Небезпека роботи з електромережами
Змiст
1. Особливостi впливу електричного струму на органiзм людини
2. Надання першоi медичноi допомоги при ураженi електричним струмом
3. Висновок
4. Список використаноi лiтератури
1. Особливостi впливу електричного струму на органiзм людини
Електричний струм, проходячи через тiло людини, зумовлюi перетворення поглинутоi органiзмом електричноi енергii в iншi види i спричиняi термiчну, електролiтичну, механiчну i бiологiчну дiю. Найбiльш складною i бiологiчна дiя, яка притаманна тiльки живим органiзмам. Термiчний i електролiтичний вплив властивi будь-яким провiдникам.Термiчний вплив електричного струму характеризуiться нагрiванням тканин аж до опiкiв. Статистика свiдчить, що бiльше половини всiх електротравм становлять опiки. Вони важко пiддаються лiкуванню, тому що глибоко проникають у тканини органiзму. В електроустановках напругою до 1 кВ найчастiше спостерiгаються опiки контактного виду при дотиканнi тiла до струмопровiдних частин. Опiки можливi при проходженнi через тiло людини струму бiльше 1А. Тiльки при великому струмi тканини, якi уражаються, нагрiваються до температури 60-700С i вище, при якiй згортаiться бiлок i з'являються опiки. Майже у всiх випадках включення людини в електричний ланцюг на ii тiлi i в мiсцях дотикання спостерiгаються тАЬелектричнi знакитАЭ сiро-жовтого кольору круглоi або овальноi форми.
При опiках вiд впливу електричноi дуги можлива металiзацiя шкiри частками металу дуговоi плазми. Уражена дiлянка шкiри стаi твердою, набуваi кольору солей металу, якi потрапили в шкiру. Електролiтична дiя струму виявляiться у розкладаннi органiчноi рiдини, в тому числi кровi, яка i електролiтом, та в порушеннi ii фiзико-хiмiчного складу. Бiологiчна дiя струму виявляiться через подразнення i збудження живих тканин органiзму, а також порушення внутрiшнiх бiологiчних процесiв. Механiчна дiя струму призводить до розриву тканин органiзму внаслiдок електродинамiчного ефекту, а також миттiвого вибухоподiбного утворення пари з тканинноi рiдини i кровi.
Внаслiдок дii електричного струму або електричноi дуги виникаi електротравма. Електротравми умовно подiляють на загальнi i мiсцевi. До мiсцевих травм належать опiки, електричнi знаки, електрометалiзацiя шкiри, механiчнi пошкодження, а також електрофтальмiя (запалення очей внаслiдок впливу ультрафiолетових променiв електричноi дуги). Загальнi електротравми називають також електричними ударами. Вони i найбiльш небезпечним видом електротравм. При електричних ударах виникаi збудження живих тканин, судомне скорочення мтАЩязiв, паралiч мтАЩязiв опорно-рухового апарату, мтАЩязiв грудноi клiтки (дихальних), мтАЩязiв шлуночкiв серця.
Розрiзняють три ступенi впливу струму при проходженнi через органiзм людини (змiнний струм):
o вiдчутний струм тАУ початок болiсних вiдчуттiв (до 0-1,5 мА);
o невiдпускний струм тАУ судоми i бiль, важке дихання (10-15 мА);
o фiбриляцiйний струм тАУ фiбриляцiя серця при тривалостi дii струму 2-3с, паралiч дихання (90-100 мА). Струм бiльш 5 А (50 Гц) як змiнний так i постiйний викликаi миттiву зупинку серця.
Змiнний струм небезпечнiший за постiйний. При струмi 20-25 мА пальцi судомно стискають узятий в руку предмет, який опинився пiд напругою, в м'язи передплiччя паралiзуються i людина не може звiльнитися вiд дii струму. У багатьох паралiзуються голосовi зв'язки: вони не можуть покликати на допомогу.
Маi значення шлях струму через тiло i особливо мiсця входу i виходу струму. РЖз можливих шляхiв проходення струму через тiло людини найбiльш небезпечним i той, при якому вражаiться головний мозок (голова-руки, голова-ноги), серце i легенi (руки-ноги). Але вiдомi випадки смертельних уражень електричним струмом, коли струм зовсiм не проходив через серце, легенi, а йшов, наприклад, через палець або через двi точки на гомiлцi. Це пояснюiться iснуванням на тiлi людини особливо уразливих точок, якi використовують при лiкуваннi голкотерапiiю.
Опiр тiла людини визначаiться опором внутрiшнiх органiв, та опором зовнiшнiх шкiряних тканин, причому опiр шкiри складаi основну долю загального опору. Найбiльший опiр маi верхнiй шар шкiри (епiдермiс) i може складати десятки кОм. Опiр внутрiшнiх тканин тiла людини незначний i складаi 300-500 Ом. Так як при зволоженi, забрудненi та пошкодженi шкiри (потовидiлення, порiзи, царапини i т. п.), збiльшеннi сили струму та часу його дii, збiльшенi площi контакту з струмоведучими елементами опiр тiла людини зменшуiться до мiнiмального значення - опору внутрiшнiх органiв а також при частотi струму 50 Гц iмнiснi опори малi, то для розрахункiв опiр тiла людини приймають чисто активним та рiвним 1 кОм. Напруга дотику пливаi на наслiдки враження. Чим вище напруга дотику тим небезпека поразки бiльше, так як при напрузi бiльше 100 В вiдбуваiться пробiй зовнiшнього шкiряного покрову, загальний опiр людини зменшуiться i струм, що протiкаi по тiлу, збiльшуiться.
Тривалiсть дii електричного струму в багатьох випадках i визначаючим фактором, вiд якого залежить наслiдки враження струмом: з збiльшенням тривалостi впливу електричного струму загальний опiр людини зменшуiться, тому небезпека поразки збiльшуiться. Рiд та частота струму також впливаi на наслiдки враження. При напрузi до 500 В змiнний струм у 4-5 разiв небезпечнiше постiйного. При бiльш високiй напрузi - постiйний струм бiльш небезпечний через можливостi загоряння електричноi дуги. Найбiльш небезпечний електричний струм частотою до 200 Гц. При бiльш високих частотах струм сприймаiться як постiйний i небезпечнiсть враження помiтно знижуiться.
Шлях струму у органiзмi людини суттiво впливаi на наслiдки враження. Небезпечнiсть враження особливо велика якщо струм проходить через життiво важливi органи - серце, легенi, головний мозг та безпосередньо дii на цi органи. Видiляють два основних дотику людини до струмоведучих частин: однополюсний та двополюсний. При однополюсному дотику людина доторкаiться до одноi з фаз електроустановки яка знаходиться пiд напругою, при двополюсному - до двох фаз електроустановки одночасно.
Умови оточуючого середовища визначають ступень небезпеки враження людини. Згiдно ПУЕ примiщення по характеру навколишнього середовища подiляють на: нормальнi, сухi, вологi, сирi, особливо сирi, жаровi, пиловi, та з хiмiчно активною середовищем.
До сухих вiдносяться примiщення, вiдносна вологiсть яких не привищуi 60%. Вологими вважаються примiщення, в яких волога видiляiться не постiйно а в невеликих кiлькостях, а вiдносна вологiсть складаю бiльш 60-70%. Сирими i примiщення , вiдносна вологiсть яких довгий час привищуi 76%. Особливо сирими називаються примiщення, вiдносна вологiсть яких близька до 100% (стеля, стiни, пiдлога покритi вологою). До жарких вiдносяться примiщення, температура яких пiд дiiю рiзних теплових випромiнювань перевищуi постiйно чи перiодично (бiльш доби) +300С.
Пиловими вважаються примiщення, у яких по умовам виробництва видiляiться технологiчний пил у такiй кiлькостi , що може осiдати на проводах , проникати в середину машин апаратiв i т. п. Пиловi примiщення подiляють на примiщення з струмопроводячим та неструмопроводячим пилом.
В примiщеннях з хiмiчною активним чи органiчним середовищем постiйно чи на протязi тривалого часу мають мiсце агресивнi пари, гази, рiдини якi дiють на iзоляцiю та струмоведучi частини електрообладнання. РЖндивiдуальнi особливостi та стан органiзму людини впливаi на наслiдки враження електричним струмом. Струм, викликаючий незначнi вiдчуття у одноi людини , може бути невiдпускаючим для iншоi. Характер дii струму однiii величини залежить вiд маси людини , його фiзичного розвитку та темпераменту. Для жiнок пороговi значення струму приблизно у пiвтора рази нижче, нiж для чоловiкiв. Ступень дii струму залежить вiд стану органiзму. Так, у станi стомлення i сптАЩянiння люди значно бiльш чуттiвi до дii струму. Установлено, що фiзично здоровi люди переносять електричнi удари, нiж хворi. Пiдвищене сприйняття до електричного струму мають люди, якi страждають захворюваннями серця, шкiри, легких та нервами.
При ураженнi електричним струмом насамперед необхiдно надати потерпiлому першу долiкарську допомогу.
2. Надання першоi допомоги при ураженнi електричним струмом
Перша медична допомога тАФ це комплекс заходiв, спрямованих на вiдновлення або збереження здоров'я потерпiлих, здiйснюваних немедичними працiвниками (взаiмодопомога) або самим потерпшим (самодопомога). Найважливiше положення надання першоi допомоги тАФ ii термiновiсть. Чим швидше вона надана, тим бiльше сподiвань на сприятливий наслiдок.
Послiдовнiсть надання першоi допомоги:
тАФ усунути вплив на органiзм ушкоджуючих факторiв, котрi загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцiнити стан потерпшого;
тАФ визначити характер та важкiсть травми, найбiльшу загрозу для життя потерпiлого i послiдовнiсть заходiв щодо його рятування;
тАФ виконати необхiднi заходи з рятування потерпших в послiдовностi термiновостi (вiдновити прохiднiсть дихальних шляхiв, здiйснити штучне дихання, провести зовнiшнiй масаж серця);
тАФ пiдтримати основнi життiвi функцii потерпшого до прибуття медичного працiвника;
тАФ викликати швидку медичну допомогу або вжити заходiв щодо транспортування потерпiлого до найближчого лiкувального закладу.
Рятування потерпiлих вiд впливу електричного струму залежить вiд швидкостi звiльнення його вiд струму, а також вiд швидкостi та правильностi надання йому допомоги. Зволiкання може зумовити загибель потерпiлого. При ураженнi електричним струмом смерть часто буваi клiнiчною, тому нiколи не слiд вiдмовлятися вiд надання допомоги потерпiлому i вважати його мертвим через вiдсутнiсть дихання, серцебиття, пульсу. Вирiшувати питання про доцiльнiсть або непотрiбнiсть заходiв з оживлення та винести заключения про його смерть маi право лише лiкар.
Весь персонал, що обслуговуi електроустановки, електричнi станцii, пiдстанцii i та електричнi мережi, повинен не рiдше 1 разу на рiк проходити iнструктаж з технiки безпеки про експлуатацiю електроустановок, з надання першоi медичноi допомоги, а також практичне навчання з прийомiв звiльнення вiд електричного струму, виконання штучного дихання та зовнiшнього масажу серця. Заняття повиннi проводити компетентнi особи з медичного персоналу або iнженери з технiки безпеки, котрi пройшли спецiальну пiдготовку i мають право навчати персонал пiдприiмства наданню першоi допомоги. Вiдповiдальним за органiзацiю навчання i керiвник пiдприiмства.
В мiсцях постiйного чергування персоналу повиннi бути:
тАФ аптечка з необхiдними пристосуваннями та засобами для надання першоi медичноi допомоги;
тАФ плакати, присвяченi правилам надання першоi допомоги, виконання штучного дихання та зовнiшнього масажу серця, вивiшенi на видних мiсцях.
Дотик до струмоведучих частинi що знаходяться пiд напругою, викликаi мимовiльне судомне скорочення м'язiв та загальне збудження, котре може призвести до порушення i навiть повного припинення дiяльностi органiв дихання та кровообiгу. Якщо потерпiлий тримаi провiд руками, його пальцi так сильно стискаються, що звiльнити провiд стаi неможливим. В зв'язку з цим першою дiiю того, хто надаi першу допомогу, повинне бути швидке вимкнення тiii частини електроустановки, до котроi доторкаiться потерпiлий. Вимкнення здiйснюiться за допомогою вимикачiв, рубильника або iншого вимикаючого апарата.
Якщо вимкнути установку швидко не можна, слiд вжити заходiв щодо звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин, до котрих вiн торкаiться. У всiх випадках той, хто надаi допомогу, не повинен доторкатися до потерпiлого без належних запобiжних заходiв, оскiльки це небезпечно для життя. Вiн також повинен слiдкувати, щоб самому не опинитися в контактi з струмоведучою частиною або пiд кроковою напругою.
Для звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин або провода напругою до 1000 В слiд скористатись канатом, палицею, дошкою або; будь-яким сухим предметом, що не проводить електричного струму.
Потерпiлого можна також вiдтягнути за його одяг (якщо вiн сухий та вiдстаi вiд тiла), уникаючи дотику до оточуючих металевих предметiв та частин тiла. З метою iзоляцii рук той, хто надаi допомогу, повинен одягнути дiелектричнi рукавицi або обмотати руку шарфом, натягнути , на руку рукав пiджака або пальто, накинути на потерпiлого гумовий килимок, прогумований матерiал (плащ) або просто сухий матерiал. Можна також iзолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку або непровiдну пiдстилку, жмут одягу. При вiддiленнi потерпiлого вiд струмопровiдних частин рекомендуiться дiяти однiiю рукою.
Якщо електричний струм проходить в землю через потерпiлого i вiн судорожно стискаi один провiд, то простiше перервати струм, вiдокремивши потерпiлого вiд землi (пiдсунувши пiд нього суху дошку, або вiдтягнувши за ноги вiд землi вiрьовкою, або вiдтягнувши за одяг), дотримуючись при цьому запобiжних заходiв. Можна також перерубати дроти сокирою з сухою ручкою або перекусити iх iнструментом з iзольованими ручками. Перерубувати або перекушувати проводи слiд пофазово, тобто кожний провiд окремо, при цьому рекомендуiться стояти на сухих дошках, на дерев'янiй драбинi.
Для звiльнення потерпiлого вiд струмоведучих частин пiд напругою понад 1000 В слiд одягнути дiелектричнi рукавицi та боти i дiяти штангою або iзольованими клiщами, розрахованими на вiдповiдну напругу Не слiд забувати про небезпеку кроковоi напруги, якщо струмоведуча частина лежить на землi. Тому пiсля звiльнення потерпiлого необхiдно винести з цiii зони. Без засобiв захисту пересуватися в зонi розтiкання струму по землi слiд не вiдриваючи ноги одна вiд одноi
На лiнiях електропередачi, коли iх не можна швидко вимкнути, слiд з цiiю метою здiйснити замикання проводiв накоротко, накинувши на них гнучкий провiд. Провiд повинен бути вiдповiдного поперечного перетину, щоб вiн не перегорiв при проходженнi через нього струму короткого замикання. Перед накиданням провода один кiнець слiд заземлити (приiднати його до металевоi опори, до заземлювального спуску). З метою забезпечення зручностi накидання на вiльний кiнець провiдника бажано прикрiпити вантаж. Накидати провiд слiд так, щоб вiн не торкнувся людей. Якщо потерпiлий торкаiться лише одного провода, то достатньо заземлити лише цей провiд. Заходи долiкарськоi допомоги залежать вiд стану, в якому знаходиться потерпiлий пiсля звiльнення вiд електричного струму. Пiсля звiльнення потерпiлого вiд дii електричного струму необхiдно оцiнити його стан. У всiх випадках ураження електричним струмом необхiдно обов'язково викликати лiкаря незалежно вiд стану потерпiлого. Якщо потерпiлий при свiдомостi та стiйке дихання i i пульсом, але до цього втрачав свiдомiсть, його слiд покласти на пiдстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий затруднюi дихання, забезпечити приплив свiжого повiтря, розтерти i зiгрiти тiло та забезпечити повний спокiй, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпiлий, котрий знаходиться без свiдомостi, прийде до тями, слiд дати йому випити 15тАФ20 краплин настоянки валерiани i гарячого чаю. Нi в якому разi не можна дозволяти потерпiлому рухатися, а тим бiльше продовжувати роботу, оскiльки вiдсутнiсть важких симптомiв пiсля ураження не виключаi можливостi подальшого погiршення стану. Лише лiкар може робити висновок про стан здоров'я потерпiлого. Якщо потерпший дихаi рiдко i судорожно, але у нього не намацуiться пульсу необхiдно вiдразу зробити йому штучне дихання. За вiдсутностi дихання та пульсу у потерпiлого внаслiдок рiзкого погiршення кровообiгу мозку розширюються зiницi, зростаi синюшнiсть шкiри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на вiдновлення життiвих функцiй шляхом проведення штучного дихання та зовнiшнього (непрямого) масажу серця. Потерпiлого слiд переносити в iнше мiсце лише в тих випадках, коли йому та особi, що надаi допомогу, продовжуi загрожувати небезпека або коли надання допомоги на мiсцi не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слiд роздягати потерпiлого. Не обов'язково, щоб при проведеннi штучного дихання потерпiлий знаходився в горизонтальному положеннi. Якщо потерпiлий знаходиться на висотi, необхiдно перед спуском на землю зробити штучне дихання безпосередньо в люльцi, на щоглi i на опорi. Опустивши потерпiлого на землю, необхiдно вiдразу розпочати проведення штучного дихання та масажу серця i робити це до появи самостiйного дихання i вiдновлення дiяльностi серця або передачi потерпшого медичному персоналу.
3. Висновок
Одже, широке використання електроенергii у всiх галузях народного господарства та у побуту приводить до значного розширення кола осiб пов'язаних з експлуатацiiю електроприладiв.
Порушення вимог електробезпеки при роботi на електроустановках, як правило, приводить до електротравм.
Електротравма - травма, викликана впливом електричного струму або електричноi дуги.
Електричний струм може викликати:
- термiчну (опiк);
- хiмiчну (змiни складу кровi);
- механiчну (розрив тканин);
- бiологiчну (подразнення та порушення живих тканин органiзму, фiбриляцiя серця) та iншi дii.
При ураженнi електричним струмом насамперед необхiдно надати потерпiлому першу долiкарську допомогу. Рятування потерпiлих вiд впливу електричного струму залежить вiд швидкостi звiльнення його вiд струму, а також вiд правильностi надання йому допомоги. Зволiкання може зумовити загибель потерпiлого. Правила надання долiкарськоi допомоги потерпiлому вiд ураження електричним струмом повинен знати кожен, адже можливо саме вiд цього буде залежити життя твоiх родичiв або друзiв.
4. Список використаноi лiтератури
1. Основи охорони працi: Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. тАФ Вид. 2-е тАФ Львiв: Афiша, 2000. тАФ 348 с.
2. Основи охорони працi: Гандзюк М.П., Желiбо РД.П., Халiмовський М.О. Пiдручник. 2-е вид. / За ред. М.П. Гандзюка. -К.: Каравела, 2004. - 408 с.
Вместе с этим смотрят:
РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"
РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм
Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах