Основи безпеки життiдiяльностi
Тема 1. Вступ. Теоретичнi основи безпеки життiдiяльностi
Виходячи з сучасних уявлень безпека життiдiяльностi i багатогранним об'iктом розумiння i сприйняття дiйсностi, який потребуi iнтеграцii рiзних стратегiй, сфер, аспектiв, форм i рiвнiв пiзнання. Складовими цiii галузi i рiзноманiтнi науки про безпеку. У всьому свiтi велика увага придiляiться вивченню дисциплiн, пов'язаних з питаннями безпеки. Згiдно з РДвропейською програмою навчання у сферi наук з ризикiв "FORM - OSE", науки про безпеку мають; свiтоглядно-професiйний характер.
До них належать:
v гуманiтарнi (фiлософiя, теологiя, лiнгвiстика;
v природничi (математика, фiзика, хiмiя, бiологiя);
v iнженернi науки (опiр матерiалiв, iнженерна справа, електронiка);
v науки про людину (медицина, психологiя, ергономiка, педагогiка);
v науки про суспiльство (соцiологiя, економiка, право).
Науки про безпеку мають спiльну та окремi частини. Гуманiтарнi, природничi, iнженернi науки, науки про людину та про суспiльство i складовими галузi знань, яка зветься безпекою життiдiяльностi, свого роду корiнням генеалогiчного дерева знань у сферi безпеки життiдiяльностi. З цього корiння "проросли" екологiчна культура, соцiальна екологiя та iншi науки. Кроною цього дерева i охорона працi, гiгiiна працi, пожежна безпека, iнженерна психологiя, цивiльна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологiя, соцiальна та комунальна гiгiiна i багато iнших дисциплiн. У деяких пiдручниках, довiдниках i навiть нормативнiй лiтературi даiться визначення безпеки життiдiяльностi як науки, зокрема, науки про комфортну та безпечну взаiмодiю людини з середовищем, в якому вона перебуваi.
Наука - це сфера людськоi дiяльностi, функцiями якоi i опрацювання i теоретичне систематизування об'iктивних знань про свiт, метою - опис, пояснення i передбачення процесiв та явищ дiйсностi, що становлять предмет ii вивчення, на основi законiв, якi вона вiдкриваi. Кожна наука маi власний методологiчний апарат, структуру дослiджень, мову. Наука вiдрiзняiться вiд повсякденноi свiдомостi тим, що вона теоретично обТСрунтовуi дiйснiсть.
Безпека життiдiяльностi зараз формуiться як наука, яка забезпечуi iдиний, загальний, пiдхiд до розробки i реалiзацii вiдповiдних засобiв та заходiв щодо створення i пiдтримки здорових та безпечних умов життя i дiяльностi людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так i в умовах надзвичайних ситуацiй.
Основнi поняття та визначення у безпецi життiдiяльностi
Вивчення дисциплiни "Безпека життiдiяльностi" розпочнемо з назви, яку складають два слова "безпека" i "життiдiяльнпь". Спочатку розглянемо термiн "життiдiяльнiсть". Хоч поняття життiдiяльностi iснувало вiд початку iснування людства, сам термiн "життiдiяльнiсть" порiвняно новий. Цей термiн з'явився з появою пiлотованоi космонавтики, але зараз вiн все ширше шiкористовуiться в усiх сферах: ми говоримо про життiдiяльнiсть села, Мiста, району, навiть про життiдiяльнiсть мiкроорганiзмiв, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсiм правильно.
"Життiдiяльнiсть" складаiться з двох слiв - "життя" i "дiяльнiсть", тому з'ясуiмо спочатку змiст кожного з них.
Життя - це одна з форм iснування матерii, яку вiдрiзняi вiд iнших здатнiсть до розмноження, росту, розвитку, активноi регуляцii свого складу та функцiй, рiзних форм руху, можливiсть пристосування до середовища та наявнiсть обмiну речовин i реакцii на подразнення.
Життя - це особлива форма руху матерii зi специфiчним обмiном речовин, самовiдновленням, системним управлiнням, саморозвитком, фiзичною i функцiональною дискретнiстю живих iстот i ^ iх суспiльних конгломератiв.
3 цього досить складного визначення виведемо головне: життя можна розглядати як послiдовний, упорядкований обмiн речовин i енергii.
Дiяльнiсть i специфiчно людською формою активностi, необхiдною умовою iснування людського суспiльства, змiст якоi полягаi у доцiльнiй змiнi тi перетвореннi в iнтересах люди чи навколишнього середовища.
Поняття "людина", "життя" i "дiяльнiсть людини" лише розглянемо у наступному роздiлi. Зараз же лиш; зазначимо, що людська активнiсть маi особливiсть, яка вiдрiзняi Тi вiд активностi решти живих органiзмiв та iстот. Ця особливiсть полягаi ii тому, ще людина не лише пристосовуiться до навколишнього середовища, а й трансформуi його для задоволення власних потреб, активно взаiмодii з ним, завдяки чому i досягаi свiдомо поставленоi мети, що виникла внаслiдок прояву у неi певноi потреби.
Як елемент природи i ланка в глобальнiй екологiчнiй системi людина вiдчуваi на собi вплив законiв природного свiту. Водне час завдяки своiй дiяльностi, яка поiднуi ii бiологiчну, соцiальну та духовно-культурну сутностi, людина сама впливаi на природу, змiнюючи та пристосовуючи ii вiдповiдно до законiв суспiльного розвитку для задоволення своiх матерiальних i духовних потреб.
Отже, пiд життiдiяльнiстю розумiiться властивiсть людини не просто дiяти в життiвому середовищi, яке оточуi, а процес збалансованого iснування та самореалiзацii iндивiда, групи людей, суспiльства i людства загалом в iдностi iхнiх життiвих потреб i можливостей.
Вивченню фiзiологiчних та психологiчних особливостей людського органiзму, медико-бiологiчних та соцiальних проблем здоров'я людей присвячений наступний роздiл посiбника. Перейдемо до визначення термiна "безпека"
Дуже часто можна зустрiти визначення безпеки як "такий стан будь якого об'iкта, за якого йому не загрожуi небезпека". Але подiбне визначення не може нас задовольнити повнiстю, оскiльки таке розумiння (безпеки лише вказуi на вiдсутнiсть джерела небезпеки, тобто воно може характеризувати якусь iдеальну ситуацiю, в якiй безпека виступаi як бажана, але недосяжна мета. Безпеку краще визначити як стан дiяльностi, за якого з визначеною i ймовiрнiстю виключено прояв небезпек або ж вiдсутня надзвичайна й небезпека. Та це визначення, як i попереднi, мiстить термiн "небезпека", який сам потребуi визначення. В спецiальнiй лiтературi можна зустрiти такi визначення:
тАв небезпека - Негативна властивiсть живоi та неживоi матерii, що здатна спричиняти шкоду самiй матерii: людям, природному середовищу, матерiальним цiнностям;
тАв небезпека тАФ це умова чи ситуацiя, яка iснуi в навколишньому середовищi i здатна призвести до небажаного вивiльнення енергii, що може спричинити фiзичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.
Державний стандарт Украiни 2293-99 визначаi термiн "безпека" як стан захищеностi особи та суспiльства бiд ризику зазнати шкоди.
Безпека тАФ це збалансований, за експертною оцiнкою, стан людини, соцiуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.
Безпека людини тАФ це поняття, що вiдображаi саму суть людського життя, ii ментальнi, соцiальнi i духовнi надбання. Безпека людини - невiд'iмна складова характеристика стратегiчного напряму людства, що визначений 00Н як "сталий людський розвиток" (Sustainable Human Development) - такий розвиток, який веде не тiльки до економiчного, а й до соцiального, культурного, духовного зростання, що сприяi гуманiзацii менталiтету громадян i збагаченню позитивного загальнолюдського досвiду.
Безпека життiдiяльностi (БЖД) - це галузь знання та науково-практична дiяльнiсть, спрямована на формування безпеки i попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономiрностей виникнення небезпек, iхнiх властивостей, наслiдкiв iхнього впливу на органiзм людини, основ захисту здоровтАЩя та життя людини i середовища ii проживання вiд небезпек.
Класифiкацiя джерел небезпеки, небезпечних та шкiдливих факторiв
Небезпека, як вище було зазначено - це негативна властивiсть матерii, яка проявляiться у здатностi ii завдавати шкоди певним елементам Всесвiту, потенцiйне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'iкти, властивостi, здатнi за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життiдiяльнiсть людей.
Вiдчуття небезпеки маi також глибоко iндивiдуальний вiдтiнок, який головним чином залежить вiд:
а) рiвня соцiального i духовного розвитку особистостi;
б) ситуацii i суспiльного устрою, якi позитивно чи негативно впливають на свiтосприйняття громадянина. При iдентифiкацii небезпек необхiдно виходити з принципу "все впливаi на все", тобто джерелом небезпеки може бути все живе i неживе, а пiдлягати небезпецi також може все живе i неживе.
Небезпеки iснують у просторi i часi i реалiзуються у виглядi потокiв енергii, речовини та iнформацii. Небезпеки не дiють вибiрково, а виникнувши, вони впливають на все матерiальне довкiлля. Причинами, через якi окремi об'iкти не страждають вiд певних небезпек або ж однi страждають бiльше, а iншi менше, i властивостi самих об'iктiв.
Наприклад, куля, що вилетiла з дула, небезпечна для будь-якого живого чи неживого об'iкта, який знаходиться на траiкторii польоту. Водночас, якщо людина чи тварина в такому разi може загинути, скло буде розбито, то в цеглянiй стiнi це спричинить лише невелику вибоiну, а зiткнувшись з бронею, куля розплющиться, не завдавши такiй перепонi шкоди. Номенклатура, тобто перелiк можливих небезпек, налiчуi понад 150 найменувань i при цьому не вважаiться за повну. З метою аналiзу, узагальнення та розробки заходiв щодо запобiгання негативним наслiдкам iснуi необхiднiсть класифiкацii небезпек, джерел, що породжують iх, та чинникiв (факторiв), якi безпосередньо призводять до негативного впливу на людину. Крiм того, такою класифiкацiiю добре узгоджуiться класифiкацiя небезпечних та шкiдливих виробничих факторiв, встановлена ГОСТ 12.0.003-74.
Природнi джерела небезпеки тАФ це природнi об'iкти, явища природи та стихiйнi лиха, якi становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селi, вулкани, повенi, снiговi лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледi, блискавки, астероiди, сонячне та космiчне випромiнювання, небезпечнi рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерii, вiруси, заразнi хвороби тварин та рослин).
Техногеннi джерела небезпеки тАФ це передусiм небезпеки, пов'язанi з використанням транспортних засобiв, з експлуатацiiю пiдiймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих i вибухонебезпечних речовин та матерiалiв, з використанням процесiв, що вiдбуваються при пiдвищених температурах та пiдвищеному тиску, з використанням електричноi енергii, хiмiчних речовин, рiзних видiв випромiнювання (iонiзуючого, електромагнiтного, акустичного).
До соцiальних джерел небезпек належать небезпеки, викликанi низьким духовним та культурним рiвнем: бродяжництво, проституцiя, птАЩянство, алкоголiзм, злочиннiсть тощо. Першоджерелами цих небезпек i незадовiльний матерiальний стан, поганi умови проживання, страйки, повстання, революцii, конфлiктнi ситуацii на мiжнацiональному, етнiчному, рисовому чи релiгiйному ТСрунтi.
Джерелами полiтичних небезпек i конфлiкти на мiжнацiональному та мiждержавному рiвнях, духовне гноблення, полiтичний тероризм, iдеологiчнi, мiж партiйнi, мiжконфесiйнi та збройнi конфлiкти, вiйни. РЖ все ж бiльшiсть джерел небезпек мають комбiнований характер.
Ось лише невелика iх частка:
тАв природно-техногеннi небезпеки тАФ смог, кислотнi дощi, пиловi бурi, зменшення родючостi грунтiв, виникнення пустель та iншi явища, породженi людською дiяльнiстю;
тАв природно-соцiальнi небезпеки тАФ химернi етноси, наркоманiя, епiдемii iнфекцiйних захворювань, венеричнi захворювання, СНРЖД та iншi;
тАв соцiально-техногеннi небезпеки тАФ професiйна захворюванiсть, професiйний травматизм, психiчнi вiдхилення та захворювання, викликанi.
виробничою дiяльнiстю, масовi психiчнi вiдхилення та захворювання, викликанi впливом на свiдомiсть i пiдсвiдомiсть засобами масовоi iнформацii та спецiальними технiчними засобами, токсикоманiя.
Слiд чiтко усвiдомлювати, що наявнiсть джерела небезпеки ще не означаi того, що людинi чи групi людей обов'язково повинна бути спричинена якась шкода чи пошкодження. РЖснування джерела небезпеки свiдчить передусiм про iснування або ж можливiсть утворення конкретноi небезпечноi ситуацii, при якiй буде спричинена шкода. До матерiальних збиткiв, пошкодження, шкоди здоров'ю, смертi або iншоi шкоди призводить конкретний вражаючий фактор.
Пiд вражаючими факторами розумiють такi чинники життiвого середовища, якi за певних умов завдають шкоди як людям, так i системам життiзабезпечення людей, призводять до матерiальних збиткiв. За своiм походженням вражаючi фактори можуть бути фiзичнi, в тому числi енергетичнi (ударна повiтряна чи водна хвиля, електромагнiтне, акустичне, iонiзуюче випромiнювання, об'iкти, що рухаються з великою швидкiстю або мають високу температуру тощо), хiмiчнi (хiмiчнi елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на органiзм людей, фауну та флору, викликають корозiю, призводять до руйнацii об'iктiв життiвого середовища), бiологiчнi (тварини, рослини, мiкроорганiзми), соцiальнi (збуджений натовп людей) та психофiзiологiчнi.
Шкiдливими факторами прийнято називати такi чинники життiвого середовища, якi призводять до погiршення самопочуття, зниження працездатностi, захворювання i навiть до смертi як наслiдку захворювання.
Небезпечними факторами називають такi чинники життiвого середовища, якi призводять до травм, опiкiв, обморожень, iнших пошкоджень органiзму або окремих органiв i навiть до раптовоi смертi.
Тема тАУ 2.1.2. Ризик як оцiнка небезпеки. Загальна оцiнка та характеристика небезпек. Оцiнка ризику небезпеки. Управлiння ризиком. Якiсний аналiз ризику
Наслiдком прояву небезпек i нещаснi випадки, аварii, катастрофи, якi супроводжуються смертельними випадками, скороченням тривалостi життя, шкодою здоров'ю, шкодою природному чи техногенному середовищу, дезорганiзуючим впливом на суспiльство або життiдiяльнiсть окремих людей.
Квантифiкацiя небезпеки, або кiлькiсна оцiнка збиткiв, заподiяних нею, залежить вiд багатьох чинникiв, наприклад, вiд кiлькостi людей, що знаходились у небезпечнiй зонi, кiлькостi та якостi матерiальних (в тому числi i природних) цiнностей, що перебували там, природних ресурсiв, перспективностi зони тощо.
3 метою унiфiкацii будь-якi наслiдки небезпеки визначають як шкоду. Кожен окремий вид шкоди маi своi кiлькiсне вираження. Наприклад, кiлькiсть загиблих, поранених чи хворих, площа зараженоi територii, площа лiсу, що вигорiла, вартiсть зруйнованих споруд тощо. Найбiльш унiверсальний кiлькiсний засiб визначення шкоди - це вартiсний, тобто визначення шкоди у грошовому еквiвалентi. Другою, не менш важливою характеристикою небезпеки, а точнiше мiрою можливоi небезпеки i частота, з якою вона може проявлятись, або ризик.
Ризик (R) визначаiться як вiдношення кiлькостi подiй з небажаними наслiдками (n) до максимально можливоi iх кiлькостi (N) за конкретний перiод часу:
R = n/N
Наведена формула дозволяi розрахувати розмiри загального та групового ризику. При оцiнцi загального ризику величина N визначаi максимальну кiлькiсть усiх подiй, а при оцiнцi групового ризику - максимальну кiлькiсть подiй у конкретнiй групi, що вибрана iз загальноi кiлькостi за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однiii професii, вiку, статi; групу можуть складати також транспортнi засоби одного типу; один клас субтАЩiктiв господарськоi дiяльностi тощо.
Характерним прикладом визначення загального ризику може служити розрахунок числового значення загального ризику побутового травматизму зi смертельними наслiдками. Вiдповiдно до статистичних даних за 1998р. в Украiнi загинула у побутовiй сферi 68 271 людина. Поразитись на смертельну небезпеку в побутi практично мiг кожен iз загальноi кiлькостi громадян, що проживали в Украiнi за цей перiод, тобто N = 50 100 000 осiб. Вiдтак, числове значення загального ризику смертельних випадкiв у побутовiй сферi 1998р. становило:
R = 68 271 / 50 100 000 = 0,001362=1,362 * 10-3 = 1362 * 10-6
З розглянутого прикладу випливаi, що з кожного мiльйона громадян, якi проживали в Украiнi, в побутовiй сферi загинули 1998 р. 1 362 особи. В охоронi працi для характеристики рiвня травматизму Використовуiться коефiцiiнт частоти (R), який показуi кiлькiсть травмованих чи загиблих на 1 000 працюючих. Якщо його використати для наведеного прикладу, то можна сказати, що коефiцiiнт частоти смертельного побутового травматизму в Украiнi 1998 р. становив 1,362.
Для того щоб пояснити, що будь-яка система, яка надаi деякий рiвень особистих, соцiальних, технологiчних, наукових або промислових переваг, мiстить необхiдний, навiть обовтАЩязковий елемент ризику, зробимо невеличкий вiдступ.
РЖснуi ризиковий баланс мiж вiдомими перевагами та недолiками консервантiв, що використовуються у харчовiй промисловостi, мiж вiдомими перевагами використання радiацii для медичноi дiагностики i лiкування (напр., рентгенiвська дiагностика, радiацiйна терапiя) та вiдомими загрозами людському здоров'ю вiд впливу радiацii. Завжди можна навести декiлька прикладiв, коли вiдносно безпечний матерiал або частина обладнання можуть за певних умов ставати небезпечними. Навiть така дiя, як пиття води, але у великiй кiлькостi, може стати причиною серйозних проблем з нирками.
Отже, безпека i насправдi вiдносним поняттям. Абсолютноi безпеки для всiх обставин та умов не iснуi. Просте запитання: "Яка безпека i достатньою?" не маi простоi вiдповiдi. Вираз "безпека на 99,9%", що використовуiться для означення високого рiвня гарантii або низького рiвня ризику, особливо в рекламi, не може вважатися коректним.
Для того щоб визначити серйознiсть небезпеки, iснують рiзнi критерii.
Категорii серйозностi небезпеки, представленi у табл. 1, встановлюють кiлькiсне значення вiдносноi серйозностi ймовiрних наслiдкiв небезпечних умов. Використання категорiй серйозностi небезпеки дуже корисно для визначення вiдносноi важливостi використання профiлактичних заходiв для забезпечення безпеки життiдiяльностi, коли вона застосовуiться для певних умов чи пошкоджень системи. Наприклад, ситуацii, якi належать до категорii (катастрофiчнi небезпеки), потребують бiльшоi уваги, нiж вiднесенi до категорii IV (незначнi небезпеки).
Таблицi 1 Категорii серйозностi небезпек
| Вид | Категорiя | Опис нещасного випадку |
| Катастрофiчна | I | Смерть зруйнування системи |
| Критична | II | Серйозна травма, стiйке захворювання, суттiве пошкодження у системi |
| Гранична | III | Незначна травма, короткочасне захворювання, пошкодження у системi |
| Незначна | IV | Менш значнi, нiж у категорii III, травми, захворювання, пошкодження у системi |
Вместе с этим смотрят:
РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"
РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм
Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством