РЖнновацiйнi форми i методи соцiальноi роботи з сiмтАЩiю

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ФОРМ ТА МЕТОДРЖВ СОЦРЖАЛЬНОРЗ РОБОТИ

1.1 Нормативно-правова база соцiальноi роботи з сiм'iю

1.2 Сутнiсть сiм'i, та типологiя сiмей

1.3 Соцiально-виховна робота з молоддю як умова пiдготовки до сiмейного виховання

1.4 Технологii соцiальноi роботи з сiм'ями рiзного типу

1.5 Методи i органiзацiйнi форми соцiальноi роботи з сiм'ями рiзного типу

РОЗДРЖЛ 2. НАСИЛЬСТВО В СРЖМ'РЗ ЯК СОЦРЖАЛЬНА ПРОБЛЕМА

2.1 Соцiальнi та психолого-педагогiчнi проблеми сiмейного насилля

2.2 Особливостi психолого-педагогiчноi роботи з дiтьми, якi зазнали сiмейного насилля

2.3 Насильницькi та образливi моделi поведiнки i дii та типи насильникiв

2.5 Органiзацiя надання допомоги, дiяльнiсть соцiальних служб

2.6 Вирiшення проблеми насильства в сiм'i

РОДРЖЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦРЖЯ ФОРМ РЖ МЕТОДРЖВ СОЦРЖАЛЬНОРЗ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКРЖ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В СРЖМ'РЗ

3.1 Проект Кризовий Центр для жертв насильства в сiм'i ВлРОДИНАВ»

3.2 Проведення педагогiчного експерименту форм i методiв соцiально роботи з проблеми випадкiв насилля в сiм'i стосовно дiтей в КЦ ВлРОДИНАВ»

3.3 Розробка методичних порад щодо попередження та подолання насильства в сiм'i шляхом урiзноманiтнення форм i методiв соцiальноi роботи з сiм'iю

РОЗДРЖЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦРЖ

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальнiсть дослiдження. Роль сiм'i в сучасному суспiльствi i життя людини незрiвнянна за своiм значенням, нi з якими iншими соцiальними iнститутами.

Сiм'я як основний осередок суспiльства виконуi найважливiшi соцiальнi функцii, вiдiграi значиму роль у життi людини, його захисту, забезпеченнi соцiалiзацii, формуваннi i задоволеннi iндивiдуальних потреб.

Сучасна ситуацiя в Украiнi (економiчна криза, нагнiтання соцiальноi та полiтичноi напруженостi, мiжетнiчнi конфлiкти, зростаюча матерiальна i соцiальна поляризацiя суспiльства тощо) загострила проблеми сiм'i. У значноi частини сiмей рiзко погiршилися умови реалiзацii основних соцiальних i особистiсних функцiй, вони виявилися у складних життiвих обставинах.

Однiiю з актуальних проблем, якi стоять перед сучасним украiнським суспiльством i подолання i профiлактика будь-яких проявiв насильства щодо дiтей та молодi. Слiд вiдзначити, що дана проблема лише стаi предметом широкого громадського та наукового обговорення в Украiнi.

За офiцiйними даними, насильство в сiм'i тАУ досить поширене явище в Украiнi. соцiальний виховний насилля сiм'я молодь

Статистика показуi, що 30-40% всiх насильницьких злочинiв вiдбуваються у сiм'i за свiдченнями дiтей, з жорстокiстю вони зустрiчаються вперше у власнiй сiм'i, з боку батькiв та старших сестер i братiв, приблизно в 45-49 % сiм'ях маi мiсце насильство над дiтьми. Якщо врахувати всi погрози, залякування, побиття, то практично кожна дитина хоч один раз зiштовхувалася з проявами жорстокостi, тиску або насильства зi сторони своiх батькiв[53].

Розглядаючи сiмейне насильство над дiтьми можна одночасно виокремити два аспекти наслiдкiв цього явища нанесення шкоди жертвi, зокрема, суспiльству в цiлому.

Дiти, якi пережили будь-який вид насильства, вiдчувають труднощi у соцiалiзацii, взаiмостосунках з дорослими, у спiлкуваннi з ровесниками. Вирiшення своiх проблем дiти-жертви насильства часто знаходять в кримiнальному, асоцiальному середовищi. Згiдно з матерiалами доповiдi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлтАжкожного дня пiдлiтки скоюють понад 100 злочинiв: одне вбивство або тяжке пошкодження, дватАУтри розбiйних напади, вiсiм пограбувань, 26-ть крадiжок державного, 45-ть особистого майна громадян (з них 16-ть квартирних крадiжок) i майже щодня вчиняють зТСвалтуванняВ».

За останнi десятилiття спостерiгаiться психолого-педагогiчний пошук i розробка окремих питань сiмейного насильства в дослiдженнях Ю. Якубова, Н. Лавриненко, М. Московка, О. Балакiрiвоi.

Про мiжнародну увагу до проблем насильства в сiм'i свiдчать такi факти, як обговорення i прийняття рiшень на конгресах ООН з питань жiнок, а також Всесвiтнiй програмi дiй стосовно iнвалiдiв i Конвенцii про права дитини.

Об'iктом дослiдження i сiм'i, якi опинились у складних життiвих обставинах.

Предмет дослiдження тАУ форми та методи соцiальноi роботи з рiзними типами сiмей.

Мета дипломноi роботи полягаi в теоретичному узагальненнi форм та методiв соцiальноi роботи з рiзними типами сiмей, зокрема, сiмей, що потерпають вiд насильства, дослiдженнi сутi насильства, виявленнi умов, причин та наслiдкiв, характеристика його особливостей, надання допомоги людям, якi зазнали насильства чи були свiдками цих дiй, у попередженнi цих фактiв насильства над ними та подоланнi наслiдкiв насильницькоi поведiнки та формування ненасильницькоi культури взаiмовiдносин у сiм'i.

Для досягнення цiii мети поставленi для вирiшення наступнi завдання: 1) дослiдити форми i методи соцiальноi роботи з рiзними типами сiмей; 2) розкрити сутнiсть i змiст соцiальноi роботи; 3) охарактеризувати соцiальнi та психолого-педагогiчнi проблеми сiмейного насилля; 4) визначення напрямкiв державноi сiмейноi полiтики.

Теоретична значущiсть дослiдження полягаi в розширеннi та поглибленнi знань про шляхи удосконалення соцiальноi роботи з людьми якi зазнали сiмейного насилля та в узагальненнi нормативно-правовоi бази соцiально-правового захисту дiтей вiд насильства, в сiмтАЩi розкриттi змiсту соцiально-профiлактичноi роботи щодо жорстокого поводження з дiтьми та напрямiв роботи закладiв, в яких здiйснюiться реабiлiтацiя дiтей-жертв насильницьких дiй.

Використаннi у дослiдженнi загальнонауковi методи пiзнання iндукцiя, дедукцiя, узагальнення, аналiз, синтез, абстрагування.

Практичну реалiзацiю методiв наочно виявляi таке поняття як форма Влсоцiальноi роботиВ». Завдяки формам методи наповнюються конкретним змiстом соцiальноi роботи.

Згiдно з чинним украiнським законодавством насильство в сiм'i розглядаiться як будь-якi умиснi дii фiзичного, сексуального, психологiчного чи економiчного спрямування одного члена сiм'i щодо iншого члена сiм'i, якщо цi дii порушують конституцiйнi права i свободи члена сiм'i.

Робота складаiться зi вступу, чотирьох роздiлiв, якi розкривають проблему шляхiв удосконалення соцiальноi роботи з людьми, що зазнали сiмейного насилля в теоретичному та практичному аспектах, висновку, додаткiв та списку використаних джерел.

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ФОРМ ТА МЕТОДРЖВ СОЦРЖАЛЬНОРЗ РОБОТИ

1.1 Нормативно-правова база соцiальноi роботи з сiм'iю

Згiдно з Сiмейним кодексом, сiмтАЩю визнано основним осередком суспiльства, найкращою умовою для виховання та розвитку дiтей. У Кодексi по-новому визначенi права членiв сiмтАЩi, захист яких через створення умов для iхньоi реалiзацii i метою соцiальноi роботи [8].

Права членiв сiмтАЩi у новому Сiмейному кодексi вiдображають мiжнароднi стандарти прав людини в суспiльствi з урахуванням особливостей сiмтАЩi та ii соцiального iнституту тАУ шлюбу (вперше законодавчо визнанi позашлюбнi сiмтАЩi) i спрямованi на забезпечення виховання та розвитку дитини в сiмтАЩi, охорону батькiвства i материнства, розвиток подружжя, що i можливим за умови виконання членами сiмтАЩi своiх обовтАЩязкiв стосовно один одного на основi домовленостей (угоди) щодо правил сiмейного життя або захисту прав членiв сiмтАЩi через суд.

В Украiнi дii нацiональне законодавство, що регулюi певнi питання протидii насильству в сiмтАЩi. Насамперед, це Конституцiя Украiни, яка не тiльки визначаi основнi права та свободи громадян, а й гарантуi iхнiй захист [1].

Украiна вперше в Конституцii зазначила, що будь-яке насильство над дитиною та ii експлуатацiя переслiдуються законом, держава забезпечуi гарантii державного утримання та виховання дiтей-сирiт та дiтей, якi позбавленi батькiвського пiклування (ст. 52). Правова база складаiться з Конституцii Украiни, вiдповiдних кодексiв Украiни, законiв Украiни, указiв Президента Украiни, постанов Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, а також вiдомчих правових актiв, державних програм [1].

Конституцiя Украiни i тiiю юридичною базою, норми якоi визначають та гарантують охорону i захист прав, свобод та iнтересiв сiмтАЩi та людини. Це такi статтi Конституцii Украiни як: право захищати своi життя i здоровтАЩя, життя i здоровтАЩя iнших людей вiд протиправних посягань (ст. 27); нiхто не може зазнавати втручання в його особисте та сiмейне життя, крiм випадкiв, передбачених Конституцiiю Украiни (ст. 32); право на звернення до державних iнституцiй (ст. 40); право володiти, користуватися i розпоряджатися своiю власнiстю (ст. 41); право на житло (ст. 47); права та свободи людини й громадянина захищаються судом (ст. 55); право знати своi права та обовтАЩязки (ст. 57).

На пiдставi положень Конституцii Украiни i Конвенцii ООН про права дитини 26.04.2001 р. в Украiнi був прийнятий Закон ВлПро охорону дитинстваВ», який визначаi охорону дитинства стратегiчним загальнонацiональним прiоритетом iз метою забезпечення реалiзацii прав дитини на все життя, охорону здоровтАЩя, освiту, соцiальний захист та всебiчний розвиток, встановлюi основнi засади державноi полiтики у цiй сферi.

В загалом, до правових документiв, якi спрямованi на подолання насильства над людьми вiдносяться:

- Загальна декларацiя прав людини (10.12.1948);

- Декларацiя прав дитини (20.11.1959);

- Мiжнародний пакт про громадянськi та полiтичнi права (16.12.1966);

- Конвенцiя про права дитини (20.11.1989);

- Закон Украiни ВлПро охорону дитинстваВ» (26.04.2001);

- Закон Украiни ВлПро соцiальну роботу з сiмтАЩями, дiтьми та молоддюВ» (26.06.2001);

- Кримiнальний кодекс Украiни (1.09.2001);

- Закон Украiни ВлПро попередження насильства в сiмтАЩiВ» (15.11.2001);

- Сiмейний кодекс Украiни (10.01.2002);

- Закон Украiни ВлПро внесення змiн до Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення щодо встановлення вiдповiдальностi за вчинення насильства в сiмтАЩi або невиконання захисного приписуВ» (15.05.2003);

- Наказ Мiнiстерства охорони здоровтАЩя Украiни вiд 23.01.2004 р. №38 ВлПро затвердження заходiв щодо виконання Закону Украiни ВлПро попередження насильства в сiмтАЩi" та Примiрного положення про центр медико-соцiальноi реабiлiтацii жертв насильства в сiмтАЩiВ»;

- Указ президента Украiни вiд 5.05.2008 р. №411/2008 ВлПро заходи щодо забезпечення захисту прав i законних iнтересiв дiтейВ»;

- Закон Украiни ВлПро внесення змiн до деяких законодавчих актiв Украiни щодо вдосконалення законодавства стосовно протидii насильству в сiмтАЩiВ» (25.09.2008).

На нацiональному рiвнi в Украiнi прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актiв, якi захищають людину вiд насильства в сiмтАЩi, а також регламентують дiяльнiсть правоохоронцiв щодо попередження та припинення насильства в сiмтАЩi.

Кодексом Украiни про адмiнiстративнi правопорушення передбачено вiдповiдальнiсть за адмiнiстративнi порушення, що загрожують громадському порядку й громадськiй безпецi та якi можуть бути вчиненi в побутовiй сферi. До учасникiв таких правопорушень застосовуються: ст. 173 КУпАП, ст. 182 КУпАП, ст. 180 та 184 КупАП.

Слiд згадати ще кiлька документiв, якi тiсно переплiтаються з насильством в сiмтАЩi. Мова йде про викрадення дiтей, адже дуже часто, рятуючись вiд жорстокоi поведiнки батькiв, саме дiти стають Влживим товаромВ» для не менш жорстоких дорослих. Тому прийняття Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлПро виконання на територii Украiни Конвенцii про цивiльно-правовi аспекти мiжнародного викрадення дiтейВ» (вiд 10 липня 2006 р. №952) даi можливiсть долучитися до мiжнародно-правового механiзму впорядкованого повернення дiтей, яких незаконно вивозять або утримують за кордоном [21, c. 95]. У сiчнi 2006 року Верховна Рада Украiни внесла змiни до Кримiнального Кодексу Украiни, зокрема до ст. 149 ВлТоргiвля людьми або iнша незаконна угода щодо людиниВ» та ст. 303 ВлСутенерство або втягнення особи в заняття проституцiiюВ», що даi пiдстави стверджувати про приведення необхiдних норм украiнського законодавства у вiдповiднiсть iз Палермською Конвенцiiю [14, c. 139].

Згiдно Закону ВлПро попередження насильства в сiмтАЩiВ» визначено перелiк органiв та установ, на якi покладаiться здiйснення заходiв щодо попередження насильства в сiмтАЩi. Такими установами визнанi:

- спецiально уповноважений орган виконавчоi влади з питань попередження насильства в сiмтАЩi;

- служба дiльничних iнспекторiв мiлiцii;

- кримiнальна мiлiцiя у справах неповнолiтнiх органiв внутрiшнiх справ;

- органи опiки i пiклування;

- кризовi центри;

- центри медико-соцiальноi реабiлiтацii жертв насильства в сiмтАЩi;

- органи виконавчоi влади;

- органи мiсцевого самоврядування [18, с. 64].

У кожного з цих органiв рiзнi обовтАЩязки, тому вони повиннi спiвпрацювати разом, адже тодi складатиметься майже повна картина окремих випадкiв, вiдповiдно, стане простiше й ефективнiше допомагати постраждалим вiд насильства в родинi.

Захист дiтей, забезпечення iх повноцiнного розвитку тАУ проблема нацiонального значення, яка повинна розглядатися i розвтАЩязуватися в рiзних контекстах: iсторичному, соцiологiчному, культурологiчному, демографiчному, педагогiчному i, безумовно, юридичному. Мова йде про закрiплення певними законами та iншими нормативно-правовими актами чiтко визначених правил, норм, стандартiв i вимог щодо органiзацii життiдiяльностi дитини.

Першим мiжнародним документом, в якому розглядалась проблема прав дитини, була Женевська декларацiя 1924 року, спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фiзичний i психiчний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист.

Важливим документом стала прийнята 10.12.1948 р. Генеральною асамблеiю ООН Загальна декларацiя прав людини (введена в дiю з 1976 р.). У нiй вперше зафiксованi основи захисту прав дiтей. Свiй розвиток Декларацiя отримала в пакетах прав людини, що гарантували рiвнi права всiм дiтям i забезпечення розвтАЩязання iх основних соцiальних проблем.

Генеральна асамблея ООН 20.11.1959 р. прийняла Декларацiю прав дитини тАУ документ, який регулюi становище дитини в сучасному суспiльствi. Декларацiя складаiться з 10 принципiв, якими проголошуiться, що дитинi, незалежно вiд кольору шкiри, мови, статi, вiри, законом повинен бути забезпечений соцiальний захист, наданi умови та можливостi, що дозволили б iй розвиватись фiзично, розумово, морально, духовно.

Документом, де проголошуiться, що людство зобовтАЩязане дати дiтям усе найкраще, надiйно забезпечити дитинство, яке гарантуi в майбутньому розвиток повнолiтнiх громадян, стала Конвенцiя про права дитини, схвалена ООН 20.11.1989 р. Украiна ратифiкувала Конвенцiю в 1991 роцi та внесла вiдповiднi змiни до нацiонального законодавства. РЗi ратифiкували 189 краiн свiту. Серед тих, хто не ратифiкував Конвенцiю тАУ США та Сомалi.

Отже, як висновок можна зазначити, що украiнське законодавче поле соцiальноi роботи не можна вважати остаточно сформованим. В Украiнi тривають пошуки власноi моделi соцiального захисту населення, вiдбуваiться формування мережi соцiальних служб, якi б вiдповiдали сучасним уявленням про соцiальнi послуги, i вiдповiдного нормативно-правового регулювання дiяльностi таких служб, розвиваiться законодавство з питань фахового регулювання дiяльностi практичних соцiальних працiвникiв, визначаються правовi можливостi для партнерства держави й недержавних органiзацiй у соцiальнiй сферi. Пристосування до мiждержавних законодавчих аспектiв та колiзiй соцiальноi роботи.

1.2 Сутнiсть сiм'i та типологiя сiмей

РЖснуi безлiч дефiнiцiй поняття Влсiм'яВ», усi вони вiдбивають той стан у теорii соцiальноi роботи коли предметом ii вивчення стаi сiм'я як соцiальний iнститут, мала група й система взаiмовiдносин.

Сiм'я i першоосновою духовного, економiчного та соцiального розвитку суспiльства та виконуi в ньому такi функцii: виховна; господарсько-побутова - для задоволення матерiальних потреб i для збереження здоров'я; емоцiйна (культурне i духовне спiлкування); первинний соцiальний контроль - це контроль за виконанням норм, засвоiних у процесi соцiалiзацii та виховання; репродуктивна i сексуальна - це вiдтворення потомства i подружнi взаiмини.

Виходячи iз парадигм розумiння сiм'i як соцiальноi групи, ii можна визначити як динамiчну малу групу людей, поiднаних спiльнiстю проживання i родинними взаiминами, спiльнiстю формування й задоволення соцiально-економiчних i бiологiчних потреб, любов'ю, взаiмною моральною вiдповiдальнiстю.

Сiм'я складаiться з трьох основних пiдсистем (Рис. 1.1):

Рисунок 1.1. Складова сiмейноi пiдсистеми

Деякi фахiвцi роблять спроби дати визначення сiм'i на основi системного пiдходу з урахуванням того, що вона несе в собi одночасно ознаки i соцiального iнституту, i малоi групи, i системи стосункiв. До найбiльш значущого для практичного соцiального працiвника можна винести визначення сiм'i.

Сiм'я - це соцiально-педагогiчний iнститут та особлива соцiальна система, яка i пiдсистемою суспiльства i включаi в себе iншi пiдсистеми (членiв сiм'i); це мала соцiальна група, первинний контактний колектив. Усе це дозволяi говорити про такi ii ознаки, як шлюбнi, мiж поколiннi, кровнi, встановленi зв'язки мiж членами сiм'i; родиннi почуття, почуття безпеки, захищеностi, любовi, поваги; спiльний побут i проживання членiв сiм'i, наявнiсть певних функцiй у суспiльствi (видiв життiдiяльностi сiм'i), прав сiм'i в суспiльствi й прав членiв сiм'i в родинi, обов'язкiв членiв сiм'i стосовно один одного та вiдповiдальнiсть перед суспiльством за своiх членiв.

Так само сiмей називають соцiальний iнститут, тобто стiйка форма взаiмовiдносин мiж людьми, в рамках якоi здiйснюiться основна частина повсякденного життя людей: сексуальнi вiдносини, дiтонародження i первинна соцiалiзацiя дiтей, значна частина побутового догляду, освiтнього та медичного обслуговування[9, c. 125].

Практика соцiальноi роботи з сiм'iю завжди спираiться на конкретний тип сiм'i. класифiкацiя типiв сiм'i може бути побудована на рiзних засадах, за рiзними критерiями, ознаками тощо (Табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Типи сiмей

Також до типiв сiмей вiдносять такi як, малодiтна сiм'я, вторинношлюбна сiм'я, мiжнацiональна сiм'я, дистантна сiм'я, вторинний шлюб, рiзнорiдна сiм'я, складна сiм'я, опiкунська сiм'я, що також зустрiчаються на практицi методичноi соцiальноi роботи i мають велике значення у розробцi форм та методiв спецiалiстами соцiальноi роботи, але за своiм характером мають незначне поширення у данiй галузi.

Таким чином, згiдно з поданою класифiкацiiю iснуi багато типiв сiм'i, клiiнтом соцiальноi роботи може стати сiм'я будь-якого типу, а рiвень потреби в соцiальнiй пiдтримцi, ii конкретне утримання, види допомоги мають бути рiзними.

Спецiалiст даноi галузi, який працюi з сiм'iю повинен орiiнтуватися на вiдповiдну ii модель.

РЖснуi досить велика кiлькiсть моделей соцiальноi роботи з рiзноманiтними типами сiмей. У вiтчизнянiй теорii i практицi соцiальноi роботи з рiзноманiтними типами сiмей, як зразок може бути запропонована модель РЖ. Трубавiноi (Табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Моделi соцiальноi роботи з рiзними типами сiмей

Крiм того, до основних загальнотеоретичних моделей роботи з рiзними типами сiмей вiдносять:

- педагогiчну модель;

- психологiчну модель;

- дiагностичну модель;

- соцiальну модель;

- медичну модель.

1. Педагогiчна модель ТСрунтуiться на гiпотезi про нестачу педагогiчноi компетентностi батькiв. Суб'iктом скарги у такому випадку найчастiше виступаi дитина. Консультант разом з батьками аналiзуi ситуацiю, накреслюi програму заходiв. Спецiалiст орiiнтуiться не стiльки на iндивiдуальнi можливостi батькiв, скiльки на унiверсальнi з точки зору педагогiки i психологii засоби виховання. Ця модель носить профiлактичний характер. У нiй особливо мають потребу проблемнi, дисфункцiональнi сiм'i. Вона спрямована на пiдвищення психолого-педагогiчноi культури батькiв, розширення i вiдновлення виховного потенцiалу сiм'i, активне включення батькiв у процес соцiального виховання дiтей.

2.Соцiальна модель використовуiться у тих випадках, коли сiмейнi труднощi i результатом несприятливих зовнiшнiх обставин. У цих випадках окрiм аналiзу життiвоi ситуацii i рекомендацiй, i потреба у втручаннi зовнiшнiх сил.

3.Форми роботи у межах цiii моделi спрямованi на пiдвищення батькiвськоi компетентностi. Використовуються лекцii i бесiди для батькiв з питань сiмейного виховання, дискусii, аналiз та обговорення реальних труднощiв сiмейного виховання, груповi форми роботи з батьками, що спрямованi на оволодiння навичками спiлкування з дiтьми тощо.

4.Психологiчна (психотерапевтична) модель використовуiться тодi, коли причини труднощiв дитини знаходяться у сферi спiлкування, особистiсних особливостях членiв сiм'i. Модель передбачаi аналiз сiмейноi ситуацii, психодiагностику особистостi, дiагностику сiм'i. Практична допомога полягаi у подоланнi бар'iрiв спiлкування та виявлення причин його порушення.

5.Дiагностична модель ТСрунтуiться на припущеннi про дефiцит у батькiв спецiальних знань про дитину або свою сiм'ю. Об'iктом дiагностики i сiм'я, а також дiти i пiдлiтки з порушеннями i вiдхиленнями у поведiнцi. Дiагностичний висновок може виступати основою для прийняття органiзацiйного рiшення.

5. Медична модель передбачаi, що в основi сiмейних труднощiв лежать хвороби. Завдання психотерапii - дiагноз, лiкування хворих i адаптацiя здорових членiв сiм'i до хворих.

Спецiалiст може використовувати рiзнi моделi допомоги сiм'i залежно вiд характеру причин, що викликають проблему дитячо-батькiвських стосункiв.

Отже, у зв'язку з тим, що сiм'я всебiчно охоплюi рiзнi форми життiдiяльного сiмейного способу життя дослiдження показують, що поiднання в сiм'i соцiально-економiчних труднощiв у нашiй державi й загальносвiтових, власне, сiмейних проблем, пов'язаних, насамперед, з так званою Влкризою сучасноi сiм'iВ», ставлять сiм'ю в жахливi умови, i тому власних ii захисних сил виявляiться недостатньо.

З огляду на це загальновизнаною системою допомоги сiм'i стаi органiзацiя соцiальноi роботи в межах усiii держави й суспiльства здiйснювана на основi особливих структур тАУ служб соцiальноi роботи.

1.3 Соцiально-виховна робота з молоддю як умова пiдготовки до сiмейного виховання

Соцiально-виховна робота з молоддю у пiдготовцi до новоствореноi сiмейноi життiдiяльностi по всяк час носить критерiй попереднього сiмейного виховання. Адже закладення основ позитивного виховання та розумiння складностей життя та майбутнiх вiдносин мiж подружжям буде умовою розумiння проблематики соцiальноi роботи з рiзними типами сiмей i як вихiдне значення тАУ припинення iснування негативноi типологii сiм'i.

Можна iз впевненiстю сказати, що у кожнiй сiм'i складаiться своя, iндивiдуальна виховна система, яка формуiться емпiричним шляхом, тобто постiйно апробуiться у досвiдi, мiстить багато педагогiчних ВлзнахiдокВ», засобiв i методiв впливу на дитину, проте не позбавлена прорахункiв i серйозних помилок. Цiлi, принципи та змiст виховання у сiм'i часто носять iмплiцитний (не сформульований) характер, видозмiнюються в залежностi вiд цiлого ряду причин (цiннiсних орiiнтацii, рiвня освiти, загальноi та педагогiчноi культури батькiв, iх етнiчноi приналежностi, ступеня вiдповiдальностi за майбутнi дiтей тощо) [10].

Розглядаючи соцiальне мiкросередовище сiм'i, як фактор впливу на особистiсть дитини, звертаi на себе увагу той факт, що можна зустрiти рiзнi класифiкацii видiв сiмейних стосункiв в залежностi вiд того, який психологiчний змiст i яке смислове наповнення вкладають в iх основу.

Методи виховання, якi використовуються у сiм'i обумовленi взаiмозв'язками суб'iктiв виховного процесу (якi характеризуються неформальним характером), i вiдрiзняються як за кiлькiстю так, i за змiстом (тобто за психологiчною сутнiстю та ефективнiстю впливу на дитину), нiж методи виховання, що використовуються в iнших соцiальних iнститутах. Т. А. Кулiкова зазначаi, що в сiмейних методах виховання вiдсутнiй вiдтiнок навмисностi, що притаманний суспiльним iнститутам виховання, але спостерiгаiться бiльше природностi, зверненостi до конкретноi дитини, що маi свiй життiвий досвiд, певнi звички, нахили i уподобання [46, с. 316].

Методiв впливу на дитину з боку батькiв iснуi безлiч, певно, iснуi i багато класифiкацiй цих методiв. У цьому аспектi виховнi впливи можна подiлити за характером того, на що у самому об'iктi виховання вони спрямованi на:

Когнiтивнi виховнi впливи. Нацiленi на систему знань людини, на ii перетворення. РЖснуi думка, що знання людини про свiт не тiльки визначають ii як особистiсть, але й справляють вирiшальний вплив на ii поведiнку. У сучасних умовах технократичного суспiльства значення цього аспекту виховних впливiв пiдвищуiться i стаi основним.

Емоцiйнi виховнi впливи. Покликанi викликати i пiдтримувати у дитини певнi афективнi стани, якi полегшують або утруднюють прийняття нею iнших психологiчних впливiв. Позитивнi емоцii, що проявляють батьки, сприяють вiдкритостi дитини до iхнiх впливiв, негативнi емоцii тАФ навпаки, перешкоджають здiйсненню виховних впливiв.

Поведiнковi виховнi впливи. Безпосередньо спрямованi на вчинки дитини. Примушуючи ii дiяти певним чином i забезпечуючи вiдповiднi позитивнi або негативнi пiдкрiплення вчинкам, що здiйснюються, такi впливи опосередковано впливають i на особистiсть.

Сучасна сiмтАЩя виступаi сферою формування i ареною практичного прояву iдеалiв, свiтогляду, iнтересiв людини. Через сiмтАЩю формуються первиннi цiнностi орiiнтацii i соцiальнi рекомендацii дитини.

Вивчення i аналiз виховного процесу показали, що багато проблем виховання морально, естетично зрiлоi людини вирiшуiться з великими труднощами тому, що батьки часто не володiють ефективними засобами i методами розвитку свiдомостi i поведiнки особи, що формуiться.

Вiдомо, що контакти мiж батьками i дiтьми в сiмтАЩi i одним iз важливих напрямкiв, що потребуi уваги дiяльностi будь-якого спецiалiста, що працюi у сферi психологiчноi допомоги особистостi.

Будь-яка робота з батьками бiльш ефективна, якщо вона зорiiнтована на потреби конкретних батькiв або груп сiмей в тiй чи iншiй iнформацii. У практичнiй роботi спецiалiст може використати рiзноманiтний психодiагностичний iнструментарiй.

Методикам дiагностики дитячо-батькiвських стосункiв зазвичай не ставляться дуже суворi вимоги стосовно iх дiагностичноi i прогностичноi валiдностi - вони використовуються для побудови робочих гiпотез, якi згодом уточнюються i перевiряються.

Для систематизацii методик психодiагностики використовують рiзнi основи. Виходячи iз структурних особливостей методик, видiляють чотири групи методiв дiагностики батькiвського ставлення:

- бесiди, iнтерв'ю;

- проективнi;

- опитувальнi;

- цiлеспрямоване або включене спостереження реальноi поведiнки i взаiмостосункiв.

Проте, не всi методи пiдлягають такiй чiткiй класифiкацii, деякi вмiщують в себе елементи рiзних груп методiв. Наприклад, малюнок людини може розглядатися як своiрiдне iнтерв'ю, що даiться за допомогою зображувальних засобiв. Вiдмiнною рисою цього Влiнтерв'юВ» виступаi й

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

"Технiка тiла" Марсель Мосс

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнтерактивний пiдхiд в теорii соцiальноi роботи

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь