Органiзацiя взаiмовiдносин пiдприiмств з банками

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРРЖЗЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

МРЖНРЖСТЕРСТВА ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

Кафедра фiнансiв та кредиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисциплiни: ВлФiнанси малих пiдприiмствВ»

На тему: ВлОрганiзацiя взаiмовiдносин пiдприiмств з банкамиВ»

Виконала

Студентка групи 5145-4 курсу 3

Економiчного факультету

Заочного вiддiлення

Лебедiвоi РЖ.Ю.

Перевiрив

Кущик А.П.

Запорiжжя 2008р.

Змiст

Вступ

1. Поточнi й iншi рахунки пiдприiмства у банках

2. Розрахунки iз застосуванням платiжних доручень

3. Розрахунки iз застосуванням платiжних вимог - доручень

4. Розрахунки за допомогою чекiвВаВаВаВаВаВаВаВа

5. Розрахунки акредитивамиВаВаВаВаВаВаВаВа

6. Розрахунки iз застосуванням векселiв

7. РЖншi форми безготiвкових розрахункiвВаВаВаВаВаВа

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Розрахунками в народному господарствi називаiться система грошових вiдносин, пов'язаних з оплатою товарiв, послуг i виконанням iнших фiнансово-кредитних зобов'язань пiдприiмств, органiзацiй, населення.

Розрахунки здiйснюються готiвкою або шляхом безготiвкових перерахувань через заклади банкiв, однак завжди мають грошову форму.

У господарському оборотi сфера використання готiвки обмежена. Вони використовуються в основному для розрахункiв iз працiвниками пiдприiмств по виплатi iм заробiтноi плати, пенсiй, грошовоi допомоги.

Мiж пiдприiмствами, органiзацiями, закладами i ланками фiнансово-кредитноi системи розрахунки здiйснюються в основному в безготiвковiй формi через заклади банкiв.

Сутнiсть безготiвковоi форми розрахункiв полягаi в тому, що платежi за товари i послуги, а також iншi перерахування виконуються не готiвкою, а шляхом переведення (перерахування) коштiв з рахунка платника на рахунок постачальника чи одержувача грошей вiдповiдним закладом банку.

Безготiвковi розрахунки займають найбiльшу питому вагу в розрахунково-платiжному оборотi суб'iктiв господарювання. Призначення цiii форми розрахункiв полягаi в тому, щоб замiняти готiвку в платiжному оборотi.

При побудовi системи розрахункiв необхiдно виходити з вимог найбiльшого зближення моменту здiйснення платежу з моментом одержання продукцii, товарiв, послуг, недопущення утворення необТСрунтованоi кредиторськоi заборгованостi, максимальноi економii платiжних засобiв для здiйснення розрахункiв i можливостi забезпечення бiльш ефективного контролю за використанням коштiв.

У цьому зв'язку система безготiвкових розрахункiв повинна вiдповiдати таким вимогам:

В· сприяти своiчасному одержанню постачальником коштiв за вiдвантажену продукцiю чи зробленi послуги;

В· створювати умови покупцю для контролю за дотриманням постачальником умов угоди про постачання товарно-матерiальних цiнностей, послуг;

В· забезпечувати можливiсть контролю з боку банку i постачальника за своiчаснiстю i повнотою оплати продукцii i послуг покупцем.

З огляду на викладенi вище вимоги, в основу органiзацii безготiвкових розрахункiв покладенi такi основнi принципи:

1. Розрахунки, як правило, повиннi здiйснюватися слiдом за вiдпуском (вiдвантаженням) товарiв, наданням послуг одночасно з ними.

2. Платежi повиннi здiйснюватися через заклади банку i пiд iх контролем тiльки за згодою покупця i при наявностi в нього необхiдних коштiв або права на одержання банкiвського кредиту.

3. Платежi рiзних видiв дiяльностi повиннi здiйснюватися з рiзних рахункiв, тобто кошти повиннi використовуватися суворо за цiльовим призначенням.

4. Розрахунки повиннi здiйснюватися на пiдставi розрахунково-платiжних документiв типовоi форми.

Дотримання зазначених принципiв i обов'язковим як для постачальника, так i для покупця.

У залежностi вiд об'iктiв платежiв безготiвковi розрахунки пiдроздiляються на розрахунки товарних i нетоварних операцiй.

Розрахунки по товарних операцiях - це розрахунки, пов'язанi з оплатою отриманоi продукцii, придбаних товарно-матерiальних цiнностей i отриманих послуг.

До розрахункiв по нетоварних операцiях вiдносяться платежi в бюджет, по соцiальному i майновому страхуванню, по погашенню кредитiв i вiдсоткiв по них, по сплатi пенi, штрафiв, неустойок за порушення розрахунково-платiжноi дисциплiни та iн.

У залежностi вiд мiсця здiйснення платежу i перебування платника розрахунки пiдроздiляються на мiсцевi та iногороднi.

Мiсцевi - це розрахунки, здiйснюванi мiж пiдприiмствами й органiзацiями, що обслуговуються одним або декiлькома мiськими закладами банку.

РЖногороднi - це розрахунки мiж пiдприiмствами й органiзацiями, якi обслуговуються закладами банкiв, що знаходяться в рiзних мiстах чи населених пунктах.

У залежностi вiд конкретних умов (мiсця проведення розрахункiв, угоди мiж постачальниками i платниками, банкiвських правил про порядок оформлення i здiйснення платежу) у системi безготiвкових розрахункiв застосовуються такi форми: розрахунки платiжними дорученнями; розрахунки платiжними вимогами-дорученнями; розрахунки за допомогою чекiв; розрахунки акредитивами; розрахунки векселями; iншi форми розрахункiв.

Кожнiй формi безготiвкових розрахункiв вiдповiдають конкретнi види розрахункових документiв, на пiдставi яких банк виконуi доручення про платежi.

Так у розрахунках платiжними дорученнями використовуiться Платiжне доручення, у розрахунках платiжними вимогами-дорученнями застосовуiться "Платiжна вимога-доручення", у розрахунках акредитивами використовуiться "Заява на акредитив", у розрахунках чеками застосовуiться Розрахунковий чек, у розрахунках векселями використовуiться "Простий вексель" i "Переказний вексель" i т.д.

Форми безготiвкових розрахункiв встановленi Нацiональним банком Украiни, а порядок iх застосування - РЖнструкцiiю про безготiвковi розрахунки в господарському оборотi Украiни.

Суворе дотримання принципiв, форм i правил здiйснення безготiвкових розрахункiв забезпечуi чiтку iх органiзацiю, прискорюi оборотнiсть засобiв у розрахунках, знижуi кредиторську i дебiторську заборгованiсть, сприяi змiцненню розрахунково-платiжноi дисциплiни, господарського розрахунку i пiдвищенню ефективностi виробництва.

1. Поточнi й iншi рахунки пiдприiмства у банках

Юридичнi i фiзичнi особи - суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi, якi мають самостiйний баланс i зареiстрованi у встановленому порядку, для збереження й облiку руху коштiв в обслуговуючих iх банках, можуть вiдкривати поточнi, валютнi й iншi рахунки.

Для вiдкриття поточного рахунку юридичнi i фiзичнi особи-суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi представляють у заклади банку, що буде iх обслуговувати, такi документи:

1. Заява на вiдкриття рахунку встановленого зразка, пiдписане керiвником i головним бухгалтером пiдприiмства. У випадках вiдсутностi посади головного бухгалтера заява пiдписуiться тiльки керiвником.

2. Копiю посвiдчення про державну реiстрацiю пiдприiмства в органi виконавчоi державноi влади чи в iншому органi, уповноваженому здiйснювати державну реiстрацiю, завiрену нотарiально органом, що видав дане посвiдчення.

3. Копiю статуту (положення), зареiстровану у встановленому порядку в органах виконавчоi влади i завiрену нотарiально органом, що реiстрував його. Фiзичнi особи - суб'iкти . пiдприiмницькоi дiяльностi копiю статуту не представляють.

4. Копiю документа, що пiдтверджуi взяття пiдприiмства на облiк у податковому органi, завiрену податковим органом чи нотарiально.

5. Картку зi зразками пiдписiв осiб, якi мають право розпоряджатися коштами на рахунку, i вiдбитком печатки пiдприiмства, завiреноi нотарiально вищим органом у встановленому порядку або органом Ради народних депутатiв у мiсцях, де немаi нотарiальних контор.

6. Довiдку про реiстрацiю в органах Пенсiйного фонду Украiни, завiрену органом, який видав даний документ.

7. Копiю довiдки про внесення пiдприiмства в РДдиний державний реiстр пiдприiмств i органiзацiй Украiни, завiрену нотарiально або органом, що ii видав.

8. Документ, що пiдтверджуi реiстрацiю пiдприiмства як платника соцiальних страхових внескiв чи його копiю, завiрену нотарiально або органом, що видав ii.

Пiдприiмцi, якi здiйснюють свою дiяльнiсть без створення юридичноi особи для вiдкриття поточного рахунку представляють у банк:

В· заяву на вiдкриття рахунку установленоi форми, пiдписану пiдприiмцем;

В· копiю посвiдчення про державну реiстрацiю, завiрену нотарiально;

В· картку iз зразком пiдпису, завiрену нотарiально;

В· копiю документа, що пiдтверджуi взяття пiдприiмства на податковий облiк, завiрену податковим органом чи нотарiально;

В· довiдку про реiстрацiю в органах Пенсiйного фонду Украiни, завiрену цим органом.

Для вiдкриття iнших рахункiв, у тому числi i валютного рахунку, у тому ж банку йому додатково даiться тiльки спецiальна заява на вiдкриття даного рахунку.

Представленi в заклади банку для вiдкриття рахунку документи перевiряються, i на iх пiдставi з дозволу керiвника банку пiдприiмству вiдкриваiться поточний чи iнший рахунок iз присвоiнням йому вiдповiдного номера (шифру).

При цьому поточному рахунку присвоюiться, як правило, (12-14) -значний номер (шифр) виду (типу): 2600-1-1(2)-01 (02)--1-00-001.

Присвоiний номер поточному й iншому рахунку клiiнта проставляiться (вказуiться) потiм на всiх розрахунково-платiжних документах, на пiдставi яких здiйснюiться зарахування i списання коштiв по даному рахунку.

Юридичнi особи i фiзичнi особи - суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi можуть вiдкривати кiлька поточних i iнших рахункiв у будь-яких закладах банкiв Украiни за власним вибором i за згодою вiдповiдних банкiв.

Про вiдкриття рахункiв клiiнти у встановлений термiн повiдомляють податковi органи за мiсцем реiстрацii.

За неповiдомлення податковому органу про вiдкриття (закриття) рахункiв у закладах банкiв юридичнi особи i пiдприiмцi сплачують штраф у встановленому розмiрi (20 н. м. доходiв громадян).

По вiдкритому в банку рахунку здiйснюiться оборот вiдповiдних коштiв. Пiдставою для операцiй по зарахуванню коштiв на рахунок i списанню iх з нього i правильно оформленi розрахунково-платiжнi документи встановленоi (типовоi) форми - платiжнi доручення, платiжнi вимоги-доручення, заяви на внесок готiвки, чеки, акредитиви, векселi й iн.

Мiнiмальна сума, на яку виписуються розрахунковi документи для здiйснення безготiвкових розрахункiв, не встановлюiться.

Виписаний розрахунковий документ дiйсний, як правило, протягом 10 днiв, а платiжне вимога-доручення - 20 днiв.

Заклади банкiв приймають розрахунковi документи вiд пiдприiмств протягом операцiйного (робочого) дня в залежностi вiд часу роботи банку з клiiнтами. При цьому документи, прийнятi банком вiд пiдприiмств в операцiйний час дня, проводяться (оплачуються) ним, при наявностi коштiв на рахунку, в той же день, а документи, що надiйшли пiсля операцiйного часу, виконуються банком при наявностi коштiв на рахунку наступного дня.

Рух коштiв на поточному та iншому рахунку пiдприiмства в банку вiдображаiться у виписцi до даного рахунку, що перiодично, разом з тАв виправдувальними документами на надходження (зарахування) i списання (витрату) коштiв видаiться власнику рахунку.

Наприкiнцi кожного мiсяця виписки банку по рахунку обробляються його власником, тобто на операцii, зробленi по рахунку на пiдставi вiдповiдних розрахунково-платiжних документiв i вiдображення у виписцi, складаються бухгалтерськi проводки, визначаiться прихiд та витрата коштiв за мiсяць i виводиться iх залишок на рахунку на кiнець звiтного перiоду. Наприкiнцi року правильнiсть залишку коштiв на рахунку (сальдо) повiдомляiться в письмовiй формi обслуговуючому банку.

При обробцi записiв, зроблених у виписцi по рахунку, варто пам'ятати, що по кредиту вiдбиваiться надходження коштiв на рахунок, а по дебету - iх списання (витрата).

Поточнi рахунки можуть бути закритi закладами банку в таких випадках: за заявою власника рахунку; на пiдставi рiшення вищого органу, що маi право лiквiдацii чи реорганiзацii пiдприiмства; на пiдставi рiшення суду чи арбiтражного суду; в iнших випадках, передбачених договором мiж банком i власником рахунку.

Операцii по поточному (iншому) рахунку можуть бути тимчасово припиненi рiшенням судових i правоохоронних органiв у випадках, передбачених законодавством.

За вiдкриття рахунку, здiйснення операцiй по ньому i за закриття рахунку клiiнт платить банку суму, встановлену в договорi банку з клiiнтом на його обслуговування.

2. Розрахунки iз застосуванням платiжних доручень

Розрахунки iз застосуванням платiжних доручень займають основне мiсце в безготiвковому платiжному оборотi.

Платiжне доручення - це розрахунковий документ, що мiстить доручення платника банку чи iншому закладу - члену обслуговуючоi його платiжноi системи здiйснити переказ зазначеноi в ньому суми коштiв зi свого поточного рахунку па рахунок iншого клiiнта чи одержувача грошей.

У безготiвковому оборотi платiжнi доручення використовуються переважно в мiських розрахунках для здiйснення практично усiх видiв товарних i нетоварних платежiв, а саме: для оплати матерiальних цiнностей i послуг, вiдпущених постачальником чи отриманих покупцем, внесення податкiв i платежiв у бюджет, у Пенсiйний фонд, Фонд соцiального страхування та в iншi централiзованi фонди i ланки фiнансовоi системи, погашення кредиторськоi заборгованостi, перерахування пенi, штрафiв, неустойок, а також сум за рiшенням суду й арбiтражного суду, погашення позичок банку i вiдсоткiв по них, перерахування попередньоi оплати за товари i послуги й авансовi платежi по податках i iн.

Розрахунки платiжними дорученнями здiйснюються в такому порядку. При виникненнi в платника необхiдностi перерахування комусь коштiв за отриману продукцiю, послуги, податкiв (внескiв) у бюджет i позабюджетнi фонди i т.д. вiн виписуi в необхiднiй кiлькостi екземплярiв (2-3) платiжне доручення встановленоi форми, пiдписуi його перший екземпляр i на ньому ставить печатку.

Оформлене платiжне доручення здаiться в обслуговуючий банк не пiзнiше 10 днiв iз дня його виписки. Банк приймаi доручення до виконання лише в тому випадку, якщо в платника i на рахунку в необхiднiй кiлькостi вiльнi кошти. У межах цих засобiв банк i оплачуi платiжнi доручення платника.

Оплаченi платiжнi доручення (крiм 1-го екземпляра.) додаються до виписок банку по рахунках платника й одержувача коштiв у пiдтвердження зроблених по них операцiй.

У тих випадках, коли одержувач коштiв не маi рахунку в банку, у розрахунках з ним можуть використовуватися так названi гарантованi платiжнi доручення. Такими дорученнями пiдприiмства можуть здiйснювати переказ коштiв через пiдприiмства зв'язку на виплати окремим громадянам пенсiй, алiментiв, заробiтноi плати, авторського гонорару, а також iншим пiдприiмствам - на виплату заробiтноi плати, для заготiвлi сiльськогосподарськоi продукцii в населених пунктах, де немаi банкiв.

3. Розрахунки iз застосуванням платiжних вимог-доручень

У безготiвковому платiжному оборотi Украiни iстотне мiсце займають розрахунки iз застосуванням платiжних вимог-доручень.

Платiжне вимога-доручення являi собою розрахунковий документ, де мiститься, з одного боку, вимога одержувача безпосередньо до платника сплатити зазначену суму грошей, а з iншого боку - доручення платника обслуговуючому банку здiйснити переказ визначеноi платником суми грошей зi свого рахунку на рахунок одержувача.

Отже, платiжна вимога-доручення складаiться з двох частин-верхньоi i нижньоi. Верхня частина являi собою вимогу, яка заповнюiться постачальником-одержувачем грошей. У ньому вiн вимагаi вiд платника оплатити йому вiдповiдну суму коштiв за поставленi товари, послуги. Нижня частина цього документа мiстить доручення платника своiму банку про оплату зазначеноi iм суми постачальнику-одержувачу грошей.

Платiжна вимога-доручення виписуiться постачальником-одержувачем грошей на бланку типовоi форми в 2-х екземплярах. При цьому заповнюiться тiльки його верхня частина - вимога. Перший екземпляр виписаного документа оформляiться пiдписами i печаткою одержувача грошей. Оформлене в такий спосiб платiжна вимога-доручення разом з вiдвантажувальними й iншими документами, передбаченими договором, направляiться платнику безпосередньо постачальником або через заклад банку.

Платник, одержавши платiжну вимогу-доручення, вирiшуi питання про згоду на ii оплату. При згодi оплатити цю вимогу платник оформляi ii нижню частину: указуi цифрами i прописом суму, що вiн повинен оплатити, пiдписуi ii i ставить свою печатку. Оформлена в такий спосiб платiжна вимога-доручення здаiться в банк платника, що вирiшуi питання про ii оплату. Виписана платiжна вимога-доручення дiйсна протягом двадцяти днiв.

4. Розрахунки за допомогою чекiв

На даний час у системi безготiвкових розрахункiв за отриманi товари, виконанi роботи i наданi послуги широке розповсюдження одержали розрахунки за допомогою чекiв.

Розрахунковий чек - це розрахунковий документ, що мiстить письмову вказiвку власника рахунку обслуговуючому банку про перерахування зазначеноi в ньому суми коштiв з його рахунку пред'явнику (чекоутримувачу) цього чека.

Чекодавець - юридична чи фiзична особа, що пiдписуi чек i видаi його постачальнику в оплату за отриманi вiд нього товари i послуги.

Чекоутримувач - пiдприiмство, що одержало чек i право стягнути по ньому кошти з рахунку чекодавця в оплату вiдпущених йому товарiв i послуг.

Розрахунковi чеки мають встановлену форму. Одержання готiвки за ними не допускаiться. Виготовляються рахунковi чеки, як правило,

Нацiональним банком Украiни на спецiальному паперi i брошуруються в книжечки по 10,20 i 25 аркушiв (чекiв).

Для одержання лiмiтованоi чековоi книжки клiiнт представляi в обслуговуючий заклад банку заяву встановленоi форми в одному екземплярi iз заповненням усiх реквiзитiв i вказiвкою суми лiмiту.

Виписана заява завiряiться пiдписами i печаткою пiдприiмства-одержувача чековоi книжки.

Крiм заяви, для одержання лiмiтованоi чековоi книжки виписуiться платiжне доручення встановленоi форми для перерахування засобiв з поточного рахунку на спецiальний рахунок "Чековi книжки". Цим самим банк бронюi кошти для розрахункiв по лiмiтованих чеках, тобто гарантуi iх оплату постачальнику. У той же час кредитним договором мiж чекодавцем i його банком може бути передбачений порядок, вiдповiдно до якого таке депонування не здiйснюiться, а банк бере на себе зобов'язання оплачувати чеки свого клiiнта (у випадку вiдсутностi коштiв на його поточному рахунку) за рахунок кредиту в межах заздалегiдь встановленого розмiру.

На пiдставi представлених документiв банк оформляi клiiнту чекову книжку i видаi ii довiренiй особi пiд його розписку в заявi на одержання цiii книжки. Термiн дii виданоi лiмiтованоi чековоi книжки не повинен перевищувати одного року.

Розрахунки чеками з лiмiтованих книжок здiйснюються в такому порядку. Пiдприiмство бажаюче купити необхiднi товари, послуги i розрахуватися за них чеком, визначаi свого працiвника, який повинен одержати цi товари чи послуги, видаi йому доручення на iх одержання, а також лiмiтовану чекову книжку, i вiн iде до постачальника потрiбних товарiв (послуг).

Пiсля узгодження з постачальником обсягу i вартостi товарiв, що купуються, довiрена особа покупця виписуi розрахунковий чек iз вказiвкою в ньому, кому, скiльки i за що перелiчуються кошти.

Одночасно з випискою чека заповнюiться i його корiнець iз вказiвкою в ньому суми залишку лiмiту до дiйсного платежу, суми, списаноi по даному чеку, i суми залишку лiмiту до наступного платежу.

Виписанi чеки повиннi бути пiдписанi особами, що мають право розпоряджатися коштами на рахунках пiдприiмства, i мати печатку власника чековоi книжки.

Як виключення, чеки з лiмiтованих книжок можуть пiдписуватися посадовою особою покупця, якому видане доручення на одержання товару. У даному випадку в чеку перед пiдписом робиться напис "За дорученням" iз указiвкою ii номера i дати виписки.

Виписаний чек вiдокремлюiться вiд корiнця i передаiться постачальнику. Постачальник на отриманому чецi i на його корiнцi ставить свiй штамп, виписуi на отриманi чеки реiстр чекiв у 2-3 екземплярах i здаi по ньому чеки з прикладеними до них рахунками-фактурами в обслуговуючий банк для стягнення платежу з чекодавцiв.

Банк на пiдставi чекiв, що надiйшли, списуi суми, зазначенi в них, з рахункiв чекодавцiв i зараховуi iх на рахунок одержувача коштiв.

Виписаний чек дiйсний протягом десяти днiв. Правильнiсть використання чекiв контролюiться головним бухгалтером з оцiнкою на його корiнцi.

У випадках закiнчення термiну дii чековоi книжки чи вичерпання лiмiту невикористанi чеки повиннi бути повернутi тому банку, де була отримана чекова книжка. Виписка чекiв понад установлений лiмiт i термiн дii чековоi книжки не допускаiться.

5. Розрахунки акредитивами

Сутнiсть акредитивноi форми розрахункiв полягаi в тому, що покупець на пiдставi договору з постачальником i до вiдвантаження iм продукцii переводить (бронюi) грошi на його iм'я у вiдповiдний заклад банку. Переказ (депонування) грошей здiйснюiться шляхом подачi обслуговуючому покупця закладу банку заяви на акредитив.

Акредитив являi собою документ, у якому даiться доручення банку покупця iногородньому банку постачальника зробити оплату рахункiв останнього за вiдвантажений товар чи зробленi послуги на умовах, зазначених в акредитивнiй заявi.

Акредитивна форма розрахункiв застосовуiться тiльки в iногороднiх розрахунках i з одним постачальником.

Вiдкриття (виставлення) акредитива може бути здiйснене як у банку платника, так i в банку постачальника з бронюванням грошових коштiв на окремому рахунку чи без бронювання.

Акредитив, при вiдкриттi якого бронюються кошти платника на .окремому рахунку в банку платника або в банку постачальника (бенефiцiара), називаiться покритим акредитивом.

Акредитив, при вiдкриттi якого кошти платника не бронюються на окремому рахунку, а оплата по ньому при тимчасовiй вiдсутностi коштiв на рахунку платника гарантуiться банком платника за рахунок кредиту, називаiться непокритим акредитивом.

Крiм акредитивiв, що передбачають депонування коштiв у банку постачальника, при наявностi кореспондентських рахункiв мiж банками застосовуються так званi гарантованi акредитиви.

Гарантованi акредитиви - це акредитиви, що вiдкриваються покупцям у банку постачальника шляхом видачi йому права списувати всi суми акредитива з кореспондентського рахунку банку, що обслуговуi платника (банку-емiтента).

Акредитиви бувають вiдкличнi i безвiдкличнi.

Вiдкличний акредитив тАФ це такий акредитив, що може бути змiнений чи анульований банком, що обслуговуi платника (банком-емiтентом), без попереднього узгодження з постачальником (бенефiцiаром) у випадках невиконання ним умов договору.

Безвiдкличний акредитив - це такий акредитив, що може бути змiнений чи анульований банком за згодою постачальника (бенефiцiара), на iм'я якого вiн був виставлений (вiдкритий).

Виставляiться акредитив на термiн, встановлений у договорi сторонами, але не бiльше 15 днiв. Мiнiмальна сума, на яку вiдкриваiться акредитив, не обмежуiться. Поповнювати акредитив не дозволяiться. Видача з нього готiвкою забороняiться.

Порядок виставлення акредитиву i розрахункiв по ньому такий.

Для вiдкриття акредитиву з депонуванням коштiв у банку покупця платник виписуi заяву на акредитив у трьох екземплярах, а при депонуваннi коштiв у банку постачальника ця заява виписуiться в чотирьох екземплярах, У заявi на акредитив указуiться, який акредитив вiдкриваiться - вiдкличний чи безвiдкличний i заповнюються всi реквiзити, а також вказуються умови оплати товару, що купуiться, послуг.

У заявi можуть бути зазначенi додатковi умови оплати, наприклад заборона часткових виплат по акредитиву чи представленню документiв, що засвiдчують якiсть продукцii, i т.д.

Виписану заяву на акредитив платник-покупець здаi в обслуговуючий заклад банку. Останнiй пiсля перевiрки заяви списуi грошi в сумi акредитива iз зазначеного в ньому рахунку i бронюi iх на рахунку "Акредитиви до оплати" (у випадках депонування коштiв у банку покупця).

Якщо ж вiдкриваiться акредитив з депонуванням коштiв у банку постачальника, то заявник своiм дорученням через обслуговуючий банк перераховуi суму акредитиву в банк постачальника. Останнiй зараховуi ii на спец рахунок, що вiдкриваiться постачальнику.

Пiсля цього банк покупця сповiщаi банк постачальника (по телеграфу, електроннiй поштi та iн.) про те, кому i який акредитив вiдкритий.

Одержавши вiдповiдне повiдомлення, банк постачальника вiдкриваi на iм'я постачальника рахунок "Акредитиви" i сповiщаi про це постачальнику.

Постачальник, одержавши повiдомлення про вiдкриття акредитива, вiдвантажуi (вiдпускаi) продукцiю на адресу покупця, виписуi документи, що пiдтверджують вiдвантаження, i представляi iх обслуговуючому його банку.

Банк, одержавши документи i перевiривши дотримання умов розрахункiв, зазначених у заявi, списуi вартiсть вiдвантаженоi (вiдпущеноi) продукцii зi спец рахунку, вiдкритого постачальнику в його банку (у випадку депонування коштiв у банку постачальника), i зараховуi iх на рахунок постачальника. Оплата акредитива виконуiться в цьому банку з подальшим переказом суми оплати на iм'я постачальника.

Оплата по акредитиву може виконуватися вiдразу ж у повнiй сумi акредитиву чи вроздрiб у кожному окремому випадку. При неповному використаннi акредитиву грошi в невикористанiй сумi повертаються покупцю i зараховуються на той рахунок, з якого виставлявся акредитив.

Якщо ж кошти по акредитиву використанi цiлком або минув термiн його дii, то вiн закриваiться. Достроково акредитив може бути закритий банком платника при порушеннi постачальником його умов, за заявою постачальника, якщо це безвiдкличний акредитив, за вимогою покупця у випадках виставлення вiдкличного акредитива.

Застосовуiться акредитивна форма розрахункiв тодi, коли мiж постачальником i покупцем немаi постiйних господарських зв'язкiв по покупцi (постачанню) товарiв та наданню послуг i угода носить разовий характер.

Позитивною стороною акредитивноi форми розрахункiв i те, що вона гарантуi платiж постачальнику. Для покупцiв ця форма розрахункiв менш ефективна, тому що вона маi обмеженiсть у розрахунках, а також при виставленнi акредитива за рахунок власних коштiв з обороту пiдприiмства вiдбуваiться вiдволiкання оборотних коштiв, що сповiльнюi iх обiг.

6. Розрахунки и застосуванням векселiв

Однiiю з форм безготiвкових розрахункiв за товарно-матерiальнi цiнностi i погашення боргiв i розрахунки за допомогою векселiв.

Вексель - це цiнний папiр встановленоi форми, що мiстить письмове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити вiдповiдну суму коштiв своiму кредитору-власнику векселя (векселедержателю) у встановлений термiн. Вiн широко використовуiться в комерцiйнiй i банкiвськiй практицi в краiнах з ринковою економiкою як форма видачi поза банкiвського кредиту.

Застосування векселiв у господарському оборотi в Украiнi регламентуiться постановою Верховноi Ради Украiни вiд 17.06.92 р. "Про використання векселiв у господарському оборотi Украiни", прийнятою в 1993 р. Нацiональним банком Украiни "Порядком здiйснення банками операцiй з векселями" i Положенням "Про перекладний i простий вексель", а також Указом Президента Украiни вiд 14.09.94 р. "Про випуск i оборот векселiв для погашення взаiмноi заборгованостi суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi".

Векселi бувають декiлькох видiв. Однак у господарському оборотi Украiни застосування одержали в основному два види векселiв - простий (соло) i переказний (тратта).

Бланки векселiв i документами строгоi звiтностi. Вони виготовляються i видаються (продаються) банками в книжечках по 25 i 50 аркушiв.

При розрахунках векселями простий вексель виписуi i пiдписуi боржник, а переказний - кредитор.

У простому векселi фiксуiться найменування боржника i кредитора, термiн платежу i його сума. Вiн також повинен мати пiдпис i вiдбиток печатки векселедавця.

У цiлому простий вексель мiстить нiчим не обумовлену обiцянку векселедавця сплатити безпосередньо своiму кредитору-векселедержателю зазначену в ньому суму боргу.

Переказний вексель, що виписуiться i пiдписуiться кредитором, являi собою наказ боржнику про сплату у встановлений термiн зазначеноi суми коштiв третiй особi. Виписаний переказний вексель повинен бути акцептований боржником, без чого вiн не маi юридичноi чинностi. Акцептом векселя платник бере на себе зобов'язання сплатити його суму у встановлений термiн.

Оплата за векселем може бути гарантована банком. Банкiвська гарантiя платежу за векселем називаiться "аваль". Вона передбачаi вiдповiдальнiсть банку-авалiста перед векселедержателем за сплату боргу (оплату векселя) у встановлений термiн за рахунок кредиту. З iншого боку, при оплатi векселя за рахунок кредиту банк стягуi з платника встановлену плату(вiдсоток).

У випадку наявностi кредиторiв у платника вiн може переадресувати перекладний вексель для оплати на iм'я одного з цих кредиторiв. У такому випадку на зворотнiй сторонi векселя робиться вiдповiдний передатний напис - iндосамент. У цiй операцii вексель виконуi функцiю кредитних грошей, тому що вiн використовуiться як засiб платежу.

Черговiсть операцiй при розрахунках перекладним векселем така: 1 - оформлення векселя кредитором; 2 - видача векселя векселедержателю; 3 - пред'явлення векселя до акцепту платником; 4 - передача акцептованого * векселя векселедержателю; 5 - пред'явлення векселя векселедержателем платнику для його оплати; 6 - оплата векселя платником.

Використання векселiв у розрахунках маi своi переваги, що полягають у наступному: скорочуiться потреба в оборотних (грошових) коштах; прискорюються розрахунки; забезпечуiться погашення взаiмних боргiв; вiдбуваiться залучення до оплати за товар третьоi особи, що маi кошти, а також зменшення потреби в банкiвському кредитi, скорочення грошовоi маси i гальмування iнфляцiйних процесiв.

Однак погiршення фiнансового стану значноi кiлькостi суб'iктiв господарювання в Украiнi в умовах переходу ii на ринковi вiдносини не дозволяi в широких масштабах використовувати векселi в платiжному оборотi.

7. РЖншi форми безготiвкових розрахункiв

У системi безготiвкових розрахункiв у рядi випадкiв застосовуються платiжнi вимоги, iнкасовi доручення й iн.

При наявностi в суб'iктiв господарювання неповернутоi дебiторськоi заборгованостi вона може бути стягнена одержувачем з рахунку платника через судовi органи в безперечному порядку.

Безперечне стягнення i безакцептне списання коштiв з рахунку платника здiйснюiться платiжною вимогою на пiдставi рiшення суду або арбiтражного суду.

Платiжна вимога - це розрахунковий документ, що мiстить вимогу одержувача коштiв iх платнику про сплату визначеноi суми коштiв через заклад банку.

Виписуiться платiжна вимога одержувачем коштiв при наявностi у нього рiшення суду, арбiтражного суду про безперечне стягнення чи безакцептного списання визначеноi суми коштiв з рахунку платника.

При виписцi платiжноi вимоги в ньому заповнюються всi реквiзити, а в рядку "Призначення платежу" указуiться, за що i на пiдставi чого стягуються кошти.

Виписана платiжна вимога (1-й екземпляра.) пiдписуiться керiвником i головним бухгалтером пiдприiмства - одержувача коштiв, ставиться печатка, i вимога iз прикладеною копiiю рiшення суду або арбiтражного суду здаiться в обслуговуючий банк по реiстру, що виписуiться в 2-х екземплярах.

Платiжна вимога, що надiйшла, оплачуiться банком з рахунку платника на користь одержувача засобiв у встановленому порядку.

У випадках несвоiчасноi сплати платниками вiдповiдних податкiв у бюджет, вони стягуються податковими органами в безперечному порядку з нарахуванням пенi за прострочення платежу.

Стягнення здiйснюiться iнкасовими дорученнями (розпорядженнями) встановленоi форми.

При виписцi iнкасового доручення в ньому обов'язково вказуiться сума недоiмки вiдповiдного податку i сума нарахованоi пенi за прострочення сплати податку з посиланням на вiдповiдний законодавчий акт (документ).

Оформлене у встановленому порядку iнкасове доручення здаiться в банк не пiзнiше 10 днiв iз дня його виписки. Оплачуються вони при наявностi (надходженнi) коштiв на рахунку платника у встановленому порядку.

Висновок

Для зберiгання грошових коштiв i здiйснення всiх видiв розрахункiв та касових операцiй юридичнi та фiзичнi особи вiдкривають банкiвськi рахунки на умовах, викладених в РЖнструкцii № 3 "Про вiдкриття банками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi", яка затверджена постановою Правлiння НБУ вiд 18.12.1998 р. № 527 та в договорi мiж установою банку i власником рахунку

Поточнi рахунки вiдкриваються пiдприiмствам усiх видiв власностi, а також iх вiдокремленим пiдроздiлам для зберiгання грошових коштiв та здiйснення усiх видiв операцiй за цими рахунками вiдповiдно до чинного законодавства Украiни.

Поточнi бюджетнi рахунки вiдкриваються пiдприiмствам (iх вiдокремленим пiдроздiлам), яким видiляються кошти за рахунок державного або мiсцевого бюджету для цiльового iх використання.

Депозитнi рахунки пiдприiмствам та iх вiдокремленим пiдроздiлам вiдкриваються на пiдставi укладеного депозитного договору мiж власником рахунка та установою банку на визначений у договорi строк. Кошти на депозитнi рахунки перераховуються з поточного рахунка i пiсля закiнчення строку зберiгання повертаються на поточний рахунок.

Вiдсотки за депозитними рахунками можуть перераховуватися на поточний рахунок вiдповiдно до умов депозитного договору або зараховуватися на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцiй та видача коштiв готiвкою з депозитного рахунка забороняiться.

Рахунки для зберiгання грошових коштiв i здiйснення усiх видiв банкiвських операцiй вiдкриваються у будь-яких банках Украiни за вибором клiiнта i за згодою цих банкiв.

У разi вiдкриття (закриття) або змiни номерiв усiх видiв рахункiв (крiм рахункiв фiзичних осiб та офiцiйних представництв), установа банку зобов'язана повiдомити про це податковий орган за мiсцем реiстрацii власника рахунка протягом трьох робочих днiв iз дня вiдкриття або закриття рахунка (включаючи день вiдкриття або закриття).

Крiм цього, повiдомлення про вiдкриття (закриття) чи змiну рахунка надсилаiться також до НБУ для включення до зведеного електронного реiстру власникiв рахункiв.

До отримання повiдомлення про взяття рахункiв суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi на податковий облiк на цих рахунках здiйснюються лише операцii з зарахування коштiв. Датою початку операцiй за видатками з рахункiв суб'iктiв пiдприiмницькоi дiяльностi в установi банку i дата реiстрацii отримання банком зазначеного повiдомлення.

У разi вiдкриття двох i бiльше поточних рахункiв у нацiональнiй валютi власник рахунка протягом трьох робочих днiв з дня вiдкриття або закриття рахунка визначаi один iз рахункiв у нацiональнiй валютi як основний, на якому облiковуватиметься заборгованiсть, що списуiться (стягуiться) у безспiрному порядку, i повiдомляi номер цього рахунка податковому органу, в якому вiн облiковуiться як платник податкiв, за мiсцем реiстрацii та банкам, у яких вiдкритi додатковi рахунки в нацiональнiй валютi, а також рахунки в iноземнiй валютi.

Список використаних джерел

1. Основнi економiчнi показники дiяльностi малих пiдприiмств за 2005 р. Статистичний бюлетень. Державний комiтет статистики Украiни. тАФ Киiв, 2006.

2. Украiна та Росiя: державна полiтика щодо малого пiдприiмництва. Аналiтичне дослiдження. тАФ Киiв, 2004.

3. Украiна: чи сприятливi умови для пiдприiмницькоi д

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании