Офiснi будiвлi в iсторичному середовищi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Нацiональний унiверситет "Львiвська полiтехнiка"

Кафедра проектування будiвель i споруд

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

"ОФРЖСНРЖ БУДРЖВЛРЖ В РЖСТОРИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩРЖ"

Виконала: ст. гр. АР-201 Сидорович О.Р.

Прийняла: Лiнда С.М.

Львiв 2010

Архiтектура першоi половини XIX ст. пережила свiй розквiт у рамках класицизму. У цей час у Парижi, Лондонi, Берлiнi, Санкт-Петербурзi, Киiвi, Львовi з'являються численнi архiтектурнi ансамблi, якi додали головним iвропейським столицям характерного вигляду.

У роки правлiння Наполеона у Францii склався стиль ампiр (вiд французького iмперiя), який став продовженням i одночасно завершенням класицизму. Будiвлi i споруди в стилi ампiр вiдрiзнялися монументальнiстю й урочистiстю, часто вони прикрашалися вiйськовою атрибутикою. Цi будiвлi були покликанi прославляти перемоги Наполеона: Вандомська колона, споруджена за зразком давньоримського стовпа iмператора Траяна, Трiумфальна арка (архiтектор Ф.Шальгрен) - кращий зразок стилю ампiр, яка стала одним iз символiв Парижа.

З Францii класицизм i його рiзновид ампiр поширилися у Росii, де досягли вершини в архiтектурi Петербурга. Образ мiста на Невi склався саме у першiй половинi XIX ст., коли виникли основнi його обриси у формi тризубця та численнi комплекси: Васильiвського острову (арх. Тома де Томон), Адмiралтейства (арх. А.Захаров) та Казанського собору (арх. А.Н.Воронiхiн). Вищим здобутком класицизму в Росii стали роботи зодчого К.Россi, який завершив створення ансамблiв Палацовоi площi дугою й аркою будiвлi Головного штабу i Сенатськоi площi тАУ будовами Сенату i Синоду. В другiй чвертi сторiччя в Петербурзi був побудований за проектом архiтектора О.Монферрана грандiозний РЖсаакiiвський собор.

Завдяки посередництву французьких мiстобудiвникiв класицизм став поширюватися навiть у США, де став першим нацiональним стилем пiд назвою "грецьке вiдродження". У цьому стилi в Вашингтонi був зведений Капiтолiй - будiвля конгресу США, i Бiлий дiм - резиденцiя президентiв.

Що ж до романтизму, то вiн не створив власноi школи архiтектури, хоч його вплив вельми помiтний у декiлькох "iсторичних стилях": неоготицi, неоренесансi, романсько-вiзантiйському стилi, необароко, якi набули поширення в першiй половинi сторiччя. У неоготичному стилi побудований ансамбль англiйського парламенту в Лондонi, вплив вiзантiйського стилю вiдчуваiться в куполах знаменитоi паризькоi церкви Сакре-Кер, в неоруському стилi (будiвлi, спорудженi в цьому стилi, мiстять риси, якi беруть початок у давньоруськiй архiтектурi, орнаменти, якi запозиченi з народноi вишивки або вiдтворюють у каменi рiзьблення по дереву) зведенi будiвлi, якi остаточно оформили Красну площу у Москвi, - РЖсторичний музей i Верхнi торговi ряди (нинi тАУ ГУМ).

До середини XIX ст. вiдкритим у свiтовiй архiтектурi залишалося питання про новий стиль. Звернення до старовини пiдготувало появу еклектизму (вiд грецького "еклектикос" - той, що вибираi) - архiтектурноi практики, основаноi на змiшуваннi рiзних стилiв. Прикладом таких споруд можуть служити будiвля паризького театру "Гранд-опера" i помпезний берлiнський рейхстаг.

Мiцнiючий капiталiзм i технiчний прогрес поставили новi завдання перед архiтектурою i особливо мiстобудуванням. Бурхливо росли мiста, в яких з'явилися новi типи будiвель: заводи, фабрики, вокзали, унiверсальнi магазини, виставочнi павiльйони, новi типи видовищних споруд (цирки, театри). Поряд з особняками великоi буржуазii будувалися багатоповерховi доходнi будинки з квартирами, якi здавалися у найм, бараки i казарми для робiтникiв. З'явився мiський громадський транспорт.

Першим мiстом, яке зазнало перебудови, став Париж. Незабаром пiсля революцii 1848 р. почалася реконструкцiя мiста вузьких заплутаних середньовiчних вулочок, зручних для будiвництва барикад, у мiсто широких прямих авеню i кiльцевих бульварiв, якi згодом стали знаменитими. Вони зв'язали центр i передмiстя в iдине цiле. Незабаром за зразком французькоi столицi стали перебудовуватися Берлiн, Вiдень та iншi iвропейськi столицi. Невiд'iмною iх частиною стають громадськi парки. Значно просунулася будiвельна технiка, стали широко застосовуватися новi матерiали (чавун, сталь, в кiнцi столiття - залiзобетон) i новi прийоми та методи будiвництва. Але конструкцii, створенi на основi промисловоi технологii, вважалися дуже грубими i негiдними стати основою нового архiтектурного стилю. РЗх використовували поки що тiльки при будiвництвi мостiв, вокзалiв, критих ринкiв, у спорудах всесвiтнiх промислових виставок. Першим прикладом застосування збiрних конструкцiй в будiвництвi став "Кришталевий палац" у Лондонi, споруджений для першоi Всесвiтньоi промисловоi виставки 1851 р. Унiкальною для XIX ст. спорудою була Ейфелева вежа у Парижi - висотна iнженерно-технiчна споруда, яка складаiться з гратчастих металевих конструкцiй. РЖ все ж основна маса будiвель продовжувала оформлятися у традицiйних архiтектурних формах. Таким чином, на кiнець XIX ст. мiж технiчною i художньою сторонами архiтектури виникають своiрiднi "ножицi", якi з плином часу стали розходитися все бiльше i бiльше. Спроба подолати це розходження була зроблена новим напрямом в архiтектурi, який отримав назву модерн (французькою - "сучасний"). Представники цього стилю в архiтектурi використали новi технiчнi i конструктивнi засоби, вiльне, частiше асиметричне планування i сучаснi матерiали в обробцi фасадiв i iнтер'iрiв будiвель (керамiка, поливнi кахлi) для створення незвичайних, пiдкреслено iндивiдуалiзованих будiвель i споруд.

У рамках модерну кiнця XIX ст. у США виникла так звана чiкагська школа архiтектури, найбiльш помiтною фiгурою якоi став Луiс Саллiвен, який запропонував тип висотноi офiсноi будiвлi з мiнiмумом декору - хмарочос. Модерн, так би мовити, завершив творчi пошуки будiвельникiв XIX ст. i став сходинкою до архiтектури сторiччя ХХ-го.

У сучасному мiстi не треба забороняти забудову в iсторичних районах, а навiть навпаки. З iсторiiю треба умiти розмовляти. Якщо до роботи береться архiтектор високого класу, то вiн i в iсторичному середовищi, розумiючи цю iсторiю, користуючись нею, вiдповiдаючи iй, запроектуi красивi об'iкти. Але не можна це робити фрагментарно. Якщо узятися за iсторичнi квартали i почати реставрувати, оновлювати iсторичне середовище, витримувати ii контекст, то це треба вирiшувати не на однiй спорудi, а ширше, масштабно. За кордоном iснуi видимий пiдхiд до мiстобудування в таких мiстах, як Вiдень, Берлiн, Нюрнберг i багато iнших. Цi мiста демонструють, наскiльки тактовно i умiло можна працювати, якщо шукати пiдхiд не до однiii споруди, а поквартально, з виявленням поваги до iсторичних цiнностей, iз збереженням максимально красивих рис цiii iсторичноi цiнностi, з сучасними доповненнями. Адже "iсторiя архiтектури" не завжди красива. На жаль, Киiву не повезло в цьому сенсi. Якщо говорити про центральнi частини таких мiст, як Вiдень, Будапешт, Прага та iншi, там дiйсно присутнi багатошаровi пласти "Прекрасноi Архiтектурноi" iсторii. Але або архiтектори були професiональнiшi, або вимоги замовникiв були вищими, але цi мiста вiдбулися в тiй класичнiй, iсторичнiй архiтектурi, яку ми шукаiмо i про яку говоримо в Киiвi.

У Киiвi немаi таких цiлiсних iсторичних кварталiв, ансамблiв, вулиць, споруд. Подивимося, наприклад, на Поштову площу: куди вже бiльш iсторичне мiсце тАУ набережна, яка була гордiстю Днiпра, комiрами в мiсто, з пiдйомом до Володимирськоi гори. Те, що там набудували зараз, не гiдно професiоналiв. Але справа не тiльки в архiтекторах, а i у вимогах чиновникiв i замовникiв. Бiзнес вимагаi бiльше квадратних метрiв, i це i хворобою, що привела до того, що в iсторичному середовищi мiста виникли такi невдалi архiтектурнi рiшення. Хоча автори i прагнули до iсторичноi архiтектури, але не вистачило професiйного просторового уявлення про цi мiсця i етичного, душевного регламенту, до якого людина повинна прислухатися, працюючи в iсторичному середовищi. Працювати в iсторичному середовищi, реконструювати, пристосовувати, вiдновлювати можна i сучасними стильовими прийомами архiтектури. Тобто, не тiльки повторення i алгоритмом роботи в iсторичному середовищi тАУ можна i нове створити, але потрiбно цим проникнутися, щоб старе i нове було одним iдиним мiстобудiвним текстом. Але це вже питання майстерностi. А захищати iсторичне середовище треба скорiше не вiд забудови, а вiд кандидатiв в архiтектори. Коли така робота потрапляi до рук професiоналiв, у них все виходить умiло, i захищати iсторiю немаi необхiдностi. У роздiл кута необхiдно ставити питання не "що побудувати", а як.

Середина 1990-х тАФ початок 2000-х рокiв: Софiйський собор i Софiйська площа. Наразi iснуi реальна загроза руйнування головноi i найдавнiшоi памтАЩятки вiтчизняноi духовностi, iсторii та культури тАФ Софiйського собору. ПамтАЩятка, що вистояла за часiв татаро-монгольськоi навали i фашистськоi окупацii, може загинути в незалежнiй Украiнськiй державi. Поблизу фундаментiв собору розташований елiтний пiдземний фiтнес-центр iз басейнами i паркiнгом. Два чотириповерховi стародавнi будинки тАФ цiннi памтАЩятки архiтектури (вул. Володимирська, 20-22), що стоять над фiтнес-центром, тАФ понiвеченi протиправною надбудовою спiльного мансардного поверху з агресивними за формами вежами i фронтонами, що, пiднiмаючись над витонченими куполами собору, позбавили його колишньоi монументальностi (архiтектори С.Бабушкiн, В.Смирнов). Облаштування пiдземноi бетонноi коробки порушило режим циркуляцii пiдземних джерел, що сформувалися протягом столiть, i через пiдйом ТСрунтових вод почалося замокання стiн собору. На протилежному боцi Софiйськоi площi протягом десяти рокiв (зi значними перервами) здiйснювалося протиправне будiвництво гiгантського готелю у виглядi скляного барабана. "Хаят" звели на мiсцi трьох зруйнованих заради цього памтАЩяток архiтектури: двох на Михайлiвському провулку i однiii, зверненоi головним фасадом на Софiйську площу. Через скандал, що виник у результатi обурення громадськостi дiями "забудовникiв", фасад останньоi памтАЩятки був вiдтворений, хоча й iз вiдчутними втратами елементiв декору. Його безглуздо вмонтували у "криве дзеркало" головного фасаду готелю (архiтектори Я.Вiг, С.Бабушкiн). Побудований вище Софiйського й Михайлiвського соборiв готель порушив вiзуальну вiсь мiж цими святинями, внiс рiзкий дисонанс в iсторично сформований архiтектурний ансамбль Софiйськоi площi.

Не вписуiться в iсторичне середовище одного iз заповiдних куточкiв центру Киiва (можна сказати, його вiзитноi картки) i нещодавно побудований висотний монстр (Рильський пров., 4), що вiзуально "сперечаiться" iз дзвiницею Софiйського

У своiх iнтервтАЩю тодiшнiй мер Киiва О.Омельченко говорив, що вiн засуджуi протиправне будiвництво фiтнес-центру, розпочате пiд виглядом "археологiчних розкопок", i що виннi будуть покаранi. Однак, очевидно, слова Омельченка були лише дипломатичним прийомом. Адже архiтектор С.Бабушкiн тАФ автор готелю й фiтнес-центру на Софiйськiй площi тАФ ще багато рокiв пiсля цього цiлком затишно почувався у крiслi головного архiтектора мiста, шокуючи киiвських поцiновувачiв старовини своiми "шедеврами".

Кiнець 1990-х тАФ початок 2000-х рокiв: Михайлiвська площа.Строгий образ памтАЩятки архiтектури епохи класицизму, розташований з тильного боку скульптурного монумента св. Ольги, був зiпсований надбудовою еклектичного за формами напiвповерху. З порушенням охоронноi зони як цiii памтАЩятки, так i низки iнших, зокрема й тих, якi в ансамблi площi вiдiгравали досi домiнантну роль, тут зведена величезна висотна (36 м) готельна будiвля у кiтчевих псевдоiсторичних формах. Це територiя заповiдника "Мiсто Володимира". Отже, у разi вiдтворення давньоруського Федорiвського собору (фундаменти якого збереглися у тилу новобудови) неможливим буде вiльний огляд собору i пiдтАЩiзд до нього (автор i цього монстра тАФ архiтектор С.Бабушкiн). Найцiннiшi археологiчнi знахiдки, виявленi тут пiд час риття котловану, гiднi були експонуватися вiдразу, як це вiдбувалося, скажiмо, в РЖталii пiсля виявлення помпейських артефактiв.

Можна назвати справжнiм злочином межi ХХтАФХХРЖ столiть знищення киiвськоi археологiчноi "Помпеi", що сталося внаслiдок авральних темпiв i методiв укладання плит на товстий шар бетону на двох киiвських стародавнiх площах тАФ Софiйськiй та Михайлiвськiй тАФ без проведення достатнiх археологiчних дослiджень: археологи лише подекуди встигали перед ковшами екскаваторiв i колiсьми самоскидiв вихопити то кiсточку, то черепок, а то й срiбну гривню.

Протиправнi будiвельнi заходи, здiйсненi в охороннiй зонi ансамблю споруд "Софiя Киiвська" (1990-тi тАФ початок 2000-х рр.).

Михайлiвський провулок, 24. Знищена памтАЩятка архiтектури задля будiвництва величезного, такого, що не вписуiться в iсторичне середовище, житлового комплексу.

Вул. РЖрининська, 7. В iсторичне середовище введений величезний житловий будинок (для спiвробiтникiв СБУ), що, перевищивши висоту куполiв собору, спотворив iсторичну панораму мiста.

По вул. Софiйськiй, руйнуючи iсторичне середовище, вставлена "свiчка" "Промiнвестбанку" (архiтектор С.Бабушкiн). Порушена охоронна зона будинку-музею Т.Г.Шевченка. Непродумане мiсце для паркування транспортних засобiв спричинило транспортнi затори на вулицi.

По вул. Софiйськiй, 12, 14, дощенту розiбранi двi мiцнi, добре збереженi памтАЩятки. Пiд тиском громадськостi влада вирiшила вiдтворити будинки. Однак при цьому на один-два поверхи була пiдвищена iх поверховiсть, а на фасадах не вiдтворенi деякi деталi декору.

Вул. Володимирська, 12. Споруджена величезна офiсна будiвля у виглядi скляного цилiндра, що брутально "увiрвалася" у заповiдне архiтектурно-iсторичне середовище, перекривши вiзуальну вiсь мiж Софiйським собором i Андрiiвською церквою. У ЗМРЖ публiкувалися обiцянки тодiшнього мера (О.Омельченка) розiбрати верхню частину будiвлi, проте цi обiцянки виявилися порожнiми. Бiльше того, на початку 2000-х рокiв влада мiста допустила, щоб розмiщений на цiй же осi (вул. Володимирська, 4) чотириповерховий будинок-памтАЩятка був надбудований ще трьома поверхами (архiтектор Ю.Лосицький). Отже, у разi позитивного вирiшення питання про вiдтворення Десятинноi церкви (фундаменти якоi розташованi на цiй самiй осi), храм навряд чи матиме монументальний вигляд.

Вул. Ярославiв Вал, 16. ПамтАЩятка архiтектури з розкiшним декором головного фасаду спотворена дисгармонiйно надбудованими двома поверхами (архiтектори В.Смирнов, Ю. Духовичний).

Вул. Михайлiвська, 7. Зруйнована двоповерхова памтАЩятка архiтектури (з багатим декором зверненого до вулицi головного фасаду). Новобуд, що вирiс тут, своiми сучасними формами й матерiалами рiзко дисгармонуi з iсторичним середовищем.

Пейзажна алея (над урочищами Гончарi-КожумтАЩяки). Пiд час пiдготовки дiлянки заповiдника "Мiсто Володимира" до протиправноi забудови найцiннiший археологiчний пласт без належних археологiчних дослiджень згрiбався ковшем екскаватора i на самоскидах вивозився у невiдомому напрямку.

Початок 2000-х рокiв: Майдан Незалежностi.Оскiльки вул.Хрещатик i площi, прилеглi до неi, i комплексною памтАЩяткою мiстобудування (вулицею-памтАЩяткою), то в ii архiтектурно-охороннiй зонi неприпустимi нiякi масштабнi змiни. Приводом для реконструкцii послужила полiтична ситуацiя: потрiбно було видалити з площi антикучмiвське наметове мiстечко.У результатi реконструкцii була зрiзана значна частина iсторичного ландшафту й зелених насаджень, характерних для Киiва, i виконане "засклiння" площi. Замiсть живих дерев i кущiв вимощений плиткою простiр площi прикрасили штучною зеленню та вазонами (архiтектор А.Комаровський). Отож головну столичну площу перетворили на дах супермаркету, при цьому лiквiдувавши "Музей Лядських ворiт" iз фрагментами фундаментiв давньоруського часу. "Трiумфальна арка", побудована над землею "замiсть" пiдземних Лядських ворiт, маi надуманi форми, непропорцiйну скульптуру Архангела над нею й, будучи поставленою пiд кутом до головноi вiсi площi, додаi абсурду до рiзностильового "вiнегрету", привнесеного на Майдан його реконструкцiiю.

Кiнець 1990-х рокiв: вул. Спаська, 30.Зведений величезний офiсний будинок з бетону i скла поруч iз шедевром бароко тАФ церквою Миколи Набережного тАФ позбавив храм колишньоi монументальностi. Задля новобудови була зруйнована памтАЩятка стилю "модерн" i порушене периметральне планування стародавнього кварталу в заповiднику "Древнiй Киiв". Пiд стiнами храму утворилася стихiйна автостоянка. Почалося пiдмочування фундаменту i стiн храму. У стiнах зтАЩявилися i збiльшуються вертикальнi трiщини. Автор будинку-монстра тАФ С.Бабушкiн.

На межi ХХтАФХХРЖ столiть: на вул. Боричiв тiк знищено багато памтАЩяток архiтектури й iсторii тАФ задля зведення на iхньому мiсцi кiтчевих приватних особнякiв i котеджiв. Новобудови загрожують збереженню Андрiiвськоi церкви, яка вiнчаi Андрiiвський пагорб. Усе це вiдбулося й продовжуi вiдбуватися, попри те, що земля у заповiднику "Древнiй Киiв" (до нього входить i вулиця Боричiв тiк), згiдно iз законодавствомаi статус нацiонального надбання i приватизацii не пiдлягаi.

Середина 1990-х тАФ початок 2000-х рокiв: Урочища Гончарi-КожумтАЩяки й провулок Воздвиженський.Незважаючи на численнi обiцянки мiськоi влади зберегти загальний колорит невисотноi iсторичноi забудови урочищ i створити тут парк-музей "Киiвська Русь" (де б у майстернях експонувалося стародавнi ремiсниче виробництво), в урочищах у серединi 1990-х рр. здiйснено справжнiй погром. Безжально знищенi памтАЩятки iсторii й архiтектури заради створення елiтного житлового комплексу. З порушенням стародавнього садибного планування впритул один до одного тут були зведенi стилiзованi пiд старовину особняки пiдвищеноi поверховостi з по-чудернацьки оздобленими фасадами. Цей небувалий несмак перетворив урочища на далеку для заповiдника "фантасмагоричну" краiну.Пiдвищена поверховiсть нових еклектичних будинкiв на сусiдньому Воздвиженському провулку перекрила краiвид на Андрiiвську церкву. Тут була пiдрита Старокиiвська гора без належних археологiчних дослiджень.

Кiнець 1990-х тАФ початок 2000-х рокiв: Поштова площа.Площа i частиною територii заповiдника "Древнiй Киiв". У центрi площi в першi роки незалежностi Украiни вiдтворили церкву Рiздва Христового (так звана Шевченкiвська), що стала (як це було у давнину) висотною домiнантою ансамблю Поштовоi площi. Здавалося б, восторжествувала iсторична справедливiсть, вiдтворено храм, по-варварськи зруйнований у 30-тi роки бiльшовиками. Однак згодом на площi (попри протести й пiкети фахiвцiв i громадськостi) виросла нова будiвля тАФ готель "РивтАЩiра", що перевищила не лише висоту куполiв церкви, а й ii дзвiницi, перекрила краiвид як на Андрiiвську церкву, так i на панораму ЗаднiпровтАЩя, яким ранiше могли милуватися кияни i туристи, пiднiмаючись i спускаючись схилом гори на фунiкулерi. Виходить, що й сьогоднi ми по-бiльшовицькому доруйновуiмо нашу культурну й iсторичну спадщину.

На протилежному боцi площi (вул. Набережно-Хрещатицька, 1-А) ще зовсiм недавно був будинок-памтАЩятка, зведений у 1912 р. за проектом знаменитого зодчого О.Вербицького. Нинi його безцеремонно розiбрано i розпочато зведення висотноi готельно-офiсноi споруди у кiтчевих псевдоiсторичних формах, аж нiяк не характерних для стародавньоi забудови Подолу. Будiвництво ненадовго зупинилося, коли в сусiднiй будiвлi фiлii Парламентськоi бiблiотеки раптом зтАЩявилися загрозливi трiщини. Але питання швидко вирiшили, розiбравши бiблiотеку за одну квiтневу нiч 2007 року. Як результат тАФ новий монстр надзвичайно розрiсся, порушивши охоронну зону стародавньоi будiвлi елеватора, впритул прилiпившись до нього. Пiсля цього зтАЩявилися трiщини й у елеваторi тАФ цiй найобтАЩiмнiшiй памтАЩятцi на Поштовiй площi. Автор двох готельних будинкiв на площi тАФ архiтектор В.Смирнов.

Середина 1990-х рокiв.Спорудження "спiвочого поля" в охороннiй зонi архiтектурного ансамблю Киiво-Печерськоi лаври (облаштування естрадноi сцени з надземними i пiдземними примiщеннями).Гучнi розважальнi заходи викликають дискомфорт у Лаврi пiд час богослужiнь, а залпи салюту, феiрверки сприяють руйнуванню памтАЩяток, у стiнах яких зтАЩявилися трiщини. Порушений гiдрогеологiчний баланс дiлянки, через це посилився процес замочування печер.

Початок 2000-х рокiв. Поблизу крiпосноi огорожi й вежi Кушника Киiво-Печерськоi лаври зведений ресторан у псевдоiсторичних формах iз глибоким пiдвалом. Громадськiсть Киiва намагалася протестувати i пiкетувати безжально-вандальне будiвництво, однак лаврське духiвництво до цих заходiв не приiдналося. РЖ, напевне, саме тому, що за його потурання й участi ведеться протиправне будiвництво на заповiднiй територii Лаври, що загрожуi збереженню памтАЩяток i печер. Очевидно, з метою забезпечення проiзду будiвельних механiзмiв на Нижню лавру в нiч iз 7 на 8 жовтня ченцями УПЦ МП були розiбранi стародавнi ворота (памтАЩятка архiтектури), а пiд час iхньоi реконструкцii зробленi ширшi за iсторичний прототип ("вiдповiдно до сучасних технiчних вимог" тАФ як висловився очiльник Держслужби з охорони iсторико-культурноi спадщини при Мiнiстерствi культури Украiни Микола Кучерук).

Межа ХХтАФХХРЖ столiть: вул. Щорса, 36На Печерську, на заповiднiй територii Киiво-Печерськоi фортецi ,на замовлення ректора Нацiонального унiверситету культури i мистецтв М.Поплавського, зведений житловий будинок у 25 поверхiв, нiбито iз квартирами для викладачiв. Пiд час обговорення проекту цього будинку на наукових радах низки iнстанцiй п. Поплавському дорiкали, що проект явно комерцiйного характеру, i його втiлення стане прецедентом для подальшоi протиправноi забудови територii фортецi висотними спорудами, що насправдi й сталося. Як вiдомо, вже нинi фортеця iнтенсивно забудовуiться, саме через це нещодавно був знесений будинок-памтАЩятка вiйськового телеграфу i зруйнована частина фортечного "мазепинського" валу. Щодо шкоди, заподiяноi валовi, ведеться кримiнальне розслiдування.

Початок 2000-х рокiв: вул. Грушсвського, 9-а.У Марiiнському парку в зонi охоронного iсторичного ландшафту на мiсцi колишнього дитячого садка з порушенням кiлькох положень мiстобудiвного i памтАЩяткоохоронного законодавства був зведений 22-поверховий житловий комплекс. Невдовзi у Марiiнському палацi зтАЩявилися трiщини i посилився зсувний процес на приднiпровському схилi

Початок 2000-х рокiв: костьол св. Миколая (вул. В.Василькiвська, 79). Культова споруда неоготичного стилю, зведена за проектом В.Городецького. В останнi роки радянськоi влади у будинку були проведенi ТСрунтовнi дорогi реставрацiйнi роботи. Нинi будинок перебуваi в поганому станi. Поява глибоких трiщин у стiнах костьолу, на думку авторитетних експертiв (доктор технiчних наук Г.Чорний та iншi), повтАЩязана зi спорудженням поруч iз костьолом обтАЩiмноi торгово-офiсноi будiвлi (архiтектор В.Смирнов), а також цiлоi низки iнших висотних будинкiв в охороннiй зонi цiii дорогоцiнноi памтАЩятки нацiональноi ваги.

Кiнець 1990-х рокiв: вул. Володимирська, 47.Через заплановане будiвництво обтАЩiмноi споруди готелю "Хiлтон" були зруйнованi двi памтАЩятки архiтектури, зокрема й знаменита "Рисувальна школа М.Мурашка". Проектована будiвля, порушуючи периметральне планування стародавнього кварталу iсторичного ядра Киiва, мала розмiститися по дiагоналi кварталу. Громадськiсть активно протестувала i не дозволила цей злочин довести до кiнця.

На рубежi ХХтАФХХРЖ столiть на вул. Воровського, 11 по-вандальськи втрутився в iсторичне середовище висотний (22 поверхи) житловий будинок для спiвробiтникiв СБУ, що порушив охоронну зону кiлькох прилеглих памтАЩяток архiтектури.

У 2004 роцi знесений Сiнний базар тАФ памтАЩятка торговельноi архiтектури радянського часу (вул. Воровського). На його мiсцi плануiться зведення висотного будинку.

Початок 2000-х рокiв: вул. Хрещатик, 50Над чотириповерховою памтАЩяткою зроблена надбудова високоi двоповерховоi мансарди у кiтчевих формах, пiсля чого будiвля "випала" iз ансамблю стародавнього кварталу (архiтектор Ю.Духовичний).

Початок 2000-х рокiв: вул. Толстого, 14-А.ПамтАЩятка технiки тАФ будинок Метеорологiчноi служби ("будинок О.Береттi") до невпiзнанностi спотворений розширенням i надбудовами.

Початок 2000-х рокiв: вул. Липська, 10.Розiбраний дощенту особняк М.Леопардова задля замiни його спрощеною копiiю тАФ муляжем iз прибудовою впритул до нього висотного будинку сучасноi архiтектури.

2004тАФ2005 роки: вул. Хрещатик, 5.Попри те, що архiтектурний ансамбль Хрещатика i комплексною памтАЩяткою мiстобудування, тут був зруйнований будинок-памтАЩятка стилю "конструктивiзм" з метою спорудження на його мiсцi бiльш прибуткового "хмарочоса" (архiтектор М.Дьомiн).

Початок 2000-х рокiв: на Бессарабськiй площi зведена дисонуюча з Хрещатиком величезна кiтчева будiвля торговельного центру, задля чого знищена памтАЩятка iсторii тАФ будинок Шолом Алейхема.

Сьогоднi по схилах непарного боку вулицi зводяться висотнi монстри, протиправно ущiльнюiться забудова iсторичного ядра мiста, що призведе до транспортного колапсу i серйозних екологiчних проблем.

Початок 2000-х рокiв: вул. Терещенка.Поблизу палацових будiвель тАФ музею Росiйського образотворчого мистецтва i Музею мистецтв iменi Б. та В. Ханенкiв споруджуються висотнi будинки. У стiнах музеiв-палацiв зтАЩявилися трiщини, хоча не так давно тут були проведенi серйознi й дорогi реставрацiйно-ремонтнi роботи.

Початок 2000-х рокiв: Театральна площа.РЖсторичний ансамбль Театральноi площi донедавна формував один iз найзатишнiших i мальовничих куточкiв центру Киiва. Територiя площi тАФ складова частина архiтектурно-охоронноi зони всiii Володимирськоi вулицi в цiлому, а центром композицii площi i ii художньою домiнантою був чудовий будинок Опери. Однак грубо проведена реконструкцiя колишнього "Театрального" готелю (архiтектор С.Бабушкiн) зруйнували красу ансамблю.

Початок 2000-х рокiв: Олiмпiйська площа. Будiвництво торгово-розважального центру на площi перед стадiоном"Олiмпiйський" (памтАЩятка технiки нацiонального значення) порушило цiлу низку положень памтАЩяткоохоронного i мiстобудiвного законодавств (архiтектори О.Комаровський, С.Бабушкiн). Однак тривалий час (до виграшу Украiною конкурсу на проведення РДвро-2012 з футболу) нiякi порушення в забудовi площi мiсцевими чиновниками не визнавалися, i лише закордоннi експерти (певно володiють бiльшим iмунiтетом до корупцii) зробили категоричний висновок, що новобудова перед входом на стадiон перешкоджатиме благополучнiй евакуацii вболiвальникiв, i ii потрiбно розiбрати. До такого рiшення, нарештi, прийшли i вiтчизнянi прокурори й суддi.

Нинi зтАЩявилася надiя, що прецедент iз Олiмпiйською площею покладе кiнець i всiм iншим протиправним новобудовам у Киiвi. ЗтАЩявилася також реальна можливiсть продемонструвати свiтовi, що украiнцi стають цивiлiзованою нацiiю, що ми здатнi визнавати допущенi мiстобудiвнi помилки, а головне, виправляти iх. Можливо, зумiiмо прийняти смiливе рiшення: лiквiдувати пiдземнi басейни на Софiйськiй площi, розiбрати будинки-монстри на вулицi Грушевського, 9-а, бiля костьолу на вулицi В.Василькiвськiй та в iнших мiсцях.. Адже всi iвропейськi держави, принаймнi тi, що числять себе такими, не дозволяють собi так брутально поводитися зi спадщиною, залишеною видатними представниками свого народу. Згадаймо лишень, практично у кожнiй iвропейськiй столицi (i не лише столицi) спiвiснують так званi старi й новi мiста: Стара Прага, Старий Вiдень, Старий Таллiнн, Стара Рига, Стара Варшава, Старий Кракiв.. та й загалом тАФ iснуi поняття Старе мiсто.. Не можна перетворювати древнi мiсто-красень на експериментальний майданчик для архiтекторiв-невдах, якi лише на "постаментах" видатних памтАЩяток минувшини, руйнуючи iх, паплюжачи iмена визнаних Зодчих i Архiтекторiв, можуть творити власнi "шедеври". РЖсторiя вже не раз довела згубнiсть такоi практики.

РЖсторично-культурна спадщина Украiни i iстотною частиною загальносвiтовоi культурноi скарбницi. РЖ якщо ми хочемо на рiвнi вступити у спiвтовариство передових iвропейських краiн, то повиннi неухильно дотримуватись умов ратифiкованих урядом нашоi краiни мiжнародних угод зi збереження спадщини. РД безлiч обтАЩiктiв спадщини, якi досi перебувають пiд загрозою знищення, але ще можуть бути врятованi.

Киiвський досвiд пiдмiни iсторичних будiвель новою забудовою дедалi бiльше розгортаiться у Львовi. Цiлком можливо, що через кiлька десятилiть вiд iсторико-архiтектурноi спадщини минулого тут залишаться iхнi акуратнi образи, до яких нiкому не буде дiла. Тим бiльше туристам.

За свiдченням рiзних джерел, тiльки в центральнiй частинi Львова зареiстровано понад двi тисячi памтАЩяток архiтектури загальнодержавного значення, здебiльшого житлових, культових i адмiнiстративних будинкiв. Крiм цих обтАЩiктiв, мiсто також зберегло безлiч памтАЩяток мiсцевого значення, якi створюють iсторичне середовище. Тепер над цим багатством нависла загроза. Пiсля багатьох рокiв прохолодного ставлення до памтАЩяток архiтектури iхнiй стан дуже погiршився. Чимало будинкiв потребуi не просто косметичного ремонту, а серйозних реставрацiйних робiт. Але грошей у мiста на це немаi. За таких умов державнi i мiсцевi чиновники усе частiше передають памтАЩятки архiтектури окремим комерцiйним пiдприiмствам, якi обiцяють вiдновити будинки. Проте от лихо: пiсля втручання так званих iнвесторiв вiд памтАЩяток мало що залишаiться. Будiвельнi ж компанii не тiльки з лихвою повертають своi витрати, а й навiть непогано заробляють. А оскiльки бiльшiсть iсторичних будiвель перебувають у жахливому станi, то охочих взяти участь у грi за назвою "РЖнвестори рятують памтАЩятки" тАФ аж надто. Задоволенi можуть бути i чиновники: не вклавши у ремонт жодноi копiйки коштiв iз бюджету, вони по-своiму розвтАЩязують проблему.

За останнi десятилiття у Львовi до дрiбниць вiдпрацьовано механiзм, який дозволяi зрiвняти памтАЩятки архiтектури iз землею i спорудити на iхньому мiсцi сучаснi торговельнi або офiснi будинки. Прикладiв хоч греблю гати: площа Мiцкевича, 9 i 10, вул. Валова, 15, проспект Свободи, 45. Дивним i те, що самi неiснуючi будинки при цьому ще й значаться в реiстрi "нацiонального надбання"! Пошуки винних рiдко завершуються успiхом.

Особливо швидкими темпами руйнуються зразки архiтектури XVIIIтАФXIX столiть. На думку фахiвцiв, якщо так триватиме й надалi, то туристам невдовзi не буде на що дивитися. Архiтектурнi памтАЩятки необхiдно виводити з аварiйного стану, а не доводити до нього, вважаi iсторик, вiце-президент Товариства шанувальникiв Львова РЖван Сварник. Чи зацiкавлений iнвестор у збереженнi памтАЩяток? А тим часом сумна доля очiкуi черговi памтАЩятки тАФ житловi будинки класицистичного стилю на пл. Соборнiй, 14 i 15. На iхньому мiсцi iнвестори вже проектують новi торговельнi обтАЩiкти. Частина нежилих помешкань будинку на пл. Соборнiй, 15, орендувало ЗАТ "Технопарк ЛЗТА", який не збирався зберегти обтАЩiкт для нащадкiв. Тепер чиновники i представники iнвестора намагаються переконати громадськiсть, що памтАЩятка не надто цiнна, до того ж вона практично зруйнована, врятувати ii неможливо. Тому вихiд один тАФ збудувати на ii мiсцi новий обтАЩiкт.

На думку начальника управлiння охорони iсторичного середовища Львiвськоi мiськради, жахливий стан памтАЩяток тАФ наслiдок катастрофiчного браку коштiв. Бiльшiсть iз них тАФ житловi будинки, ремонт яких у минулi десятилiття фiнансувався з бюджету за залишковим принципом. За розрахунками А.Левика, тiльки на один iсторичний будинок на пл. Ринок у середньому необхiдно вiд 5 до 10 млн. грн. Оскiльки тут розташовано 45 памтАЩяток архiтектури XIVтАФXIX ст., то навiть мiнiмальнi потреби реставрацiйних робiт могли б становити близько 40тАФ50 млн. грн. на рiк. Як вважаi заступник глави Львiвського вiддiлення Спiлки архiтекторiв Украiни Михайло Ягольник, коли витрачати в середньому по 10 млн. грн. на кожну памтАЩятку архiтектури, то необхiдно близько 20 млрд. грн., що дорiвнюi 40 бюджетам обласного центру. Якщо реально оцiнювати ситуацiю, то мiсту з цiiю проблемою не впоратися i за багато десятилiть.

Вихiд iз ситуацii генеральний директор фiрми "Ренесанс", голова ради Центру вивчення i збереження памтАЩятi украiнського народу Олександр Криськiв бачить у тому, щоб мiсто навчилося управляти iсторичним центром. Для цього треба розробити вiдповiдну комплексну програму, у якiй посiли б своi мiсце туризм, екологiя, реставрацiя памтАЩяток та iнше, словом усе тАФ вiд пiару до пiдготовки фахiвцiв. Це дозволить не лише знайти необхiднi кошти на утримання памтАЩяток, але й своiчасно проводити всi ремонтнi роботи. На круглому столi "Збереження iсторико-архiтектурноi спадщини Львова", у якому взяли участь представники громадськостi i мiсцевоi влади, говорили також про передачу памтАЩяток архiтектури у приватнi руки. Призупинення приватизацii памтАЩяток архiтектури негативно позначаiться на iхньому станi. Нi держава, нi мiсто не можуть бути ефективними власниками, оскiльки не мають коштiв для iхнього утримання. На це зауваження заступник директора з маркетингу Львiвськоi картинноi галереi Микола Гайда зауважив: приватна власнiсть на iсторичнi будинки маi позитивнi i негативнi аспекти. Приватизацiя даi надiю, що приватний капiтал вкладатиме своi грошi в iхнi вiдновлення. Але за нинiшньоi ситуацii часто-густо це практично неможливо. У центральнiй частинi мiста колись великi особняки роздiленi на невеликi помешкання. Тепер цi квартири приватизуються, продаються, господарi розпоряджаються ними на власний розсуд. Не хочуть зважати на закон про охорону культурноi спадщини не лише жителi особнякiв, але й великi iнвестори. Домовившись iз мiсцевою владою про оренду частини помешкань, вони не мають жодного iнтересу рятувати памтАЩятки. Грошей знадобиться багато, а користi буде мало. Навряд чи люди, котрi живуть у цих будинках, зможуть чимось допомогти в ремонтi. Що може стримати владу й iнвесторiв? Як вважаi координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех, багато будинкiв у мiстi руйнуються не через брак коштiв, а через вiдсутнiсть механiзмiв стримування вiд неправомiрних дiй мiсцевих чиновникiв i iнвесторiв. Концептуально iнвестор маi зберегти на обтАЩiктах не лише фасади, але й структуру перших поверхiв i пiдвалiв. Йдеться про проект регенерацii памтАЩяток, вiдновлення iх у колишньому виглядi, а не про нове будiвництво. Запропонований проект розрахований на повне знищення будинкiв. Реальнi пiдтвердження сказаного може побачити кожний. Правила гри i, це закон. РЖ чиновники мають вiдповiдати за його дотримання. Управлiння охорони iсторичного середовища при Львiвськiй мiськрадi маi всi повноваження для наведення ладу у цiй сферi, але займаi конформiстську позицiю. Причина такоi поведiнки тАФ пiдконтрольнiсть i пiдзвiтнiсть управлiння мiському головi. Тому, перед тим, як шукати коштiв для вiдновлення iсторичних памтАЩяток Львова, слiд створити умови, за яких робота охоронних органiв буде максимально незалежною вiд впливу органiв мiсцевого самоврядування. Також необхiдно створити структуру, яка стане на захист культурноi спадщини. Примiром, у сусiднiй Польщi цi функцii виконуi спецiальний пiдроздiл на чолi з головним консерватором. Щоб остаточно не втратити iсторичну забудову, Львову необхiдно термiново повертати державний заповiдник, який iснував донедавна. РЖнакше туристам справдi нiчого буде показувати.

Проекти будiвництва в центральнiй частинi Львова модерних будiвель iз скляними фасадами зтАЩявляються дедалi частiше. Прикро, що громадськiсть часто дiзнаiться про втiлення цих проектiв постфактум, коли скляний архiтектурний "шедевр" уже височii у центрi мiста.

Наразi одними iз найбiльш обговорюваних проектiв будiвництва в центральнiй частинi Львова i три обтАЩiкти. Це потенцiйне спорудження модерного будинку на розi вулиць Вiрменськоi-Кракiвськоi

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома