Виробництво виробiв i конструкцiй iз деревини i пластмас

ВИРОБНИЦТВО ВИРОБРЖВ РЖ КОНСТРУКЦРЖЙ РЖЗ ДЕРЕВИНИ РЖ ПЛАСТМАС

Деревину широко застосовують у будiвництвi завдяки високим будiвельно-технологiчним властивостям: значнiй мiцностi при ростягу та стиску, невеликiй щiльностi, низькiй теплопровiдностi, технологiчностi при обробцi, гарному зовнiшньому виглядi. Запаси деревини в Украiнi не дуже великi, тому ведеться планомiрна робота що до пiдвищення ефективностi застосування ii в будiвництвi. В останнi роки алюмiнiй, бетон, скло, керамiка, полiмернi матерiали значною мiрою замiнили деревину. Також важливим резервом економii деревини i використання вiдходiв лiсопиляння та деревообробки для виготовлення фанери, деревоволокнистих плит, клеiних дерев'яних конструкцiй.

Деревина як будiвельний матерiал маi й ряд недолiкiв: неоднорiднiсть будови i властивостей у рiзних напрямах, гiгроскопiчнiсть, займистiсть, здатнiсть до гниття тощо. Для пiдвищення гнилостiйкостi деревини застосовують антисептики, вогнестiйкостi тАУ антипiрени. При цьому гiгроскопiчнiсть i водопоглинання деревини значно зменшуiться, вона не коробиться, не гниi, легко полiруiться, маю гарний зовнiшнiй вигляд. Полiпшення властивостей деревини також досягаiться просочуванням ii полiмерами.

Лiсовi породи подiляють на хвойнi та листянi. У будiвництвi з хвойних порiд у великих обсягах застосовують сосну i ялину. Сосна маi високу мiцнiсть i низьку щiльнiсть (470тАж540 кг/мЗ). Деревина сосни смолиста, важко пiддаiться загниванню. РЗi застосовують у виглядi кругляка та пиляних лiсоматерiалiв, а також для виготовлення столярних виробiв. Ялина тАУ малосмолиста, маi високi показники мiцностi, низьку щiльнiсть (440тАж500 кг/м³). РЗi застосовують для виготовлення будiвельних конструкцiй та столярних виробiв. За якiстю деревини ялина незначно поступаiться перед сосною. Внаслiдок великоi кiлькостi сучкiв ялину важко обробляти. З листяних порiд у будiвництвi застосовують дуб, бук, вiльху, березу, ясень, липу, горiх. Дуб тАУ маi високу механiчну мiцнiсть, в'язкiсть, щiльнiсть (700тАж720 кг/м³), стiйкiсть проти загнивання, гарну текстуру. Його застосовують у вiдповiдальних конструкцiях:мостобудуваннi, гiдротехнiчному будiвництвi; при виготовленнi облицювальноi фанери, столярних виробiв та паркету. При тривалому перебуваннi у водi дуб темнiшаi, перетворюючись на морений дуб.

Бук тАУ тверда, щiльна (650 кг/м³), пружна, малостiйка проти загнивання деревина. Його застосовують для виготовлення столярних виробiв та паркету. Вiльха тАУ порода з мтАЩякою, добре оброблювальною деревиною. Не стiйка проти загнивання. Застосовують для виготовлення столярних виробiв та фанери. Береза тАУ щiльна (650 кг/м³), мiцна з високою втАЩязкiстю деревина. Не стiйка проти загнивання. Застосовують для виготовлення фанери, паркету, столярних виробiв, виконання опоряджувальних робiт. Ясень тАУ маi високi мiцнiсть i щiльнiсть (660тАж740 кг/м³), пружнiсть, гарну текстуру. У вологих умовах швидко загниваi. Його застосовують для виготовлення опоряджувальних покриттiв та столярних виробiв. Липа тАУ легка, м"яка, нестiйка у вологих умовах деревина. РЗi використовують для виготовлення фанери. Горiх тАУ маi деревину темного кольору, гарну текстуру. Його застосовують для виготовлення декоративноi фанери.

Якiсть деревини як будiвельного матерiалу значною мiрою зумовлюi ii вологiсть. Розрiзняють гiгроскопiчну вологу, зв'язану в стiнках клiтин, та капiлярну, яка заповнюi мiжклiтинний простiр. При висиханнi деревина спочатку втрачаi вiльну (капiлярну) вологу, а далi починаi видiляти гiгроскопiчну. Вологiсть деревини з граничною кiлькiстю гiгроскопiчноi вологи становить (23тАж31%). За вмiстом вологи розрiзняють мокру деревину (вологiсть 100% i бiльше); свiжозрубану (35тАж100%), повiтряно-суху (15тАж20%), кiмнатну (8тАж13%), абсолютно-суху. Вологiсть деревини, що дорiвнюi 12%, умовно вважають стандартною, тому результати визначення усiх фiзичних властивостей слiд зводити до цiii вологостi. Усихання, розбухання, короблення деревини вiдбуваються iз змiною вологостi.

При висушуваннi деревини з зменшенням ii вологовмiсту до гiгроскопiчноi вологостi ii лiнiйнi розмiри не зменшуються. При висушуваннi деревини до абсолютно сухого стану ii розмiри уздовж волокон зменшуються на 0,1тАж0,4%; у радiальному напрямi тАУ 3тАж6%: у тангенцiальному тАУ 6тАж123, а об "iмне усихання може становити 12тАж15%. Усихання щiльних (важких) порiд бiльше, нiж усихання м" яких (легких) порiд. РЖз зволоженням сухоi деревини до досягнення нею границi, гiгроскопiчностi стiнки клiтин потовщуються, розбухають, що призводить до збiльшення розмiру та об"мiв виробiв.

Короблення деревини виникаi внаслiдок неоднакового усихання в рiз них напрямах. Оскiльки усадка деревини в тангенцiальному напрямi бiльше, нiж у радiальному, ширина дощок, якi зазнають пiд час експлуатацii навперемiнного зволоження й висушування (пiдлоги, зовнiшня обшивка будiвель), не повинна перевищувати 12 см.

Теплопровiднiсть деревини залежить вiд породи, напряму волокон та вологостi. Так, при вологостi 15% коефiцiiнт теплопровiдностi уздовж волокон у дуба дорiвнюi 0,45 Вт/м. К, сосни 0,35 Вт/м. К; упоперек волокон вiдносно 0,22 i 0,17 Вт/м.К. Теплопровiднiсть такоi вища в радiальному напряму, нiж в тангенцiальному.

Мiцнiсть на стиск уздовж волокон у 4тАУ6 разiв бiльша за ii мiцнiсть упоперек волокон. Мiцнiсть деревини зменшуiться при змiнi ii вологостi вiд 0 до границi гiгроскопiчностi. Подальше збiльшення вологостi не впливаi на показник. Мiцнiсть деревини при розтягу вздовж волокон у 2тАУ3 рази бiльша за мiцнiсть при стиску й у 20тАУ30 разiв вище за мiцнiсть при розтягу впоперек волокон. Мiцнiсть деревини при розтягу вздовж волокон у 20тАУ30 разiв бiльша, нiж у бетонiв, але в 2тАУ10 раз менша нiж у сталi та склопластикiв. Потенцiйнi властивостi деревини реалiзуються в конструкцiях не в повнiй мiрi через наявнiсть вад, якi знижують ii мiцнi властивостi. Мiцнiсть при розряду деревини хвойних порiд в меншiй мiрi залежить вiд вологостi, а для деревини листяних порiд цей вплив значнiший. Мiцнiсть при статичному вигинi деревини перевищуi мiцнiсть при стиску вздовж волокон, але менша за мiцнiсть при розтягу й становить у рiзних порiд 50тАж100 МПа. Високi значення мiцностi деревини при статичному вигинi дають змогу широко ii застосовувати в конструкцiях, якi працюють; на вигiн (балки, бруски, настили). Мiцнiсть при сколюваннi деревини вздовж волокон становить 3тАж 13 МПа. Мiцнiсть при сколюваннi впоперек волокон у 3тАУ4 рази вища за мiцнiсть ваннi вздовж волокон.

За статичною твердiстю деревину подiляють на три групи: м"яка з торцевою твердiстю 35тАж50 МПа (сосна, ялина, вiльха); тверда з торцевою твердiстю 50тАж100 МПа (дуб, ясень, береза), дуже тверда з торцевою твердiстю понад 100 МПа (кизил). Твердiсть деревини по торцю на 15тАУ50% вище, нiш у радiальному та тангенцiальному напряму. Твердi породи важко обробляються, але мають пiдвищену зносостiйкiсть.

Вади знижують механiчнi властивостi деревини, а тому ii сортнiсть установлюють з урахуванням наявних вад (трiщин, сучкiв, тощо).

При первиннiй обробцi деревини з неi насамперед одержують пиляну продукцiю. РЗi виробляють повздовжнiм розпилюванням колод на частини та повздовжнiм i поперечним роздiлюванням утворених частин. Пиляну продукцiю випускають у виглядi: брусiв, брускiв, дощок, шпал, обаполiв. Брус тАУ пиломатерiал, товщини та ширини якого понад 100 мм. брусок тАУ пиломатерiал завтовшки до 100 мм, ширина його не бiльша за потрiйну товщину. Дошка маi товщину до 100 мм, а ширину бiльшу за потрiйну товщину. Широкi сторони дошки називають пластами, вузькi окрайками. Обзел тАУ це частина бiчноi поверхнi колоди, що збереглася на обрiзному пиломатерiалi чи деталi. Обапiл тАУ пиломатерiал, одержаний з бiчноi частини колоди i такий, що маi одну пропиляну, а другу непропиляну або частково пропиляну поверхню.

Дошки та бруски виготовляють iз хвойних та листяних порiд. Розрiзняють дошки обрiзнi та необрiзанi. В обрiзних дошках окрайки обпилянi перпендикулярно до властей, величини об'iму на окрайках не бiльше за допустимi. Дошки бувають шпунтованими та струганими. Шпунтованi мають на однiй окрайцi шпунт (паз), на другiй гребiнь (виступ), який входить у шпунт сусiдньоi дошки. Шпунтованi дошки застосовують для настилання пiдлог, влаштування перегородок тощо. До струганих виробiв також належать: наличники, плiнтуси, поручнi для перил, дошки пiдвiконнi, схiдцi тощо.

Паркетнi вироби подiляють на штучний паркет, паркетнi дошки, паркетнi щити та мозаiчний паркет.

Столярнi вироби тАУ це вiконнi та двернi блоки iз заповненням, перегородки та панелi. Вiконнi та двернi блоки надходять на будови в повнiй готовностi з навiсними полотнами та стулками, зафарбованими та заскленими. Щитовi дверi являють собою дерев "яну рамку, заповнену суцiльним чи дрiбнопустотним заповнювачем i облицьовану з двох бокiв шпоном, деревноволокнистою плитою чи фанерою. Суцiльне заповнення дверей виготовляють з дерев'яних брусiв.

Фанера тАУ це листовий матерiал, склеiний iз трьох чи бiльше листiв лущеного шпону. Листи шпону розмiщують так, щоб напрями волокон у сумiжних листах були взаiмно перпендикулярними. Число шарiв шпону непарне: 3, 5, 7, 9. Товщина фанери тАУ 1,5тАж18 мм, розмiри листа до 1525х2400 мм. Клеiну фанеру виготовляють iз деревини листяних та хвойних порiд: берези, сосни, бука, вiльхи тощо. Залежно вiд застосованого клею та його водостiйкостi одержують фанеру пiдвищеноi, середньоi та обмеженоi водостiйкостi. Фанеру пiдвищеноi водостiй костi застосовують для обшивання зовнiшнiх стiн та виготовлення опалубки, середньоi i обмеженоi водостiйкостi тАУ для влаштування внутрiшнiх перегородок, обшивки стiн i стель у серединi примiщень. Декоративну фанеру, яка облицьована плiвковим покриттям iз смоли у поiднаннi з декоративним папером., застосовують для внутрiшньоi обробки стiн, перегородок, вбудованих меблiв. Бакелiзовану фанеру виготовляють iз березового шпону, вкритого синтетичною смолою. Вона маi пiдвищенi водо тАУ та атмосферостiйкiсть, мiцнiсть. Таку фанеру застосовують для виготовлення опалубок та конструктивних елементiв.

Конструкцii, вироби i деталi iз деревини Влвиготовляють на спецiалiзованих деревообробних пiдприiмствах або ДОКах (деревообробних комбiнатах). Пiдприiмства великоi потужностi обладнанi автоматичними i напiвавтоматичними потоковими лiнiями по розкроюванню матерiалiв, машиннiй обробцi i зборцi окремих виробiв, вузлiв, конструкцiй; склеюванню; порядженню виробiв рiзними декоративними матерiалами i фарбами; автоматичними засобами регулювання процесiв сушки деревини. Поряд з великими комплексно-механiзованими пiдприiмствами в складi будiвельних органiзацiй знаходиться значна кiлькiсть деревообробних пiдприiмств малоi потужностi i цехiв в яких виготовляють рiзнi столярнi вироби. Собiвартiсть продукцii, яка виробляiться на таких пiдприiмствах у 1,5тАУ2 рази вища, нiж на великих спецiалiзованих пiдприiмствах. Органiзацiя виробництва столярних виробiв на великих спецiалiзованих пiдприiмствах дозволяi виробляти в перерахунку на одного робiтника до 4000 м² столярних виробiв в рiк. В залежностi вiд обсягiв виробляiмоi продукцii деревообробнi пiдприiмства пiдроздiляються на великоi потужностi. На останнiх пiдприiмствах виробляють, головним чином, нестандартну або мало транспортабельну продукцiю, а також опалубку тощо

Деревообробнi пiдприiмства у своiму складi мають такi цехи i пiдроздiли (рис 9.3) склад деревини, розпилювальний цех, склад пиляноi продукцii (дошки, бруси тощо), заготовчий цех, сушильне вiддiлення; вiддiлення антисептування; цех збирання виробiв; цех опоряджування i комплектацii виробiв; склад готовоi продукцii. Крiм цих цехiв, деякi пiдприiмства мають цехи i вiддiлення по виробництву паркету, паркетних дощок, дерев тАУ плит (ДСП) i деревно волокнистих плит (ДВП), а також цех по знешкодженню вiдходiв виробництва. Для обслуговування головного пiдприiмства створюються ремонтно-механiчний, транспортний та енергетичний цехи

Сировина на деревообробнi пiдприiмства подаiться залiзничним, водним або автомобiльним транспортом. Для вивантаження деревини застосовують стацiонарнi i пересувнi крани, авторозвантажувачi.

Спосiб збереження матерiалiв i схема органiзацii вантажно-розвантажувальних робiт залежать вiд клiматичних умов; строкiв збереження лiсоматерiалiв на складi; кiлькостi, якостi i призначення деревини, а також способу ii доставки на склад.

3 метою автоматизацii i комплексноi механiзацii складських опера цiй використовують спецiальний сортувальний комплекс, який дозволяi виконувати сортування круглого лiсу по дiаметрам i подавання його в цех розпилювання деревини з урахуванням одержування iз даноi кiлькостi сировини найбiльшоi кiлькостi пиляноi продукцii необхiдноi якостi. В цей комплекс входять завантажувальнi пристроi (похилий транспортер з захоплювачами i два цепних транспортери) автоматичний сортувальний транспортер ТС-7; скидувач; площадка для сортування круглого лiсу з накопичувачами; пiдштабельна площадка i басейн. Крiм того, в склад комплексу входять козловий кран, яким вивантажують деревину з вагонiв та бакенний кран, який застосовують для розкладання розсортированих колод деревини по штабелям.

Технологiчний процес, пов'язаний з переробкою колод на пилянi матерiали, складаiться з: приймання, сортування по розмiрам перерiзу, зберiгання i пiдготовки колод до розпилювання; розпилювання колод на лiсорозпилювальних рамах або, при наявностi тонкомiрноi сировини (дiаметром до 12 см) на круглорозпилювальних станках; сортування i складування пиляноi продукцii; переробки вiдходiв. Розпилювання колод може здiйснюватись трьома способами в розвал, з брусуванням, змiшаним. При розпилюваннi у розвал усi дошки, якi виходять з пилорами, i необрiзними. Обрiзання окрайцiв у цьому випадку здiйснюiться на обрiзних станках. При розпилюваннi з попередньою брусовкою колоди спочатку розпилюють на двi половини, а потiм вони розпилюються на обрiзнi дошки. Процес брусовки знижуi продуктивнiсть обробки дереворозпилюючих машин, але дозволяi збiльшувати вихiд пиляноi продукцii на 1тАж2%.

У цьому випадку також вiдпадаi необхiднiсть в рiзних машинах для обрiзання дашок. З брусовою розпилюють до 80% деревини. Рацiональне розпилювання деревини дозволяi пiдвищити вихiд кондицiйних лiсоматерiалiв до 67тАж68%. Дереворозпилюючi пiдприiмства малоi потужностi (до 25 тис. м³ пиляноi продукцii в рiк) мають одну або двi установки для розпилювання; середньоi потужностi (до 130 тис. м³) тАУ двi або три установки; великоi потужностi тАУ 250 тис м³ в рiк i бiльше тАУ чотири i бiльше установок. Для отримання готовоi продукцii широкоi номенклатури в дереворозпилюючих цехах додатково встановлюють таке обладнання: i обрiзнi станки, торцовi станки i дробарки. Виробнича потужнiсть дереворозпилюючого цеху, який входить до складу деревообробного пiдприiмства повинна вiдповiдати потужностi основного цеху механiчноi обробки деревини або бути бiльше неi. В останньому випадку дереворозпилюючий цех частково виробляi товарну пиляну продукцiю, яку поставляi iншим пiдприiмствам або на будiвництво.

Висушування пиляних лiсоматерiалiв здiйснюiться, як правило, спочатку у природних, а потiм у штучних умовах. При пiдготовцi матерiалiв до висушування iх укладають у штабеля горизонтальними шарами, якi вiдокремлюються прокладками. В штабель укладають дошки тiльки однiii товщини. При цьому укладка може бути пакетною i безпакетною. Передбачаiться захист лiсоматерiалiв вiд безпосереднього впливу атмосферних опадiв, сонячних променiв, сухого повiтря. Штабеля встановлюють на визначенiй вiдстанi один вiд одного. Тривалiсть природноi сушки залежить вiд клiматичних умов i складаi вiд 7 до 75 дiб. В природних умовах при. температурi навколишнього повiтря 10тАж30^oС i його вiдносноi вологостi 70тАж75% деревину, не залежно вiд ii виду i тривалостi висушування, можна висушити до вологостi 13тАж18%, що при виготовленнi окремих видiв столярних виробiв не дозволяються. Крiм того, органiзацiя природньоi сушки потребуi значних площ для розмiщення штабелiв.

В зв'язку з цiм на деревооброблюючих пiдприемствах лiсоматерiали, пiсля попереднього висушування у природних умовах, сушать у спецiальних сушарках. РЗх можна класифiкувати в залежностi вiд виду теплоносiя i способу циркуляцii повiтря на: паровi з природною або примусовою циркуляцiiю повiтря, газовi i електричнi. Камери з природною циркуляцiiю повiтря малоефективнi i iх доцiльно використовувати тiльки при невеликих обсягах переробки лiсоматерiалiв. Бiльш доцiльно використовувати сушарки з примусовою циркуляцiiю повiтря, якi обладнанi рiзними вентиляцiйними пристроями. В залежностi вiд режиму сушарки подiляють на перiодичноi i безперервноi дii. Тривалiсть сушки залежить вiд температури теплоносiя. Так коли через калорифер пропускають перегрiту пару температурою 110тАж125С i тиску 2тАж3 атм. дошки товщиною 50 мм висушують на протязi 36 години коли використовують пару з температурою 80тАж90 С тривалiсть процесу збiльшуiться до 140тАж150 годин. Строки сушки значно скорочуються при застосуваннi електричних струменiв високоi частоти. Витрати електроенергii при цьому складають 250тАж350 квт годин на 1 м³ деревини. i ефективним також i висушування пиляних матерiалiв у петролатумi при температурi 110тАж120^o С. Процес скорочуiться у 6тАж8 разiв. Але при цьому утворюiться додаткова кiлькiсть вiдходiв деревини, так як поверхневий шар ii усмоктуi в себе петролатум. При сушцi також можуть застосовувати iнфрачервонi випромiнюванi. Найбiльш поширенi у теперiшнiй час газопаровi сушарки перiодичною дii. Сушка пиломатерiалiв складаiться з таких етапiв: виконання тепловоi обробки, кондицiонування i витримування матерiалiв пiсля тепловоi обробки. Теплову обробку виконують по визначеним режимам до залишковоi вологостi деревини 8тАж12%. З метою зняття залишкових напруг пiсля того, як вологiсть матерiалiв досягла потрiбних значень у теплову установку подають пару з температурою на 5тАж10^oС бiльше, нiж температура останьоi ступенi режиму тепловоi обробки з вологiстю на 2тАж3% бiльше, нiж вологiсть лiсоматерiалiв. Потiм поверхню матерiалiв пiдсушують на протязi 1тАж4 годин i охолоджують до температури 30тАж40^oС. Пiсля закiнчення тепловоi обробки пиломатерiали витримують у примiщеннях з температурою 15тАж22 С i вiдносною вологiстю 65тАж75% на протязi трьох дiб.

Висушенi пилянi матерiали поступають на часток торцування, де з дощок вирiзають дефектнi мiсця на станках поперечного розпилювання типiв ЦПА-40, Ц-6тАУ2.

Вiкна поставляють на будiвельний майданчик у виглядi блокiв, якi складаються з дерев'яних коробок i елементiв заповнення (стулок, кватирок, фрамуг), якi навiшанi на петлi або шарнiри; i пофарбованi, заскленi i укомплектованi вiконними приборами. Виготовляють вiконнi блоки з роздiльними i спареними рамами. Заповнення прийомiв у промислових будiвлях здiйснюiться зразу декiлькими блоками, якi розташованi у ряд при максимальнiй висотi прийомiв до 7,2 метра.

Двернi блоки житлових i цивiльних будiвель складаються з коробки та дверей або полотен. В зележностi вiд призначення дверi пiдроздiляють на зовнiшнi, внутрiшнi, балконнi тощо. Дверi бувають щитовими i фiльончастими. Щитовi дверi можуть складатися з каркасу або рамки, облицьованих з двох сторiн фанерою, деревностружковими (ДСП) або деревоволокнистими плитами (ДВП). Вони можуть бути з порожнинами або заповненими утеплювачем. Такi дверi виконують також з товстих дощок або брускiв, з Влiднаних гвiздками, шпонками, наконечниками, нагелями. Дверi виготовляють висотою 2000тАж2300 мм, шириною 600тАж1100 мм (з одним дверним полотном) i 1200тАж1800 мм (з двох дверних полотен), товщиною 30тАж40 мм. Фiльончатi дверi складаються з обв'язки i заповнювача тАУ фiльонки. Обв'язку беруть товщиною 44тАж54 мм, шириною 94тАж104 мм. Фiльонки бувають гладкi щитовi, якi виготовляють з дощок, фанери, ДВП; а також з рамкою. Дверi повиннi бути мiцними i малотеплопровiдними. Балконнi дверi виготовляють iз деревини з вологiстю не бiльше 12%; внутрiшнi дверi i коробки тАУ 10%, коробки зовнiшнiх дверей тАУ 18%. Дверi житлових i цивiльних будiвель переважно виготовляють щитовими. Вони вiдрiзняються легкiстю, мiцнiстю, формостiйкiстю. В них рацiонально використовуiться деревина i iншi (у тому числi пластмасовi) матерiали. Щитовi дверi складаються з каркасу, заповнення i обшивок. Каркас виготовляють з брускiв (рейок); обшивки тАУ з клеiноi фанери, деревно-волокнистих плит; заповнення тАУ з обрiзкiв дощок, пiнопласту, паперових щiльникiв тощо. Щитовi дверi виготовляють такоi з зкструзiйних деревно-волокнистих плит. Двернi коробки виготовляють з брускiв прямокутного перерiзу з четвертинами. Дверi промислових i сiльськогосподарських будiвель шитовоi конструкцii мають суцiльне реiчне заповнення, укрiплюються обкладками на клею i мають охороннi накладки з дощок або паперово-шарового пластика. Щитовi дверi у ВлнаконечникВ» виготовляють з дощок шириною не бiльше 120 мм i товщиною 40тАж60 мм. З'iднують дошки у чверть, шпунт. Для пiдвищення мiцностi дверей дошки по довжинi окрайцiв з'iднують нагелями. У дверях з наконечником по верхньому i нижньому кiнцям дощок роблять гребнi, на якi насаджують бруски з пазами глибиною 20, 30 мм.

Вiкна i дверi виготовляють на високо-механiзованих пiдприiмствах деревообробноi промисловостi. Але деякi будiвельнi органiзацii мають цехи столярних виробiв, де робота автоматизованих лiнiй поiднуiться з використанням нестандартного обладнання i пристосувань для збирання виробiв.

В заготовчих цехах виконуiться механiчна обробка окремих деталей, а в цехах збирання тАУ наступне збирання з них рiзних столярних виробiв: вiкон, дверей тощо. Заготовчi i цехи збирання, якi входять в склад ДОКiв, виробляють бiльше, нiм 300 т.м² вiконних i дверних блокiв. Цехи середньоi продуктивностi виробляють вiд 100 до 300 т.м² продукцii, а малоi продуктивностi тАУ до 100 т.м² виробiв в рiк. В заготовчих i цехах збирання виконують такi технологiчнi операцii: розпилювання, стругання, фрезерування, свердлування, добування, шлiфування окремих деталей i наступне iх збирання. Для здiйснення розпилювання деревини використовують станки, якi обладнанi круглими пилами тАУ ЦДК-5 i ЦМР-1. Для утворення шипiв використовують станки Ш010А, ШД 15тАУ2. Утворення отворiв, пазiв здiйснюють на станках СВГРЖ, СБ-8. На деревообробних пiдприiмствах з великим обсягом робiт, коли експлуатацiя однооперацiйних станкiв не економiчна, використовують комбiнованi i унiверсальнi станки УН. Для зачищення поверхнi столярних виробiв використовують щлiфувальнi станки.

Потокова механiзована лiнiя для виготовлення вiконних блокiв робе у такому режимi. Дошки вкладають на поперечний ланцюговий транспортер i подають до торцувального станка. Розпиленi вiдрiзки деревини слiдуючим поперечним транспортером подають до прирiзного станка. Випиленi чорновi заготовки проходять обробку на фуговальному i рейсмусовом станках.

Пiсля чого iх подають на двобiчний шипорiзний станок i далi тАУ чотирьох бiчний фрезерувальний станок. Обробленi деталi укладають на роликовi столи з яких вони поступають на часток збирання. Вiконнi блоки з роздiльними рамами збирають потоковим методом на двох лiнiях: 1. збирання i обробка стулок; 2. збирання, обробка i навiшування краваток. На лiнiю збирання стулок надходять фрезерованi деталi. РЗх сортирують, комплектують з iншими деталями, змазують мiсце з "iднання клеiм i збирають стулки. Потiм iх укладають у механiчну вайму i обжимають з чотирьох сторiн. Пiсля цього у шипових з'iднаннях висвердлюють отвори i забивають у них дерев'янi нагелi. Потiм зiбранi стулки знiмають з вайми, витримують визначений час для тужавлення i подають на обробку фрезерними станками. На одному з них стулки оброблюють по шаблону, з трьох сторiн, на другому тАУ вибирають чверть, щоб було можливо щiльно причепити стулку. Потiм у стулках вибирають гнiзда пiд петлi. Стулки, у яких передбаченi краватки, пiсля обробки на фрезерних станках, поступають на лiнiю збирання, обробки i навiшування краваток. Самi краватки збирають на робочих мiсцях на початку лiнii. При збираннi блока зовнiшнi стулки вкладають у коробку, прикрiплюють до них петлi стулок, потiм псревертають i приiднують гвiздками внутрiшню аналогiчно зiбрану коробку. Готовi блоки транспортують у вiддiлення фарбування.

При виробництвi дверних блокiв з полотном щитовоi конструкцii пилянi матерiали для рамок i коробок, якi виготовленi у цеху для розпилювання, висушують в сушильних камерах, а потiм подають на обробку в заготовчий цех. Заповнювачi виготовляють iз вiдходiв виробництва. Рамки, заповнювач i облицовка потiм поступають в цех збирання, де виготовляють вирiб. Склеювання здiйснюють в пресах холодним або гарячий способом. Пiсля склеювання i витримки щит поступаi на форматний станок для обрiзання по периметру. Потiм, щитовi дверi навiшують на петлi в коробцi i поступають на фарбування.

Для зовнiшнiх дверей, а також дверей, якi призначенi для примiщень з вiдносною вологiстю повiтря бiльше 70%, щит повинен мати суцiльне заповнення, який виготовляють у такiй послiдовностi. Спочатку збирають раму i на неi накладають клеiну фанеру або тверду деревноволокнисту плиту товщиною 4 мм, якi попередньо намазанi клеiм, i прикрiплюють iх до рамки гвiздками довжиною 20тАж25 мм. Потiм рамку перевертають i внутрiшнiй простiр заповнюють рейками товщиною 22 мм (при товщинi дверей 30 мм) або 32 мм (при товщинi дверей 0 мм). Пiсля чого щит накривають зверху другим листом фанери або ДВП, також попередньо намазаних клеiм, i прикрiплюють гвiздками. Пiсля чого щит направляють до пресу для склеювання. яке виконуiться на механiчних ПМ-80 або гарячих гiдравлiчних пресах П-797. На першому пресi процес склеювання щитiв продовжуiться 6тАж12 годин, а на другому 8тАж12 хвилин. В механiчних пресах ущiльнюють одноразово 20тАж25 щитiв. Пакет з такоi кiлькостi щитiв стискують i надiвають на нього затяжки тАУ карабiни, а потiм тиск у пресi знижують. Пакет з затяжками виймають з пресу i вiдвозять на склад для витримки на протязi 6тАж12 годин. Пiсля чого пакет звiльнюють вiд затяжок i щити вкладають для витримки на протязi 10тАж12 годин в примiщеннi з температурою повiтря 15тАж20С i вiдносною вологiстю 65тАж75%. Щити у гарячому пресi склеюють карбамiдними клеями при температурi 120тАж130С, фенолформальдегiдними тАУ 140тАж150 С. Питомий тиск при склеюваннi складаi 0,6тАж1,0 МПа. Тривалiсть витримки щитiв у пресi складаi 8тАж12 хвилин. Обробка дверних щитiв складаiться з таких операцiй обробки iх по периметру: вибирання паза пiд обкладку i шлiфування поверхонь; встановлення обкладень з трьох сторiн i плiнтуса знизу. Оброблюють щити по периметру на станках ЦФ-2 або на напiвавтоматичнiй лiнii, пiсля чого щити обов'язково шлiфують, а потiм встановлюють обкладки з трьох сторiн щита. Наступними технологiчними операцiями i утворення отворiв пiд замок i прорiзання пiд кутом 23 гнiзд до петель. При виготовленнi дверноi коробки спочатку розрiзають пиломатерiали по довжинi i ширинi; стругають бруски з чотирьох сторiн з вiдбиранням чвертi на чотирьох бiчному стругувальному станку; утворюють шипи у вертикальних брусках i пази у горизонтальних на шипорiзному станку. Пiсля чого в одному з вертикальних брускiв утворюють гнiзда для встановлення петель, а в другому утворюють гнiзда для встановлення замка, збирають коробки у гiдравлiчнiй ваймi.

Двернi блоки можуть виготовляти на напiвавтоматичних лiнiях, якi обладнанi гiдравлiчними пресами, форматнообрiзними станками i гiдравлiчними ваймами. Виробництво блокiв пiдроздiляiться на етапи: пiдготовчий, збирання i пресування полотен, обробцi щитiв по периметру, збирання коробок i комплектування блокiв. На пiдготовчому етапi комплектують i укладають на робочих мiсцях оболонки дверних полотен, рамки i рейки заповнення. На етапi пресування оболонки оброблюють клеем, кладуть на пiддон, укладають рамку, рейки заповнення, другу оболонку, яка також оброблена клеiм. Клей на поверхню наносять механiзованими вальцями рiвним шаром в кiлькостi 0,2. 0,6 кг/м². При цьому товщина шару клея коливаiться у межах вiд 0,1 до 0,8 мм. Найбiльша мiцнiсть виробу забезпечуiться при товщинi шару клею 0,1тАж0,2 мм. Чим товще шар клею, тим бiльше потребуiться зусилля пресування для рiвномiрного розподiлення клею. Набраний пакет подають у завантажувальний механiзм, який послiдовно заповнюi полки завантажувальноi етажерки преса. Ущiльнення повинно бути виконане як можна швидше. Пiсля витримки у пресi клеенi елементи поступають на обробку, яка полягаi у торцюваннi виробiв по шаблону, фрезеруваннi бiчних поверхонь, свердлуваннi отворiв, а також у захистi вiд зволоження, гниття i загоряння. При необхiдностi зберегти природнiй колiр i текстуру деревини вироби покривають прозорими лаками тАУ полiуретиновими, полiефiрними. Торцi конструкцiй оброблюють водостiйкими речовинами. Збирання коробок i комплектування блокiв здiйснюеться на верстаках i в гiдравлiчних ваймах.

При виготовленнi дверних блокiв з заповненням з ДСП доцiльно мати такi участки: виготовлення дверних полотен i коробок; комплектування i упаковки. При виготовленнi полотен матерiали розрiзають на станках повздовжнього розпилювання ЦМР-1 i торцовочном ТС-1. Пiсля чого бруски подають до чотирьохбiчного фрезерувального станка, а потiм тАУ на пост приклеювання обкладок. ДСП розпилюють на форматно обрiзному станку ЦТЗФ-1. Пiсля збирання плити з обкладками iх обжимають за допомогою гiдроцилiндрiв з нагрiванням клеiвого шва. Потiм щит з обкладками облицьовують папером, який просочений формальдегiдною смолою, у гiдравлiчному пресi П-797. Пiсля чого полотна витримують на протязi доби, оброблюють по периметру, вирiзають гнiзда пiд петлi, шлiфують, шпаклюють i подають на лiнiю фарбування. Висушують вироби у камерах конвекцiйного типу.

Вiконнi i двернi блоки повноi заводськоi готовностi (якi пофарбованi, заскленi тощо) доцiльно поставляти будiвельним об'iктам, якi знаходяться в безпосередньоi близостi вiд них. В тих випадках, коли постачання блокiв на будiвельнi майданчики пов'язано з перевантаженням з одного виду транспорту на iнший, або з транспортуванням по залiзничнiй дорозi на значнi вiдстанi, доцiльно поставляти iх у виглядi готових комплектiв заголовок, у деяких випадках пофарбованих або покритих пластмасовими плiвками. Збирання та обробка блокiв у цьому випадку може виконуватись на пiдприiмствах, якi знаходяться безпосередньо у районах будiвництва. Виробництво окремих деталей i вузлiв на пiдприiмствах, розташованих в районах видобування деревини, дозволяi бiльш ефективно використовувати вiдходи деревообробки для виробництва деревностружкових i деревноволокнистих плит.

В малоповерховому, сiльському (склади мiнеральних добрив тощо), цивiльному (спортивнi i концертнi зали) будiвництвi знайшли застосування дерев'янi конструкцii тришаровi панелi довжиною до 12 м, балки прольотом до 18 м; ферми i рами прольотом до 24 м; арки прольотом до 60 м. В порiвняннi з аналогiчними залiзобетонними конструкцiями використання клеiних дерев'яних дозволяi знизити масу таких виробiв в 4тАж5 разiв; трудоiмкiсть iх виготовлення i монтажу у 2 рази, вартiсть у 1,3тАж1,6 разiв, Найбiльш доцiльно для виробництва дерев'яних конструкцiй i використання сосни, ялини, берези. Деревина також повинна мати визначенi розмiри i кiлькiсть вад; показники по мiцностi. Так при виготовленнi багатошарових клеiних конструкцiй застосовують пиломатерiали максимально можливоi довжини з товщиною не бiльше 40 мм, а гнутих конструкцiй тАУ 20 мм. Деревина, яка застосовуiться при виготовленнi багатошарових клеiних конструкцiй повинна бути не нижче другого сорту i мати мiцнiсть при вигинi не нижче 33 МПа. Клеi, якi використовують при виготовленнi дерев'яних конструкцiй, повиннi бути мiцними, водостiйкими, технологiчними. РЗх вибiр обумовлюiться умовами експлуатацii конструкцiй. Так, для вiдповiдальних конструкцiй, якi експлуатуються в середовищi з вiдносною вологiстю бiльше 70%, застосовують резорцiновий клей марки ФР-12, який складаiться з смоли ФР-12 i параформальдегiда. Для конструкцiй масового виробництва, якi експлуатуються в середовищi з вiдносною вологiстю бiльше 70% використовують такi клеi фенолрезорцiновий, який складаiться з смоли ФРФ-50 i пара формальдегiду; алкiлрезорцiновий ФР-100, який складаiться з смоли ФР-100 i параформальдегiду; фенольний тАУ КБ-3, який складаiться з смоли iЖ-3016 i гасового контакту. При виготовленнi конструкцiй масового виробництва, якi експлуатуються в середовищi з вiдносною вологiстю менше 70%, застосовують такi клеi: карбамiдномеламiновий марки КС-В-СК i карбамiдний марки КФ-5. Для склеювання деревини з металами, пластмасами застосовують епоксиднi клеi.

Клеiнi дерев'янi конструкцii можуть мати такi перерiзи: суцiльне прямокутне, двутаврове, двутаврове з фанерною стiнкою, армоване, коробчате, коробчате з хвилястою стiнкою, двутаврове з фанерною хвилястою стiнкою тощо.

Деревина, яка призначена для несучих клеiних конструкцiй, експлуатуiмих при вологостi середовища до 70%, повинна бути висушена до вологостi 9тАж12%. Для отримання пиломатерiалiв з такими показниками вологовмiсту i мiнiмальними внутрiшнiми напруженнями i перепадом вологостi по товщинi деревини необхiдно проводити сушку в три етапи в природних умовах до вологостi 25тАж30%, камерну i кондицiонування пиломатерiалiв в умовах цеху. Сушiльне вiддiлення складаiться з декiлька камер, кiлькiсть яких визначаiться потужнiстю цеху. Вони обов'язково повнiстю завантажуються штабелями дощок однiii товщини, якi вкладенi на прокладки. На пiдприiмствах, якi виготовляють бiльше нiж 10 тис. м³ клеiних конструкцiй, використовують чотирьох штабельнi камери СПМ-2 К, двадцятичотирьох штабельнi камери СП-2 КП. Тривалiсть сушки пиломатерiалiв з хвойних порiд при iх товщинi 22тАж25 мм орiiнтовно складаi 50 годин; 32тАж40 мм тАУ 80тАж90 годин; 50 мм тАУ 100 годин.

З урахуванням рiзних вимог до якостi деревини, яка використовуеться в конструкцiях i в окремих iх елементах; рiзних показникiв властивостей по довжинi навiть однiii дошки, в процесi виготовлення дерев Вляних клеiних конструкцiй передбачаiться операцiя сортування, яка i дуже вiдповiдальною i трудоiмкою. В теперiшнiй час на пiдприiмствах застосовують рiзнi види цiii операцii. Механiзоване сортування поiднуi в собi вiзуальну оцiнку i автоматичне сортування пиломатерiалiв. Зримi вади, якi виявляються при вiзуальнiй оцiнцi суттiво впливають на мiцнiсть деревини, але повнiстю ii не характеризують. Тому бiльш прогресивним i машинне силове сортування. Воно базуiться на прямолiнiйнiй залежностi мiж прогином i напруженнями вигину. Застосування машинного силового сортування дозволяi кiлькiсно оцiнити мiцнiсть деревини, суттiво пiдвищити корисний вихiд деревини в порiвняннi з вiзуальною оцiнкою. Установки такого типу дозволяють сортувати дошки товщиною 25тАж75 мм, шириною до 300 мм з швидкiстю 25тАж130 м/хв. Розсортованi пиломатерiали транспортером i спецiальними пристосуваннями поштучно подають на торцування для вирiзання вад. Пiсля чого дошки поступають на лiнiю iх склеювання по довжинi. Найбiльш доцiльно при склеюваннi дощок використовувати зубчасте з " iднання i з"iднання на ВлвусВ». В залежностi вiд способи фрезерування зубчатi шипи можуть бути вертикальними, горизонтальними, дiагональнини i кутовими. Пiсля нанесення клею на зубчатi шипи виконують iх запресовку з величиною ущiльнюючого тиску 1,5тАж10 МПа Заготовки пiсля з'iднання розрiзають на торцувальних станках на напiвфабрикати необхiдноi для виготовлення конкретного виду дерев'яноi конструкцii довжини. Потiм iх на тележках перемiщують на витримку в умовах цеху на протязi 10тАж12 годин для завершення процесу твердiння клею.

При виробництвi багатошарових несучих клеiних дерев'яних конструкцiй поверхнi пиломатерiалiв, якi призначенi для склеювання, необхiдно обро

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома