Охорона працi

Роздiл 1. Мета та завдання курсу. Охорона працi. Науки з охорони працi

Безпека працi тАУ такий стан умов працi, при яких виключена дiя на працюючого небезпечних та шкiдливих виробничих факторiв.

Виходячи з того, що в життi, а тим бiльше у виробничому процесi, абсолютноi безпеки не iснуi, нерозумно було б вимагати вiд реального виробництва повного викорiнення травматизму, виключення можливостi будь-якого захворювання. Але реальним i розумним i ставити питання про зведення до мiнiмуму впливу об'iктивно iснуючих виробничих небезпек. Цю задачу вирiшуi охорона працi тАУ система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатностi людини в процесi трудовоi дiяльностi.

Наведене визначення, яке встановлене законом, свiдчить, що охорона працi являi собою сукупнiсть законiв, нормативно-правових актiв, а також комплекс рiзноманiтних заходiв та засобiв, що забезпечують безпеку працi, збереження життя, здоров'я та працездатностi людей при виконаннi ними трудових обовтАШязкiв.

Структурно до охорони працi входять такi складовi частини:

- правовi та органiзацiйнi основи;

- фiзiологiя, гiгiiна працi та виробнича санiтарiя;

- виробнича безпека;

- пожежна безпека на виробництвi.

Правовi та органiзацiйнi основи охорони працi являють собою комплекс взаiмоповтАЩязаних законiв та нормативно-правових актiв, соцiально-економiчних та органiзацiйних заходiв, спрямованих на правильну i безпечну органiзацiю працi, забезпечення працюючих засобами захисту, компенсацiю за важку роботу та роботу в шкiдливих умовах, навчання працiвникiв безпечному веденню робiт, регламентацiю вiдповiдальностi та вiдшкодування працюючим шкоди в разi ушкодження iх здоровтАШя.

Фiзiологiя, гiгiiна працi та виробнича санiтарiя - комплекс органiзацiйних, гiгiiнiчних i санiтарно-технiчних заходiв та засобiв, спрямованих на запобiгання або зменшення дii на працюючих шкiдливих виробничих факторiв.

Виробнича безпека тАУ безпека вiд нещасних випадкiв та аварiй на виробничих обтАШiктах i вiд iх наслiдкiв.

Пожежна безпека на виробництвi - комплекс заходiв та засобiв, спрямованих на запобiгання запалювань, пожеж та вибухiв у виробничому середовищi, а також на зменшення негативноi дii небезпечних та шкiдливих факторiв, якi утворюються в разi iх виникнення.

Охорона працi як наука належить до комплексу наукових дисциплiн, що вивчають людину в процесi працi, таких, як наукова органiзацiя працi, ергономiка, iнженерна психологiя, технiчна естетика. Цi дисциплiни мають iдину мету тАУ сприяти пiдвищенню продуктивностi працi, зменшенню впливу на людину несприятливих чинникiв виробничого середовища, збереженню здоровтАШя працiвникiв, пiдходячи до цiii мети з рiзних сторiн i на рiзних рiвнях.

Наукова органiзацiя працi дослiджуi трудовий процес, на пiдставi чого розробляi та впроваджуi в практику такi його схеми, при яких забезпечуiться максимальна продуктивнiсть працi, створюються умови для збереження здоровтАШя працiвникiв, збiльшення перiоду iх трудовоi дiяльностi.

Ергономiка дослiджуi знаряддя працi, розробляi та даi рекомендацii щодо iх конструювання, виготовлення та експлуатацii з метою забезпечення необхiдноi зручностi, збереження сили, працездатностi та здоровтАШя працюючих.

РЖнженерна психологiя вивчаi взаiмодiю людини з технiкою i встановлюi функцiональнi можливостi людини в трудових процесах з метою створення таких умов працi, при яких зберiгаються високi психофiзiологiчнi можливостi людини.

Технiчна естетика встановлюi залежнiсть умов та результатiв працi вiд архiтектурного, конструктивного та художнього вирiшення знарядь працi, робочих мiсць, дiльниць, цехiв, санiтарно-побутових та iнших допомiжних примiщень тАУ всього, що оточуi людину на виробництвi.

1.1 Основнi визначення в галузi охорони працi

Трудова дiяльнiсть тАУ це джерело розвитку суспiльства, створення матерiальних, культурних i духовних цiнностей, передумова iснування як кожноi окремоi людини, так i людства в цiлому. У процесi трудовоi дiяльностi розвиваються здiбностi людини, мислення, чуттiве сприйняття свiту. З точки зору фiзiологii будь-яка трудова дiяльнiсть тАУ це витрати фiзичноi i розумовоi енергii людини, але цi витрати необхiднi i кориснi для неi. Виконуючи трудовi обовтАШязки, людина працюi не лише заради свого блага, а задля блага суспiльства в цiлому. З економiчноi точки зору трудова дiяльнiсть повинна забезпечувати максимально можливий рiвень продуктивностi, тому одним iз завдань суспiльства i забезпечення таких умов ii, коли вона не буде спричиняти негативного впливу на здоровтАШя працюючих, не буде завдавати шкоди оточуючим людям та довкiллю. В iдеалi трудова дiяльнiсть повинна надавати людинi задоволення i не бути надмiрно важкою чи напруженою. Важкiсть та напруженiсть працi i одними з головних характеристик трудового процесу.

Важкiсть працi тАУ це така характеристика трудового процесу, що вiдображаi переважне навантаження на опорно-руховий апарат i функцiональнi системи органiзму (серцево-судинну, дихальну та iн.), що забезпечують його дiяльнiсть. Важкiсть працi характеризуiться фiзичним динамiчним навантаженням, масою вантажу, що пiднiмаiться i перемiщуiться, загальним числом стереотипних робочих рухiв, розмiром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, перемiщенням в просторi.

Напруженiсть працi тАУ характеристика трудового процесу, що вiдображаi навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттiв, емоцiйну сферу працiвника. До факторiв, що характеризують напруженiсть працi, вiдносяться: iнтелектуальнi, сенсорнi, емоцiйнi навантаження, ступiнь монотонностi навантажень, режим роботи.

Пiд час виконання людиною трудових обовтАШязкiв на неi дii сукупнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних та соцiальних чинникiв. Цi чинники звуться виробничим середовищем.

Виробниче середовище забезпечуi життiдiяльнiсть пiд час виконання трудових обовтАШязкiв, в тому числi i працездатнiсть, але при певних обставинах, як було показано в навчальному курсi тАЬБезпека життiдiяльностiтАЭ, цi ж чинники можуть являти небезпеку i причиняти шкоду людинi. Будь-якi реальнi виробничi умови характеризуються, як правило, наявнiстю деякоi небезпеки для працюючого, що полягаi у можливостi захворювання, отримання травми чи iншого ушкодження органiзму.

Сукупнiсть чинникiв трудового процесу i виробничого середовища, якi впливають на здоровтАШя i працездатнiсть людини пiд час виконування нею трудових обовтАШязкiв складають умови працi.

Люди, знаряддя працi, оточуюче середовище та задачi, поставленi в процесi трудовоi дiяльностi, являють собою динамiчну систему, змiна в якiй будь-якого з компонентiв веде до змiни iнших, а результуючий вплив на безпеку iнколи буваi важко оцiнити заздалегiдь. Пiд безпекою розумiiться стан захищеностi особи та суспiльства вiд ризику зазнати шкоди.

Виробничий ризик тАУ це ймовiрнiсть ушкодження здоровтАШя працiвника пiд час виконання ним трудових обовтАШязкiв, що зумовлена ступенем шкiдливостi та/або небезпечностi умов працi та науково-технiчним станом виробництва.

1.2 Класифiкацiя шкiдливих та небезпечних виробничих факторiв

Шкiдливий виробничий фактор тАУ небажане явище, яке супроводжуi виробничий процес i вплив якого на працюючого може призвести до погiршення самопочуття, зниження працездатностi, захворювання, виробничо зумовленого чи професiйного, i навiть смертi, як результату захворювання.

Небезпечний виробничий фактор тАУ небажане явище, якесупроводжуi виробничий процес i дiя якого за певних умов може призвести до травми або iншого раптового погiршення здоровтАШя працiвника (гострого отруiння, гострого захворювання) i навiть до раптовоi смертi

Подiлення несприятливих чинникiв виробничого середовища на шкiдливi та небезпечнi зумовлене рiзним характером iх дii на людський органiзм, тим, що вони потребують рiзних заходiв та засобiв для боротьби з ними та профiлактики викликаних ними ушкоджень, а також рядом причин органiзацiйного характеру. В той же час мiж шкiдливими та небезпечними виробничими факторами iнколи важко провести чiтку межу. Один i той же чинник може викликати травму i профзахворювання (наприклад, високий рiвень iонiзуючого або теплового випромiнювання може викликати опiк або навiть призвести до миттiвоi смертi, а довготривала дiя порiвняно невисокого рiвня цих же факторiв тАУ до хвороби; пилинка, що потрапила в око, спричиняi травму, а пил, що осiдаi в легенях, тАУ захворювання, що зветься пневмоконiоз). Через це всi несприятливi виробничi чинники часто розглядаються як iдине поняттятАУ небезпечний та шкiдливий виробничий фактор (НШВФ).

За своiм походженням та природою дii НШВФ можна подiлити на 5 груп: фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi, психофiзiологiчнi та соцiальнi

До фiзичних НШВФ вiдносяться машини та механiзми або iх елементи, а також вироби, матерiали, заготовки тощо, якi рухаються або обертаються; конструкцii, якi руйнуються; системи, устаткування або елементи обладнання, якi знаходяться пiд пiдвищеним тиском; пiдвищена запиленiсть та загазованiсть повiтря; пiдвищена або понижена температура повiтря, поверхонь примiщення, обладнання, матерiалiв; пiдвищенi рiвнi шуму, вiбрацii, ультразвуку, iнфразвуку; пiдвищений або понижений барометричний тиск та його рiзкi коливання; пiдвищена та понижена вологiсть; пiдвищена швидкiсть руху та пiдвищена iонiзацiя повiтря; пiдвищений рiвень iонiзуючих випромiнювань; пiдвищене значення напруги в електричнiй мережi; пiдвищенi рiвнi статичноi електрики, електромагнiтних випромiнювань; пiдвищена напруженiсть електричного, магнiтного полiв; вiдсутнiсть або нестача свiтла; недостатня освiтленiсть робочоi зони; пiдвищена яскравiсть свiтла; понижена контрастнiсть; прямий та вiддзеркалений блиск; пiдвищена пульсацiя свiтлового потоку; пiдвищенi рiвнi ультрафiолетовоi та iнфрачервоноi радiацii; гострi крайки, зачипки, шершавiсть на поверхнi заготовок, iнструментiв та обладнання; розташування робочого мiсця на значнiй висотi вiдносно землi (пiдлоги); слизька пiдлога; невагомiсть.

Хiмiчнi НШВФ:

- якi за характером дii на органiзм людини подiляються на токсичнi, задушливi, наркотичнi, подразнюючi, сенсибiлiзуючi, канцерогеннi, мутагеннi та такi, що впливають на репродуктивну функцiю.

- якi за шляхами проникнення в органiзм людини вони подiляються на такi, що потрапляють через:

1) органи дихання;

2) шлунково-кишковий тракт;

3) шкiрянi покриви та слизова оболонка.

- якi перебувають у рiзному агрегатному станi:

1)твердому

2)газоподiбному

3)рiдкому

До бiологiчних НШВФ вiдносяться:

- патогеннi мiкроорганiзми (бактерii, вiруси, рикетсii, спiрохети, грибки, найпростiшi) та продукти iхньоi життiдiяльностi

- макроорганiзми (тварини та рослини).

До психофiзiологiчних НШВФ вiдносяться фiзичнi (статичнi та динамiчнi) перевантаження i нервово-психiчнi перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналiзаторiв, монотоннiсть працi, емоцiйнi перевантаження).

Соцiальнi НШВФ тАУ це неякiсна органiзацiя роботи, понаднормова робота, змушенiсть працi в колективi з поганими вiдносинами мiж його членами, соцiальна iзольованiсть з вiдривом вiд сiмтАШi, змiна бiоритмiв, незадоволенiсть роботою, фiзична та/або словесна образа та ii ризик, насильство та його ризик.

Один i той же НШВФ за природою своii дii може належати водночас до рiзних груп.

1.3 Полiтика держави в галузi охорони працi

В галузi ОП держава проводить iдину полiтику, що базуiться на наступних принципах:

1) збереження життя i здоров'я працюючих вiдповiдно до результатiв виробничоi дiяльностi, повноi вiдповiдальностi власника за створення безпечних i нешкiдливих умов працi;

2) соцiального захисту працiвникiв, повного вiдшкодування збитку особам, що постраждали вiд нещасних випадкiв на виробництвi i професiйних захворюваннях;

3) створення iдиних нормативiв по ОП для всiх пiдприiмств, незалежно вiд форм власностi i видiв виробничоi дiяльностi;

4) здiйснення навчання населення професiйнiй пiдготовцi i пiдвищення квалiфiкацii працюючих з питань ОП;

5) комплексного рiшення задач ОП на основi нацiональних програм з цих питань, досягнень у науцi, технiцi та охорони навколишнього середовища;

6) використання економiчних методiв керування ОП, проведення полiтики пiльгового оподатковування, участi держави у фiнансуваннi робiт з ОП;

7) Забезпечення координацii дiяльностi держ. органiв, установ, органiзацiй, суспiльних об'iднань з питань ОП;

8) мiжнародне спiвробiтництво в областi ОП, використання мiжнародного досвiду.

1.4 Законодавча та нормативна база Украiни про охорону працi

Законодавство Украiни про охорону працi являi собою систему взаiмопов'язаних нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини у галузi реалiзацii державноi полiтики щодо правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження здоров'я i працездатностi людини в процесi працi. Воно складаiться з Закону Украiни ВлПро охорону працiВ», Кодексу законiв про працю Украiни, Закону Украiни "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" та прийнятих вiдповiдно до них нормативно-правових актiв.

Законодавство Украiни про охорону працi базуiться на:

1) конституцiйному правi всiх громадян Украiни на належнi, безпечнi i здоровi умови працi, гарантованi статтею 43 Конституцii Украiни. Ця ж стаття встановлюi також заборону використання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для iхнього здоровтАЩя роботах. Ст. 45 Конституцii гарантуi право всiх працюючих на щотижневий вiдпочинок та щорiчну оплачувану вiдпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професiй i виробництв, скороченоi тривалостi роботи у нiчний час.РЖншi статтi Конституцii встановлюють право громадян на соцiальний захист, що включаi право забезпечення iх у разi повноi, частковоi або тимчасовоi втрати працездатностi (ст. 46); охорону здоровтАЩя, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право знати своi права та обовтАЩязки (ст. 57) та iншi загальнi права громадян, в тому числi, право на охорону працi.

2) Основоположним документом в галузi охорони працi i Закон Украiни ВлПро охорону працiВ», який визначаi основнi положення щодо реалiзацii конституцiйного права працiвникiв на охорону iх життя i здоров'я у процесi трудовоi дiяльностi, на належнi, безпечнi i здоровi умови працi, регулюi за участю вiдповiдних державних органiв вiдносини мiж роботодавцем i працiвником з питань безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища i встановлюi iдиний порядок органiзацii охорони працi в Украiнi. РЖншi нормативнi акти мають вiдповiдати не тiльки Конституцii та iншим законам Украiни, але, насамперед, цьому Законовi.

3) Кодекс законiв про працю (КЗпП) Украiни затверджено Законом Украiнськоi РСР вiд 10 грудня 1971 р. i введено в дiю з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися змiни i доповнення. Правове регулювання охорони працi не обмежуiться главою ХРЖ ВлОхорона працiВ». Норми щодо охорони працi мiстяться в багатьох статтях iнших глав КЗпП Украiни: ВлТрудовий договiрВ», ВлРобочий часВ», ВлЧас вiдпочинкуВ», ВлПраця жiнокВ», ВлПраця молодiВ», ВлПрофесiйнi спiлкиВ», ВлНагляд i контроль за додержанням законодавства про працюВ».

4) Вiдповiдно до Конституцii Украiни, Закону Украiни ВлПро охорону працiВ» та Основ законодавства Украiни про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування у 1999 р. було прийнято Закон Украiни ВлПро загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностiВ». Цей закон визначаi правову основу, економiчний механiзм та органiзацiйну структуру загальнообов'язкового державного соцiального страхування громадян вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi призвели до втрати працездатностi або загибелi застрахованих на виробництвi.

5) До основних законодавчих актiв про охорону працi слiд вiднести також тАЬОснови законодавства Украiни про охорону здоровтАШятАЭ, що регулюють суспiльнi вiдносини в цiй галузi з метою забезпечення гармонiйного розвитку фiзичних i духовних сил, високоi працездатностi i довголiтнього активного життя громадян, усунення чинникiв, якi шкiдливо впливають на iхнi здоровтАШя, попередження i зниження захворюваностi, iнвалiдностi та смертностi, полiпшення спадкоiмностi. тАЬОснови законодавства Украiни про охорону здоровтАШятАЭ передбачають встановлення iдиних санiтарно-гiгiiнiчних вимог до органiзацii виробничих та iнших процесiв, повтАШязаних з дiяльнiстю людей, а також до якостi машин, устаткування, будинкiв та таких обтАШiктiв, що можуть шкiдливо впливати на здоровтАШя людей (ст. 28); вимагають проведення обовтАШязкових медичних оглядiв осiб певних категорiй, в тому числi працiвникiв, зайнятих на роботах зi шкiдливими та небезпечними умовами працi (ст. 31); закладають правовi основи медико-соцiальноi експертизи втрати працездатностi (ст. 69).

6) Закон Украiни тАЬПро забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населеннятАЭ встановлюi необхiднiсть гiгiiнiчноi регламентацii небезпечних та шкiдливих факторiв фiзичноi, хiмiчноi та бiологiчноi природи, присутнiх в середовищi життiдiяльностi людини, та iхньоi державноi реiстрацii (ст. 9), вимоги до проектування, будiвництва, розробки, виготовлення i використання нових засобiв виробництва та технологiй (ст. 15), гiгiiнiчнi вимоги до атмосферного повiтря в населених пунктах, повiтря у виробничих та iнших примiщеннях (ст. 19), вимоги щодо забезпечення радiацiйноi безпеки (ст. 23) тощо.

7) Закон Украiни тАЬПро пожежну безпекутАЭ визначаi загальнi правовi, економiчнi та соцiальнi основи забезпечення пожежноi безпеки на територii Украiни, регулюi вiдносини державних органiв, юридичних i фiзичних осiб у цiй галузi незалежно вiд виду iх дiяльностi та форм власностi. Забезпечення пожежноi безпеки i складовою частиною виробничоi та iншоi дiяльностi посадових осiб, працiвникiв пiдприiмств, установ, органiзацiй та пiдприiмцiв, що повинно бути вiдображено у трудових договорах (контрактах) та статутах пiдприiмств, установ та органiзацiй. Забезпечення пожежноi безпеки пiдприiмств, установ та органiзацiй покладаiться на iх керiвникiв i уповноважених ними осiб, якщо iнше не передбачено вiдповiдним договором (ст. 2).

Окремо питання правового регулювання охорони працi мiстяться в багатьох iнших законодавчих актах Украiни.

Вiдповiдно до ст. 25 Закону Украiни ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ», пiдприiмство зобов'язане забезпечити всiм працюючим на ньому безпечнi та нешкiдливi умови працi i несе вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну iх здоров'ю та працездатностi. Цiiю ж нормою передбачено, що працiвник пiдприiмства, який став iнвалiдом на даному пiдприiмствi внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання, забезпечуiться додатковою пенсiiю незалежно вiд розмiрiв державноi пенсii, а також те, що у разi смертi працiвника пiдприiмства при виконаннi ним службових обов'язкiв пiдприiмство добровiльно або на основi рiшення суду забезпечуi сiм'ю працiвника допомогою вiдповiдно до законодавчих актiв Украiни.

Глава 40 Цивiльного кодексу Украiни ВлЗобов'язання, що виникають внаслiдок заподiяння шкодиВ» регулюi загальнi пiдстави вiдшкодування шкоди i у т.ч. вiдповiдальнiсть за ушкодження здоров'я i смерть працiвника у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язкiв.

Ст. 7 Закону Украiни ВлПро колективнi договори i угодиВ» передбачаi, що у колективному договорi встановлюються взаiмнi зобов'язання сторiн щодо охорони працi, а ст. 8 визначаi, що в угодах на державному, галузевому та регiональному рiвнях регулюються основнi принципи i норми реалiзацii соцiально-економiчноi полiтики, зокрема щодо умов охорони працi.

Крiм вищезазначених законiв, правовi вiдносини у сферi охорони працi регулюють iншi нацiональнi законодавчi акти, мiжнароднi договори та угоди, до яких Украiна приiдналася в установленому порядку, пiдзаконнi нормативнi акти: Укази i розпорядження Президента Украiни, рiшення Уряду Украiни, нормативнi акти мiнiстерств та iнших центральних органiв державноi влади. Насьогоднi кiлька десяткiв мiжнародних нормативних актiв та договорiв, до яких приiдналася Украiна, а також бiльше сотнi нацiональних законiв Украiни безпосередньо стосуються або мають точки перетину iз сферою охорони працi. Майже 200 пiдзаконних нормативних актiв прийнято у вiдповiдностi з Законом тАЬПро охорону працiтАЭ для регулювання окремих питань охорони працi. Всi цi документи створюють iдине правове поле охорони працi в краiнi.

1.5 Планування та фiнансування заходiв з охорони працi

Плани бувають:

* перспективнi (на кiлька рокiв)

* поточнi (рiчнi)

* оперативнi

* iншi

Реалiзацiя перспективних планiв здiйснюiться на базi рiчних, що реалiзуються на основi угод, що i невiд'iмною частиною колективного договору. Колективний договiр щорiчно заключаiться мiж профспiлковою органiзацiiю, що виступаi вiд iменi колективу пiдприiмства, i адмiнiстрацiiю пiдприiмства. Колективний договiр мiстить основнi положення з питань працi i зарплат, соцiальних гарантiй роботи в областi ОП, робочого часу i вiдпочинку, матерiального стимулювання ОП, попередження випадкiв виробничого травматизму i професiйних захворювань, нормування працi, полiпшення житлових питань, пiдвищення квалiфiкацii працюючих, пiдготовцi нових кадрiв i iн. питань. Угоди додаються до колективного договору й у ньому вказуються конкретно номенклатурнi заходи щодо ОП, термiни виконання, обсяг фiнансування i вiдповiдальних виконавцiв. За виконання колективних договорiв вiдповiдальнiсть несе адмiнiстрацiя пiдприiмства. Профспiлковi органiзацii тiльки контролюють виконання заходiв. За невиконання колективного договору, порушення трудового законодавства профком маi право порушувати питання про зсув керiвництва.

Оперативне планування здiйснюiться з метою швидкого усунення зауважень, виявлених у процесi державного, вiдомчого чи суспiльного контролю.

Питання ОП можуть вiдображатися в iн. планах: планах соц. Розвитку колективу, механiзацii трудомiстких i важких робiт, ВРЖД жiнок i молодi.

У вiдповiдностi зi ст. 21 Законi Украiни про ОП фiнансування заходiв щодо ОП здiйснюi власник. Працюючi не несуть нiяких витрат на реалiзацiю заходiв щодо ОП. Вiдповiдно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни для фiнансування заходiв щодо ОП створюються фонди. Фонди бувають: пiдприiмства, галузi, державнi, а також регiональнi i мiсцевi.

Фонди пiдприiмства - витрачаються для створення безпечних i здорових умов працi на пiдприiмствi.

Державнi i галузевi фонди - на виконання нацiональних i галузевих програм з ОП, НДР i НДОКР; створення спецiалiзованих пiдроздiлiв i центрiв.

У фонди державнi, галузевi, регiональнi надходять засобу, у тому числi вiд штрафних санкцiй, що накладаються органами держ. Контролю на пiдприiмства i посадових осiб.

Розмiр штрафу складаi 2% вiд фонду зарплати пiдприiмства за кожен нещасний випадок на виробництвi, за забруднення навколишнього середовища, за порушення правил i норм ОП.

Кошти на ОП не пiдлягають оподатковуванню i не можуть бути використанi для iнших цiлей. Витрати на ОП, що передбачаються в державних i мiсцевих фондах, видiляються окремим рядком.

Кошти на ОПпiдприiмства одержують за рахунок:

1) цехових i загальнозаводських витрат, якщо заходу не носять капiтальний характер;

2) амортизацiйного фонду, якщо заходи щодо ОП виконуються разом з капiтальним ремонтом основних засобiв;

3) з фонду соцiального розвитку пiдприiмства;

4) держ. Централiзованих i нецентралiзованих вкладень;

5) банкiвських кредитiв.

1.6 Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про охорону працi

Закон Украiни тАЬПро охорону працiтАЭ передбачаi, що за порушення законiв та iнших нормативно-правових актiв про охорону працi, створення перешкод у дiяльностi посадових осiб органiв державного нагляду за охороною працi, а також представникiв профспiлок, iх органiзацiй та об'iднань виннi особи притягаються до дисциплiнарноi, адмiнiстративноi, матерiальноi та кримiнальноi вiдповiдальностi.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть полягаi в тому, що на винного працiвника накладаiться дисциплiнарне стягнення. Ст. 147 КЗпПУ встановлюi два види дисциплiнарного стягнення: догана та звiльнення з роботи. Законами, уставами та положеннями про дисциплiну, якi дiють в деяких галузях (транспорт, гiрничодобувна промисловiсть тощо), можуть бути передбаченi для окремих категорiй працiвникiв iншi дисциплiнарнi стягнення.

Право накладати дисциплiнарнi стягнення на пpaцiвникiв маi орган, який маi право прийняття на роботу цього працiвника, а також органи, вищi за нього. Дисциплiнарне стягнення може бути накладене за iнiцiативою органiв, що здiйснюють державний та громадський контроль за охороною пpaцi.

Профспiлковий орган, що пiдписав колективний договiр, маi право вимагати вiд власника чи уповноваженого ним органу poзipвaння трудового договору (контракту) з керiвником або усунення його з посади, якщо вiн порушуi законодавство про працю.

Фахiвцi служби охорони пpaцi на пiдприiмствi мають право вимагати вiд посадових осiб усунення вiд роботи працiвникiв, якi не пройшли медичного огляду, навчання, iнструктажу, перевiрки знань з охорони пpaцi, якi не мають допуску до вiдповiдних робiт або якi порушують нормативнi акти про охорону пpaцi.

Дисциплiнарне стягнення застосовуiться безпосередньо за виявленням провини, але не пiзнiше одного мiсяця вiд дня його виявлення, не рахуючи часу звiльнення працiвника з роботи в зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебуванням його у вiдпустцi. Дисциплiнарне стягнення не може бути накладене пiзнiше шести мiсяцiв вiд дня здiйснення порушення. Перед тим, як накласти дисциплiнарне стягнення, роботодавець зобов'язаний зажадати вiд працiвника, що провинився, письмового пояснення. У випадку, коли працiвник не подав пояснення в установлений термiн, дисциплiнарне стягнення може бути накладене на основi матерiалiв, що i у роботодавця.

За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплiнарне стягнення. При виборi дисциплiнарного стягнення враховуiться ступiнь тяжкостi провини та заподiяна шкода, обставини, за яких здiйснена провина, минула робота працiвника. Стягнення оголошуiться в наказi та повiдомляiться працiвнику пiд розпис.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть настаi за будь-якi посягання на загальнi умови пpaцi. Вiдповiдно до ст. 41 Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення, порушення вимог законiв та нормативно-правових актiв з охорони пpaцi тягне за собою адмiнiстративну вiдповiдальнiсть у виглядi накладання штрафу на працiвникiв та, зокрема, посадових ociб пiдприiмств, установ, органiзацiй, а також громадян - власникiв пiдприiмств чи уповноважених ними ociб.

Адмiнiстративнiй вiдповiдальностi пiдлягають особи, що досягли на час здiйснення адмiнiстративного правопорушення шiстнадцятирiчного вiку.

Право притягати до адмiнiстративноi вiдповiдальностi працiвникiв, винних у порушеннi законiв та нормативно-правових актiв з охорони пpaцi мають органи державного нагляду за охороною працi. Максимальний розмiр штрафу за порушення законодавства про охорону працi, невиконання розпоряджень посадових осiб органiв державного нагляду за охороною працi може сягати п'яти вiдсоткiв мiсячного фонду заробiтноi плати юридичноi чи фiзичноi особи, яка використовуi найману працю.

Несплата штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пенi у розмiрi двох вiдсоткiв за кожний день прострочення. Рiшення про стягнення штрафу може бути оскаржено в мiсячний строк у судовому порядку.

Матерiальна вiдповiдальнiстьробiтникiв i службовцiв регламентуiться КЗпПУ та iншими нормативними актами, якi стосуються цiii вiдповiдальностi у трудових вiдносинах.

Загальними пiдставами накладення матерiальноi вiдповiдальностi на працiвника i

- наявнiсть прямоi дiйсноi шкоди,

- провина працiвника (у формi намiру чи необережностi),

- пpoтипpaвнi дii (бездiяльнiсть) працiвника,

Ва- наявнiсть причинного зв'язку мiж винуватим та протиправними дiями (бездiяльнiстю) працiвника та заподiяною шкодою.

На працiвника може бути накладена вiдповiдальнiсть лише при наявностi вcix перелiчених умов; вiдсутнiсть хоча б однiii з них виключаi матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника.

Притягнення працiвника до кримiнальноi, адмiнiстративноi i дисциплiнарноi вiдповiдальностi за дii, якими нанесена шкода, не звiльнюi його вiд матерiальноi вiдповiдальностi.

При наявностi в дiях працiвника, яким порушенi правила охорони пpaцi, ознак кримiнального злочину, на нього може бути покладена повна матерiальна вiдповiдальнiсть, а при вiдсутностi таких ознак на нього покладаiться вiдnoвiдaльнicmь в межах його середнього мiсячного заробiтку.

Неповнолiтнi особи i повноправною стороною трудовоi угоди i повиннi нести майнову вiдповiдальнiсть за шкоду, яка заподiяна з ix вини, нapiвнi з усiм робiтниками та службовцями без притягнення до процесу вiдшкодування шкоди iх батькiв (опiкунiв) чи осiб, що iх замiняють.

Ст. 130 КЗпПУ встановлюi, що особа, яка заподiяла шкоду пiдприiмству пiд час виконання трудових обов'язкiв, може добровiльно вiдшкодувати шкоду шляхом передачi рiвноцiнного майна або полагодження пошкодженого майна при згодi на це власника.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть за порушення правил охорони пpaцi передбачена ст.ст. 271 тАУ 275 КК Украiни, що обтАШiднанi в роздiл Х тАЬЗлочини проти безпеки виробництватАЭ.

Кримiнальна вiдповiдальнiсть настаi не за будь-яке порушення, а за порушення вимог законiв та iнших нормативно-правових актiв про охорону пpaцi, якщо це порушення створило загрозу загибелi людей чи настання iнших тяжких наслiдкiв, або заподiяло шкоду здоров'ю потерпiлого чи спричинило загибель людей, або iншi тяжкi наслiдки.

Порушення вимог законодавчих та iнших нормативно-правових актiв, передбачених вищезазначеними статтями КК Украiни, караiться штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або обмеженням волi на строк до птАШяти рокiв, або позбавленням волi на строк до дванадцяти рокiв, з позбавленням права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох рокiв або без такого.

У разi систематичних порушень нормативних актiв про охорону працi, внаслiдок чого зростаi ризик настання нещасних випадкiв i професiйних захворювань, пiдприiмство у будь-який час за рiшенням вiдповiдного робочого органу виконавчоi дирекцii Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на основi вiдповiдного подання страхового експерта, який обслуговуi це пiдприiмство, може бути вiднесено до iншого, бiльш високого класу професiйного ризику виробництва. Цей захiд може мати i зворотну дiю, але з початку фiнансового року.

1.7 Права держiнспекторiв з охорони працi

РЖнспектори
Держгiрпромнагляду мають право:

- безперешкодно вiдвiдувати пiдконтрольнi пiдприiмства (об'iкти), виробництва, фiзичних осiб, якi вiдповiдно до законодавства використовують найману працю, та здiйснювати в присутностi роботодавця або його представника перевiрку додержання законодавства з питань, вiднесених до iх компетенцii;

- одержувати вiд роботодавця i посадових осiб письмовi чи уснi пояснення, висновки експертних обстежень, аудитiв, матерiали та iнформацiю з вiдповiдних питань, звiти про рiвень i стан профiлактичноi роботи, причини порушень законодавства та вжитi заходи щодо iх усунення;

- видавати в установленому порядку обов'язковi для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень i недолiкiв в галузi охорони працi, охорони надр, безпечноi експлуатацii об'iктiв пiдвищеноi небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацiю пiдприiмств, окремих виробництв, цехiв, дiльниць, робочих мiсць, будiвель, споруд, примiщень, випуск та експлуатацiю машин, механiзмiв, устаткування, виконання певних робiт, застосування нових небезпечних речовин, реалiзацiю продукцii, а також скасовувати або припиняти дiю виданих ними дозволiв i лiцензiй до усунення порушень, якi створюють загрозу життю працюючих;

- притягати до адмiнiстративноi вiдповiдальностi працiвникiв, винних у порушеннi законодавства про охорону працi;

- надсилати роботодавцям подання про невiдповiднiсть окремих посадових осiб посадi, яку вони посiдають, передавати матерiали органам прокуратури для притягнення цих осiб до вiдповiдальностi згiдно iз законом.

Контрольнi функцii органiв пожежноi охорони полягають у наглядi за дотриманням
протипожежних норм i правил при проектуваннi, будiвництвi
та експлуатацii промислових пiдприiмств. На органи державного пожежного нагляду покладено кон
троль за постiйною готовнiстю вiдомчих пожежних пiдроздiлiв
i формувань, станом протипожежного обладнанн
я за якiстю навчання пожежнiй справi. Адмiнiстративнi функцii органiв пожежноi охорони полягають у тому, що iнспектори мають право: контролювати стан протипожежноi профiлактики; давати обТСрунтованi приписи з виявлених недолiкiв, обов'язковi для виконання адмiнiстрацiiю; вимагати вiд адмiнiстрацii будь-яку документацiю стосовно стану пожежноi безпеки; накладати адмiнiстративнi стягнення за порушення вимог протипожежних правил; у разi небезпеки виникнення пожежi - зупиняти роботу машин, дiльниць, пiдприiмств.

Органи санiтарно-епiдемiологiчноi служби Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни здiйснюють контроль за проведенням санiтарно-гiгiiнiчних заходiв, спрямованих на лiквiдацiю та попередження забруднення навколишнього середовища, на покращення умов працi, побуту, вiдпочинку, а також контроль за впровадженням заходiв щодо попередження професiйних захворювань. Свою роботу санепiднагляд здiйснюi через районнi, мiськi та обласнi санiтарно-епiдемiологiчнi станцii, до штатуяких входять санiтарнi iнспектори. Органи санепiднагляду узгоджують проекти будiвництва та реконструкцii пiдприiмств щодо питань гiгiiни та виробничоi санiтарii, беруть участь у роботi комiсiй по введенню в дiю нових виробничих об'iктiв. Вони надiленi правами забороняти експлуатацiю об'iктiв, якi не вiдповiдають нормам виробничоi санiтарii, забороняти використання шкiдливих речовин у разi можливоi негативноi iх дii на людей i навколишнi середовище; вимагати термiновоi госпiталiзацii iнфекцiйних хворих; регулярно проводити обстеження на пiдконтрольних пiдприiмствах, в районах.

Вiдомчий контроль покладаiться на адмiнiстрацiю пiдприiмства та на господарськi органiзацii вищого рiвня. Цей контроль здiйснюiться вiдповiдними службами охорони працi, що детально розглянуто в пiдручнику окремо.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону працi здiйснюють професiйнi спiлки, iх об'iднання в особi своiх виборних органiв i представникiв.

Професiйнi спiлки здiйснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону працi, створенням безпечних i нешкiдливих умов працi, належних виробничих та санiтарно-побутових умов, забезпеченням працiвникiв спецодягом, спецвзуттям, iншими засобами iндивiдуального та колективного з

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством