Органiзацiя мiжнародного туризму в Росii

Дипломна робота

Тема: Органiзацiя мiжнародного туризму в Росii

План

Вступ

1 Розвиток мiжнародного туризму на сучасному етапi

1.1 Загальна характеристика ринку туристичних послуг

1.2 Методика розрахунку основних економiчних показникiв розвитку туризму

2 Оцiнка сучасного рiвня розвитку туристичних послуг Росii

2.1 Аналiз розвитку туристичних послуг Росii

2.2 Залучення iноземних iнвестицiй в туристичну галузь

3 Проблеми та перспективи розвитку мiжнародного туризму в Росii

3.1 Основнi фактори, якi стримують розвиток туризму в Росii

3.2 Перспективи розвитку туризму

3.3 Державна полiтика у сферi туризму

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Туризм вже давно розглядаiться як одна з найбiльш дохiдних i iнтенсивно розвиваються галузей свiтового господарства. Про це свiдчить той факт, що на частку туризму припадаi близько 10 вiдсоткiв свiтового валового нацiонального доходу.

Розвиток туризму надаi стимулюючу дiю i на iншi сектори економiки (транспорт, зв'язок, торгiвля та iншi), сприяi створенню значноi кiлькостi робочих мiсць, збiльшенню бази оподаткування i надходжень коштiв вiд податкiв в скарбницю держави. Слiд зазначити, що найважливiшими чинниками, що роблять вплив на прибутковiсть туризму в економiцi краiни, i природно-клiматичнi та iсторико-культурнi ресурси, а також полiтичний клiмат i рiвень сприяння державноi полiтики щодо туризму.

З одного боку, сучасний стан туризму в Росii розцiнюiться як кризовий, пов'язаний з рiзким падiнням досягнутих ранiше обсягiв надання туристських послуг, скороченням матерiальноi бази туристськоi галузi i значною невiдповiднiстю потребам населення в туристичних послугах.

З iншого боку, вiдзначаються високi темпи будiвництва туристичних об'iктiв, що вiдповiдають найвищим свiтовим стандартам, значне збiльшення виiздiв росiян в закордоннi поiздки, зростання числа туристичних органiзацiй по всiй територii Росii. За прогнозом Всесвiтньоi туристськоi органiзацii до 2020 року Росiя може увiйти до першоi десятки краiн - самих популярних напрямкiв туризму. За оцiнкою експертiв Всесвiтньоi туристськоi органiзацii, Росiя займаi 15 мiсце у свiтовiй класифiкацii за вiдвiдуванiстю iноземцями, що становить 2,5 вiдсотка свiтового ринку виiзного туризму.

Актуальнiсть дослiдження. Мiжнародний туризм швидко росте i видозмiнюiться. Цей факт, з одного боку, вiдкриваi новi можливостi, з iншого - постiйно створюi проблеми людям, зайнятим в iндустрii, що стала зараз найбiльшоi в свiтi. Спiльностi i компанii, що вже мають досвiд у питаннях стимулювання мiжнародного туризму, так само як i тi, хто хоче прийти на цей сегмент, стикаються з тим, що туристична iндустрiя змiнюiться.

Пiдвищення рiвня життя людей i розширення можливостей вiльного пересування по свiту сприяють появi нових мiльйонiв мiжнародних туристiв.

Для залучення туристiв пропонуються новi послуги. Компанii-перевiзники почали надавати бiльш рiзноманiтнi зручностi i пропонувати новi екзотичнi маршрути в надii перевести на себе частину фiнансових потокiв вiд зростаючого бiзнесу. Пiдприiмцi, намагаючись розширити свiй бiзнес, розробляють новi комбiнацii, якi дозволяють поiднувати покупки з вiдпочинком, освiту з освiтою, бiзнес з культурною програмою та iн.

Ступiнь вивченостi теми дослiдження. В якостi методологiчноi i теоретичноi бази дослiдження були використанi працi росiйських учених, таких як М. Ананьiв, В. Данилов-Данiльян, В. Гуляiв, А. Лян та iн. Роботи зарубiжних авторiв, серед яких С. Cooper, В. Archer, R. Batler, С. Ryan, D. Pearce та iн, а також методичнi рекомендацii Всесвiтньоi туристськоi органiзацii (СОТ). У роботi використанi результати попереднiх дослiджень, присвячених проблемам розвитку туризму в Росii.

Об'iкт дослiдження: розвиток туристичних послуг в Росii.

Предмет дослiдження: органiзацiя мiжнародного туризму в Росii.

Методика дослiдження. У роботi використанi два методи: аналiз рядiв динамiки та кореляцiйний аналiз. Цi методи дозволяють найбiльш повно вiдобразити основнi тенденцii розвитку даноi галузi та взаiмозв'язок мiж показниками.

Мета дослiдження: виявити основнi тенденцii розвитку мiжнародного туризму в Росii, його проблеми, особливостi i фактори розвитку.

Завдання:

-Дати визначення поняття Влтуристичнi послугиВ»;

-Проаналiзувати стан мiжнародного туризму в Росii на сучасному етапi;

-Визначити темпи зростання росiйського ринку туристичних послуг;

-Вивчити характеристику споживача послуг у сферi туризму;

-Визначити основнi проблеми ринку туристичних послуг;

-Проаналiзувати перспективи розвитку туризму в Росii.

1 Розвиток мiжнародного туризму на сучасному етапi

1.1 Загальна характеристика ринку туристичних послуг

Послуги туризму - це специфiчнi послуги, що надають споживачам комплексне обслуговування, пов'язане з органiзацiiю подорожей, що здiйснюються для вiдпочинку, лiкування i в пiзнавальних цiлях. Комплексний характер послуг туризму виявляiться в тому, що споживач отримуi взаiмопов'язанi послуги рiзного профiлю (з органiзацii туру, оформлення документiв, транспорту, готельного господарства, пiдприiмств харчування i торгiвлi предметами туристського побуту, сувенiрами i т. д.). Таким чином, надаiться цiлий набiр послуг, коли основна (часто розмiщення), профiльна послуга часто доповнюiться супутнiми послугами. Специфiка туризму проявляiться в iх рiзноманiттi, неоднорiдностi i ступiнь комплексностi може бути рiзною.

Туристськi послуги можуть надаватися за мiсцем проживання або роботи споживачiв у виглядi реклами, iнформацii турбюро; в процесi подорожей (транспортнi послуги, послуги гiдiв, перекладачiв, агентiв з оформлення документiв i т. д.); на мiсцi перебування (послуги, пов'язанi з житлом, харчуванням, органiзацiiю вiдпочинку, лiкування, розваг, торговельного, побутового та iншого обслуговування). [ 8, c.389]

Ринок туризму можна визначити як суспiльно-економiчне явище, що об'iднуi попит та пропозицiя для забезпечення купiвлi-продажу туристичного продукту в даний час i в певному мiсцi.

При характеристицi туристського ринку необхiдно враховувати ряд моментiв:

-Основним предметом купiвлi-продажу i послуги;

- Крiм покупця i продавця в механiзм туристського ринку включаiться значна кiлькiсть посередницьких ланок;

- Попит на туристськi послуги вiдрiзняiться рядом особливостей: великою рiзноманiтнiстю учасникiв поiздок по матерiальним можливостям, вiком, цiлям i мотивами; еластичнiстю; iндивiдуальнiстю i високим ступенем диференцiацii; великий замещаемостью; вiддаленiстю за часом i мiсцем вiд туристського пропозицii;

- Туристське пропозицiя також характеризуiться низкою вiдмiнних характеристик: товари та послуги в туризмi мають потрiйний характер (природнi ресурси, створенi ресурси, туристськi ресурси); висока фондоiмне галузi; низька еластичнiсть; комплекснiсть. [9, с.63]

У цiлому, з точки зору економiчноi та управлiнськоi точок зору, туристський ринок можна представити у виглядi двох вiдносно самостiйних областей: ринку пропозицiй i ринку попиту.

У розвитку ринку туристичних послуг в бiльшою мiрою, нiж на ринку виробництва матерiальних благ, необхiдно враховувати фактор часу (сезоннi коливання попиту, пiковi перiоди попиту протягом доби). Тут велика роль планування потужностей (пропускноi спроможностi сфери туристських послуг). Неможливiсть зберiгати та накопичувати послуги обертаiться можливiстю утворення черг людей i збiльшення часу очiкування. У таких випадках виникаi необхiднiсть застосування особливих заходiв i методик за погодженням попиту та пропозицii туристських послуг - широка практика попереднiх замовлень, диференцiацiя цiн на послуги в залежностi вiд сезонностi i пiкових перепадiв в попитi на послуги, масове залучення тимчасових працiвникiв на умовах роботи неповний робочий день , сумiсникiв i т. д. [21, c.157]

Найважливiша особливiсть ринку туристських послуг полягаi в тому, що на вiдмiну вiд iнших ринкiв нацiональноi економiки тут велика роль трудового та культурно-iсторичного ресурсу, а також iснуi прив'язка до конкретноi територii. Туризм маi справу з таким явищем, як iндивiдуальний профiль мiсця туристського призначення, яке визначаi привабливiсть туристськоi послуги та створюi туристську мотивацiю. Вiн формуiться пiд впливом таких факторiв, як географiчне положення, ландшафт, бiоклiматичних та екологiчнi характеристики територiальних одиниць та iсторико-культурнi параметри.

Ринок туристських послуг залежить вiд територiальноi та ресурсноi складовоi, яка визначаiться як специфiкою задоволення потреб у туризмi (подорож, цiльова поiздка, вiдпочинок), так i особливiстю формування попиту та пропозицii на туристськi послуги в регiонi.[17, c.355]

Туристськi послуги, що надаються споживачам органiзацiями або iндивiдуальними пiдприiмцями, включають:

-Послуги туроператора з органiзацii внутрiшнього туризму;

-Послуги туроператора з органiзацii виiзного туризму;

-Послуги туроператора по органiзацii в'iзного туризму;

-Послуги турагента;

-Окремi послуги туроператора i турагента;

-Послуги при самодiяльному туризмi;

-Екскурсiйнi послуги. [11, c.74]

Туристськi послуги поряд зi специфiчними характеристиками послуг мають i вiдмiннi риси:

тАв видiлення досить чiтко виражених туристських зон;

тАв створення туристського пакету зусиллями багатьох органiзацiй, кожна з яких маi власнi методи роботи, специфiчнi потреби i рiзнi комерцiйнi цiлi. Досягнення успiху на ринку можливо лише в тому випадку, якщо всi учасники туристського обслуговування вироблять i будуть дотримуватися загальних цiлей;

тАв подолання покупцем вiдстанi, що вiдокремлюi його вiд туристськоi послуги та мiсця ii споживання;

тАв залежнiсть туристськоi послуги вiд таких змiнних, як час i простiр. Велике значення маi фактор сезонностi (маркетинговi заходи туристськоi органiзацii будуть вiдрiзнятися в пiк сезону i мiжсезоння). У мiжсезоння необхiднi додатковi заходи стимулювання попиту: низькi цiни, рiзнi додатковi послуги i т.д.;

тАв значний вплив на якiсть туристськоi послуги роблять зовнiшнi фактори, що мають форсмажорних характер, тобто не залежать вiд волi i дiй продавця i покупця: погода, природнi умови, полiтика, мiжнароднi подii i т.д.[12, c.142]

При сегментацii споживачiв туристського ринку доцiльно враховувати ряд особливостей, властивих iндустрii туризму:

тАв в ролi безпосереднього споживача послуг i покупця (замовника) нерiдко виступають рiзнi особи (наприклад, бронювання номерiв для своiх спiвробiтникiв компанiiю);

тАв рiшення про придбання туристських послуг може змiнюватися залежно вiд мети подорожi, наявностi вiльного часу, тривалостi та частоти вiдпочинку;

тАв загальний iнтерес групових подорожей у рядi випадкiв вiдрiзняiться вiд потреб i бажань кожного iндивiдуума (члена групи);

тАв мотивацiя туристiв вiдрiзняiться в залежностi вiд часу, коли приймаiться рiшення про покупку i бронюваннi туру (наприклад, мотиви подорожей рiзнi в туристiв, якi купили тури завчасно, i у тих, хто придбав "горящi путiвки").

При виявленнi особливостей туристського ринку важливе мiсце повинно вiдводитися не тiльки категорii "туристське пропозицiю" i розгляду поняття "туристська послуга", але i поняттю "туристський попит", в концепцii якого прiоритетне мiсце вiдводиться споживачу, чиi потреби та бажання туристськi органiзацii припускають задовольняти.

Складностi функцiонування органiзацiй iндустрii туризму полягають у тому, що оцiнка якостi туристських послуг споживачем досить суб'iктивна i залежить вiд рiзних факторiв: загальноекономiчних, культурного та суспiльно-психологiчного характеру, соцiально-демографiчних, особистiсно-поведiнкових.

Значний вплив на попит в сферi туристських послуг надають такi змiни у суспiльному психологii споживання, як iнформованiсть, високий рiвень освiченостi, висока вимогливiсть до комфорту i якостi послуг, iндивiдуалiзм, екологiзацiя, мислення споживача, мобiльнiсть, фiзична та розумова активнiсть на вiдпочинку, прагнення отримувати калейдоскоп вражень.[7, c.225]

Сукупнiсть усiх цих факторiв i визначаi виникнення i характер поведiнкових особливостей споживачiв туристських послуг, якi можуть бути вираженi такими показниками, як:

- Частотнiсть туризму (кiлькiсть туристських поiздок, що здiйснюються в дослiджуваний перiод, на душу населення);

- Найбiльш краща форма органiзацii туру, категорiя готелю;

- Подання туриста про цiну готельноi послуги, туру;

- Подання про торгову марку туристськоi органiзацii;

- Комунiкативна поведiнка туриста;

- Роль зовнiшнiх подразникiв у процесi прийняття рiшення про мiсце проживання (виборi готелю), покупцi туру i т.д.

При виборi туристськоi послуги споживач керуiться цiлим комплексом мотивiв, з яких лише деякi мають iстотну значущiсть. Цi мотиви об'iднуються в багатокомпонентнi комплекси вiдчуттiв i бажань, значною мiрою пiдсилюють свiй вплив на механiзм i результат ухвалення споживачем остаточного рiшення. Таким чином, потенцiйним туристом може бути прийнято рiшення про придбання туристськоi послуги, вiдповiдноi одночасно декiльком мотивацiйним наслiдкiв.[11, c.81]

1.2 Методика розрахунку основних економiчних показникiв розвитку туризму в Росii

Ряди динамiки та iх види. Змiна соцiально-економiчних явищ в часi вивчаiться статистикою методом побудови i аналiзу динамiчних рядiв. Ряди динамiки - це значення статистичних показникiв, якi представленi у певнiй хронологiчнiй послiдовностi.

Кожен динамiчний ряд мiстить двi складовi:

1) показники перiодiв часу (роки, квартали, мiсяцi, днi або дати);

2) показники, що характеризують дослiджуваний об'iкт за тимчасовi перiоди або на вiдповiднi дати, якi називають рiвнями ряду.

Рiвнi ряду виражаються як абсолютними, так i середнiми або вiдносними величинами. Залежно вiд характеру показникiв будують динамiчнi ряди абсолютних, вiдносних i середнiх величин. Ряди динамiки з вiдносних i середнiх величин будують на основi похiдних рядiв абсолютних величин. Розрiзняють iнтервальнi i моментнi ряди динамiки.

Динамiчний iнтервальний ряд мiстить значення показникiв за певнi перiоди часу. У iнтервальному ряду рiвнi можна пiдсумовувати, отримуючи обсяг явища за бiльш тривалий перiод, або так званi накопиченi пiдсумки.

Динамiчний моментний ряд вiдображаi значення показникiв на певний момент часу (дату часу). У моментних рядах дослiдника може цiкавити тiльки рiзницю явищ, що вiдображаi змiну рiвня ряду мiж певними датами, оскiльки сума рiвнiв тут не маi реального змiсту. Накопиченi пiдсумки тут не розраховуються. [23]

Найважливiшою умовою правильноi побудови динамiчних рядiв i порiвняннiсть рiвнiв рядiв, що вiдносяться до рiзних перiодiв. Рiвнi повиннi бути представленi в однорiдних величинах, повинна мати мiсце однакова повнота охоплення рiзних частин явища.

Для того, щоб уникнути спотворення реальноi динамiки, у статистичному дослiдженнi проводяться попереднi розрахунки (змикання рядiв динамiки), якi передують статистичного аналiзу динамiчних рядiв. Пiд змиканням рядiв динамiки розумiiться об'iднання в один ряд двох i бiльше рядiв, рiвнi яких розрахованi за рiзною методологiiю або не вiдповiдають територiальним кордонiв i т.д. Змикання рядiв динамiки може припускати також приведення абсолютних рiвнiв рядiв динамiки до спiльноi основи, що нiвелюi непорiвняннiсть рiвнiв рядiв динамiки. [20, c.88]

Для характеристики iнтенсивностi розвитку у часi використовуються статистичнi показники, одержанi порiвнянням рiвнiв мiж собою, в результатi чого отримуiмо систему абсолютних i вiдносних показникiв динамiки: абсолютний прирiст, коефiцiiнт зростання, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Для характеристики iнтенсивностi розвитку за тривалий перiод розраховуються середнi показники: середнiй рiвень ряду, середнiй абсолютний прирiст, середнiй коефiцiiнт зростання, середнiй темп зростання, середнiй темп приросту, середнi абсолютне значення 1% приросту.

Якщо в ходi дослiдження необхiдно порiвняти кiлька послiдовних рiвнiв, то можна отримати або порiвняння з постiйною базою (базиснi показники), або порiвняння зi змiнною базою (ланцюговi показники).

Базиснi показники характеризують загальний результат всiх змiн у рiвнях ряду вiд перiоду базисного рiвня до даного (i-го) перiоду.

Ланцюговi показники характеризують iнтенсивнiсть змiни рiвня вiд одного перiоду до iншого в межах того промiжку часу, який дослiджуiться.

У соцiально-економiчних рядах динамiки можна спостерiгати:

тАв основну тенденцiю розвитку (осредненную компоненту динамiки);

тАв закономiрнiсть змiни вiдхилень фактичних рiвнiв вiд тренду;

тАв автокореляцiйнi залежностi.

Основна тенденцiя розвитку аналiтично виражаiться за допомогою математичноi функцii, навколо якоi варiюють фактичнi рiвнi дослiджуваного явища. У даному випадку значення тренда в окремi моменти часу будуть математичними очiкуваннями (середнiми значеннями) ряду динамiки. Часто основну тенденцiю розвитку називають квазi-детермiнованоi (осредненной) складовою ряду динамiки.

Автокореляцiйних залежностi являють собою тенденцiю варiацii зв'язку мiж окремими рiвнями ряду динамiки (залежнiсть поточного значення рiвнiв ряду вiд попереднiх). [22]

Туризм носить комплексний, системний характер. Як соцiально-економiчна система вiн прагне до стiйкостi, рiвноважного стану. Однак його досягнення ускладнюiться двома обставинами: динамiчним взаiмодiiю елементiв системи i мiнливими умовами зовнiшнього середовища. Тому нi одна система, в тому числi туристська, не може постiйно перебувати в станi повного рiвноваги. У ходi поступального розвитку туризму простежуються циклiчно-волнове коливання.

Переважнiй бiльшостi динамiчних рядiв властиво змiна числових значень статистичного показника (рiвнiв ряду) протягом тривалого перiоду. За допомогою методу рядiв динамiки можна прослiдкувати змiни в числi тих, хто в'iхав в краiну i виiхали з краiни громадян, спричинених впливом випадкових факторiв, дiiю сезонностi або глибинних причин. У статистицi вiдповiдно розрiзняють три компоненти динамiки ряду: тенденцiю (довгострокове рух), короткочасне систематичне рух i несистематичнi випадкове рух. На росiйському туристському ринку коливання носять незакономерний характер. Цi змiни вiдбуваються стихiйно. Росiйський туризм розвиваiться не плавно, а ривками i поштовхами. У його русi порiвняно чiтко вираженi послiдовно повторюються фази кризи, депресii, пожвавлення i пiднесення. Всi цi змiни вiдображають ряди динамiки.

Кореляцiйний аналiз

Кореляцiя - статистичний взаiмозв'язок двох або декiлькох випадкових величин (або величин, якi можна з деякою допустимоi ступенем точностi вважати такими). При цьому, змiни однiii або кiлькох з цих величин призводять до систематичного змiни iншоi або iнших величин. Математичноi мiрою кореляцii двох випадкових величин служить коефiцiiнт кореляцii.

Кореляцiя може бути позитивною i негативною (можлива також ситуацiя вiдсутностi статистичноi взаiмозв'язку - наприклад, для незалежних випадкових величин). Негативна кореляцiя - кореляцiя, за якоi збiльшення однiii змiнноi пов'язане зi зменшенням iншоi змiнноi, при цьому коефiцiiнт кореляцii вiд'iмний. Позитивна кореляцiя - кореляцiя, за якоi збiльшення однiii змiнноi пов'язано зi збiльшенням iншоi змiнноi, при цьому коефiцiiнт кореляцii позитивний.

Кореляцiйний аналiз - метод обробки статистичних даних, що полягаi у вивченнi коефiцiiнтiв (кореляцii) мiж перемiнними. При цьому порiвнюються коефiцiiнти кореляцii мiж однiiю парою або безлiччю пар ознак для встановлення мiж ними статистичних взаiмозв'язкiв.

Мета кореляцiйного аналiзу - забезпечити отримання деякоi iнформацii про одну змiнноi за допомогою iншоi змiнноi. У випадках, коли можливе досягнення мети, кажуть, що змiннi корелюють. [26]

Для кiлькiсноi оцiнки iснування зв'язку мiж дослiджуваними сукупностями випадкових величин використовуiться спецiальний статистичний показник - коефiцiiнт кореляцii r.

Коефiцiiнт r - це безрозмiрна величина, вона може мiнятися вiд 0 до В± 1.

Коефiцiiнт r - це безрозмiрна величина, вона може мiнятися вiд 0 до В± 1. Чим ближче значення коефiцiiнта до одиницi (неважливо, з яким знаком), тим з бiльшою впевненiстю можна стверджувати, що мiж двома розглядаються сукупностями змiнних iснуi лiнiйного зв'язку.

РЖншими словами, значення якоiсь однiii з цих випадкових величин (y) iстотно залежить вiд того, яке значення приймаi iнша (x).

Якщо виявиться, що r = 1 (або -1), то маi мiсце класичний випадок чисто функцiональноi залежностi (тобто реалiзуiться iдеальна взаiмозв'язок).

При аналiзi двовимiрноi дiаграми розсiювання можна виявити рiзнi взаiмозв'язку. Найпростiшим варiантом i лiнiйна взаiмозв'язок, який виражаiться в тому, що точки розмiщуються випадковим чином вздовж прямоi лiнii. Дiаграма свiдчить про вiдсутнiсть взаiмозв'язку, якщо точки розташованi випадково, i при перемiщеннi злiва направо неможливо виявити будь-який ухил (нi вгору, нi вниз).

Якщо точки на нiй групуються уздовж кривоi лiнii, то дiаграма розсiювання характеризуiться нелiнiйноi взаiмозв'язком. Такi ситуацii цiлком можливi. Тим не менше, для зручностi розумiння сутi кореляцiйного спiввiдношення ми обмежимося розглядом варiанту лiнiйноi залежностi.

Якiсна оцiнка тiсноти зв'язку

Величина коефiцiiнта парноi кореляцii	Характеристика сили зв'язку
До 0,3	Практично вiдсутнiй
0,3-0,5	Слабка
0,5-0,7	Помiтна
0,7-0,9	Сильна
0,9-0,99	Дуже сильна

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

РЖндустрiальна спадщина Украiни

РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка