Страхова послуга та ii реалiзацiя на ринку Украiни

Змiст.

1. Вступ.

2. Поняття страховоi послуги:

ВаВаВа а) Необхiднiсть та умови виникненняВаВаВаВаВаВаВаВаВа страховоi послуги.

ВаВаВа б) Функцii страховоi послуги.

Ва3. Особливостi реалiзацii страховоi послуги:

ВаВаВа а) Роль реклами в реалiзацii страхових послуг.

ВаВаВа б) Страховi агенти i брокери, iх функцii. Системи продажу страхових полiсiв.

Ва4. Стан страхового бiзнесу в Украiнi:

ВаВаВа а) Реалiзацiя страхових послуг в Украiнi на сьогоднiшнiй день.

ВаВаВа б) Проблеми та перспективи розвитку.

Ва5. Висновки.

ВаВаВа Лiтература.

Вступ

Послiдовний перехiд до ринковоi економiки обтАЩiктивно зумовлюi зростання потреби у страховому захистi всiх субтАЩiктiв ринку. Саме наявнiсть сакоi потреби та реальна можливiсть ii задоволення характеризують ступiнь розвитку економiки тiii чи iншоi краiни, дають уявлення про рiвень захищеностi ii юридичних та фiзичних осiб.

Початковим моментом на шляху до створення вiтчизняного страхового ринку i факт реальноi демонополiзацii страховоi дiяльностi i, як слiдство цього, достатньо швидкий рiст альтернативних страхових компанiй. Поступово складаiться економiчний простiр для дiяльностi страховикiв. В нашiй практицi формуються сотнi рiзних по статусу i формам власностi страхових органiзацiй. ЗтАЩявились якiсно новi види страхування. Однак, цей процес проходить неоднозначно. ПозначаiтьсяВа тягар помилок минулого, вiдсутнiсть законодавчоi бази, яка регулюi страховi вiдносини. Без обмiркованих законодавчих актiв, якi торкаються порядку органiзацii i дiяльностi страховикiв, неможливий нiякий ринок. Кожна з сторiн повинна мати можливiсть судовим шляхом добиватися виконання договору страхування. Законодавство i основою елономiчного порядку в страхуваннi. Держава, за допомогою спецiально уповноважених на те органiв повинна здiйснювати управлiння цим процесом, шляхом прийняття правових норм i здiйснювання нагляду за iхвиконанням.

Реформування всiii системи економiчних вiдносин, соцiальнi перетворення та трансформацiйнi зрушення, що вiдбуваються в Украiнi, надають особливоi ваги розвтАЩязанню проблем страхового захисту, спонукають до пошуку дiiвих механiзмiв акумуляцii ресурсiв страховикiв i страхувальникiв та iх ефективного використання пiд час реалiзацii страховоi подii. Свiтовий досвiд переконуi: де створену сучасну систему страхового захисту, там забезпечуiться бiльш високий рiвень стабiльностi народногосподарського вiдтворювального процесу, досягаiться соцiальна злагода, гарантуiться високий рiвень життя населення. Отже, формування страхового ринку Украiни та забезпечення умов для його надiйного функцiонування тАУ проблема надзвичайноi ваги i потребуiВа як глибоких наукових розробок, так i активних практичних дiй з боку держави, суспiльства в цiлому.

Розвиток суспiльства обумовив необхiднiсть переходу до страхового ринку, функцiонування якого спираiться на вивчення та використання економiчних законiв, в першу чергу закону вартостi, закону попиту та пропозицii. Такий перехiд неминучий, тому, що тiльки на його основi треба подолати штучно вузькi рамки використання страхування в економiцi, забезпечити його цивiлiзований розвиток i iнтеграцiю на шляху суспiльно-економiчного прогресу.

Здiйснювати перехiд до вiтчизняного страхового ринку треба швидко i рiшуче. В рiзкому та обгрунтованому скороченнi строкiв цього перiоду повинна бути одна з специфiчних рис становлення ринкових вiдносин в страховiй справi нашоi краiни.

Повноцiнний страховий ринок неможливий без конкуренцii, яка багато рокiв трактувалась нашою економiчною наукою, виключно як рушiйний феномен капiталiстичноi системи. Ми закривали очi на те, що конкуренцiя позитивно впливаi на характер та динамiку господарчого життя, стимулюючи поновлення та розширення страхових послуг, впровадження в процес страхування останнiх науково-технiчних досягнень i органiзацiйно-управлiнських новацiй.

За весь перiод iснування Радянськоi держави страхування, як i вся економiка, було монополiзовано державою. Дiяльнiсть страховоi системи в межах Мiнiстерства фiнансiв була пiдпорядкована iнтересам бюджету, переважали фiскальнi початки в шкодуВа розвитку страховоi справи. Державою допускались безповоротнi примусовi вилучення з страхових фондiв великих коштiв на покриття бюджетного дефiциту. Страхування перетворилось в допомiжну галузь державних фiнансiв.

Сьогоднi iснуi гостра потреба в нетрадицiйному пiдходi до висвiтлення питань страхування з позицiй ринковоi економiки. Цю потребу викликаiВа мiцно затверженi в нашому суспiльствi направлення на проведення радикальних економiчних реформ. Необхiднiсть поновлення пiдходiв до страховоi справи очевидна. Головний момент новини в тому, що органiзатори страхування повиннi бути пiдготовленi на професiйному рiвнi. Потрiбнi iдинi методологiчнi пiдходи i велика кiлькiсть висококвалiфiкованих страхових кадрiв.

1. Поняття страховоi послуги.

а) Необхiднiсть та умови виникненняВаВаВаВаВа страховоi послуги.

Протягом тривалого часу перед суспiльством стоять проблеми вiдшкодування втрат, що виникають внаслiдок природного стихiйного лиха (землетрусу, пожежi, повенi, засухи), або згубних дiй, зумовлених людською дiяльнiстю, суспiльними протирiччами. Великоi шкоди завдаi людинi хвороба, втрата працездатностi. З подальшим розвитком суспiльних вiдносин, ускладненням економiчних звтАЩязкiв, посиленням взаiмозалежностi мiж рiзними видами господарювання зростаi й необхiднiсть забезпечення стабiльностi економiчного i соцiального розвитку.

Страхування, як економiчне явище iснуi багато столiть. З давнiх давен у людей виникла потреба вiдшкодування збиткiв. Особливо гостро ця потреба виявлялась у торговцiв. РЖ це зрозумiло, адже iх дiяльнiсть була особливо ризиковою, обтАЩiктивно зумовлювалась природними та соцiально-етичними чинниками.

Конкретнi приклади щодо таких угод щодо вiдшкодування втрат вiд розбiйницьких нападiв, крадiжок, iнших нещасних випадкiв у перiод просування караванiв з товарами, знаходимо у законах вавiлонського царя Хаммурапi, тобто ще за двi тисячi рокiв до нашоi ери

Потреба у страховому захистi особливо стаi вiдчутною при здiйсненнi морськоi торгiвлi. Розвиток торгiвлi обтАЩiктивно зумовлюi необхiднiсть, з одного боку, нагромаджувати певний розмiр капiталу, а з iншого тАУ його надiйного захисту. Потреба у великих коштах спонукала купцiв звертатись за кредитом. Для отримання кредиту необхiднi були гарантii щодо його вчасного повернення. Отже, i той, хто надавав позику, i той, хто ii отримував, вимушенi були страхувати своi капiтали.

У перiод середньовiчча в Украiнi значну роль у торгових звтАЩязках вiдiгравали чумаки. Вони купували на Чорному i Азовському морях рибу i сiль i продавали iх у рiзних куточках краiни, долаючи величезнi вiдстанi. Дуже важкою i небезпечною водночас була у них робота, великим був i ризик. Нерiдко траплялись i напади розбiйникiв. Такi умови дiяльностi чумакiв спонукали iх до колективноо захисту, спiльного вiдшкодування збиткiв. Неписанi , алеВа беззастережнiВа щодоВа виконання,Ва закониВаВаВаВаВа чумацькогоВа життяВаВа передбачалиВа вiдшкодуванняВа заВа коштиВа артiлiВа втратуВа волаВа томуВа чумаковiВа уВа якогоВа вiнВа загинув.

ЯкВа свiдчитьВа iсторичнийВа досвiд, саме страхування можеВа значноюВа мiроюВа забезпечуватиВа економiчнiВаВа можливостiВа дляВа безперервногоВа вiдтворювальногоВа процесу вВа народогосподарськiй дiяльностi. ЕкономiчнаВа природа страховоi послугиВа виявляiтьсяВа уВа грошовомуВа вiдшкодуваннi збиткiв,Ва щоВа виниклиВа внаслiдокВа непередбачувальних,ВаВа або передбачувальних, але невiдворотних згубних подiй.

б) Функцii страховоi послуги.

Страхування тАУ певний вид договiрних громадсько-правових вiдносин по захисту майнових iнтересiв громадян чи юридичних осiб в разi настання певних випадкiв за рахунок грошових фондiв, якi формуються шляхом сплати цими особами страхових вiдшкодувань або вчення ними страхових взносiв.

Маi мiсце схожiсть страхування з кредитом, особливо при страхуваннi життя, але маються й певнi вiдмiнностi, якi полягають в тому, що кредит передбачаi повернення власнику наданих у тимчасове користування коштiв з певним вiдсотком, а страховi нагромаджувальнi внески тАУ не завждиВа передбачаютьВа i бiльш того, навiть за умови повернення iх iз процентом, останнiй не може бути завiдомо фiксованим.

Страхова послуга тАУ товар, який пропонуi страхова компанiя страхувальнику за певну плату.

ВизначаютьВаВа здебiльше триВаВа функцii страховоi послуги:

1. Властива формуванню страхового фонду, який створюiться для вiдшкодування втрат, що виникають внаслiдок реалiзацii певних страхових випадкiв.

2. Спрямована на безпосережнi грошове вiдшкодування збиткiв, яке зазнали страхувальники. Саме через цю функцiю найповнiше реалiзуiться обтАЩiктивна потреба у страховому захистi.

3. Зумовлюiться специфiкою економiчних вiдносин, що виникають мiж страхувальником i страховиком. Оскiльки страховик бере на себе ризик i зобовтАЩязуiться вiдшкодувати збитки при його настаннi, то вiн економiчно зацiкавлений створити умови для обмеження ризику. Щоб досягти цього, страховик обумовлюi дii страхувальника вiдносно недопущення збiльшення ступеня ризику i намагаiться сам створити умови для упередження втрат страхувальника. Страховик також зацiкавлений в упорядкуваннi законодавства, чiткому визначеннi меж громадськоi економiко-правовоi вiдповiдальностi страхувальника

Цим визначаiться суттiва особливiсть страховоi послуги як самостiйноi економiчноi категорii. Логiка становлення та розвитку процесу страхового захисту може бути подана схематично.

Схема 1. Система взаiмозвтАЩязкiв мiж страхувальникомВаВаВаВаВаВа

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа РЖ страховиком.[1]

6

1. Здатнiсть вiдшкодувати збитки страхувальника, покрити власнi поточнi витрати i отримати прибуток.

2. ЗобовтАЩязання страховика

3. Страхова вiдповiдальнiсть перед страхувальником

4. Можливiсть вiдшкодування збиткiв та забезпечення майбутнiх потреб, спричинених випадковими подiями, за певну плату.

5. Страховi премii (внески).

6. ЗобовтАЩязання страхувальника.

7. Виплата страхових сум (реалiзацiя страхового iнтересу).

8. Усвiдомлення потреби з вибором засобiв ii реалiзацii.

9. Узгодження страхових iнтересiв страхувальника i страховика.

Страховик вбачаi свiй економiчний iнтерес у тому, що за певних обставин ризик не реалiзуiться, певна подiя не вiдбудеться, i вiн отримаi сплачену страхувальником премiю для власного використання. Економiчний iнтерес страховика спонукаi цого до пошуку дiiвих механiзмiв обмеження втрат вiд можливого настання застрахованого ризику. Цього можна досягти кiлькома шляхами:

ü По-перше, стимулювати страхувальника провести необхiднi запобiжнi заходи щодо усунення, або обмеження факторiв, що породжують ризик.

ü По-друге, страховик прагнеВа розкласти втрати вiд настання страхового випадка на найширше коло страхувальникiв, тому,страховик проводить активну економiчну полiтику щодо збiльшення чисельностi страхувальникiв. Чим бiльшою i кiлькiсть бажаючих застрахуватись вiд певного ризику, тим реальнiшою i ймовiрнiсть, що з кожним окремим страхувальником певна страхова подiя не вiдбудеться, отже, i не виникаi потреби для страховика вiдшкодовувати йому збитки, а сплачена страхувальником страхова премiя може бути використована страховиком на свiй розсуд.

