Охорона працi на пiдприiмствах громадського харчування

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

КОНСПЕКТ ЛЕКЦРЖЙ

з курсу

ВлБезпека життiдiяльностi, основи охорони працiВ»

Вступ

Дисциплiна ВлОснови охорони працiВ» займаi особливе положення у формуваннi майбутнiх фахiвцiв харчовоi промисловостi. РЗi особливiсть полягаi у нормативному характерi знань та умiнь фахiвцiв, якi спрямованi на збереження здоровтАЩя i працездатностi людини у процесi трудовоi дiяльностi.

Вперше ця дисциплiна була впроваджена у Московському iнститутi залiзничного транспорту у 1929 р. До 1966 р. вона викладалося у межах окремих спецiальних та iнженерних дисциплiн. 3 1966 р. у вищих навчальних закладах технiчного профiлю почали створюватися кафедри охорони працi, а дисциплiна ВлОснови охорони працiВ» була офiцiйно впроваджена у навчальнi програми всiх iнженерних спецiальностей.

В Одеськiй нацiональнiй академii харчових технологiй дисциплiна ВлОснови охорони працiВ» почала викладатися з 1936 р. на кафедрi технологiчного обладнання зернових виробництв. З вересня 1984 р. вона викладалась на спецiально створенiй для неi кафедрi ВлОхорона працiВ». З квiтня 1992 р. дисциплiна ВлОснови охорони працiВ» викладаiться на кафедрi безпеки життiдiяльностi, яка була створена на базi кафедри ВлОхорона працiВ» i циклу дисциплiни з цивiльноi оборони.

Сьогоднi дисциплiна ВлОснови охорони працiВ» i основною дисциплiною кафедри БЖД. Вона викладаiться в ОНАХТ для бакалаврiв усiх напрямкiв пiдготовки.

Мета курсу:

Оволодiти системою знань з основ ОП та виробити умiння i навички управлiння ОП на виробництвi, спрямованi на:

тАУ полiпшення умов працi;

тАУ пiдвищення ii продуктивностi;

тАУ запобiгання травматизму, професiйним захворюванням i аварiям.

Завдання курсу:

Розвиток творчоi активностi, iнiцiативи та здатностi приймати самостiйно рiшення з питань безпеки працi, як при нормальному режимi роботи виробництва, так i в його аварiйних та критичних ситуацiях.

Охорона працi вiдноситься до достатньо складноi i багатомiрноi галузi знань, яка нараховуi бiльше 10 тис. документiв нормативно-правового характеру. Тому при ii вивченнi треба використовувати системний пiдхiд. Вiн передбачаi взаiмодiю людини, машини i середовища.

Аналiз умов працi, технологiчних процесiв, виробничого обладнання, робочих мiсць, трудових операцiй, органiзацii виробництва з метою виявлення небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, виникнення можливих аварiйних ситуацiй. На основi такого аналiзу розробляються технiчнi i органiзацiйнi заходи для запобiгання дii цих факторiв на працюючих.

1. Охорона працi як динамiчна система

1.1 РЖсторичнi аспекти розвитку охорони працi як науки

РЖсторiя розвитку людства iз стародавнiх часiв визначена увагою до умов дiяльностi людинi, у тому числi i охорони ii здоровтАЩя.

Деякi приклади розвитку науки про охорону працi у хронологiчному порядку.

Гiппократ тАУ вперше почав вивчати умови працi людини.

Аристотель

тАУ здiйснив реформу античноi медицини i показав

ii зв'язок з умовами дiяльностi людини.

Парацельс тАУ вперше вивчав шкiдливi та небезпечнi фактори,

що повтАЩязанi з гiрничою справою.

вiдомий лiкар епохи

Вiдродження.

ВлВсе i отрута i все i лiки, i тiльки одна доза робить речовину отрутою або лiкамиВ».

Парацельс

Агрiкола Георгiй тАУ вперше описав випадок видiлення та вибуху

рудничного газу.

Ломоносов М.В. тАУ розробив теорiю природноi вентиляцii шахт;

тАУ дав рекомендацii з безпеки при використаннi драбин

великий росiйський i сходин;

вчений тАУ пропонував використання робочого одягу;

тАУ розробив блискавковiдвiд;

тАУ у 1742 р. видав книгу ВлПервые основания металлургии или рудных делВ».

Нiкiтiн А.М. тАУ вперше описав заходи попередження професiйних захворювань та аварiй;

тАУ у 1847 р. видав книгу ВлХвороби робiтникiв iз зазначенням попереджувальних заходiвВ».

Кiрпiчов В.Л. тАУ вперше провiв дослiдження технологiчних процесiв у машинобудуваннi;

ректор Киiвського тАУ у 1882 р. на з'iздi Технiчного товариства зробив до полiтехнiчного iнституту доповiдь ВлПро заходи запобiгання при поводженнi з машинами i приводамиВ».

Ерисман Ф.Ф. тАУ надрукував першу книгу про гiгiiну працi тАУ ВлКурс гiгiiниВ» у 1887 р.;

професор Московського тАУ видав 19 томiв матерiалiв з дослiдження фабрик i унiверситету заводiв Московськоi губернii.

Сiченов РЖ.М. тАУ у 1901 р. розробив фiзiологiчнi критерii, за якими установлюiться тривалiсть робочого часу. Вони академiк Росiйськоi не втратили актуальнiсть i в теперiшнiй час.

Жуковський М.РД. тАУ розробив теорiю розрахунку вентиляцiйних систем.

Скочинський А.А. тАУ вперше проводив дослiдження пожеж та вибухiв у вугiльних шахтах.

Зелiнський М.Д. тАУ у 1915 р. розробив принципову конструкцiю протигазу.

Семенов М.М. тАУ розробив теоретичнi основи вибухiв та горiння.

Патон Б.О. тАУ розробив iдентифiкацiю професiйноi небезпеки.

Значний внесок у розвиток охорони працi як науки був зроблений рядом сучасних вчених тАУ це С.В. Бiлов, В.В. Бiляiв, Ю.М. Бурашников, Я.Я. Васильiв, М.П. Гандзюк, Г.Г. Гогiташвiлi, В.РЖ. Дашевський, Г.Ф. Денисенко, РД.П. Желiбо, В.Ц. Жидецький, Б.А. Князевський, М.П. Купчик, В.М. Лапiн, А.С. Максимов, В.С. Нiкiтiн, Д.Г. Сегеда, Л.РЖ. Семенов, Д.А. Скверчак, М.О. Халiмовський, А.С. Юдiн та iншi.

Таким чином, можна констатувати, що вiдомi вченi стояли бiля витокiв розвитку науки з охорони працi i розглядали ii як необхiдний чинник виробничоi дiяльностi людини.

1.2 Основнi поняття в охоронi працi, термiни та визначення згiдно ДСТУ 2293 тАУ 99

Охорона працi тАУ система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження здоровтАЩя i працездатностi людини в процесi трудовоi дiяльностi.

Виробнича санiтарiя тАУ система органiзацiйних, гiгiiнiчних i санiтарно-технiчних заходiв та засобiв запобiгання впливу шкiдливих виробничих чинникiв на працiвникiв.

Гiгiiна працi тАУ галузь практичноi та науковоi дiяльностi, що вивчаi стан здоровтАЩя працiвникiв в умовах виробництва, i на цiй основi обТСрунтовуi профiлактику несприятливого впливу умов працi, заходи i засоби щодо збереження i змiцнення здоровтАЩя працiвникiв.

Небезпечний чинник тАУ це такий чинник, вплив якого на працiвника в певних умовах призводить до травм, гострого отруiння, рiзкого погiршення здоровтАЩя або до смертi.

Шкiдливий чинник тАУ це такий чинник, вплив якого за певних умов може привести до захворювання, зниження працездатностi i негативного впливу на здоровтАЩя нащадкiв.

Примiтка. Залежно вiд кiлькiсноi характеристики i тривалостi впливу шкiдливий виробничий чинник може стати небезпечним.

БезпекатАУ станзахищеностi особи та суспiльства вiд ризику зазнати шкоди.

Рiвень безпеки тАУ оцiнка безпеки посиланням на прийнятний ризик.

Промислова безпека тАУ безпека вiд аварiй на виробничих обтАЩiктах i наслiдкiв цих аварiй.

Небезпека тАУ потенцiйне джерело шкоди.

1.3 ЗвтАЩязок ООП з iншими дисциплiнами

Основи охорони працi як прикладна нормативна дисциплiна представляi собою комплексну систему питань правового та органiзацiйного характеру, фiзiологii та психологii працi, виробничоi санiтарii та гiгiiни працi, безпеки технологiчних процесiв та технологiчного устаткування, пожежноi безпеки виробництв. Як обширна учбова дисциплiна ООП базуiться на теоретичних положеннях i висновках сучасних наук, а саме: природничих та iх вивiдних технiчних, суспiльних i наук про мислення. Тому зв'язок дисциплiни ООП з iншими дисциплiнами можна навести у виглядi структурноi схеми, наведеноi на рис. 3.1.

Рис. 1.1 тАУ Структурна схема звтАЩязку дисциплiни ВлОснови охорони працiВ» з iншими дисциплiнами

1.4 Небезпечнi та шкiдливi виробничi фактори, iх класифiкацiя

Згiдно ГОСТ 12.0.002 тАУ 80 ССБТ умови працi визначаються сукупнiстю факторiв виробничого середовища, якi впливають на здоровтАЩя i працездатнiсть людини у процесi працi. Умовно цi чинники пiдроздiляються на небезпечнi i шкiдливi. Визначення цих факторiв було наведено у другому питаннi лекцii. Вiдповiдно до ГОСТ 12.0.003 тАУ 74 ССБТ ВлОпасные и вредные производственные факторы. КлассификацияВ». Вони дiляться на чотири групи:

- фiзичнi;

- хiмiчнi;

- бiологiчнi;

- психофiзiологiчнi.

В основу цiii класифiкацii покладена природа iх дii на людину. Розглянемо фактори в тiй послiдовностi, у якiй вони наведенi.

До фiзичних факторiв вiдносяться: пiдвищена швидкiсть руху повiтря; пiдвищена або понижена вологiсть; пiдвищений або понижений атмосферний тиск; недостатня освiтленiсть; конструкцii, що руйнуються; електричний струм; пiдвищений рiвень статичноi електрики; розмiщення обладнання на висотi; пiдвищений рiвень шуму i вiбрацii; гострi кромки обладнання тощо. Зрозумiло, що цi фактори проявляють фiзичну дiю на органiзм людини.

До хiмiчних факторiв вiдносять: хiмiчнi елементи, речовини та сполуки, що перебувають у рiзному агрегатному станi; речовини, якi рiзними шляхами проникають в органiзм людини, тобто через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкiрний покрив, слизовi оболонки носа, рота i очей; речовини, якi рiзко змiнюють реактивнiсть органiзму, тобто проявляють сенсибiлiзуючу i алергiчну дiю на органiзм; речовини, якi мають мутагенну дiю або впливають на репродуктивну функцiю людини.

Бiологiчнi фактори розподiляються на патогеннi мiкроорганiзми i макроорганiзми.

Мiкроорганiзми проникають до органiзму людини у виглядi бактерiй, вiрусiв, рикетсiй, грибiв i найпростiших.

Макроорганiзми розподiляються на органiзми рослинного i тваринного походження. Вони можуть бути в харчовiй сировинi, в харчових виробництвах i i причиною захворювання працiвникiв.

Психофiзiологiчнi фактори розподiляються на фiзичнi i нервово-психiчнi перевантаження. До перших вiдносяться статичнi, динамiчнi навантаження i гiподинамiчнi. Рiвень статичного навантаження визначаiться величиною необхiдного зусилля, часом його пiдтримки i положенням тiла працiвника при виконаннi роботи. Динамiчнi навантаження характернi при пiдняттi i перемiщеннi вантажiв. Вони бувають легкi i важкi. Легкi вiдповiдають пiдняттю вантажу масою до 5 кг з пiдлоги або перемiщенню вантажу за змiну до 4 т, а важкi вiдповiдно 40 кг i 6 т.

Нервово-психiчнi перевантаження розподiляються на розумове, перевантаження аналiзаторiв, монотоннiсть працi i емоцiйнi перевантаження.

Розумове перевантаження не i характерним для харчових виробництв, тому що роботи в основному виконуються згiдно з iнструкцiями або вирiшенням задач за вiдомим алгоритмом.

У харчових виробництвах переважають монотоннi роботи, якi включають однi i тi ж багатоповторювальнi операцii або роботи, в яких працiвнику вiдводиться роль пасивного спостерiгача за ходом виробничого процесу. Емоцiйнi навантаження всiх категорiй характернi для харчових виробництв. Вони бувають мало напруженими, помiрно напруженими, напруженими i дуже напруженими. Це вiдповiдаi роботам за поточним графiком, в умовах дефiциту часу i пiдвищеноi вiдповiдальностi, в умовах ризику i вiдповiдальностi за безпеку iнших працiвникiв.

Структурна схема класифiкацii НШВП згiдно ГОСТ 12.003 тАУ 74 ССБТ наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2 тАУ Класифiкацiя небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв

1.5 Соцiальнi та економiчнi аспекти значення охорони працi

Соцiальна державна полiтика Украiни безпосередньо визначаi соцiальне значення охорони працi. РЗi основнi аспекти визначаються у сприяннi росту ефективностi суспiльного виробництва за рахунок:

- полiпшення умов працi;

- пiдвищення безпеки працi;

- зниження виробничого травматизму i профзахворювань;

- зменшення робочих мiсць, якi не вiдповiдають вимогам ОП.

Пiдвищення соцiального статусу ОП маi вже конкретнi результати в наступному проявленнi:

- зростаннi продуктивностi працi;

- збереженнi трудових ресурсiв;

- збiльшеннi сукупного нацiонального продукту.

Зростання продуктивностi працi досягаiться за рахунок пiдвищення ефективностi працi внаслiдок зниження мiкротравм i часу на iх лiкування, впровадження рацiональних режимiв працi i вiдпочинку, якi виключають передчасне стомлення i покращення умов працi.

Збереження трудових ресурсiв спрямоване на пiдвищення тривалостi активноi виробничоi дiяльностi працiвника, що сприяi пiдвищенню професiйного рiвня, квалiфiкацii, майстерностi i можливостi виховання наступного поколiння працiвникiв сучасноi квалiфiкацii.

Збiльшення сукупного нацiонального продукту вiдбуваiться як результат покращання факторiв продуктивностi працi i трудових ресурсiв.

Економiчне значення охорони працi важко переоцiнити. Для цього достатньо установити iiрархiчну структуру виробництва, в якiй, безапеляцiйно, перша роль належить трудовим ресурсам, iх якiсному складу та iх вiдтворенню. Досвiд працi вiдомих фiрм РДС i краiн свiту вказуi на те, що стабiльнiсть iх роботи в значнiй мiрi залежить вiд рiвня охорони працi. Вiн однозначно показуi, що порушувати вимоги правил охорони працi економiчно невигiдно як для роботодавця, так i для працiвника. Слiд вiдмiтити, що в Украiнi не завжди роботодавець i особливо власник сприяють впровадженню у життя досягнень цього досвiду. У результатi рiвень травматизму в Украiнi залишаiться високим i в 2тАУ3 рази, а в окремих сферах дiяльностi людини i бiльше, перевищуi середньостатистичнiй у краiнах РДвросоюзу. Його види до Класифiкацii видiв економiчноi дiяльностi наведенi в табл. 1.1. Тому стан охорони працi в Украiнi не можна признати задовiльним.

Загальна статистика нещасних i смертельних випадкiв у свiтi за даними мiжнародноi органiзацii працi маi наступний характер:

тАУ близько 125 млн. людей за рiк травмуiться на виробництвi;

тАУ кожнi 3 хвилини гине одна людина;

тАУ кожнi 2 секунди травмуiться 8 осiб;

тАУ цiна помилки однiii людини безперервно зростаi з 2тАУ4 до 10тАУ12.

У краiнах РДвросоюзу:

тАУ 10 млн. осiб на рiк потерпають вiд нещасних випадкiв та профзахворювань;

тАУ 8000 осiб щороку гине на виробництвi.

В Украiнi:

тАУ 80 тАУ 85 осiб травмуiться щоденно на виробництвi;

тАУ з них до 10% стають iнвалiдами i до 2% гине.

Таблиця 1.1 тАУ Стан виробничого травматизму в Украiнi

Види нагляду, адаптованi до КВЕД	Кiлькiсть потерпiлих, осiб
	Всього		Зi смертельним наслiдком
	2008	2007	2008	2007
Всього	16206	18194	1005	1181
Вугiльна промисловiсть	5873	6569	174	268
Гiрничорудна й нерудна промисловiсть	487	539	41	40
Нафтогазовидобувна промисловiсть. Геологорозвiдка	36	37	7	10
Охорона надр	4	6	0	0
Металургiйна промисловiсть	909	966	30	48
Будiвництво та промисловiсть будматерiалiв	1105	1259	155	156
Енергетика	301	335	37	36
Котлонагляд та пiдйомнi споруди	70	73	26	28
ЖКГ-1. Пiдприiмства та об'iкти теплокомуненерго, мiського освiтлення, ремонтно-будiвельного пiдприiмства, здавання в оренду власного нерухомого майна	157	179	12	22
Хiмiчна, нафтохiмiчна, нафтопереробна промисловiсть	262	305	15	28
Об'iкти виробництва вибухових речовин	17	12	1	0
Газова промисловiсть	103	107	31	4
Целюлозно-паперова промисловiсть.	60	37	0	0
ЖКГ-2	165	171	14	13
Машинобудування	1697	2054	49	48
Залiзничний транспорт, метрополiтени	172	215	24	23
Водний транспорт	160	156	28	17
Автодорожнiй транспорт	331	284	45	57
РЖншi види транспорту	159	186	21	11
Пошта, зв'язок	134	164	12	18
Сiльське господарство	959	1249	97	128
Рибне господарство	31	18	8	1
Лiсове господарство	115	143	13	18
Харчова промисловiсть та переробка сiльськогосподарських продуктiв	595	755	23	41
Видавнича справа	29	39	1	2
Легка, текстильна промисловiсть та пошиття одягу	87	85	3	5
Виробництво деревини та виробiв з деревини	198	222	10	9
Соцiально-культурна сфера та торгiвля	1892	2000	119	148
ЖКГ-3. Здавання в оренду власного нерухомого майна, облаштування ландшафту, ритуальне обслуговування населення, сiльська комунальна служба	89	20	8	2

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством