Улаштування захисних покриттiв будiвельних залiзобетонних конструкцiй
Тема: Улаштування захисних покриттiв будiвельних залiзобетонних конструкцiй
Змiст
ВСТУП
1. Характеристика бетону i залiзобетону
2. Причини та наслiдки пошкодження будiвельних залiзобетонних конструкцiй
3. Пiдготовка основи до ремонту
4. Матерiали для ремонту бетонних i залiзобетонних будiвельних конструкцiй
5. Обробка стальноi арматури та iнших металевих закладених елементiв конструкцii
6. Вiдновлення локально пошкодженого бетону
7. Гiдрофобiзацiя будiвельних залiзобетонних конструкцiй
8. Улаштування захисних покриттiв будiвельних залiзобетонних конструкцiй
9. Органiзацiя працi опоряджувальникiв
10. Нормування i система оплати працi опоряджувальникiв
11. Правила технiки безпеки пiд час виконання опоряджувальних робiт
Використана лiтература
ВСТУП
Професiя опоряджувальника досить почесна на будiвництвi. Висококвалiфiкований штукатур, наприклад, здатний, крiм звичайноi, виконувати кольорову декоративну штукатурку, архiтектурнi елементи оздоблення будiвель i внутрiшнiх поверхонь, реставрацiйнi роботи. Лицювальники облицьовують зовнiшнi i внутрiшнi поверхнi штучними або природними плитками, виконують мозаiчнi, лiнолеумнi та iншi роботи.
Штукатурнi та облицювальнi роботи виконують у будинках, збудованих iз штучного чи природного каменю (цегли, керамiчних або бетонних каменiв, черепашника тощо), з великих панелей, бетонних чи керамiчних блокiв. Пiсля опорядження будiвлi та iхнi примiщення набувають завершеного вигляду, в них створюються потрiбнi санiтарно-гiгiiнiчнi i естетичнi умови для життя i працi людей.
У загальному обсязi будiвництва опоряджувальнi роботи займають значну частину. Тому зниження iхньоi вартостi i трудомiсткостi маi важливе значення для iнтенсифiкацii будiвництва i можливе лише за умов максимального застосування в роботi сучасних опоряджувальних машин i механiзмiв, нових матерiалiв i форм органiзацii працi.
Великопанельне i великоблокове будiвництво зменшуi обсяг опоряджувальних робiт безпосередньо на будiвельному майданчику. Значну частину цих робiт виконують на заводах. Застосовуючи тут механiзацiю i автоматизацiю, можна досягти значного зниження трудомiсткостi опоряджувальних операцiй. Пiдвищенню продуктивностi працi, полiпшенню якостi i зниженню собiвартостi будiвельних робiт сприяють також новi форми та методи науковоi органiзацii працi (НОП): створення комплексних механiзованих бригад, застосування нових пристроiв, умiле використання технологiчних карт, карт трудових процесiв тощо. Пiдвищення якостi виконуваних робiт залежить вiд квалiфiкацii, iнiцiативи кожного робiтника, сумлiнного ставлення до своiх обов'язкiв, правильноi органiзацii працi в бригадi.
Нинi на будiвельних майданчиках працюють тисячi опоряджувальникiв, багато з них закiнчили професiйно-технiчнi училища. Для успiшного виконання завдань кожен будiвельник, зайнятий на опоряджувальних роботах, маi добре опанувати технологiю iх виконання, будову i роботу застосовуваних машин i механiзмiв, передовi методи органiзацii працi.
1. Характеристика бетону i залiзобетону
Бетоном називають штучний камiнь, що формуiться в процесi , затверднення сумiшi в'яжучоi речовини, води, заповнювачiв i, за потреби, спецiальних добавок. Розчинову сумiш iз цих складових називають бетонною.
У будiвництвi найпоширенiшi бетони, виготовленi на основi мiнеральних в'яжучих речовин тАФ цементiв. Цемент отримують спiканням за температури 1000 тАФ 1200 В°С сумiшi вапняку та глини, внаслiдок чого отримують клiнкер тАФ зерна темно-сiрого кольору. Клiнкер охолоджують, мелють у спецiальних кульових млинах iз додаванням до нього гiпсу, до 15 % рiзних добавок i отримують цемент.
У будiвництвi найчастiше застосовують портландцементе i шлакопортландцементи рiзних видiв.
Портландцемент (ПЦ) тАФ це гiдравлiчна в'яжуча речовина, яка твердне у водi i на повiтрi. Його властивостi тАФ початок i кiнець тужавлення, марка, водопотреба, швидкiсть наростання мiцностi, морозостiйкiсть визначаються хiмiко-мiнералогiчним складом цементу i м'якiстю його помелу.
Шлакопортландцемент (ШПЦ) тАФ гiдравлiчна в'яжуча речовина, що утворилася внаслiдок сумiсного помелу портландцементного клiнкеру, гiпсового каменю (до 3,5 %) i гранульованого доменного шлаку в кiлькостi 30 тАФ 60 % маси клiнкеру. ШПЦ характеризуiться швидким наростанням мiцностi за пiдвищеноi температури, посиленим реагуванням на передчасне висихання, пiдвищеною стiйкiстю проти корозii в агресивних мiнералiзованих середовищах порiвняно з ПЦ.
Бетони, виготовленi на ШПЦ, витримують жорсткiшi режими тепловоi обробки порiвняно з бетонами на iнших цементах. Цементи i вода пiсля замiшування утворюють розчинову сумiш, яка вiдiграi роль клеючоi речовини. В нiй вiдбуваiться складна хiмiчна реакцiя, внаслiдок чого розчинова сумiш через певний час переходить iз пластичного стану в затвердiлий i перетворюiться на мiцний цементний камiнь. Цементний камiнь твердне i набуваi мiцностi як у природних умовах за плюсових температур, так i у водi.
Температура iстотно впливаi на перебiг хiмiчних реакцiй, що вiдбуваються в бетонi: з пiдвищенням температури вони прискорюються, зi зниженням тАФ сповiльнюються.
Призначення наповнювачiв у бетонах рiзне: для пiдвищення мiцностi, зменшення зношення, регулювання маси бетону тощо. Вони бувають природними i штучними. Залежно вiд виду наповнювача бетони подiляють на важкi i легкi. Вид та якiсть наповнювачiв для важких i легких бетонiв добирають за вимогами державних стандартiв.
Грубими наповнювачами важких бетонiв i природнi щебiнь, гравiй i щебiнь з гравiю, тонкими тАФ велико-, середньо- i дрiбнозсрнистi природнi пiски.
Пористими неорганiчними наповнювачами для легких бетонiв слугують керамзит i його рiзновиди, аглопорит, шлакова пемля, гранульований шлак, спученi перлiт i вермикулiт, а також напонювачi з нiздрюватих гiрських порiд.
Грубi наповнювачi випускають у виглядi округлого гравiю i щебеню неправильноi форми. Пористi пiски отримують подрiбненням нiздрюватих гравiю i щебеню або випалюванням iх у агрегатах.
У спецiальних бетонах (пiно-, газобетонах) функцiю наповнювача виконуi повiтря.
Добавки застосовують для модифiкування властивостей бечтонних сумiшей i бетону, зниження витрат цементу, трудових i енергетичних затрат; вони мають вiдповiдати вимогам державних стдартiв i технiчних умов.
Добавки регулюють властивостi бетонiв або надають iм спецiальних властивостей, а саме:
- змiнюють реологiчнi властивостi бетонних сумiшей тАФ фiкатори (збiльшують рухливiсть або знижують жорсткiсть), звтАЩязуючi (запобiгають розшаруванню), водоутримувальнi (зменшують водовiдокремлення);
- регулюють швидкiсть тужавлення бетонних сумiшей i тверднення бетонiв;
- збiльшують або зменшують пористiсть бетонноi сумiшi i бетону (повiтровбирнi, газо-, пiновидiльнi, ущiльнювальнi);
- надають бетону спецiальних властивостей (зменшують змочування тАФ гiдрофобiзувальнi, змiнюють електропровiднiсть, пiдвищують здатнiсть до протирадiацiйного захисту, бактерициднi властивостi, фарбують, пiдвищують жаростiйкiсть, посилюють захиснi властивостi бетону щодо сталi тАФ iнгiбiтори корозii сталi).
Важливою технiчною характеристикою бетону i його здатнiсть витримувати значнi навантаження на стиск, проте його опiр на розтяг незначний: вiн може руйнуватися навiть за прикладання невеликих зусиль. Мiцнiсть бетону на розтяг у 10-12 разiв менша за мiцнiсть на стиск.
Для пiдсилення опору на розтяг у конструкцii, що працюють на вигин i розтяг, закладають сталеву арматуру (краще перiодичного профiлю), що сприймаi зусилля розтягу. Такий бетон з арматурою будь-якого профiлю називають залiзобетоном. Залiзобетон маi добрий опiр i на вигин, i на розтяг.
Нинi широко застосовують попередньо розтягнену арматуру. Суть процесу полягаi в тому, щоб за допомогою розтягненоi з певним зусиллям арматури стиснути бетон у тiй його частинi, яка при навантаженнi розтягуватиметься. Пiд дiiю розтягувальних сил на попередньо стиснений елемент у ньому з'являються зусилля не розтягу, а лише зменшуються напруження стиску. При цьому опiрнiсть виникненню трiщин зростаi в кiлька разiв.
Залежно вiд сфери застосування в будiвництвi бетонам надають рiзних властивостей:
- у разi використання у звичайних залiзобетонних конструкцiях тАФ мiцностi згiдно з розрахунком;
- для споруд, якi експлуатуватимуться на вiдкритому повiтрi, тАФ морозостiйкостi;
- для гiдротехнiчних споруд тАФ щiльностi, водонепроникностi, морозостiйкостi, за малоi усадки i незначного тепловидiлення при твердненнi;
- для стiн житлових примiщень i перекриттiв тАФ низьких РЖ об'iмноi маси i теплопровiдностi, розрахунковоi мiцностi;
- для пiдлог тАФ пiдвищеного опору стиранню;
- для спецiальних споруд тАФ хiмiчноi стiйкостi, вогнестiйкостi, непроникностi для рiдин, газiв, радiоактивного випромiнювання тощо.
Як будiвельнi матерiали бетон i залiзобетон мають значнi переваги перед iншими. Внаслiдок зручного укладання бетонноi сумiшi та певних ii властивостей цим матерiалам можна надавати рiзних форм i виготовляти з них вироби найрiзноманiтнiшого призначення: блоки для фундаментiв, стiн пiдвалiв i будинку; елементи колон; ригелi, балки, стiновi панелi, панелi перекриттiв i покриттiв та багато iнших. Тому нинi залiзобетон i одним iз найважливiших будiвельних матерiалiв i жодна споруда не зводиться без його застосування.
2. Причини та наслiдки пошкодження будiвельних залiзобетонних конструкцiй
Споруда i довговiчною, якщо вона зберiгаi свою експлуатацiйну придатнiсть упродовж розрахункового термiну служби, що встановлюiться проектом.
Бетон, виготовлений на портландцементi, потенцiйно маi практично необмежений термiн служби, якщо на завадi не стануть помилки, допущенi пiд час проектування, низька якiсть матерiалiв бетону або його виробництва (якщо це мало мiсце) та умови експлуатацii споруди (хiмiчний i фiзичний вплив навколишнього середовища). Наслiдками цього можуть бути: розшарування бетону, глибока карбонiзацiя, що спричинюi трiщиноутворення, корозiю металу арматури i структурне руйнування бетону. Це може призвести до втрати мiцностi та експлуатацiйноi придатностi залiзобетонноi конструкцii i споруди загалом.
Ось чому поряд з оптимальними проектними вирiшеннями i методами спорудження конструкцiй потрiбно шукати також найрацiональнiшi прийоми i методи iх ремонту та вiдновлення, захисту вiд негативних впливiв ззовнi. Саме цi питання вирiшують рiзнi системи будiвельних матерiалiв Ceresit для вiдновлення i захисту залiзобетонних конструкцiй.
Розглянемо детальнiше чинники, що призводять до руйнування залiзобетону. Встановлено, що головним чинником, який спричинюi корозiю залiзобетону, i карбонiзацiя бетону.
Карбонiзацiя тАФ це процес, що вiдбуваiться в бетонi, виготовленому на основi портландцементу, пiд впливом на нього карбонатноi кислоти, що утворюiться внаслiдок перебiгу хiмiчноi реакцii миж вуглекислим газом повiтря i водою в порах бетону.
У процесi гiдратацii цементу в бетонi утворюiться гiдрогоид кальцiю Са(ОН)г, за надлишку якого встановлюiться високий рi вень рН, близько 12,5. Зазвичай величина рН води в порах бетону коливаiться в межах 10,5- 11,5. Це означаi, що бетон iз портландцементу створюi навколо арматури високолужне середовище, яке захищаi метал вiд корозii.
Гiдроксид кальцiю пiд впливом вуглекислого газу перетворюiться на карбонат кальцiю, при цьому вiдбуваiться хiмiчна реакцiя нейтралiзацii лужних компонентiв бетону:
Са(ОН)2 + Н2О + СО2 = СаСОз + 2Н2О.
Карбонат кальцiю погано розчиняiться у водi i, накопичуючись у порах бетону, герметично закупорюi iх, унаслiдок чого з часом величина рН зменшуiться до 9 i нижче, що спричинюi корозiю сталi.
Рис. 2.1. Зруйнована дiлянка конструкцii, що потребуi ремонту
Отже, товщина шару бетону, що зазнав карбонiзацii, i важливим чинником для захисту арматури: чим глибше проникла карбонiзацiя, тим бiльша небезпека кородування сталi. Якщо бетон карбонiзуiться по всiй товщинi захисного шару арматури, то iнертнiсть сталi порушуiться i процес кородування прискорюiться.
На швидкiсть карбонiзацii впливаi також якiсть бетону. Пошкодження захисного шару, вкраплення наповнювача без зв'язника, порожнини, недостатня герметизацiя тощо прискорюють процес карбонiзацii.
Рис. 2.2. Основнi причини пошкодження залiзобетону
Глибина карбонiзацii низькомiцного водопроникного бетону може досягати 25 мм менш нiж за 10 рокiв. Високоякiсний щiльний бетон, навпаки, пiддаiться карбонiзацii дуже повiльно (5 тАФ 10 мм пiсля експлуатацii упродовж 50 рокiв).
Потенцiйною причиною корозii арматури може бути також наявнiсть у бетонi хлоридiв, якi порушують iнертнiсть сталi.
Внаслiдок корозii сталi збiльшуiться об'iм, що призводить до виникнення внутрiшнього тиску в конструкцii i перших трiщин, якi зi часом прискорюють корозiю i вплив iнших чинникiв вивiтрювання, а також спричинюють руйнування i вiдшаровування поверхневого) шару над арматурою (рис. 2.1.).
Так вiдбуваiться руйнування залiзобетонних конструкцiй. Рис. 2.2. iлюструi основнiпричини пошкодження залiзобетону.
3. Пiдготовка основи до ремонту
Весь пошкоджений бетон, а також бетон у мiсцях, де вiн зазнав корозii, де шар придатного бетону тонший за шар карбонiзованого, видаляють уручну або за допомогою пневматичного iнструменту. Щоб оголити арматуру (у разi стрижнiв великого дiаметра), потрiбно видалити весь бетон навколо стрижня (рис. 3.1).
Ефективним i метод видалення пошкодженого бетону й очищення арматури за допомогою струменя води пiд тиском (тиск у соплi становить 20 - 65 МПа).
Пiсля обробки струменем води бетон i сталi залишаються чистими i вологими На сталi швидко утворюiться дуже тонка плiвка оксиду залiза, однак, як засвiдчуi досвiд, вона захищаi сталь i не шкодить iй. Ще однiiю важливою перевагою очищення за допомогою напiрного струменя води i вiдсутнiсть вiбрацii i шуму та значно вища швидкiсть роботи, нiж у разi використання ручного i пневматичного iнструменту.
Рис. 3.1. Пiдготовка основи: 1-дiлянка, з якоi видалено бетон; 2-оголена арматура |
Вместе с этим смотрят:
Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття
Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки
Амурський мiст
Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"
Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома