного типу iмностей характернi перiоди нестацiонарного i стацiонарного випаровування СДОР. Формування первинноi хмари здiйснюiться за рахунок тепла пiддону (обвалування), змiною теплоутримання рiдини i притоку тепла вiд навколишнього повiтря. При цьому кiлькiсть речовини, що переходить в первинну хмару, як правило, не перевищуi 35 % при температурi навколишнього повiтря 2530 В°C.

При вiдкриттi оболонок з високо киптАЩяченими рiдинами виникнення первинноi хмари не спостерiгаiться. Випарування рiдини здiйснюiться за стацiонарним процесом i залежить вiд фiзикохiмiчних властивостей СДОР i температури навколишнього повiтря. Враховуючи малi швидкостi випаровування таких СДОР, вони будуть являти собою небезпеку тiльки для навколишнiх, що знаходяться в районi аварii.

Треба вiдмiтити, що на багатьох обтАЩiктах скупчена значна кiлькiсть рiзних легко горючих речовин, у тому числi СДОР (амiак, окисел етилену, синильна кислота, окисел вуглецю та iншi). Багато СДОР вибухонебезпечнi (гiдразин, окисли азоту та iншi). Цю обставину необхiдно враховувати при виникненнi пожеж на обтАЩiктах. Бiльше того, сама пожежа на пiдприiмствi може сприяти видiленню рiзних отруйних речовин. Так наприклад, горiння полiуретану та iнших пластмас приводить до видiлення синильноi кислоти, фосгену, окислу вуглецю, рiзних iзоцiанатiв, iнодi дiоксану та iнших СДОР в небезпечних концентрацiях, особливо в закритих примiщеннях.

При органiзацii робiт з лiквiдацii хiмiчноi небезпечноi аварii на обтАЩiктi господарськоi дiяльностi i ii наслiдкiв необхiдно враховувати не тiльки фiзикохiмiчнi властивостi СДОР, але i iх вибухову i пожежну небезпеку, можливiсть виникнення протягом пожежi нових сильнодiючих отруйних речовин i на цiй основi приймати необхiднi заходи щодо захисту персоналу, який приймаi участь в роботах.

Для любоi аварii характернi стадii виникнення, розвитку i спаду небезпеки. На хiмiчному небезпечному обтАЩiктi в розпалi аварii можуть дiяти, як правило, декiлька факторiв ураження: пожежа, вибухи, хiмiчне зараження повiтря i мiсцевостi та iншi, а за межами обтАЩiктiв тАУ зараження довкiлля.

Дiя СДОР через органи дихання частiше, нiж через iншi шляхи дii, приводить до ураження людей, реалiзуiться на великих вiдстанях i площах з швидкiстю вiтрового переносу. Для багатьох СДОР характерна тривалiсть зараження навколишнього середовища, а також прояв вiддалених ефектiв ураження людей i обтАЩiктiв бiосфери.

Масштаби ураження при хiмiчних небезпечних аварiях дуже сильно зависять вiд метеорологiчних обставин i умов зберiгання СДОР. Так, iнодi сильний викид може не спричинити значноi шкоди або вiн буде мiнiмальним, в той же час менший викид в iнших умовах може привести до бiльшоi шкоди.

РЖз цих особливостей хiмiчних небезпечних аварiй слiдуi: захиснi заходи i, понад все, прогнозування, вияв i перiодичний контроль за змiнами хiмiчноi обстановки, оповiщення персоналу пiдприiмства, населення i сил ЦО, повиннi проводитися з надзвичайно високою оперативнiстю; серед населення i сил ЦО, що знаходяться в зонах розповсюдження СДОР, можуть бути ураженi, для обслiдування яких i надання iм медичноi допомоги знадобляться значнi сили i засоби. Локалiзацiя джерела поступу СДОР в довкiлля маi визначну роль в попередженнi масового ураження людей. Швидке здiйснення цiii задачi може направити аварiйну ситуацiю в контролюiмо русло, зменшити викиди СДОР i значно знизити шкоду.

ДРЖРЗ РОБРЖТНИКРЖВ, СЛУЖБОВЦРЖВ ТА НАСЕЛЕННЯ ПРИ АВАРРЖЯХ З ВИКИДОМ СИЛЬНОДРЖЮЧИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН

Аварii (катастрофи) на хiмiчно небезпечних обтАЩiктах економiки можуть супроводитися викидом (виливом) сильнодiючих отруйних речовин в атмосферу i на поверхню пiдстилки. Вдихання зараженого повiтря може привести до ураження органiв дихання, а також очей, шкiрних покровiв та iнших органiв людини.

Особливiстю хiмiчних надзвичайних ситуацiй i висока швидкiсть формування i дiя факторiв ураження, що викликаi необхiднiсть прийняття цiлого ряду оперативних i попереджувальних заходiв, якi спрямованi на захист населення i сил ЦО пiд час лiквiдацii iх наслiдкiв. З урахуванням специфiки хiмiчних небезпечних надзвичайних ситуацiй при локалiзацii i лiквiдацii iх наслiдкiв приймаються заходи, якi спрямованi спочатку на обмеження i призупинення викиду (виливу) СДОР, локалiзацii хiмiчного ураження, попередження зараження грунту i джерел водозабезпечення населення.

Обмеження i призупинення викиду (виливу) СДОР здiйснюiться перекриттям кранiв i засувок на магiстралях подачi СДОР до мiсця аварii, забиванням отворiв на магiстралях i iмкостях за допомогою бандажiв, хомутiв, заглушок, перекачуванням рiдини з аварiйноi iмностi в запасну. Цi роботи здiйснюються пiд керiвництвом i при безпосереднiй участi спецiалiстiв промисловостi, що обслуговують аварiйне обладнання або супроводжують СДОР при транспортуваннi.

Для локалiзацii хiмiчного зараження, попередження розповсюдження СДОР та зараження грунту i джерел води можуть бути використанi рiзнi способи.

Обмеження розливання СДОР на мiсцевостi з метою зменшення площi випаровування здiйснюiться обвалуванням розлитоi речовини, створенням перешкод на шляху розливання, збиранням СДОР в природнi поглиблення (ями, канави, кювети), обладнанням спецiальних пасток (ям, поглиблень i т.д.). При проведеннi робiт в першу чергу необхiдно попередити попадання СДОР в рiчки, озера, в пiдземнi комунiкацii, пiдвали будинкiв i споруд i т.д. Роботи можуть бути виконаннi за допомогою бульдозерiв, скреперiв, екскаваторiв та iншоi технiки В окремих випадках рiдка фаза СДОР з метою обмеження розливання може збиратися в спецiальнi iмностi (бочки).

У звтАЩязку з цим захист населення i сил ЦО органiзуiться при можливостi завчасно, а у разi виникнення хiмiчноi надзвичайноi ситуацii проводиться в мiнiмально можливi строки. Вiн органiзуiться i проводиться управлiннями (вiддiлами) з питань надзвичайних ситуацiй i цивiльного захисту територiй, штабами сил ЦО i субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi.

Захист населення i сил ЦО вiд сильнодiючих отруйних речовин тАУ це комплекс органiзацiйних, оперативних, попереджувальних i захисних заходiв, що здiйснюються з метою виключення або максимального послаблення дii ураження СДОР населення i сил ЦО, збереження iх боiздатностi i працездатностi.

Комплекс заходiв з захисту населення i сил цивiльноi оборони вiд наслiдкiв хiмiчноi НС включаi:

органiзацiйнi i оперативнi заходи з органiзацii, планування i проведення заходiв з захисту населення i сил цивiльноi оборони на пiдлеглiй територii;

iнженернотехнiчнi заходи щодо дотримання умов безпеки при використаннi, зберiганнi, транспортуваннi СДОР;

пiдготовку сил i засобiв для лiквiдацii наслiдкiв хiмiчних надзвичайних ситуацiй;

навчання населення порядку i правилам поведiнки в умовах хiмiчних надзвичайних ситуацiй;

забезпечення засобами iндивiдуального i колективного захисту;

забезпечення безпеки населення i використання засобiв iндивiдуального i колективного захисту;

повсякденний хiмiчний контроль;

проведення попереджувальних i профiлактичних заходiв на хiмiчних небезпечних обтАЩiктах;

прогнозування можливих наслiдкiв хiмiчноi НС;

попередження (оповiщення) про безпосередню небезпеку ураження СДОР;

тимчасову евакуацiю (вiдселення) населення i сил ЦО iз небезпечних районiв;

хiмiчну розвiдку району аварii;

знаходження i надання медичноi допомоги потерпiлим;

локалiзацiю i лiквiдацiю наслiдкiв хiмiчноi надзвичайноi ситуацii.

ОбтАЩiм i порядок здiйснення заходiв з захисту населення i сил цивiльноi оборони залежать вiд визначеноi обстановки, що може скластися в результатi хiмiчноi надзвичайноi аварii (катастрофи), наявностi часу, сил i засобiв для проведення заходiв з захисту та iнших факторiв.

Великi хiмiчнi небезпечнi аварii (катастрофи), особливо з викидом (виливом) сильнодiючих отруйних речовин, можуть нанести вiдчутнi збитки народному господарству i привести до людських жертв.

В звтАЩязку з цим захист населення i сил ЦО вiд СДОР маi важливе значення i здiйснюiться на всiх рiвнях.

На початок всього захист вiд СДОР органiзуiться i здiйснюiться безпосередньо на хiмiчних небезпечних обтАЩiктах, де головна увага придiляiться заходам попередження виникнення можливих НС. Вони носять як органiзацiйний, так i iнженернотехнiчний характер i спрямованi на виявлення i усунення причин аварiй (катастроф), максимальне пониження можливих руйнувань i втрат, а також створення умов для своiчасного проведення робiт з локалiзацii i лiквiдацii можливих наслiдкiв хiмiчноi небезпечноi ситуацii.

Всi цi заходи вiдображаються в планi захисту обтАЩiкта вiд СДОР, який розробляiться з участю всiх головних спецiалiстiв i штабу цивiльноi оборони обтАЩiкту. План розробляiться, як правило, текстуально з додатками необхiдних схем, що пояснюють розмiщення обтАЩiкту, сили i засоби при лiквiдацii аварii (катастрофи), iх органiзацiю, прогноз можливоi хiмiчноi обстановки i т.д. Вiн складаiться з декiлька роздiлiв i визначаi пiдготовку обтАЩiкту до захисту вiд СДОР i порядок лiквiдацii наслiдкiв хiмiчноi надзвичайноi ситуацii.

На вiдповiдних територiях (в населених пунктах, мiстах обласного пiдпорядкування i районах), де i небезпека хiмiчного зараження внаслiдок аварiй (катастроф) на хiмiчних небезпечних обтАЩiктах, розробляються плани захисту вiд СДОР (або роздiли у вiдповiдних планах ЦО).

Плани розробляються графiчно та з додатком у виглядi пояснювальноi записки. В них вiдображаiться:

оцiнка можливоi хiмiчноi обстановки при аварiях (катастрофах) зi СДОР;

органiзацiя оповiщення про аварiю (катастрофу) та ii можливi наслiдки;

органiзацiя виявлення i контролю хiмiчноi обстановки на вiдповiднiй територii;

органiзацiя тимчасовоi евакуацii населення i сил цивiльноi оборони та iх укриття, органiзацiя доступу i перемiщення людей в зонах зараження;

органiзацiя використання засобiв iндивiдуального i колективного захисту;

органiзацiя здiйснення медичних заходiв i надання медичноi допомоги потерпiлим;

органiзацiя i порядок участi сил ЦО i населення в лiквiдацii наслiдкiв хiмiчноi надзвичайноi ситуацii.

Оповiщення населення i сил ЦО про факт виникнення хiмiчноi небезпечноi аварii (катастрофи) або ii передумов, а також про зараження мiсцевостi i повiтря, напрямку руху хмари сильнодiючоi отруйноi речовини здiйснюiться з метою своiчасного прийняття заходiв захисту вiд хiмiчноi дii СДОР.

Оповiщення про факт аварii повинно передаватися у всi населеннi пункти i на обтАЩiкти господарськоi дiяльностi, що знаходяться на шляху руху хмари СДОР i в межах площi, що обмежена радiусом, який дорiвнюi максимальнiй можливiй глибинi розповсюдження хмари СДОР при даних метеорологiчних умовах.

Пiсля отримання оповiщення про аварiю на обтАЩiктi з СДОР приводяться в готовнiсть до використання засоби iндивiдуального i колективного захисту, а в рядi випадкiв можуть проводитися пiдготовчi заходи до проведення тимчасовоi евакуацii (вiдселення) населення i особового складу сил ЦО.

Головний спосiб оповiщення населення про дii при виникненнi надзвичайних ситуацiй тАУ це передача повiдомлення по мережам провiдного мовлення (через квартирнi i зовнiшнi гучномовцi), а також через мiсцевi радiомовнi станцii i телебачення. Для притягнення уваги населення в екстремальних ситуацiях перед передачею iнформацii включаються сирени, а також iншi сигнальнi засоби.

ЗапамтАЩятайте! Сирени i переривистi гудки iнших сигнальних засобiв означають сигнал цивiльноi оборони тАЬУВАГА ВСРЖМ!тАЭ.

Почувши такий сигнал, негайно треба включити гучномовець, радiоприймач або телевiзор i слухати повiдомлення управлiння (вiддiлу, штабу ЦО) з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення областi (мiста обласного пiдпорядкування, сiльського району або у окремих випадках хiмiчно небезпечного обтАЩiкту).

На кожний випадок надзвичайних ситуацiй управлiнням (вiддiлом, штабом ЦО) з питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення областi (мiста обласного пiдпорядкування, сiльського району та субтАЩiктом господарськоi дiяльностi) готуються приблизнi варiанти повiдомлень, якi потiм, з урахуванням конкретних подiй, корегуються.

ДЕГАЗАЦРЖЯ ПРИМРЖЩЕНЬ, ОСОБИСТИХ РЕЧЕЙ, ОДЯГУ. НЕВРЖДКЛАДНА ТА ПЕРША ДОПОМОГА УРАЖЕНОМУ

З урахуванням специфiки хiмiчних небезпечних надзвичайних ситуацiй при локалiзацii i лiквiдацii iх наслiдкiв приймаються заходи, якi спрямованi спочатку на обмеження i призупинення викиду (виливу) СДОР, локалiзацii хiмiчного ураження, попередження зараження грунту i джерел водозабезпечення населення.

При частковiй дегазацii i дезинфекцii з використанням дегазацiйних комплектiв насамперед оброблюються тi частини i поверхнi технiки i транспорту, з якими необхiдний контакт при виконаннi роботи (поставленоi задачi).

Повна дегазацiя складаiться з повного обеззаражування або видалення з всiii поверхнi технiки i транспорту отруйних речовин шляхом протирання заражених поверхонь розчинами для дегазацii; при вiдсутностi iх можуть бути використанi розчинники i розчини для дезактивацii. Для протирання використовуються щiтки дегазацiйних машин, комплектiв i приборiв або мотлох (клоччя).

Засоби обеззаражування технiки i транспорту: авторозливальна станцiя АРС12У (АРС14), комплекти ДК4, РЖДК1, ДК3; комунальна, сiльськогосподарська, дорожня i будiвельна технiка, що здiбна для використання при виконаннi робiт з обеззаражування.

Авторозливальна станцiя призначена для дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii технiки i транспорту, дегазацii i дезинфекцii територii рiдкими розчинами, транспортування i тимчасового зберiгання рiдин, спорядження рiдинами оболонок, перекачування рiдин з одноi тари в iншу.

АРС12У представляi собою автомобiль ЗРЖЛ157, на якому змонтовано спецiальне обладнання, а станцiя АРС14 змонтована на шасi автомобiля ЗРЖЛ131. Основнi тактикотехнiчнi данi АРС12У (АРС14): маса неспорядженоi машини 6135 (6970) кг; маса рiдин, що перевозяться тАУ 2500 кг; повна iмнiсть цистерни 2600 (2700) л, робоча iмнiсть цистерни 2500 л; час спорядження цистерни механiчним насосом 812 хв., ручним насосом тАУ до 45 хв.; потужнiсть механiчного насосу 300400 л/хв.; час розгортання (на 4 робочi мiсця) 68 хв.; час згортання 9 15 хв.; число одночасно мiсць, що обслуговуються: при дезактивацii струменем води до 5, при дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii за допомогою брандспойтiв до 8; розрахунок 23 чол.

Автомобiльний комплект спецiальноi обробки ДК4 призначаiться для дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii автомобiльноi технiки i включаi: газорiдинний прибор, комплект для дегазацii озброiння i обмундирування (ИДСС), чотири iндивiдуальнi протихiмiчнi пакети, порошок для дезактивацii i2 (i2У), ЗРЖП i деталi крiплення, ящик для укладки i транспортування комплекту.

Основнi тактикотехнiчнi данi: маса комплекту 32,3 кг, час розгортання (згортання) 34 хв., витрати розчину на обробку автомобiлiв типу ЗРЖЛ 5060 л, типу ГАЗ3040 л, час на обробку вiдповiдно 4050 i 3040 хв., витрати 0,075 % водяного розчину порошку i2У 1,5 л/хв., максимальне розрiдження в лiнii ежектора 5000 мм вод. ст., температура струменю на виходi 5565 В°C.

РЖндивiдуальний комплект для спецiальноi обробки автотракторноi технiки РЖДК1 призначаiться для дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii автотракторноi технiки з використанням стисненого повiтря вiд компресору автомобiля. Всi частини комплекту вкладаються в сумку з хлопкочатопаперовоi тканi. Основнi технiчнi данi РЖДК1: робочий тиск при роботi з ежекторною насадкою 34 кгс/см2, при роботi з ручним насосом тАУ 11,2 кгс/см2, витрати розчинiв при дезактивацii (ковпачок з отвором 2 мм без сердечника) 2 л/хв., при дегазацii або дезинфекцii (ковпачок з отвором 1,5 мм без сердечника) при створенi тиску ручним насосом 0,40,6 л/хв., а при створенi тиску за допомогою пневмосистеми автомобiля тАУ 0,51,5 л/хв., час розгортання 34 хв., маса (без бiдону i насоса) 5 кг.

Комплект пристосувань до автомобiльних водо, мастило i паливозаправникiв ДКЗ призначаiться для дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii автотракторноi технiки з використанням автопаливозаправника АТЗ3157, механiзованоi автоцистерни АЦМ4150 або водомастилозаправника ВМЗЗРЖЛ157 (комплект до ВМЗ може бути використаний також для миття особового складу). Обробка автотракторноi технiки за допомогою комплекту ДКЗ може виконуватися бензином, гасом, дизельним паливом, водою або розчином для дезактивацii. Маса комплекту ДКЗ 26 кг, час розгортання 510 хв., кiлькiсть одночасно обтАЩiктiв, що обробляються, 12.

Поливальна мийна машина ПМ130 може використовуватися для дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii територii, споруд i технiки. В обладнаннi ПМ130 для цього i три насадки, два пожежних рукава з брандспойтами i обладнання для очищення вiд снiгу. Основнi тактикотехнiчнi данi ПМ130: тип базового шасi ЗРЖЛ130, iмнiсть цистерни 6000 л, ширина смуги миття до 8 м, ширина смуги поливки до 18 м, ширина смуги пiдмiтання 2,3 м, витрати води при миттi 1 л, при поливцi тАУ 0,25 л, робоча швидкiсть при миттi (поливi) 20 км/г.

Пункт спецiальноi обробки ПуСО призначаiться для проведення повноi санiтарноi обробки особового складу i населення, повноi дезактивацii, дегазацii i дезинфекцii озброiння, технiки, дезактивацii i дезинфекцii обмундирування, одягу, взуття i засобiв захисту. Розгортаiться на незараженiй мiсцевостi близько або безпосередньо в районi дiй сил ЦО, що пiдлягають спецiальнiй обробцi.

Станцiя обеззаражування транспорту СОТ створюiться для проведення повного обеззаражування технiки i автотранспорту невоiнiзованих формувань ЦО. СОТ формуiться на базi автомобiльних колон, гаражiв, мiських автохазяйств, станцiй технiчного обслужування автомобiлiв, мийних вiддiлень трамвайних i тролейбусних депо.

Можливостi СОТ: по дегазацii протиранням змоченим мотлохом тАУ 60 од. (з розрахунку роботи 20 годин за добу).

Дегазацiя одягу, взуття i iндивiдуальних засобiв захисту здiйснюiться киптАЩятiнням, пароамiачною сумiшкою, стиркою i провiтрюванням.

Дегазацiя киптАЩятiнням проводиться в бучильних установках БУ4М або iнших iмностях для верхнього одягу, шерстяного одягу i головних уборiв з штучного хутра (шубнохутровi i шкiрянi вироби цим способом проводити дегазацiю не можливо).

Дегазацiя способом стирання основана на розкладу i змиванню отруйних речовин водяними розчинами миючих засобiв при високих температурах. Дегазацii стиркою пiдвергаються вироби з хлопчатопаперових тканин, а також ватяний одяг. В якостi миючого розчину використовуiться 0,3 %й водяний розчин порошку i2У (i2).

Дегазацiя провiтрюванням (природна дегазацiя) може бути використана для всiх видiв одягу, взуття i iндивiдуальних засобiв захисту, особливо в випадках iх зараження отруйними речовинами. Вона проводиться при наявностi часу i при вiдсутностi iнших засобiв дегазацii. Дегазацiя провiтрюванням найбiльш швидко проходить в лiтнiх умовах при температурi 1825 В°C.

Для дегазацii i дезинфекцii хлопчатопаперового одягу, iндивiдуальних засобiв захисту i брезентiв, а також предметiв домашнього побуту призначена бучильна установка БУ4М.

Основнi тактикотехнiчнi характеристики БУ4М: iмнiсть бучильного чану 450 л, обтАЩiм iмностi для води 2570 л (бак для води на 570 л i резервуар з тканини на 2000 л), вантажопiдйомнiсть пiдйомного пристосування 300 кг, продуктивнiсть насосу БКФ4 60 л/хв., час розгортання (згортання) без встановлення сушила 2832 хв., середня продуктивнiсть по дегазацii (дезинфекцii) хлопчатопаперового одягу за 10 год. роботи лiтом 320 компл., зимою тАУ 240 компл., розрахунок тАУ 4 чол.

Станцiя обеззаражування одягу СОО створюються на базi механiчних пралень, пралень самообслуговування, фабрик i ательi хiмчисток, дезiнфекцiйних вiддiлень бань i санiтарних пропускникiв. Призначаються для обеззаражування одягу i iндивiдуальних засобiв захисту, заражених радiоактивними, отруйними речовинами i бактерiальними засобами.

Речовини, якi використовуються для виготовлення розчинiв для дегазацii:

гексахлормеламiн, дiхлорамiн, дiхлоретан, iдкий натр, амiачна вода, моноетаноламiн, ДТС ГК, хлорне вапно.

Гексахлормеламiн (ДТ6) тАУ кристалiчний порошок бiлого або слабожовтого кольору з запахом хлору. Не розчиняiться в водi, добре розчиняiться в дiхлоретанi. Температура плавлення 125135 В°C. Зберiгаiться в мiшках з полiхлорвiнiлу, що помiщенi в деревтАЩянi ящики. Маса продукту в ящику 3040 кг.

Дiхлорамiни (ДТ2, ДТХ2) тАУ бiлi або злегка жовтуватi кристалiчнi порошки з запахом хлору. В сухому видi стiйкi, в водi не розчиняються, добре розчиняються в дiхлоретанi. В сухому видi зберiгаiться в фанерних штампованих бочках масою 25 кг.

Дiхлоретан тАУ летуча, безцвiтна або злегка жовтувата рiдина з запахом спирту або хлороформу. Температура кипiння 84 В°C, температура замерзання тАУ35 В°C. В водi не розчинюiться, при пiдпалюваннi горить. При попаданнi в органiзм людини викликаi сильне отруiння або смерть, його пари шкiдливi при тривалому диханнi. Дiхлоретан використовуiться в якостi розчинника речовин ДТ6, ДТ2, ДТХ2 для дегазацii; зберiгаiться i перевозиться в залiзних бочках iмнiстю 100 i 250 л, а також в залiзничних цистернах.

РЗдкий натр (каустична сода) тАУ бiлi куски або мiлкi лусочки. На повiтрi поглинаi вологу, зберiгаiться в герметичнiй тарi. Добре розчиняiться в водi. Концентрованi розчини (бiльше 35%) розтАЩiдають шкiру людини i викликають порчу тканин i взуття. Зберiгаiться i транспортуiться в залiзних барабанах iмнiстю 100 л.

Амiачна вода являi собою 2025 %й розчин амiаку в водi. Вона викликаi роздратування слизистих оболонок очей i носа, на шкiру людини практично не дii. Температура замерзання амiачноi води залежить вiд наявностi в нiй амiаку i складаi для 8 %го розчину тАУ10 В°C, для 12 %го розчину тАУ17 В°C, для 25 %го розчину тАУ40 В°C. Зберiгаiться амiачна вода в залiзних бочках iмнiстю 100250 л i iнших iмностях.

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Абсорбция. Предотвращение источников техногенной чрезвычайной ситуации

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Авиационный шум и защита от него