Надання першоi долiкарськоi допомоги при нещасних випадках

Реферат на тему:

ВлПОДАННЯ ПЕРШОРЗ ДОЛРЖКАРСЬКОРЗ ДОПОМОГИ ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХВ»

Загальнi положення

Вчасно i правильно подана допомога скорочуi час спецiального лiкування, сприяi швидшому загоiнню ран i найчастiше - це рiшучий момент при врятуваннi життя потерпiлого. Першу допомогу необхiдно подавати зразу ж на мiсцi подii. Робити це потрiбно швидко i вмiло, ще до приходу лiкаря або доставки потерпiлого до лiкарнi.

Перша медична допомога передбачаi:

- швидке звiльнення вiд впливаючого фактора;

- подання долiкарськоi допомоги;

- виклик швидкоi допомоги або доставка потерпiлого до медичного закладу.

Той, хто подаi допомогу, повинен чiтко i швидко вiдрiзнити непритомнiсть вiд смертi. При виявленнi найменших ознак життя необхiдно негайно приступити до активних дiй i передусiм намагатись оживити потерпiлого.

Ознаки життя:

- серцебиття (вчуваiться прикладанням вуха до грудноi клiтки в областi серця);

- пульс в артерiях; його визначають на шиi (сонна артерiя), в областi променевого суглоба (променева артерiя), в паху (стегова артерiя);

- наявнiсть дихання; його визначають з руху грудноi клiтки, зволоження дзеркала, прикладеного до носа, рота потерпiлого, руху розпушеноi вати, пiднесеноi до носових отворiв;

- реакцiя зiниць на свiтло. Якщо освiтити око пучком свiтла (наприклад, лiхтариком), то спостерiгаiться звуження зiницi, при сонячному освiтленнi цю реакцiю можна перевiрити так: на деякий час закрити око рукою, потiм швидко вiдвести руку вбiк, при цьому буде помiтно звуження зiницi.

Слiд памтАЩятати, що вiдсутнiсть вказаних ознак ще не свiдчить про смерть потерпiлого. Подiбний комплекс симптомiв може спостерiгатися i при клiнiчнiй смертi, коли потерпiлому необхiдВнно подати допомогу у повному обсязi.

Явнi ознаки смертi, за яких допомога риi недоречна:

- помутнiння та висихання рогiвки ока;

- охолоджене тiло та наявнiсть синьо-фiолетових плям на шкiрi;

- трупне одубiння. Ця незаперечна ознака настаi через 2-4 години пiсля смертi.

Штучне дихання можна здiйснити рiзними методами. Найпростiше "рот в рот" або "рот в нiс" (коли пошкоджена нижня щелепа). Для проведення штучного дихання необхiдно покласти потерпiлого на спину, розстебнути на грудях одяг i забезпечити вiльний прохiд дихальних шляхiв. Голову потерпiлого вiдвести назад, пiдклавши одну руку пiд шию, другою натиснути на лоба. Щiльно притиснувши свiй рот до рота потерпiлого, вдувають в його легенi видихуване повiтря. При цьому рукою, яка знаходиться на лобi потерпiлого, необхiдно затиснути нiс. Видох вiдбуваiться пасивно, за рахунок еластичностi грудноi клiтки. Число вдохiв повинно бути не менше 10-12 на хвиВнлину. Вдувати треба швидко й рiзко, щоб тривалiсть вдоху була i менша видоху. Зрозумiло, цей спосiб маi значнi гiгiiнiчностi незручностi, тому вдувати повiтря можна через хустинку, марлеву серветку .

При штучному диханнi "рот в нiс" рот потерпiлого потрiбно щiльно закрити рукою i одночасно змiщувати щелепу вперед для попередження западання язика.

При всiх способах штучного дихання необхiдно оцiнювати iх ефективнiсть по розширенню грудноi клiтки. Нi в якому разi не можна починати штучне дихання, не звiльнивши ротову порожнину вiд рiдини, слизу.

Припинення серцевоi дiяльностi може статися пiд впливом рiзних причин: ураження електричним струмом, отруiння, тепловий удар тощо. В .будь-якому разi у особи, яка подаi допомогу, i лише 3-6 хвилин для визначення дiагнозу i вiдновлення кровообiгу мозку.

При проведеннi непрямого масажу серця потерпiлого кладуть спиною на рiвну тверду поверхню. Той, хто подаi допомогу стаi збоку, на нижнiй край грудини (на 2-3 пальця вище неi) кладе долоню, зверху кладе другу пiд прямим кутом до першоi. При цьому пальцi не повиннi торкатися грудноi клiтини. Енергiйними ритмiчними рухами натискують з такою силою, щоб прогнути грудину на 4-5 см. Частота надавлювань - 60-80 разiв на хвилину.

Такий масаж потребуi значного фiзичного напруження i дуже стомлюi. Якщо реанiмацiю виконуi одна людини, то через кожнi 15 надавлювань з iнтервалом 1 с необхiдно, припинивши непрямий масаж серця, зробити штучним диханням два сильних вдихи (з iнтервалом 5 с). При участi в реанiмацii двох людей слiд проводити один вдих потерпiлому на кожнi 4-5 надавлювань грудноi клiтки (рис. 9). Ефективнiсть непрямого масажу серця оцiнюють по появi пульсацii на сонних, стегнових i променевих артерiях, пiдвищенню артерiального тиску, звуженню зiниць i появi реакцii на свiтло, зникненню блiдостi, подальшому вiдновленню самостiйного дихання. Транспортувати потерпiлих зi зупинкою дихання i серцевих скорочень можна тiльки пiсля вiдновлення серцевоi дiяльностi i дихання, або в спецiалiзованiй машинi швидкоi допомоги.

ВаЗагальновiдомо, як небезпечнi травми, що супроводжуються пошкодженням кровоносних судин. Кровотеча буваi зовнiшня та внутрiшня. В залежностi вiд виду уражених судин вона може бути артерiальна, венозна та капiлярна.

Артерiальна кровотеча найнебезпечнiша: яскраво-червона кров бтАЩi пульсуючим струменем у такт скорочення серцевого мтАЩяза. При пораненнi великоi судини (сонноi, плечовоi, стегновоi артерii, аорти) протягом кiлькох хвилин може статися значна втрата кровi, що загрожуватиме життю потерпiлого. В разi пошкодження невеликих судин достатньо накласти давлючу повтАЩязку. Щоб зупинити кровотечу великоi артерii, слiд скористатися найбiльш надiйним способом - накласти кровоспинний джгут вище мiсця кровотечi. Можна використовувати i пiдручнi засоби -пасок, гумову трубку, мiцну мотузку, смугу щiльноi тканини. Джгут затягують доти , поки спиниться кровотеча.

Проте надто затягувати не слiд, бо можна пошкодити мтАЩяза, пережати нерва, а це загрожуi паралiчем кiнцiвок i навiть iх змертвiнням. Джут залишають на пiвтори-двi години теплоi пори року, а в холодну не бiльш як на годину. Тому для контролю часу необхiдно пiдкласти пiд джгут записку, вказавши дату та точний час накладення джгута в 24-годин-ному вимiрюваннi.

Якщо необхiдно залишити джгут довше вказаного термiну, слiд притиснути пальцем вище мiсця пошкодження, зняти джгут на 10-15 хв, потiм знову накласти його трохи вище або нижче. Для швидкоi зупинки кровотечi можна притиснути артерii у певних мiсцях, вище мiсця пошкодження.

Венозна кровотеча значно менш iнтенсивна, нiж артерiальна. З пошкоджених вен темна, вишневого кольору кров витiкаi рiвномiрним струменем.

Зупинка венозноi кровотечi надiйно виконуiться за допомогою давлючоi повтАЩязки, для чого зверху рани, прикритоi бинтом, накладають кiлька шарiв марлi або жмуток вати i щiльно забинтовують.

Капiлярна кровотеча виникаi через пошкодження дрiбних кровоносних судин (капiляри). Кров витiкаi краплями, i звичайно кровотеча припиняiться самостiйно. Таку кровотечу легко зупинити звичайною стерильною повтАЩязкою, поклавши зверху пузир iз льодом.

Внутрiшня кровотеча дуже небезпечна, бо кров виливаiться в замкнутiй порожнинi i поставити точний дiагноз може тiльки лiкар.

Запiдозрити внутрiшню кровотечу можна iз зовнiшнього виду потерпiлого: вiн полотнii, на шкiри виступаi липкий холодний пiт, дихання часте поверхневе, пульс частий i слабкого наповнення. При таких ознаках треба негайно викликати тАЮШвидку допомогутАЭ, а до ii приiзду укласти потерпiлого або надати йому напiвсидячи положення i до гаданоi областi кровотечi (живiт, груди, голова) прикласти пузир iз льодом, або пляшку о холодною водою. Нi в якому разi не можна прикладати грiлку.

Найчастiше пошкодження мтАЩяких тканин та органiв тАУ ушиб, який виникаi пiсля удару тупим предметом. На цьому мiсцi зтАЩявляiться припухлiсть, а часто i синець. При розриви розривi здорових судин пiд шкiрою можуть зтАЩявитися згустки кровi.

При ушибi передусiм необхiдно створити спокiй пошкодженому органу, надати цiй областi тiла пiдвищене положення, покласти холод. Охолодження тамуi бiль, попереджаi розвиток набряку, зменшуi обсяг внутрiшнього кровоналиву.

При розтягу звтАЩязок, крiм перелiчених заходiв, необхiдна ще туга фiксуюча повтАЩязка. Для зменшення болi потерпiлому можна дати 0,25-0,5 таблетки анальгiну i амiдопiрину. Нi в якому разi не можна при ушибах та розтягах парити руки або ноги, тягнути або смикати.

Пошкодження суглоба iз змiщенням кiсток називаiться вивихом. Перша допомога при вивихах передбачаi передусiм зменшення болi. Для цього покласти холод на область пошкодженого суглоба, дати знеболюючi лiки, зафiксувати кiнцiвки в тому положеннi, яке стало пiсля травми.

Переломом називаiться порушення цiлостi кiстки. Вони бувають вiдкритi та закритi. При вiдкритих переломах пошкоджуються шкiрний покрив або слизовi, оболонки. При закритих цiлiсть шкiрного покриву i .слизових, оболонок не порушуiться i вони слугують бартАЩiром, що перешкоджаi проникненню iнфекцii в мiсце травми. Якщо перелом вiдкритий, не можна з рани видаляти кiстковi уламки або вправляти iх. Спочатку необхiдно зупинити кровотечу, змастити шкiру навколо рани настоянкою йоду i накласти стерильну повтАЩязку. Травмованiй частинi тiла необхiдно створити умови спокою i нерухомостi. для цього використовують стандартнi шини або пiдручнi засоби: лижi, палки, дощечки, парасольки, картон, пучки гiлля тощо. При накладаннi шини необхiдно додержуватись правила: вона повинна iммобiлiзувати суглоби, бути надiйно закрiплена, добре фiксувати область перелому, спочатку мас бути обкладена тканиною чи ватою.

Отруiння чадним газом (окисом вуглецю) можливе при поганiй вентиляцii у не провiтрюваних, щойно пофарбованих примiщеннях. Раннi симптоми отруiння: головний бiль, важкiсть у головi, нудота, запаморочення шум у вухах, серцебиття. Згодом виникаi мтАЩязова слабкiсть, блювання. При дальшому перебуваннi в отруiнiй атмосферi слабкiсть зростаi, виникаi сонливiсть, запаморочення, задишка.

Перша допомога полягаi у негайному виведеннi потерпiлого (або отруiного) з даного примiщення. В теплу пору року його краще винести на свiже повiтря. Сприяють лiквiдацii наслiдкiв отруiння розтирання тiла, прикладання грiлки до нiг, короткочасне вдиху нашатирю парiв нашатирного спирту.

Якщо отрута попала на шкiру, змити ii струменем води чи промокнути шматком тканини (вати), потiм обмити водою; при попаданнi отрути в очi ретельно промити водою або 2%-ним розчином соди. В разi попадання отрути в шлунково-кишковий тракт дати випити кiлька склянок води (бажано теплоi) або блiдо-рожевий розчин марганцевого кислого калiю, подразненням задньоi гортанi пальцем викликати блювання (промивання роблять два-три рази); пiсля цього дати потерпiлому пiвсклянки з 2-3 ложками активованого вугiлля, а потiм проносне (20г гiркоi солi на пiвсклянки води). При послабленнi дихання дати понюхати нашатирного спирту, а в разi зникнення пульсу робити непрямий масаж серця.

Опiки рiзного ступеня тяжкостi виникають з багатьох причин: пожежа, розпечений метал, киплячi рiдини та iн. Перша допомога - передусiм припинення дii високоi температури на потерпiлого. Одяг краще розрiзати, особливо там, де вiн пристав до опеченоi шкiри.

Наступна дiя падаючого допомогу - найскорiше накладання i асептичноi повтАЩязки для попередження iнфiкування обпеченоi поверхнi. Для повтАЩязки бажано використовувати iндивiдуальний пакет.

Хiмiчнi опiки виникають, вiд впливу на тiло концентрованих кислот та лугiв.

Перша допомога залежить вiд хiмiчноi речовини, що спричинила опiк. При враженнi концентрованими кислотами (крiм сiрчаноi) поверхню пiку необхiдно Протягом 15-20 хв змивати струменем холодноi води. Сiрчана кислота при взаiмодii з водою видiляi тепло, що посилюi опiк. Ефективне змивання мильним розчином, 3% розчином питноi соди (одна чайна ложка на склянку води). Мiсця опiкiв лугами також необхiдно добре промити струменем води, а потiм обробити 2% розчином оцтовоi чи лимонноi кислоти лимонний сiк). Пiсля того на обпечену поверхню треба накласти асептичну повтАЩязку чи прикласти серветку змочену оброблюваним розчином.

Опiки вiд фосфору небезпечнi тим, що фосфор на повiтрi спалахуi, i опiк стаi комбiнованим - i термiчним i хiмiчним. Вражену частину тiла слiд занурити у воду. Пiд водою вiддiлити шматки фосфору паличкою, ватою тощо. Можна змити фосфор сильним струменем води. Пiсля цього мiсце опiку обробляють 5% розчином купоросу i накладають суху стерильну повтАЩязку.

Опiки негашеним вапном не можна обробляти водою, видалення вапна i обробку проводять тваринним маслом чи олiiю. Необхiдно видалити всi шматочки вапна i потiм закрити рану марлевою повтАЩязкою.

Ушкодження тканин дiiю низькоi температури називають вiдмороженням.

Подаючи першу допомогу потерпiлому, слiд негайно зiгрiти його, особливо вiдмороженi частини тiла, для чого якомога швидше перенести у тепле примiщення. Перед усiм необхiдно зiгрiти вiдморожену частину тiла, вiдновити в нiй кровообiг. Найбiльшого ефекту можна досягти теплими ваннами. За 20 - 30 хв температуру води поступово пiдвищують з 20 до 40 В°С.

Пiсля ванни пошкодженi мiсця просушити (промокнути), стерильною повтАЩязкою i тепло вкрити. Не можна змащувати iх жиром i мазями, оскiльки це значно утруднюi наступну первинну обробку. Вiдмороженi дiлянки тiла не можна розтирати снiгом бо при цьому посилюiться охолодження, а крижинки ранять шкiру, що сприяi iнфiкуванню зони вiдможення.

Електротравма призводить до мiсцевих та загальних порушень органiзму. Мiсцевi змiни помiтнi в мiсцях входу i виходу електричного струму.

Враження блискавкою аналогiчно дii електричного струму, використованого в технiцi. На шкiрi часто зтАЩявляються плями темно-синього колiру, за контуром схожi на гiлки дерева (паралiч судин).

Найголовнiше при перший допомозi тАУ негайне припинення дii електричного струму.

При пошкодженнi, якi супроводжуються легкими загальними явищами (зомлiння, нетривале знепритомнiння, запаморочення, головний бiль, бiль в областi серця), перша допомога полягаi у створеннi спокою i доставки потерпiлого в лiкувальну установку. Необхiдно памтАЩятати, що загальний стан його може рiзко i непередбачено погiршитися найближчим часом пiсля травми, можуть зтАЩявитися порушення кровообмiну серця, явище повторного шоку i т. д. Такий стан iнодi спостерiгаiться у потерпiлого з легкими симптомами (головний бiль, загальна слабкiсть), тому всi громадяни з електротравмами пiдлягають госпiталiзацii.

При тяжких загальних явищах, якi супроводжуються зупинкою дихання, розвитком стану тАЮнесправжньоi смертiтАЭ, iдино вiрним вчинком i негайне проведення штучного дихання та непрямого масажу серця.

Заривати потерпiлого в землю категорично забороняiться.

Хворобливий стан, який гостро розвиваiться i пояснюiться перегрiвом органiзму в результатi тривалоi дii високоi температури зовнiшнього середовища, називаiться тепловим ударом. Причини перегрiву бувають рiзнi: затруджена тепловiддача з поверхнi тiла (висока температура, вологiсть i вiдсутнiсть руху повiтря) та пiдвищене утворення тепла (фiзична праця, порушення терморегуляцii).

Дiя прямих сонячних променiв на голову (у спеку) може завдати перегрiву головного мозку (сонячний удар).

Симптоми цих захворювань мiж собою. Спочатку хворий вiдчуваi втАЩялiсть, головний бiль. ЗтАЩявляються запаморочення, слабкiсть, бiль у ногах, спинi, iнодi блювання. Пiзнiше виникаi шум у вухах, задишка, часте серцебиття, темнii в очах.

Потерпiлого негайно необхiдно перенести в прохолодне мiсце, в затiнок, зняти одяг, покласти його трохи пiднявши голову. Створити спокiй, охолоджують голову i область серця (обливають водою, прикладають компреси з холодноi води). Не можна охолоджувати надто швидко. Потерпiлому дають прохолоднi напоi.

Перша допомога при укусах скажених тварин, отруйними змiями i комахами.

В разi укусiв не треба зразу ж зупиняти кровотечу, оскiльки це допомагаi видаленню слини тварини з рани. Необхiдно кiлька раз обробити шкiру навколо рани дезiнфiкуючим розчином, потiм накласти антисептичну повтАЩязку i доставити потерпiлого в лiкувальний заклад. Якщо в зонi укусу зтАЩявився набряк чи потерпiлому була надана проти змiiна виворотка, то робити пiдсос отрути немаi потреби. Хворому слiд накласти антисептичну повтАЩязку на рану, нерухомо зафiксувати кiнцiвки i обкласти пузирями льодом, доставити потерпiлого до лiкарнi.

Найчастiше трапляються укуси бджiл та ос. Необхiдно витягнути жало, обробити ранку антисептичним розчином. Послабiти бiль i зменшить набряк нанесення на шкiру гiдрокартизоновоi мазi.

Контрольнi запитання

1. Як правильно проводиться штучне дихання?

2. Як виконуiться непрямий масаж серця?

3. Види кровотечi при травмах.

4. Як зупинити артерiальну кровотечу?

5. Як накласти шину при переломах?

6. Яку долi карську допомогу надають при отруiннях?

7. Як зарадити при рiзних опiках?

Завдання для самостiйноi роботи

1. Викладiть послiдовнiсть проведення першоi долi карськоi допомоги.

2. Опишiть виконання першоi допомоги при незначних пораненнях.

3. Вивчить виконання непрямого масажу серця.

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством