Сутнiсть, принципи i роль страхування
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ ЕКОНОМРЖКИ РЖ ТОРГРЖВЛРЖ
РЖМЕНРЖ МИХАЙЛА ТУГАН тАУ БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра фiнансiв
КУРС ЛЕКЦРЖЙ
з курсу
ВлСТРАХУВАННЯВ»
для студентiв напряму пiдготовки 6.030508 ВлФiнанси i кредитВ»
спецiалiзацii ВлФiнансиВ», ВлБанкiвська справаВ» та
напряму пiдготовки 6.030509 ВлОблiк i аудитВ»
денноi та заочноi форм навчання
Донецьк тАУ 2010 рiк
ЗМРЖСТ
Змiстовий модуль I. Теоретично-правовi основи страхування
Тема 1. Сутнiсть, принципи i роль страхування
1.1 Необхiднiсть страхового захисту
1.2 Сутнiсть страхування, його функцii
1.3. Основнi термiни в страхуваннi
1.4 Принципи страхування
Тема 2. Класифiкацiя страхування
2.1 Сутнiсть та значення класифiкацii
2.2 Класифiкацiя страхування за обтАЩiктами
2.3 Обов'язкове i добровiльне страхування
Тема 3. Страховi ризики i iх оцiнка
3.1 Поняття i характеристика ризикiв
3.2 Класифiкацiя ризикiв
3.3 Ризик-менеджмент в страхуваннi
3.4 Актуарнi розрахунки в страхуваннi
Змiстовий модуль IРЖ.
Органiзацiйно-фiнансовi основи страхування
Тема 4. Страховий ринок
4.1 Загальна характеристика страхового ринку
4.2 Структура страхового ринку
4.3 Внутрiшня система та зовнiшнi середовище страхового ринку
4.4 Страховi послуги та страховi продукти
4.5 Страховий ринок Украiни, напрямки його розвиту
Тема 5. Страхова органiзацiя
5.1 Форми органiзацii страхових компанiй
5.2 Порядок створення страховоi компанii, дiяльнiсть та лiквiдацiя
5.3 Органiзацiйна структура страховоi компанii
5.4 Органи управлiння страховоi компанii та iхнi функцii
5.5 ОбтАЩiднання страховикiв
Тема 6. Державний нагляд за страховою дiяльнiстю
6.1 Правове регулювання на страховому ринку
6.2 Спецiальний уповноважений орган виконавчоi влади в
сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг
6.3 Лiцензування страховоi дiяльностi
6.4 Страховий нагляд в краiнах РДвропейського Союзу
Змiстовий модуль IРЖРЖ. Органiзацiя надання страхових послуг
Тема 7. Особисте страхування
7.1 Суть особистого страхування. Змiшане страхування життя
7.2 Визначення страхових тарифiв i премiй по страхуванню життя
7.3 Страхування дiтей i додаткових пенсiй
7.4 Страхування вiд нещасних випадкiв. Медичне страхування
Тема 8. Майнове страхування
8.1 Сутнiсть i структура майнового страхування в сучасних умовах
8.2 Страхування майна пiдприiмств
8.3 Страхування особистого майна громадян
8.4 Системи страхування
8.5 Страхування урожаю
8.6 Страхування транспортних засобiв i вантажiв
Тема 9. Страхування вiдповiдальностi
9.1 Необхiднiсть, змiст i структура страхування вiдповiдальностi
9.2 Страхування цивiльноi вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв
9.3 Страхування професiйноi вiдповiдальностi
9.4 Страхування кредитних ризикiв
Тема 10. Перестрахування i спiвстрахування
10.1 Мета i сутнiсть перестрахування
10.2 Методи перестрахування
10.3 Форми проведення перестрахувальних операцiй
10.4 Сутнiсть та механiзм дii спiвстрахування
Змiстовий модуль IV. Фiнансова дiяльнiсть страхових компанiй
Тема 11. Доходи, витрати i прибуток страховика
11.1 Характеристика доходiв страховика
11.2 Витрати страховика
11.3 Прибуток страховоi компанii
11.4 Оподаткування прибутку страховика
Тема 12. Фiнансова надiйнiсть страховоi компанii
12.1 Поняття й критерii фiнансовоi надiйностi страховика
12.2 Джерела формування фiнансових ресурсiв
12.3 Характеристика страхових резервiв
12.4 РЖнвестицiйна полiтика страховика
12.5 Оцiнка платоспроможностi страховика
Перелiк рекомендованоi лiтератури
Змiстовий модуль I. Теоретично-правовi основи страхування
Тема 1. Сутнiсть, принципи i роль страхування
1.1 Необхiднiсть страхового захисту
Дiяльнiсть людини протягом всього життя супроводжуiться певними ризиками. Це ризики, якi безпосередньо повтАЩязанi з первинними потребами людини, тобто торкаються його життя, здоров'я, житла, харчiв тощо, ризики повтАЩязанi з пiдприiмницькою дiяльнiстю, товарообмiнними операцiями, договiрними зобов'язаннями мiж субтАЩiктами господарювання тощо. Все це вимагаi страхового захисту вiд непередбачених обставин.
Ризики можна подiлити на двi категорii:
якi i результатом людськоi дiяльностi, або бездiяльностi;
якi не залежать вiд дiяльностi чи бездiяльностi людини.
До першоi групи ризикiв можна вiднести ризики, що надходять вiд третiх осiб, або ризики, повтАЩязанi з недбалiстю, помилками страхувальника (застрахованого).
Другу групу ризикiв складають тi, що i результатом стихiйного лиха, прояви природних сил: землетруси, повенi, урагани, оповзи та iн. Усi цi ризики, вiдносяться до категорii непередбачених (форс-мажорних) обставин.
Серед ризикiв видiляють стихiйне лихо i нещаснi випадки.
Стихiйне лихо - це випадок, спричинений руйнiвною дiiю сил природи, який охоплюi, здебiльшого, немалу територiю i призводить до значних матерiальних збиткiв або загибелi чи втрати здоров'я багатьох людей.
Нещаснi випадки - це такi подii, якi через несприятливий збiг обставин (наприклад, внаслiдок дорожньо-транспортноi пригоди) тягнуть за собою загибель чи втрату здоров'я окремих осiб або iх групи.
Страховий захист - це економiчна категорiя, що вiдображаi сукупнiсть розподiльчих та перерозподiльних вiдносин, пов'язаних iз подоланням i вiдшкодуванням втрат, якi можуть бути спричиненi рiзними винятковими обставинами.
Сутнiсть страхового захисту полягаi в тому, що за рахунок створених фондiв, в грошовiй чи натуральнiй формах, здiйснюються заходи з попередження, подолання або зменшення негативних наслiдкiв ризикiв та вiдшкодування повтАЩязаних з ними витрат.
Видiляють три органiзацiйнi форми страхового фонду в залежностi вiд суб'iктiв власностi на його ресурси, якими виступають: держава, окремий товаровиробник i страхувальник. Це:
державний централiзований страховий (резервний) фонд;
самострахування, або фонд ризику товаровиробника;
страховий фонд страховика.
Державний централiзований страховий (резервний) фонд утворюiться за рахунок централiзованих ресурсiв держави. Вiн формуiться як у натуральнiй, так i у грошовiй формi та перебуваi в розпорядженнi уряду. Кошти державного централiзованого фонду спрямовуються на вiдшкодування збиткiв та усунення наслiдкiв стихiйних лих i великих аварiй, що привели до значних руйнувань та великих людських жертв.
Фонди самострахування окремих господарюючих субтАЩiктiв, або фонди самострахування утворюються пiдприiмством шляхом формування внутрiшнiх натуральних та грошових резервiв. За допомогою самострахування досягаiться оперативне подолання тимчасових ускладнень в процесi виробництва, забезпечуiться дiяльнiсть субтАЩiкта господарювання при несприятливiй економiчнiй кон'юнктурi, затримцi замовниками платежiв за поставлену продукцiю, нестачi коштiв для погашення отриманоi позики.
Страховий фонд страховика створюiться за рахунок великого кола його учасникiв (страхувальникiв) - пiдприiмств, установ, органiзацiй, окремих громадян. Формуiться вiн шляхом сплати страхувальниками внескiв за складеними договорами страхування та за рахунок доходiв, отриманих вiд розмiщення коштiв цих фондiв (iнвестицiйноi дiяльностi страховика). Страховий фонд страховика маi тiльки грошову форму. Напрями використання коштiв цього фонду мають суворо цiльовий характер.
1.2 Сутнiсть страхування, його функцii
У вiдповiдностi iз законом Украiни ВлПро страхуванняВ», страхування тАФ це вид цивiльно-правових вiдносин iз захисту майнових iнтересiв громадян i юридичних осiб у випадку настання певних подiй (страхових випадкiв), визначених договором страхування або чинного законодавства, за рахунок грошових фондiв, сформованих шляхом сплати громадянами i юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiв.
Страхування, як економiчна категорiя, являi собою економiчнi вiдносини, якi зумовленi рухом грошовоi форми вартостi при формуваннi i використаннi вiдповiдних цiльових фондiв грошових коштiв в процесi перерозподiлу грошових прибуткiв i накопичень мiж його учасниками для вiдшкодування матерiальних i iнших втрат.
Для категорii страхування притаманнi такi ознаки:
виникнення грошових вiдносин, повтАЩязаних з перерозподiлом страхового фонду, якi зумовленi наявнiстю страхового ризику, негативними наслiдками якого i матерiальнi або iншi збитки;
перерозподiльнi вiдносини i замкненi мiж учасниками, пов'язанi iз солiдарною розкладкою суми збитку в одному або декiлькох господарствах на всi господарства, залученi до страхування;
перерозподiл збитку здiйснюiться як мiж територiальними одиницями, так i у часi;
зворотнiсть мобiлiзованих в страховий фонд страхових платежiв.
Економiчна сутнiсть страхування проявляiться в його функцiях. Страхуванню притаманнi такi функцii:
ризикова,
превентивна,
заощадження коштiв,
контрольна.
Ризикова функцiя i головною, бо саме вона повтАЩязана з основним призначенням страхування, що проявляiться в захистi вiд ризикiв, та вiдшкодуваннi повтАЩязаних з ними витрат. Настання страховоi подii (ризику) веде за собою перерозподiл грошовоi форми вартостi серед учасникiв страхування.
Превентивна (попереджувальна) функцiя проявляiться в тому, що страхова компанiя зацiкавлена попередити настання ризику, вжити заходи щодо його запобiгання, тому за рахунок частини засобiв страхового фонду фiнансуються заходи щодо зменшення страхового ризику.
Ощадна функцiя страхування повтАЩязана з заощадженням грошових сум за допомогою страхування. Вона проявляiться, в основному, при довгостроковому страхуваннi життя, де вiдбуваiться накопичування грошей. При цьому категорiя страхування в найбiльшiй мiрi зближаiться з категорiiю кредиту. Заощаджувати грошовi суми за допомогою страхування на дожиття для населення часто вигiднiше, нiж заощаджувати кошти у банках, бо страхова сума виплачуються з урахуванням iнвестицiйного доходу страховика в разi дожиття застрахованого до певного вiку або подii.
Контрольна функцiя страхування повтАЩязана з суворо цiльовим використанням коштiв страхового фонду.
1.3 Основнi термiни в страхуваннi
Страхуванню притаманно багато специфiчних термiнiв, всю сукупнiсть яких умовно можна подiлити на три групи.
До першоi групи належать термiни, якi повтАЩязанi з загальними умовами здiйснення страхування (загальнi страховi термiни).
Страховий ринок являi собою сферу грошових вiдносин, де об'iктом купiвлi-продажу i Влспецифiчний товарВ» - страхова послуга, формуються пропозицiя i попит на неi.
Страховик - це юридична особа, любоi, визначеноi законодавством органiзацiйно-правовоi форми, що маi державний дозвiл (лiцензiю) на проведення операцiй страхування, що створюi i використовуi засоби страхового фонду для захисту iнтересiв страхувальникiв.
Страхувальник - це юридична або фiзична особа, що володii повною дiiздатнiстю, яка страхуi свiй власний iнтерес, або iнтерес третьоi сторони; сплачуi для цього страховi платежi (премii, внеску) i маi право за законом або договором страхування одержати страхове вiдшкодування при настаннi страховоi подii (випадку).
Застрахований тАУ це фiзична особа, життя, здоров'я i працездатнiсть якого i об'iктом страхового захисту по особистому страхуванню. Застрахований може одночасно бути страхувальником.
Страховi агенти тАУ це фiзичнi або юридичнi особи, дiючi вiд iменi i за дорученням страховика вiдповiдно до наданих повноважень. Страховi агенти представляють iнтереси однiii страховоi компанii i отримують за свою роботу комiсiйну винагороду.
Страховi брокери тАУ це юридичнi або фiзичнi особи, зареiстрованi у встановленому порядку як пiдприiмцi, що здiйснюють незалежну посередницьку дiяльнiсть зi страхування вiд свого iменi i представляють iнтереси страховика або страхувальника. Страховi брокери володiють великою iнформацiiю про кон'юнктуру страхового ринку, фiнансовий стан страхових компанiй i пропонують, як послугу, найбiльш вигiднi умови страхування для своiх клiiнтiв.
Страховий захист - це економiчна категорiя, що вiдображаi сукупнiсть специфiчних розподiльних i перерозподiльних вiдносин, пов'язаних з подоланням або вiдшкодуванням втрат, що наносяться матерiальному виробництву i життiвому рiвню населення внаслiдок непередбачених подiй; сукупнiсть перерозподiльних вiдносин з приводу подолання i вiдшкодування збитку, що наноситься конкретним об'iктам;
Страховий iнтерес - економiчна потреба або зацiкавленiсть в прийманнi участi в страхуваннi; страхова сума, в яку оцiнюiться збиток у зв'язку з можливою загибеллю або знищенням майна;
Об'iкти i предмети страхування - матерiальнi i нематерiальнi цiнностi, що пiдлягають страхуванню;
Страхова вiдповiдальнiсть - обов'язок страхувальника виплатити страхове вiдшкодування або страхову суму внаслiдок настання страхового випадку при певних умовах страхування;
Одержувач страхового вiдшкодування або страховоi суми - фiзична або юридична особа, яка за умовами страхування маi право на отримання вiдповiдних грошових коштiв;
Страховий полiс - документ, що засвiдчуi факт страхування майна або особистого страхування.
До другоi групи належать термiни, якi характеризують страховi вiдносини, пов'язанi з формуванням страхового фонду. Основними з них i такi:
Страхова оцiнка - визначення вартостi об'iкта для цiлей страхування;
Страхове забезпечення - рiвень страховоi оцiнки по вiдношенню до вартостi майна, прийнятоi для страхування. Виражаiться в процентах вiд вказаноi вартостi або нормуiться в грошових одиницях на один об'iкт страхування;
Страхова сума - сума грошових коштiв, на яку фактично застраховане майно, життя, здоров'я;
Страховий тариф - виражена в грошових одиницях плата з одиницi страховоi суми або процентна ставка вiд сукупноi страховоi суми. Служить основою для формування страхового фонду (брутто-ставка);
Термiн страхування - перiод, протягом якого об'iкти знаходяться на страхуваннi;
Страхове поле - максимальна кiлькiсть об'iктiв, яку можна застрахувати;
Страховий портфель - фактична кiлькiсть застрахованих об'iктiв або дiючих договорiв страхування на данiй територii;
Страховий вiк - вiковi групи, в межах яких приймаються на страхування громадяни або пiдлягаi страхуванню поголiв'я сiльськогосподарських тварин.
До третьоi групи вiдносять термiни, що характеризують страховi вiдносини, пов'язанi з витрачанням коштiв страхового фонду:
Страховий ризик - iмовiрнiсть збитку вiд страхового випадку; конкретний страховий випадок, вiд якого здiйснюiться страхування; частина вартостi майна, не охоплена страхуванням, що залишаiться на ризику страхувальника; конкретнi об'iкти страхування за iх страховою оцiнкою i мiрою iмовiрностi отримання збитку;
Страховий випадок - подiя, що фактично вiдбулася, у зв'язку з негативними або iншими обумовленими наслiдками якого може бути виплачене страхове вiдшкодування або страхова сума;
Страховий акт - документ, оформлений у встановленому порядку, пiдтверджуючий факт i причину страхового випадку, що вiдбувся;
Страховий збиток - вартiсть повнiстю загиблого або знецiненоi частини пошкодженого майна за страховою оцiнкою;
Страхове вiдшкодування - належна до виплати страхувальнику частина або повна сума збитку;
Страхове сторно - число достроково перерваних договорiв страхування життя у зв'язку з несплатою чергових внескiв;
Страхова рента - регулярний прибуток страхувальника, пов'язаний з отриманням довiчноi або тимчасовоi пенсii за рахунок витрачання внесеного в страховий фонд одноразового страхового внеску або накопичення певноi суми грошових коштiв за рахунок регулярних внескiв.
1.4 Принципи страхування
Страхування ТСрунтуiться на певних принципах, знання яких необхiдне для всiх учасникiв страхування. До них вiдносяться наступнi:
Принцип конкурентностi тАУ проявляiться в тому, що держава як страхувальникам, так i страховикам гарантуi вiльний вибiр видiв страхування (за винятком обовтАЩязкового) та рiвнi можливостi у здiйсненнi страховоi дiяльностi.
Принцип страхового ризику полягаi в тому, що не може бути укладено договору страхування, якщо не iснуi жодного ризику, тобто несприятливого збiгу обставин, для предмета страхування.
Принцип страхового iнтересу пов'язаний iз зацiкавленiстю юридичних i фiзичних осiб у збереженнi обтАЩiктiв власностi, життя i здоровтАЩя та захисту iх вiд наслiдкiв настання несприятливих подiй i нещасних випадкiв.
Принцип максимального ступеня довiри сторiн полягаi в тому, що страхувальник i страховик повиннi повнiстю довiряти один одному, та не приховувати необхiдну iнформацiю, яка стосуiться обтАЩiкта страхування.
Принцип причинно-наслiдкового звтАЩязку подiй проявляiться в тому, що при настаннi страхового випадку з'ясовуються причини його виникнення, де важливе значення маi визначення саме фактичноi причини. РЖ на основi виявлених фактiв виплачуiться, або нi страхове вiдшкодування страхувальниковi.
Принцип виплати вiдшкодування в межах реального збитку полягаi в точному визначеннi фактичного збитку, страховi вiдшкодування не повиннi приносили страхувальниковi прибутку, полiпшувати його фiнансовий стан.
Франшиза тАУ це визначена договором страхування частина збитку, яка не вiдшкодовуiться страховиком, а покриваiться за рахунок страхувальника. Розрiзняють умовну та безумовну франшизу.
При використанi умовноi франшизи у разi настання страхового випадку страховик не несе вiдповiдальностi, якщо розмiр збитку не перевищуi визначений розмiр франшизи, а якщо перевищуi, то страховик покриваi весь збиток повнiстю.
Безумовна франшиза передбачаi виплату страховиком страхового вiдшкодування за мiнусом суми франшизи, тобто страхувальник за рахунок власних коштiв завжди покриваi збиток у рамках розмiру франшизи.
Принцип суброгацii означаi можливiсть передання страхувальником страховиковi права на стягнення заподiяноi шкоди з третiх (винних) осiб у межах виплаченоi суми.
Принцип контрибуцii полягаi в правi страховика звернутися до iнших страховикiв, якi за проданими полiсами несуть вiдповiдальнiсть перед одним i тим самим конкретним страхувальником, з пропозицiiю роздiлити витрати з вiдшкодування збиткiв.
Принцип диверсифiкацii полягаi у територiальному та галузевому розосередженнi взятих на страхування ризикiв. Чим ширше диверсифiкацiя, тим iмовiрнiсть одночасного настання страхових подiй, що можуть мати критичнi наслiдки для страховика, менша. Принцип диверсифiкацii використовуiться i при формування iнвестицiйного портфелю страховоi компанii.
Принцип спiвстрахування передбачаi страхування обтАЩiкта за одним спiльним договором кiлькома страховиками. Спiвстрахування сприяi проведенню страхування великих ризикiв (для страховикiв воно i вигiдним, бо зберiгаiться розмiр страховоi премii), але ускладнюiться процедура його оформлення i виплати вiдшкодування.
Принцип перестрахування передбачаi, що страховик (цедент, перестрахувальник) на визначених договором умовах може застрахувати у iншого страховика (перестраховика) ризик невиконання частини своiх обов'язкiв перед страхувальником.
Тема 2. Класифiкацiя страхування
2.1 Сутнiсть та значення класифiкацii
Сфера страхування охоплюi велике коло видiв та пiдвидiв страхування, обтАЩiктiв страхування, категорiй страхувальникiв, велике рiзноманiття специфiчних понять. Все це викликаi необхiднiсть в класифiкацii страхування за рiзними ознаками:
- iсторичнi,
- економiчнi,
- юридичнi ознаки.
РЖсторичнi ознаки дають уявлення та конкретизують етапи розвитку страхування взагалi, та його окремих видiв.
Економiчнi ознаки дають уявлення про економiчнi умови здiйснення страхування, розвиток його окремих видiв. Можна видiлити такi основнi економiчнi ознаки класифiкацii страхування:
За спецiалiзацiiю страховика:
страховi компанii, що займаються страхуванням життя;
страховi компанii, що займаються загальними видами страхування.
2. За статусом страхувальника:
- страховi послуги, що обслуговують iнтереси громадян;
- страховi послуги, що обслуговують iнтереси юридичних осiб.
3. За статусом страховика:
- державне страхування (спецiалiзованi державнi страховi органiзацii);
- комерцiйне страхування (страховi компанii рiзних форм власностi вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро страхуванняВ»).
4. За формою органiзацii страхування:
- iндивiдуальне страхування;
- колективне страхування.
5. За обтАЩiктами страхування:
майнове страхування, об'iктом i майно, як фiзичних так i юридичних осiб, в рiзних його видах: рухомi i нерухомi матерiальнi цiнностi, грошовi кошти, доходи;
особисте страхування, де об'iктом виступаi життя, здоров'я i працездатнiсть страхувальникiв або застрахованих;
соцiальне страхування, обтАЩiктом i рiвень доходу громадян;
страхування вiдповiдальностi, в якому об'iктом виступаi вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну страхувальником життю, здоров'ю, майну третьоi особи;
страхування економiчних (пiдприiмницьких) ризикiв, де обтАЩiктом i комерцiйна дiяльнiсть, та повтАЩязанi з нею ризики недоотримання прибутку, або отримання збитку.
Класифiкацiя за юридичними ознаками подiляiться на страхування, що проводиться:
за вимогами мiжнародних угод;ВаВа
вiдповiдно до потреб внутрiшнього законодавства краiни.
2.2 Класифiкацiя страхування за обтАЩiктами
За обтАЩiктами страхування видiляють птАЩять галузей страхування: майнове, особисте, соцiальне страхування, страхування вiдповiдальностi i страхування економiчних (пiдприiмницьких) ризикiв.
Майнове страхування спрямоване на захист iнтересiв страхувальника, пов'язаних з володiнням, користуванням, розпорядженням майном i товарно-матерiальними цiнностями. Воно обтАЩiднуi найрiзноманiтнiшi види страхування, якi подiляють на двi пiдгалузi: страхування майна громадян i страхування майна юридичних осiб.
До традицiйних i основних видiв майнового страхування вiдносяться:
сiльськогосподарське страхування;
транспортне страхування;
страхування майна громадян та пiдприiмств рiзних форм власностi;
морське i авiацiйне страхування;
страхування вантажiв;
страхування транспортних засобiв вiд всiх ризикiв;
страхування вiд вогневих ризикiв.
Особисте страхування виступаi формою соцiального захисту i змiцнення матерiального добробуту населення. Його об'iктами i життя, здоров'я, працездатнiсть громадян. В особистому страхуваннi видiляють три пiдгалузi:
Страхування життя;
Страхування вiд нещасних випадкiв;
Медичне страхування.
Страхування життя проводиться з метою органiзацii страхового захисту окремих громадян та членiв iх родин. При страхуваннi життя основними страховими випадками i дожиття застрахованоi особи до певного вiку або подii, якою може бути i вихiд на пенсiю, а також ii смерть пiд час дii договору страхування.
Найбiльш поширеним i змiшане страхування життя, де в одному договорi поiднуiться три види страхування: на дожиття до зазначеного в договорi вiку; вiд нещасного випадку, або хвороби застрахованоi особи пiд час дii договору; на випадок смертi застрахованого у перiод дii договору страхування.
Страхування вiд нещасних випадкiв маi на метi страховий захист громадян на випадок втрати здоров'я або смертi внаслiдок нещасного випадку. Об'iктом страхування вiд нещасних випадкiв i майновi iнтереси застрахованоi особи, пов'язанi iз зниженням доходу i (або) додатковими витратами у зв'язку з тимчасовою, або постiйною втратою працездатностi, а також смертю внаслiдок нещасного випадку.
Медичне страхування маi на метi гарантувати громадянам при настаннi страхового випадку отримання медичноi допомоги за рахунок коштiв страховика та фiнансувати профiлактичнi заходи. Медичне страхування включаi усi види страхування iз захисту майнових iнтересiв страхувальникiв i застрахованих, пов'язанi з розладом здоров'я та втратою працездатностi.
Соцiальне страхування являi собою гарантовану державою систему заходiв щодо захисту громадян в старостi, на випадок захворювання, втрати працездатностi, щодо пiдтримки материнства i дитинства, а також з охорони здоров'я членiв суспiльства в умовах безплатноi медицини.
Матерiальною основою для проведення соцiального страхування виступають певнi фонди з цiльовим напрямом iх використання: Пенсiйний фонд Украiни, фонд соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi, фонд загальнообовтАЩязкового державного соцiального страхування Украiни на випадок безробiття, фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань i т.iн.
Страхування вiдповiдальностi захищаi iнтереси як самого страхувальника, так i iнших (третiх) осiб, яким було заподiяно шкоду страхувальником. ОбтАЩiктом страхування цiii галузi виступаi вiдповiдальнiсть страхувальника перед третьою особою за збиток, заподiяний унаслiдок дii або бездiяльностi страхувальника. Таким чином, страховик несе вiдповiдальнiсть за матерiальнi збитки або тiлеснi ушкодження, завданi страхувальником третiм особам, у випадках, визначених у договорi страхування. До видiв страхування вiдповiдальностi вiдносяться:
страхування цивiльноi вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв;
страхування професiйноi вiдповiдальностi (архiтектора, лiкаря, аудитора);
страхування вiдповiдальностi позичальника за непогашення кредиту;
страхування вiдповiдальностi пiдприiмця та iн.
Страхування економiчних (пiдприiмницьких) ризикiв тАУ це вид страхування де обтАЩiктом i комерцiйна дiяльнiсть, та повтАЩязанi з нею ризики недоотримання прибутку, або отримання збитку. Пiдприiмницька дiяльнiсть i страхування - тiсно зв'язанi категорii ринкового господарства. У цьому видi страхування видiляють страхування вiд комерцiйних, технiчних, правових, полiтичних ризикiв i ризикiв у фiнансово-кредитнiй сферi.
2.3 Обов'язкове i добровiльне страхування
Всi страховi послуги можуть бути наданi у двох формах: на умовах обовтАЩязковостi та добровiльностi.
ОбовтАЩязкове страхування проводиться за такими принципами:
встановлюiться законом, вiдповiдно до якого, страховик зобов'язаний застрахувати вiдповiднi об'iкти, а страхувальники зобов'язанi вносити страховi платежi;
маi суцiльне охоплення об'iктiв, встановлених законом та розповсюджуiться на них автоматично;
обов'язкове страхування дii незалежно вiд того внесенi страховi платежi страхувальником, чи нi. Якщо страхувальник не сплатив встановленi страховi внески, то вони стягуються в судовому порядку;
маi безстроковий характер;
служить базою для здiйснення нормування страхового забезпечення.
Добровiльне страхування здiйснюiться на основi договору страхування, якiй укладаiться вiдповiдно до правил страхування, розроблених страховиком.
Добровiльне страхування здiйснюiться на основi таких принципiв:
дii на пiдставi законодавства i на добровiльних засадах;
страхувальник складаi договiр страхування на добровiльнiй основi, в той час, як страховик не маi права йому вiдмови, якщо страхувальника влаштовують умови страхування;
добровiльне страхування маi вибiркове охоплення, так як не всi потенцiйнi страхувальники бажають брати участь в страхуваннi i iснують певнi обмеження для деяких категорiй осiб при укладаннi договорiв страхування:
воно дii тiльки при умовi надходження страхових внескiв, при його несплатi йде припинення дii договору страхування;
страхове забезпечення по добровiльному страхуванню залежить вiд бажання страхувальника i встановлюiться вiдповiдно до угоди сторiн.
Тема 3. Страховi ризики i iх оцiнка
3.1 Поняття i характеристика ризикiв
Ризики властивi будь-якому виду соцiально органiзованоi дiяльностi. Пiд ризиком слiд розумiти наслiдок дii або бездiяльностi, в результатi якоi iснуi реальна можливiсть отримання невизначених результатiв рiзного характеру як позитивних так i негативних.
У страхуваннi пiд ризиком слiд розумiти iмовiрнiсну подiю або сукупнiсть подiй, на випадок яких проводитися страхування.
Важливим моментом для ризику в страхуваннi i лише така невизначенiсть, яку можна оцiнити кiлькiсними методами.
При цьому позитивне вiдхилення даi можливiсть страховиковi отримати доход, а негативне тАУ приносить збиток. Збиток тАУ це кiлькiсна оцiнка невдалого результату.
РЖ, якщо ризик тАУ це тiльки можливiсть негативного вiдхилення, то збиток тАУ це фактичне негативне вiдхилення. Тому, саме через збиток реалiзуiться ризик, набуваючи конкретних вимiрних i реальних рис. Ризик i збиток зв'язанi мiж собою вiдтворювальною дiяльнiстю людини в процесi пiзнання природи, при цьому, найбiльший ризик несуть в собi невивченi природнi чинники. Проте, досягнутий рiвень пiзнання залишаi невивченою безлiч чинникiв i причин виникнення ризикiв i iх причинно-наслiдкового зв'язку з навколишньою природою. РЖ, оскiльки, негативний вплив зовнiшнього середовища не можна повнiстю передбачити, то можна iх урахувати, певною мiрою, випадковими чинниками.
Тому, саме страхування спрямоване на покриття прямих збиткiв або втрат, що квалiфiкуються як рiзниця, мiж фактичними результатами i запланованими.
Визначальним чинником для ухвалення ризикiв на страхування, i можливiсть iх кiлькiсноi оцiнки. Дати кiлькiсну оцiнку невизначеним величинам можливо за допомогою числення вiрогiдностi iх прояву. Такiй вiрогiдностi властивi характернi особливостi:
- наявнiсть великоi кiлькостi одиниць, схильних до ризику;
- випадковий характер настання руйнiвноi подii;
- певна частота настання подii щодо мiсця i часу;
- можливiсть розрахунку вiрогiдностi втрат;
- надзвичайнiсть нанесеного збитку, що характеризуiться натуральними i грошовими вимiрниками;
- iснуюча об'iктивна необхiднiсть попередження або подолання наслiдкiв певних подiй i вiдшкодування матерiального та iншого збитку.
З цiii позицii слiд розглядати ризик як випадкову подiю, що приводить до вимiрного, оцiнимого збитку за допомогою кiлькiсних вимiрникiв.
3.2 Класифiкацiя ризикiв
Найважливiшими умовами передачi ризикiв на страхування, i розмежування сукупностi ризикiв на тi що страхуються i ризики що не пiдлягають страхуванню.
Виходячи з вiрогiдностi i причин настання збитку i його розмiрiв, ступеня ризику i можливостi впливу на ризик, критерiiв оцiнки ризику i класи об'iктiв, яким загрожують ризики, виникаi необхiднiсть детального вивчення страхованих ризикiв i iх класифiкацii.
В основу класифiкацii ризикiв покладено рiзнi критерii:
1. За походженням ризикiв:
- природнi ризики (якi виникають в результатi природних явищ, стихiйних лих);
- антропогеннi ризики (викликанi господарською дiяльнiстю людини);
- аномальнi ризики (якi виникають в результатi аномальних явищ i природних катаклiзмiв).
2. За природою об'iктiв страхування:
- майновi ризики (якi виникають в результатi володiння, користування i розпорядження майном i товарно-матерiальними цiнностями);
- особистi ризики (ризики пов'язанi з життям, здоров'ям i працездатнiстю людини);
- ризики виникнення вiдповiдальностi перед третiми особами (якi виникають в результатi нанесення майновоi шкоди третiм особам iз-за дiй або бездii страхувальника);
- правовi ризики (ризики пов'язанi iз змiнами в правовому полi певноi держави або територii);
- полiтичнi ризики (якi виникають в результатi полiтичних дiй - полiтичнi перевороти, страйки, акти непокори);
- технiчнi ризики (якi виникають iз-за помилок в конструкцii машин, прихованi дефекти, вiдмову вимiрювальних, захисних приладiв та.iн.);
- технологiчнi ризики (якi виникають iз-за помилок в розробцi технологii, пiдборi матерiалiв, виготовленнi);
- фiнансовi ризики (ризики що несуть в собi негативний фiнансовий результат, неотримання або недоотримання прибутку (вiдсоткiв, дивiдендiв);
- вiйськовi ризики (якi виникають в результатi вiйськових дiй на певнiй територii, терористичнi акти).
3. Залежнi вiд волi страхувальника:
- об'iктивнi ризики (залежнi вiд дiй страхувальника);
- суб'iктивнi ризики (незалежнi вiд дiй страхувальника).
4. За розмiром збитку:
- катастрофiчнi ризики (розмiр збиткiв вiд яких, i невiдшкодовним для окремоi держави, територii або особи, сумiрний з повним руйнуванням, вiд 80 % до 100 %);
- крупнi ризики (розмiр збитку вiд яких може складати вiд 40 % до 80 %);
- малi ризики (розмiр збитку вiд яких може складати вiд 5 % до 40 %);
- незначнi (розмiр збитку вiд яких може складати вiд 0,01 % до 5 %).
5. За природою виникнення ризику:
- чистi ризики (якi носять iмовiрнiсний характер з альтернативою настання або ненастання подii);
- спекулятивнi ризики (якi мають альтернативу i можуть принести не тiльки збитки, але прибуток).
6. За джерелами походження ризику:
- зовнiшнi (екзогеннi) ризики (залежнi вiд органiзацiйно-функцiональноi структури потенцiйного носiя ризику);
- внутрiшнi (ендогеннi) ризики (залежнi вiд зовнiшнього оточення потенцiйного носiя ризику).
7. По вiдношенню до страхування:
- страхованi ризики (ризики якi пiдлягають страхуванню);
- не страховi ризики (ризики, якi не включаються в договори страхування, форс-мажорнi обставини).
8. За об'iмом вiдповiдальностi страховика:
- унiверсальнi ризики (якi здiйснюють вплив на широкий круг об'iктiв страхування);
- специфiчнi ризики (якi носять специфiчний характер, властивий певному кругу об'iктiв страхування);
- iндивiдуальнi ризики (якi мають iндивiдуальну спрямовану дiю на об'iкти страхування).
3.3 Ризик-менеджмент в страхуваннi
Управлiння ризиками, або ризик-менеджмент, ставить своiю метою встановлення активного контролю за ризиком, що дозволяi звести до мiнiмуму можливi втрати вiд дii рiзних ризикiв, уберегтися або понизити вiрогiднiсть настання катастрофiчних збиткiв.
Ризик-менеджмент тАУ це найповнiша сукупнiсть цiлеспрямованих послiдовних заходiв антиризиковоi дiяльностi по обмеженню або мiнiмiзацii ризику, яка маi системний, комплексний характер.
В ризик тАУ менеджментi видiляють наступнi етапи:
РЖдентифiкацiя ризику;
Оцiнка ризику;
Контроль ризику;
Фiнансування ризику.
Кожний етап передбачаi здiйснення рiзних заходiв органiзацiйно-фiнансового характеру.
РЖдентифiкацiя ризику полягаi в систематичному виявленнi i вивченнi ризикiв, якi характернi для даного виду дiяльностi. Для iдентифiкацii ризикiв необхiдне вивчення всiх компонентiв, якi супроводжують систематичне виявлення:
- носiя ризику i небезпек ведучих до несприятливого результату;
- ресурсiв i товарно-матерiальних цiнностей, якi можуть постраждати вiд ризикiв;
- зовнiшнiх i внутрiшнiх чинникiв, що збiльшують або зменшують вiрогiднiсть виникнення ризикiв;
- можливого збитку вiд прояву несприятливих подiй.
Оцiнка ризику зводиться до аналiзу i визначення ступеня його вiрогiдностi його прояву i можливого розмiру потенцiйного збитку.
Найбiльш простими методами оцiнки ризику i:
РЖмовiрнiсна оцiнка ризику;
Ранжирування ризикiв;
Квантифiкацiя ризикiв (оцiнка ризикiв кiлькiсними методами).
Контроль ризику тАУ передбачаi повне або часткове його усунення.
Контроль над ризиком включаi чотири основнi стратегii:
. Уникнення ризику;
. Скорочення (мiнiмiзацiя) ризику;
. Обмеження (локалiзацiя) ризику;
. Розсiювання ризику.
Можливiсть повного уникнення ризику i найбiльш ефективним, i в той же час, найважливiшим методом ухилення вiд ризику.
Таким чином, уникнення ризику здiйснюiться за допомогою наступних методiв:
- вiдмова вiд ризиковоi дiяльностi;
- а
Вместе с этим смотрят:
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения
Актуальные проблемы и споры в автостраховании