Аеромобiльна рота в оборонi

Лекцiя

Тема:38тАЬАеромобiльна рота в оборонiтАЭ

Навчально-виховнi цiлi:

В· Дати студентам основи знань по веденню оборони аеромобiльною ротою

В· Розкрити бойовi можливостi, бойовi задачi та побудову порядку АР в оборонi

В· Вивчити порядок роботи командира АР пiсля отримання задачi на ведення бою

В· Сформувати у студентiв командирськi якостi такi, як iнiцiатива, самостiйнiсть, рiшучiсть, впевненiсть, стiйкiсть

Органiзацiйно-методичнi вказiвки:

На пiдставi опрацювання теми студенти повиннi:

Знати:

1) бойовi можливостi та бойовi задачи АР

2) побудову порядку АР в оборонi

3) порядок обладнання опорного пункту та органiзацii системи вогню в оборонi.

Вмiти:

1) проводити тактичнi розрахунки бойових можливостей роти в оборонi

2) командувати вiйськовослужбовцями та виконувати всi задачи та обовтАЩязки командира.

Навчальнi питання:

1. Мiсце та роль аеромобiльноi роти в бойовому порядку батальйону, полку в оборонi.

2. Бойовий порядок, задачи та можливостi аеромобiльноi роти в оборонi, засоби посилення. Система вогню. Опорний пункт та його елементи.

3. Ведення оборони ротою, способи виконання бойових задач.

4. Порядок i змiст роботи командира роти пiд час органiзацii оборони, управлiння пiд час бою.

Час: 2 години.

Метод: розповiдь, показ.

Мiсце: клас.

Хiд лекцii

1. Вступна частина тАУ 15 хвилин.

В· Привiтання взводу та його органiзацiя

В· Перевiрка особового складу

В· Нагадати попередню тему

В· Оголосити нову тему

В· Вияснити що студунтам вiдомо по цiй темi

2. Основна частина тАУ 60 хвилин.

3. Заключна частина тАУ 5 хвилин.

В· Нагадати туму заняття i доповiсти як досягнута його мета

В· Дати завдання на самопiдготовку

В· Оголосити тему, час, мiсце проведення наступного заняття

Мiсце та роль аеромобiльноi роти в бойовому порядку батальйону, полку в оборонi

Оборона це вид загальновiйськового бою, який здiйснюiться з метою вiдбити або зiрвати наступ противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливi райони (об'iкти, рубежи) мiсцевостi, виграти необхiдний час i тим самим створити необхiднi умови для подальших дiй головних сил. Оборона застосовуеться навмисно або вимушено.

У залежностi вiд бойового завдання, наявностi сил та засобiв, а також вiд характеру мiсцевостi оборона може бути позицiйною i маневровою або мати характер стримуючих дiй.

Позицiйна оборона - основний вид оборони. Вона найбiльш повно вiдповiдаi метi оборони i ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику перед переднiм краiм i в ходi стiйкого утримання пiдготовлених до оборони районiв мiсцевостi. Позицiйна оборона застосовуiться на бiльшостi напрямкiв i, перш за все, там, де втрати територii неприпустимi.

Маневрова оборона застосовуiться з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу та збереження своiх сил шляхом послiдовних оборонних боiв на заздалегiдь намiчених та ешелонованих у глибину рубежах у поiднаннi з короткими контратаками, широкого застосування вогневих засад, обладнання загороджень i руйнування важливих об'iктiв. Вона припускае залишення деякоi частини територii.

Пiд час маневровоi оборони батальйон (рота) у взаiмодii з iншими пiдроздiлами бригади (полку) примушуi противника наступати у напрямку, на якому пiдготовлено стiйку позицiйну оброну, або втягуi противника у пiдготовленi вогневi мiшки та райони, якi забезпечують вигiднi умови для його розгрому контратаками.

Стримуючi дii застосовуються з метою затримання противника на термiн, який необхiдний головним силам для пiдготовки до виконання бойового завдання. Правильно та своiчасно органiзованi стримуючi бойовi дii, як правило, будуть розгортатися на шляхах висування резервiв противника, його передових пiдроздiлiв i вестися методом вiдходу з послiдовним утриманням вигiдних рубежiв.

Рота (батальйон), як правило, ведуть позицiйну оборону. В окремих випадках батальйон може приймати участь у маневровiй оборонi полку (бригади), а при призначеннi для оборони смуги забезпечення - вести ii i самостiйно.

Умови бойових дiй у тилу противника показують, що ведення десантом маневровоi оборони захоплених районiв (об'iктiв) iз-за iх площовоi обмеженостi, складностi проведення скритого маневру силами та засобами, малоi ефективностi контратак iз-за невисокоi вогневоi могутностi та слабоi бронезахищеностi, а значить, можливих великих втрат, як правило, не буде представлятися можливим, або буде вестися дуже рiдко у бойових порядках своiх вiйськ.

Тому найбiльш характерним способом оброни буде ведення ii з метою утримання захоплених об'iктiв (районiв) та органiзацiя ii з розрахунком можливостi вiдбиття ударiв противника з будь-яких напрямкiв. Така оборона ведеться, як правило, бiльшою частиною десанту, його головними силами з основною тактичною метою тАУ не допустити втрати захоплених об'iктiв (районiв) до пiдходу своiх вiйськ з фронту.

Десантнi пiдроздiли повиннi стiйко обороняти зайнятi позицii навiть в умовах повного оточення, вiдсутностi тактичного звтАЩязку з сусiдами та при наступi противника з рiзних напрямкiв. Вони не мають права залишати позицii та вiдходити без наказу старшого командира.

У кожному конкретному випадку мiсце роти та ii роль будуть визначатися бойовою задачею, яка буде поставлена старшим командиром.

Рота проводить контратаку, як правило, сумiсно з контратакою батальйону . У сприятливих умовах обстановки при вклиненнi незначних сил противника рота може, з дозволу командира батальйону, проводити контратаку самостiйно з метою знищення противника, який вклинився в оборону та вiдновлення втраченого положення.

Рота може оборонятися в першому або другому ешелонi батальйону, вести бойовi дii у якостi передового загону на шляхах висунення противника, складати резерв, а також утримувати окремi об'iкти (дiлянки мiсцевостi) самостiйно. При виходi з бою i вiдходi рота може бути призначеним для дiй у тилову (бокову) рухому охорону, або для дiй у якостi пiдроздiлу прикриття.

Основу району оборони роти складають взводнi опорнi пункти, пiдготовленi до круговоi оборони, якi зв'язанi мiж собою по фронту та у глибину iдиною системою вогню та загороджень. Вони розташовуються так, щоб вогнем з них прострiлювалися найбiльш ймовiрнi напрямки наступу противника, виключався шаблон у побудовi оборони та забезпечувалася стiйкiсть оборони.

Район оборони роти вказуiться старшим командиром та уточнюiться на мiсцевостi з врахуванням його впливу на органiзацiю системи вогню та дiй противника. В районi оборони взводу можуть готуватися вогневi рубежi та рубежi розгортання засобiв старшого командира .

Рота першого ешелону готуi та займаi оборону на першiй позицii. Вона призначена для вiдбиття наступу противника, знищення його перед переднiм краiм та при вклиненнi в оборону на першiй позицii, а також для стiйкого утримання важливого району мiсцевостi та створення сприятливих умов для розгрому противника.

При вiдсутностi безпосереднього контакту з противником для забезпечення роти вiд раптового нападу висилаiться бойова охорона в складi до посиленого взвода на вiддалення до 2 км. Якщо перед районом оборони роти дii передовий отряд полка (бригады), бойова охорона не висилаеться.

Рота другого ешелону займаi оборону на другiй позицii, як правило, на важливому напрямку у готовностi до мiцного утримання району, який займаi, пiдсиленню (замiнi) пiдроздiлiв першого ешелону у випадку втрати ними боiздатностi, проведення контратак, а також до знищення повiтряних десантiв та аеромобiльних пiдроздiлiв противника. При наявностi бойових машин пiдроздiли другого ешелону готують один-два вогневи рубежi для вiдбиття атак танкiв противника вогнем з мiсця.

Рота, яка призначена для оборони у смузi забезпечення, дii у якостi передового загону з метою затримати наступ переважаючих сил противника, примусити його ранiше часу розгорнутися та наступати у невигiдному для нього напрямку, нанести йому втрати та виграти час для пiдготовки оборони.

Рота, яка складаi резерв, займаi вказаний йому район зосередження (район оборони) i знаходиться у готовностi до виконання раптово виникаючих завдань, або для пiдсилення (замiни) пiдроздiлiв першого ешелону у випадку втрати ними боiздатностi.

Порядок оборони роти повинен вiдповiдати замислу командира на бiй, умовам мiсцевостi та забезпечувати ii стiйкiстьсть, наростаючу силу огня та опору противнику, можливостi втягнути наступаючего в пiдготовленi вогневi мiшки.

Бойовий порядок, задачi та можливостi аеромобiльноi роти в оборонi, засоби посилення. Система вогню. Опорний пункт та його елементи

1. Бойовий порядок батальйону складаiться з бойових порядкiв рот з засобами пiдсилення, резерву та вогневих засобiв, що залишаються в безпосередньому пiдпорядкуваннi командира батальйону.

В залежностi вiд завдання, характеру мiсцевостi бойовий порядок шикуiться у два або в один ешелон .

При одноешелоннiй побудовi бойового порядку видiляiться резерв у складi не менше взводу. Крiм цього, у бойовий порядок батальйону входять пiдроздiли прикриття, артилерii, протиповiтряноi оборони (ППО), бойових i транспортних вертольотiв та протитанковi пiдроздiли.

В залежностi вiд виконуiмого завдання та характеру мiсцевостi, батальйон може мати рiзне розмiщення рот. Одна з рот може бути висунута уперед або назад, створюючи вогневий мiшок, а на вiдкритому фланзi розмiщатися уступом.

Рота першого ешелону готуi опорний пункт на першiй i другiй траншеях з метою нанесення противнику поразки вогнем усiх засобiв та не допустити прориву ним переднього краю.

Рота другого ешелону готуi опорний пункт на третiй, а деколи i на четвертiй траншеi з метою не допустити прориву противником першоi позицii, а при сприятливих умовах i знищити контратакою його пiдроздiли, якi прорвалися через першу та другу траншеi.

Рота (взвод), яка видiлена в резерв батальйону, займаi район зосередження, в якому готуi для оборони опорний пункт i знаходиться у готовностi до виконання раптово виникаючих завдань.

Мiнометна (артилерiйська) батарея та гранатометний пiдроздiл звичайно залишаються у пiдпорядкуваннi командира батальйону i використовуються, як правило, у повному складi для пiдтримки бою рот першого ешелону. Деколи гранатометний пiдроздiл може придаватися у повному складi ротi, яка обороняiться на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, або по вiддiленням ротам першого ешелону.

Протитанковий пiдроздiл батальйону як правило залишаiться у пiдлеглостi командира батальйону, займаi район зосередження i використовуiться, як правило, у повному складi на танконебезпечному напрямку для вiдбиття атак танкiв та iнших броньованих машин противника, прикриття вiдкритого флангу та забезпечення контратаки. На закритiй i пересiчнiй мiсцевостi пiдроздiл може придаватися ротам першого ешелону.

Пiдроздiли прикриття обороняють фланги та тил основних сил десанту з завданням не допустити охоплення або обходу iх противником, проникнення його розвiдки, а у випадку переходу противника у наступ на цьому напрямку, затримати його вогнем i мiцним утриманням зайнятого рубежу, а також сприянню для здiйснення маневру силами та засобами з неатакованих напрямкiв.

Бойовi та транспортно-бойовi вертольоти при зайняттi оборони та в ходi ведення оборонного бою можуть уражати противника на маршi, в районах зосередження, при висуненнi до переднього краю оборони та при розгортаннi у передбойовi та бойовi порядки, пiдтримувати пiдроздiли, що обороняються, пiд час вклинення противника в оборону, при проведеннi контратак, знищувати резерви, пункти управлiння та засоби радiоелектронноi боротьби противника, перекидати повiтрям передовi загони, пiдроздiли прикриття, вести повiтряну та радiацiйну розвiдку.

Зенiтний пiдроздiл, як правило, залишаiться у безпосереднiй пiдлеглостi командира батальйону та розмiщуiться в опорних пунктах рот i в районi командно-спостережного пункту батальйону так, щоб забезпечувалося надiйне прикриття пiдроздiлiв вiд ударiв з повiтря.

Бойовий порядок роти будуiться в один або у два ешелони. В залежностi вiд характеру мiсцевостi взводи в опорному пунктi роти можуть розмiщуватися кутом назад, мати уступне та iнше розмiщення, яке забезпечуi найкращу органiзацiю системи вогню перед фронтом та на флангах опорного пункту.

Протитанкове вiддiлення роти придаiться, як правило, по обслугам- взводам. Деколи воно у повному складi використовуiться на напрямку зосередження основних зусиль роти.

Автомобiлi аеромобiльних рот (при дiях на автомобiлях) розмiщуються за другим ешелоном (резервом) батальйону разом з пiдроздiлами забезпечення.

У бойовий порядок роти (батальйону) в залежностi вiд обстановки, крiм цього, можуть входити бронегрупа (при дiях на бойових машинах) та пiдроздiли вогневих засад.

Бронегрупа роти (батальйону) створюiться з метою пiдвищення активностi оборони, своiчасного посилення ii стiйкостi на найбiльш загрозливих напрямках, закриття виломiв в оборонi, якi створилися внаслiдок вогневих ударiв противника, та вирiшення iнших питань, якi вимагають стрiмких маневрових дiй та ефективного вогневого ураження противника. До складу бронегрупи можуть входити декiлька бойових машин, видiлених з пiдроздiлiв першого i другого ешелонiв (резерву), якi обороняються в сторонi вiд основних сил. Бронегрупа зосереджуiться у районi, який маi надiйнi захиснi та маскуючi властивостi (у ярах, зворотних схилах висот, лiсi та iн.) i знаходиться у постiйнiй готовностi до виконання раптово виникаючих завдань.

Командиром бронегрупи може бути призначений: в батальйонi тАУ командир взводу роти другого ешелону (резерву), в ротi тАУ один iз заступникiв командирiв взводiв.

Пiдроздiли вогневоi засади виставляються з метою нанесення противнику максимального ураження раптовим вогнем прямоi наводки, кинжальним вогнем та застосуванням мiнно-вибухових загороджень. Пiдроздiли, видiленi у вогневу засаду, завчасно займають призначену позицiю та ретельно маскуються. Позицii вогневоi засади обираються, як правило, на танконебезпечних напрямках у районах оборони (опорних пунктах), у промiжках мiж ними або на флангах.

Найбiльш вигiдними мiсцями для позицiй вогневоi засади i зворотнi схили висот, складки мiсцевостi, окраiни населених пунктiв, узлiсся та чагарники.

2. Пiд бойовими можливостями прийнято розумiти кiлькiснi та якiснi показники, якi характеризують можливостi пiдроздiлiв щодо виконання нимi визначених завдань у конкретнiй обстановцi у встановлений час.

Бойовi можливостi залежать вiд кiлькостi особового складу, рiвня його бойовоi пiдготовки та морального стану, наявностi i стану зброi, бойовоi та iншоi технiки, мистецтва командного складу в управлiннi пiдроздiлами, органiзацiйноi структури вiйськ та iх забезпечення матерiально-технiчними засобами, а також вiд складу i характеру дiй противника, умов мiсцевостi, метеорологiчноi обстановки.

Бойовi можливостi аеромобiльнi роти (батальйону) в оборонi виражаються вiдповiдними показниками: складом сил та засобiв противника, якого вони здатнi розгромити; шириною та глибиною района оборони роти; глибиною вогневого ураження обтАЩiктiв противника; радiусом дii засобiв ураження та часом, який необхiдно для пiдготовки, маневровiстю пiдроздiлiв. При цьому окремо можуть визначатися вогневi можливостi, iх здатнiсть по знищенню танкiв, бойових машин , лiтакiв та iнших вогневих засобiв противника.

Бойовi можливостi роти (батальйону) можуть розглядуватися за видами та засобами ураження (артилерiя, БМД, засоби ППО, стрiлецька i протитанкова зброя), а також за здатнiстю створити необхiдну щiльнiсть сил та засобiв на 1 км фронту.

Складовими бойових можливостей роти (батальйону)i : вогнева могутнiсть, ударна сила, маневровiсть.

Вогнева могутнiсть роти (батальйону) залежить вiд вогневих можливостей штатних та приданих видiв зброi, крiм цього в оборонi необхiдно враховувати i застосування мiнно-вибухових загороджень.

До показникiв вогневоi могутностi вiдносяться: кiлькiсть обтАЩiктiв , що уражаються (знищуються) та ступiнь iх ураження (у тому числi взводних опорних пунктiв), кiлькiсть зброi та бойовоi технiки противника, яка знищуiться, математичне сподiвання втрат, якi може понести противник.

Ударна сила тАУ це здатнiсть пiдроздiлiв наносити могутнi удари по противнику поiднанням вогню та руху у вказаному напрямi. Вона заснована на застосуваннi вогню артилерii, бойових броньованих машин, протитанкових засобiв, засобiв ППО, АГС та усiх видiв стрiлецькоi зброi. В оборонi ударна сила реалiзуiться при розгромi противника, який вклинився в оборону, тобто при проведеннi контратак.

Маневренiсть тАУ це здатнiсть пiдроздiлiв органiзовано i швидко здiйснювати перегрупування та змiнювати розмiщення сил i засобiв, приймати ту чи iншу побудову, готуватися до тих чи iнших дiй у визначений час; нарощувати силу першого удару; переносити зусилля з одного напрямку на iнший, долати зони радiактивного i хiмiчного зараження, райони руiн, завалiв i пожеж; перенацiлювати своi вогневi засоби на одночасну поразку найважливiших об'iктiв противника; можливiсть та здатнiсть воiнноi технiки швидко змiнювати швидкiсть та напрямок руху. В оборонi результатом реалiзацii маневрових можливостей пiдроздiлiв i випередження противника у захопленнi вигiдних рубежiв для оборони та нарощування зусиль на загрозливих напрямках.

Враховуючи штатну структуру та бойовi можливостi, пiдроздiли в оборонi можуть займати: батальйон тАУ район оборони шириною до 3-5 км, глибиною до 2-2,5 км; рота тАУ опорний пункт шириною до 1-1,5 км, глибиною до 1 км; взвод тАУ опорний пункт шириною до 400 м, глибиною до 300 м.

Промiжки мiж опорними пунктами рот можуть бути до 1,5 км, мiж опорними пунктами взводiвтАУ до 300 м.

В залежностi вiд мiсцевостi, якщо вона не всюди доступна для наступу противника, фронт оборони пiдроздiлiв може бути i бiльшим.

Розрахунки вогневих можливостей аеромобiльних пiдроздiлiв в боротьбi з танками та iншими броньованими цiлями показують, що, наприклад, аеромобiльна рота на БМД вогнем штатних засобiв боротьби з броньованими машинами противника здатна знищити до 22-23 танкiв або 34-35 БМП (БТР).

Досвiд ведення вiйн показуi, що для вiдбиття атаки танкiв та iнших броньованих машин противника достатньо знищити до 50 % атакуючих засобiв.

Порiвнюючи розрахунковi вогневi можливостi з кiлькiстю танкiв, БМП, БТР в танковiй та мотопiхотнiй ротах [ наприклад у армii США тАУ 13 танкiв i 11 БМП (БТР)], моживо зробити висновок, що аеромобiльна рота на БМД здатна вiдбити атаку до двох танкових рот або трьох мотопiхотних рот противника.

Така кiлькiсть танкiв або БМП (БТР) у складi пiдроздiлу, за поглядами iноземних фахiвцiв, може наступати на фронтi до 1500 м i бiльше.

Крiм цього, в перiод вiдбиття атаки противника аеромобiльнi пiдроздiли будуть також вести боротьбу i з пiхотою противника.

Досвiд вiйн в цьому випадку показуi, що для успiшного вiдбиття атак пiхоти противника створювалась щiльнiсть до 3-5 куль на 1 м фронту атаки за хвилину. Аеромобiльна рота здатна випустити iз стрiлецькоi зброi 7000 куль за хвилину. Враховуючи мiнiмально необхiдну щiльнiсть куль (3-5) на 1 м фронту атаки противника за хвилину, аеромобiльна рота на БМД здатна вiдбити атаку з найбiльшою надiйнiстю на фронтi до 1500 м [7000/(3-5)=1400-2333].

Таким чином, розрахунки вогневих можливостей роти показують, що вона може успiшно обороняти опорний пункт по фронту до 1500 м.

Розосередження пiдроздiлiв по фронту i в глибину повинно бути таким, щоб однiiю ракетою високоточноi зброi (ядерним боiприпасом найменшоi потужностi) уражався не бiльше як один взвод.

Вiдносно до аеромобiльних пiдроздiлiв, така ступiнь розосередження забезпечуiться при розмiрах: опорного пункту взводу по фронту до 400 м, у глибину до 300 м, з промiжками мiж опорним пунктами взводiв до 300 м; опорного пункту роти по фронту до 1500 м, у глибину до 1000 м, з промiжками мiж опорними пунктами рот до 1500 м.

Глибина опорного пункту роти, крiм цього, створюiться за рахунок уступного розмiщення взводiв; вогневi засоби, якi знаходяться у глибинi, повиннi знаходитися на такому вiддаленi, щоб своiм вогнем могли пiдтримати пiдроздiли, якi ведуть бiй на передньому краi.

Враховуючи дальнiсть ведення ефективного вогню БМД та iншоi зброi, глибина опорного пункту роти повинна бути до 1 км.

З урахуванням розмiрiв ротних опорних пунктiв, промiжкiв мiж ними, можливого характеру мiсцевостi, аеромобiльний батальйон здатен обороняти район оборони по фронту до 5 км.

В батальйонi мiж ешелонами бойового порядку повиннi бути тактичний звтАЩязок i така вiддаленiсть, при якiй забезпечуiться можливiсть швидкого застосування сил та засобiв пiдроздiлу, який розмiщений у глибинi, для нарощування зусиль на будь-якому загрозливому напрямку, а також допомоги першому ешелону. Як показуi досвiд вiйськових навчань, вiддаленiсть мiж ешелонами в бойовому порядку батальйону може складати до 1 км. Таке вiддалення забезпечуi як своiчасне висунення другого ешелону та закриття виломiв, якi створилися вiд ударiв противника, так i для проведення контратак.

Таким чином, враховуючи глибину ротного опорного пункту (до 1000 м), вiддаленiсть мiж ешелонами (до 1000 м), загальна глибина району оборони батальйону повинна складати до 3 км.

Для захисту пiдроздiлiв вiд раптового нападу противника та недопущення ведення ним розвiдки вiд батальйону може висилатися бойова охорона у складi пiдсиленого взводу. Вiддаленiсть його повинна бути такою, щоб йому забезпечувалася пiдтримка вогнем артилерii (мiнометiв), ПТКР та iнших засобiв, а враховуючи дальнiсть ефективного вогню цих засобiв, вона складаi до 2 км.

3. Основу системи вогню роти складаi вогонь бойових машин, протитанкових засобiв та стрiлецькоi зброi.

Вогневi засоби у батальйонному районi оборони (опорному пунктi роти) розташовуються скрито, розсереджено i так, щоб можливо було вести вогонь на граничну (найбiльшу) дальнiсть i вражати противника фланговим, перехресним та кинджальним вогнем високоi щiльностi, мати вогневий зв'язок мiж собою та створювати вогневi мiшки.

Бойовi машини розмiщуються в опорному пунктi роти (взводу) по фронту та у глибину на вiдстанi 200 м одна вiд одноi. Крiм того, при розташуваннi бойових машин необхiдно враховувати можливiсть ефективного застосування ними ПТКР, ведення дiйсного вогню з гарматно-кулеметноi зброi з розрахунком прикриття дiлянки мiсцевостi у визначених секторах обстрiлу та недопущення ураження пiдроздiлiв, що обороняються попереду.

Для вогневих засобiв, крiм основних, готуються запаснi вогневi позицii, а для чергових вогневих засобiв i бойових машин тАУ тимчасовi вогневi позицii.

З метою введення противника в оману вiдносно системи вогню i розташування вогневих засобiв можуть призначатися кочуючi гармати та бойовi машини.

Готовнiсть системи вогневого ураження (системи вогню)визначаiться зайняттям вогневими засобами позицiй, пiдготовкою даних для стрiльби, а також наявнiстю боiприпасiв.

4. Система опорних пунктiв та вогневих позицiй роти (батальйону) включаi: позицiю бойовоi охорони (створюiться в батальйонi); опорнi пункти рот (взводiв), об'iднанi у батальйонний район оборони; вогневi позицii бойових машин, протитанкових керованих ракетних комплексiв та iнших вогневих засобiв; траншеi та ходи сполучення, а також вертольотнi площадки для бойових i транспортно-бойових вертольотiв. Система опорних пунктiв i вогневих позицiй готуiться у залежностi вiд прийнятого рiшення, бойових можливостей роти (батальйону), наявностi часу та характеру мiсцевостi.

Позицiя бойовоi охорони створюiться з метою недопущення раптового нападу противника та ведення ним наземноi розвiдки. У бойову охорону видiляiться, як правило, пiдсилений взвод вiд роти першого ешелону на вiддаленiсть до 2км.

Опорний пункт роти обладнуiться двома-трьома траншеями i складаiться з опорних пунктiв взводiв, позицiй вогневих засобiв роти i наданих пiдроздiлiв, зв'язаних мiж собою iдиною системою вогню, загороджень та ходiв сполучення у межах опорного пункту роти.

В батальйонному районi оборони ротнi опорнi пункти повиннi розташовуватися так, щоб вони перехоплювали своiм розташуванням та вогнем найбiльш ймовiрнi напрямки наступу противника, виключався б шаблон у побудовi оборони i щоб забезпечувалася стiйкiсть пiдроздiлiв, що обороняються.

Для круговоi оборони ротного опорного пункту широко використовуються ходи сполучень, взводам призначаються додатковi сектори обстрiлу, для вогневих засобiв готуються основнi та запаснi вогневi позицii з урахуванням ведення вогню в сторону флангiв та у тил. Частина вогневих засобiв розташовуiться в глибинi, а на флангах, в промiжках мiж взводами, в тилу опорного пункту влаштовуються загородження.

Промiжки мiж ротними опорними пунктами можуть бути до 1000 м, а мiж опорними пунктами взводiв тАУ до 300 м i повиннi знаходитись пiд безперервним наглядом, прострiлюватися фланговим та перехресним вогнем всiх засобiв, особливо протитанкових, а також прикриватися вогневими засадами, вогнем артилерii та загородженнями. В промiжках мiж опорними пунктами рот (взводiв) обладнуються (при наявностi часу) траншеi та запаснi позицii.

Траншеi та ходи сполучення повиннi забезпечувати вигiднiсть при веденнi вогню, особливо флангового та перехресного, скрите розмiщення особового складу i вогневих засобiв, швидкий та скритий маневр пiдроздiлами по фронту i у глибину, а також не дати можливостi противнику виявити бойовий порядок та систему вогню.

Перша траншея i переднiм краiм оборони, перед якою створюються протитанковi та протипiхотнi загородження. Переднiй край визначаiться старшим командиром.

Перша траншея вибираiться, по можливостi, за природними протитанковими перешкодами i повинна забезпечувати вигiдне спостереження за противником, найкращi умови для створення суцiльного вогню всiх видiв зброi перед переднiм краiм, на флангах, в промiжках i з глибини оборони. Мiсцевiсть перед переднiм краiм повинна затруднювати противнику спостереження, вибiр скритих районiв для зосередження.

Друга траншея обладнуiться на вiддаленнi 300-600 м вiд першоi з таким розрахунком, щоб пiдроздiли, якi ii обороняють, могли своiм вогнем пiдтримувати пiдроздiли, якi займають першу траншею, а також вести вогонь на пiдступах до переднього краю i прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обладнуiться на вiддаленнi 600-1000 м вiд другоi (третьоi) траншеi з таким розрахунком, щоб пiдроздiли, якi iх обороняють, могли вести вогонь у смузi мiж другою та третьою (четвертою) траншеями, а також використовувати iх, як вихiдне положення для маневру на загрозливi напрямки.

Ходи сполучення використовуються для потайного маневру пiдроздiлiв, ведення бою з противником, що уклинився в оборону, а також для евакуацii поранених, подачi боiприпасiв та продуктiв харчування. Ходи сполучення вiдкопуються з окремими позицiями для вогневих засобiв з таким розрахунком, щоб на кожний взвод було не менше одного ходу сполучення вiд першоi траншеi до другоi i на кожну роту тАУ вiд другоi траншеi до третьоi (четвертоi), що дозволить, крiм цього, вести кругову оборону.

Ведення оборони ротою. Способи виконання бойових задач

Пiдготовка оборони являi собою цiлий комплекс заходiв, якi проводить командир батальйону (роти) в iнтересах успiшного виконання бойового завдання i починаiться з одержання бойового завдання вiд старшого командира. Вона включаi: органiзацiю бою (прийняття рiшення, постановка бойових завдань пiдроздiлам, рекогносцировка, органiзацiю взаiмодii та системи вогню, всебiчного забезпечення бою i управлiння, розробку схеми району оборони батальйону, опорного пункту роти); пiдготовку батальйону (роти) до виконання бойового завдання; зайняття оборони, створення бойового порядку та системи вогню; iнженерне обладнання району оборони (опорного пункту); органiзацiю та проведення виховноi роботи; практичну роботу командирiв (батальйону, роти, заступникiв i штабу) в пiдпорядкованих пiдроздiлах, пiдготовку пiдроздiлiв до бою та iншi заходи.

Зайняття оборони рота (батальйон) здiйснюi з урахуванням умов переходу до неi, тобто конкретноi обстановки, яка склалася, i завершуiться у встановлений командиром термiн.

РЖнженерне обладнання району оборони (опорного пункту роти)починаiться негайно пiсля визначення позицiй пiдроздiлам, вогневим засобам та органiзацii системи вогню, яке повинно забезпечити живучiсть вогневих засобiв, стiйкiсть пiдроздiлiв, якi обороняються, iх захист вiд усiх засобiв ураження i скритiсть розмiщення.

При переходi до оборони в умовах вiдсутностi безпосереднього зiткнення з противником (або коли пiдроздiли знаходяться на своiй територii) висунення (десантування) у вказаний район оборони та його здiйснення виконуiться скрито, у короткий термiн та пiд прикриттям видiлених для цiii мети пiдроздiлiв. При цьому, з виходом (або пiсля десантування) пiдроздiли виходять в указанi райони i займають, вiдповiдно прийнятого рiшення, опорнi пункти, готують систему вогню, та здiйснюють iнженерне обладнання району оборони (опорних пунктiв).

При переходi до оборони в умовах безпосереднього зiткнення з противником, основна увага придiляiться створенню, у вiдповiдностi з рiшенням командира батальйону (роти), в найкоротший термiн бойового порядку, системи вогню та iнженерних загороджень, i в першу чергу, на можливому напрямку наступу головних сил противника, а також маскуванню i фортифiкацiйному обладнанню району оборони (опорного пункту), який займаiться.

Вiддаленiсть переднього краю опорних пунктiв повинна виключити ураження лiтакiв (вертольотiв) на взльотно-посадочнiй смузi вогнем прямого наведення танкiв i гармат противника.

Промiжки мiж опорними пунктами прикриваються мiнно-вибуховими загородженнями. Готуються маршрути висунення та рубежi розгортання резерву. Частина пiдроздiлiв видiляiться для дiй з засiдок на шляхах пiдходу противника.

В усiх випадках при переходi до оборони, рота повинна бути постiйно готовим до вiдбиття раптового нападу противника, ударiв його вертольотiв та лiтакiв, знищення повiтряних десантiв, аеромобiльних та диверсiйно-розвiдувальних груп.

РЖнженерне обладнання здiйснюiться одночасно на всю глибину оборони в послiдовностi, яка забезпечуi постiйну готовнiсть пiдроздiлiв до вiдбиття наступу противника i захисту вiд усiх засобiв ураження i проводиться приховано з повним напруженням сил i максимальним використанням засобiв механiзацii (при наявностi).

В умовах вiдсутностi безпосереднього зiткнення з противником у першу чергу створюються: iнженернi загородження перед позицiiю бойовоi охорони i переднiм краiм оборони.

У другу чергу дообладнуються ротнi i взводнi опорнi пункти, КСП i медичний пункт; вiдкопуються окопи для бойових машин, iнших вогневих засобiв на запасних вогневих позицiях, рубежах i у районах зосередження бронегруп; командно-спостережнi i медичнi пункти, укриття для технiки, зброi, ракет i боiприпасiв та iнших матерiальних засобiв; обладнуються основнi i фальшивi обтАЩiкти, додатково обладнуються загородження перед переднiм краiм, у промiжках i на флангах, а також готуються шляхи маневру i евакуацii, запаснi майдани для бойових i транспортно-бойових вертольотiв.

При переходi до оборони в умовах безпосереднього зiткнення з противником, iнженернi загородження влаштовуються в першу чергу перед переднiм краiм на найбiльш важливому напрямi. При обладнаннi позицii пiдроздiли спочатку вiдкопують окремi окопи, якi потiм зтАЩiднуються в окоп на вiддiлення i траншею на взвод.

Маскування району оборони (опорного пункту) здiйснюiться безперервно з початку його обладнання.

Основними видами бойового забезпечення в оборонi i: розвiдка, охорона, захист вiд високоточноi зброi i зброi масового ураження, тактичне маскування, iнженерне забезпечення та забезпечення радiацiйного, хiмiчного та бiологiчного захисту. В батальйонi, крiм цього, ведеться радiоелектронна боротьба.

Розвiдка тАУ i найважливiшим видом бойового забезпечення в оборонi i умовою досягнення успiху. Мета розвiдки тАУ своiчасно здобути необхiднi вiдомостi про противника та мiсцевiсть в районi майбутнiх дiй, на основi яких командир може прийняти обгрунтоване рiшення на бiй та успiшно управляти пiдроздiлами в бою.

Основними вимогами до розвiдки i: цiлеспрямованiсть. безперервнiсть, активнiсть, своiчаснiсть, оперативнiсть. вiрогiднiсть i точнiсть координат цiлей, що розвiдуються.

Розвiдувальнi данi в батальйонi (ротi) здобуваються при пiдготовцi та в ходi бою спостереженням, пiдслуховуванням. засадами, нальотами, опитуванням мiсцевих жителiв i полонених, вивченням захоплених у противника документiв, зразкiв озброiння i технiки, вiд вищого штабу, сусiдiв та iншими способами.

Для ведення розвiдки батальйону призначаються зони оглядовоi та детальноi розвiдки. Глибина зони оглядовоi розвiдки може бути до 10 км, а детальноi тАУ до 5 км. Ширина зон розвiдки збiгаiться з фронтом, встановленим для ведення бою.

Розвiдка в ротi ведеться перед ii фронтом на глибину досяжностi засобiв ураження.

В ротi (батальйонi) ведеться вiйськова, iнженерна, радiацiйна та хiмiчна i радiолокацiйна розвiдка, крiм цього в батальйонi ведеться ще й артилерiйська розвiдка.

Вiйськова розвiдка ведеться розвiдувальними та бойовими розвiдувальними дозорами, дозорними вiддiленнями та спостережними постами (спостерiгачами).

Дозори ведуть розвiдку дозорними вiддiленнями, спостерiгачами та пiшими дозорними.

Дозорне вiддiлення висилаiться вiд пiдроздiлу, що веде розвiдку. або вiд роти (взводу), яка виконуi бойове завдання у вiдривi вiд головних сил на вiдстанi, яка забезпечуi спостереження за ним i пiдтримку вогнем та може бути до 1500 м.

РЖнженерна розвiдка ведеться органами вiйськовоi розвiдки та наданими пiдроздiлами iнженерних вiйськ.

Радiацiйна та хiмiчна розвiдка ведеться нештатними, спецiально пiдготовленими для цього вiддiленнями (екiпажами, бойовими розрахунками).

Радiолокацiйна розвiдка ведеться постами радiолокацiйноi розвiдки наземних цiлей, що рухаються.

Артилерiйська розвiдка ведеться штатними та наданими артилерiйськими пiдроздiлами.

Охорона в ротi (батальйонi) при пiдготовцi та веденнi оборонних дiй органiзуiться та здiйснюiться з метою недопущення проникнення розвiдки противника в район оборони своiх пiдроздiлiв та раптового нападу на них наземного противника. його повiтряних десантiв (аеромобiльних груп), та забезпечити пiдроздiлам, що обороняються, вигiднi умови для вступу в бiй.

Рота (батальйон) в оборонi охороняiться бойовою та безпосередньою охороною. Бойова охорона в оборонi видiляiться, як правило, вiд батальйону, у складi взводу на вiддаленнi до 2 км i займаi позицiю. На цiй позицii взвод обладнуi опорний пункт i веде оборону вiдповiдно до вимог та положень тактики оборонного бою.

Захист вiд високоточноi зброi та зброi масового ураженняорганiзуiться та здiйснюiться з метою максимального послаблення дii цiii зброi, а також руйнування пiдприiмств атомноi енергетики та хiмiчноi промисловостi, зберiгання боiздатностi пiдроздiлiв та забезпечення успiшного виконання ними бойових завдань.

Тактичне маскування органiзуiться та здiйснюiться з метою досягнення раптовостi дiй пiдроздiлiв та зберiгання iх боiздатностi. Завданнями тактич

Вместе с этим смотрят:

РЖнженерний захист робiтникiв та службовцiв промислового обтАЩiкта

Актуальные вопросы воспитания личного состава вооруженных сил Российской Федерации

Актуальные вопросы национальной безопасности России

Аналiз конструкцiй ходовоi частини сучасних гусеничних машин

Аналiз та узагальнення даних про особливостi використання гранатометiв в локальних вiйнах i регiональних конфлiктах