Економiчний iнтерес страхувальника виявляiться у тому, що вiн знаi про iмовiрнiсть певного ризику, реалiзацiя якого може призвести до небажаних економiчних наслiдкiв. Аби уникнути втрат вiд ризикових подiй чи зменшити iх економiчнi наслiдки страхувальник погоджуiться за певну плату перекласти повнiстю або частково свiй ризик на страховика. Таким чином, страхувальник свiдомо погоджуiться сплатити страховику певну частку своiх коштiв заради вiдшкодування втрат при настаннi страхового випадку. Але, якщо страховий ризик не реалiзуiться, страхувальник, згiдно умов договору, втрачаi повнiстю чи частково сплачену страховику страхову премiю.

Таким чином страхувальник економiчно зацiкавлений сплачувати частину можливих втрат в сбмiн на право отримати вiдшкодування усього обсягу страховоi суми у разi настання страхового випадку. Страхувальник платить за гарантiю пiдтримки у скрутних умовах, за впевненiсть у стабiльному розвитку, за можливiсть забезпечення безперервностi процесу вiдтворення господарськоi дiяльностi.

2. Особливостi реалiзацii страховоi послуги.

а) Маркетинг в реалiзацii страхових послуг.

Страховий продукт тАУ набiр послуг по попередженню i лiквiдацii наслiдкiв конкретного перелiку подiй, якi визначенi в договорi про страхування, який надаi клiiнту компанiя. Вiн включаi в себе основнi i доповнюючи послуги. Головний змiст продукту тАУ це вiдшкодування збитку при настаннi страхового випадку. Воно виявляiться в певному наборi страхових послуг. В простiшому видi це може бути виплата грошового вiдшкодування, однак, частiш за все iiВа замiщуi цiлий комплекс послуг, спрямованих на лiквiдацiю наслiдкiв страхового випадку. Так, у випадку страхування квартири, або будинку компанiя може вiдновити пошкоджене майно або з використанням органiзацiй, або силами своii ремонтноi майстернi. При цьому юридична служба страховика бере на себе вiдповiдальнiсть по оформленню документiв в мiлiцii, а також, представляi клiiнта в ходi адмiнiстративного слiдства. Цi послуги i оболонкою i втiленням основного змiсту страхового продукту тАУ лiквiдацii наслiдкiв страхового випадку.

Крiм того, продукт може включати в себе низку додаткових послуг, безпосередньо не повтАЩязаних зi страхуванням. Сюди вiдноситься, наприклад, включення страахувальника в дисконтну систему, юридичне i податкове консультування не пов'язане зi страхуванням, допомого при експлуатацii майна, яке страхуiться ( характерний приклад тАУ включення в полiс автострахування екстренноi технiчноi допомоги на випадок поломки автомобiля).

Багато компанiй роблять помилку, коли зводять суть свого продукту тiльки до виплати вiдшкодування при настаннi страхового випадку. Кiнцевою послугою страховика по можливостi повинна бути не грошова виплата, а швидка лiквiдацiя наслiдкiв страхового випадку. Це може бути, наприклад вiдновлення пошкодженого майна тАУ ремонт будинку або автомобiлю. Формула страхового продукту Влпослуга за грошiВ» бiльш зрозумiла для споживача, чим формула Влгрошi за грошiВ», яка часто використовуiться компанiями. В останньому варiантi у страхувальника з'являiться питання : а навiщо страхуватися, якщо можна просто заощадити грошi про всяк випадок? Тодi як при вiдновленнi майна силами страховика клiiнту зрозумiло, що вiн платить за гарантiю швидкого позбавлнння вiд проблем при аварii чи стихiйному лисi. Послуга страховика в цьому випадку тАУ надiйне позбавлення вiд страху, головного болю, впевненiсть в тому, що компанiя знiмаi з клiiнта вантаж вiдповiдальностi за майбутнi, даi надiю в поiднаннi з психологiчним комфортом.

Реалiзацiя страхових послуг тАУ кiнцева мета i сенс iснування страхових компанiй. Якщо страховi послуги знаходять збут, тобто укладаються договори, продаються страховiВа полiси то це означаi, що запропонованi страховиком страховi продукти мають в очах страхувальника споживну вартiсть, конкретну кориснiсть, а також, що iснуi попит на даний вид послуг.

Полiси, якi представляють собою повноцiнний захист вiд тАЮголовного болютАЭ, i найбiльш цiнними для споживачiв. В цьому криiться один iз залогов розвитку страхування тАУ компанiям перш за все, потрiбно орiiнтуватися на продаж страхувальнику кiнцевоi послуги, яка включаi в себе весь комплекс дiй, повтАЩязаних зi швидкою i безболючою для клiiнта лiквiдацiiю наслiдкiв страхового випадку.

Як будь-яка послуга, страховий продукт маi певну цiннiсть або якiсть. Його можна розкласти на декiлька частин.

1. Вiдповiднiсть страхового покриття страхам i опасiнням клiiнта. Чим вище значимiсть для споживача небезпеки, яка страхуiться, тим вища споживча вартiсть (споживча якiсть ) продукту.

2. Технiчнi складники якостi. Сюди вiдносяться

В· Широта i повнота страхового покриття (набiр ризикiв, якi страхуються i страховi суми по ним), а також його вiдповiднiсть тим ризикам, вiд яких хоче захиститися клiiнт.

В· Перелiк основних i додаткових послуг, якi входять до страхового продукту та оцiнка iх з точки зору споживача.

3. Якiсть сервiсу. Це поперед всього.

В· Своiчасне, швидке i повне виконання дiй по укладенню угоди страхування та по поточному обслуговуванню контракту

В· Швидке, повне, обов`язкове та справедливе врегулювання страхових випадкiв.

В· Ввiчливiсть та пунктуальнiсть персоналу, попереднiсть в обслуговуваннi.

Цей перелiк зформован з точки зору споживача, а не страховика.

В нього внесенi як властивостi самоiВа компанii (наприклад, ввiчливостi персоналу або обовтАЩязковiсть виплати вiдшкодування).Однак з точки зору маркетингу такий пiдхiд являiться обТСрунтованим: споживачу все одно, до якоi категорii вiдноситься та чи iнша властивiсть страховоi послуги.

ВаТреба вiдмiтити, що швидкiсть i повнота виплат тАУ це прояв надiйностi компанii. А така складова якостi, як вiдповiднiсть продукту сподiванням споживача в частинi ризикiв, якi страхуються вiдображаi значимiсть рiзних небезпек для страхувальникiв.

Можна вiдмiтити, що в перелiку якостей страхового продукту не внесена його вартiсть. Як вважаiться, ii краще розглядати поза якостi страховоi послуги у виглядi ii еквiваленту або протидii. Це даi можливiсть оцiнювати якiсть страхового продукту на основi здатностi споживача платити за нього: висока споживча оцiнка якостi послуги втiлюiться в значному обсязi продажу.

Маркетинг як метод управлiння комерцiйною дiяльнiстю страхових компанiй i метод дослiдження ринку страхових послуг зтАЩявився порiвняно недавно.

Захiднi страховi компанii почали широко використовувати його на початку 60-х рокiв; однак поняття тАЮмаркетингтАЭ на ринку страхових послуг стало бiльш широким, але до цих пiр немаi чiтких меж його визначення.

Маркетинг може бути визначений як ряд функцiй страховоi компанii, яка включаi в себе планування, цiноутворення, рекламування, органiзацiю мережi просування страхових полiсiв, виходячи з реального i потенцiйного попиту на страховi послуги.

Служба маркетингу страховоi компанii розглядаiться як мозковий центр, як джерело iнформацii i рекомендацiй по багатьох питань поточноi i перспективноi дiяльностi страховика. Центральною фiгурою страхового ринку стаi страхувальник, iнтересами i потребами якого в страховому захистi визначаiться дiяльнiсть страховика.

Двома основними функцiями маркетингу в страховiй компанii i:

1. формування попиту на страховi послуги.

2. задоволення страхових потреб.

Формування попитутАУ цiлеспрямована дiя на потенцiйних покупцiв з цiллю пiдвищення iснуючого рiвня попиту до бажаного рiвня, який наближаiться до рiвня пропозицii даноi компанii.

Задоволення страхових потреб. РеалiзацiяВа цiii функцii за допомогою високоi культури страхового обслуговування i задатком нового попиту на страховi послуги. Страховi компанii витрачають великi коштиВа на вдосконалення органiзацii продажу страхових полiсiв, полiпшення обслуговування клiiнтiв i пiдтримання iмiджу.

Маркетинг страховика спираiться на такi основнi принципи:

В· глибоке вивчення контАЩюнктури страхового ринку.

В· Сегментацiя страхового ринку (видiлення секторiв тАУ особистого i майнового страхування)

В· Гнучке реагування на запроси страхувальникiв

В· РЖнновацiя (постiйне вдосконалення модифiкацii, пристосування страхових продуктiв до потреб ринку)

На сьогоднi пiклування про якiсть страхового продукту виходить на перший план. Без достатньо високоi споживчоi оцiнки якостей послуги неможливо досягти зниження текучостi клiiнтури тАУ ii тАЮфiделiзацii,тАЭ так як незадоволенi страховики не погодяться на продовження полiсiв.

Висока якiсть страховоi послуги дозволяi страховику перейти до активного пошуку нових клiiнтiв як основи для пiдтримки власноi рентабельностi до опори на постiйну фiделiзовану клiiнтуру.

Роль якостi страхового продукту в забезпеченнi процвiтання страховоi компанii можна проiлюструвати схемою.

Орiiнтацiя страховика на залучення новоi клiiнтури (стратегiя тАЮмисливцятАЭ)

Укладання новихВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Забезпечення якостiВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Оцiнка вiдношенняВа

багаточисельнихВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа страхового продуктуВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа цiна тАУ якiсть як дуже

договорiв страхуванняВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВагарного

Пошук новихВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Слабка фiделiзацiя

клiiнтiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа СтраховикВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа клiiнтури

Пiдвищення цiн ВаВаВаВаВаВаВаВа Низькi фiнансовiВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Низька дохiднiсть

на страховуюВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа результати компанiiВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа клiiнтури

продукцию

Орiiнтацiя страховика на фiделiзацiю клiiнтури (стратегiя ВлсадiвникаВ»)

Укладення новихВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВа Забезпечення якостi ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаоцiнка спiввiдношення

небагаточисельнихВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Страхового продуктуВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа цiна тАУ якiсть як дуже

договорiв страхуванняВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа гарного

пошук новихВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВа Високая стiйкiсть

клиентiвВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВа СтраховикВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа клiiнтури

зниження цiнВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВа Гарнi фiнансовiВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Висока дохiднiсть

на страховуВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа результати компанiiВаВаВаВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа клиiнтури

продукцiю

Основнi зусилля страховика

Допомiжнi зусилля страховика

Рис.1. Мiсто полiтики якостi страхового продукту в забезпеченнi доходностi i стiйкостiВа страховоi компанii.

Визначення ринку страхових послуг тАУ найбiльш важливий момент дослiдження. Задача вивчення ринку вВа виявленнi мiсць, де i попит на страховi послуги, якою i мотивацiя страхових iнтересiв i наскiльки вже задоволений цей попит компанiями-конкурентами.

Аналiз i прогнозування контАЩюнктури страхового ринку i його другою важливою метою i завданням. КонтАЩюнктура страхового ринку тАУ сукупнiсть факторiв i умов, в iх взаiмному звтАЩязку i даючих уяву про страховий ринок на даний момент часу.

Вивчення потенцiйних можливостей страхових компанiй-конкурентiв на даному страховому ринку проводиться з метою виявлення умов конкуренцii i створення дiловоi стратегii поведiнки на ринку.

На основi аналiзу величини незадоволеного попиту на страховi послуги по обтАЩiмам i i видам послуг, а також своiх технiчних i фiнансових можливостей страхова компанiя розробляi Ваплан дiловоi стратегii по засвоiнню страхового ринку що вивчаiться, визначаються конкретнi строки, здiйснюiться контроль за його виконанням, вносяться виправлення в ходi практичноi реалiзацii.

Характеризуючи практичний маркетинг страховоi компанii, слiд звернути особливу увагу на роль реклами в реалiзацii страхових послуг. Без цiлеспрямованоi i наполегливоi реклами у страховому ринку обiйтися дуже важко.

Реклама тАУ це платне, спрямоване на певну категорiю потенцiйних покупцiв повiдомлення, що здiйснюiться через засоби масовоi iнформацii, чи будь-яким iншим способом публiчного звертання i агiтуi на користь певного товару, в даному випадку страховоi послуги.

До страховоi реклами предтАЩявляються наступнi оснвнi вимоги:

В· Правдивiсть

В· Конкретнiсть

В· Адреснiсть

В· Плановiсть

Для будь-якоi страховоi компанii реклама i обовтАЩязковою передпосилкою для здiйснення акту укладення договору страхування, хоча вплив на потенцiйного страхувальника здiйснюiться як до здiйснення цього акту, так i пiсля неi.

Всi рекламно-iнформацiйнi заходи нацiленi на досягнення двох основних задач: представлення страховоi компанii народу i створення iмiджу страховика.

Основними принципами реклами i:

1. Принцип вивчення компанii споживачем. Потенцiйнi страхувальники повиннi як мiнiмум знати про компанiю наступне: що, як, коли можна.

2. цiлеспрямованiсть. Повинна бути простою по формi i змiсту i пiдкреслювати головне.

3. повторення.

Факторами, якi визначають прийняття рiшення про страхування i , з одного боку, висока оцiнка ризику, який страхуiться (чуттiвiсть до ризику), якiсть страхового продукту, а, з iншого боку, його цiна. Якщо споживач бажаi убезпечити власне майно вiн приймаi рiшення про страхування, а потiм вибираi вiдповiдний страховий продукт i компанiю, яка його надаi. Набiр факторiв, по яким проводиться оцiнка якостi страховоi послуги, а також iх значущiсть , можна визначити як i iншi характеристики ринку , шляхом соцiологiчних дослiджень. Значущiсть якостей страхового продукту для страхувальникiв тАУ фiзичних i юридичних осiб тАУ за результатами соцiологiчних дослiджень :

ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа Таблиця 1.

Значущiсть якостей страхового продукту для населення

б)Ва РЖнфраструктура страхового ринку. Страховi агенти i брокери, iх функцii.

Системи продажу страхового продукту.

Просуванням страхових послуг вiд страховика до страхувальника займаються страховi агенти i брокери.

Страховими агентами можуть бути фiзичнi, або юридичнi особи, що дiють вiд iменi та за дорученням страховика. Страховi агенти беруть на себе частину обовтАЩязкiв страховика. Через них страховик може здiйснювати укладання договорiв страхування, маi можливiсть отримувати страховi платежi. Також забезпечують надання страхового вiдшкодування у разi настання страхового випадку. Страховi агенти на страховому тинку представляють iнтереси страховика, дiють вiд його iменi та за його дорученням.

Агент може виконувати:

В· пiдготовку договорiв

В· укладення договорiв

В· обслуговування доворiв

В· оформлення документiв для виплати вiдшкодування

В· виплати страхових сум i вiдшкодувань

Робота в якостi страхового агента потребуi вiд кандидата не тiльки знань в областi страхування, але i психологii людей. Критерiями професiйного вiдбору слугують наступнi показники:

В· комунiкацiйнiсть

В· зовнiшня привабливiсть

В· швидкiсть реагування

В· рiвень культури, як мiнiмум тАУ середня освiта

В· фiнансовий стан кандидата (вiдсутнiсть претензiй з боку податковоi служби)

Страховими агентами тАУ юридичними особами можуть бути: бюро брачних знайомств, туристичнi агенцii, юридичнi консультацii i нотарiальнi контори. Сукупнiсть юридичних осiб, якi виступають як страховi агенти, створюi альтернативну мережу розповсюдження даного страховика.

На страховому ринку i рiзноманiтнiсть видiв виплат за посередницьку дiяльнiсть:

Провiзiя тАУ плата страховому агенту за посередницьку дiяльнiсть та за укладенi зi страхувальником договори страхування.

Додатковi виплати тАУ складаються iз виплати страховиком коштiв, спрямованих на забезпечення необхiдних умов для виконання страховими агентами своiх функцiй.

Вместе с этим смотрят: