Мiстобудiвне проектування

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Джерела iнформацii для ведення мiстобудiвного кадастру

1.1 Визначення джерел iнформацii для проведення мiстобудiвного кадастру

1.2 Пiдготовка вихiдного планово-картографiчного матерiалу з використанням спецiального програмного забезпечення

Роздiл 2. Визначення обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру

2.1 Нумерацiя обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру

2.2.Типова класифiкацiя обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру

Роздiл 3. Органiзацiя прибудинковоi територii багатоквартирного будинку

3.1 Формування прибудинковоi територii

3.2 Визначення меж прибудинковоi територii

Роздiл 4. Створення банку даних мiстобудiвного кадастру

4.1 Побудова реiстрацiйних даних про обтАЩiкт мiстобудiвного кадастру

4.2 Схема банку даних мiстобудiвного кадастру

Роздiл 5. Створення файлу обмiну земельно-кадастровими даними ( IN-4 )

5.1 Органiзацiя створення кадастрового реiстру

5.2 Програма створення автоматизованоi системи ведення кадастру

Роздiл 6. Реiстрацiя земельноi дiлянки

6.1 Заповнення реiстрацiйноi картки

6.2 Заповнення поземельноi книги

Висновки

Перелiк використаноi лiтератури

Вступ

Мiстобудiвний кадастр - це автоматизована iнформацiйна система, яка мiстить данi про мiськi територii, об'iкти мiського середовища.

Основне завдання мiстобудiвного кадастру - накопичення, обробка i видача iнформацii для:

- розробки генерального плану мiста;

- управлiння i перспективного планування розвитку мiста та його окремих районiв;

- проектування об'iктiв промислового i цивiльного призначення на територii мiста;

- експлуатацii об'iктiв мiського господарства (включаючи iнженернi мережi), визначення обсягiв i строкiв iх реконструкцii;

- вдосконалення облiку та рацiонального використання об'iктiв нерухомостi i природних ресурсiв;

- вирiшення завдань оподаткування, введення нормативноi плати за користування природними ресурсами i санкцiй за забруднення навколишнього середовища, нерацiональне землекористування;

- виконання виробничих завдань рiзними органiзацiями, службами й установами мiста;

- забезпечення вихiдною iнформацiiю галузевих автоматизованих систем;

- виконання завдань земельноi реформи, вiдведення земельних дiлянок, землевпорядкування, охорони прав землекористувачiв, орендарiв i землевласникiв;

- проведення природоохоронних заходiв.

Мiстобудiвний кадастр включаi в себе вiдомостi про :

1) просторове положення мiсцевих територiй i обтАЩiктiв, розмiщених як на земнiй поверхнi так i пiд нею;

2) вiдомостi про iснуючi явища i процеси та тi, якi мають розвиватися в мiстi;

3) про економiчний, правовий стан цих територiальних обтАЩiктiв, iх природи, господарськi, якiснi i кiлькiснi характеристики.

Кадастрова iнформацiя повинна вiдповiдати поставленим вимогам:

1) територiальна привтАЩязка даних;

2) необхiдний ступiнь узагальнення даних, якi дозволяють забезпечити iх багаторазове i цiльове використання;

3) оперативнiсть iнформацii;

4) достовiрнiсть i точнiсть узагальнення i однорiднiсть даних;

Мiстобудiвний кадастр складаiться iз :

- кадастрових планiв;

- реiстрацii землекористувань;

- реiстрацii будинкiв i споруд;

- реiстрацii iнженерних мереж;

- реiстрацii вулично-дорожньоi мережi.

Мiсто - це великий населений пункт, який представляi собою певний, вiдмiнний вiд села, тип соцiально-економiчноi органiзацii суспiльства. Мiсту притаманна специфiчна демографiчна, професiйна й органiзацiйна структура. Поняття мiста невiдтАЩiмне вiд поняття територiального розподiлу працi.

У структурi мiст, як правило, видiляють особливi мiськi зони: центр, житлову, промислову та iн. У сучасних мiстах можна видiлити функцiональнi вузли, якi об'iднують працю, побут i вiдпочинок жителiв. Вiдповiдно до функцiональних особливостей мiських зон, земельнi дiлянки у складi мiських територiй можуть використовуватися для рiзних цiлей: розмiщення житлових, адмiнiстративних, торговельних, промислових будiвель i споруд, проiздiв, вулиць, майданiв, паркiв, залiзничних шляхiв, органiзацii сiльськогосподарського виробництва тощо. При всiй рiзноманiтностi використання мiських територiй загальним для них i обслуговування потреб мiста. Водночас вiдмiнностi у характерi використання земельних дiлянок, якi входять у склад мiських земель, накладають вiдбиток на iх правовий режим, а отже, й на змiст мiстобудiвного кадастру. Вiдповiдно до особливостей правового режиму мiських земель видiляють iх рiзновидностi.

Для мiста характерна пiдвищена густота населення i компактнiсть забудови. Вiднесення населеного пункту до категорii мiста оформляiться в певному порядку i супроводжуiться встановленням його мiськоi межi i мiських земель.

Мiськi землi - це територiя, яка i базою для житлового, культурно-побутового, промислового та iншого будiвництва, а також для розмiщення шляхiв сполучення. При цьому пiд територiiю мiста розумiють всi землi, якi знаходяться в рамках межi мiста. Остання виконуi двi функцii: по-перше, вона i границею, яка вiддiляi землi мiста вiд iнших категорiй земель, по-друге, виконуi роль адмiнiстративноi границi мiста, тобто виконуi тi ж функцii, що й межа району, областi тощо. Встановлення межi мiста (основою чого служать рiшення вiдповiдного державного органу про визнання населеного пункту мiстом) маi iстотне юридичне значення, оскiльки з цього моменту на данiй територii починаi дiяти правовий режим мiських земель. В Украiнi видiляють наступнi категорii мiст: районного, обласного i республiканського пiдпорядкування.

Завдання мiстобудування - це планувальна органiзацiя територii. Тому мiстобудування часто називають ще плануванням населених пунктiв, чи районним або мiським плануванням.

Мiстобудiвна дiяльнiсть мiстить значнi за обсягом роздiли теоретичних обТСрунтувань, що зрiднюi ii за характером з науковою дiяльнiстю. Як галузь наукового знання, мiстобудування дослiджуi закономiрностi формування та функцiонування територiальних систем рiзного iiрархiчного рiвня, розробляi принципи i критерii прийняття проектних рiшень у виглядi:

- правил i норм проектування;

- стереотипних елементiв мiстобудiвних рiшень;

- технологiй (процедур) i методичних розробок окремих проектних завдань;

- моделей-концепцiй перспективного розвитку територiальних систем.

Головними напрямками мiстобудiвноi дiяльностi i:

1) розробка i реалiзацiя мiстобудiвноi документацii;

2) визначення територiй, вибiр, вилучення (викуп) i надання земель для мiстобудiвних потреб;

3) розмiщення будiвництва житлово-цивiльних, виробничих та iнших об'iктiв, формування мiстобудiвних ансамблiв i ландшафтних комплексiв, зон вiдпочинку та оздоровлення населення;

4) створення соцiальноi, iнженерноi i транспортноi iнфраструктури територii та населених пунктiв;

5) захист життiвого та природного середовища вiд шкiдливого впливу техногенних i соцiально-побутових чинникiв, небезпечних природних явищ;

6) збереження пам'яток архiтектури i мiстобудування, iсторичного середовища, природного ландшафту.

Таким чином, у системi управлiння розвитком мiста за прийняття i здiйснення мiстобудiвних рiшень вiдповiдальнi три сфери:

а) прогнозування, в якiй готуiться народногосподарська концепцiя розвитку мiста;

б) проектування, завдання якоi полягаi у визначеннi конструктивного шляху розвитку i засобiв його реалiзацii;

в) будiвництва, в якiй здiйснюiться реалiзацiя мiстобудiвних рiшень.

Оперативне керiвництво мiстобудiвною дiяльнiстю покладаiться на мiсцевi органи влади, в яких створюiться вiдповiдна служба головного архiтектора мiста. Ця служба координуi весь мiстобудiвний процес:

- органiзацiю i здiйснення мiстобудiвних проектiв;

- готуi рiшення про вiдведення земельних дiлянок для будiвництва;

- здiйснюi контроль за будiвництвом та здачею об'iктiв в експлуатацiю.

Змiст мiстобудiвного проектування розкриваiться через систему дiй щодо пiдготовки, прийняття та реалiзацii проектних рiшень, якi спрямованi на одержання комплексу ефектiв:

- соцiального, який досягаiться за рахунок рацiонального розмiщення виробничих сил i розселення;

- екологiчного, спрямованого на полiпшення i збереження природних ландшафтiв, рацiональне використання ресурсiв, оздоровлення середовища;

- естетичного, що виникаi завдяки полiпшенню архiтектурно-художньоi виразностi мiста та його окремих ансамблiв.

В данiй курсовiй роботi ми проводимо всi ранiше перерахованi види робiт. При цьому ми повиннi зробити такi види робiт, як формування меж кадастрових кварталiв, меж прибудинкових територiй в одному кадастровому кварталi та побудувати проектний план прибудинковоi територii. Головне нам необхiдно навчитися вести кадастрову реiстрацiю земельних дiлянок i нерухомостi та вивчити механiзм присвоiння кадастрових номерiв обтАЩiктiв нерухомого майна розташованих на земельнiй дiлянцi. Проведення цих робiт полягаi в присвоiннi кадастрових номерiв обтАЩiктам нерухомого майна, що розташованi на земельнiй дiлянцi, та заповненнi реiстрацiйноi картки земельноi дiлянки.

Роздiл 1. Джерела iнформацii для ведення мiстобудiвного кадастру

1.1 Визначення джерел iнформацii для проведення мiстобудiвного кадастру

Основним документом, що регламентуi мiстобудiвну дiяльнiсть в нашiй краiнi, i Закон Украiни "Про основи мiстобудування", прийнятий Верховною Радою у листопадi 1992 року.

Вiдомостi та данi для ведення мiстобудiвного кадастру населених пунктiв збираються з документованих державних, вiдомчих та iнших джерел iнформацii, зокрема:

ð про землi з даних державного земельного кадастру;

ð про сучасне i перспективне призначення територiй, iхню належнiсть до вiдповiдних функцiональних зон з матерiалiв затвердженоi мiстобудiвноi документацii;

ð про мiсцеположення окремих територiй, земельних дiлянок, будинкiв, споруд та iнженерних комунiкацiй з топографо-геодезичних i картографiчних матерiалiв;

ð про iнженерно-геологiчний стан територiй з матерiалiв iнженерно-геологiчних вишукувань;

ð про будинки i споруди з даних технiчноi iнвентаризацii та проектних рiшень цих об'iктiв;

ð про екологiчний стан територii з даних екологiчних, гiдрометеорологiчних, радiологiчних, санiтарно-гiгiiнiчних та iнших дослiджень.

РЖнформацiя для ведення мiстобудiвного кадастру може бути одержана також шляхом проведення спецiальних робiт i спостережень або оцiнкою певних матерiалiв.

Органiзацiя ведення мiстобудiвного кадастру забезпечуiться мiсцевими державними адмiнiстрацiями i виконавчими комiтетами мiсцевих Рад народних депутатiв.

Мiстобудiвний кадастр ведеться за рахунок коштiв мiсцевого бюджету. Ведення мiстобудiвного кадастру здiйснюiться мiсцевими органами мiстобудування i архiтектури на основi нормативно-методичних документiв, затверджених Мiнбудархiтектури.

Для виконання робiт по веденню мiстобудiвного кадастру при мiсцевих органах мiстобудування i архiтектури можуть утворюватися спецiалiзованi пiдроздiли, в тому числi госпрозрахунковi, або залучатися на договiрних засадах науково-дослiднi та проектнi органiзацii мiстобудiвного профiлю, iншi спецiалiзованi органiзацii.

Пiдприiмства, установи i органiзацii надають iнформацiю, необхiдну для ведення мiстобудiвного кадастру в порядку та обсягах, установлених Мiнбудархiтектури.

Узагальнення окремих даних мiстобудiвних кадастрiв провадиться на рiвнi адмiнiстративних районiв, областей та Украiни в цiлому. Форми звiтностi визначаються Мiнбудархiтектури за участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мiнприроди, Укргеодезкартографii за погодженням з Мiнстатом.

Основою мiстобудiвного кадастру i топографо-геодезична iнформацiя, яка забезпечуiться на iдиних системах мiських планових i висотних координат i кадастрових кодiв об'iктiв. При цьому ii роль i змiст визначаються метою i завданнями, якi поставленi перед мiським кадастром.

На першому етапi розробки курсовоi роботи мною було отримано та вивчено на предмет пошкоджень картографiчний матерiал масштабу 1:500, який мною був дослiджений i, пiсля затвердження на вiдповiднiсть нормам та стандартам, подiлений на кадастровi квартали. Подiливши територiю на квартали, межами яких являються реальнi обтАЩiкти (огорожа, вулична мережа i т.д.), мною було обрано один, на прикладi якого ми й будемо розглядати процедуру реiстрацii багатоквартирного жилого будинку. Пiсля детального вивчення та аналiзу картографiчного матерiалу я за допомогою сканера та комптАЩютеру перевiв даний картографiчний матерiал з паперового в цифровий.

Сканування паперового матерiалу тАУ це створення графiчного файлу з растровим зображенням цього матерiалу. При скануваннi треба наперед правильно задати параметри (роздiльна здатнiсть, кольорова гама, електронний формат) растрового зображення паперових матерiалiв. Рекомендуiться зберiгати растровi зображення в файлах форматiв *.jpeg, *.jpg, *.bmp, *.tiff. Основною вимогою при скануваннi великого картографiчного матерiалу на сканерах, якi мають меншу площу сканування нiж вихiдне зображення i те, що растровi зображення сумiжних фрагментiв ВКМ повиннi перекривати деяку сумiжну смугу територii з тим, щоб iх можна було зшити в програмi по двох спiльних точках.

У нашому випадку для сканування ВКМ використовувався сканер Samsung 1320. Максимальний розмiр областi сканування тАУ формат А3.

Оскiльки наш вихiдний картографiчний матерiал за своiми розмiрами звичайно набагато переважаi розмiр сканеру, то доводиться сканувати iх по частинах. Слiд при цьому спостерiгати, щоб кожне скановане растрове зображення охоплювало дiлянки (смуги) територii, нанесеноi на ВКМ, спiльнi з дiлянками, що мають бути представленi на iнших сканованих растрових зображеннях частинами. Тiльки в такому разi iх можливо коректно зшити в комптАЩютернiй програмi (наприклад в EasyTrace або в AutoCad), i отримати iдине i повне растрове зображення ВКМ.

Далi було проведено векторизацiю вихiдного картографiчного матерiалу, яка полягаi у створеннi векторних шарiв та нанесеннi на них обтАЩiктiв мiсцевостi у виглядi точок, лiнiй та полiгонiв. Мною було оцифровано обтАЩiкти, що знаходились на територii обраноi земельноi дiлянки i таким чином створено нову цифрову карту, яка i iдентична растровiй один до одного. Одночасно, в таблицю атрибутивних даних автоматично вносяться у вiдповiднi стовпцi непросторовi данi про обтАЩiкт. Всi данi можна отримати натиснувши на необхiдний обтАЩiкт i в атрибутивнiй таблицi зтАЩявиться вся iнформацiя про нього.

Роздiл 2. Визначення обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру

В основi облiку та зберiгання даних у мiстобудiвному кадастрi i об'iкт. У мiстобудiвному кадастрi визначенi наступнi об'iкти:

- дiлянка землекористування (землеволодiння);

- будинок (споруда);

- дiлянка та вузол iнженерноi мережi;

- дiлянка та вузол вулично-дорожньоi мережi;

- територiальнi зони (функцiональнi, охороннi, а також тi, що характеризують iнженерно-геологiчну та екологiчну ситуацiю в населеному пунктi).

Кожний об'iкт характеризуiться затвердженим перелiком показникiв. Показники подiляються на наступнi типи:

- правовi

- метричнi

- технiчнi

- вартiснi

- функцiональнi

- геодезичнi координати.

Сукупнiсть даних по об'iкту мiстобудiвного кадастру, що занесенi у спецiальнi форми, складаi паспорт об'iкту. Данi про об'iкти подаються у виглядi чисел, текстових рядкiв, кодiв та графiчних зображень.

Присвоювання кодiв об'iктам проводиться з використанням державних i локальних класифiкаторiв, якi затверджуються Мiнбудархiтектури Украiни.

Земельнi дiлянки з багатоквартирними будинками, а також належнi iм будiвлi споруди i територii можуть надаватися в постiйне користування установам i органiзацiям, якi здiйснюють управлiння цими будинками.

Прибудинкова територiя тАУ це встановлена за проектом подiлу територii мiкрорайону чи кварталу та проектом забудови земельноi дiлянки багатоквартирноi не садибноi житловоi забудови, яка необхiдна для обслуговування жилого будинку та допомiжних споруд та будiвель. Прибудинкова територiя може встановлюватись для одного або бiльше будинкiв i не може видiлятись для частини будинку.

2.1 Нумерацiя обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру

В населеному пунктi для забезпечення створення i функцiонування автоматизованоi системи ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективноi обробки i управлiння iнформацiiю у вiдповiднiй iнформацiйнiй системi, пiдтримки зв'язку з iншими галузевими кадастрами та iнформацiйними системами запроваджуiться iдина система кадастровоi нумерацii земельних дiлянок.

Система забезпечуi унiкальнiсть кадастрового номера кожноi земельноi дiлянки протягом всього перiоду ii iснування, пiдтримуi механiзм обiгу земельних дiлянок (таких, наприклад, як вiдокремлення частини, об'iднання тощо), а також несе в собi додаткову iнформацiю щодо географiчного мiсця положення земельноi дiлянки в межах адмiнiстративно-територiального устрою.

Територiя мiста становить основу мiстобудiвноi дiяльностi, надаючи простiр для формування мiстобудiвних об'iктiв, зумовлюючи, в силу своiх специфiчних властивостей, характер мiстобудiвних рiшень.

Усi мiстобудiвнi об'iкти можуть бути представленi у виглядi субпiдрядного ряду: вiд групи споруд до значних територiальних систем, таких як система розселення краiни (табл. 1).

При цьому мiстобудiвнi об'iкти нижчого рiвня формують органiзовану цiлiснiсть у рамках об'iктiв вищого рiвня.

РЖiрархiчнiй структурi об'iктiв вiдповiдають стадii мiстобудiвного проектування, якi рiзняться мiж собою:

- змiстом завдань, якi вони вирiшують;

- масштабом i характером технiчноi документацii;

- термiном проектування.

При цьому в стадiйностi мiстобудiвного проектування дотримуються таких правил:

- чим бiльше охоплення територii, тим бiльший розрахунковий термiн-проектування;

- рiшення, що ухвалюються на верхнiх рiвнях, i основою для подальшоi, бiльш детальноi розробки на наступних рiвнях.

Дуже часто i майже завжди обтАЩiкти повиннi бути увтАЩязанi з генеральним планом розселення по територii держави, схемою районного планування мiських кварталiв, беруться пiд дослiдження окремi частини мiста згiдно детального проекту планування.

ОбтАЩiкти окремих частин кадастрового кварталу виконуються згiдно до проектноi забудови. Всi види мiстобудiвного проектування затверджуються вiдповiдно до повноважень, якi затвердженi i вiдповiдають стандартам Украiни, а також в окремих випадках прирiвнюються до свiтових стандартiв.

2.2 Типова класифiкацiя обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру

Основним же обтАЩiктом iнформацiйноi обробки в системi мiстобудiвного кадастру вважаються данi про земельну дiлянку, як частину мiського середовища. Частинами (компонентами) мiського середовища являються забудова дiлянок, фрагменти iнженерних мереж, вулично тАУ дорожня мережа, данi про екологiчнi особливостi та iншi.

У зв'язку зi створенням державного мiстобудiвного кадастру однiiю з основних проблем i розробка його структури, змiсту, систем класифiкацii й кодування кадастровоi iнформацii. Тож перед нами була поставлена задача по видiленню обтАЩiктiв мiстобудiвного кадастру. В результатi проведених робiт кожному обтАЩiкту було присвоiно свiй код. Всi обтАЩiкти були обтАЩiднанi по окремим кодам згiдно до використання та призначення кожного iз них.

А загалом, кожний об'iкт характеризуiться затвердженим перелiком показникiв. Показники подiляються на наступнi типи:

o правовi

o метричнi

o технiчнi

o вартiснi

o функцiональнi геодезичнi координати

Данi по класифiкацii обтАЩiктiв земельноi дiлянки, що вiдводиться, представленi в таблицi

Роздiл 3. Органiзацiя прибудинковоi територii багатоквартирного будинку

3.1 Формування прибудинковоi територii

Прибудинкова територiя тАФ це встановлена за проектом розподiлу територii житлового кварталу (мiкрорайону) та проектом забудови земельна дiлянка багатоквартирноi несадибноi забудови, яка необхiдна для розмiщення та обслуговування житлового будинку (будинкiв) i повтАЩязаних з ним господарських та технiчних будiвель i споруд. Прибудинкова територiя встановлюiться для будинку (будинкiв) i не може видiлятися для частини будинку (блоку, поверху, секцiй квартир тощо).

Прибудинкова територiя у вiдповiдностi з державними будiвельними нормами включаi:

а) територiю пiд житловим будинком або житловими будинками (включаючи площу вимощення);

б) проiзди та тротуари;

в) озелененi територii;

г) iгровi майданчики для дiтей дошкiльного та молодшого шкiльного вiку;

д) майданчики для вiдпочинку дорослого населення;

е) майданчики для занять фiзкультурою;

ж) майданчики для господарських цiлей;

з) майданчики для стоянок автомашин.

Площу окремих земельних дiлянок прибудинкових територiй iснуючого житлового фонду визначають в такiй послiдовностi:

- встановлення розрахунковоi площi житловоi територii кварталу (мiкрорайону), для окремого iснуючого житлового будинку;

- визначення реальноi земельноi частки прибудинковоi територii;

- визначення iдеальноi земельноi частки прибудинковоi територii.

Розрахункова площа прибудинковоi територii тАФ це частина територii, яка вiдповiдаi долi кiлькостi житлових одиниць (квартир) окремого будинку в сумарнiй кiлькостi житлових одиниць (квартир), що розташованi в кварталi (мiкрорайонi). Середня розрахункова площа житловоi територii кварталу (мiкрорайону) складаiться з площ реальноi та iдеальноi земельних часток i характеризуi загальну величину прибудинковоi територii для окремого iснуючого житлового будинку.

3.2 Визначення меж прибудинковоi територii

У разi, якщо вся житлова територiя кварталу (мiкрорайону), за винятком встановлених резервних земельних дiлянок та територiй загального використання населених пунктiв, не може бути розподiлена на земельнi дiлянки прибудинкових територiй з встановленням меж на мiсцевостi за планувальних умов (наявнiсть майданчикiв, озеленення тощо, якi призначенi для обслуговування мешканцiв декiлькох житлових будинкiв або кварталу в цiлому), в складi прибудинковоi територii встановлюють реальну та iдеальну земельнi частки. Реальна та iдеальна земельнi частки передаються в колективну (приватну, спiльну приватну) власнiсть громадян тАФ спiввласникiв житлового будинку.

Реальна земельна частка тАФ це частина земельноi дiлянки прибудинковоi територii житлового будинку, межi якоi можуть бути встановленi на мiсцевостi.

До складу реальноi земельноi частки включають забудованi i вiльнi вiд забудови площi прибудинковоi територii, що безпосередньо примикають до житлового будинку (тобто планувально не вiдокремленi вiд вказаного будинку iншим житловим будинком, громадською спорудою, територiiю загального користування, резервною земельною дiлянкою), а саме:

а) територiю пiд житловим будинком (площу забудови житлового будинку);

б) вимощення житлового будинку;

в) територiю мiж стiною житлового будинку та червоною лiнiiю вулицi або iншою лiнiiю регулювання забудови завширшки не бiльше як 6 м, якщо будинок розташований безпосередньо до вказаних лiнiй;

г) майданчики для вiдпочинку бiля входiв в житловий будинок;

д) майданчики для евакуацii смiття бiля входу в смiттiзбиральну камеру житлового будинку;

е) мiсцевий проiзд, тротуар, озеленену смугу вздовж входiв в житловий будинок;

ж) розворотнi площадки та автостоянки для тимчасового зберiгання автомобiлiв, якi безпосередньо сполученi з вказаним проiздом;

к) iгровi майданчики для дiтей дошкiльного й молодшого шкiльного вiку, для вiдпочинку дорослого населення, занять фiзкультурою, господарських цiлей, вигулювання собак, якi безпосередньо примикають до проiзду вздовж входiв в житловий будинок, а також газони, квiтниковi клумби, газони з деревами та пiшохiднi дорiжки, що сполучують вказанi майданчики мiж собою та з входами в житловий будинок;

м) майданчики господарських споруд, погребiв, якщо вказанi споруди безпосередньо примикають або знаходяться на найменшiй вiдстанi до входiв в житловий будинок.

РЖдеальна земельна частка тАФ частина земельноi дiлянки прибудинковоi територii житлового будинку, яка не може бути встановлена на мiсцевостi за умов ii мiсцерозташування, природних та планувальних особливостей, фiзичних параметрiв. До складу iдеальноi земельноi дiлянки включають функцiонально-планувальнi елементи житловоi територii, якi не примикають безпосередньо до житлового будинку (тобто планувально вiдокремленi вiд нього iншими спорудами, резервними дiлянками або територiями загального користування) i можуть бути призначенi для обслуговування вказаного будинку та iнших будинкiв кварталу (мiкрорайону), а саме:

а) тупиковi мiсцевi проiзди з розворотними площадками та тротуарами, якi знаходяться мiж торцями окремо розташованих житлових будинкiв або групами окремо розташованих i зблокованих житлових будинкiв та забезпечують звтАЩязок житлових будинкiв з житловими або магiстральними вулицями;

б) внутрiшньоквартальнi (мiкрорайоннi) сквери та бульвари, якi за даними земельного кадастру не вiднесенi до зелених насаджень загального користування;

в) дитячi iгровi майданчики, якi знаходяться мiж групами окремо розташованих або зблокованих житлових будинкiв i розрахованi на обслуговування населення вказаних будинкiв або кварталу (мiкрорайону);

г) автостоянки для постiйного зберiгання автомобiлiв, розрахованi для обслуговування декiлькох житлових будинкiв, якi розташованi мiж групами окремо розташованих або зблокованих житлових будинкiв, а також на територii мiж житловими будинками та магiстральними (житловими) вулицями, iншими межами кварталу (мiкрорайону) за умов, якщо вказанi автостоянки не знаходяться у власностi сторонньоi особи або не залишаються в комунальнiй власностi i не утворюють окрему земельну дiлянку;

ж) дiлянки для смiттiзбiрникiв, якi розташованi мiж групами окремо розташованих або зблокованих будинкiв;

к) дiлянки господарських споруд, погребiв громадян, якi розташованi мiж групами окремо розташованих або зблокованих будинкiв.

У разi, якщо мiж торцями окремо розташованих житлових будинкiв не iснуi проiзду, межу реальних земельних часток вказаних будинкiв встановлюють по середнiй лiнii вiдстаней мiж ними. У випадку, коли мiж торцями житлових будинкiв iснуi тупиковий або наскрiзний проiзд до iнших будинкiв, межi реальних часток встановлюються по ближньому краю (бордюрному каменю) тротуару (якщо такий iснуi) або проiжджоi частини.

Наскрiзнi мiкрорайоннi проiзди мiж групами окремо розташованих або зблокованих будинкiв, якi забезпечують звтАЩязок забудови кварталу (мiкрорайону) з iншими житловими будинками, кварталами, громадськими установами тощо вiдносять до територiй загального користування населених пунктiв, якi залишаються в комунальнiй (державнiй) власностi. В сталiй забудовi центральноi частини населених пунктiв межi реальних земельних часток житлових будинкiв, як правило, встановлюють згiдно з iснуючими мiждворовими огорожами за умов, якщо в кварталi не виявленi резервнi земельнi дiлянки.

Роздiл 4. Створення банку даних мiстобудiвного кадастру

4.1 Побудова реiстрацiйних даних про обтАЩiкт мiстобудiвного кадастру

Система мiстобудiвного кадастру складаiться з трьох рiвнiв:

- базовий рiвень,

- обласний рiвень

- держаний рiвень

Базовий рiвень створюiться в адмiнiстративних районах та мiстах обласного пiдпорядкування. На цьому рiвнi проводиться збiр, контроль, оновлення iнформацii про населений пункт, ведення архiвiв цих даних, обслуговування запитiв користувачiв, узагальнення i аналiз даних по району, населеному пункту, мiсту обласного пiдпорядкування.

На обласному рiвнi здiйснюiться узагальнення i аналiз даних по областi, впровадження науково-методичних розробок, учбово-виробнича дiяльнiсть.

На державному рiвнi виконуiться розробка нормативно-правовоi бази створення i ведення мiстобудiвних кадастрiв, узагальнення i аналiз даних по Украiнi, науково-методична дiяльнiсть, експертиза та лiцензування

Одиницею облiку та зберiгання даних у мiстобудiвному кадастрi i об'iкт. У мiстобудiвному кадастрi визначенi такi об'iкти:

- дiлянка землекористування (землеволодiння);

- будинок (споруда);

- дiлянка та вузол iнженерноi мережi;

- дiлянка та вузол вулично-дорожньоi мережi;

Кожний об'iкт характеризуiться затвердженим перелiком показникiв(правових, метричних, технiчних, вартiсних, функцiональних, геодезичних координат .

Сукупнiсть даних по об'iкту мiстобудiвного кадастру, що занесенi у спецiальнi форми, складаi паспорт об'iкту.

Данi про об'iкти подаються у виглядi чисел, текстових рядкiв, кодiв та графiчних зображень.

Паспорт земельноi дiлянки мiстить наступнi форми документiв:

- вiдомостi про земельну дiлянку;

- план земельноi дiлянки з вiдображенням мiстобудiвноi ситуацii;

- план встановлених меж;

- каталог координат кутiв зовнiшнiх меж земельноi дiлянки;

- опис документiв паспорту земельноi дiлянки.

Паспорт будинку (споруди) мiстить наступнi форми документiв:

- вiдомостi про будинок (споруду);

- поповерховий план будинку (споруди);

- план земельноi дiлянки (на якiй розташований будинок);

- каталог координат зовнiшнiх кутiв будинку (споруди);

- опис документiв паспорту будинку (споруди).

Паспорти об'iктiв iнженерно-транспортних мереж мають однотипний характер i мiстять наступнi форми документiв:

- вiдомостi про мережу:

- вiдомостi про дiлянку мережi;

- вiдомостi про вузол мережi;

- схема мережi;

- каталог координат вузлiв мережi;

- опис документiв паспорту мережi.

Паспорти об'iктiв можуть мiстити при необхiдностi i iншi документи, якi заносяться в опис.

Для територiальних зон паспорт не складаiться. Вiдомостi про об'iкти цього типу подаються на масштабнiй картi (схемi) населеного пункту у виглядi меж зон i вiдповiдних характеристик. Наприклад: функцiональне зонування територii населеного пункту, зони забруднення i вiдповiднi рiвнi забруднення та iн. Визначення належностi об'iктiв до рiзних територiальних зон населеного пункту i взаiмозв'язок iнформацii про земельнi дiлянки, будинки (споруди), iнженернi комунiкацii забезпечуiться за допомогою координат характерних точок об'iктiв.

В iнформацiю для оформлення права власностi на обтАЩiкти нерухомого майна входять такi данi:

1. Назва мiсцевого органу державноi виконавчоi влади, що оформлюi право власностi на обтАЩiкти нерухомого майна.

2. Характеристика обтАЩiкта нерухомого майна:

2.1. Вид обтАЩiкта.

2.2. Серiя.

2.3. РЖдентифiкацiйний код первинного обтАЩiкта.

2.4. Адреса обтАЩiкта.

2.5. Цiльове призначення.

2.6. Показники площ, кв. м.

2.7. Вартiснi показники (тис. грн.).

2.8. Земельна дiлянка:

- площа, закрiплена згiдно з рiшенням мiсцевих органiв державноi виконавчоi влади;

- номер рiшення, дата;

- площа фактична за матерiалами iнвентаризацii.

3. Вiдомостi про власника обтАЩiкта нерухомого майна:

3.1. Власник обтАЩiкта нерухомого майна:

- для юридичних осiб: повна назва пiдприiмства, органiзацii, установи;

- для фiзичних осiб: прiзвище, iмтАЩя та по-батьковi.

3.2. Код власника обтАЩiкта згiдно РДДРПОУ.

3.3. Форма власностi.

3.4. Частка власностi.

3.5. Правовстановлюючi документи:

- вид документа;

- номер, дата видачi.

3.6. Серiя, номер, дата видачi свiдоцтва.

4.2 Схема банку даних мiстобудiвного кадастру

Для створення iдиного банку даних законодавством передбачено iдину схему, яка для всiх обтАЩiктiв i рiзною. Передбачаiться така схема створення банку даних мiстобудiвного кадастру:

1. Схема мiста (М 1:10000, 1:25000, 1:50000);

2. Схеми кварталу (М 1:2000, 1:5000, 1:10000);

3. Земельнi дiлянки (М 1:500, 1:1000, 1:2000).

Банк даних:

1. Загальна площа дiлянки:

а) пiд городом;

б) пiд садом;

в) пiд двором;

г) пiд житловими будiвлями;

д) пiд нежитловими будiвлями;

2. Форми користування землею:

а) у приватнiй власностi;

б) у колективнiй власностi;

в) у державнiй власностi;

г) оренда;

3. Норма площi землi для власностi (користування):

а) скiльки за нормою:

б) фактично;

в) скiльки у постiйному користуваннi;

г) скiльки у тимчасовому користуваннi;

4. Оцiнка власностi (нерухомостi):

а) вартiсть будiвель;

б) вартiсть споруд;

в) вартiсть землi;

г) вартiсть комунiкацiй (каналiзацiя, телефон, телебачення, газопостачання, водогiн, вулична мережа).

Роздiл 5. Створення файлу обмiну земельно-кадастровими даними ( IN-4 )

Обмiнний формат(In 4) структурно описуi земельно-кадастровi данi, розподiляi iх на метричнi, семантичнi i службовi для спрощення iх автоматизованоi обробки та зберiгання. Така органiзацiя даних повинна прискорити обробку iнформацii та пiдвищити якiсть проведення земельно-кадастрових робiт.

Призначенням обмiнного формату i унiфiкацiя набору даних та способiв представлення земельно-кадастровоi iнформацii, з подальшим ii накопиченням i занесенням до iдиного земельно-кадастрового банку даних на територiю Украiни.

Представлений обмiнний формат i обовтАЩязковим до застосування всiма установами та пiдприiмствами, якi проводять землевпоряднi та кадастровi роботи, включаючи роботи по видачi державних актiв, iнвентаризацii земель та iншi якi вiдносяться до державного земельного кадастру Украiни.

Обмiнний формат являi собою текстовий файл в кодах ASCII з використанням тiльки кодовоi таблицi 1251 (Code Page 1251). Використання кодовоi сторiнки 866 не припускаiться. При формуваннi обмiнного формату необхiдно суворо дотримуватись правила, що цiла частина числа повинна вiдокремлюватися вiд дрiбноi частини символом тАЬ.тАЭ (крапка). В разi використання русифiкованих операцiйних систем (Russion relеаse) необхiдно внести змiни до вiдповiдних регiональних установок. В процесi становлення та дослiдно-виробничоi експлуатацii структура даних обмiнного формату може зазнавати змiн в кiлькостi та складi кадастровоi iнформацii. Тому основною вимогою структури даних i забезпечення незалежностi та наслiдування даних при можливих змiнах, повтАЩязаних з розвитком прикладного програмного забезпечення. Вся семантична iнформацiя обмiнного формату повинна подаватися украiнською мовою.

РЖнформацiйно-логiчний iнтерфейс даних складаiться з текстових форматiв, якi дозволяють реалiзувати такi вимоги:

1) вiльне форматне положення полiв в межах блокiв даних, що дозволяi використання необмеженоi кiлькостi символiв тАЬпробiлтАЭ та тАЬпустихтАЭ строк;

2) використання строк рiзноi довжини;

3) доступ до даних за тАЬключовимтАЭ словом;

4) можливiсть перегляду та редагування обмiнного формату текстовими редакторами та електронними таблицями.

Обмiнний формат маi наступну структуру:

- службова iнформацiя;

- блоки;

- записи i реквiзити.

Службова iнформацiя мiстить данi про журнал обмiну та джерела походження кадастровоi iнформацii. Службова iнформацiя починаiться з першоi строки файлу i закiнчуiться перед початком першого блоку даних.

В обмiнному форматi видiляються такi блоки (обтАЩiкти):

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома