Соцiальне страхування
1. Необхiднiсть та економiчний змiст соцiального страхування
Держава гарантуi кожному громадянину право на працю, задовольняi потреби у здобуттi освiти, охоронi здоров'я, пiдготовцi кадрiв, забезпечуi мiнiмальний рiвень заробiтноi плати, пенсii, соцiальних виплат. У ст. 46 Конституцii Украiни закрiплено право громадян на соцiальний захист, що включаi Влправо на забезпечення iх у разi повноi, частковоi або тимчасовоi втрати працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також у старостi та в iнших випадках, передбачених закономВ». Реалiзацiя такого права на практицi тАУ це забезпечення достатнього рiвня добробуту громадянам держави, що вiдповiдаi мiжнародним умовам, а саме ст. 22 Загальноi декларацii прав людини та ст. 9 Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi та культурнi права вiд 16 грудня 1966 р., з якоi випливаi, що держави, беручи участь в даному пактi, визнають право кожноi людини на соцiальний захист, включаючи соцiальне страхування.
Вiдповiдно до правових актiв Мiжнародноi органiзацii працi (МОП) основою сучасного соцiального захисту i дев'ять основних видiв соцiальних допомiг: тАУ медичне обслуговування;
допомога за умови хвороби, безробiття, старостi, у зв'язку з нещасними випадками на виробництвi;
родинна допомога;
допомога за умови вагiтностi та пологiв;
допомога за iнвалiднiстю;
у разi втрати годувальника.
В багатьох краiнах свiту дii система взаiмодоповнюючого соцiального захисту, що включаi в себе такi складовi елементи:
тАУ державне соцiальне забезпечення;
тАУ корпоративнi соцiальнi програми;
тАУ iндивiдуальне (приватне) страхування.
На сьогоднi функцiонують чотири моделi соцiального захисту:
тАУ соцiально-демократична модель скандинавських краiн тАУ держава бере на себе значну долю вiдповiдальностi за соцiальний захист населення;
тАУ модель неолiберальна (США) тАУ проблеми щодо соцiального захисту мiж пiдприiмцями i найманими працiвниками розв'язуються переважно за участi профспiлок;
тАУ модель неоконсервативна (Нiмеччина) заснована на змiшаному державно-приватному розв'язаннi соцiальних проблем;
тАУ вiдповiдальнiсть окремого пiдприiмця замiнена системою обов'язковоi колективноi вiдповiдальностi пiд контролем держави;
тАУ система Беверiджа (Англiя, РЖрландiя) тАУ головним завданням держави i захист мiнiмальних доходiв громадян.
Розглянувши цi моделi можна дiйти висновку, що система соцiального захисту населення в Украiнi найбiльшою мiрою вiдповiдаi нiмецькiй моделi.
Основнi напрями соцiальноi полiтики Украiни вiдповiдають чинному законодавству. Слiд виокремити основнi складовi соцiального захисту населення Украiни:
соцiальне забезпечення;
соцiальна допомога;
соцiальне страхування.
Соцiальне забезпечення тАУ це надання певним категорiям громадян соцiальних виплат за рахунок коштiв бюджетiв. Соцiальнi виплати малозабезпеченим сiм'ям, сiм'ям з дiтьми, жертвам вiйни чи полiтичних репресiй за умови трансформацiйних перетворень економiки i необхiдними та доцiльними. Однак вони залежать як вiд економiчноi полiтики уряду, стану державного бюджету, так i вiд механiзму iх надання. Зменшення фiнансових можливостей держави може призвести до затримки чи зменшення розмiрiв соцiальних виплат. Встановлення завищеного рiвня таких виплат негативно впливатиме на працевлаштування окремих осiб.
У законi про Державний бюджет Украiни та рiшеннях мiсцевих рад, органiв мiсцевого самоврядування на кожний рiк закладаються окремi види та розмiри соцiального забезпечення за рахунок бюджетних коштiв, виконання яких покладено на управлiння працi й соцiального захисту населення державних адмiнiстрацiй.
Система соцiальноi допомоги також побудована на фiнансуваннi за рахунок податкiв, iнших надходжень до державного бюджету. Однак цi кошти направляються не фiзичним особам, а пiдприiмствам i органiзацiям як компенсацiя недотриманих доходiв. Соцiальна допомога надаiться у формi житлових субсидiй, рiзного роду пiльг i зорiiнтована на iндивiдуальну потребу громадянина.
Соцiальне страхування тАУ це важлива складова частина соцiального захисту населення, центром якого i людина та ii потреби, а якiсть iх задоволення впливаi на соцiально-економiчний розвиток держави. Соцiальне страхування створюi умови для вiдтворення робочоi сили та захисту громадян у разi настання певних страхових випадкiв: втрати працездатностi, втрати годувальника, безробiття, нещасного випадку на виробництвi, догляду за дитиною, вагiтностi та пологiв тощо.
Необхiднiсть соцiального страхування зумовлена такими причинами:
тАУ наявнiстю громадян, котрi не беруть участi у суспiльне кориснiй працi, а тому не можуть утримувати себе за рахунок заробiтноi плати;
тАУ наявнiстю громадян, котрi i дiiздатними, але не мають можливостi ii реалiзувати.
Система соцiального страхування включаi в себе соцiальнi, економiчнi, фiнансовi та правовi аспекти.
Соцiальнi аспекти полягають у створеннi всеосяжноi та унiверсальноi системи захисту всiх верств населення вiд усiх чинникiв нестабiльностi. Наявнiсть такоi системи свiдчить про ефективну соцiальну полiтику держави, направлену на задоволення потреб громадян.
З економiчноi точки зору соцiальне страхування виступаi важелем перерозподiлу грошових коштiв у суспiльствi та пов'язане з розвитком економiки. Змiцнення економiки впливаi на зростання доходiв пiдприiмств, органiзацiй, а разом з тим i збiльшення розмiру страхових внескiв.
Соцiальне страхування впливаi на пiдвищення ефективностi дiяльностi пiдприiмства через матерiальне забезпечення та охорону здоров'я працiвникiв. Воно створюi необхiднi економiчнi передумови для збереження працездатностi економiчно активноi частини населення, а в певних випадках забезпечуi виплату соцiальноi допомоги у разi втрати працездатностi внаслiдок загального захворювання, нещасного випадку на виробництвi чи професiйного захворювання.
З правовоi точки зору соцiальне страхування тАУ це система юридичних норм, якi регулюють соцiальний захист населення при настаннi страхових випадкiв, передбачених законодавством. Соцiальне страхування i фiнансовою категорiiю, яка виражаi економiчнi вiдносини, що виникають в процесi розподiлу та перерозподiлу валового внутрiшнього продукту шляхом формування фондiв грошових коштiв та iх використання для забезпечення громадян у старостi, на випадок постiйноi чи тимчасовоi втрати працездатностi, безробiття, пiдтримки материнства, а також з охорони здоров'я.
У сферi соцiального страхування виникають такi основнi групи фiнансових вiдносин:
мiж страховими фондами та юридичними особами, якi виступають платниками обов'язкових внескiв;
мiж фондами та найманими працiвниками, за рахунок яких формуються доходи бюджету фонду;
мiж фондами та державним, мiсцевими бюджетами в процесi перерозподiлу державних фiнансових ресурсiв;
мiж фондами й iншими органами, кошти яких використовуються для фiнансового забезпечення соцiальних програм;
мiж територiальними i центральними органами фондiв з метою забезпечення соцiальних виплат у регiональному та мiсцевому розрiзах;
мiж фондом та певними категорiями громадян, якi отримують за рахунок його коштiв матерiальне забезпечення i соцiальнi послуги;
мiж фондом i вiдповiдним вiдомством, мiнiстерством (наприклад, Мiнiстерством працi та соцiальноi полiтики, службою зайнятостi тощо);
мiж фондом i установами, органiзацiями, якi виконують певнi види робiт (професiйне навчання та перепiдготовку не зайнятого населення);
мiж фондами та фiнансовими органами в процесi здiйснення контролю за рухом державних фiнансових ресурсiв.
Матерiальною основою цих вiдносин i грошовi кошти, якi мають законодавче визначенi джерела формування та напрями iх використання. Фонди грошових коштiв можуть бути як державними, так i недержавними.
Соцiальному страхуванню властивi двi функцii: розподiльна та контрольна.
Розподiл вiдбуваiться у формi руху грошових коштiв:
мiж окремими державними соцiальними фондами;
мiж бюджетами та соцiальними фондами;
шляхом виплати пенсiй, соцiальних допомiг фiзичним особам;
шляхом направлення коштiв на утримання органiв управлiння;
шляхом iнвестування у цiннi папери тощо.
Суб'iктами розподiлу i держава, пiдприiмства, органiзацii, фiзичнi особи.
Об'iктом розподiлу виступаi валовий внутрiшнiй продукт (ВВП), створений у суспiльствi за рiк.
В процесi розподiлу ВВП роботодавцi та фiзичнi особи сплачують внески на соцiальне страхування у державнi цiльовi фонди. В системi загальнообов'язкового державного соцiального страхування всi працiвники зобов'язанi брати участь у формуваннi соцiальних страхових фондiв, сплачуючи встановленi внески.
Цiльовi фонди як самостiйнi фiнансовi системи створенi за кожним видом страхування. Розмiри соцiальних виплат залежать вiд внеску застрахованого, а часто i вiд його заробiтку. Поряд iз орiiнтацiiю на iндивiдуальнi внески в системi соцiального страхування мають мiсце елементи солiдарного перерозподiлу.
Контрольна функцiя здiйснюiться у формi фiнансового контролю за рухом грошових коштiв. Вона забезпечуi повне та своiчасне надходження коштiв до соцiальних фондiв та iх цiльове використання згiдно з плановими завданнями. Контроль проводиться з метою перевiрки дотримання суб'iктами розподiлу РЖ РЖншого законодавства та узгодження суспiльних, колективних га приватних iнтересiв у державi.
Соцiальне страхування виступаi важливим елементом фiнансовоi системи Украiни. Державне соцiальне страхування тiсно пов'язане з державними цiльовими фондами та державним бюджетом, кошти яких i джерелами фiнансування соцiальних виплат. Недержавне соцiальне страхування може проводитися суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi (страховими товариствами, недержавними пенсiйними фондами тощо). Окремi суб'iкти розподiлу взаiмодiють мiж собою i цi вiдносини опосередковуються рухом фiнансових ресурсiв.
Управлiння коштами соцiального страхування здiйснюють фонди, створенi за окремими видами страхування. Оперативне управлiння проводять правлiння та виконавчi дирекцii фондiв. Фiнансовий контроль здiйснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревiзiйна служба, Державне казначейство, Наглядовi ради тощо.
2. Фiнансовий механiзм регулювання соцiального страхування
Державне регулювання тАУ це важливий елемент управлiння соцiальним страхуванням, формуванням та використанням коштiв державних соцiальних фондiв. Метою державного регулювання у сферi загальнообов'язкового державного соцiального страхування i:
проведення iдиноi полiтики держави в цiй сферi;
забезпечення реалiзацii прав громадян на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування;
створення умов для ефективного функцiонування системи соцiального страхування;
забезпечення дотримання суб'iктами соцiального страхування вимог законiв, iнших нормативно-правових актiв;
адаптацiя системи соцiального страхування до мiжнародних стандартiв.
Державне регулювання соцiального страхування полягаi у:
розробцi та прийняттi системи законодавчих, нормативно-правових актiв, що регламентують вiдносини в цiй сферi;
щорiчному переглядi та затвердженнi розмiрiв страхових внескiв, норм, нормативiв з урахуванням поточноi економiчноi та соцiальноi ситуацii;
переглядi видiв та розмiрiв соцiальних виплат з метою покращання матерiального забезпечення громадян;
встановленнi обов'язковоi вимоги щодо створення страхових резервiв з метою забезпечення своiчасностi та повноти соцiальних виплат;
державному фiнансовому контролi за дотриманням законодавства щодо формування доходiв соцiальних страхових фондiв та цiльового використання iх коштiв;
контролi та наглядi за дiяльнiстю центральних i територiальних органiв державних фондiв, iх взаiмодiiю з iншими суб'iктами.
Державне регулювання передбачаi створення та функцiонування вiдповiдного фiнансового механiзму, який повинен бути спрямований на рацiональне управлiння рухом фiнансових ресурсiв та формування фiнансових вiдносин, що виникають у процесi утворення та використання страхових фондiв.
Фiнансовий механiзм регулювання соцiального страхування тАУ це сукупнiсть фiнансових методiв, форм та важелiв управлiння фiнансовими ресурсами, що призначенi для матерiального забезпечення громадян у разi настання страхових випадкiв.
Фiнансовi методи вiдображають вплив фiнансiв на процеси, якi вiдбуваються у сферi соцiального страхування. РЗх дiя виявляiться в ходi формування та використання бюджетiв страхових фондiв. Фiнансовi методи дiють за допомогою фiнансових важелiв. Усi елементи фiнансового механiзму повиннi бути нацiленi на виконання основних функцiй управлiння, а саме: планування, прогнозування, оперативного управлiння, регулювання, контролю, нагляду.
Правове забезпечення виявляiться у встановленнi правових засад вiдносин, що мають мiсце у сферi соцiального страхування. Закони Украiни, Укази Президента встановлюють обов'язки, права та вiдповiдальнiсть сторiн, якi беруть участь у страхуваннi. Вони передбачають правовi норми, згiдно з якими на Кабiнет Мiнiстрiв Украiни, Пенсiйний фонд, iншi органи державноi виконавчоi влади покладаються завдання з розробки конкретних постанов, iнструкцiй та положень щодо забезпечення виконання законiв. Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, правлiння Пенсiйного фонду та iнших державних цiльових фондiв деталiзують статтi законiв та розробляють механiзм iх реалiзацii в практичнiй дiяльностi. Крiм того, Кабiнет Мiнiстрiв Украiни маi право видавати в межах своii компетенцii та повноважень нормативнi акти, що безпосередньо стосуються соцiального захисту населення.
3. Система соцiальних гарантiй населенню
Уряд i держава несуть вiдповiдальнiсть за надання громадянам соцiального захисту i забезпечення рiвного доступу до задоволення соцiальних потреб.
Соцiальний захист тАУ це комплекс законодавчо закрiплених соцiальних норм, що гарантуi держава окремим верствам населення, а також за певних умов всiм членам суспiльства (пiд час зростання iнфляцii, спаду виробництва, економiчноi кризи, безробiття та iн.).
Особливiстю соцiального захисту i його адресна спрямованiсть, тобто соцiальна допомога у визначених обсягах тим громадянам, якi ii потребують. Система соцiальноi допомоги побудована на фiнансуваннi за рахунок податкiв та iнших надходжень до державного бюджету.
Держава повинна гарантувати кожному зайнятому у процесi виробництва:
а)ВаВаВаВаВа забезпечення мiнiмального рiвня заробiтноi плати та ii iндексацiю;
б)ВаВаВаВаВа помiрнi податки;
в)ВаВаВаВаВа невтручання у пiдприiмницьку дiяльнiсть.
РЖндексацii, згiдно законодавства, пiдлягають такi грошовi доходи населення:
В· державнi пенсii;
В· рiзнi види соцiальноi допомоги (сiм'ям з дiтьми, з безробiття та iн.);
В· стипендii;
В· оплата працi.
Соцiальнi гарантii забезпечуються через спецiальнi державнi органи, профспiлки, громадськi органiзацii. Соцiальнi гарантii мають здiйснюватися за трьома основними напрямами.
1. Державне гарантування кожному громадяниновi, зайнятому
трудовою дiяльнiстю, нормального рiвня добробуту через забезпечення мiнiмальноi заробiтноi плати, ii iндексацii, помiрних податкiв i невтручання у пiдприiмницьку дiяльнiсть.
2. Задоволення прiоритетних потреб суспiльства, якi держава не може довiрити кожному громадянину особисто. До них належать потреби у здобуттi загальноi освiти, вихованнi дiтей i пiдлiткiв, проведеннi культурно-освiтньоi роботи, пiдготовцi кадрiв, органiзацii охорони здоров'я i розвитку фiзичноi культури членiв суспiльства. Держава законодавчо гарантуi задоволення вказаних потреб за рахунок бюджету в мiнiмально достатнiх розмiрах у формi безплатних послуг. Об'iм таких послуг завжди повинен залежати вiд розмiру прямих i непрямих податкiв, що стягуються з громадян.
3. Вирiвнювання якостi життя окремих груп населення, недостатня забезпеченiсть яких пов'язана переважно з причинами, що не залежать вiд iхнiх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути пiдвищення навантаження утриманцiв на працездатних, стан здоров'я, вiк, втрата роботи, кризовi явища в економiцi. У цьому випадку формами задоволення вiдповiдних потреб можуть бути пенсii, допомога, стипендii, грошовi виплати, iхня iндексацiя, рiзнi пiльги.
Наведенi форми соцiальних гарантiй сприяють тому, що стаi можливим пiдтримання життiвого рiвня, а також розвитку здiбностей людини незалежно вiд ii матерiального стану, рiвня заробiтноi плати i впливу економiчних та iнших зовнiшнiх факторiв.
Соцiально-економiчнi гарантii тАУ це забезпечення державою задоволення рiзноманiтних потреб громадян на рiвнi соцiально визнаних норм. Соцiально-економiчнi гарантii громадянам тАУ це обтАЩiктивна необхiднiсть для будь-якоi правовоi держави, змiст i доцiльнiсть ii iснування.
В умовах рiзноманiття форм власностi, розширення видiв iндивiдуальноi трудовоi дiяльностi потрiбнi заходи щодо забезпечення соцiальних гарантiй з боку держави, якi мають гарантувати кожному громадяниновi певний рiвень благ i послуг, як за рахунок внескiв самого громадянина, так i шляхом перерозподiлу державних ресурсiв, призначених на цiлi матерiального забезпечення населення.
Гарантii держави:
В· створення громадянам умов щодо iх самозабезпечення життiво необхiдними благами, для задоволення власних потреб;
В· вилучення у громадян частини створеного ними валового внутрiшнього продукту, повертання iм (поза зв'язком iз вилученою частиною) благ i послуг у формi освiти, дошкiльного виховання, охорони здоров'я, культурного обслуговування, соцiального страхування i забезпечення;
В· надання за рахунок вилучення у громадян частини валового
внутрiшнього продукту певноi кiлькостi благ i послуг тим громадянам, якi за фiзичними даними неспроможнi самi забезпечити себе всiм необхiдним (пенсii iнвалiдам дитинства, утримання будинкiв для iнвалiдiв i людей похилого вiку, надання рiзних видiв допомоги).
Загальна сума благ i послуг, що споживаються населенням за вiдповiдний перiод, становить фонд споживання. Його величина завжди обмежена розмiрами створеного внутрiшнього валового продукту, а також обов'язковими витратами, якi повинна здiйснювати держава для забезпечення виконання своiх функцiй (на оборону, управлiння, науковi дослiдження, створення резервiв).
Основнi принципи системи соцiальних гарантiй населенню (СГН) закладенi в Конституцii Украiни, де зазначено, що громадяни Украiни мають право на:
В· достатнiй життiвий рiвень для себе i своii сiм'i, що включаi достатнi харчування, одяг, житло;
В· пiдприiмницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом;
В· соцiальний захист, що включаi право на забезпечення iх у разi повноi, частковоi або тимчасовоi втрати працездатностi, а також у старостi та в iнших випадках, передбачених законодавством. Пенсii, iншi види соцiальних виплат i допомоги, що i основним джерелом iснування, мають забезпечувати рiвень життя, не нижчий вiд прожиткового мiнiмуму, встановленого законодавством;
В· охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створюi умови для ефективного й доступного всiм громадянам медичного обслуговування. У державних i комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надаiться безплатно, наявна мережа таких закладiв не може бути зменшена. Держава сприяi розвитковi лiкувальних закладiв усiх форм власностi.
Соцiальна допомога повинна мати адресний характер.
Держава маi гарантувати мiнiмум соцiальних i матерiальних благ через механiзми:
В· встановлення на державному рiвнi фiнансового забезпечення мiнiмальних соцiальних гарантiй (мiнiмальноi заробiтноi плати, пенсiй за вiком, стипендiй тощо);
В· здiйснення у зв'язку з цiновою лiбералiзацiiю превентивних соцiальних заходiв, адресного вибiркового надання соцiальноi допомоги та компенсацiйних виплат;
В· захисту купiвельноi спроможностi малозабезпечених громадян через щомiсячний перегляд розмiру сукупного доходу, що даi право на допомогу, та цiльовоi грошовоi допомоги вiдповiдно до змiни iндексу цiн.
Дотацiя, як форма соцiальних гарантiй, використовуiться в Украiнi на деякi види товарiв i послуг для утримання iхньоi цiни на низькому рiвнi.
Соцiальнi гарантii на випадок безробiття надаються вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiттяВ» шляхом створення Фонду сприяння зайнятостi населення (ФЗ) за рахунок страхових внескiв пiдприiмницьких структур, громадян, надходжень iз Державного та мiсцевих бюджетiв, iнших надходжень.
Кошти ФЗ використовуються для фiнансування органiзацii професiйноi орiiнтацii населення; професiйного навчання працiвникiв, що звiльняються, i безробiтних, сприяння iхньому працевлаштуванню; на виплату допомоги у разi безробiття; органiзацiю додаткових робочих мiсць, на iншi витрати, пов'язанi з соцiальними гарантiями прав громадян на працю.
Важливим кроком у забезпеченнi соцiальних гарантiй громадян було прийняття Закону Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похованнямВ» i Закону Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностiВ».
Допомога при народженi дитини:
В· одноразова допомога при народженi дитини (незастрахованим особам тАУ постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 27 грудня 2001 р. №1751);
В· допомога при народженi дитини (застрахованим особам тАУ постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 11 сiчня 2007 р. №13);
В· допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку (незастрахованим особам тАУ постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 27 грудня 2001 р. №1751);
В· допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку (застрахованим особам тАУ постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 11 сiчня 2007 р. №13);
В· допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку при передачi функцiй (застрахованим особам Наказ Мiнiстерства працi та соцiальноi полiтики Украiни 29.01.2007 р. №32).
Значна увага придiляiться наданню соцiальних гарантiй певним верствам населення. Так, було прийнято Закони Украiни ВлПро статус ветеранiв вiйни, гарантii iх соцiального захистуВ» й ВлПро основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших громадян похилого вiку в УкраiнiВ», де передбачене надання значноi кiлькостi пiльг i прав, а також додаткове матерiальне забезпечення для вказаних категорiй громадян.
Джерелами фiнансування соцiальних гарантiй виступають:
В· державний бюджет;
В· кошти мiсцевих бюджетiв;
В· страховi фонди:
тАУ Фонд соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi;
тАУ Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробiття;
тАУ Фонд страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань;
тАУ Державний та недержавнi Пенсiйнi фонди.
Механiзм реалiзацii соцiальних гарантiй. Держава повинна гарантувати всiм громадянам мiнiмум соцiальних послуг i матерiальних благ через ряд механiзмiв:
1. Визначення розмiрiв мiнiмальних соцiальних гарантiй (мiнiмальноi заробiтноi плати; пенсiй за вiком; стипендiй тощо).
2. Здiйснення превентивних соцiальних заходiв у зв'язку з цiновою лiбералiзацiiю:
тАУ адресного вибiркового надання соцiальноi допомоги;
тАУ здiйснення компенсацiйних виплат незахищеним верствам населення тощо. Захист купiвельноi спроможностi малозабезпечених громадян вiдбуваiться через щомiсячний перегляд:
В· середньодушового сукупного доходу, що даi право на допомогу;
В· цiльовоi грошовоi допомоги вiдповiдно до змiни iндексу споживчих цiн.
4. ЗагальнообовтАЩязкове державне пенсiйне страхування в Украiнi
Пенсiйне страхування (один iз видiв соцiального страхування) тАУ це гарантована державою система заходiв щодо забезпечення громадян у старостi, на випадок хвороби, втрати працездатностi. Одна iз основних форм соцiального захисту, в основi якоi лежить страховий метод, тобто внесення в особливi фонди обов'язкових платежiв суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi незалежно вiд форм власностi та видiв господарськоi дiяльностi та особами найманоi працi, якi працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштiв для матерiального забезпечення громадян. Поняття Влсоцiальне страхуванняВ» пов'язують з проблемою фiнансового забезпечення соцiальних виплат.
Вiтчизняне пенсiйне законодавство передбачаi двi форми пенсiйного страхування: обов'язкову, яка вiдiграi головну роль, i добровiльну.
В Украiнi обов'язкове пенсiйне страхування полягаi у тому, що сам факт укладання трудового договору чи реiстрацii особи як суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi породжуi зобов'язання сплачувати визначенi законодавцем страховi внески незалежно вiд волi працiвника чи роботодавця. Вiдповiдно до пенсiйного законодавства лише наявнiсть у суб'iкта трудового (а, отже, i страхового) стажу i пiдставою виникнення права на трудову пенсiю за державною програмою пенсiйного страхування.
Органiзацiйно-правовi форми недержавного пенсiйного страхування (добровiльнi) можуть використовуватися для пiдвищення рiвня грошового забезпечення понад той, який гарантуi державна система обов'язкового пенсiйного страхування.
Пенсiйний фонд здiйснюi управлiння фiнансами державного пенсiйного страхування i, по сутi, виступаi гарантом стабiльностi державноi системи пенсiйного страхування. Вiн дii в Украiнi як самостiйна фiнансово-банкiвська система з 1992 р. Його статус, завдання i функцii первинно були визначенi Положенням про Пенсiйний фонд, затвердженим постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 28 сiчня 1992 p., а в новiй редакцii тАУ вiд 1 березня 2001 р. №121.
Пенсiйний фонд Украiни у своiй дiяльностi керуiться Конституцiiю та законами Украiни, указами i розпорядженнями Президента Украiни, постановами i розпорядженнями Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, Положенням про Пенсiйний фонд Украiни.
Пенсiйний фонд Украiни узагальнюi практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенцii, розробляi пропозицii щодо вдосконалення законодавства i в установленому порядку вносить iх на розгляд Президентовi Украiни та Кабiнету Мiнiстрiв Украiни. В межах своiх повноважень Пенсiйний фонд Украiни органiзовуi виконання актiв законодавства та здiйснюi систематичний контроль за iх реалiзацiiю.
Законом Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне пенсiйне страхуванняВ» (9 серпня 2003 р. пiдписаний) фактично було завершено процес формування законодавчоi основи для запровадження системи загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування, що базуватиметься на чiткому розподiлi матерiального забезпечення в старостi залежно вiд трудового внеску громадян до системи пенсiйного страхування. Окрiм цього, ним визначено структуру та механiзми функцiонування двох обов'язкових складових трирiвневоi пенсiйноi системи (реформованоi солiдарноi та обов'язковоi накопичувальноi систем пенсiйного страхування), яка розроблялася iз врахуванням соцiально-економiчного та полiтичного становища в нашiй державi.
Цей Закон Украiни маi стати правовою основою розв'язання наявних проблем системи пенсiйного страхування держави.
Вiн охоплюi i детально регламентуi усi ii складовi, а саме:
коло застрахованих осiб та платникiв страхових внескiв, iхнi права, обов'язки та вiдповiдальнiсть;
порядок сплати та облiку страхових внескiв;
види пенсiй, умови iх призначення та порядок виплати;
механiзм формування та використання фiнансових ресурсiв пенсiйноi системи, iхнi збереження та цiльове використання;
систему управлiння пенсiйним страхуванням.
У новому законi офiцiйно передбачено три рiвнi пенсiйного страхування:
1. Солiдарна система загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування.
2. Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування. Умовами запровадження накопичувальноi системи i зростання валового внутрiшнього продукту протягом двох рокiв не менше, нiж на 2% порiвняно з попереднiм роком, збалансованiсть бюджету Пенсiйного фонду, прийняття законодавчих актiв для функцiонування накопичувальноi системи, проведення тендерiв i пiдписання договорiв з компанiями щодо управлiння активами накопичувального фонду.
3. Система недержавного пенсiйного забезпечення. Вона базуiться на умовах добровiльноi участi громадян, роботодавцiв або iх об'iднань у формуваннi пенсiйних виплат. Умови та порядок формування цих накопичень визначенi в Законi ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» (набрав чинностi з 1 сiчня 2004 p.), прийнятому водночас iз Законом ВлПро загальнообов'язкове державне пенсiйне страхуванняВ».
З солiдарного рiвня призначатимуться пенсii за вiком, по iнвалiдностi, у разi втрати годувальника, а також надаватимуться соцiальнi послуги (допомога на поховання).
У законi збережено чинний пенсiйний вiк: для чоловiкiв тАУ 60 рокiв, для жiнок тАУ 55 рокiв, а також передбачено економiчне стимулювання бiльш пiзнього виходу на пенсiю з вiдповiдним збiльшенням розмiру пенсii на визначений вiдсоток за кожний рiк вiдстрочки виходу на пенсiю (вiд 3% за один рiк до 85,32% за 10 рокiв).
Одним з головних моментiв i нова формула розрахунку пенсiй, що забезпечуi пряму залежнiсть iхнього розмiру вiд заробiтку, з якого сплачувалися страховi внески, та страхового стажу тАУ перiоду, протягом якого сплачувалися цi внески. Тривалiсть перiоду, за який враховуiться заробiток для обчислення розмiру пенсii, визначатиметься залежно вiд того, який варiант обчислення розмiру пенсii обрано застрахованою особою. Така формула передбачаi врахування для обчислення пенсiй заробiтку, осучасненого стосовно середньоi заробiтноi плати. Важливо, що нова формула обчислення пенсiй не маi обмеження iхнього максимального розмiру. При цьому буде iснувати iнший варiант обчислення розмiру тАУ за двоскладовою формулою (розмiр пенсii складатиметься з двох частин: частина пенсii, яка припадаi на перiод стажу до набрання чинностi закону, тобто за нормами i правилами, що передбаченi Законом Украiни ВлПро пенсiйне забезпеченняВ», та частина, що припадаi на перiод страхового стажу пiсля набрання чинностi новим законом). Крiм того, законом визначено норму щодо здiйснення регулярноi iндексацii пенсiй вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро iндексацiю грошових доходiв населенняВ». Починаючи з 2005 p., щорiчно здiйснюватиметься пiдвищення розмiрiв пенсiй не менше нiж на 20% росту реальноi заробiтноi плати в Украiнi за попереднiй рiк.
Закон Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне пенсiйне страхуванняВ» мiстить низку принципових положень, якi мають забезпечити фiнансову стабiльнiсть пенсiйноi системи. Принциповий характер, наприклад, маi лiквiдацiя пiльг зi сплати страхових внескiв i встановлення рiвних зобов'язань щодо iхньоi сплати на користь найманих працiвникiв. Насамперед, це стосуiться платникiв фiксованого сiльськогосподарського податку та учасникiв спрощеноi системи оподаткування (малого i середнього бiзнесу).
Так, сiльськогосподарськi товаровиробники, якi сплачують фiксований сiльськогосподарський податок, сплачуватимуть внески до системи загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування на загальних пiдставах. Причому, пов'язанi з цим витрати будуть компенсуватися iм з державного бюджету. А особи, якi обрали спрощену систему оподаткування своiх доходiв (фiксований податок, iдиний податок), та члени iх сiмей, що беруть участь у здiйсненнi пiдприiмницькоi дiяльностi, згiдно з новим пенсiйним законодавством пiдлягатимуть загальнообов'язковому державному пенсiйному страхуванню i сплачуватимуть внески у фiксованому розмiрi, який визначатиметься Верховною Радою Украiни.
Проте за найманих працiвникiв фiзичнi особи тАУ пiдприiмцi, якi обрали спрощену систему оподаткування, сплачуватимуть страховi внески на загальних пiдставах.
Пенсiйному страхуванню пiдлягатимуть i особи, якi отримують допомогу по безробiттю. Страховi внески за них сплачуватиме Фонд загальнообов'язкового державного соцiального страхування Украiни на випадок безробiття.
Законом передбачена можливiсть добровiльноi участi у системi загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування, що розширюi можливостi громадян i вiдповiдаi вимогам iснуючих реалiй суспiльного розвитку. Наприклад, особи, якi досягли 18-рiчного вiку та навчаються у вищих або професiйно-технiчних навчальних закладах, а також особи, якi навчаються в аспiрантурi, докторантурi, iнтернатурi чи клiнiчнiй ординатурi, братимуть участь у пенсiйному страхуваннi за власним бажанням. Цi особи та всi iншi, якi братимуть добровiльну участь у системi загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування, матимуть можливiсть таким чином збiльшити свiй страховий стаж i позитивно вплинути на майбутнiй розмiр пенсiй.
З 1 сiчня 2004 р. коло осiб, якi повиннi сплачувати внески до Пенсiйного фонду, значно розширилося. Насамперед за рахунок пiдприiмств та приватних пiдприiмцiв тАУ суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi (далi тАУ СПД) тАУ спрощених систем оподаткування. Платникам iдиного, фiксованого або фiксованого сiльськогосподарського податкiв доведеться нараховувати пенсiйнi внески на фонд оплати працi найманих працiвникiв.
До лав страхувальникiв увiйдуть також Фонд соцiального страхування на випадок безробiття та Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань Украiни. Вони нараховуватимуть внески майже на всi страховi виплати. Пенсiйнi внески будуть нараховуватися також iз грошового забезпечення осiб, якi проходять строкову вiйськову службу у вiйськових формуваннях, органах МВС Украiни.
Згiдно до Закону Украiни ВлПро Державний бюджет Украiни на 2010 рiкВ»були встановленi слiдуючи пенсiйнi внески:
Нарахування: у 2010 роцi пенсiйнi внески для всiх платникiв податкiв нараховуються за ставкою 33,2%.
Утримання: 2% тАУ iз заробiтноi плати робiтникiв та службовцiв.
5. Платники збору на обовтАЩязкове державне пенсiйне страхування в Украiнi
Згiдно з РЖнструкцiiю ВлПро порядок обчислення i сплати пiдприiмствами, установами, органiзацiями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування, iнших платежiв, а також облiку iх надходження до Пенсiйного фонду УкраiниВ», затвердженою Постановою правлiння Пенсiйного фонду Украiни вiд 19 жовтня 2001 №16тАУ6, платниками збору на обов'язкове державне пенсiйне страхування i:
1) суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi незалежно вiд форм власностi, iх об'iднання, бюджетнi, громадськi та iншi установи та органiзацii, об'iднання громадян та iншi юридичнi особи, а також фiзичнi особи тАУ суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, якi використовують працю найманих працiвникiв;
2) фiлii, вiддiлення та iншi вiдокремленi пiдроздiли платникiв податку, що не мають статусу юридичноi особи, розташованi на територii iншоi, нiж платник зборiв, територiальноi громади;
3) фiзичнi особи тАУ суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, якi не використовують працю найманих працiвникiв, а також адвокати, iх помiчники, приватнi нотарiуси, iншi особи, якi не i суб'iктами пiдприiмницькоi дiяльностi i займаються дiяльнiстю, пов'язаною з одержанням доходу;
4) фiзичнi особи, якi працюють на умовах трудового договору (контракту), та фiзичнi особи, якi виконують роботи (послуги) згiдно з цивiльно-правовими договорами, в тому числi члени творчих спiлок, творчi працiвники, якi не i членами творчих спiлок тощо;
5) юридичнi та фiзич
Вместе с этим смотрят:
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения
Актуальные проблемы и споры в автостраховании