Адмiнiстрування та особливостi оподаткування страхових компанiй

КУРСОВА РОБОТА

Тема роботи: "АДМРЖНРЖСТРУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТРЖ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ КОМПАНРЖЙ"

Вступ

Страхування i одним iз видiв фiнансових посередницьких послуг в Украiнi та маi особливий порядок оподаткування доходiв вiд страхових операцiй.

Актуальнiсть теми курсовоi роботи полягаi в оцiнцi ступеня податкового навантаження та особливостей оподаткування доходiв страхових компанiй в Украiнi.

ОбтАЩiкт дослiдження курсовоi роботи тАУ страхова система Украiни, страхова система Днiпропетровськоi областi та страхова компанiя ВлДАСКВ» (Днiпропетровськ).

Мета дослiдження курсовоi роботи тАУ аналiз оподаткування доходiв страхових компанiй Украiни.

Завдання дослiдження:

тАУ ознайомлення з страховим бiзнесом та його органiзацiйними формами в Украiнi;

тАУ аналiз особливостей оподаткування доходiв страховикiв;

тАУ аналiз податкового навантаження страхового бiзнесу в ЗАТ з РЖРЖ страхова компанiя ВлДАСКВ» (Днiпропетровськ);

тАУ аналiз структурноi долi доходiв вiд оподаткування страховикiв в зведеному бюджетi Днiпропетровськоi областi та темпiв його росту;

Методи дослiдження, застосованi в дослiдженнях тАУ методи iсторичного та структурного аналiзу, методи ретроспективного економiчного аналiзу результатiв (горизонтально-вертикальнi статистичнi розрiзи).

РЖнформацiйно-методологiчна база дослiджень тАУ звiтнi документи страховоi компанii ВлДАСКВ» (Днiпропетровськ), статистичнi таблицi Мiнстату та ДЕРжфiнпослуг Украiни за 2000тАУ2005 роки, статистичнi та нормативнi документи по страхуванню.

1. Загальна характеристика страховоi дiяльностi субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi в Украiнi

Страхування тАУ це вид цивiльно-правових вiдносин щодо захисту майнових iнтересiв громадян та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiв [2].

Страховиками визнаються фiнансовi установи, якi створенi у формi акцiонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю згiдно з Законом Украiни ВлПро господарськi товаристваВ» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страховоi дiяльностi. Учасникiв страховика повинно бути не менше трьох. Страхова дiяльнiсть в Украiнi здiйснюiться виключно страховиками тАУ резидентами Украiни.

Державне регулювання та лiцензування страховоi дiяльностi в Украiнi згiдно з Законом Украiни Вл Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послугВ» [3] здiйснюiться спецiальним Уповноваженим органом тАУ Державною комiсiiю по регулюванню ринкiв фiнансових послуг Украiни (Держфiнпослуг).

В окремих випадках, встановлених законодавством Украiни, страховиками визнаються державнi органiзацii, якi створенi i дiють вiдповiдно до цього Закону. У цьому разi використання слiв ВлдержавнаВ», ВлнацiональнаВ» або похiдних вiд них у назвi страховика дозволяiться лише за умови, що iдиним власником такого страховика i держава.

Слова ВлстраховикВ», Влстрахова компанiяВ», Влстрахова органiзацiяВ» та похiднi вiд них дозволяiться використовувати у назвi лише тим юридичним особам, якi мають лiцензiю на здiйснення страховоi дiяльностi.

Загальний розмiр внескiв страховика до статутних фондiв iнших страховикiв Украiни не може перевищувати 30 вiдсоткiв його власного статутного фонду, в тому числi розмiр внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 вiдсоткiв. Цi вимоги не поширюються на страховика, який здiйснюi види страхування iншi, нiж страхування життя, у разi здiйснення ним внескiв до статутного фонду страховика, який здiйснюi страхування життя.

При створеннi страховика або збiльшеннi зареiстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовiй формi.

Дозволяiться формування статутного фонду страховика цiнними паперами, що випускаються державою, за iх номiнальною вартiстю в порядку, визначеному спецiальним уповноваженим центральним органом виконавчоi влади у справах нагляду за страховою дiяльнiстю (далi тАУ Уповноважений орган), але не бiльше 25 вiдсоткiв загального розмiру статутного фонду.

Забороняiться використовувати для формування статутного фонду векселi, кошти страхових резервiв, а також кошти, одержанi в кредит, позику та пiд заставу, i вносити нематерiальнi активи.

Предметом безпосередньоi дiяльностi страховика може бути лише страхування, перестрахування i фiнансова дiяльнiсть, пов'язана з формуванням, розмiщенням страхових резервiв та iх управлiнням.

Дозволяються виконання зазначених видiв дiяльностi у виглядi надання послуг для iнших страховикiв на пiдставi укладених цивiльно-правових угод, надання послуг (виконання робiт), якщо це безпосередньо пов'язано iз зазначеними видами дiяльностi, а також будь-якi операцii для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, якi здiйснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, якi уклали договори страхування життя. Порядок, умови видачi та розмiри кредитiв i порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Нацiональним банком Украiни.

Юридичнi особи, якi не вiдповiдають вимогам цiii статтi, не можуть займатися страховою дiяльнiстю. Пiдприiмства, установи та органiзацii не можуть стати страховиками шляхом внесення змiн до статутних документiв за умови, що вони попередньо займалися iншим видом дiяльностi, навiть у разi виконання положень цiii статтi.

Об'iктами страхування можуть бути майновi iнтереси, що не суперечать законодавству Украiни, пов'язанi:

тАУ з життям, здоров'ям, працездатнiстю та додатковою пенсiiю страхувальника або застрахованоi особи (особисте страхування);

тАУ з володiнням, користуванням i розпорядженням майном (майнове страхування);

тАУ з вiдшкодуванням страхувальником заподiяноi ним шкоди особi або ii майну, а також шкоди, заподiяноi юридичнiй особi (страхування вiдповiдальностi).

Страхування може бути добровiльним або обов'язковим. Обов'язковi види страхування, якi запроваджуються законами Украiни, мають бути включенi до цього Закону. Забороняiться здiйснення обов'язкових видiв страхування, що не передбаченi цим Законом.

Добровiльне страхування тАУ це страхування, яке здiйснюiться на основi договору мiж страхувальником i страховиком. Загальнi умови i порядок здiйснення добровiльного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостiйно вiдповiдно до вимог цього Закону. Конкретнi умови страхування визначаються при укладеннi договору страхування вiдповiдно до законодавства.

Види добровiльного страхування, на якi видаiться лiцензiя, визначаються згiдно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареiстрованими Уповноваженим органом. Характеристику та класифiкацiйнi ознаки видiв добровiльного страхування визначаi Уповноважений орган.

Страхування життя тАУ це вид особистого страхування, який передбачаi обов'язок страховика здiйснити страхову виплату згiдно з договором страхування у разi смертi застрахованоi особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разi дожиття застрахованоi особи до закiнчення строку дii договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором вiку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здiйснити страхову виплату у разi нещасного випадку, що стався iз застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованоi особи. У разi, якщо при настаннi страхового випадку передбачено регулярнi послiдовнi довiчнi страховi виплати (страхування довiчноi пенсii), обов'язковим i передбачення у договорi страхування ризику смертi застрахованоi особи протягом перiоду мiж початком дii договору страхування та першою страховою виплатою з числа довiчних страхових виплат. В iнших випадках передбачення ризику смертi застрахованоi особи i обов'язковим протягом всього строку дii договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тiльки тими видами добровiльного страхування, якi визначенi в лiцензii.

Для здiйснення обов'язкового страхування Кабiнет Мiнiстрiв Украiни встановлюi порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливi умови лiцензування обов'язкового страхування, розмiри страхових сум та максимальнi розмiри страхових тарифiв або методику актуарних розрахункiв.

Страховий платiж, страховий тариф

Страховий платiж (страховий внесок, страхова премiя) тАУ плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згiдно з договором страхування.

Страховий тариф тАУ ставка страхового внеску з одиницi страховоi суми за визначений перiод страхування.

Спiвстрахування

Об'iкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кiлькома страховиками (спiвстрахування). При цьому в договорi повиннi мiститися умови, що визначають права i обов'язки кожного страховика.

За наявностi вiдповiдноi угоди мiж спiвстраховиками i страхувальником один iз спiвстраховикiв може представляти всiх iнших у взаiмовiдносинах iз страхувальником, залишаючись вiдповiдальним перед ним лише у розмiрi своii частки.

Перестрахування

Перестрахування тАУ страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своiх обов'язкiв перед страхувальником у iншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який маi статус страховика або перестраховика, згiдно з законодавством краiни, в якiй вiн зареiстрований.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здiйснюiться згiдно з вимогами та в порядку, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повiдомляти перестраховика про всi змiни свого договору з страхувальником.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договiр про перестрахування, залишаiться вiдповiдальним перед страхувальником у повному обсязi згiдно з договором страхування.

У разi, якщо обсяги страхових платежiв, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 вiдсоткiв iх загального розмiру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подаi до Уповноваженого органу декларацiю за звiтний перiод за формою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

У декларацii страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати iнформацiю про ризики та об'iкти страхування, якi перестраховуються у нерезидентiв, данi про нерезидентiв тАУ перестраховикiв та про перестраховикiв брокерiв, iншу iнформацiю, визначену Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

Уповноважений орган може проводити тематичнi перевiрки страховикiв на пiдставi аналiзу поданих декларацiй.

Посередницька дiяльнiсть у сферi страхування

Страхова дiяльнiсть в Украiнi може провадитися за участю страхових посередникiв. Страховими посередниками можуть бути страховi або перестраховi брокери, страховi агенти.

Посередницька дiяльнiсть страхових та перестрахових брокерiв у страхуваннi та перестрахуваннi здiйснюiться як виключний вид дiяльностi i може включати консультування, експертно-iнформацiйнi послуги, роботу, пов'язану з пiдготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорiв страхування (перестрахування), в тому числi щодо врегулювання збиткiв у частинi одержання та перерахування страхових платежiв, страхових виплат та страхових вiдшкодувань за угодою вiдповiдно iз страхувальником або перестрахувальником, iншi посередницькi послуги у страхуваннi та перестрахуваннi за перелiком, встановленим Уповноваженим органом.

Страховi брокери тАУ юридичнi особи або громадяни, якi зареiстрованi у встановленому порядку як суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi та здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть у страхуваннi вiд свого iменi на пiдставi брокерськоi угоди з особою, яка маi потребу у страхуваннi як страхувальник. Страховi брокери тАУ громадяни, якi зареiстрованi у встановленому порядку як суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, не мають права отримувати та перераховувати страховi платежi, страховi виплати та виплати страхового вiдшкодування.

Перестраховi брокери тАУ юридичнi особи, якi здiйснюють за винагороду посередницьку дiяльнiсть у перестрахуваннi вiд свого iменi на пiдставi брокерськоi угоди iз страховиком, який маi потребу у перестрахуваннi як перестрахувальник.

Дозволяiться здiйснення дiяльностi страхового та перестрахового брокера однiiю юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здiйснення дiяльностi страхового та перестрахового брокера.

Порядок реiстрацii страхових та перестрахових брокерiв визначаiться Уповноваженим органом.

Страховi агенти тАУ громадяни або юридичнi особи, якi дiють вiд iменi та за дорученням страховика i виконують частину його страховоi дiяльностi, а саме: укладають договори страхування, одержують страховi платежi, виконують роботи, пов'язанi iз здiйсненням страхових виплат та страхових вiдшкодувань. Страховi агенти i представниками страховика i дiють в його iнтересах за винагороду на пiдставi договору доручення iз страховиком.

Посередницька дiяльнiсть на територii Украiни з укладання договорiв страхування з iноземними страховиками не допускаiться, крiм договорiв перестрахування з дотриманням вимог статтi 30 цього Закону.

Страховi або перестраховi брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постiйнi представництва в Украiнi, якi повиннi бути зареiстрованi як платники податку вiдповiдно до законодавства Украiни та включенi до державного реiстру страхових або перестрахових брокерiв.

Валюта страхування

Страхувальники згiдно з укладеними договорами страхування мають право вносити платежi лише у грошовiй одиницi Украiни, а страхувальник-нерезидент тАУ у iноземнiй вiльно конвертованiй валютi або у грошовiй одиницi Украiни у випадках, передбачених чинним законодавством Украiни, з урахуванням положень частини четвертоi цiii статтi при укладаннi договорiв страхування життя.

Якщо дiя договору страхування поширюiться на iноземну територiю вiдповiдно до укладених угод з iноземними партнерами, то порядок валютних розрахункiв регулюiться вiдповiдно до вимог законодавства Украiни про валютне регулювання.

Страхова виплата здiйснюiться тiiю валютою, яка передбачена договором страхування, якщо iнше не передбачено законодавством Украiни. Грошовi зобов'язання сторiн по договорах страхування життя, за iх згодою, можуть бути визначенi як у нацiональнiй валютi Украiни, так i у вiльно конвертованiй валютi або розрахункових величинах, що визначають фактичний розмiр зобов'язань страховика на дату виникнення або виконання цих зобов'язань.

Умови забезпечення платоспроможностi страховикiв

Страховики зобов'язанi дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможностi:

тАУ наявностi сплаченого статутного фонду та наявностi гарантiйного фонду страховика;

тАУ створення страхових резервiв, достатнiх для майбутнiх виплат страхових сум i страхових вiдшкодувань;

тАУ перевищення фактичного запасу платоспроможностi страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможностi.

Мiнiмальний розмiр статутного фонду страховика, який займаiться видами страхування iншими, нiж страхування життя, встановлюiться в сумi, еквiвалентнiй 1 млн. iвро, а страховика, який займаiться страхуванням життя, тАУ 1,5 млн. iвро за валютним обмiнним курсом валюти Украiни.

До гарантiйного фонду страховика належить додатковий та резервний капiтал, а також сума нерозподiленого прибутку.

Страховики за рахунок нерозподiленого прибутку можуть створювати вiльнi резерви. Вiльнi резерви тАУ це частка власних коштiв страховика, яка резервуiться з метою забезпечення платоспроможностi страховика вiдповiдно до прийнятоi методики здiйснення страховоi дiяльностi.

Страховики вiдповiдно до обсягiв страховоi дiяльностi зобов'язанi пiдтримувати належний рiвень фактичного запасу платоспроможностi (нетто-акти-вiв).

Фактичний запас платоспроможностi (нетто-активи) страховика визначаiться вирахуванням iз вартостi майна (загальноi суми активiв) страховика суми нематерiальних активiв i загальноi суми зобов'язань, у тому числi страхових. Страховi зобов'язання приймаються рiвними обсягам страхових резервiв, якi страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможностi страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможностi.

Нормативний запас платоспроможностi страховика, який здiйснюi види страхування iншi, нiж страхування життя, на будь-яку дату дорiвнюi бiльшiй з визначених величин, а саме:

тАУ перша тАУ пiдраховуiться шляхом множення суми страхових премiй за попереднi 12 мiсяцiв на 0,18 (останнiй мiсяць буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку). При цьому сума страхових премiй зменшуiться на 50 вiдсоткiв страхових премiй, належних перестраховикам;

тАУ друга тАУ пiдраховуiться шляхом множення суми страхових виплат за попереднi 12 мiсяцiв на 0,26 (останнiй мiсяць буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшуiться на 50 вiдсоткiв виплат, що компенсуються перестраховиками згiдно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможностi страховика, який здiйснюi страхування життя, на будь-яку дату дорiвнюi величинi, яка визначаiться шляхом множення загальноi величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорiвнюi сумi резервiв довгострокових зобов'язань (математичних резервiв), якi визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума за окремим об'iктом страхування перевищуi 10 вiдсоткiв суми сплаченого статутного фонду i сформованих вiльних резервiв та страхових резервiв, страховик зобов'язаний укласти договiр перестрахування.

Страховики, якi прийняли на себе страховi зобов'язання в обсягах, що перевищують можливiсть iх виконання за рахунок власних активiв, повиннi перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховикiв резидентiв або нерезидентiв.

Для забезпечення страхових зобов'язань iз страхування життя i медичного страхування страховики формують окремi резерви за рахунок надходження страхових платежiв i доходiв вiд iнвестування коштiв сформованих резервiв по цих видах страхування.

Страховi резерви

Страховi резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутнiх виплат страхових сум i страхового вiдшкодування залежно вiд видiв страхування (перестрахування).

Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк страхових резервiв у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день.

Установити, що страховики, якi мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правовоi вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, формують та ведуть облiк страхового резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, та страхового резерву коливань збитковостi в обов'язковому порядку.

Страховi резерви в обсягах, що не перевищують технiчних резервiв, а для страхових компанiй iз страхування життя тАУ математичних резервiв, утворюються у тих валютах, в яких несуть вiдповiдальнiсть за своiми страховими зобов'язаннями.

Страховi резерви подiляються на технiчнi резерви i резерви iз страхування життя (математичнi резерви).

Формування резервiв iз страхування життя, медичного страхування i обов'язкових видiв страхування здiйснюiться окремо вiд iнших видiв страхування.

Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк таких технiчних резервiв за видами страхування (крiм страхування життя):

тАУ незароблених премiй (резерви премiй), що включають частки вiд сум надходжень страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), що вiдповiдають страховим ризикам, якi не минули на звiтну дату;

тАУ збиткiв, що включають зарезервованi несплаченi страховi суми та страховi вiдшкодування за вiдомими вимогами страхувальникiв, з яких не прийнято рiшення щодо виплати або вiдмови у виплатi страховоi суми чи страхового вiдшкодування.

Величина резервiв незароблених премiй на будь-яку звiтну дату встановлюiться залежно вiд часток надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв), якi не можуть бути меншими 80 вiдсоткiв загальноi суми надходжень страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв), з вiдповiдних видiв страхування у кожному мiсяцi з попереднiх дев'яти мiсяцiв (розрахунковий перiод) i обчислюiться в такому порядку:

тАУ частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за першi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на одну четверту;

тАУ частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за наступнi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на одну другу;

тАУ частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за останнi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на три четвертих;

тАУ одержанi добутки додаються.

У цьому разi останнiй мiсяць розрахункового перiоду буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку.

Для забезпечення страхових зобов'язань iз страхування життя та медичного страхування страховики формують окремi резерви за рахунок надходження страхових платежiв i доходiв вiд iнвестування коштiв сформованих резервiв за цими видами страхування.

Кошти резервiв iз страхування життя не i власнiстю страховика i мають бути вiдокремленi вiд його iншого майна. Страховик зобов'язаний облiковувати кошти резервiв iз страхування життя на окремому балансi i вести iх окремий облiк.

Кошти резервiв iз страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крiм тих, що вiдповiдають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, i не можуть бути включенi до лiквiдацiйноi маси у разi банкрутства страховика або його лiквiдацii з iнших причин, i пiдлягають передачi iншому страховику за згодою страхувальника та застрахованоi особи або пiдлягають передачi застрахованiй особi.

Окремий перелiк резервiв по медичному страхуванню, а також порядок iх формування та облiку може визначатися вiдповiдними нормативно-правовими актами.

Страховики зобов'язанi створювати i вести облiк таких резервiв iз страхування життя:

тАУ довгострокових зобов'язань (математичнi резерви);

тАУ належних виплат страхових сум.

Величина резервiв довгострокових зобов'язань (математичних резервiв) обчислюiться актуарно окремо по кожному договору згiдно з методикою формування резервiв iз страхування життя з урахуванням темпiв зростання iнфляцii. Методика формування резервiв iз страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно вiд видiв договорiв страхування життя, а також мiнiмальнi строки дii договорiв страхування життя встановлюються Уповноваженим органом.

Кошти страхових резервiв повиннi розмiщуватися з урахуванням безпечностi, прибутковостi, лiквiдностi, диверсифiкованостi та мають бути представленi активами таких категорiй:

тАУ грошовi кошти на поточному рахунку;

тАУ банкiвськi вклади (депозити);

тАУ валютнi вкладення згiдно з валютою страхування;

тАУ нерухоме майно;

тАУ акцii, облiгацii, iпотечнi сертифiкати;

тАУ цiннi папери, що емiтуються державою;

тАУ права вимоги до перестраховикiв;

тАУ iнвестицii в економiку Украiни за напрямами, визначеними Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;

тАУ банкiвськi метали;

тАУ кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупноi суми на момент видачi кредиту та пiд заставу викупноi суми. У цьому разi кредит не може бути видано ранiше, нiж через один рiк пiсля набрання чинностi договором страхування, та на строк, який перевищуi перiод, що залишився до закiнчення дii договору страхування;

тАУ готiвка в касi в обсягах лiмiтiв залишкiв каси, встановлених Нацiональним банком Украiни.

Кошти резервiв iз страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будiвництва, у тому числi iндивiдуальних забудовникiв, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.

2. Органiзацiя оподаткування доходiв страхових компанiй

2.1 Особливостi оподаткування доходiв вiд дiяльностi страхових компанiй

Згiдно з Законом Украiни ВлПро оподаткування прибутку пiдприiмствВ» [1] тАУ оподаткування страховоi дiяльностi обумовлене статтею 7 ВлОподаткування операцiй особливого типуВ»:

1. Дохiд вiд страховоi дiяльностi юридичних осiб тАУ резидентiв не пiдлягаi оподаткуванню за ставкою, встановленою у пунктi 10.1 статтi 10 цього Закону, та оподатковуiться:

тАУ за ставкою 0 вiдсоткiв тАУ при отриманнi доходу внаслiдок виконання договорiв з довгострокового страхування життя та пенсiйного страхування у межах недержавного пенсiйного забезпечення у разi виконання вимог до таких договорiв, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статтi 1 цього Закону;

а) п. 1.37. Договiр довгострокового страхування життя тАУ договiр страхування життя строком на 10 рокiв i бiльше, який мiстить умову сплати страхових внескiв (платежiв, премiй) протягом не менш як 5 рокiв та передбачаi страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закiнчення строку дii договору страхування чи подii, передбаченоi у договорi страхування, або досягла вiку, визначеного договором. Такий договiр не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 рокiв його дii, крiм тих, що провадяться у разi настання страхових випадкiв, пов'язаних iз смертю застрахованоi особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованоi особи, що призвели до встановлення застрахованiй особi iнвалiдностi I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно вiд термiну сплати страхових внескiв (платежiв, премiй).

б) п. 1.42. Недержавне пенсiйне забезпечення тАУ пенсiйне забезпечення, яке здiйснюiться недержавними пенсiйними фондами, страховими органiзацiями та банками вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ».

тАУ за ставкою 3 вiдсотки тАУ при отриманнi доходу внаслiдок виконання договорiв з iнших видiв страхування.

Для цiлей оподаткування страховоi дiяльностi пiд оподатковуваним доходом слiд розумiти суму страхових платежiв, страхових внескiв, страхових премiй (далi тАУ сума валових внескiв), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звiтного перiоду за договорами страхування i перестрахування ризикiв на територii Украiни або за ii межами, зменшених на суму страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

2. Страховик здiйснюi окремий податковий облiк операцiй, що оподатковуються за рiзними ставками за правилами, встановленими у порядку, визначеному законом для встановлення форми вiдповiдноi податковоi декларацii (розрахунку).

3. Якщо страховик одержуi доходи iз джерел iнших, нiж страховi послуги, такi доходи оподатковуються за ставкою тАУ 25%. При цьому до категорii валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходiв, не включаються витрати, якi понесенi страховиком пiд час здiйснення операцiй iз страхування (перестрахування).

РЖнвестицiйний дохiд, одержаний страховиком вiд розмiщення коштiв резервiв страхування життя, оподатковуiться у страховика в частинi, яка належить страховику. Частина iнвестицiйного доходу, одержаного вiд розмiщення коштiв резервiв iз страхування життя, що належить страховику, визначаiться як рiзниця мiж сумою доходу, одержаного (нарахованого) вiд розмiщення коштiв резервiв iз страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, якi не можуть перевищувати 15 вiдсоткiв отриманого iнвестицiйного доходу.

Якщо страховик здiйснюi вiдрахування у математичнi резерви iз страхування життя, то сума iнвестицiйного доходу, що належить страховику, зменшуiться на суму вiдрахувань у такi математичнi резерви, що не можуть перевищувати 85 вiдсоткiв суми iнвестицiйного доходу, який належить страховику.

Доходи, одержанi страховиком-цедентом у звiтному перiодi вiд перестраховикiв за договорами перестрахування, зменшуються на суму здiйснених страховиком-цедентом страхових виплат (страхового вiдшкодування) у частинi (в межах часток), в якiй перестраховик несе вiдповiдальнiсть згiдно з укладеними iз страховиком-цедентом договорами перестрахування, та оподатковуються у загальному порядку за ставкою 25%.

5. Будь-якi доходи, отриманi нерезидентом iз джерелом iх походження з Украiни, вiд провадження господарськоi дiяльностi (у тому числi на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку i за ставками, визначеними цiiю статтею.

Для цiлей цiii статтi пiд доходами, отриманими нерезидентом iз джерелом iх походження з Украiни, слiд розумiти внески та премii на страхування або перестрахування ризикiв в Украiнi (включаючи страхування ризикiв життя) або страхування резидентiв вiд ризикiв за межами Украiни;

6. Страховики (iншi резиденти), якi здiйснюють виплати у межах договорiв страхування або перестрахування ризикiв (у тому числi страхування життя) на користь нерезидентiв, зобов'язанi оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином:

тАУ при укладеннi договорiв страхування або перестрахування ризику безпосередньо iз страховиками та перестраховиками тАУ нерезидентами (за винятком укладення договорiв iз перестрахування через або за посередництвом страхових брокерiв), рейтинг фiнансовоi надiйностi (стiйкостi) яких вiдповiдаi вимогам, установленим центральним органом виконавчоi влади з регулювання ринкiв фiнансових послуг, тАУ за ставкою 0 вiдсоткiв;

тАУ в iнших випадках тАУ за ставкою 3 вiдсотки вiд суми таких виплат за власний рахунок у момент здiйснення перерахування таких виплат.

2.2 Порядок i змiст декларування доходiв страховими компанiями

ВлПорядок складання декларацii з податку на доходи (прибуток) страховикаВ» [10] застосовуiться страховиками (резидентами) тАУ юридичними особами, дiяльнiсть яких регулюiться Законом Украiни ВлПро страхуванняВ» [2] та якi мають лiцензiю на здiйснення страховоi дiяльностi, а також iх фiлiями, вiддiленнями та iншими вiдокремленими пiдроздiлами, розташованими на територii iншоi територiальноi громади (далi тАУ платники податку).

Форма декларацii з податку на доходи (прибуток) страховика (далi тАУ декларацiя), додаток та вiдомостi до неi наведенi в Додатку А та подаються платником податку незалежно вiд того, виникло у звiтному перiодi в платника податку податкове зобов'язання чи нi.

У декларацii зазначаються усi передбаченi в нiй показники. Якщо будь-який рядок декларацii (додатка, вiдомостей) не заповнюiться через вiдсутнiсть операцii (суми), то такий рядок прокреслюiться,за винятком рядкiв декларацii 10 тАУ 10.4 та 25, якi заповнюються виключно страховиками, що здiйснюють страхування життя.

Данi, наведенi в декларацii, повиннi пiдтверджуватись первинними документами облiку та вiдповiдати правилам складання податкового облiку (звiтностi). Достовiрнiсть даних пiдтверджуiться пiдписами керiвника пiдприiмства i головного бухгалтера та засвiдчуiться печаткою страховика.

Оригiнал декларацii з вiдповiдними додатком та вiдомостями подаються платником податку до податкового органу за мiсцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркушi форматом А-4 з вiдповiдними додатком та вiдомостями на одностороннiх аркушах форматом А-4. Подання копiй декларацii, додатка та вiдомостей не дозволяiться. Декларацiя, додаток та вiдомостi не пiдлягають обов'язковому скрiпленню мiж собою (прошнуровуванню).

а) Порядок виправлення самостiйно виявлених помилок

1. Якщо платником податку самостiйно виявлено помилки, що мiстяться у ранiше поданiй ним декларацii, то вiдповiдно до п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 (з урахуванням строкiв давностi) [6] такий платник податку маi право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку маi право не подавати такий розрахунок, якщо такi уточненi показники зазначаються ним у складi податковоi декларацii (додатка до неi) за будь-який наступний податковий перiод, протягом якого такi помилки були виявленi.

2. Якщо пiсля подачi декларацii за звiтний перiод платник податку подаi нову декларацiю з виправленими показниками до закiнчення граничного строку подання декларацii за такий самий звiтний (податковий) перiод, то така звiтна декларацiя не вважаiться уточнюючою, а штрафи, визначенi в пунктi 17.2 статтi 17 Закону №2181, не застосовуються.

3. Платник податку, який до початку його перевiрки податковим органом самостiйно виявляi факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових перiодiв, зобов'язаний:

а) або надiслати уточнюючий розрахунок i сплатити суму такоi недоплати та штраф, нарахований вiдповiдно до пункту 17.2 статтi 17 Закону №2181. Уточнюючий розрахунок, який вiдображаi виправленi показники, складаiться на одному двосторонньому аркушi форматом А-4 за формою, що додаiться до цього Порядку;

б) або вiдобразити суму такоi недоплати у складi декларацii (додатка до неi), що подаiться за наступний податковий перiод, збiльшену на суму штрафу, нарахованого вiдповiдно до пункту 17.2 статтi 17 Закону №2181, з вiдповiдним збiльшенням загальноi суми податкового зобов'язання. При цьому виправлення помилок здiйснюiться шляхом вiдображення сум ранiше занижених (завищених) показникiв декларацii та/або додатка до неi (оподатковуваного доходу, валових доходiв, валових витрат та амортизацiйних вiдрахувань) у складi оподатковуваного доходу (рядок 05.2), валового доходу (рядок 2.2) та валових витрат (рядок 5.2) того податкового перiоду, за який подаiться звiтна декларацiя.

б) Порядок заповнення декларацii

4. Декларацiя складаiться iз заголовноi та основноi частин, двох додаткiв (К1, К2) та вiдомостей (К2, К3), якi подаються щокварталу, у тому числi за рiк, i двох вiдомостей (Р1, Р2), що подаються виключно за рiк.

В основнiй частинi, додатках та вiдомостях показники вiдображаються на пiдставi норм, установлених Законом Украiни ВлПро податок з прибутку пiдприiмстваВ» №334 [1].

Таблиця 2.1. Порядок розрахунку граф та показникiв податковоi декларацii страховика