Органiзацiя тренувальних занять з гiмнастики дiтей шкiльного вiку
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Принципи i структура тренування в гiмнастицi
1.1 Основнi принципи тренування
1.2 Структура тренувального процесу в гiмнастицi
Роздiл 2. Тренувальнi заняття гiмнастiв
2.1 Структура занять спортивною гiмнастикою
2.2 Типи занять спортивною гiмнастикою та особливостi проведення
2.2.1 Навчальне заняття та його специфiка
2.2.2 Тренувальне заняття
2.2.3 Модельне заняття
2.2.4 Контрольне заняття
2.2.5 Заняття з загальноi фiзичноi пiдготовки
2.2.6 Заняття зi спецiальноi фiзичноi пiдготовки
2.2.7 Розминкове та вiдновлювальне заняття
Висновки
Список лiтератури
ВступСучасна школа гiмнастики базуiться на теоретичних положеннях i практичних рекомендацiях, що лежать в основi спортивноi науки, а також на досягненнях таких наук, як анатомiя, фiзiологiя, медицина, педагогiка, психологiя, соцiологiя, iнформатика, фiзика i математика.
Гiмнастика i дисциплiною, що еволюцiонуi, ii розвиток йде по висхiдноi, усе бiльш i бiльш складнi вправи i композицii складають суть динамiчностi спортивноi гiмнастики.
Розвиток фiзичних i iнтелектуальних можливостей людини спираiться на системний пiдхiд у рамках будь-якого виду дiяльностi. У процесi пiдготовки гiмнастiв, фахiвцiв i тренерiв з гiмнастицi, методологiчно вивiрена сукупнiсть знань, прийомiв i навичок, науково-обоснована послiдовнiсть навчальних програм, i вирiшальними факторами для проведення успiшноi навчально-виховноi i тренувальноi роботи.
Позитивний досвiд вiтчизняноi гiмнастичноi школи дозволяi сформулювати ряд принципових положень, методичних пiдходiв i засобiв i рекомендувати iх у якостi таких, якi визначають шляхи розвитку гiмнастики як спортивноi дисциплiни. Багаторiчний досвiд роботи бiльшостi тренерiв даi пiдстави говорити про важливiсть такого етапу як органiзацii та методики проведення тренувальних занять з дiтьми в школi.
Актуальнiсть: аналiз передовоi науковоi i науково-методичноi лiтератури вказуi на необхiднiсть звернути увагу на особливостi органiзацii та методики проведення тренувальних занять з гiмнастики дiтей шкiльного вiку. Досить важливим моментом процесу тренування i спрямованiсть та iндивiдуальний пiдхiд до тренувального процесу. Весь процес тренування передбачаi використання перiодизацii пiдготовки та диференцiювання занять.
Предмет дослiдження: структура тренувального процесу зi спортивноi гiмнастики.
Об`iкт дослiдження: видова рiзноманiтнiсть тренувальних занять зi спортивноi гiмнастики.
Проблема: полягаi в тому, щоб знайти правильний цiлеспрямований пiдхiд до органiзацii тренувальних занять з гiмнастики.
Робоча гiпотеза: можна вважати, що важливим етапом методики проведення тренувальних занять з дiтьми в школi i етапнiсть проведення занять та цiлорiчна iх перiодизацiя з урахуванням принципiв тренування.
Мета дослiдження: обгрунтування особливостей органiзацii та специфiки методики проведення тренувальних занять з дiтьми в школi.
Задачi дослiдження:
1. Охарактеризувати особливостi використання загальних принципiв фiзичного виховання в тренувальному процесi.
2. Проаналiзувати структуру тренувального процесу в гiмнастицi
3. Охарактеризувати структуру занять спортивною гiмнастикою.
4. Дати характеристику типам занять спортивною гiмнастикою та iх специфiчнiсть використання для тренувального процесу
Методи i органiзацiя дослiдження:
1. Аналiз науковоi i науково-методичноi лiтератури.
2. Педагогiчне спостереження.
3. Аналiз i синтез.
Органiзацiя дослiдження включала аналiз науковоi iнформацii щодо органiзацii та методики проведення тренувальних занять з дiтьми в школi зi спортивноi гiмнастики.
Наукова новизна: узагальненi сучаснi данi про використання загальних принципiв фiзичного виховання в процесi органiзацii тренувального процесу дають можливiсть цiлеспрямованого та результативного проведення тренувальних занять з учнями.
Практична значимiсть: для органiзацii цiлеспрямованого тренувального процесу зi спортивноi гiмнастики з дiтьми шкiльного вiку необхiдно керуватися особливостями методики проведення тренувальних занять, iх видовою рiзноманiтнiстю та обов`язково використовувати прасування своii роботи на цiлий рiк.
Роздiл 1. Принципи i структура тренування в гiмнастицiТеоретичнi основи iнтегрального процесу пiдготовки квалiфiкованих гiмнастiв найчастiше схованi вiд зовнiшнього спостерiгача за роботою тренера в залi, особливо коли знайомство з гiмнастикою вiдбуваiться на рiвнi одного або декiлькох занять [25].
РЖнша справа тренер, що професiйно забезпечуi багаторiчну пiдготовку гiмнаста вiд новачка до майстра. РЖ хоча йому немаi потреби постiйно формулювати постулати теорii, принципи i правила, проте, уся його щоденна дiяльнiсть на поприще гiмнастики пiдлегла визначеним закономiрностям, якi формулюються як теоретичнi основи спортивноi пiдготовки гiмнастiв.
Пiдготовка гiмнастiв - це iдиний процес навчання, виховання i пiдвищення функцiональних можливостей спортсменiв. Поняття "пiдготовка" -збiрнi, узагальнюючi всi частки, вiдносно самостiйнi види i форми пiдготовки.
Розрiзняють окремi види iнтегральноi пiдготовки, пов'язанi з переважним проявом руховоi, функцiональноi або iнтелектуальноi активностi що займаються: технiчну, фiзичну, психiчну, тактичну i теоретичну. У результатi цiлеспрямованих впливiв досягаiться визначений рiвень пiдготовленостi гiмнаста.
Видiлення окремих видiв пiдготовки виправдано не тiльки зручнiстю вивчення i викладу, але i наявнiстю специфiчного змiсту кожного виду, оригiнальних засобiв, вправ, методiв i прийомiв реалiзацii [6].
Усi види пiдготовки здiйснюються в процесi тренувальних занять, змагань i при проведеннi допомiжних, додаткових (поза-тренувальних i поза змагальних) заходiв.
Спортивна мета пiдготовки зводиться до участi в змаганнях i порiвнянню своiх результатiв з досягненнями суперникiв. Основною формою пiдготовки гiмнастiв до конкретних змагань i до майбутнiм по бiльш складнiй програмi i тренування.
Поняття "тренування" досить об`iмне. У загальному видi - це спецiалiзований процес, заснований на системному застосування специфiчних вправ, використовуваних на рiзних етапах пiдготовки гiмнастiв. У процесi тренування гiмнасти опановують програмним матерiалом (об`iмним матерiалом i класифiкацiйними вправами), пiдвищують рiвень розвитку психомоторних якостей i полiпшують функцiональний стан органiзму. У вузькому розумiннi "тренуванням" у гiмнастицi називаiться одна з форм (рiзновидiв) занять.
Таким чином, пiд тренуванням розумiiться i довгостроковий процес, i окремi заняття.
Термiн "заняття" маi бiльш точний змiст, тому що дозволяi видiлити кiлька типiв специфiчних для гiмнастики занять, розглянути рiзнi нюанси, що вiдрiзняють iхнiй одне вiд iншого [24].
Проте, у практицi широко використовуiться поняття "тренування" як iнтегруюче для усiх видiв роботи гiмнаста.
Тренування в гiмнастицi будуються на основi принципiв, загальних для спортивноi дiяльностi. Розкриiмо особливостi прояву цих принципiв.
Принцип поглибленоi спецiалiзацii. Даний принцип припускаi тренування, побудовану на використаннi досить специфiчних засобiв, адекватних змагальнiй дiяльностi в даному видi спорту. Цi засоби впливають вибiрково i спрямовано, формуючи морфологiчний i психофiзiологiчний статус спортсмена, представника саме даного виду спорту. Прояв принципу можна доглянути в гiмнастицi вже на етапi ранньоi спецiалiзацii в процесi оволодiння вправами у видах багатоборства, при пiдборi засобiв iП. Принцип поглибленоi спецiалiзацii передбачаi бiльш строгий облiк особливостей рухiв як виду спорту i нацiлюi тренерiв i гiмнастiв вiддавати прiоритет i перевага в пiдготовцi сугубо спецiалiзованими засобами.
Поглиблена спецiалiзацiя неможлива без облiку iндивiдуальних особливостей гiмнастiв, що припускаi пiдбор не тiльки тренувальних засобiв у зв'язку з вiдмiнностями одного гiмнаста вiд iншого, але i спецiалiзацiю гiмнастiв як багатоборцiв з видiленням деяких видiв багатоборства для бiльш заглибленоi пiдготовки. Визначення гiмнастам "ударних" видiв, де вони можуть у бiльшому ступенi виявити себе, спецiалiзацiя в цих вправах з урахуванням схильностей i можливостей стимулюють що займаються, сприяють пiдвищенню iхньоi активностi [24]. Навiть у рамках одного виду багатоборства необхiдно шукати шляхи до поглиблення спецiалiзацii. Наприклад, композицii вправ у якому-небудь видi багатоборства багато в чому залежать вiд схильностей гiмнастiв до силових або динамiчних елементiв, пiруетним обертанням навколо подовжньоi осi тiла або до сальтовим обертань навколо фронтальноi осi i т.д.
Принцип прогресування i спрямованостi до вищих досягнень. Вiдповiдно до цього принципу тренування гiмнаста повинне враховувати найближчi та вiддаленi перспективи. Саму суть спорту тАУ у прагненнi до високого результату. У спортивнiй гiмнастицi це особливо вiдчутно, навiть поза зв'язком з бальним результатiв виступiв у змаганнях. Принцип "новизни" вiдрiзняi гiмнастику як вид спорту.
Маiться можливiсть постiйно опановувати новими вправами прогресуючоi складностi, удосконалювати iхню композицiю [25].
У перспективному планi тренування необхiдно визначити програму-максимум для кожного гiмнаста i групи в цiлому. Максимум, вищi досягнення гiмнастiв - поняття вiдносне. Кожному етаповi пiдготовки вiдповiдаi свiй максимум, що виявляiться в труднощах, оригiнальностi i ризикованостi освоюваних вправ, в обсязi тренувальних навантажень. "Потовк" для починаючого гiмнаста - програма наступного спортивного розряду, а для майстра спорту - модельнi вправи гiмнаста майбутнього.
Принцип прогресування, спрямованостi до вищих досягнень закладений i в пунктах правил змагань.
Даний принцип закладений i в "випереджальних показниках" - спецiальних вимогах до технiчноi i фiзичноi пiдготовленостi перспективних юних гiмнастiв, закладених у програму iхньоi пiдготовки й у змiст контрольних нормативiв.
Досягнення iндивiдуальних вищих результатiв, розкриття потенцiйних можливостей кожного гiмнаста - головна турбота тренера. Цього можна домогтися при оптимальному значеннi всiх параметрiв, що характеризують тренувальну, змагальну i допомiжну дiяльнiсть.
Принцип iдностi загальноi i спецiальноi пiдготовки. Усебiчна пiдготовка гiмнаста як iдиний процес навчання, виховання i пiдвищення функцiональних можливостей надаi право вважати ii загальноi стосовно спецiальноi, спрямованоi на рiшення бiльш вузьких задач. Спецiальна пiдготовка, граничний розвиток якоi-небудь якостi, освоiння надскладного елемента можливi при пiдвищеннi загального рiвня пiдготовленостi. У свою чергу, загальну пiдготовку можна розглядати як пiдсумовування ефекту вiд рiшення задач, типових для спецiальноi пiдготовки. Важливим методичним питанням i визначення балансу засобiв загальноi i спецiальноi пiдготовки на рiзних етапах становлення майстерностi гiмнастiв [17]. Як правило, застосування засобiв загальноi пiдготовки знижуiться на етапах досягнення майстерностi, а використання засобiв спецiальноi пiдготовки, навпаки, зростаi. Не виключенi випадки, коли засобу, типовi для спецiальноi пiдготовки на раннiх етапах спортивного удосконалювання, надалi переходять у розряд засобiв загальноi пiдготовки. В мiру росту майстерностi гiмнастiв можливостi кiлькiсного нарощування обсягу й iнтенсивностi тренувальних навантажень досягають граничних значень [20]. У зв'язку з цим, найбiльшого значення набуваi шлях перебування потрiбного спiввiдношення рiзних засобiв, застосовуваних у тренуваннi. Умiння балансувати засобами загальноi i спецiальноi пiдготовки вiдрiзняi роботу досвiдчених тренерiв i спортсменiв.
Принцип iдностi загальноi i спецiальноi пiдготовки знаходить своi бiологiчне i соцiальне обТСрунтування в представленнях про iднiсть систем органiзму, про iднiсть органiзму i середовища, iндивiдуума i соцiального середовища.
Це феномен дiалектичноi iдностi загального i частки. Вплив спецiальних вправ для локального розвитку яких-небудь функцiй, безсумнiвно, вiдiб'iться на органiзмi гiмнаста в цiлому.
Принцип безперервностi тренувального процесу випливаi з необхiдностi проведення цiлорiчного багаторiчного тренування. РЖнакше в сучасному спортi не мислиться досягнення високих результатiв. У гiмнастицi особливо важливо дотримувати цей принцип у зв'язку з тим, що утворення рухових навичок вимагаi постiйного пiдкрiплення, повторення, а нагромадження рухового багажу - систематичностi. У гiмнастицi це особливо актуально в зв'язку з необхiднiстю оволодiння великою кiлькiстю елементiв - вiд "А" до "Е".
Умовою проведення безперервних занять i своiчасне i достатнi вiдновлення функцiй органiзму. Довгострокове безперервне i напружене тренування неможливе без вiдбудовних заходiв i вiдпочинку. У результатi систематичних занять настаi стан тренованостi, що i показником вiдповiдностi, пристосованостi органiзму до визначених навантажень. У цьому змiстi тренування можна представити як процес функцiонального пристосування органiзму до навантажень, адаптацiю. Гiмнасти, що прагнуть до високих результатiв, тренуються практично щодня i навiть два або три рази в день. Число занять у рiк у цих випадках перевищуi число днiв у роцi. Безперервнi заняття i основою, на якiй можна будувати плани оволодiння новими вправами i планувати динамiковi навантажень [20].
Принцип безперервностi тренувального процесу знаходить своi конкретне вираження в планувальнiй документацii - у довгострокових перспективних планах пiдготовки й у короткострокових планах на етапи i мiкроцикли тренування [13].
Принцип циклiчностi тренувального процесу пояснюiться необхiднiстю неодноразово повторювати ситуацii, що забезпечують утворення мiцних рухових навичок, досягнення визначеного рiвня фiзичноi пiдготовленостi i стани спортивноi форми. РЖнакше даний принцип можна сформулювати як принцип ритмiчностi впливiв, що тренують. Ритмам природи пiдлеглi бiоритми людини (добовi, мiсячнi ритми, бiоритми фiзичноi, iнтелектуальноi i емоцiйноi активностi). З астрономiчним календарем погодяться календарi мiжнародних i внутрiшнiх змагань.
Ритм визначаiться повторнiстю елементiв, що складають його структуру. Гiмнасти з дня в день повторюють вправи у всiх видах багатоборства. Циклами органiзуються спроби i пiдходи гiмнастiв для виконання окремих завдань у кожнiм видi багатоборства.
У видi циклу вправ органiзуiться заняття по iП круговим способом. Кожний тренувальний день уже виявляi собою маленький цикл, вiдносно замкнутий навкруги задач, типових для одного дня тренування. Бiльш масштабний цикл тижневоi роботи - мiкроцикл тренування. Ряд мiкроциклiв складаi середню по масштабах перспективного планування структуру - мезоцикл (етап, перiод пiдготовки). РЖ нарештi, - макроцикл, що охоплюi пiвроку, рiк i кiлька рокiв тренування [13].
Модель циклу - замкнутого кола - добре пiдходить для органiзацii i структурування планiв пiдготовки. Але кругообiг рiзних циклiв, етапiв, перiодiв (вiд "мiкро" до "макро" масштабiв) не припускаi повну замкнутiсть, iзольованiсть кожного з циклiв.
Для характеристики змiстовноi сторони циклiчноi структури бiльше пiдходить модель розвитку по спiралi. Адже ще древнiм фiлософом сказано: "Не можна ступити в одну рiку двiчi". У витках цiii спiралi вiдбиваi динамiка процесу тренування, що направляiться або "нагору" по спiралi - для досягнення бiльш високого рiвня пiдготовленостi, або вниз - при бажаннi зменшити цi показники.
Принцип поступовостi зростання навантажень характеризуi одну iз самих iстотних сторiн спортивноi дiяльностi. Сама по собi безперервнiсть занять не забезпечуi росту спортивних досягнень, звичайна повторнiсть також не i стимулом удосконалювання. На тлi безперервних занять необхiдно поступово нарощувати навантаження: опановувати усе бiльш важкими елементами, з'iднаннями, комбiнацiями, пiдвищувати обсяг i iнтенсивнiсть тренувальноi роботи. У назвi принципу маються два ключових слова: "поступовiсть" i "зростання". Саме в iхнiй iдностi складаiться змiст даного принципу. Вiдомий росiйський фiзiолог А.А.Ухтомський коротко сформулював закон пристосування живого органiзму: "Робота будуi орган".
Поступово збiльшуються навантаження приводять до нового, бiльш високому рiвневi функцiональноi адаптацii. Властивiсть органiзму заповнювати затрати i "зверхзатрати" енергii з перевищенням доробочих рiвнiв у перiод вiдновлення одержало назву "суперкомпенсацii", або зверхвiдновлення. На цiй бiологiчнiй закономiрностi i побудований принцип пiдвищення навантажень до значень, близьких максимальним [24]. Поняття про максимальнi навантаження в гiмнастицi досить вiдносно, так само, як вiдносно поняття про труднощi елемента.
Показники звичайноi тренувальноi роботи гiмнастiв-майстрiв спорту для розрядникiв будуть околопредельными.
Неухильне плавне пiдвищення навантажень, як реалiзацiя принципу поступовостi, характерно для багаторiчноi пiдготовки гiмнастiв. На етапi початковоi пiдготовки для юнiорiв навантаження повиннi регулюватися дуже уважно за принципом поступовостi зростання (у вiдповiдностi також з дидактичним принципом приступностi).
У той же час, характерною рисою тренування гiмнастiв (особливо високоi квалiфiкацii) i вихiд на високi обсяги й iнтенсивнiсть навантаження.
Для iлюстрацii приведемо показники тренувальних навантажень гiмнастiв рiзного рiвня пiдготовленостi в порiвнянних одиницях вимiру (кiлькiсть елементiв i комбiнацiй). Однак треба мати на увазi iстотна вiдмiннiсть елементiв i комбiнацiй по труднощам у рiзних розрядах (табл. 1).
Таблиця 1.
Об`iм тренувального навантаження гiмнастiв рiзного рiвнi пiдготовки (на один тренувальний день)
| Перiод пiдготовки | Зона навантаження | Вiк, рокiв |
| 5 тАУ 6 | 7 тАУ 8 | 10 | 12 тАУ 16 |
| Вправи, елементи | Вправи, елементи | елементи | комбiнацii | Опорнi стрибки | елементи | комбiнацii | Опорнi стрибки |
| пiдготовчий | мала | 150 | 200 | 275 - 315 | 0 | 11 - 14 | Менше 350 | 3 - 7 | 6 - 10 |
| середня | 180 | 260 | 350 - 390 | 1 - 2 | 15 - 18 | 350 - 450 | 8 - 12 | 11 - 15 |
| велика | 225 | 290 | 460 - 500 | 2 - 3 | 19 - 23 | 460 - 550 | 13 - 18 | 16 - 20 |
| змагальний | мала | | | 290 - 340 | 5 - 6 | 8 - 10 | Менше 300 | 5 - 10 | 4 - 8 |
| середня | | | 350 - 400 | 6 - 7 | 11 - 14 | 300 - 400 | 11 - 16 | 9 - 13 |
| велика | | | | | | | | |
| перехiдний | | | | | | | 150 - 250 | | |
Вместе с этим смотрят:
Multiple negation
РЖндустрiальна спадщина Украiни
РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму
Адаптивная физическая культура как наука
Аквааеробiка