Депозитнi операцii з фiзичними особами та управлiння ними

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня спецiалiста

Тема роботи: Депозитнi операцii з фiзичними особами та управлiння ними

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi аспекти менеджменту депозитiв фiзичних осiб в банку

1.1 Характеристика ресурсiв банку

1.2 Економiчна сутнiсть та класифiкацiя депозитних операцiй

1.3 Механiзм залучення коштiв фiзичних осiб для формування депозитних ресурсiв банку

Роздiл 2. Органiзацiя депозитних операцiй з фiзичними особами в АППБ тАЬАвальтАЭ

2.1 Загальна характеристика економiчноi дiяльностi АППБ тАЬАвальтАЭ

2.2 Аналiз вкладень фiзичних осiб в АППБ тАЬАвальтАЭ

2.3 Механiзм залучення коштiв фiзичних осiб в АППБ тАЬАвальтАЭ

Роздiл 3. Шляхи удосконалення управлiння залученням коштiв фiзичних осiб на рахунки в банку

3.1 Розробка та впровадження методики аналiзу клiiнтськоi бази

3.2 Використання методу процентних ставок на депозити за граничними витратами як напрямок вдосконалення цiновоi полiтики АППБ тАЬАвальтАЭ

Висновки

Перелiк використаних джерел

Додатки

Вступ

Банкiвськi ресурси тАУ це основа основ дiяльностi будь-якого банку, оскiльки процеси утворення ресурсiв i надання кредитiв перебувають у тiсному взаiмозвтАЩязку. Тому розумiння економiчного змiсту банкiвських ресурсiв, визначення проблем, повтАЩязаних iз iх ефективним формуванням i доцiльним використанням, надзвичайно важливе, особливо для украiнських банкiв, адже вiдправною точкою для здiйснення рiзноманiтних банкiвських операцiй i надання послуг i саме ресурси банку, якi вiн повинен розмiщувати з найефективнiшим результатом. Очевидно, пiд впливом змiн у регулюваннi банкiвськоi дiяльностi, зрушень у макроекономiчнiй i мiкроекономiчнiй динамiцi, ситуацii на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фiзичних осiб, можливостi формування ресурсноi бази банку не залишаються стабiльними. Враховуючи це, актуальним i моделювання кожним комерцiйним банком шляхiв i джерел ресурсного забезпечення його дiяльностi.

Виходячи з того, що саме депозити фiзичних осiб, за свiтовою практикою, i найбiльш стабiльною та прогнозованою ресурсною базою для комерцiйних банкiв, на наш погляд, розробка шляхiв оптимiзацii управлiння вкладами населення постаi цiкавою та актуальною темою для дослiдження, що i обумовило вибiр теми дипломноi роботи.

ОбтАЩiктом дослiдження дипломноi роботи i формування ресурсiв банку, предметом виступають депозитнi операцii банкiв з фiзичними особами.

Метою дипломноi роботи i дослiдження теоретичних та практичних аспектiв управлiння залученням коштiв фiзичних осiб та, вiдповiдно, формуванням депозитних ресурсiв банку.

Мета дипломноi роботи конкретизуiться у таких завданнях:

вивчення теоретичних основ здiйснення депозитних операцiй, а саме, економiчноi природи депозитних операцiй та видiв депозитних операцiй;

вивчення механiзму залучення коштiв приватних вкладникiв для формування депозитних ресурсiв банку;

аналiз органiзацii депозитних операцiй з фiзичними особами та управлiння ними на прикладi АППБ тАЬАвальтАЭ;

розробка пропозицiй щодо стимулювання залучення коштiв приватних осiб на вклади до банкiвських установ.

В ходi дослiдження та розгляду теми даноi дипломноi роботи застосовувались методи аналiзу, синтезу та конкретизацii.

При написаннi дипломноi роботи були використанi законодавчi i нормативнi акти, учбовi економiчнi посiбники вiтчизняних та зарубiжних авторiв, матерiали перiодичних видань, присвяченi дослiдженню даноi теми.

Роздiл 1. Теоретичнi засади здiйснення депозитних операцiй з фiзичними особами та управлiння ними

1.1 Характеристика ресурсноi бази банкiв та джерел ii формування

Передумовою ефективноi дiяльностi банку як специфiчного господарського товариства виступаi створення вiдповiдноi ресурсноi бази, тобто сукупностi грошових коштiв, що надходять у розпорядження банку з рiзних джерел та використовуються ним для здiйснення активних операцiй. Первiсну роль в цьому процесi вiдiграi формування власного капiталу банку. Але найбiльш суттiвим i важливим джерелом формування та збiльшення ресурсноi бази банку виступають депозитнi операцii.

Перед початком дослiдження визначимося зi значенням поняття тАЬресурситАЭ. ВлРесурси - (вiд французького ressources) - кошти, запаси, можливостi, джерела чого-небудьВ» [2]. Але нас, природно, цiкавлять банкiвськi ресурси. У енциклопедii банкiвськоi справи Украiни даiться наступне визначення банкiвських ресурсiв: тАЬБанкiвськi ресурси - сукупнiсть коштiв, що знаходяться в розпорядженнi банку та використовуються ним для кредитних i iнших активних операцiйтАЭ [6]. При всiх перевагах даного визначення його недолiком i те, що в ньому не визначено джерела формування банкiвських ресурсiв, що залежать вiд пасивних операцiй банкiв. Виходячи з вищевикладеного, можна сформулювати наступне визначення ресурсiв банку: тАЬРесурси банку (банкiвськi ресурси) - це його статутний капiтал i фонди, а також кошти, що залученi банками в результатi проведення пасивних операцiй та використовуються ним для активних операцiй банкутАЭ [8].

У свiтовiй практицi пiд операцiями по залученню коштiв банками розумiють широке коло операцiй, вiд залучення iнвесторiв до залучення клiiнтiв на обслуговування звичайних банкiвських рахункiв. Таке широке поле понять щодо залучення ресурсiв банками обумовлено рiзними системами регулювання i контролю за банкiвською дiяльнiстю та рiзним розумiнням ролi залучених коштiв у дiяльностi банку. Структура банкiвських ресурсiв окремого банку залежить вiд ступеню його спецiалiзацii або, навпаки, унiверсалiзацii, особливостей його дiяльностi, стану ринку позичкових ресурсiв. Але так склалось, що вiтчизнянi вченi та економiсти, а також органи нагляду за операцiями банкiв чiтко розподiляють банкiвськi ресурси на власнi, залученi та запозиченi кошти [12], характеристика ресурсiв банку представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Види ресурсiв банку

До власних ресурсiв банкiв, або до банкiвського капiталу, належать фонди, якi створюються банками для забезпечення фiнансовоi сталостi, комерцiйноi та господарськоi дiяльностi, а також прибуток поточного i минулого рокiв.

Структура банкiвського капiталу не i сталою за якiсним складом i змiнюiться протягом року залежно вiд багатьох факторiв, зокрема вiд якостi активiв, використання прибутку, полiтики банку щодо забезпечення приросту капiтальноi бази тощо.

Частка власного капiталу банку у сукупних ресурсах незначна, тодi як у сферi матерiального виробництва спiввiдношення власного та позиченого капiталiв iнше. Так, для промислового пiдприiмства вважаiться нормою, коли власний капiтал становить 50% загального капiталу, для банкiвськоi установи ж достатнiм вважаiться 8%. Це зумовлено специфiкою банкiвськоi дiяльностi. Банк користуiться переважно чужими грошима, а власнi кошти призначенi, передусiм, для страхування iнтересiв вкладникiв i кредиторiв банку, а також для покриття поточних збиткiв вiд банкiвськоi дiяльностi. РЖнакше кажучи, власний капiтал банку виконуi, в основному, захисну функцiю. Функцiя ж забезпечення оперативноi дiяльностi, яка для власних коштiв пiдприiмств сфери матерiального виробництва i головною, для власного банкiвського капiталу i другорядною. Однак роль власного банкiвського капiталу як джерела забезпечення його оперативноi дiяльностi на перших порах пiсля його утворення i досить вiдчутною. За рахунок власного капiталу фiнансуiться придбання меблiв, органiзацiйноi та комптАЩютерноi технiки, будiвництво або оренда банкiвських офiсiв, упровадження систем банкiвського захисту, банкiвських технологiй i систем звтАЩязку.

В складi капiталу головна роль належить статутному капiталу, що формуiться з акцiонерного або приватного капiталу при органiзацii нового банку за рахунок внескiв засновникiв чи випуску i реалiзацii акцiй. Розмiр статутного капiталу визначаiться засновниками, однак вiн не може бути меншим вiд мiнiмального розмiру, встановленого НБУ.

Резервний фонд банку призначений для покриття можливих збиткiв вiд банкiвськоi дiяльностi, а також для сплати дивiдендiв за привiлейованими акцiями, коли для цього недостатньо прибутку. Наявнiсть коштiв у резервному фондi забезпечуi стiйкiсть банку, зменшуi ймовiрнiсть його банкрутства. Як правило, в першi роки пiсля створення банки прагнуть вiдраховувати в резервний фонд значнi кошти, оскiльки це додаi банку стабiльностi та стiйкостi.

Крiм резервного фонду, в банках створюються спецiальнi фонди, призначенi для виробничого та соцiального розвитку банку. РЗх формування здiйснюються за рахунок чистого прибутку.

Прибуток i джерелом внутрiшнього походження. Вiн створюiться у виглядi залишку прибутку пiсля сплати податкiв та вiдрахування до фондiв банку. За його рахунок сплачуються дивiденди акцiонерам. Якщо пiсля сплати дивiдендiв за ставкою, що визначена зборами акцiонерiв, виникне iх залишок, то вiн може бути використаний для поповнення статутного капiталу банку. Ця операцiя може бути здiйснена i без сплати дивiдендiв акцiонерам, але таке рiшення мають ухвалити загальнi збори акцiонерiв.

Бiльша частина ресурсiв банку формуiться за рахунок залучених та позичених коштiв, а не власних. Вони складають зобовтАЩязання банку. ЗобовтАЩязання банку тАУ це кошти, якi не належать банку, але тимчасово беруть участь в оборотi банкiвських фондiв в якостi джерела його активних операцiй. РЖншими словами можна сказати, що зобовтАШязання банку тАУ це сукупнiсть усiх його залучених ресурсiв. В свiтовiй банкiвськiй практицi всi залученi ресурси за способом iх акумуляцii групують таким чином:

залученi кошти;

позиченi кошти.

До позиченого капiталу банку належать кошти, отриманi вiд емiсii цiнних паперiв власного боргу, а також кредити, отриманi вiд iнших банкiв, в тому числi i вiд НБУ. Головними вiдмiнностями вiд залучених ресурсiв i те, що позиченi ресурси бiльш дорогi, як правило, мають бiльшу суму залучення та iнiцiатором угоди завжди виступаi банк, тодi як при залученнi внескiв роль банку пасивна. Як вже зазначалося, одним з джерел поповнення ресурсiв банку i мiжбанкiвський кредит. Кредитними ресурсами торгують фiнансовi стiйкi банки, в яких завжди i надлишок ресурсiв, i для одержання прибутку вони прагнуть розмiстити вiльнi ресурси в iнших банках. Крiм фiнансовоi вигоди, банки-кредитори одержують можливiсть встановлення дiлових партнерських стосункiв. Процентна ставка за мiжбанкiвським кредитами, як правило, нижча, нiж за кредитами, наданими господарникам, i повтАЩязана з облiковою ставкою НБУ.

Залученi кошти банкiв покривають понад 80% усiii потреби в грошових ресурсах для здiйснення активних операцiй, насамперед, кредитних. Роль iх винятково значна. Мобiлiзуючи тимчасово вiльнi кошти юридичних i фiзичних осiб на ринку кредитних ресурсiв, банки з iх допомогою задовольняють потреби народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетворенню грошей у капiтал, забезпечують потреби населення у споживчому кредитi.

Як правило, найвагомiша частина банкiвських ресурсiв i депозитними ресурсами, отже, конкурентна позицiя банку найбiльш важлива саме на ринку депозитiв, який маi своi особливостi i цiлий ряд факторiв, що досить сильно впливають на позицiйнiсть банкiвських продуктiв, що мають депозитну природу. Банки залучають вiльнi грошовi кошти юридичних та фiзичних осiб шляхом виконання депозитних операцiй.

Депозитна операцiя тАУ це операцiя iз залучення коштiв на вклади та розмiщення ощадних (депозитних) сертифiкатiв. Депозитнi операцii бувають активними та пасивними. Активними депозитними операцiями вважаються операцii з розмiщення банком коштiв на депозит, а пасивними депозитними операцiями - операцii iз залучення банком коштiв на депозит. Депозитнi операцii можуть бути активними лише на мiжбанкiвському ринку. У данiй роботi мова буде йти про пасивнi депозитнi операцii з фiзичними особами.

Отже, можна зробити висновок, що ресурсна база банку вiдрiзняiться рiзноманiтнiстю. Велике значення для банку мають саме залученi ресурси, якi складають бiльшу iх частину. Кожний банк маi специфiчний склад ресурсноi бази, який залежить вiд його можливостей у залученнi ресурсiв. Але, все ж таки, iснують загальновизнанi пропорцii, яких повинен дотримуватися кожен банк для забезпечення успiшноi роботи.

1.2 Економiчна сутнiсть та класифiкацiя депозитних операцiй

У науковiй лiтературi поняття "депозит", "ресурси банку" використовуються досить часто. Значну увагу темi депозитiв прилiтали такi видатнi зарубiжнi вченi, як А.Смiт, А.Маршал, П.Роуз, а також вiтчизнянi вченi А.Мороз, М.Савлук, О.Дзюблюк, М. Алексеiнко, РЖ.Гуцат, О.Васюренко, А.Вожжов.

Депозит тАУ це економiчнi вiдносини щодо передачi коштiв клiiнта в тимчасове користування банку. Особливiсть депозиту полягаi в його роздвоiностi в практичному застосуваннi. По-перше, депозит i для вкладника потенцiйними грошима, вкладник може виписати чек i спрямувати вiдповiдну суму в обiг. Але в той же час Влбанкiвськi грошiВ» приносять вкладнику дохiд, виступають уже в ролi капiталу. Перевага депозиту перед готiвкою в тому, що депозит приносить дохiд у виглядi процента, а недолiк у тому, що процент депозиту нижчий порiвняно з тим, який виплатять на капiтал, якщо його позичити. Тому саме при депозитних операцiях дуже виразно виступаi сутнiсть комерцiйноi дiяльностi банкiв тАУплатити за депозит дешевше, а розмiщувати його за вищу плату [12].

Депозит (вклад) тАУ кошти, внесенi в комерцiйний банк клiiнтами тАУ фiзичними чи юридичними особами, якi зберiгаються на iх рахунках i використовуються вiдповiдно до режиму рахунку i банкiвського законодавства [37].

Депозит тАУ це грошовi кошти в нацiональнiй та iноземнiй валютi що переданi iх власникам або iншою особою за його дорученням в готовiй або безготiвковiй формах на рахунок власника для зберiгання на певних умовах. Банки залучають вiльнi грошовi кошти юридичних та фiзичних осiб шляхом виконання депозитних операцiй, у процесi яких використовують рiзнi види банкiвських рахункiв[22].

Згiдно Закону Украiни тАЬПро банки та банкiвську дiяльнiстьтАЭ вiд 7 грудня 2000р. № 2121-Ш депозити (вклади) - це кошти в готiвковiй або у безготiвковiй формi, у валютi Украiни або в iноземнiй валютi, якi розмiщенi клiiнтами на iх iменних рахунках у банку на договiрних засадах на визначений строк зберiгання або без зазначення такого строку i пiдлягають виплатi вкладнику вiдповiдно до законодавства Украiни та умов договору [29].

Банки залучають вiльнi грошовi кошти шляхом виконання депозитних операцiй, в процесi яких використовують рiзнi види банкiвських рахункiв. Депозитнi операцii тАУ це операцii, що проводить банк, коли залучаi кошти клiiнтiв [2].

Суб`iктами депозитних операцiй i банки, що виступають як позичальники, i власники коштiв, котрi, в свою чергу, виступають кредиторами.

ОбтАЩiктами депозитних операцiй i кошти, що переданi комерцiйному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.

На долю депозитних операцiй приходиться бiля 85% пасивiв банкiв. При залученнi депозитiв банки дотримуються наступних принципiв органiзацii депозитних операцiй :

депозитнi операцii здiйснюються таким чином, щоб сприяти отриманню банкiвського прибутку або створювати умови для отримання прибутку в майбутньому;

в процесi органiзацii забезпечуiться рiзноманiтнiсть суб`iктiв депозитних операцiй та поiднання рiзних форм депозитiв;

при здiсненнi банкiвських операцiй забезпечуiться взаiмозв`язок i взаiмопогодження мiж депозитними i кредитними операцiями по термiнам i сумах;

особлива увага в процесi органiзацii депозитних операцiй придiляiться строковим депозитам, якi найбiльше пiдтримують лiквiднiсть балансу банку;

проводячи своi депозитнi та кредитнi операцii, банк повинен зменшувати своi вiльнi ресурси;

банк повинен приймати мiри по розвитку банкiвських послуг, що передбачаi залучення депозитiв.

Для банкiвськоi практики характерна така класифiкацiя депозитiв (рис.1.2).

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що вiдкриваiться банком клiiнту на договiрнiй основi для зберiгання грошей, що передаються клiiнтом в управлiння на встановлений строк або без зазначення такого строку пiд визначений процент i пiдлягають поверненню клiiнту вiдповiдно до законодавства Украiни та умов договору.

Депозит до запитання тАУ це кошти, що знаходяться на поточних бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках банкiв i використовуються власниками залежно вiд потреби в цих коштах.

Умови сплати вiдсоткiв за залишками коштiв за цими рахунками визначаються у двостороннiх угодах при вiдкриттi цих рахункiв. Вони використовуються для здiйснення поточних рахункiв власника. За першою вимогою клiiнта кошти з поточного рахунку у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачi готiвки, виконання платiжних доручень, сплати чекiв або векселiв.

Рис.1.2. Класифiкацiя депозитних операцiй з фiзичними особами

До вкладiв до запитання прирiвнюються внески з попереднiм повiдомленням банку про намiр зняти грошi з рахунку.

Вклади до запитання i нестабiльними, що обмежуi можливiсть iх використання банком для кредитних та iнвестицiйних операцiй, тому власникам поточних рахункiв сплачуiться низький процент або не сплачуiться зовсiм. В умовах вiдсутностi плати за депозити до запитання банки намагаються залучити клiiнтiв стимулювати прирiст поточних внескiв за рахунок надання iх додаткових послуг та пiдвищення якостi обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунку, пiльги вкладникам в одержаннi кредиту, використання зручних для клiiнта форм розрахункiв: застосування кредитних карток, чекiв, розрахунково-консультативне обслуговування тощо.

Для покриття операцiйних витрат, повтАЩязаних з веденням поточних рахункiв, банк стягуi з клiiнта комiсiйну винагороду. Комiсiя може утримуватися з депозитного проценту. Деякi банки не стягують комiсii з безпроцентних рахункiв за умови зберiгання на них стабiльного залишку не нижче встановленого рiвня.

До депозитiв до запитання можна вiднести i кредитовi залишки на контокорентних рахунках. На цьому рахунку знаходять вiдображення всi операцii банку з клiiнтами, тобто видача кредитiв i проведення платежiв за дорученням клiiнта, а також надходження виручки вiд реалiзацii продукцii та iнших грошових переказiв на користь клiiнта i на погашення кредитiв. Тобто, контокорентний рахунок тАУ це активно-пасивний рахунок, що поiднуi в собi ознаки поточного i кредитного. Кредитове сальдо по контокорентному рахунку означаi, що клiiнт маi у своiму розпорядженнi власнi кошти, дебетове тАУ що у клiiнта виникла заборгованiсть перед банком за кредитами.

Значну частину ресурсiв, залучених у вклади до запитання, банки використовують для забезпечення необхiдного рiвня лiквiдностi та формування обов`язкових резервiв у виглядi залишкiв на кореспондентському рахунку в НБУ.

Водночас у повсякденнiй банкiвськiй дiяльностi складаiться ситуацiя, коли клiiнти не використовують одразу всi кошти, що надходять на iхнi поточнi рахунки, залишаючи певну частину у розпорядженнi банку на деякий термiн. Цю частину ресурсiв банки використовують у формi вкладень у найкоротшi за термiном повернення кредитно-iнвестицiйнi активи. В цьому випадку банк отримуi можливiсть заробляти, розмiщуючи вiльнi залишки на поточних рахунках у вiдповiднi дохiднi активи, а вiдтак сплачувати певний процент власникам депозитiв до запитання за користування iхнiми грошима. Платнiсть вкладiв цього типу даi змогу, в свою чергу, залучати ще бiльшi обсяги поточних ресурсiв, розширювати коло операцiй та збiльшувати iх обсяги, що неодмiнно сприятиме пiдвищенню конкурентоспроможностi банку.

В бiльшостi банкiв вклади до запитання займають значну питому вагу в структурi залучених коштiв. Це найдешевше джерело банкiвських ресурсiв. Власник рахунку може в будь-який час вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високолiквiднi активи за рахунок скорочення долi менш лiквiдних, але тих, що дають високi доходи. Тому на залишок коштiв на рахунках до запитання виплачуються низькi вiдсотки. Для комерцiйного банку вклади до запитання i трудомiсткими i дохiд вiд комiсiйних зборiв за обслуговування рахункiв не завжди покриваi цi витрати.

Комерцiйнi банки зацiкавленi у вкладах до запитання, тому що:

клiiнти мають залишки грошей на рахунку i виникаi можливiсть для банку використовувати цi залишки для короткострокового кредитування i отримати доход;

банк маi можливiсть надати клiiнту повний спектр банкiвських операцiй та послуг.

Найстабiльнiшими щодо прогнозування рiвня залишкiв та визначення термiнiв повернення коштiв i термiновi вклади (депозити).

Термiновий вклад (депозит) тАУ грошовi ресурси, якi розмiщуються iх власниками у банку для зберiгання та зараховуються на вiдповiднi депозитнi рахунки на визначений термiн з виплатою обумовлених вiдсоткiв.

Ресурси, залученi у термiновi депозити, залишаються в розпорядженнi банку в межах чiтко обумовленого часового iнтервалу, а тому можуть використовуватись для фiнансування тривалiших за термiном, а отже i бiльш дохiдних активних операцiй. Вiдповiдно i плата за залишками на термiнових депозитах значно бiльша порiвняно iз вкладами до запитання i прямо залежить вiд розмiру та термiну зберiгання грошей на цих вкладах.[8]

Строковi вклади i джерелом одержання прибуткiв iхнiми власниками. Вони оформляються угодою мiж вкладником i банком. Банки самостiйно розробляють форму депозитноi угоди. Угода укладаiться в двох примiрниках, один з яких зберiгаiться у клiiнта, а iнший тАУ у банку. В угодi передбачаiться сума внеску, термiн, протягом якого внесок зберiгатиметься у банку, розмiр депозитного процента, обовтАЩязки та права вкладника i банку, вiдповiдальнiсть сторiн за недотримання умов депозитноi угоди. В свою чергу, банк бере на себе зобовтАЩязання своiчасно виконувати всi умови угоди i вiдповiдати за iх порушення, що виявляiться у встановленi пенi або штрафи за невчасну видачу коштiв власниковi депозитного рахунку або виплату процентiв.

Спори, що виникають мiж банком i вкладником, вирiшують у судовому порядку. Строковi вклади не використовуються для здiснення поточних платежiв. Якщо вкладник бажаi змiнити суму внеску, то вiн може розiрвати депозитну угоду i переоформити свiй строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученнi коштiв з термiнового депозиту власник, як правило, позбавляiться передбачених угодою процентiв. У цьому разi проценти знижуються до рiвня, передбаченого за вкладами до запитання.

Комерцiйнi банки у своiй дiяльностi використовують рiзнi форми термiнових вкладiв (депозитiв). Однiiю з найпоширенiших i сертифiкати, якi подiляються на депозитнi та ощаднi.

Депозитнi сертифiкати тАУ документ, що видаiться тiльки юридичнiй особi у виглядi письмового свiдоцтва банку про внесення грошових коштiв, яке надаi право власнику сертифiката пiсля закiнчення встановленого термiну отримувати суму внеску та вiдповiднi вiдсотки. [6]

Ощадний сертифiкат тАУ документ, що видаiться тiльки фiзичнiй особi як свiдоцтво про внесення нею грошей на банкiвський вклад та надаi право власнику на отримання вiдповiдноi суми внеску i вiдсоткiв. [6]

Депозитнi та ощаднi сертифiкати випускаються банками як на обумовлений термiн, так i до запитання. Вони можуть бути iменними та на предтАЩявника. Банкiвський сертифiкат тАУ цiнний папiр, який може вiльно продаватись/купуватись на фондовому ринку, виступати засобом платежу, застави тощо. У разi виникнення необхiдностi в наявних коштах власник сертифiката може його продати безпосередньо банку або на вторинному ринку цiнних паперiв без загрози значноi втрати вiд зниження вiдсотковоi ставки, але з урахуванням термiну, що залишився до моменту погашення сертифiката.

Зростаюча конкуренцiя на ринку депозитних операцiй, застосування електронно-обчислювальноi технiки та iншi фактори сприяли появi нових рiзновидiв депозитiв, якi поiднують окремi властивостi депозитiв до запитання, термiнових та ощадних. У цьому переконуi досвiд як краiн iз розвинутою ринковою економiкою, так i Украiни. Комерцiйнi банки дедалi частiше виплачують проценти за вкладами до запитання, застосовують "гiбриднi" рахунки, кошти яких використовують i для фiнансових iнвестицiй, i для здiйснення поточних розрахункiв.

Серед популярних за кордоном, а нинi застосовуваних i в Украiнi форм акумулювання коштiв населення тАФ залучення банками рiздвяних, вiдпускних, податкових та iнших строкових вкладiв, внески на якi здiйснюють регулярно (наприклад, щотижня) з метою накопичення коштiв, достатнiх для оплати видаткiв на рiздвянi свята чи пiд час вiдпуски. Для банкiв такi методи мобiлiзацii коштiв вигiднi тим, що сприяють зростанню обсягiв депозитiв i стимулюють ощадливiсть вкладникiв.

Останнiм часом у краiнах Заходу клiiнти банкiв дiстали змогу користуватися так званими NOW - рахунками. Цi рахунки поiднали в собi принципи зберiгання i використання строкових вкладiв та вкладiв до запитання: як тiльки сума залишку на рахунку перевищуi певну величину, на неi починають нараховувати проценти. Для клiiнтiв NOW - рахунки вигiднi тим, що, як i вклади до запитання, вони дають змогу проводити розрахунки за допомогою документiв, що мають силу засобу платежу, а головне, як i строковi вклади, дають право отримувати вiдповiдний дохiд. Окрiм того, приватна особа може отримати кредит розмiром до 50% вiд залишку коштiв такого вкладу. Для банку NOW - рахунки привабливi тим, що кошти на них зберiгаються протягом точно визначеного часу i тому можуть бути використанi для довгострокових вкладень.

Ще одним перспективним засобом залучення заощаджень населенню банкiвськi вклади i SUPERNOW - рахунки, на якi нараховуiться дохiд за плаваючою ставкою. Цi рахунки використовують у своiй практицi деякi вiтчизнянi банки, зокрема, ВАБанк. Щоправда, украiнським варiантом, на вiдмiну зарубiжного, не передбачено додаткових послуг. В iнших краiнах за цим вкладом дозволяiться виписувати необмежену кiлькiсть чекiв, отримувати кредити пiд заставу нерухомостi. Украiнським банкам доцiльно було б також залучити заощадження у такi депозити, якi поiднували б риси строкового вкладу i вкладу до запитання, тобто давали б змогу клiiнту отримувати прибуток i щомiсяця користуватися нарахованими процентами.

1.3 Механiзм залучення коштiв фiзичних осiб для формування депозитних ресурсiв банку

В основi залучення коштiв фiзичних осiб лежить депозитна полiтика тАУстратегiя i тактика банку щодо залучення грошових коштiв вкладникiв i визначення найефективнiшоi комбiнацii iх джерел. Депозитна полiтика пiдпорядковуiться загальним банкiвським вимогам, тобто поiднанню лiквiдностi, доходностi i ризику [47].

В банкiвськiй практицi iснують такi загальнi критерii оптимальностi депозитноi полiтики:

звтАЩязок депозитних, кредитних та iнших операцiй банку мiж собою для пiдтримки його стабiльностi, надiйностi, фiнансовоi стiйкостi;

диверсифiкацiя ресурсiв банку з метою мiнiмiзацii ризику;

сегментування депозитного портфеля (за клiiнтами, послугами, ринками);

диференцiйований пiдхiд до рiзних груп клiiнтiв;

конкурентноздатнiсть банкiвських депозитних продуктiв.

В роботi банкiв iз залучення депозитiв (вкладiв) важливу роль вiдiграi процентна полiтика, оскiльки одержання доходiв вiд вкладених коштiв i для клiiнтiв суттiвим стимулом до активiзацii внескiв. Процентна полiтика i одним з показникiв надiйностi i стабiльностi ресурсноi бази комерцiйного банку i повинна вкладатися в рамки двох протилежних граничних вимог:

по-перше, процентна ставка за депозитами повинна бути достатньо привабливою для потенцiйних вкладникiв;

по-друге, процентна ставка не повинна рiзко перевищувати нижню межу процентноi маржi мiж активними i пасивними операцiями банку

При вiдкриттi i веденнi поточних та строкових депозитних (вкладних) рахункiв фiзичних осiб в нацiональнiй та iноземнiй валютах, при розробцi та проведеннi своii депозитноi полiтики банки Украiни керуються Законом Украiни тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ вiд 7 грудня 2000р. № 2121-Ш та iншими законодавчими актами Украiни.

Банки при вiдкриттi та веденнi рахункiв своiх клiiнтiв-фiзичних осiб керуiться тАЬРЖнструкцiiю про порядок вiдкриття використання та закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютiтАЭ, затвердженою постановою Правлiння НБУ вiд 12.11.2003р. № 492, а також змiни до цiii iнструкцii затвердженi постановою Правлiння НБУ вiд 10.11.2005р. № 419, тАЬРЖнструкцiiю про касовi операцii в банках УкраiнитАЭ, затвердженою постановою Правлiння НБУ вiд 14.08.03.№337, тАЬПоложення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi Украiни тАЬ вiд 15.12.2004 № 637, затверджене постановою Правлiння НБУ та змiни до положення вiд 10.08.2005р. № 277.

При проведеннi бухгалтерського облiку операцiй з депозитами фiзичних осiб банки керуються тАЬРЖнструкцiiю з бухгалтерського облiку кредитних, вкладних (депозитних) операцiй та формування i використання резервiв пiд кредитнi ризики в банках УкраiнитАЭ, затвердженою постановою Правлiння НБУ вiд 15.09.2004 №435.

Для страхування вкладiв фiзичних осiб банки керуються постановою Правлiння НБУ тАЬПоложення про порядок вiдшкодування Фондом гарантування вкладiв фiзичних осiб коштiв вкладникам банкiв у разi iх лiквiдацii тАЭ вiд 11.01.01. №8, а також змiни до положення затвердженими постановою Правлiння НБУ вiд 26 червня 2001р. №239.

Також банки Украiни в процесi проведення своii депозитноi полiтики керуються рiшеннями Ради i Правлiння i не повиннi суперечити загальним стратегiчним планам банка у проведеннi iх дiяльностi. Для бiльш чiткого опису своii полiтики стосовно залучення депозитiв фiзичних осiб та операцiй з ними Правлiннями банкiв затверджуiться положення про порядок здiйснення операцiй за поточними та строковими депозитними (вкладними) рахунками фiзичних осiб у нацiональнiй та iноземнiй валютах.

Фiзичним особам для зберiгання коштiв та проведення розрахункiв у нацiональнiй валютi з iншими фiзичними та юридичними особами вiдкриваються поточнi рахунки, що мають назву вклади Влдо запитанняВ». РЗх вiдкриття проводиться на пiдставi заяви фiзичноi особи i документа, що засвiдчуi особу; угоди на вiдкриття та обслуговування рахунку мiж установою банку та громадянином; картки iз зразком пiдпису, який вчиняiться у присутностi працiвника банку, що вiдкриваi рахунок та засвiдчуiться цим працiвником i головним бухгалтером банку.

В угодi зазначаються данi документа, що засвiдчуi фiзичну особу, адреса постiйного мiсця проживання i iдентифiкацiйний номер фiзичноi особи тАУ платника податку. За дорученням власника рахунку-резидента, операцii за рахунком може здiйснювати iнша особа тАУ резидент.

На поточнi рахунки в нацiональнiй валютi фiзичних осiб-резидентiв зараховуються:

кошти на оплату працi, пенсii, допомоги, авторськi гонорари за лiтературнi працi, музичнi твори, витвори образотворчого мистецтва, за артистичну дiяльнiсть, науковi працi та винаходи;

виплати страхових та викупних сум, позичок з особистого страхування, страхове вiдшкодування за майновим страхуванням;

орендна плата за найом житлових помешкань, рухомого i нерухомого майна;

вiдшкодування шкоди, заподiяноi робiтникам та службовцям калiцтвом або у разi втрати годувальника;

кошти в нацiональнiй валютi за продану iноземну валюту;

кошти за реалiзоване власне майно та за здану сiльгосппродукцiю;

iншi надходження у випадках, що не суперечать чинному законодавству Украiни.

З поточних рахункiв у нацiональнiй валютi фiзичних осiб-резидентiв за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться такi операцii:

розрахунки за наданi послуги юридичними та фiзичними особами;

розрахунки за придбанi в пiдприiмствах торгiвлi товари;

вiдрахування до державного й мiсцевих бюджетiв обов'язкових та iнших платежiв;

розрахунки за участь у створеннi пiдприiмств рiзноi форми власностi;

розрахунки за купiвлю та продаж цiнних паперiв на бiржовому або позабiржовому ринку;

розрахунки за куплену iноземну валюту;

iншi операцii у випадках, що не суперечать чинному законодавству Украiни.

Забороняiться перерахування коштiв на будь-який рахунок фiзичних осiб тАУ нерезидентiв.

На поточнi рахунки фiзичних осiб-нерезидентiв зараховуються:

кошти, одержанi як оплата працi, допомога, авторськi гонорари;

кошти, одержанi як вiдшкодування шкоди, заподiяноi робiтникам та службовцям калiцтвом;

кошти вiд продажу власного майна;

успадкованi кошти;

кошти, отриманi внаслiдок здiйснення iноземноi iнвестицii в Украiну (за наявностi протоколу зборiв засновникiв про розподiл прибутку та довiдки податковоi адмiнiстрацii про сплату податкiв згiдно з чинним законодавством);

виплата страхових сум;

кошти, що були ранiше знятi власником з рахунку, але не використанi або використанi не повнiстю;

iншi надходження, що не суперечать чинному законодавству Украiни.

З поточних рахункiв у нацiональнiй валютi фiзичних осiб-нерезидентiв за розпорядженням власника чи за його дорученням проводяться операцii у грошовiй одиницi Украiни:

видача коштiв готiвкою;

видача платiжних документiв для здiйснення безготiвкових розрахункiв;

розрахунки у безготiвковiй формi за послуги, наданi юридичними та фiзичними особами на територii Украiни;

сплата мита, податкiв та iнших обов'язкових платежiв;

сплата страхових та членських внескiв;

здiйснення платежiв з вiдшкодування витрат судовим, слiдчим, арбiтражним, нотарiальним та iншим органам;

перерахування на рахунок iншоi фiзичноi особи;

перерахування на iнший власний поточний рахунок в iншому банку Украiни чи на вкладний рахунок;

перерахування на рахунок юридичноi особи-резидента як внесок до ii статутного фонду у випадках, передбачених чинним законодавством;

перерахування на рахунок юридичноi особи-резидента як реiнвестицiю в об'iкт первинного iнвестування чи в iншi об'iкти iнвестування вiдповiдно до чинного законодавства Украiни за умови сплати податку на прибуток (дохiд);

перерахування за купiвлю iноземноi валюти (купiвля iноземноi валюти за кошти у грошовiй одиницi Украiни з урахуванням нарахованих вiдсоткiв за залишками коштiв на рахунку);

iншi операцii, що не суперечать чинному законодавству Украiни.

Крiм поточних рахункiв Влдо запитанняВ», фiзичним особам-резидентам тАУ громадянам Украiни, резидентам тАУiноземцям та особам без громадянства, якi отримали посвiдку на проживання в Украiнi, а також нерезидентам тАУ громадянам Украiни, якi постiйно проживають за межами Украiни та нерезидентамтАУiноземцям та особам без громадянства, якi проживають в Украiнi вiдповiдно до вiзи, вiдкритоi строком до 1 року вiдкриваються в нацiональнiй валютi вкладнi рахунки на пiдставi договору про його вiдкриття з видачею вкладнику вкладного документа (скажiмо, ощадноi книжки тАУiменноi чи на пред'явника).

Фiзичнiй особi-нерезиденту надаiться iменна ощадна книжка. В угодi обумовлюiться сума, що вноситься або перераховуiться на вкладний рахунок; термiн зберiгання та порядок повернення; розмiр вiдсоткiв та умови перегляду вiдсоткiв, а також умови розiрвання угоди.

В разi вiдкриття вкладного рахунку фiзичнiй особi-резиденту у договорi на пiдставi довiдки податкового органу вказуiться iдентифiкацiйний номер фiзичноi особи - платника податку.

Вкладнi (депозитнi) рахунки фiзичних осiб-резидентiв призначенi для облiку коштiв, внесених на визначений угодою термiн. Кошти на вкладнi рахунки фiзичних осiб можуть бути внесенi готiвкою, перерахованi з власного вкладного рахунку в iншому банку чи з поточного рахунку в нацiональнiй чи iноземнiй валютi.

Одним з етап

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании