Розвиток мiжнародного туризму в Португалii

Вступ. Розвиток
мiжнародного туризму на сучасному етапi

В нашi днi неможливо уявити собi крупне iвропейське мiсто без iноземних туристiв. Сьогоднi туризм перетворився на iндустрiю, яка вiдiграi помiтну роль в економiцi багатьох краiн, на розвиток туризму видiляються значнi кошти. Будуються туристичнi центри - цiлi мiста для вiдпочинку з розвагами. В таких мiстах тисячi людей зайнятi обслуговуванням вiдпочиваючих. Зростаi зайнятiсть мiсцевого населення, багато сiльських мешканцiв отримують "другу спецiальнiсть", збiльшуються доходи, покращуються умови iх проживання.

Слово туризм походить вiд латинського РЖогпиз (рух по колу; вертiти, крутити). В широкому розумiннi воно означаi перемiщення з одночасною змiною побуту людей.

В другiй половинi XIX ст. це слово ввiйшло в мови багатьох народiв свiту. Найбiльш виразне воно у французькiй мовi: iоиг означаi подорож з поверненням до мiсця виiзду. Термiн "турист" ввiв у французьку мову Стендаль, надрукувавши в 1838р. книгу "Memories d'un touriste" ("Спогади одного туриста"), у словники iнших мов термiни "туризм", "турист", "екскурсант", "екскурсiя" i т.п. ввiйшли разом з позначенням заходiв, якi проводяться у формi походiв i подорожей, а також поiздок, прогулянок з вiдвiдуванням рiзних закладiв з пiзнавальною, науковою i розважальною метою. Перше визначення ближче до термiну "туризм", друге - термiну "екскурсiя".

В сучасному розумiннi пiд термiном "туризм" розумiють дiяльнiсть, пов'язану з масовим туристичним рухом, його матерiальною базою, рiвнем обслуговування, досягненнями туристiв-спортсменiв.

На сучасному етапi можна видiлити наступнi види i рiзновиди туризму:

- за характером подорожей - гiрський, сухопутно-рiвнинний, пiдземний (печерний), водний, пiдводний, комбiнований;

- за способом пересування - пiшохiдний, гiрсько-пiшохiдний, лижний, велосипедний, шлюпковий, парусний, автомоторний, кiнний.

За формою i змiстом туристична дiяльнiсть дуже рiзноманiтна (прогулянки, походи, екскурсii, експедицii тощо).

Прогулянка - це пересування на мiсцевостi з пiзнавальною, оздоровчою метою, з метою загартовування органiзму. В залежностi вiд пори року i пiдготовленостi людини прогулянки можуть бути лижнi, велосипеднi, на човнах або прогулянки пiшки. Це найбiльш проста i доступна короткочасна форма туризму.

Екскурсiя - це колективне вiдвiдування певних об'iктiв з пiзнавальною або науковою метою. Екскурсii проводять також з метою розширення свiтогляду, загального культурного розвитку людини.

Туристична експедицiя - це органiзована багатоденна подорож в малодослiджений район, що здiйснюiться зi спецiальною дослiдницькою метою.

Найдоступнiшою i масовою формою туризму i походи. Туристичний похiд - це подорож з активним способом пересування у вiддалених вiд мiсця проживання районах, що здiйснюiться з освiтньою, оздоровчою, спортивною, дослiдницькою метою. За тривалiстю розрiзняють походи одноденнi, дводеннi (походи вихiдного дня без ночiвлi, з ночiвлею) i багатоденнi.

Туристичний бум безпосередньо впливаi на розвиток ряду галузей матерiального виробництва: вiд будiвництва до харчовоi промисловостi.

Одним з перших туристiв вважають Марко Поло, а Англiю, як першу капiталiстичну краiну, - краiною зародження туризму. Початок сучасного туризму в англiйськiй лiтературi прийнято датувати 1841 роком, коли 570 членiв товариства тверезостi подорожували з Лейстера в Лафборо на чолi з Томасом Куком. Швидкий розвиток капiталiстичних вiдносин сприяв пiдвищенню рухливостi населення, що, в свою чергу, вимагало розвитку засобiв транспорту. Створенi спочатку лише для перевезень вантажiв, залiзницi Англii в 30-х роках почали перевозити пасажирiв. У той час поiздки здiйснювались з метою оздоровлення i лiкування.

Розвиток мiжнародного туризму i в першу чергу вiдображенням розвитку виробничих сил (наприклад, виникнення нових видiв транспортних засобiв, якi вiдкривають можливiсть переходу до органiзацii масових туристичних поiздок), а також змiцнення мiжнародних економiчних i культурних зв'язкiв.

Мiжнародний туризм у своiму розвитку пройшов вiд стадii "аристократичного" туризму ХРЖХ - початку XX столiття, коли туристичнi поiздки здiйснювались в iндивiдуальному порядку представниками високозабезпечених соцiальних прошаркiв з метою ознайомлення з пам'ятками iсторii, культури i архiтектури, до стадii "масового" туризму середини i кiнця XX столiття.

На РЖ Конференцii ООН по туризму i подорожах, яка вiдбувалася в Римi в 1963 роцi, було вироблено визначення мiжнародного туризму. "РЖноземний турист - це тимчасовий вiдвiдувач, т.б. будь-яка особа, яка вiдвiдуi iншу краiну з будь-якою метою, крiм здiйснення професiйноi дiяльностi, яка оплачуiться краiною, яку вiдвiдують".

До iноземних туристiв належать всi тимчасовi вiдвiдувачi, якi прибули в дану краiну не менше як на 24 години на вiдпочинок, лiкування, з навчальними, релiгiйними або спортивними цiлями, а також у вiдрядження, для участi в конференцiях, з дiловою метою або за сiмейними обставинами. В залежностi вiд мети подорожi можна видiлити наступнi види мiжнародного туризму: рекреацiйний, екскурсiйний, науковий, дiловий, етнiчний.

У другiй половинi XX столiття змiнився сам стереотип людини. На змiну тому, який можна було назвати як статичний, коли переважна частина населення роками не покидала свого постiйного мiсця проживання, приходить новий - динамiчний стереотип життя. Потреба в змiнi обставин перетворилась у сучасних умовах напруженого мiського ритму життя в першу необхiднiсть. Причому чим бiльше мiсто, тим гострiше вiдчуваiться ця потреба. Люди, якi проживають у великих мiстах, i жителi малих мiстечок володiють рiзними життiвими ритмами. Жителi великих мiських центрiв схожi на людей, якi не здатнi розподiлити свiй час: термiновi дiловi зустрiчi, зiбрання, наради примушують змiнювати своi плани. Вiдпочинок за мiсцем постiйного проживання мало що даi. Гостро вiдчуваiться необхiднiсть у змiнi обставин для вiдновлення затрат фiзичних i, особливо, духовних сил.

При сучасних темпах роботи i життя витрати на вiдпочинок, особливо пов'язаних з подорожами, швидко переходять в розряд першочергових, життiво необхiдних. За даними опитувань, проведених Всесвiтньою туристичною органiзацiiю, туризм i потреба в iжi вiдносяться до розряду тих, вiд яких найважче вiдмовитись: люди вiддають перевагу тому, щоб краще вiдпочити, здiйснивши цiкаву туристичну подорож, вiдмовившись вiд купiвлi нового холодильника, телевiзора чи одежi.

Позитивно дii на розвиток мiжнародних туристичних зв'язкiв i змiна у спiввiдношеннi робочого i неробочого часу, що зробило туризм доступним широким прошаркам населення. "Оплачуванi вiдпустки щорiчно викидають на туристичний ринок все бiльший контингент людей", -вiдмiчаiться в матерiалах Всесвiтньоi конференцii по туризму, яка вiдбувалась в Манiлi (Фiлiппiни) 1980 року.

В 60-70-х роках в розвинутих краiнах намiтилася тенденцiя до подiлу вiдпустки на двi частини, що дозволяi протягом року здiйснити 2 подорожi: одну - взимку, другу - влiтку.

Розвитку туризму сприяi також зниження вiку виходу на пенсiю, що з врахуванням збiльшення тривалостi життя привело до появи туристiв так званого "третього вiку". Деякi туристичнi фiрми починають спецiалiзуватися на органiзацii поiздок для осiб "третього вiку", в програму яких входять екскурсii з поiднанням вiдпочинку на природi.

До передумов розвитку мiжнародного туризму вiдносять також пiдвищення культурного рiвня, прагнення людей до пiзнання, ознайомлення з життям, культурою i побутом iнших краiн i народiв.

Розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, потяг людей до спiлкування i використання досвiду iнших краiн у створеннi матерiальних i духовних цiнностей знаходять вiдображення в посиленнi наукових i дiлових контактiв, проявом яких i розвиток нових видiв мiжнародних туристичних зв'язкiв - наукового (конгресового) i дiлового туризму.

На даний час розподiл загальноi кiлькостi прибувань* iноземних туристiв у свiтi в залежностi вiд мети поiздки виглядаi наступним чином. Головною метою туристичних поiздок залишаiться вiдпочинок. На його частку припадаi 71% загальноi кiлькостi прибувань у свiтi. Дiловi поiздки, включаючи участь в конгресах, становлять близько 13%. Хоча таке спiввiдношення в рiзних районах свiту виглядаi неоднаково. Так, наприклад, в краiнах Африки частка поiздок на вiдпочинок значно менша - тiльки 30%, а доля дiлових поiздок, навпаки, рiзко перевищуi середньорiчнi показники, становлячи 40%. Що ж стосуiться краiн iнших континентiв, то розподiл загальноi кiлькостi прибувань iноземних туристiв в них приблизно вiдповiдаi середньосвiтовим показникам. Вiдхилення вiд них незначнi: так, в Захiднiй РДвропi на поiздки на вiдпочинок припадаi 68%, в краiнах американського континенту - 76%, в Пiвденнiй Азii - 73%. Частка ж дiлових поiздок всюди, крiм краiн Африки, становить 12-14%.

Аналiзуючи соцiально-економiчнi передумови розвитку мiжнародного туризму, слiд зупинитися i на факторах, якi гальмують його зростання. Зокрема, в доповiдях на Всесвiтнiй конференцii по туризму вiдмiчалось, що циклiчнi i структурнi кризи, iнфляцiя, рiст безробiття, порушення умов товарообмiну, а також вiдсутнiсть планування використання природних i трудових ресурсiв i факторами, якi негативно впливають на зростання мiжнародного туристичного обмiну.

В результатi дослiджень мiжнароднi експерти з туризму дiйшли висновку, що туризм менше, нiж iншi галузi економiки, вiдчуваi на собi вплив економiчноi кризи, яка може протягом певного часу лише частково уповiльнити його розвиток.

1. Основна частина. Розвиток мiжнародного туризму в Португалii

1.1 Загальнi вiдомостi про краiну

Португальська Республiка (Republic Potruguesa) розташована на захiдному узбережжi РЖберiйського напiвострова. В ii склад входять Азорськi острови i Мадейра. Площа територii 91 921 км², населення 9,9 млн. ч. (1993 р.) тАФ переважно португальцi, iноземцiв усього

У 1139 Португалiя стала незалежним вiд РЖспанii королiвством. У 15 ст. Португалiя була провiдною морською державою РДвропи, а в наступному сторiччi першою з iвропейських краiн створила величезну iмперiю iз заморськими володiннями в Пiвденнiй Америцi, Африцi, РЖндii i Ост-РЖндii. У 1910 в Португалii монархiю було скинуто, а 25 квiтня 1974 роцi вiдбулася Революцiя гвоздик, коли демократично настроiна вiйськова хунта поклала кiнець диктаторському режиму Новоi держави, що iснував з 1926 року. Прийнята в 1976 роцi конституцiя проголосила Португалiю парламентською республiкою.

В 1928-68 роках в Португалii була вiйськова диктатура пiд керiвництвом Антонiу де Олiвейра Салазара. РЗi африканськi колонii стали незалежними в 1975, у 1976 була прийнята нова конституцiя, що забезпечувала поворот до громадянського правлiння. Нова конституцiя була прийнята в 1982 роцi, у нiй обмежуються права президента. У 1986 роцi Марiу Соареш був обраний першим за 60 рокiв цивiльним президентом. У тому ж роцi Португалiя приiдналася до РДвропейського спiвтовариства.

У 1998 роцi в краiнi було проведено всесвiтню виставку Expo'98 (Лiсабон), а у 2004 роцi тАФ iвропейську першiсть з футболу.

На початку 20 столiття в Португалii почав дiяти республiканський рух. Пiсля революцii 1910 року Португалiю було проголошено республiкою. Упродовж наступних 16 рокiв у краiнi змiнюiться 44 уряди.

У 1933 роцi мiнiстр економiки Антонiу Салазар здiйснюi державний переворот i встановлюi в краiнi профашистську диктатуру Новоi держави. Встановлений жорсткий порядок рятуi економiку краiни, але призводить до повноi iзоляцii Португалii вiд РДвропи i всього свiту. Салазар вiдiйшов вiд справ у 1968 роцi i помер у 1970 роцi.

25 квiтня 1974 року в краiнi вiдбулася Революцiя гвоздик, в результатi якоi було повалено пiвстолiтню диктатуру i вiдкрився шлях до демократii, а 25 квiтня став нацiональним святом тАФ днем свободи.

У 1755 роцi пiдводний землетрус та цунамi знищили Лiсабон.

На початку 19 столiття краiна окупована вiйськами Наполеона i розграбована мародерами. Королiвська сiм'я в цей час переховуiться в Бразилii. Пiсля звiльнення Португалiя на 12 рокiв потрапляi пiд владу Англii.

У 20 столiттi Португалiя поступово втрачала своi останнi колонii. У 1961 р. вона отримала важку поразку вiд РЖндii i втратила Гоа. Заморськi колонii Португалii (Мозамбiк, Ангола, Гвiнея-Бiсау, Кабо-Верде та Сан-Томе i Прiнсiпi) стали незалежними в 1975 роцi. У 1999 роцi повернуто незалежнiсть останнiй з колонiй (Макао), яка була передана Китаю.

Пiсля вступу в РДС, в основному завдяки субсидiям, економiка Португалii розвиваiться досить швидко. Будуються сучаснi дороги та автомагiстралi, здiйснюiться планомiрне оновлення житлового фонду.

У 1976 роцi була прийнята нова конституцiя, що забезпечувала поворот до громадянського правлiння. Нова конституцiя була прийнята в 1982 роцi, у нiй обмежуються права президента.

У 1986 Марiу Соареш був обраний першим за 60 рокiв цивiльним президентом. У тому ж роцi Португалiю прийнято в РДвропейський Союз, що сприяло ii стабiльному економiчному зростанню. У 2002 краiна перейшла на iвро, а у 2004 роцi прийняла Чемпiонат РДвропи з футболу.

Населення близько 10 млн. осiб. До складу держави Португалiя також входять два архiпелаги - Мадейра й Азори, розташованi в Атлантичному океанi.

Столиця Португалii тАУ Лiсабон, тут проживаi бiльше 2 млн. чол.

Населення - португальцi й вихiдцi з колишнiх колонiй (Бразилiя, Ангола, Мозамбiк i iн.).

Мова португальська.

Португалiя - парламентська республiка. З 1986р. Вступ краiни в Европейський Союз прискорив ii еволюцiю, хоч за своiм потенцiалом i ВНП, який припадаi на одного мешканця, вона поступаiться рештi краiн Захiдноi РДвропи. Частка промисловостi у ВПН 32%, сiльського господарства 6,7%.

ВаПортугальська валюта - iвро. У Португалii розповсюдженi кредитнi карти мiжнародного зразка, iх приймають майже скрiзь, тут дуже багато цiлодобових банкоматiв.

Час тАУ вiдстаi вiд Киiвського на 2 год.

Розвинений туризм, щорiчно прибуваi понад 10 млн. туристiв. Португалiя експортуi продукцiю легкоi i харчовоi промисловостi, корок, кораблi, хiмiчну продукцiю тощо. Грошова одиниця тАФ ексудо.

Релiгiя:

Католики (97 %), Протестанти (1 %).

Система мiр i ваги - метрична (метри i кiлограми).

Нацiональне свято - 10 червня - День Португалii (1580 р.)

Святковi днi:

1 сiчня (Свято Дiви Марii),

Страстна птАЭятниця

Пасха

25 квiтня (День свободи),

1 травня (День працi),

10 червня (День Португалii),

15 серпня (Успiння Богородицi),

5 жовтня (Проголошення Республiки),

1 листопада (День Всiх Святих),

1 грудня (День вiдновлення незалежностi),

8 грудня (День Непорочного Зачатия Дiви Марii),

25 грудня (Рiздво).

Нацiональний прапор - двi вертикальнi смуги: зеленого (з боку крiплення на 2/5 ширини) i червоного (3/5 ширини) кольору iз зображенням герба Португалii, що розташований на роздiльнiй лiнii.

Герб - срiбний щит, на якому хрестом розмiщенi п'ять блакитних щитiв з п'ятьма срiбними кулями в кожному, обрамлений червоною смугою з сiмома золотими трибаштовими замками. Щит увiнчаний короною, по бокам - оливкова i дубова зеленi гiлки, перв'язанi пурпурною стрiчкою.

Найкращi сувенiри з Португалii - керамiка, мереживо, вишивки, вироби з срiбла, дерева, корку, лози, а також знаменитi португальськi вина - Мадеру i Портвейн. Взуття - Португалiя посiдаi друге мiсце в РДвропi по виробництву взуття й перше - по його якостi, сумки й рукавички португальського виробництва зi шкiри. Графiк роботи магазинiв у мiстах - по робочих днях з 9:00 по 19:00 (обiд з 13:00 по 15:00), по суботах звичайно магазини працюють до обiду, по недiлях - закритi.

У Торгових центрах магазини звичайно працюють iз 10:00 до 23:00.

Найбiльшi шоппiнг-центри в Лiсабонi Коломбо й Вашко де Гамма , в Алгарве -Алгарве шоппiнг i Фаро Шоппiнг, у Порто тАУ Норте Шоппiнг Гая Шоппинг.

Португальська кухня - це насамперед страви зi свiжоi риби й морепродуктов. РЖз фруктiв особливо рекомендуiмо ананаси з Азорiв, якi вважаються найкращими у свiтi, банани з Мадейри, апельсини. У Португалii величезна кiлькiсть вин - бiлих, червоних, рожевих i зелених (останнi i тiльки в Португалii). Усi цi вина сухi, за винятком мадери й портвейну.

Таксi обладнанi свiтловим сигналом taxi i звичайно пофарбованi в бежевий колiр, iнодi можна зустрiти зелено-чорнi машини, в Алгарве можна зустрiти машини чорного кольору- це таксi люкс. У таксi обов'язково i лiчильник i розплачуватися прийнято по лiчильниковi. З 22 годин i до 6 ранку дii надбавка + 20% до тарифу. За багаж бiльше 20 кг iснуi невелика доплата, офiцiйна таблиця доплати за багаж на португальськiй та англiйськiй мовах висить у салонi таксi (звичайно на лiвому задньому склi). Прийнято давати чайовi приблизно 10% вiд вартостi проiзду.

Землетруси силою до 8 балiв i бiльше вiдмiчаються в краiнi в середньому один раз в 2 роки.

Коеф. сейсмiчноi небезпеки, що загалом варiюi вiд 0 до 2, для П. дорiвнюi 0,7.

Епiцентри, як правило, спiвпадають iз зонами регiональних тектонiчних розломiв.

Найбiльш сильнi землетруси (8,5 бали) пов'язанi з пiдводними, найбiльш активними тектонiчними структурами.

1.2 Природно-рекреацiйнi ресурси

Португалiя розташована в субтропiчному поясi. На пiвночi краiни знаходиться плоскогiр'я Месета. Переважають висоти 1000-1200 м над рiвнем моря, найбiльша 1991 м (в хр. Серра-да-Ештрела). На заходi гори круто обриваються до приморськоi рiвнини. Пiвденнiше рiчки Тежу розташована Португальська низовина, на сходi облямована плато з окр. кряжами висотою 600-1000 м. На крайньому пiвднi розташованi низькогiр'я Серра-де-Алгарве (вис. до 902 м), пiвденнi схили яких круто обриваються до прибережноi низовини. Рiки тАУ Тежу (Тахо), Дору (Дуеро), Гвадiана, Мондегу, Саду. Судноплавнi тiльки двi першi в нижнiй течii на вiдстанi 200 км вiд гирла. Долини рiк Дору (Дуеро) i Тежу (Тахо) верхнiх течiях вузькi i глибоко розрiзанi, нижче за течiiю розширюються i поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскi низовини. Клiмат краiни м'який. Зумовлений впливом Атлантичного океану.

Рельiф провiнцiй Мiнью на заходi i Траз-уш-Монтиш та Алту-Дору на сходi, на пiвнiч вiд рiчки Дору, гiрський. Провiнцiя Бейра, що тягнеться вiд рiчки Дору до верхiв'я рiчки Тежу, за винятком прибережноi рiвнини, також зайнята горами. У ii центральнiй частинi знаходиться вища точка Португалii - гора Ештрела (1993 м над р.м.). Родючi рiвнини в низов'я рiчки Тежу (провiнцiя Рiбатежу). Прибережна зона на пiвнiч i пiвдень вiд столицi краiни Лiсабона належить до провiнцii Ештремадура. На схiд i пiвдень вiд неi тягнеться провiнцiя Алентежу, з м'яким горбистим рельiфом, а всю пiвденну частину Португалii займають рiвнини провiнцii Алгарве, за природними умовами схожi з середземноморською зоною Пiвнiчноi Африки.

Найважливiшi кориснi копалини Португалii тАУ вольфрамовi, урановi, мiднi i залiзнi руди, вiдкрито ряд комплексних сульфiдних родовищ, що мiстять мiдь, свинець, цинк, срiбло, золото (табл. 1). Переважають невеликi родовища.

Таблиця 1. тАУ Основнi кориснi копалини Португалii станом на 2007-208 рр.

Кориснi копалини	Запаси		Вмiст корисного компоненту в рудах, Ва%	Частка у свiтi, %
	Пiдтвердженi	Загальнi
Барит, тис. т	100	100	85 (BaSO4)
Оксид берилiю, тис. т.	2,4	3	0,1 (ВеО)	1,1
Вольфрам, тис. т	25	25	0,4 (WO3)	1
Залiзнi руди, млн т	350	700	37(Fe)	0,2
Золото, т	5	45	4 г/т
Мiдь, тис. т	2600	4665	7,75 (Cu)	0,4
Пентоксид нiобiю, тис. т	1	2	0,15 (Nb2O5)	0,01
Олово, тис. т	70	85	2,6
Свинець, тис. т	1500	2000	1,2 (Pb)	1,2
Срiбло, т	6500	8000	40 г/т	1,2
Пентоксид танталу, т	150	200	0,03 (Та2O5)	0,2
Вугiлля, млн т	72	118
Цинк, тис. т	4500	6000	4,4 (Zn)	1,6
Уран, тис. т	7,3	8,75	0,08	0,3

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

РЖндустрiальна спадщина Украiни

РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму

Адаптивная физическая культура как наука

Аквааеробiка