Управлiння банкiвськими ризиками (на прикладi ВАТ КБ "РЖпобанк")

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: Управлiння банкiвськими ризиками

(на прикладi ВАТ КБ “РЖПОБАНК”)

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ.ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

1.1 Сутнiсть та класифiкацiя банкiвських ризикiв

1.2 Процес управлiння банкiвськими ризиками

1.3 Методи зниження банкiвських ризикiв

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. АНАЛРЖЗ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ (НА ПРИКЛАДРЖ ВАТ КБ “РЖПОБАНК”)

2.1 Загальна характеристика дiяльностi та органiзацii ризик-менеджменту в ВАТ КБ “РЖПОБАНК”

2.2 Управлiння фiнансовими цiновими ризиками банку

2.3 Управлiння фiнансовими нецiновими ризиками банку

2.4 Управлiння функцiональними ризиками банку

РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ПРЖДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

3.1 Пропозицii щодо пiдвищення ефективностi управлiння фiнансовими цiновими ризиками банку

3.2 Пропозицii щодо пiдвищення ефективностi управлiння фiнансовими нецiновими ризиками банку

3.3 Пропозицii щодо пiдвищення ефективностi управлiння функцiональними ризиками банку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ

Дипломна робота мiстить 100 сторiнок, 22 таблицi, 14 рисункiв, список лiтератури з 114 найменувань, 4 додатки.

Управлiння банкiвськими ризиками (на прикладi ВАТ КБ “РЖПОБАНК”)

Предметом дослiдження i комплексний процес управлiння ризиками дiяльностi в комерцiйному банку.

Об’iктом дослiдження виступають результати дiяльнiсть ВАТ КБ “РЖпобанк” в галузi управлiння банкiвськими ризиками на порiвняльному фонi результатiв дiяльностi iнших банкiв банкiвськоi системи Украiни.

Мета роботи полягаi в визначеннi шляхiв пiдвищення ефективностi управлiння банкiвськими ризиками в комерцiйних банках.

Завданнями роботи i:

iдентифiкацiя сутностi та структури ризикiв банкiвськоi дiяльностi;

дослiдження методологii управлiння банкiвськими ризиками та мiнiмiзацii iх впливу на дiяльнiсть комерцiйного банку;

аналiз ефективностi управлiння банкiвськими ризиками в ВАТ КБ “РЖпобанк”;

iдентифiкацiя основних недолiкiв та необхiдних напрямкiв удосконалення комплексу банкiвського ризик-менеджменту в ВАТ КБ “РЖпобанк”;

розробка пропозицiй по впровадженню удосконаленоi системи управлiння цiновими, нецiновими, операцiйними та функцiональними ризиками в дiяльностi ВАТ КБ “РЖпобанк”.

За результатами дослiдження сформульованi основнi практичнi пропозицii, якi iнтегрують управлiння групами банкiвських ризикiв та пропонують впровадження в дiяльностi банку:

в групi фiнансових цiнових ризикiв тАУ методологii ГЕП-менеджменту;

в групi фiнансових нецiнових ризикiв тАУ скоринг-методологiю кредитного менеджменту;

в групi функцiональних ризикiв тАУ впровадження автоматизованих CRM тАУ систем, якi контролюються “iнтелектуальними системами спiльних знань”.

Одержанi результати можуть бути використанi в практичнiй дiяльностi ВАТ КБ “РЖпобанк” (м.Киiв).

Рiк захисту роботи 2008

ВСТУП

Ризик невiд’iмна складова частина людського життя. Вiн породжуiться невизначенiстю, вiдсутнiстю достатньо повноi iнформацii про подiю чи явище, та неможливiстю прогнозувати розвиток подiй. Ризик виникаi тодi коли рiшення вибираiться з декiлькох можливих варiантiв i немаi впевненостi , що воно найефективнiше. Водночас ризик слiд розглядати як невiд’iмний елемент процесу iснування органiзацii на ринку.

Актуальнiсть теми дипломноi роботи полягаi в тому, що фактично якщо основною метою функцiонування органiзацii i максимiзацiя прибутку, то прибуток i винагородою за вдало взятий на себе економiчний ризик в дiлових операцiях. В той же час, комерцiйний банк, як фiнансовий посередник, практично бере на себе ризики як власноi дiяльностi, так i ризики своiх клiiнтiв, поiднуючи ризики активних операцiй клiiнтiв банку з позиченими коштами з ризиками клiiнтiв, у яких банк залучив кошти на зворотнiй основi та передав iх в активнi операцii.

Управлiння банкiвськими ризиками тАУ це процес, за допомогою якого банк виявляi (iдентифiкуi) ризики, проводить оцiнку iх величини, здiйснюi iх монiторинг i контролюi своi ризиковi позицii, а також враховуi взаiмозв’язки мiж рiзними категорiями ризикiв.

Комплекс дiй з банкiвського ризик-менеджменту маi на метi забезпечити досягнення наступних цiлей:

ризики мають бути зрозумiлими та усвiдомленими банком та його керiвництвом;

ризики мають знаходитись в межах рiвнiв толерантностi, встановлених спостережною радою банку;

рiшення з прийняття ризикiв мають вiдповiдати стратегiчним завданням дiяльностi банку;

рiшення з прийняття ризику мають бути конкретними та чiткими;

очiкувана дохiднiсть операцiй маi компенсувати витрати на прийняття ризику;

розподiл капiталу банку маi вiдповiдати розмiрам ризикiв, на якi наражаiться банк;

стимули до досягнення високих результатiв дiяльностi банку мають узгоджуватися з рiвнем толерантностi банку до ризику.

Враховуючи вищенаведене, предметом дипломного дослiдження i комплексний процес управлiння ризиками дiяльностi в комерцiйному банку.

Об’iктом дипломного дослiдження i результати дiяльнiсть ВАТ КБ “РЖпобанк” в галузi управлiння банкiвськими ризиками на порiвняльному фонi результатiв дiяльностi iнших банкiв банкiвськоi системи Украiни.

Метою дипломного дослiдження i визначення шляхiв пiдвищення ефективностi управлiння банкiвськими ризиками в комерцiйних банках.

Завданнями дипломного дослiдження i:

iдентифiкацiя сутностi та структури ризикiв банкiвськоi дiяльностi;

дослiдження методологii управлiння банкiвськими ризиками та мiнiмiзацii iх впливу на дiяльнiсть комерцiйного банку;

аналiз ефективностi управлiння банкiвськими ризиками в ВАТ КБ “РЖпобанк”;

iдентифiкацiя основних недолiкiв та необхiдних напрямкiв удосконалення комплексу банкiвського ризик-менеджменту в ВАТ КБ “РЖпобанк”;

розробка пропозицiй по впровадженню удосконаленоi системи управлiння цiновими, нецiновими, операцiйними та функцiональними ризиками в дiяльностi ВАТ КБ “РЖпобанк”.

РЖнформацiйною базою дослiджень i фiнансово-економiчна iнформацiя про дiяльнiсть ВАТ КБ “РЖпобанк” у 2006 тАУ2007 роках, банкiвське та нормативне законодавство Украiни, нормативна та статистична iнформацiя РЖнтернет-сайтiв Нацiонального банку Украiни та Асоцiацii банкiв Украiни в мережi РЖнтернет, спецiалiзованi банкiвськi перiодичнi видання, монографii та навчальнi посiбники з питань ризикiв банкiвськоi дiяльностi.

Методами дослiдження i: iндукцiя та дедукцiя, аналiз та синтез, метод порiвнянь та аналогiй, економiко-математичнi, статистичнi, методи розрахунку нормативних показникiв рiвней банкiвських ризикiв, метод порiвняння статистичних показникiв банкiвських ризикiв дослiджуiмого банку з характерними показниками для банкiв банкiвськоi системи Украiни.

Практична цiннiсть отриманих результатiв дипломноi роботи полягаi в обгрунтуваннi доцiльностi впровадження в комерцiйному банку на стадii становлення та розвитку сучасноi системи ризик-менеджменту, яка даi можливiсть своiчасно iдентифiкувати, контролювати та надавати пропозицii по зниженню банкiвських ризикiв в дiяльностi банку. Основними практичними пропозицiями, якi iнтегрують управлiння групами банкiвських ризикiв, пропонуiться впровадження в дiяльностi банку:

в групi фiнансових цiнових ризикiв тАУ методологii ГЕП-менеджменту;

в групi фiнансових нецiнових ризикiв тАУ скоринг-методологiю кредитного менеджменту;

в групi функцiональних ризикiв тАУ впровадження автоматизованих CRM тАУ систем, якi контролюються “iнтелектуальними системами спiльних знань”.

Робота пройшла апробацiю в ВАТ КБ “РЖпобанк”(м.Киiв).

РОЗДРЖЛ РЖ

ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

1.1 Сутнiсть та класифiкацiя банкiвських ризикiв

В економiчнiй лiтературi та практицi термiн "ризик" вживають досить часто i залежно вiд контексту в це поняття вкладаiться рiзний змiст, оскiльки визначення ризику багатогранне. У найширшому розумiннi ризиком називають невизначенiсть щодо здiйснення тiii чи iншоi подii в майбутньому. У сучаснiй банкiвськiй практицi процес управлiння ризиками розглядаiться як ключовий напрям менеджменту. Велика увага придiляiться вивченню ризикових сфер i основних видiв ризикiв, пошуку ефективних методiв iх оцiнювання, контролю та монiторингу, а також створенню вiдповiдних систем управлiння [30].

Ризик вимiрюiться ймовiрнiстю того, що очiкувана подiя не вiдбудеться i не призведе до небажаних наслiдкiв. У банкiвськiй справi, як i в iнших видах бiзнесу, ризик пов'язують передусiм з фiнансовими втратами, що виникають у разi реалiзацii певних ризикiв. Оскiльки повнiстю уникнути ризикiв неможливо, ними можна i потрiбно свiдомо керувати, пам'ятаючи про те, що всi види ризикiв взаiмопов'язанi i iхнiй рiвень постiйно змiнюiться пiд впливом динамiчного оточення.

Безсумнiвно, що ризик i ймовiрна категорiя, i в цьому змiстi найбiльше обТСрунтовано з наукових позицiй характеризувати i вимiряти його як iмовiрнiсть виникнення визначеного рiвня втрат [60].

Строго говорячи, при всебiчнiй оцiнцi ризику варто було б установлювати для кожного абсолютного чи вiдносного значення величини можливих втрат вiдповiдну iмовiрнiсть виникнення такоi величини.

Побудова кривоi iмовiрностей (чи таблицi) покликана бути вихiдною стадiiю оцiнки ризику. Але стосовно до пiдприiмництва це найчастiше надзвичайно складна задача. Тому практично приходиться обмежуватися спрощеними пiдходами, оцiнюючи ризик по одному чи декiльком показникам, що представляють узагальненi характеристики, найбiльш важливi для судження про прийнятнiсть ризику.

Розглянемо деякi з головних показникiв ризику. З цiiю метою спочатку видiлимо визначенi областi чи зони ризику в залежностi вiд величини втрат (рис. 1.1) [60].

Рис.1.1. Схема зон ризику

Область, у якiй втрати не очiкуються, назвемо безризиковою зоною, iй вiдповiдають нульовi втрати (перевищення прибутку).

Пiд зоною припустимого ризику будемо розумiти область, у межах якоi даний вид пiдприiмницькоi дiяльностi зберiгаi свою економiчну доцiльнiсть, тобто втрати мають мiсце, але вони менше очiкуваного прибутку.

Границя зони припустимого ризику вiдповiдаi рiвню втрат, рiвному розрахунковому прибутку вiд пiдприiмницькоi дiяльностi.

Наступну бiльш небезпечну область будемо називати зоною критичного ризику. Це область, яка характеризуiться можливiстю втрат, що перевищують величину очiкуваного прибутку, аж до величини повного розрахункового виторгу вiд пiдприiмництва, що представляi суму витрат i прибутку.

РЖнакше кажучи, зона критичного ризику характеризуiться небезпекою втрат, що свiдомо перевищують очiкуваний прибуток i в максимумi можуть привести до втрати всiх коштiв, що невiдшкодовуються, вкладених у справу. В останньому випадку не тiльки не одержуiться вiд угоди нiякого доходу, але угода приносить збитки в сумi всiх марних витрат.

Крiм критичного, доцiльно розглянути ще бiльш серйозний катастрофiчний ризик. Зона катастрофiчного ризику представляi область втрат, що по своiй величинi перевершують критичний рiвень i в максимумi можуть досягати величини, рiвнiй майновому стану пiдприiмства. Катастрофiчний ризик здатний привести до краху, банкрутства, закриттю i розпродажу майна пiдприiмства.

У цiлому банкiвська сфера характеризуiться вищою ризиковiстю порiвняно з iншими видами дiяльностi. Ця особливiсть зумовлена специфiкою тих функцiй, якi виконуi кожний комерцiйний банк. Банки мають багато партнерiв, клiiнтiв, позичальникiв, фiнансовий стан яких безпосередньо впливаi на iхнi становище. Дiяльнiсть банку дуже рiзноманiтна i включаi операцii залучення коштiв, випуск i купiвлю цiнних паперiв, видачу кредитiв, факторинг, лiзинг, забезпечення клiiнтiв готiвкою та iн. Здiйснення кожноi банкiвськоi операцii пов'язане з можливiстю реалiзацii кiлькох ризикiв. Через те, що банк одночасно здiйснюi i активнi, i пасивнi операцii, виникають додатковi ризики, такi як ризик незбалансованоi лiквiдностi, ризик розриву в строках залучення та розмiщення коштiв, валютний ризик. Це спонукаi до пошуку особливих пiдходiв до обмеження iхнього впливу, якi одержали назву "управлiння активами i пасивами банку" [63]. Дiяльнiсть операцiйних пiдроздiлiв, обов'язковiсть застосування високотехнологiчних iнформацiйних i телекомунiкацiйних систем, необхiднiсть постiйного контролю, реалiзацiя функцiй маркетинговоi служби супроводжуються низкою функцiональних банкiвських ризикiв, яких можуть уникнути iншi суб'iкти пiдприiмницькоi дiяльностi. Банк наражаiться на низку зовнiшнiх щодо нього ризикiв, причому деякi з них, такi як ризик невiдповiдностi умовам держрегулювання, мають першочергове значення в дiяльностi банку.

Таблиця 1.1

Сукупнiсть факторiв ризику банку [99]

Незважаючи на те, що банкiвська дiяльнiсть супроводжуiться численними ризиками, саме банки покликанi уособлювати надiйнiсть i безпеку. Оскiльки банкiри працюють здебiльшого з чужими грошима, то мають намагатися знизити ризиковiсть своii дiяльностi навiть бiльше, нiж iншi пiдприiмцi. Отже, управлiння ризиками розглядаiться як один iз важливих напрямiв фiнансового менеджменту в банку

Банкiвськi ризики подiляють на зовнiшнi та внутрiшнi (табл.1.2). До зовнiшнiх належать ризики, якi виникають у зовнiшньому щодо банку середовищi i безпосередньо не залежать вiд його дiяльностi. Це полiтичнi, правовi, соцiальнi та загальноекономiчнi ризики, що виникають у разi загострення економiчноi кризи в краiнi, полiтичноi нестабiльностi, вiйни, заборони на платежi за кордон, консолiдацii боргiв, запровадження ембарго, скасування iмпортних лiцензiй, стихiйного лиха (пожежi, повенi, землетруси), приватизацii, нацiоналiзацii, неадекватного правового регулювання та iн. Вплив зовнiшнiх ризикiв на результативнiсть роботи банку вкрай високий, управлiння цими ризиками найскладнiше, а iнодi й неможливе. Для iх оцiнювання застосовують в основному логiчнi методи аналiзу.

До внутрiшнiх належать ризики, що виникають безпосередньо у зв'язку з дiяльнiстю конкретного банку. Що ширше коло клiiнтiв, партнерiв, зв'язкiв банку, банкiвських операцiй, послуг, то бiльше внутрiшнiх ризикiв супроводжуi його роботу. Порiвняно iз зовнiшнiми внутрiшнi ризики краще пiддаються iдентифiкацii та квантифiкацii.

Фiнансовi ризики, якi визначаються ймовiрнiстю грошових втрат i пов'язуються з непередбаченими змiнами в обсягах, дохiдностi, вартостi та структурi активiв i пасивiв, утворюють найчисленнiшу групу банкiвських ризикiв. До фiнансових ризикiв належать валютний, кредитний, iнвестицiйний, ринковий, ризик лiквiдностi, ризик змiни вiдсоткових ставок, iнфляцiйний, базисний.

Таблиця 1.2

Класифiкацiя банкiвських ризикiв [99]

Рис.1.1. тАУ Класифiкацiя банкiвських ризикiв за методикою НБУ [99]

Згiдно класифiкацii НБУ (рис.1.1.) до внутрiшнiх ризикiв банкiвськоi дiяльностi вiднесенi 9 основних категорiй ризикiв, якi розподiляються на 2 основнi подкатегорii:

квантифiкованi ризики, тобто ризики якi пiддаються кiлькiсному оцiнюванню i метою управлiння ними i оптимiзацiя iх рiвня;

неквантифiкованi ризики, якi не пiддаються кiлькiсному оцiнюванню.

Квантифiкованi ризики визначаються за економiчним змiстом наступним чином:

1) Кредитний ризик i ймовiрнiстю фiнансових втрат внаслiдок невиконання позичальниками своiх зобов'язань. Важливим складником кредитного ризику i галузевий ризик, який пов'язаний з невизначенiстю щодо перспектив розвитку галузi позичальника. Одним iз методiв вимiрювання галузевого ризику слугуi систематичний, або b-бета-ризик. bбетаризик показуi рiвень коливань або вiдхилень у результатах дiяльностi галузi щодо загальноi тенденцii розвитку ринку чи економiки в цiлому. Галузь iз показником bбета, що дорiвнюi одиницi, маi коливання результатiв, яке повторюi рух ринку. Менш мiнлива галузь матиме коефiцiiнт bбета нижчий за одиницю, а бiльш мiнлива тАУ бiльший за одиницю. Очевидно, вищий показник b-бета означаi вищий рiвень галузевого ризику. Визначення рiвня показника b-бета для кожноi галузi потребуi надiйноi бази даних за великий перiод часу.

Регiональний кредитний ризик визначаiться специфiкою певного адмiнiстративного чи географiчного району, що характеризуiться умовами, вiдмiнними вiд середнiх умов краiни в цiлому. Вiдмiнностi можуть стосуватися клiматичних, нацiональних, полiтичних, законодавчих та iнших особливостей регiону, якi впливають на стан позичальника i тому стають складовою кредитного ризику. Кредитний ризик присутнiй не лише в операцiях прямого кредитування, а й пiд час здiйснення лiзингових, факторингових, гарантiйних операцiй, у процесi формування портфеля цiнних паперiв та iн.

2) Ризик незбалансованоi лiквiдностi пов'язуiться з iмовiрнiстю того, що банк не зможе своiчасно виконати своi зобов'язання або втратить частину доходiв через надмiрну кiлькiсть високолiквiдних активiв. Ризик незбалансованоi лiквiдностi може розглядатися як два окремих ризики: ризик недостатньоi лiквiдностi та ризик надмiрноi лiквiдностi. Вимiряти ризик лiквiдностi дуже складно, оскiльки на цей показник впливаi багато чинникiв, причому бiльшiстю з них сам банк керувати не може. На практицi для контролю за рiвнем лiквiдностi застосовують спецiальнi показники, якi здебiльшого регулюються центральними банками краiн.

Ризик неплатоспроможностi тiсно пов'язаний з ризиком недостатньоi лiквiдностi та ризиком банкрутства i i похiдним вiд решти ризикiв. Ризик неплатоспроможностi означаi ймовiрнiсть того, що банк не зможе виконати своi зобов'язання навiть за умови швидкоi реалiзацii (продажу) активiв. Саме тому процес управлiння базуiться на постiйному контролi за рiвнем загального ризику, який бере на себе банк.

3) Ризик змiни процентноi ставки(процентний ризик) тАУ це ймовiрнiсть фiнансових втрат у зв’язку з мiнливiстю процентних ставок на ринку протягом певного перiоду та в майбутньому. Ризик змiни вiдсотковоi ставки (вiдсотковий ризик) супроводжуi дiяльнiсть позичальникiв, кредиторiв, власникiв цiнних паперiв, iнвесторiв.

Основнi типи ризику змiни процентноi ставки:

ризик змiни вартостi ресурсiв;

ризик змiни кривоi доходностi;

базисний ризик;

ризик права вибору;

ризик iнфляцii.

Базисний ризик визначаiться ймовiрнiстю структурних зрушень у рiзних вiдсоткових ставках. РЖншими словами, цей ризик зумовлюiться виникненням асиметрii в динамiцi окремих ставок (порiвняльна характеристика) на противагу вiдсотковому ризику, який пов'язуiться зi змiнами в рiвнях вiдсотковоi ставки з плином часу (динамiчна характеристика).

4) Ринковий ризик тАУ це наявний або потенцiйний ризик для надходжень чи капiталу, який виникаi через несприятливi коливання вартостi цiнних паперiв та товарiв i курсiв iноземних валют за тими iнструментами, що i в торговому портфелi банку. Ринковий ризик включаi як ризик змiни вартостi цiнних паперiв, так i ризик iнфляцii, яка знижуi реальну дохiднiсть цiнних паперiв.

Ризик змiни вартостi цiнних паперiв (фондовий ризик) тАУ це ймовiрнiсть фiнансових втрат, якi виникають у зв'язку зi змiною ринковоi цiни цiнних паперiв чи iнших iнструментiв фондового ринку. Цей ризик властивий усiм учасникам фондового ринку: iнвесторам, торгiвцям, емiтентам цiнних паперiв.

Ризик iнфляцii тАУ це ймовiрнiсть майбутнього знецiнювання грошових коштiв, тобто втрати iх купiвельноi спроможностi. РЖнфляцiйнi процеси тiiю чи iншою мiрою властивi бiльшостi економiчних систем. Це загальноекономiчне явище, i тому банки не можуть суттiво впливати на нього. Однак банки можуть використати високi темпи iнфляцii для пiдвищення дохiдностi своiх операцiй. З огляду на специфiку своii дiяльностi банки мають реальнi шанси опинитися серед тих, хто скористався стрiмкою iнфляцiiю на свою користь за рахунок приростiв грошовоi маси та дii кредитного мультиплiкатора у процесi кредитування клiiнтiв. Проте ризик iнфляцii маi i негативний вплив, який виявляiться в знецiнюваннi банкiвських активiв i коштiв власникiв банку тАУ акцiонерного капiталу.

5) Валютний ризик визначаiться ймовiрнiстю втрат, пов'язаних зi змiною курсу однiii валюти щодо iншоi. Валютний ризик виникаi в тих суб'iктiв господарськоi дiяльностi, якi мають на балансi активнi, пасивнi або позабалансовi статтi, деномiнованi в iноземнiй валютi.

Основнi типи валютного ризику:

ризик трансакцii;

ризик перерахунку;

економiчний валютний ризик

Ризик трансакцii полягаi в тому, що несприятливi коливання курсiв iноземних валют впливають на реальну вартiсть вiдкритих валютних позицiй. Оскiльки цей ризик, як правило, випливаi з операцiй маркетмейкерства, дилiнгу i прийняття позицiй в iноземних валютах, вiн розглядаiться у рекомендацiях щодо ринкового ризику.

Ризик перерахування з однiii валюти в iншу (трансляцiйний) полягаi в тому, що величина еквiвалента валютноi позицii у звiтностi змiнюiться в результатi змiн обмiнних курсiв, якi використовуються для перерахування залишкiв в iноземних валютах у базову (нацiональну) валюту.

Економiчний валютний ризик полягаi у змiнах конкурентоспроможностi фiнансовоi установи або ii структур на зовнiшньому ринку через суттiвi змiни обмiнних курсiв.

6) Операцiйно-технологiчний ризик тАУ це потенцiйна загроза для iснування банку, що виникаi через недолiки корпоративного управлiння, недосконалiсть систем внутрiшнього контролю, iнформацiйних технологiй, процесiв обробки iнформацii з погляду керованостi, унiверсальностi, надiйностi, контрольованостi та безперервностi роботи.

Технологiчний ризик (ризик системи) пов'язаний з використанням у дiяльностi банку технiчних засобiв, високотехнологiчного обладнання та технологiй. Цей вид ризику породжуiться помилками в застосуваннi комп'ютерних програм, у математичних моделях, формулах i розрахунках. Виникаi вiн i в разi несвоiчасного або неадекватного iнформування менеджерiв, через хиби в iнфраструктурних пiдсистемах, порушення в мережах або засобах зв'язку. Фiнансовi втрати банку спричинюються i помилками та збоями, i додатковими витратами на iх усунення.

Операцiйний ризик визначаiться ймовiрнiстю виникнення невiдповiдностi мiж витратами банку на здiйснення своiх операцiй та iхньою результативнiстю.

Неквантифiкованi ризики визначаються за економiчним змiстом наступним чином:

7) Ризик репутацii тАУ це наявний чи потенцiйний ризик для надходжень чи капiталу, пов’язаний iз несприятливим сприйняттям iмiджу банку клiiнтами, партнерами, контрагентами, акцiонерами, органами нагляду.

Ризик втрати репутацii пов'язуiться з можливою неспроможнiстю банку пiдтримувати свою репутацiю як надiйноi та ефективно працюючоi установи. Високий рiвень залежностi вiд залучених коштiв робить банки особливо вразливими щодо цього ризику. Втрата довiри до банку вкладникiв може призвести до вiдпливу коштiв i неплатоспроможностi. Менеджмент банку маi придiляти особливу увагу дотриманню нормативних вимог, постiйному контролю за лiквiднiстю та загальним рiвнем ризиковостi банкiвських операцiй.

8) Юридичний ризик це наявний чи потенцiйний ризик для надходжень чи капiталу, який виникаi через порушення або недотримання банком вимог законiв, нормативно-правових актiв, угод, а також через двозначне тлумачення законiв i правил. З юридичним ризиком, як наслiдок, пов’язанi документарний ризик та ризик зловживань.

Документарний ризик полягаi в можливостi виникнення ненавмисноi помилки в документацii, яка може призвести до негативних наслiдкiв тАУ невиконання положень угоди, подання позову до суду, вiдмови вiд ранiше прийнятих зобов'язань та iн. Документарний ризик можна суттiво знизити, посиливши системи контролю, аудиту, удосконаливши документообiг, автоматизувавши процес документування, пiдвищивши квалiфiкацiю персоналу.

Ризик зловживань тАУ це можливiсть збиткiв для банку, до яких призводять шахрайство, розтрати, несанкцiонований доступ до ключовоi iнформацii службовцiв або клiiнтiв банку, вiдмивання грошей, несанкцiоноване укладення угод.

9) Стратегiчний ризик це наявний чи потенцiйний ризик для надходжень чи капiталу, який виникаi через неправильнi управлiнськi рiшення, неналежну органiзацiю рiшень i на неадекватне реагування на змiни в бiзнес-середовищi.

Стратегiчний ризик пов'язуiться з помилками у реалiзацii функцiй стратегiчного менеджменту. Передусiм iдеться про неправильне формулювання цiлей i стратегiй банку, помилки пiд час розробки стратегiчного плану, неадекватне ресурсне забезпечення реалiзацii стратегiй, а також хибний пiдхiд до управлiння ризиками в банкiвськiй практицi.

Одним з наслiдкiв стратегiчного ризику, характерного для банкiв, i ризик впровадження нових продуктiв тАУ це ймовiрнiсть не досягти запланованого рiвня окупностi нових банкiвських продуктiв, послуг, операцiй чи технологiй.

Рис.1.2. тАУ Фiнансово-функцiональний розподiл внутрiшнiх банкiвських ризикiв [99]

На рис.1.2 наведений фiнансово-функцiональний розподiл внутрiшнiх банкiвських ризикiв з додатковим роздiлом фiнансових ризикiв на цiновi та нецiновi групи.

Цiновi фiнансовi ризики пов’язанi з можливою змiною доходностi чи вартостi активiв i зобов’язань банку внаслiдок змiни ринкових цiн на фiнансовi та фiзичнi активи, що перебувають на балансi банку, або облiковуються на позабалансових рахунках. Трьома основними банкiвськими ризиками, що належать до групи цiнових фiнансових ризикiв, i ризик змiни вiдсоткових ставок, валютний ризик i ризик змiни вартостi цiнних паперiв.

У процесi управлiння цiновими ризиками банки застосовують низку спецiальних методiв, об'iднаних спiльною назвою тАУ хеджування. Механiзм хеджування забезпечуi компенсацiю фiнансових втрат, що сталися через змiну ринковоi цiни того чи iншого iнструменту за однiiю позицiiю, доходами за iншою (компенсуючою) позицiiю. Хеджування даi змогу суттiво знизити або навiть уникнути цiнових ризикiв.

Нецiновi фiнансовi ризики визначаються можливими фiнансовими втратами, якi безпосередньо не пов’язанi зi змiною ринкових цiн активiв. Це збитки внаслiдок втрати активiв, неповернення кредитiв, банкрутства партнерiв або емiтентiв цiнних паперiв. Найсуттiвiшими з групи фiнансових нецiнових ризикiв i кредитний ризик та ризик незбалансованоi лiквiдностi банку.

Крiм фiнансових ризикiв, великий вплив на дiяльнiсть банкiв справляють функцiональнi ризики, якi виникають внаслiдок неможливостi здiйснення своiчасного та повного контролю за фiнансово-господарським процесом. Функцiональнi ризики пов'язанi з процесами створення й упровадження нових банкiвських продуктiв i послуг, збору, обробки аналiзу й передавання iнформацii, пiдготовки кадрового потенцiалу та виконанням iнших адмiнiстративно-господарських операцiй. Функцiональнi ризики важче виявити та iдентифiкувати, а також вимiряти кiлькiсно й виразити в грошових одиницях, нiж фiнансовi. Однак функцiональнi ризики небезпечнi не менш, нiж iншi види банкiвських ризикiв, причому зрештою вони також призводять до фiнансових втрат. Банки намагаються знизити функцiональнi ризики, удосконалюючи системи внутрiшнього аудиту, розвиваючи схеми документообiгу, розробляючи внутрiшнi методики та технiко-економiчне забезпечення окремих операцiй.

1.2 Процес управлiння банкiвськими ризиками

Успiшна дiяльнiсть банку в цiлому великою мiрою залежить вiд обраноi стратегii управлiння ризиками. Мета процесу управлiння банкiвськими ризиками полягаi в iх обмеженнi або мiнiмiзацii, оскiльки повнiстю уникнути ризикiв неможливо. Управлiння банкiвськими ризиками, як правило, спрямоване на забезпечення отримання банком вiдповiдноi винагороди за прийняття ризикiв. Виняток становлять нецiновi ризики, щодо яких не iснуi кореляцii мiж iх рiвнем та величиною винагороди банка (табл.1.3) [30].

Таблиця 1.3

Стратегiчнi концепцii мiнiмiзацii та управлiння банкiвськими ризиками

Система управлiння ризиками складаiться з таких елементiв i пiдсистем [30]:

управлiння активами i пасивами;

реалiзацiя кредитноi полiтики;

встановлення нормативiв i лiмiтiв;

цiноутворення продуктiв i послуг;

управлiнський облiк i фiнансовий аналiз;

вимоги до звiтностi та документообiгу;

органiзацiя iнформацiйно-аналiтичноi служби;

розподiл повноважень у процесi прийняття рiшень;

монiторинг;

аудит;

служба безпеки.

Згiдно статтi 44 (Управлiння ризиками) Закону Украiни ВлПро банки та банкiвську дiяльнiстьВ» [1], банки створюють постiйно дiючий пiдроздiл з питань аналiзу та управлiння ризиками, що маi вiдповiдати за встановлення лiмiтiв щодо окремих операцiй, лiмiтiв ризикiв контрпартнерiв, краiн контрпартнерiв, структури балансу вiдповiдно до рiшень правлiння (ради директорiв) з питань полiтики щодо ризикованостi та прибутковостi дiяльностi банку.

Для забезпечення додаткових заходiв з метою управлiння ризиками банки створюють постiйно дiючi комiтети, зокрема:

1) кредитний комiтет, який щомiсячно оцiнюi якiсть активiв банку та готуi пропозицii щодо формування резервiв на покриття можливих збиткiв вiд iх знецiнення;

2) комiтет з питань управлiння активами та пасивами, який щомiсячно розглядаi собiвартiсть пасивiв та прибутковiсть активiв i приймаi рiшення щодо полiтики вiдсотковоi маржi, розглядаi питання вiдповiдностi строковостi активiв та пасивiв та надаi вiдповiдним пiдроздiлам банку рекомендацii щодо усунення розбiжностей у часi, що виникають;

3) тарифний комiтет, який щомiсячно аналiзуi спiввiдношення собiвартостi послуг та ринковоi конкурентоспроможностi дiючих тарифiв, вiдповiдаi за полiтику банку з питань операцiйних доходiв.

Процес управлiння ризиками складаiться з таких етапiв [99]:

iдентифiкацiя тАУ усвiдомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;

квантифiкацiя тАУ вимiрювання, аналiз та оцiнювання величини ризику;

мiнiмiзацiя тАУ зниження чи обмеження ризикiв за допомогою вiдповiдних методiв управлiння;

контроль та монiторинг тАУ здiйснення постiйного контролю за рiвнем ризикiв з механiзмом зворотного зв'язку.

Складнiсть практичноi реалiзацii етапу iдентифiкацii ризику залежить вiд джерела виникнення та характеристики ризику. Механiзм прийняття управлiнських рiшень у банкiвськiй установi маi не лише iдент

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании