Соцiологiя як наука про суспiльство
Соцiологiя як наука про суспiльство
План
1 Соцiологiя як система наукового знання
2 Функцii соцiологii
3 Структура соцiологii
4 Мiсце соцiологii в системi наук про суспiльство
5 Характернi особливостi сучасного суспiльства
6 Соцiальний iнститут i його динамiка
7 Громадянське суспiльство
З термiном тАЬсоцiологiятАЭ кожний з нас зустрiчався неодноразово. В сучасному життi вона, як мовиться, у всiх тАЬна слухутАЭ. Телебачення, радiо, газети повiдомляють про результати соцiологiчних опитувань населення з найрiзноманiтнiших проблемах. Соцiологiчнi служби парламенту, Президента, рiзних дослiдницьких центрiв вивчають громадську думку з найважливiших соцiально-полiтичних i економiчних питань: рейтинг найбiльш впливових осiб в державi, проблеми цiновоi полiтики, задоволенiсть рiвнем життя i т.д. На пiдприiмствах, в регiонах проводяться своi специфiчнi соцiологiчнi дослiдження, в яких визначаiться стан соцiальноi напруженостi в колективах, задоволенiсть населення транспортним обслуговуванням, роботою рiзних органiзацiй, сфери послуг. В iнститутах студенти здiйснюють оцiнку роботи викладачiв, заповнюючи анкету тАЬВикладач очима студентатАЭ. Все це зовнiшнiй, лежачий на поверхнi рiвень соцiологiчних дослiджень, який створюi образ соцiологii як прикладноi емпiричноi науки, що служить задоволенню якихось поточних, сьогохвилинних потреб суспiльства. Але чи можна сказати, що цим вичерпуiться предмет i задачi соцiологii? Що i соцiологiя як наука? З цим якраз нам i необхiдно розiбратися.
Тому цiллю вивчення соцiологii i не тiльки придбання системних знань про суспiльство, закономiрностях i тенденцiях його розвитку, соцiальну структуру, причини соцiальних криз, а i заохочення до пошуку нових соцiально цiннiсних iстин, адекватного оцiнювання якостi суспiльства, шляхiв його полiпшення, виховання наукового свiтогляду i нацiональноi самосвiдомостi. Кожний член суспiльства, а тим бiльш фахiвець з вищою освiтою, повинен бути певною мiрою соцiологiчно освiченим, повинен розумiти значення ролi соцiологiчних знань в життi суспiльства i в своiй роботi, умiти дати соцiологiчну оцiнку дiяльностi керiвництва краiни, своiх професiйних дiй.
Соцiологiя, як фундаментальна наука, покликана формувати свiтоглядну i iдеологiчну культуру. Вона також i практична наука, яка ставити задачу забезпечити iнформацiю населенню, органiв державноi влади i управлiння про суспiльне життя, за допомогою засобiв масовоi iнформацii формувати громадську думку. Захiднi вченi часто рiвнем розвитку соцiологiчноi освiченостi вимiряють рiвень розвитку демократii в краiнi.
1. Соцiологiя як система наукового знання.
Суспiльство тАФ настiльки складний об'iкт, що однiй науцi вивчити його не пiд силу. Соцiологiя, якщо можна так виразитися, мислить великими блоками. Вона здатна описати поведiнку великих мас людей, тому тяжii до статистики. Але для неi закритий внутрiшнiй свiт людини. Його дослiджуi психологiя., Нова дисциплiна соцiальна психологiя, яка народилася на стику соцiологii i психологii, описуi людину в безпосередньому оточеннi. Вона зачiпаi взаiмодiю людей в малiй групi. РЖ, звичайно ж, соцiальний психолог не здатний передбачити змiну правлячих режимiв або результат полiтичноi боротьби.
На допомогу йому приходить полiтична наука (так ii iменують за рубежем, в нас же називають полiтологiiю; надалi будуть однаково використовуватися обидва термiни). Вона добилася багато чого, але, у свою чергу, полiтологiя не в силах передбачати змiну ринковоi кон'юнктури, коливання попиту i пропозицii на ринку динамiку цiн або запропонувати рекомендацii по вдосконаленню федеральних i мiсцевих податкiв. Цi питання в компетенцii економiки.
Соцiологiя, психологiя, соцiальна психологiя, економiка, полiтологiя, а також антропологiя i етнографiя (наука про народи) вiдносяться до соцiальних наук. В них багато загального, вони тiсно зв'язанi мiж собою i складають свого роду науковий союз. Примикаi до нього група iнших, родинних йому, дисциплiн: фiлософiя, iсторiя, мистецтвознавство, лiтературознавство. РЗх вiдносять до гуманiтарного знання. Соцiальнi науки оперують кiлькiсними (математико-статистичними) методами, а гуманiтарнi тАФ якiсними (описово-оцiнними). Гуманiтарнi дисциплiни не можна вiдносити до поведiнкових наук, що вивчають взаiмодiю людей в групах, iнститутах, на ринку або в полiтичних ситуацiях, а соцiальнi можна. Тому iх називають ще бiхевiорiальними науками (знайдiть в словнику англiйськоi мови значення даного термiну).
Окрiм соцiальних i гуманiтарних дисциплiн iснують ще природнi i технiчнi. Наприклад, фiзика, хiмiя i бiологiя вiдносяться до розряду природних фундаментальних наук, вони розкривають структуру матерiального свiту. Радiоелектронiка, бiотехнiка i хiмiя полiмерiв i технiчними дисциплiнами, або прикладним знанням. Вони спираються на фундаментальне знання i служать практичним цiлям.
О.Конт побудував в XIX столiттi пiрамiду наукового знання, розташував на ii вершинi соцiологiю: математика тАФ астрономiя тАФ фiзика тАФ хiмiя тАФ бiологiя тАФ соцiологiя. Не тiльки Конт, але i багато iнших мислителiв вважали соцiологiю царицею соцiальних наук: вона пiдноситься над всiма ними i, спираючись на знання, здобутi iншими науками, охоплюi суспiльство у всiх його виявах. Вона як би пiдсумовуi розвиток соцiального знання, вивчаючи найскладнiший з коли-небудь iснуючих об'iкт.
Мабуть, саме цим пояснюiться пiзнi народження соцiологii. Вона як би чекала, поки наукове знання досягне достатньоi зрiлостi, щоб скористатися його плодами i його допомогою. Молодим наукам властиво постiйно обновлятися i збагатитися за рахунок тих дисциплiн, якi сформувалися ранiше. Так вiдбувалося завжди i вiдбуваiться зараз. Фiлософiя старiша за фiзику, i остання запозичила в неi багато фундаментальних понять: "матерiя", "речовина", "атом", "причина", "сила" та iн. Хiмiя i бiологiя виникли в той час, коли фiзика вiдзначала свiй ювiлей двотисячолiття. Здогадайтеся, що саме запозичили в неi молодi науки.
Запозичення тАФ це ще i показник спадкоiмностi розвитку наукового знання. Поняття, перенесенi в iншу сферу, збагатили новим змiстом. Розширяються пояснювальнi можливостi науки. Старi поняття одержують нове життя, iх генеалогiя подовжуiться. Деякi поняття мають дуже стародавнiй родовiд, найбiльш заслуженi iменуються вже не поняттями, а категорiями.
З фiлософii в соцiологiю прийшли такi поняття-категорii, як "суспiльство", "людина", "цiнностi, "iндивiд", "прогрес", "розвиток" i деякi iншi. З сфери театрального життя з'явилося в соцiологii ключове поняття "роль", а з юриспруденцii тАФ "статус". Список можна продовжити.
З часом соцiологи придумали своi слова - "соцiалiзацiя", "девiантнiсть", "iнтеракцiя". РЗх стаi все бiльшим. Можливо, коли-небудь вони витiснять старi поняття.
Сьогоднi провiдних соцiологiв привертають до численних державних i суспiльних органiзацiй як консультантiв i експертiв з метою обгрунтування ухвалюваних ними рiшень, прогнозування наслiдкiв, аналiзу електоральноi поведiнки населення i т.п.
Термiн "соцiологiя" походить вiд латинського слова "societas" (суспiльство) i грецького " hoyos " (слово, навчання). З чого витiкаi, що "соцiологiя"- i наука про суспiльство в буквальному розумiннi слова. В науковий оборот поняття "соцiологiя" було введено французьким фiлософом Огюстом Контом в 30-х роках минулого сторiччя.
Першим соцiологом, хто дав вузьке трактування соцiологiчноi науки, був Емiль Дюркгейм (1858 -1917 ) - французький соцiолог i фiлософ, творець так званоi З його iм'ям зв'язаний перехiд соцiологiя вiд науки тотожнiй суспiльствознавству до науки, пов'язаноi з вивченням соцiальних явищ i соцiальних вiдносин суспiльного життя, тобто самостiйнiй, що стоiть у рядi iнших суспiльних наук.
РЖнституалiзацiя соцiологii почалася пiсля ухвалення постанови Раднаркому в травнi 1918 р. "Про соцiалiстичну академiю суспiльних наук ", де спецiальним пунктом було записано: " .. однiiю з першочергових задач провести ряд соцiальних дослiджень в Петроградському i Ярославському Унiверситетах". В 1919 р. був заснований Соцiобiологiчний iнститут. В 1920 р. в Петроградському Унiверситетi був започаткований перший в Росii факультет суспiльних наук з соцiологiчним вiддiленням на чолi з Пiтiрiмом Сорокiним
Як об'iктом тiii або iншоi науки завжди виступаi певна сфера об'iктивного або суб'iктивного свiту, тодi як предмет будь-якоi науки i результатом теоретичного абстрагування, що дозволяi дослiдникам видiлити тi сторони i закономiрностi розвитку i функцiонування об'iкту, що вивчаiться, якi i специфiчними для даноi науки.
Таким чином, об'iкт тiii або iншоi науки тАФ це частина об'iктивноi i суб'iктивноi реальностi, що володii власними властивостями, якi вивчаються тiльки даною наукою, а предмет науки тАФ це результат дослiдницьких дiй.
Для того, щоб зрозумiти особливостi науки, необхiдно вичленувати власне область соцiологiчного дослiдження, визначити тi методи, якими соцiологiя оперуi. Для цього слiд провести розмежування мiж об'iктом i предметом соцiологii.
Об'iкт науки: те, на що направлено для вивчення, частину зовнiшньоi реальностi, вибраноi для вивчення (для соцiологii - суспiльство). Специфiка соцiологii в тому, що вона вивчаi суспiльство, як цiлiснiсть (вся сукупнiсть зв'язкiв i вiдносин, якi носять назву соцiальних).
Предмет науки (наочна область) - це результат теоретичного дослiдження. Носiями i виразниками яких-небудь соцiальних якостей i iндивiди, групи, класи.
Предмет соцiологii не можна визначити також однозначно, як об'iкт дослiдження, оскiльки вiн мiнявся протягом iсторii цiii науки, з'являлися новi школи i напрями:
1.Автор термiну "Соцiологiя" Огюст Конт (1798-1848). Соцiологiя повинна бути позитивною, повинна спиратися на досвiд, спостереження. РЖдея Конта - вжити для вивчення суспiльства - вивчення природи. Проект соцiологii в Конта мав на увазi, що суспiльство - особлива сутнiсть, вiдмiнна вiд iндивiдiв i держави i пiдлегла власним природним законам. Практичне значення соцiологii - участь у вдосконаленнi суспiльства. Можуть бути знайденi пiзнавальнi iнструменти, що дозволяють виявити закони розвитку суспiльства. Проект соцiологii з'явився результатом чотирьох фундаментальних iдей, що розвивалися в перебiгу сторiч: iдея суспiльства, iдея природного закону, iдея прогресу, iдея пiзнання.
2.Емiль Дюркгейм (1858-1917, фр.) - називав предметом соцiологii соцiальнi факти. Пiд соцiальними розумiв колективнi у всiх виявах. Першим торкнувся теми вiдхилення вiд норм (книга "Самогубство" 1897).
3.Макс Вебер (1864-1920) - головна задача соцiологii тАУ пошуки значення людських дiй. Став основоположником "розумiючоi соцiологii". Задача - розумiння соцiологiчних дiй людей. Найважливiшою ознакою соцiальноi дii i суб'iктивне значення - особове осмислення можливих варiантiв поведiнки, можлива свiдома орiiнтацiя суб'iкта на вiдповiдну реакцiю оточуючих, очiкування цiii реакцii.
4.Марксизм - предметом соцiологii вважаi наукове вивчення суспiльства, як соцiальноi системи i складових його структурних елементiв (осiб, соцiальних спiльностей, соцiальних iнститутiв). Приблизно таке визначення поширено в сучаснiй лiтературi.
Задачею соцiологiчноi науки i типологiзацiя соцiальних систем, дослiдження зв'язкiв i вiдносин кожного типологiзованого об'iкта на рiвнi закономiрностей, отримання конкретного наукового знання про механiзми iх дii i форми вияву в рiзних соцiальних системах для цiлеспрямованого управлiння ними. Таким чином:
Соцiологiя - наука про закони становлення, функцiонування, розвитку суспiльства в цiлому, соцiальних вiдносин i соцiальних спiльностей, механiзми взаiмозв'язку i взаiмодii мiж цими спiльностями, а також мiж спiльностями i особистiстю (Ядов).
Практична важливiсть вивчення явища людськоi взаiмодii безперечна хоча б тому, що у вивченнi iх ми кровно зацiкавленi.
Теоретична важливiсть соцiологii стаi очевидною в тому випадку, якщо ми доведемо, що властивостi явищ, що вивчаються, не вивчаються iншими науками, тобто необхiдна вiдповiдь на два останнiх питання.
Прийнято вважати, що об'iктом соцiологiчного пiзнання i вся сукупнiсть властивостей, зв'язкiв i вiдносин, якi носять назву соцiальних.
Що ж таке соцiальне? Соцiальне, з погляду росiйського соцiолога Г. В. Осипова, тАФ це сукупнiсть тих або iнших властивостей i особливостей суспiльних вiдносин, iнтегрованих iндивiдами або спiльностями в процесi iх дiяльностi в конкретних умовах, i виявляiться в iх ставленнi один до одного, до свого положення в суспiльствi, до явищ i процесiв суспiльного життя.
Соцiальне явище або процес виникають тодi, коли поведiнка навiть одного iндивiда виявляiться пiд впливом iншого iндивiда або iх групи (спiльностi) тАФ незалежно вiд того, чи присутнiй при цьому даний iндивiд або спiльнiсть. Саме в процесi взаiмодii один з одним iндивiди дiють один на одного, сприяють тим самим тому, що кожний з них стаi носiiм i виразником яких-небудь соцiальних якостей. Таким чином, соцiальнi зв'язки, соцiальна взаiмодiя, соцiальнi вiдносини i спосiб iх органiзацii i об'iктами соцiологiчного дослiдження.
Предмет же соцiологii, оскiльки вiн i результатом дослiдницьких дiй, не може бути визначений також однозначно. Розумiння предмету соцiологii протягом всiii iсторii iснування цiii науки мiнялося. Представники рiзних шкiл i напрямiв висловлювали i висловлюють рiзне розумiння предмету соцiологii. РЖ це природно, оскiльки предмет науки знаходиться в тiсному зв'язку з дослiдницькою дiяльнiстю учених.
Об'iктом соцiологiчного пiзнання i суспiльство, але визначити тiльки об'iкт науки недостатньо. Так, наприклад, суспiльство i об'iктом практично всiх гуманiтарних наук, тому обгрунтування наукового статусу соцiологii як i будь-якоi iншоi науки лежить в рiзницi i об'iкту i предмету пiзнання.
Об'iкт пiзнання - все те, на що направлена дiяльнiсть дослiдника, що протистоiть йому як об'iктивна реальнiсть. Будь-яке явище, процес або взаiмовiдносини об'iктивноi реальностi можуть бути об'iктом дослiдження самих рiзних наук ( фiзики, хiмii, бiологii, соцiологii i т.д.). Коли ж йдеться про предмет дослiдження конкретноi науки, то та або iнша частина об'iктивноi реальностi ( мiсто, сiм'я i т.д. ) береться не взагалi , а лише тiiю ii стороною, яка визначаiться специфiкою даноi науки. Вся решта сторiн розглядаiться як другоряднi.
Так що ж i предметом соцiологii ? По Конту, соцiологiя - це iдина наука, що вивчаi як розум, так i думки людини, що вiдбуваiться пiд впливом соцiального життя.
Сен - Симон. Предмет соцiологiя - соцiальнi обов'язки, групи, соцiальнi iнститути, суспiльнi явища i процеси, а так само взаiмодii мiж ними i iх взаiмостосунки, функцiонування i розвиток.
Специфiка соцiологii як науки в тому, що вона вивчаi кожний прояв людськоi життiдiяльностi в соцiальному контекстi, тобто у взаiмозв'язку з суспiльством в цiлому, у взаiмодii рiзних сторiн, рiвнiв цiii суспiльноi системи.
Сорокiн П. - "Соцiологiя вивчаi явища взаiмодii людей один з одним, з одного боку, i явища, що виникають з цього процесу взаiмодii, з iншою".
Отже, ми маiмо: соцiологiя вивчаi всю сукупнiсть зв'язкiв i вiдносин, якi носять назву соцiальних.
Соцiальнi вiдносини - це вiдносини мiж групами людей, що займають рiзне положення в суспiльствi, що беруть неадекватну участь в його економiчному, полiтичному i духовному життi, що розрiзняються рiвнем i джерелом доходiв, структурою особистого споживання.
Соцiальнi вiдносини - це вираз взаiмноi залежностi суб'iктiв по мотиву iх життiдiяльностi, образу життя, вiдносини до суспiльства, внутрiшньоi самоорганiзацii, саморегуляцii, вiдношення з iншими суб'iктами.
Соцiологiя - наука про закони становлення, функцiонування, розвитку суспiльства в цiлому, соцiальних вiдносин i соцiальних спiльностей, механiзмах взаiмозв'язку i взаiмодii мiж цими спiльностями, а також мiж спiльностями i особистiстю (Ядов).
Таким чином, соцiологiя - це наука про закономiрностi становлення, функцiонування i розвитку суспiльства як соцiальноi системи. Вона вивчаi соцiальнi факти, процеси, вiдносини, дiяльнiсть iндивiдiв, груп, iх ролi, статуси, поведiнка, iнституцiйнi форми iх органiзацii.
Фундатори соцiологiчноi науки
Термiн "соцiологiя" ввiв в науковий оборот Огюст Конт в роботi "Курс позитивноi фiлософii" в 1842 р. Це був час великих вiдкриттiв в областi природничих наук, що вплинуло на свiтогляд учених. О. Конт дотримувався принципу "порядок i прогрес", який вiн розумiв по аналогii з фiзикою як симетричнiсть i врiвноваженiсть всiх структурних елементiв суспiльства, а соцiологiю тАФ як джерело знань про суспiльство, яка необхiдна, перш за все, для оптимiзацii вiдносин мiж людьми.
О. Конт вважав, що нова наука повинна розглядати суспiльство як структурний органiзм, в якому кожну клiтинку потрiбно дослiджувати з погляду суспiльного блага.
Великого наукового слiду в соцiологii О. Конт не залишив, але надзвичайно важлива його думка про те, що наука про суспiльство повинна грунтуватися на позитивних фактах, будуватися за прикладом наук природничих. Не випадково соцiологiю спочатку називали соцiальною фiзикою.
Становлення соцiологii як науки про суспiльство ведеться з середини минулого столiття i зв'язуiться з iменами Карла Маркса, Макса Вебера i французького ученого Емiля Дюркгейма. З такою точкою зору згоднi представники практично всiх основних напрямiв сучасноi соцiологii.
Багато iдей К. Маркса i основоположними в соцiологii. Його методологiчнi пiдходи розвивалися не тiльки в марксистськiй соцiологii , але i iншому перебiгу соцiологiчноi думки, наприклад, в так званому неомарксизмi Франкфуртськоi школи. К. Маркс, як економiст i соцiолог, аналiзував сучасне йому суспiльство перiоду промисловоi революцii в Захiднiй РДвропi i дав дiйсно блискучий i поки не перевершений соцiологiчний аналiз. Достатньо вiрнi i прогнози К. Маркса про подолання вiдчуження людини вiд суспiльства, природи, результатiв своii працi i деякi iншi.
Соцiологiя як наука може бути розглянута з позицiй об'iкту соцiологii i предмету соцiологii. Об'iктом соцiологii i:
суспiльство як цiлiсна соцiальна реальнiсть;
соцiальнi органiзацii;
соцiальнi iнститути;
соцiальнi взаiмодii;
соцiальнi явища;
соцiальнi процеси;
соцiальнi вiдносини;
соцiальнi спiльностi;
соцiальнi суб'iкти.
Предметом соцiологii можна вважати: систему iстотних властивостей i законiв, що характеризують буття об'iкту соцiологii, його внутрiшню визначенiсть, тобто спосiб iснування i механiзм вияву i функцiонування соцiальних явищ, соцiальних процесiв i вiдносин.
Предмет соцiологii, оскiльки вiн i результатом дослiдницьких дiй, не може бути визначений також однозначно. Розумiння предмету соцiологii протягом всiii iсторii iснування цiii науки мiнялося. Представники рiзних шкiл i напрямiв виказували i виказують рiзне розумiння предмету соцiологii. РЖ це природно, оскiльки предмет науки знаходиться в тiсному зв'язку з дослiдницькою дiяльнiстю учених.
Дослiджуючи суспiльство, ученi розбили соцiологiю на такi галузi:
1.Соцiальних iнститутiв i органiзацiй: соцiологiю полiтики, культури, релiгii, утворення сiм'i, органiзацiй, працi, управлiння.
2.Соцiальних спiльностей : соцiологiю малих груп, страт, мiста, села, молодi.
3.Спецiальних соцiальних процесiв i явищ: соцiологiя конфлiктiв, урбанiзацii, мобiльностi i мiграцii, девiантноi поведiнки.
Оригiнальну концепцiю розвитку соцiологii висунув американський соцiолог Р. Мертон. В 1947 роцi, полемiзуючи з Т. Парсонсом, який ратував за створення в соцiологii "всеохоплюючоi теорii, що спираiться на теорii соцiальноi дii i структурно-функцiональний методВ».
Метод соцiологiчноi науки.
Гегель говорив: "Вся фiлософiя резюмуiться в методi".
Так i в соцiологii тАФ специфiка об'iкту i предмету науки зумовила специфiку ii методу.
Оскiльки для пiзнання соцiального процесу, явища i т.д. необхiдне отримання первинноi детальноi iнформацii про нього, строгий вiдбiр ii, аналiз, то, очевидно, що iнструментом в процесi такого пiзнання i соцiологiчнi дослiдження.
Соцiологiчне дослiдження тАФ один з основних методiв в соцiологii. Вiн включаi:
1) Теоретичну частину:
тАФ розробка програми дослiдження,
тАФ обгрунтовування цiлi i задач,
тАФ визначення гiпотез i етапiв дослiдження.
2) РЖнструментальну частину (процедурна частина):
тАФ набiр iнструментiв збору iнформацii,
тАФ вибiр методу збору iнформацii,
тАФ визначення результативноi вибiрки,
тАФ можливiсть обробки iнформацii,
тАФ отримання характеристик стану дослiджуваноi реальностi.
В структурi соцiологii розрiзняють три незалежнi рiвнi:
1.Теоретична соцiологiя (рiвень фундаментальних дослiджень). Задачею i накопичення наукового знання шляхом побудови теорiй, що розкривають унiверсальнi закономiрностi i принципи даноi областi;
2.Прикладна соцiологiя. Задачею i вивчення актуальних проблем, що мають безпосередню наукову цiннiсть, на основi фундаментальних знань;
3.Соцiальна iнженерiя - рiвень практичного упровадження наукових знань.
Разом з цими трьома рiвнями, соцiологи видiляють також усерединi своii науки макро- i мiкросоцiологiю. Макросоцiологiя дослiджуi великомасштабнi соцiальнi системи i iсторично тривалi процеси. Мiкросоцiологiя вивчаi повсякденну поведiнку людей в iх безпосереднiй мiжособовiй взаiмодii. Цi рiвнi тiсно взаiмозв'язанi, оскiльки безпосередня, повсякденна поведiнка людей здiйснюiться в рамках певних соцiальних систем, структур i iнститутiв.
Якщо будемо розглядати групу тАФ то це люди, що з'iднанi взаiмними iнтересами або залежнi один вiд одного i вiдмiннi вiд iнших груп вiдносинами i цiлями. В цьому значеннi йдеться i про групу, i про систему. Наприклад, два сусiди, сiм'я, нацiя. Держава тАФ це також група, що розглядаiться на соцiальному рiвнi. На рiвнi свiтових систем (макрорiвнi) розглядаiться вiдношення держави з iншою державою.
Визначимо також рiвнi соцiологiчного аналiзу:
| Рiвень | Елементи | Приклади |
| Мiжособистий | Типова взаiмодiя Рольова поведiнка Соцiальний статус Мiжособистi звтАЩязки | Гра в футбол Тренер тАУ iгрок Адвокат тАУ власник Студенти унiверситету |
| Груповий | Первинна група Органiзацiя Груповi вiдносини | Компанiя друзiв Лiкарня Праця - управлiння |
| Соцiетальний | РЖнститут Соцiальний порядок Клас i прошарок Мiсто i спiльнiсть | Релiгiя Монархiя Дворянство Москва |
| Свiтовi системи | Мiжнароднi вiдносини Мiжнац. органiзацii Глобальний iнститут Свiтова взаiмодiя | ООН Грiнпiс РЖслам Виробництво нафти |
Вместе с этим смотрят:
"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи
"Технiка тiла" Марсель Мосс
Cоциальные и психологические особенности безработных
РЖнновацiйнi форми i методи соцiальноi роботи з сiмтАЩiю
РЖнтерактивний пiдхiд в теорii соцiальноi роботи