Технологiя виконання полiпшеноi штукатурки по цеглянiй поверхнi з накривкою

Тема:

Технологiя виконання полiпшеноi штукатурки по цеглянiй поверхнi з накривкою

Змiст

Вступ

1. Призначення штукатурних робiт

2. Змiст i послiдовнiсть операцiй

2.1 РЖнструменти для виконання простоi штукатурки

2.2 РЖнструменти для нанесення будiвельних розчинiв на поверхню

2.3 Пiдготовка поверхонь до штукатурення

2.4 Приготування розчину

2.5 Прийоми виконання штукатурки

3. Вимоги до поверхонь, що пiдлягають штукатуренню

4. Органiзацiя робочого мiсця

5. Охорона працi

Вступ

Якщо Ви вирiшите вiдремонтувати будь-яке примiщення, то неодмiнно задумаiтеся про методи виконання майбутнiх робiт. Дуже важливо, що для виконання якiсноi обробки, перш за все, необхiдно попереднi вирiвнювання всiх поверхонь, будь-то стелю або стiни.

Штукатурка - це густа паста для оздоблення стiн, стель. Штукатурка може бути, як основою для iнших оздоблювальних матерiалiв, так i самостiйним видом покриття. Штукатурки використовуються для усунення сильних нерiвностей i лягають шаром до трьох сантиметрiв. Шпаклiвки використовують для остаточного, чистового вирiвнювання. Серед штукатурок можна видiлити двi основнi групи - цементнi i гiпсовi. Цементна штукатурка дешевше, але гiпс зручнiше при обробцi. Вiн створюi бiльш якiсне покриття, якщо була гарна штукатурка, то ii можна не шпаклювати. Гiпс створюi сприятливий мiкроклiмат усерединi примiщення. Гiпс здатний регулювати вологiсть, створюi гарну тепло- та звукоiзоляцiю, з чим цементнi матерiали справляються значно гiрше.

Якщо цегляна кладка або бетонна поверхня виконанi точно, то на них можна наносити тонкi шари штукатурного розчину, отримуючи таким чином тонкошарову штукатурку. На цегельних поверхнях вiд 5 мм i вище i на бетонних до 5 мм. Якщо штукатурка по цеглi буде тонше 5 мм, то крiзь неi можливо просвiчування швiв кладки у виглядi клiтин, якi неможливо зафарбувати нi вапняним, нi клейовимзабарвленням.

Штукатурка не вимагаi соцiально заданих або створених пiд неi обсягiв, вона природним чином оформляi вже наявнi, навiть найменшi поверхнi, максимально зберiгаючи тим самим уже iснуючий простiр. Вона практична в експлуатацii. До безумовних переваг якiсно виконаноi штукатурки вiдносяться монолiтнiсть i вiдсутнiсть неминучих при використаннi будь-яких оздоблювальних панелей швiв, стикiв i порожнеч. Довговiчнiсть - термiн служби бiльше 25 рокiв, придатнiсть для нанесення практично будь-яких, навiть самих примхливих оздоблювальних матерiалiв. Також достоiнствами i технологiчна точнiсть.

Зазвичай навiть при витоку води штукатурнi покриття збережуть своi якостi. А воду, яка вже встигла всмоктатися, штукатурка поступово вiддасть, зберiгши iнтер'iр в колишньому виглядi, тодi як в оформленому гiпсокартонному iнтер'iрi зробити цього не вдасться незалежно вiд вжитих заходiв. Ще одна незаперечна перевага штукатурки - вона економить простiр. Сухий спосiб вирiвнювання стiн i стелi з'iдаi як мiнiмум 7-8 см вiд поверхнi. З iншого боку, навiть якщо брати не мiнiмальний шар товщиною в 1 см, який дозволяi наносити технологiя штукатурки, а середнiй шар в 2 см, то при тiй же площi буде скорочення максимум 0,5 м2, або в три рази менше площi.

Але при всiх перевагах штукатурки у неi i i недолiки. Це, перш за все висока, в порiвняннi з iншими технологiями, трудомiсткiсть штукатурних робiт, особливо на стелi, та, як наслiдок, iстотне збiльшення термiнiв ремонту. Але i ця проблема легко вирiшуiться за допомогою штукатурних станцiй i нанесеннi штукатурки механiзованим способом.

Рiзнi методи i прийоми штукатурних робiт дозволяють використовувати iх для досягнення рiзних декоративних i конструктивних ефектiв. Добре оштукатурена поверхня в поiднаннi з декоративною штукатуркою дозволяi створити структурне покриття з потрiбним ефектом. Виконання та iмiтацiя рiзних архiтектурно-декоративних елементiв (карнизiв, арок, напiвколон, нiш) створюють особливий внутрiшнiй простiр, у яке чудово вписуються найрiзноманiтнiшi стилi iнтер'iру. Штукатурка даi прекрасну можливiсть оформити простiр.

Саме тому тема: ВлТехнологiя виконання полiпшеноi штукатурки по цеглянiй поверхнi з накривкоюВ» - актуальна i сьогоднi. Мета цiii роботи показати правила i прийоми виконання робiт iз дотриманням правил технiки безпеки, а також правильний пiдбiр iнструменту та матерiалiв.

1. Призначення штукатурних робiт

Створити гарний iнтер'iр сьогоднi пiд силу кожному. Тим бiльше що немаi потреби задовольнятися вбогим набором традицiйних оздоблювальних матерiалiв. Штукатурки - саме той матерiал, що дозволяi йти в ногу з часом. Причому не тiльки при облаштуваннi iнтер'iра, але й при зовнiшнiй обробцi. Чому штукатурки так популярнi? Причин безлiч.

По-перше, вони дозволяють одержати однотонну поверхню або поверхню з невеликими вкрапленнями кольорових чiпсiв. А це справжнi свято для ока, що утомилося вiд споглядання шпалер у квiточку.

По-друге, деякi види штукатурок дозволяють сховати нерiвностi й дефекти стiн, що завжди залишаiться актуальним при нашiй якостi будiвельних робiт.

Штукатурення тАФ це процес нанесення на поверхню штукатурного розчину. Залежно вiд складу розчину розрiзняють штукатурки звичайнi та декоративнi. Шар штукатурки вирiвнюi поверхню конструкцii, надаючи примiщенню або фасаду будiвлi завершеного вигляду. Крiм того, вiн полiпшуi звуко- i теплоiзоляцiйнi якостi конструкцii, захищаi зовнiшнi стiни вiд руйнiвноi дii атмосферних факторiв. Дерев'янi конструкцii пiсля штукатурення стають важкогорючими.

Штукатурний розчин, нанесений на поверхню, залежно вiд того, який в'яжучий матерiал входить до його складу, твердне пiд дiiю повiтря, вологи та iнших факторiв. Сила зчеплення розчину з поверхнею залежить вiд ii шорсткостi, властивостей в'яжучого матерiалу i тих хiмiчних процесiв, якi вiдбуваються на межi зiткнення розчину з поверхнею. Тому ми й спостерiгаiмо, що цементнi i вапнянi розчини мiцно утримуються на кам'яних поверхнях i практично не зчеплюються з дерев'яними.

Штукатурка складаiться з декiлькох шарiв, наносимих по черзi. Проста монолiтна штукатурка складаiться iз двох шарiв (обризг, ТСрунт), полiпшена штукатурка - з трьох шарiв (обризк, ТСрунт, накривка), а високоякiсна - iз чотирьох шарiв (обризк, ТСрунт, два шари накривки). Кожний iз шарiв штукатурки маi певне значення.

Полiпшену штукатурку (Влпiд правилоВ») застосовують у житлових i громадських будiвлях (дошкiльнi дитячi заклади, школи) масовоi забудови. Полiпшена штукатурка складаiться з трьох шарiв, загальна товщина якоi не перевищуi 15 мм. Затерту теркою штукатурку перевiряють контрольним правилом завдовжки 2 м.

Штукатурнi шари:

а тАФ простоi штукатурки; б тАФ полiпшеноi та високоякiсноi штукатурок,

1 тАФ оббризк; 2 тАФ грунт; 3 тАФ накривка

Штукатурки i найближчими родичами шпаклiвок. Вони вiдрiзняються по вигляду й величинi наповнювача. Це визначаi й всi iншi вiдмiнностi, у тому числi в призначеннi й у технологii ведення робiт. Головна вiдмiннiсть полягаi в тому, що шпаклiвка може шлiфуватися абразивною шкуркою, а штукатурка - нi.

2. Змiст i послiдовнiсть операцiй

2.1 РЖнструменти для виконання штукатурки

Для пiдготовки поверхонь пiд штукатурення, нанесення та розрiвнювання штукатурного розчину застосовують ручнi та механiзованi iнструменти. Механiзованi iнструменти полегшують працю штукатура i прискорюють виконання робiт.

При виконаннi штукатурних робiт вручну застосовуються рiзнi iнструменти i пристосування, якi повиннi бути використанi за призначенням. Оскiльки бiльшiсть iнструментiв виконанi з металу, для запобiгання появи iржi пiсля закiнчення робiт iх слiд очистити вiд розчину i витерти насухо.

Нижче данi основнi iнструменти i пристосування, використовуванi при штукатурних роботах:

При ремонтi штукатурки (вiдбитих мiсць) вам потрiбен весь набiр iнструментiв, для обладнання новоi штукатурки тАФ правило, терки, полутерки, сокiл i штукатурна лопатка.

- кельми КШ для штукатурних робiт. Призначенi для перемiшування i накладення розчину на сокiл, нанесення, розрiвнювання i загладжування його на поверхнi

- сокiл дюралюмiнiiвий. Використовуiться для нанесення, розрiвнювання i загладжування штукатурного намета при виконаннi простiй штукатурки

- кiвш штукатурний. Кiвш застосовують для накидання розчину на поверхнi безпосередньо з штукатурного ящика

- лопата сталева розчин ЛР. Використовують для подачi i перемiшування розчину.

- скребок металевий. Призначений для очищення поверхонь

- напiвтерки дерев′янi 350 i 800 мм. Цей iнструмент призначений для розрiвнювання штукатурного намета i остаточного загладжування останнього шару штукатурки

- кисть-макловiца КМА-2. Використовуiться для змочування поверхонь i промивки забруднених поверхонь

- гладилки ГШ-1 i ГШ-2. Гладилки застосовують для розрiвнювання i загладжування накривочного шаруючи, залiзнення цементноi штукатурки

- терка дерев′яна, пластикова призначена для тiii, що затерла поверхонь

-терка повстяна (поролонова) - для тiii, що затерла накривочного шаруючи штукатурки.

- шпатель дерев′яний з подовженою ручкою, служить для розрiвнювання беспесчаной накривки по стiнах i стелях

- правило оковане для штукатурних робiт. Правило використовують для розрiвнювання шару грунтовки i контролю якостi штукатурки

- молоток для насiчення поверхнi. Застосовують для насiчення невеликих площ бетонних i цегляних поверхонь.

Сокiл використовують для пiдтримання невеликоi кiлькостi розчину на певнiй вiдстанi вiд поверхнi пiд час штукатурення. Соколом можна також наносити розчин на поверхню i ущiльнювати його.

Виготовляють цей пристрiй з деревини (ялини, сосни) або алюмiнiiвого листа розмiром 400x400 чи 400x450 мм, завтовшки не бiльше 15 мм. Верхня робоча поверхня сокола маi бути рiвною, без щiлин i пошкоджень.

Штукатурна лопатка, або кельма призначена для накидання розчину з сокола або ящика на поверхню. Кельмою можна при потребi також наносити розчин на невеликi дiлянки поверхнi. Виготовляють кельму серцеподiбноi форми з листовоi сталi завтовшки до 1 мм. До неi прикрiплена дерев'яна ручка завдовжки 125 мм.

Кiвш (призначений для накидання з ящика на поверхню здебiльшого рiдких розчинiв. Його застосування значно пiдвищуi продуктивнiсть працi, оскiльки за один рух ковшем, залежно вiд його об'iму, можна накинути на поверхню 0,8тАФ1,5 л розчину.

Для розрiвнювання, ущiльнення i обробки штукатурного шару використовують пiвтерок i терки.

Пiвтерки призначенi для розрiвнювання й ущiльнення штукатурного шару, нанесеного на поверхню кельмою, ковшем або механiзованим способом. Виготовляють iх з просоченоi олiфою деревини (сосни, ялини) або алюмiнiю. Дерев'янi пiвтерки залежно вiд довжини бувають малi (35 см), середнi (80 см) i великi (120 см). Малим пiвтерком можна розрiвнювати штукатурний шар у кутах примiщення або на невеликих важкодоступних для великих пiвтеркiв дiлянках поверхнi. Великi пiвтерки застосовують для розрiвнювання фасок на зовнiшнiх кутах конструкцiй.

Алюмiнiiвi пiвтерки здебiльшого застосовують для згладження i натирання накривного шару штукатурки, з цiiю ж метою використовують алюмiнiiвi пiвтерки з робочим полотном з пiнопласту, яке приклеiне до основи водостiйкою фарбою або синтетичною смолою.

Виконуючи високоякiсну штукатурку iз застосуванням iнвентарних маякiв, штукатурний шар розрiвнюють малкою (рис. 3, б), яку пересувають вздовж маякiв. Довжина робочоi кромки малки повинна вiдповiдати вiдстанi мiж маяками.

Правилом (рис. 3, г) завдовжки 1,2тАФ2 м розрiвнюють штукатурний шар. Виготовляють його з деревини або з деревини, пiдбитоi з одного боку алюмiнiiвим полотном. Вивiрене двометрове правило називаiться контрольним i застосовуiться для перевiрки рiвностi опоряджених поверхонь.

Остаточно штукатурний шар обробляють (затирають) дерев'яною, гумовою або повстяною теркою, а також гладилкою.

Кутовi пiвтерки дерев'янi або алюмiнiiвi використовують для опорядження кутiв. Пiвтерок для опорядження внутрiшнього кута називають лузговим, зовнiшнього тАФ усьоночним. Для зручностi в роботi iх роблять з двома ручками.

Дерев'яну терку застосовують для затирання накривного штукатурного шару на плоскiй поверхнi. Проте пiсля цього поверхня все ще залишаiться шорсткою, з дрiбними подряпинами. Щоб уникнути цих дефектiв, застосовують терки, пiдбитi гумою або повстю.

У галтелях (скруглених розчином кутах примiщення бiля стелi) штукатурку затирають дерев'яною галтельною теркою.

Сталева гладилка призначена для згладжування накривного шару штукатурки, ущiльнення i згладжування шару мозаiчного розчину при влаштуваннi пiдлог, а також для залiзнення поверхонь. Гладилку, яка може бути з однiiю або двома ручками, виготовляють з листовоi сталi завтовшки 1тАФ2 мм.

Для нанесення шару безпiсковоi накривки i розрiвнювання його застосовують гладилку iншоi форми.

Для виконання прямолiнiйних тяг користуються шаблонами, лiнiйкою та вiдрiзачкою.

2.2 Пiдготовка поверхонь до штукатурення

Щоб штукатурний розчин мiцно приставав до поверхнi, вона повинна бути шорсткою, чистою, без пилу i масних плям. Природноi шорсткостi поверхнi недостатньо для мiцного зчеплення ii з розчином, тому на нiй пiд час пiдготовки до штукатурення створюють штучну шорсткiсть.

Пiдготовка цегляних та бетонних поверхонь. Цеглянi поверхнi стiн, виконанi у пустошовку, перед штукатуренням обмiтають вiд пилу i змочують водою. Цеглянi поверхнi з швами, заповненими розчином, а також бетоннi поверхнi насiкають троянкою, зубилом, насiкальним молотком тощо, утворюючи на них похилi борозни 3тАФ5 мм завглибшки на вiдстанi 50тАФ80 мм одна вiд одноi. Виконуючи цю операцiю, треба працювати в захисних окулярах i рукавицях, користуючись справним iнструментом.

Пiсля насiкання поверхню очищають вiд пилу вiниками, щiтками або за допомогою стиснутого повiтря, що подаiться в примiщення по шлангах вiд компресорноi установки, i рясно змочують водою, аби пiд час штукатурення вода з розчину не так швидко всмоктувалась у поверхню. Змочують i промивають поверхню водою, набризкуючи ii щiтками або з шлангiв, пiдключених до водопровiдноi мережi.

Кам'янi поверхнi очищають вiд рiзних плям металевими щiтками, а напливи з твердого розчину та каменi, що виступають, зрубують зубилом. Якщо поверхня забруднена на значнiй площi, ii очищають пiском за допомогою пiскоструминних апаратiв. Штукатурити починають через 1тАФ2 год пiсля змочування поверхнi водою.

2.3 ВаПриготування розчину

Розчин приготовляють невеликими порцiями, без уповiльнювачей гiпсу. Вiдмоложений чи злегка схопившийся розчин примiняти не рекомендуiться. Грунт для накривки ретельно вирiвнюють, а якщо вiн пiдсох - змочують водою.

Для роботи примiняють стальнi полутерки-гладилки довжиною 250 к 600 мм, шириною 150 мм, з одноi чи двома ручками, а також вiдрiзовки

Технiка роботи складаiться з наступного: приготовлений розчин накладають в виглядi валика на гладилку по всiй ii довжинi, приставляють гладилку до поверхнi, роблять необхiдноi сили нажим, намащують на грунт шар накривки в 2 тАУ 3 мм, потiм ретельо розрiвнюють i заглажують його.

ВаПри стику кромку заздалегiдь нанесеноi накривки зрiзають пiд кутом 30В°, на зрiзану кромку наносять нову порцiю розчину, також ретельно розрiвнюють i приглажують, щоб вона була в однiй плоскостi з попередньою. Роботу слiд виконувати так, щоб не було дефектiв.

Штукатурнi розчини бувають простi i складнi. Якщо у розчинi мiститься один в'яжучий матерiал, то розчин називають простим (цементний, гiпсовий), а якщо два i бiльше в'яжучих тАФ складним (цементно-вапняний, вапняно-гiпсовий тощо).

Розчин повинен бути пластичним, мати потрiбну рухомiсть (густоту) i водоутримувальну здатнiсть.

Пластичним називають розчин, який легко розрiвнюiться на поверхнi штукатурним iнструментом, не утворюючи щiлин. Пластичний розчин добре прилипаi до поверхнi i зчiплюiться з нею.

Пластичнiсть залежить вiд спiввiдношення в розчинi в'яжучого i заповнювача. У пластичних розчинах мiститься 25тАФ30 % в'яжучого матерiалу, для економii якого в розчин додають пластифiкатори: БС, глину тощо, Розчин з недостатньою кiлькiстю в'яжучого матерiалу називають пiсним, а з надмiрною кiлькiстю тАФ жирним.

Аби визначити пластичнiсть (жирнiсть) розчину, його досить пригладити кельмою. Якщо пiд кельмою утвориться гладенька, без щiлин, смуга, то розчин пластичний, З цiiю самою метою можна занурити у розчин i витягнути звичайну дерев'яну рейку. Якщо розчин прилипне до неi, то вiн пластичний, маi достатню жирнiсть.

Рухомiсть (густота) розчину залежить вiд кiлькостi води в ньому: чим бiльше води, тям вiн рухомiший, i навпаки. Рухомiсть розчину вимiрюють у сантиметрах за глибиною занурення в нього стандартного металевого конуса масою 300 г, який маi подiлки вiд 1 до 15 см. Для визначення рухомостi конус встановлюють так, щоб його вершина дотикалась до поверхнi розчину, i вiдпускають його. На скiльки сантиметрiв конус зануриться у розчин, така й буде рухомiсть.

Рухомiсть розчинiв для штукатурних робiт повинна бути: для першого пiдготовчого шару (оббризку) тАФ 10тАФ12 см; для другого пiдготовчого шару (ТСрунту) тАФ7тАФ9; для опоряджувального шару (накривки) тАФ 10тАФ12 см.

Властивiсть розчину вдержувати в собi воду пiд час зберiгання, транспортування i нанесення на пористу поверхню називають водоутримувальною здатнiстю. Високу водоутримувальну здатнiсть мають пластичнi розчини.

За мiцнiстю штукатурнi розчини подiляють на такi марки: 10, 50, 75, 100.

Склад розчину записують цифровим спiввiдношенням масових або об'iмних його частин, наприклад: цементний розчин 1:3. Це означаi, що для приготування такого розчину слiд брати одну частину цементу i три частини пiску. Для приготування цементно-вапняного розчину 1:1:5 треба брати одну частину цементу, одну частину вапняного тiста i п'ять частин пiску.

Спосiб приготування. У посудинi розводять вапно водою до утворення вапняного молока. Потрiбну кiлькiсть пiску насипають в ящик, добавляють вапняного молока i добре перемiшують.

Для штукатурення бетонних поверхонь i поверхонь у примiщеннях з пiдвищеною вологiстю застосовують цементнi або цементно-вапнянi розчини. Склад розчинiв пiдбирають залежно вiд марки цементу, якостi вапна i умов експлуатацii штукатурки.

Цементнi розчини мають такий склад: для оббризку тАФ 1:2,5; 1:3; для ТСрунту тАФ 1:3, 1:4; для накривки тАФ 1:2, 1:2,5.

Спосiб приготування. Потрiбну кiлькiсть пiску i цементу насипають в ящик i перемiшують у сухому станi (гарцюють). У перегарцьовану сумiш ллють воду до потрiбноi рухомостi i перемiшують.

Склад цементно-вапняних розчинiв такий: для оббризку тАФ 1:1:4,5; 1:1:5; для ТСрунту тАФ 1:1:6; 1:1:7тАФ9; для накривкитАФ1:1:4,5; 1:1:5.

Спосiб приготування. В ящик насипають потрiбну кiлькiсть пiску i цементу, сумiш гарцюють. У сумiш вливають окремо приготовлене вапняне молоко i добре перемiшують.

2.4 Прийоми виконаня штукатурки

До початку роботи в примiщеннi встановлюють помiст, на якому розмiщують ящики з розчином, потрiбний iнструмент та пристроi, а також вимикають струм, якщо проводка пiд напругою. Працюючи на помостi, штукатурять i начисто опоряджують спочатку стелю, а потiм верхнi частини стiн до рiвня помосту. Пiсля цього його розбирають i штукатурять нижнi частини стiн, вiконнi та двернi вiдкоси. Працювати слiд тiльки справним iнструментом на справних риштуваннях i помостi, виконуючи правила технiки безпеки пiд час роботи на висотi.

Якщо зовнiшнього риштування немаi, штукатурять зовнiшнi вiконнi вiдкоси з обгородженого поручнями випускного риштування. Не можна штукатурити поверхнi у сходових клiтках з приставних драбин.

Штукатурний розчин можна накидати або намазувати на поверхню вручну. Розчин, що накидають, заходить у пори, щiлини та iншi нерiвностi поверхнi, ущiльнюiться i добре зчiплюiться з нею. Намазаний розчин значно гiрше пристаi до поверхнi. Оббризк слiд накидати, а не намазувати, щоб весь шар штукатурки мiцно тримався на поверхнi. Накидають його кельмою з сокола, кельмою або ковшем з ящика.

Для накидання розчину кельмою з сокола штукатур стаi бiля ящика i, спираючи на нього сокiл, який тримаi в лiвiй руцi, кельмою набираi розчин. Пiдходить до мiсця штукатурення, трохи нахиляi сокiл до стiни i рiзкими рухами кельми, яку вiн тримаi в правiй руцi, перекидаi весь розчин на поверхню. Кельмою слiд працювати так, щоб розчин не спадав з неi i не вiдскакував вiд поверхнi. Протяжнiсть руху кельми, розмах та сила кидка залежать вiд вiдстанi мiж поверхнею та рiвнем плечей штукатура. Кидати розчин можна рухом кельми злiва направо або справа налiво.

Розчин на стелю накидають рухом вiд себе або через плече, а також рухом над собою. При цьому сокiл повинен бути пiд мiсцем накидання розчину, щоб розчин, який падаi, потрапляв на нього.

Бiльш продуктивний спосiб накидання оббризку кельмою безпосередньо з ящика. З цiiю метою на робочому мiсцi встановлюють ящик з розчином на такiй вiдстанi вiд обштукатурюваноi поверхнi, щоб рухом кельми вiд ящика до поверхнi можна було накидати на неi розчин. Для цього замiсть звичайних ящикiв краще застосовувати пересувнi ящики невеликоi мiсткостi.Такий ящик можна пiднiмати або опускати на потрiбну висоту. Для штукатурення стелi ящик розмiщують пiд мiсцем, яке штукатурять.

При накиданнi оббризку ковшем значно пiдвищуiться продуктивнiсть працi i зменшуються втрати розчину. За один рух ковшем можна накинути на поверхню до 1,5 л розчину. Роботу виконують так. На вiдстанi 1,0тАФ1,2 м вiд стiни встановлюють ящик з розчином. Взявши в руку кiвш, набирають у нього розчин, який сильним рухом накидають на поверхню так, щоб на нiй утворювався тонкий рiвномiрний шар. Накидати розчин можна правою або лiвою рукою. Для роботи краще користуватись пересувними ящиками.

Нанесеного шару оббризну не згладжують штукатурними iнструментами, а лише в деяких мiсцях з нього кельмою зчищають потьоки або грудки, що виступають. Пiсля часткового затужiння оббризку на нього наносять шар ТСрунту за один або кiлька прийомiв. Промiжок часу, що повинен пройти мiж нанесенням оббризку i ТСрунту, залежить вiд виду в'яжучого матерiалу, що входить до складу розчину, температури повiтря, матерiалу поверхнi, яку штукатурять, та вiд iнших причин. Шар оббризку до нанесення на нього ТСрунту витримують протягом: для цементних розчинiв тАФ 2тАФ3 год; для цементно-вапнянихтАФ 6тАФ12 год; для вапняно-гiпсовихтАФ15тАФ 30 хв; для вапняних тАФ 20тАФ24 год.

ТРрунт можна накидати або намазувати на поверхню. Накидають ТСрунт кельмою з сокола або ящика, а також ковшем з ящика так само, як i оббризк. Пiд час виконання простоi штукатурки ТСрунт на поверхню можна намазувати безпосередньо з сокола. Для цього користуються соколом i кельмою. Взявши сокiл у лiву руку, на нього кельмою набирають з ящика певну кiлькiсть розчину. Пiсля цього приставляють сокiл пiд кутом до поверхнi так, щоб один з його бокiв був на вiдстанi 5тАФ10 см вiд поверхнi, а другий тАФ на вiдстанi, що дорiвнюi товщинi шару ТСрунту. Притиснувши цей бiк сокола кельмою, його пересувають уздовж поверхнi, поступово зменшуючи кут нахилу сокола. Пiд час намазування розчину на стiну сокiл пересувають знизу вгору, а при намазуваннi на стелю тАФ рухом на себе. Пiд час руху сокола розчин рiвномiрно намазуiться на поверхню.

З цiiю самою метою замiсть сокола можна застосовувати пiвтерки завширшки 15тАФ20 см. Спочатку на пiвтерок смугою накладають розчин. Взявши пiвтерок обома руками, притискують його до стiни i намазують розчин, як вказано вище.

Вiдразу пiсля накидання або намазування шару ТСрунту його розрiвнюють соколом так, щоб на поверхнi не залишались глибокi борозни та смуги.

Коли шар ТСрунту почне затвердiвати, поверхню затирають дерев'яною теркою, пересуваючи ii колоподiбними рухами проти годинниковоi стрiлки. У разi потреби поверхню змочують водою.

Для змочування поверхнi водою перед штукатуренням користуються рогожною або маховою щiткою, а для зберiгання i перемiщення розчину на робочому мiсцi тАФ металевими або дерев'яними ящиками i вiдрами. Для зручностi в роботi штукатурнi ящики влаштовують на колесах чи котках.

Дотримуючись технологii, штукатурки можна наносити досить товстим шаром. Тому традицiйно iх застосовують для усунення значних нерiвностей поверхнi (наприклад, штукатурка по цегельнiй кладцi) або як необхiдна конструктивна основа (наприклад, штукатурка по дерев'яних пiдставах). В результатi можна отримати досить рiвну, але шорстку поверхню (мiра шорсткостi визначаiться розмiром зерен наповнювача). РЖз-за шорсткостi використання штукатурного шару як безпосередня основа перед фiнiшною обробкою досить утруднене, а деколи неможливо. Найбiльш ефективним i комплексне використання технологii штукатурних робiт з подальшим шпатльованням оштукатуреноi поверхнi.

ВаУ цьому випадку одержання iдеально гладкоi (при необхiдностi вiдшлiфованоi) i рiвноi поверхнi досягаiться найбiльш простим способом. Найпоширенiшими i два види штукатурок - цементнi й гiпсовi.Зi споживчоi точки зору, iхня основна вiдмiннiсть - у часi повного висихання. Як правило, для гiпсових штукатурок - це кiлька доби (4-7). Цементним же штукатуркам для висихання й повного набору мiцностi потрiбно не менш 24- 28 доби. Зменшити строки повного висихання штукатурноi сумiшi складно. Використання спецiальних реагентiв, прискорювачiв схоплювання доцiльно застосовувати тiльки для спецiальних видiв робiт в особливих умовах.

ВаЦементну штукатурку доцiльно застосовувати в тому випадку, коли необхiдно одержати максимально мiцне й довговiчне покриття. Строк експлуатацii якiсноi й правильно виконаноi цементноi - штукатурки багато десятилiть навiть в умовах перепадiв температури й вологостi. Вiдзначимо тут, що для тонкого вирiвнювання цементноi штукатурки, особливо у випадку недостатньоi квалiфiкацii штукатурiв, дуже ефективним i використання спецiальних цементно-полiмерних складiв - вирiвнювателiв. Це щось середнi мiж дрiбною штукатуркою й великою шпаклiвкою. Фракцiя (розмiр заповнювача до 300 мiкронiв), час повного висихання (18-36 годин) i технологiя ведення робiт у таких складiв як у шпаклiвки (простоi нанесення шпателем, не потрiбно перетирання), але вони погано або взагалi не шлiфуються шкуркою.

Такi склади рекомендуються для застосування в пiдвалах, iнших пiдсобних примiщеннях i для вирiвнювання основи перед укладанням плитки. Одним словом, скрiзь, де не потрiбно iдеально гладкоi поверхнi й цiлком достатньо дрiбно зернистоi основи iз шорсткiстю близько 300 мiкронiв.

Гiпсовi штукатурки кращi в тих випадках, коли необхiдно виконати роботу в найкоротший термiн, за умови подальшоi експлуатацii тiльки в умовах нормальноi вологостi й тiльки усерединi примiщень. Гiпсовi системи зараз одержали велике поширення й у Росii, i на Заходi саме у зв'язку з тим, що вони дозволяють значно скоротити строк провадження робiт. Вiдзначимо також, що застосування гiпсових складiв дозволяi iстотно спростити технологiю. Гiпсову штукатурку можна наносити практично в один шар, проти необхiдностi нанесення цементноi штукатурки в три послiдовних шари - набризк, укривка й перетирання (тiльки така технологiя нанесення штукатурки i правильною). Оскiльки штукатурний шар i основою для всiх наступних шарiв (шпатлевочного й оздоблювального), саме "штукатурнi" проблеми i найбiльш частою причиною появи трiщин в оздоблювальному шарi. Цi проблеми i наслiдком або неякiсного штукатурного складу (неправильно пiдiбраний гранулометрический склад наповнювача, перевищений вмiст глинистих або органiчних включень i iн. фактори), або порушення технологii.

Тут найбiльш важливими моментами i недопущення надлишку води при заутворi й технологiчне очiкування повного висихання штукатурних складiв перед нанесенням що вирiвнюють i фiнiшних шпаклiвок. Загальнi рекомендацii при застосуваннi штукатурноi технологii можна звести до наступного: потрiбно точно витримувати рецептури готування й технологiю нанесення штукатурноi сумiшi. При невеликих i середнiх обсягах робiт доцiльно використовувати готовi штукатурнi сумiшi вiд перевiрених виробникiв.

Щоб уникнути ризику, що застосовувана штукатурна сумiш або ii компоненти виявляться неякiсними, рекомендуiться використовувати спецiальнi полiмери- модифiкатори й (або) армiруючi сiтки для штукатурки.

Полiмери-Модифiкатори - це спецiальнi полiмернi компоненти, що значно полiпшують споживчi властивостi будiвельних розчинних сумiшей i призначенi для безпосереднього застосування на будiвельному майданчику.

Надзвичайно важливим, як ми вже вiдзначали, i забезпечення повного висихання штукатурки перед нанесенням наступних шарiв. Найпростiше i правильне - дати штукатурцi вiдстоятися необхiдний час до повного висихання.

ВаШтучне прискорення висихання штукатурки мало ефективно й ненадiйно. "Сухiсть" поверхневого шару штукатурки ~ мнима й не гарантуi ii повного й остаточного висихання на всiй товщинi, а, отже, не тiльки не виключаi, але навiть розташовуi до появи трiщин. Застосування теплових гармат i протягiв не забезпечуi необхiдного ефекту.

РДдиний бiльш-менш прийнятний спосiб для прискорення висихання оштукатурених поверхонь - це глибинний прогрiв спецiальними iнфрачервоними обiгрiвачами. Але навiть таке, дуже дороге рiшення не принесе значного прискорення. А при виконаннi високоякiсноi фiнiшноi обробки будь-яке штучне прискорення взагалi не бажано. Достатня поява всього декiлькох трiщин, щоб звести всi прикладенi зусилля до нуля.

РДдине правильне рiшення, щоб прискорити технологiчний процес, - це застосування гiпсовоi штукатурки. Не забуваючи при цьому, що вона може застосовуватися тiльки в сухих примiщеннях, при внутрiшнiх роботах. Важливо пам'ятати також, що крiм простоi, внутрiшньоi вологостi примiщення не можна допустити утворення вологостi усерединi стiни внаслiдок недостатностi ii термiчного опору (так званоi крапки роси). Так, наприклад: застосування гiпсовоi штукатурки усерединi замiського будинку для непостiйного проживання зi стiнами товщиною у двi цегли - не прийнятно.

Штукатурна сумiш наноситься на стiни i стелi за допомогою штукатурноi станцii. При цьому необхiдно зберiгати бiльш-менш однакову вiдстань вiд сопла пiстолета до поверхнi.

Пiсля нанесення необхiдноi кiлькостi шарiв даного виду штукатурки необхiдно вирiвняти розчин штукатурною рейкою типу H. Оброблену таким чином поверхню необхiдно залишити до попереднього затвердiння розчину.

Пiсля попереднього затвердiння необхiдно зняти нерiвностi штукатурним правилом трапецiiвидноi форми для отримання рiвноi поверхнi. Штукатурка повинна бути настiльки твердою, щоб правило не рвало шар, а викликало легке осипання його поверхнi.

Завершальним етапом робiт i затирка поверхнi штукатурки пiнополiуретанною або пiнополiстирольною теркой з паралоновою губкою або покритою войлоком. Початок затирки потрiбно визначити досвiдом роботи. У випадку пересихання штукатурки ii можна зволожити водою.

У мiсцях зтАЩiднання рiзних матерiалiв поверхнi необхiдно в штукатурний розчин втопити сiтку (наприклад, з скловолокна, дроту) з метою зменшення ризику виникнення трiщин. В деяких випадках необхiдно застосовувати дiагональне армування у вiконних i дверних отворах. Для монтажу необхiдно застосовувати вiдповiднi штукатурки (наприклад, для закриття монтажних рiвчакiв, димарiв i т. п.).

Зовнiшнi кути в мiсцях з'iднання стiн, краi колон, а також краi дверних i вiконних отворiв рекомендуiться захистити вiд механiчних пошкоджень, шляхом встановлення кутових штукатурних профiлiв. При використаннi цементно-вапняних штукатурок не слiд застосовувати профiлi з легких металiв, а також застосовувати матерiали на гiпсовому поiднаннi для установки профiлiв. Рекомендуiться використовувати сталевi оцинкованi профiлi i швидкозастигаючий монтажний розчин. Профiлi необхiдно крiпити з iнтервалом приблизно 50 см.

На завершальному етапi штукатурка затираiться вiдповiдною теркою.

Наступним етапом робiт i вирiвнювання штукатурного покриття напiвтеркою або штукатурною рейкою.

На завершальному етапi штукатурка затираiться вiдповiдною теркою.

Потiм наноситься ТСрунт/штукатурне покриття шаром завтовшки 8тАУ25 мм.

Наступним етапом робiт i вирiвнювання штукатурного покриття напiвтеркою або штукатурною рейкою.

На завершальному етапi штукатурка затираiться вiдповiдною теркою.

Вiдповiдно до встановлених вимог на штукатурних поверхнях використовуiться накидання тiii ж штукатурки шаром завтовшки до 5 мм на стiнах i до 4 мм на стелях.

Потiм наноситься ТСрунт/штукатурне покриття шаром завтовшки 8тАУ25 мм.

Наступним етапом робiт i вирiвнювання штукатурного покриття напiвтеркою або штукатурною рейкою.

На завершальному етапi штукатурка затираiться вiдповiдною теркою.

Набризк - перший шар штукатурного намету, що накидаiться на пiдготовлену поверхню й повинен заповнити всi ii пори, щоб збiльшити мiцнiсть зчеплення пiдстави (поверхнi стiн, стель) iз шаром штукатурки. Розчин для набризку готуiться рiдким, сметанообразним, бетонноi й камтАЩянi (цегельнi) поверхнi перед початком обризгу змочуються водою. Товщина набризку бетонних i цегельних поверхонь - до 5 мм.

ТРрун

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома