Управлiння валютними операцiями банку
ВступАктуальнiсть обраноi теми полягаi в тому, що валютнi операцii банкiв займають важливе мiсце серед статей прибутку сучасного банку, але питання здiйснення зазначених операцiй i досить складним i потребуi детального вивчення. Сьогоднi банк може запропонувати клiiнту до 200 видiв рiзноманiтних банкiвських продуктiв i послуг. Широка диверсифiкацiя операцiй дозволяi банкам зберiгати клiiнтiв i залишатися рентабельними навiть при надто несприятливiй господарськоi контАЩюнктурi. Але далеко не всi банкiвськi операцii повсякденно присутнi i використовуються в практицi конкретного банкiвського закладу (наприклад, виконання мiжнародних розрахункiв чи трастовi операцii).
Дана робота ставить на метi розглянення саме валютних операцiй, необхiднiсть iх здiйснення, iх мiсце серед iнших банкiвських операцiй. Велика увага придiляiться законодавчому регулюванню, щодо операцiй, здiйснюваних банками з валютними цiнностями як на нацiональному, так i на мiжнародному рiвнi.
Предметом дослiдження i процес управлiння валютними операцiями у банку.
ОбтАЩiктом дослiдження i особливостi органiзацii управлiння валютними операцiями в банку.
Завдання полягаi в аналiзi лiтератури, перiодичних видань, наукових журналiв, статистичних збiрникiв, дослiджень вiтчизняних та зарубiжних фахiвцiв з проблематики управлiння валютними операцiями. Цей аналiз потрiбен для зтАЩясування сучасних процесiв, якi вiдбуваються в Украiнi у сферi валютного регулювання та контролю, зтАЩясуваннi мiсця Нацiонального банку Украiни та банкiв в регулюваннi цих процесiв. Також, аналiз ставить на метi пошук перспективних напрямкiв покращення механiзму валютного регулювання та контролю.
1. Органiзацiя валютних операцiй комерцiйного банкуУспiшний розвиток валютних вiдносин можливий за умови iснування особливого ринку, на якому можна вiльно продати та купити валюту. Без такоi можливостi економiчнi контрагенти просто не змогли б реалiзувати своi валютнi вiдносини тАУ не мали б iноземноi валюти для здiйснення своiх зовнiшнiх зобов'язань, не могли б перетворити одержану iнвалютну виручку в нацiональнi грошi для виконання своiх внутрiшнiх зобов'язань. Такий ринок заведено називати валютним.
Проте на валютному ринку купують i продають валюту не тiльки для здiйснення платежiв, а й для iнших цiлей: для спекулятивних операцiй, операцiй хеджування валютних ризикiв тощо. Причому цi операцii набувають все ширшого розмаху, що виводить валютний ринок за межi простого придатка до мiжнародних розрахунково-платiжних вiдносин i надаi йому статусу вiдносно самостiйноi економiчноi структури.
За своiм економiчним змiстом валютний ринок тАУ це сектор грошового ринку, на якому урiвноважуються попит i пропозицiя на такий специфiчний товар, як валюта.
За своiм призначенням i органiзацiйною формою валютний ринок тАУ це сукупнiсть спецiальних iнститутiв та механiзмiв, якi у взаiмодii забезпечують можливiсть вiльно продати-купити нацiональну та iноземну валюту на основi попиту та пропозицii.
Валютний ринок маi всi атрибути звичайного ринку: об'iкти i суб'iкти, попит i пропозицiю, цiну, особливу iнфраструктуру та комунiкацii тощо.
Об'iктом купiвлi-продажу на цьому ринку i валютнi цiнностi, iноземнi тАУ для резидентiв, коли вони купують чи продають iх за нацiональну валюту, та нацiональнi тАУ для нерезидентiв, коли вони купують чи продають цi цiнностi за iноземну валюту. Оскiльки на ринку одночасно здiйснюють операцii обох цих видiв, то об'iктом купiвлi-продажу водночас виступають нацiональнi та iноземнi валютнi цiнностi.
Суб'iктами валютного ринку можуть бути будь-якi економiчнi агенти (юридичнi та фiзичнi особи, резиденти i нерезиденти) та посередники, насамперед банки, брокерськi компанii, валютнi бiржi, якi ВлзводятьВ» продавцiв i покупцiв валюти та органiзацiйно забезпечують операцii купiвлi-продажу.
Спiльним для всiх суб'iктiв валютного ринку i бажання одержати прибуток вiд своiх операцiй. Одни з них одержують прибуток (або збиток) безпосередньо пiсля завершення вiдповiдноi операцii, наприклад спекулянти; iншi прибуток одержують згодом, пiсля завершення подальших господарських операцiй, оплачених купленою на ринку валютою, наприклад пiдприiмцi.
За характером виконуваних операцiй i ступенем iх ризику суб'iктами валютного ринку i:
В· пiдприiмцi, якi купують i продають валюту для забезпечення своii комерцiйноi дiяльностi (iмпортери, експортери);
В· iнвестори, якi вкладають свiй чи позичений капiтал у валютнi цiнностi з метою одержання процентного доходу;
В· спекулянти, якi постiйно купують-продають валюту задля одержання доходу вiд рiзницi в ii курсi; професiйними спекулянтами i валютнi дилери. Ними можуть бути юридичнi та фiзичнi особи;
В· хеджери, якi здiйснюють операцii на валютному ринку для захисту вiд несприятливоi змiни валютного курсу;
В· посередники: банки, брокерськi контори, бiржi тощо.
Провiдне мiсце серед посередникiв валютного ризику займають банки. Оскiльки вони ведуть рахунки (нацiональнi й iнвалютнi) та мають розвинутi системи телекомунiкацiй, iм дуже зручно виконувати доручення клiiнтiв з купiвлi-продажу валюти. Тому банки постiйно торгують валютою всерединi краiни i за ii межами як безпосередньо один з одним, так i через валютнi бiржi. Торгiвлю вони, ведуть за своi кошти i за кошти клiiнтiв. Для цього банки повиннi одержати лiцензiю вiд свого центрального банку.
Попит i пропозицiя на валютному ринку мають ту особливiсть, що об'iктом та iнструментом купiвлi-продажу тут i грошi рiзноi нацiональноi належностi. Тому попит на iноземну валюту одночасно i пропозицiiю нацiональноi валюти, а пропозицiя iноземноi валюти i одночасно попитом на нацiональну валюту. Проте коли мова йде про нацiональнi валютнi ринки, то пiд попитом маiться на увазi попит на iноземну валюту як бажання купити певну ii суму, а пiд пропозицiiю тАУ пропозицiя iноземноi валюти як бажання продати певну ii суму.
Цiною на валютному ринку i валютний курс. Вiн являi собою цiну грошовоi одиницi даноi валюти в грошових одиницях iншоi валюти. Валютний ринок маi власну iнфраструктуру i широко розвинуту систему сучасних комунiкацiй, що забезпечують оперативний зв'язок мiж усiма суб'iктами ринку не тiльки в межах окремих краiн, а й у свiтовому масштабi.
Валютний ринок маi свою структуру, яка включаi нацiональнi (мiсцевi) ринки, мiжнароднi ринки та свiтовий ринок. Вони розрiзняються за масштабами i характером валютних операцiй, кiлькiстю валют, що продаються-купуються, рiвнем правового регулювання тощо.
Нацiональнi валютнi ринки iснують у бiльшостi краiн свiту, вони обмежуються економiчним простором конкретноi краiни i регулюються ii нацiональним валютним законодавством. Мiжнароднi валютнi ринки сформувалися у краiнах, в яких до мiнiмуму зведенi обмеження на валютнi операцii (валютнi обмеження). Такi ринки регулюються скорiше за все мiждержавними угодами, домовленостями самих учасникiв цих ринкiв, традицiями. Розмiщуються вони переважно у мiстах iз вдалим географiчним положенням та з великою концентрацiiю транснацiональних банкiв, небанкiвських фiнансових структур, комерцiйних компанiй, яким потрiбно здiйснювати платежi на широких просторах свiтового ринку. Це, зокрема, Лондон, Нью-Йорк, Париж, Цюрiх, Франкфурт-на-Майнi, Сан-Франциско, Торонто, Токiо, Сiнгапур, Гонконг та iн.
Розвиток новiтнiх засобiв телекомунiкацiй та iнформацiйних технологiй даi можливiсть поiднати окремi мiжнароднi ринки в iдиний свiтовий валютний ринок, який здатний функцiонувати практично цiлодобово. Це забезпечуiться географiчним розмiщенням окремих ринкiв: з початком доби вiдкриваються азiатськi ринки Токiо, Гонконгу, Сiнгапура, пiсля iх закриття починають працювати ринки iвропейськi тАУ Франкфурта, Парижа, Лондона, а пiд кiнець iх роботи вiдкриваються ринки американського континенту тАУ Нью-Йорка, Лос-Анджелеса тощо. Завдяки цьому будь-який суб'iкт валютного ринку може в будь-який час доби купити-продати валюту, оперативно зв'язавшись з вiдповiдним мiжнародним центром валютноi торгiвлi. Щоденнi обороти свiтового валютного ринку перевищують декiлька трильйонiв доларiв США i швидко збiльшуються, що свiдчить про величезнi розмахи валютних потокiв на свiтовому ринку.
Валютний ринок можна класифiкувати i за iншими критерiями:
В· за характером операцiй: ринок конверсiйних операцiй; ринок депозитно-кредитних операцiй;
В· за територiальним розмiщенням: iвропейський, пiвнiчноамериканський, азiатський та iн.;
В· за видами конверсiйних операцiй: ринок ф'ючерсiв, ринок опцiонiв тощо;
В· за формою валюти, якою торгують: ринок безготiвкових операцiй, ринок готiвки.
Ринок конверсiйних операцiй i найтиповiшим для валютного ринку взагалi, його ключовим елементом. На цьому ринку купiвля-продаж здiйснюiться в традицiйнiй формi, переважно на еквiвалентних засадах шляхом обмiну рiвновеликих цiнностей, представлених рiзними валютами. Якраз на цьому ринку складаються умови для формування зовнiшньоi цiни грошей тАУ iх валютного курсу.
Ринок депозитно-кредитних операцiй тАУ це досить специфiчний сектор валютного ринку, на якому купiвля-продаж валюти маi умовний характер, що проявляiться в залученнi банками iнвалюти на депозитнi вклади на узгодженi строки та в наданнi банками iнвалютних позичок на рiзнi строки. На вiдмiну вiд ринку конверсiйних операцiй на цьому ринку цiна валюти формуiться у виглядi процента.
Валютний ринок виконуi певнi функцii, в яких виявляiться його призначення й економiчна роль. Основними його функцiями i:
В· забезпечення умов та механiзмiв для реалiзацii валютноi полiтики держави;
В· створення суб'iктам валютних вiдносин передумов для своiчасного здiйснення мiжнародних платежiв за поточними i капiтальними розрахунками та сприяння завдяки цьому розвитку зовнiшньоi торгiвлi;
В· забезпечення прибутку учасникам валютних вiдносин;
В· формування та урiвноваження попиту i пропозицii валюти i регулювання валютного курсу;
В· страхування валютних ризикiв;
В· диверсифiкацiя валютних резервiв.
Названi функцii реалiзуються через виконання суб'iктами ринку широкого кола валютних операцiй. Стан кон'юнктури валютного ринку виявляiться у змiнi спiввiдношення мiж попитом i пропозицiiю окремих валют, що, у свою чергу, i ключовим чинником впливу на валютний курс. Тому чинники, що визначають кон'юнктуру валютного ринку, одночасно i i чинниками змiни валютного курсу.
Питання валютно-курсовоi полiтики Украiни завжди перебувають у центрi уваги уряду, банкiв, населення краiни. Проте вони й досi залишаються не розв'язаними, складними i дискусiйними, передусiм через невизначенiсть шляхiв здiйснення цiii полiтики в умовах перехiдноi економiки.
Валютний курс тАУ спiввiдношення мiж грошовими одиницями двох краiн, яке використовуiться для обмiну валют при здiйсненнi валютних та iнших економiчних операцiй.
Як будь-яка цiна, валютний курс вiдхиляiться вiд вартiсноi основи тАУ паритету купiвельноi спроможностi валют тАУ пiд впливом попиту та пропозицii валюти. Спiввiдношення такого попиту та пропозицii залежить вiд багатьох чинникiв, якi вiдображають зв'язок валютного курсу з iншими економiчними категорiями тАУ вартiстю, цiною, грошима, процентом, платiжним балансом та iн.
Розрiзняють кон'юнктурнi та структурнi (довгостроковi) чинники, якi впливають на валютний курс. Кон'юнктурнi чинники пов'язанi з коливаннями дiловоi активностi, полiтичноi та вiйськово-полiтичноi обстановки, з чутками (iнодi ажiотажними), здогадками та прогнозами.
Поряд з кон'юнктурними чинниками, вплив яких важко передбачити, на попит та пропозицiю валюти, тобто на динамiку ii курсу, впливають i вiдносно довгостроковi тенденцii, якi визначають стан тiii чи iншоi нацiональноi грошовоi одиницi у валютнiй iiрархii. Серед цих чинникiв можна назвати такi:
1. Зростання нацiонального доходу. Цей чинник зумовлюi пiдвищений попит на iноземнi товари, водночас товарний iмпорт може збiльшувати вiдплив iноземноi валюти.
2. Темпи iнфляцii. Спiввiдношення валют за iх купiвельною спроможнiстю (паритет купiвельноi спроможностi) i своiрiдною вiссю валютного курсу, тому на валютний курс впливають темпи iнфляцii. Чим вищi темпи тАУ iнфляцii в краiнi, тим нижчий курс ii валюти, якщо не протидiють iншi фактори. Таку тенденцiю звичайно можна простежити в середньо тАУ та довгостроковому планi. Вирiвнювання валютного курсу, приведення його у вiдповiднiсть з паритетом купiвельноi спроможностi вiдбуваються в середньому протягом двох рокiв.
3. Стан платiжного балансу. Активний платiжний баланс сприяi пiдвищенню курсу нацiональноi валюти, бо при цьому збiльшуiться попит на неi з боку зовнiшнiх боржникiв. Пасивний платiжний баланс породжуi тенденцiю до зниження курсу нацiональноi валюти, тому що боржники продають ii на iноземну валюту для погашення своiх зовнiшнiх зобов'язань. У сучасних умовах зрiс вплив мiжнародного руху капiталiв на платiжний баланс i вiдповiдно на валютний курс, оскiльки конкурентом валютного ринку i ринок цiнних паперiв тАУ акцiй, облiгацiй, векселiв, короткострокових депозитiв.
У краiнах, що розвиваються, ринок цiнних паперiв може гальмувати зростання курсу iноземноi валюти, вiдволiкаючи вiльну грошову готiвку вiд обмiну на ВКВ.
4. Рiзниця процентних ставок у рiзних краiнах. Вплив цього фактора на валютний курс зумовлюiться двома основними обставинами. По-перше, змiна процентних ставок у краiнi впливаi за iнших рiвних умов на мiжнародний рух капiталiв, насамперед короткострокових. Пiдвищення процентноi ставки стимулюi приплив iноземних капiталiв, а ii зниження заохочуi вiдплив капiталiв, у тому числi i нацiональних, за кордон. По-друге, процентнi ставки впливають на операцii валютних ринкiв та ринкiв позичкових капiталiв.
5. Дiяльнiсть валютних ринкiв та спекулятивнi валютнi операцii. Якщо курс якоi-небудь валюти маi тенденцii до зниження, то фiрми та банки завчасно продають ii на бiльш стiйкi валюти, що погiршуi позицii ослабленоi валюти. Валютнi ринки швидко реагують на змiни в економiцi та полiтицi, на коливання курсових спiввiдношень. Тим самим вони розширюють можливостi валютноi спекуляцii та стихiйного руху ВлгарячихВ» грошей.
6. Ступiнь використання певноi валюти на iвроринку i в мiжнародних розрахунках. Наприклад, той факт, що 60тАУ70% операцiй iвробанкiв виконуiться в доларах, визначаi масштаби попиту на цю валюту та ii пропозицiю. На курс валюти впливаi i ступiнь ii використання в мiжнародних розрахунках.
7. Ступiнь довiри до валюти на нацiональному та свiтовому ринках. Вона визначаiться станом економiки та полiтичною обстановкою в краiнi, а також розглянутими вище чинниками якi впливають на валютний курс, причому дилери враховують не лише темпи економiчного зростання, iнфляцii, рiвень купiвельноi спроможностi валюти, спiввiдношення попиту та пропозицii валюти, а й перспективи iх динамiки.
8. Валютна полiтика. Спiввiдношення ринкового та державного регулювання валютного курсу впливаi на його динамiку. Формування валютного курсу на валютних ринках через механiзм попиту та пропозицii валюти, як правило, супроводжуiться рiзкими коливаннями курсових спiввiдношень. На ринку складаiться реальний валютний курс тАУ показник стану економiки, грошового обiгу, фiнансiв, кредиту та ступеня довiри до певноi валюти. Державне регулювання валютного курсу спрямоване на його пiдвищення або зниження виходячи з завдань валютно-економiчноi полiтики.
9. Ступiнь розвитку фондового ринку, який i конкурентом валютному ринку. Фондовий ринок може залучати iноземну валюту безпосередньо, а також ВлвiдтягуватиВ» кошти в нацiональнiй валютi, якi могли б бути використанi на валютному ринку для купiвлi iноземноi валюти.
Коливання валютного курсу впливають на спiввiдношення експортних та iмпортних цiн, конкурентоспроможнiсть фiрм, прибуток пiдприiмств. Рiзкi коливання валютного курсу посилюють нестабiльнiсть мiжнародних економiчних, зокрема валютно-кредитних та фiнансових, вiдносин, викликають негативнi соцiально-економiчнi наслiдки, втрати одних та виграшi iнших краiн.
При зниженнi курсу нацiональноi валюти, якщо не протидiють iншi чинники, експортери або отримують експортну премiю при обмiнi вирученоi iноземноi валюти, яка подорожчала, на нацiональну валюту, яка подешевшала, або мають можливiсть продавати товари за цiнами, нижчими вiд середньосвiтових. Але одночасно зниження курсу нацiональноi валюти впливаi на подорожчання iмпорту, що стимулюi зростання цiн у краiнi, скорочення ввезення товарiв та споживання або розвиток нацiонального виробництва товарiв замiсть iмпортних. Зниження валютного курсу скорочуi реальну заборгованiсть у нацiональнiй валютi та збiльшуi тягар зовнiшнiх боргiв, виражених в iноземнiй валютi. Невигiдним стаi вивезення прибуткiв, процентiв, дивiдендiв, якi одержують iноземнi iнвестори у валютi краiн перебування. Цi прибутки реiнвестуються або використовуються для закупiвлi товарiв за внутрiшнiми цiнами i наступного iх експорту.
При пiдвищеннi курсу нацiональноi валюти внутрiшнi цiни стають менш конкурентоспроможними, ефективнiсть експорту знижуiться, що може призвести до стагнацii експортних галузей нацiонального виробництва. РЖмпорт, навпаки, розширюiться. Стимулюiться приплив у краiну iноземних та нацiональних капiталiв, збiльшуiться вивезення прибуткiв на iноземнi капiталовкладення. Зменшуiться реальна сума зовнiшнього боргу, вираженого в обезцiненiй iноземнiй валютi.
Розходження динамiки курсу та купiвельноi спроможностi валюти впливаi на розвиток мiжнародних економiчних вiдносин. Якщо внутрiшнi iнфляцiйне знецiнення грошей випереджаi зниження курсу валюти, то за iнших рiвних умов заохочуiться iмпорт товарiв з метою iх продажу на нацiональному ринку за високими цiнами. Якщо зовнiшнi знецiнення валюти випереджаi внутрiшнi, яке викликаiться iнфляцiiю, то виникають умови для валютного демпiнгу тАУ масового експорту товарiв за цiнами, нижчими вiд середньосвiтових з метою витiснення конкурентiв на зовнiшнiх ринках.
Наслiдки коливань валютного курсу залежать вiд валютно-економiчного потенцiалу краiни, ii експортноi квоти, позицii в мiжнародних економiчних вiдносинах. Валютний курс i об'iктом боротьби мiж краiнами, нацiональними експортерами та iмпортерами, джерелом мiждержавних незгод.
Обмiнний курс гривнi залежить вiд трьох основних чинникiв:
1. спiввiдношення рiвнiв внутрiшнiх та зовнiшнiх цiн. За iнших рiвних умов пiдвищення внутрiшнiх цiн вiдповiдно до теорii паритету купiвельноi спроможностi призводить до здешевлення нацiональноi валюти, тобто до пiдвищення ii курсу по вiдношенню до iнших валют;
2. характеру та iнтенсивностi торговельних потокiв. Втрата або значне зменшення обсягiв експортних ринкiв призводить до скорочення експорту, збiльшення дефiциту платiжного балансу та знецiнення нацiональноi валюти, що, в свою чергу, при конкурентоспроможностi товарiв на свiтових ринках створюi умови для збiльшення обсягiв експорту, скорочення дефiциту платiжного балансу та подорожчання нацiональноi валюти;
3. iнтенсивностi перетоку капiталiв. Пiдвищення вiдсоткових ставок на внутрiшньому фiнансовому ринку сприяi залученню iноземного капiталу та подорожчанню нацiональноi валюти.
Встановлення i використання офiцiйного обмiнного курсу гривнi до iноземних валют здiйснюiться вiдповiдно до Порядку, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 12 листопада 2003 року №496. Нацiональний банк Украiни встановлюi офiцiйний курс гривнi до iноземних валют, мiжнародних рахункових одиниць (СДР, iвро тощо), який використовуiться резидентами Украiни та нерезидентами для всiх видiв платiжно-розрахункових операцiй в iноземних валютах, у тому числi з бюджетом i митницею, для бухгалтерського облiку цих операцiй та при аналiзi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
НБУ внiс змiни до положення про встановлення офiцiйного курсу гривнi до iноземних валют i курсу банкiвських металiв, прив'язавши офiцiйний курс гривня-долар до курсу на мiжбанкiвському ринку. Вiдповiдна постанова НБУ була зареiстрована в Мiнiстерствi юстицii Украiни i набрало чинностi 28 листопада 2008 року (Додаток А).
Офiцiйний обмiнний курс гривнi до долара США встановлюiться як середньозважений курс мiж курсами за операцiями уповноважених комерцiйних банкiв на мiжбанкiвському валютному ринку. Крiм того, може враховуватися спiввiдношення попиту та пропозицii на iноземну валюту на валютному ринку Украiни, стан мiжнародних ринкiв iноземних валют та платiжного балансу краiни, змiна обсягiв валютних резервiв НБУ та динамiка основних макроекономiчних чинникiв.
Офiцiйнi обмiннi курси гривнi до iнших вiльно конвертованих iноземних валют, якi широко використовуються для здiйснення платежiв за мiжнародними операцiями та продаються на головних валютних ринках свiту, розраховуються на пiдставi встановленого офiцiйного курсу гривнi до долара США та фiксингу РДвропейського центрального банку i поточних крос-курсiв вiдповiдних валют до долара США на мiжнародних валютних ринках.
Офiцiйнi обмiннi курси гривнi до вiльно конвертованих валют, якi обмежено використовуються для здiйснення платежiв за мiжнародними операцiями та не продаються на головних валютних ринках свiту, а також до неконвертованих iноземних валют встановлюються через крос-курси, розрахованi на пiдставi офiцiйного курсу гривнi до долара США та курсiв нацiональних валют до долара США, встановлених центральними банками держав СНД та Балтii, а також поточних крос-курсiв вiдповiдних валют до долара США на мiжнародних валютних ринках, якi публiкуi газета ВлFinancial TimesВ».
Щоб вiдповiсти на питання, чому змiцнюiться ВлзеленийВ», повернемося всього на два мiсяцi назад тАУ 15 вересня найбiльший американський iнвестбанк Lehman Brothers звернувся до суду iз заявою про банкрутство i з проханням про захист вiд кредиторiв. Банкрутство Lehman Brothers стало шоком, який обрушив усi ринки, що розвиваються. Рiч у тому, що цей американський банк був найважливiшим гравцем на ринку своiрiдних коштовних паперiв тАУ кредитних дефолтних свопiв (Cds/cdx) тАУ страховок вiд банкротства емiтентiв iврооблiгацiй i позичальникiв синдикованих кредитiв.
Фактично, iз смертю Lehman Brothers iнвестори втратили страховку всiх позицiй, вiдкритих на ринках, що розвиваються. Це i стало початком глобального результату капiталiв. Бiльшiсть краiн Схiдноi РДвропи, Африки i Азii утримують своi валюти в прив'язцi до долара, тому нескладно здогадатися, куди поверталися засоби тАУ грошi бiгли в економiку США. Хедж-фонди прагнули погасити свою заборгованiсть перед американськими iнвестбанкамi, в яких позичали грошi на iнвестицiйнi проекти. Так само дiяли i найбiльшi банки РДвросоюзу i Британii, що займали долари у своiх американських колег для iнвестицiй в ринки, що розвиваються. Тепер, коли долар треба вiддавати, цiни на iвро i фунт падають.
Вiтчизняний валютний ринок в жовтнi пережив спочатку девальвацiю гривни на 45%, а потiм тАУ i ii ревальвацiю на 25%: якщо до 28 жовтня курс гривни до долара зашкалював за вiдмiтку 7,25 грн./$1, то вже до 1 листопада Нацбанк пiдняв гривну до 5,88 грн./$1. Глава Нацiонального банку Володимир Стельмах до цих пiр так i не дав вiдповiдi на питання, що цiкавить всiх тАУ ВлА що, власне, це був за фортель?В». З РЖнститутською прозвучали якiсь невиразнi натяки на брак валюти на погашення зовнiшнiх позик наступного року i на необхiднiсть зупинити iмпорт, який перевищив всякi розумнi межi. У вiдповiдь Центробанк отримав панiку населення, стрiмкий вiдтiк гривневих i валютних вкладiв з банкiвськоi системи i подальший дефiцит валюти в обмiнних пунктах.
Купити сьогоднi валюту в банках непросто. Для оплати кредитiв банки продають ii з комiсiiю 2тАУ2,5% суми обмiну. На ВлчорномуВ» ринку курс долара вже пiднявся до рiвня 6,1тАУ6,2 грн./$1. По такому ж курсу перераховують американську валюту i iнтернет-магазини.
Причини валютного дефiциту лежать на поверхнi: банкам не вистачаi грошей на проведення платежiв. Для того, щоб збити ажiотажний попит на американську валюту, Нацбанк повторюi практику початку року, коли банки були посадженi на голодний пайок i не могли купувати валюту. Зараз ми можемо спостерiгати рiмейк весняних подiй: на кореспондентських рахунках банкiв знаходиться близько 15 млрд. грн., тодi як об'iм обов'язкових резервiв на 1 листопада складав 12,7 млрд. грн.
Таким чином, банкам не вистачаi гривни для здiйснення масштабних платежiв, тому вони не можуть купувати велику кiлькiсть валюти на мiжбанку. Крiм того, Нацбанк зараз не продаi своiм пiдопiчним долари i iвро з резервiв. ВлПолiтика грошового дефiциту, з одного боку, стримуi кредитування, а з iншою тАУ зменшуi попит банкiв i клiiнтiв на валютуВ» тАУ пояснюi голова правлiння Укрсоцбанку Борис Тiмонькин. Банкiр вiдзначаi, що Нацбанк не може активно використовувати $4,5 млрд. кредитних засобiв МВФ для пiдтримки курсу гривни. Продаючи долари з резервiв, Нацбанк вимиваi з системи гривну, яка i так швидко покидаi банки через вiдтiк вкладiв. Тому, щоб не допустити проблем з виконанням банками платежiв, Нацбанк повинен всiляко мiнiмiзувати витрачання засобiв МВФ: грошi отримують переважно тi банки i суб'iкти господарювання, яким личить термiн розплачуватися по зовнiшнiх позиках.
Банкiри чекають, що ситуацiя уповiльненого гривневого дефiциту збережеться на валютному ринку до кiнця 2008 року.
1.3 Поняття валютних операцiй та iх класифiкацiя
Пiд валютними операцiями звичайно розумiють будь-якi платежi, пов'язанi з перемiщенням валютних цiнностей мiж суб'iктами валютного ринку.
Таким чином, валютнi операцii тАУ це операцii:
В· повтАЩязанi з переходом права власностi на валютнi цiнностi, за винятком тих, що здiйснюються мiж резидентами у валютi Украiни;
В· повтАЩязанi з використанням валютних цiнностей у мiжнародному обiгу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та iнших зобовтАЩязань, предметом яких i валютнi цiнностi;
В· повтАЩязанi з ввезенням, переказуванням i пересиланням по територii Украiни та вивезенням, переказуванням i пересиланням за кордон валютних цiнностей.
Розглянемо докладнiше кожну групу операцiй, що вiдносяться до валютних.
Конверсiйнi операцii:
В· угоди з негайною поставкою типу ВлtodayВ», ВлtomorrowВ», ВлspotВ»;
В· строковi угоди: форварднi, фтАЩючерснi, опцiоннi;
В· угоди типу ВлswapВ»;
В· валютний арбiтраж: просторовий, часовий, конверсiйний валютний.
Кореспондентськi вiдносини з iноземними банками:
В· встановлення прямих кореспондентських вiдносин з iноземними банками;
В· самостiйне вiдкриття банком рахункiв для мiжнародних розрахункiв з iноземними банками;
В· досягнення домовленостi про порядок i умови ведення банкiвських операцiй по мiжнародних розрахунках;
В· робота через кореспондентськi рахунки Центру мiждержавних розрахункiв НБУ або через кореспондентськi рахунки уповноважених банкiв;
В· встановлення кореспондентських вiдносин i здiйснення мiжнародних банкiвських операцiй з iноземними банками через кореспондентськi рахунки Центру мiжнародних розрахункiв НБУ або уповноважених банкiв.
Вiдкриття та ведення валютних рахункiв:
В· вiдкриття валютних рахункiв юридичним особам (резидентам i нерезидентам), фiзичним особам;
В· нарахування процентiв по залишках на рахунках;
В· надання овердрафтiв (особливим клiiнтам згiдно з рiшенням керiвництва банку);
В· надання виписок у мiру здiйснення операцii;
В· оформлення архiву рахунку за будь-який промiжок часу;
В· виконання операцiй з розпорядження клiiнтiв вiдносно коштiв на iхнiх валютних рахунках (оплата наданих документiв, купiвля та продаж iноземноi валюти за рахунок коштiв клiiнтiв);
В· списання сум, передбачених законодавством;
В· контроль експортно-iмпортних операцiй.
Неторговi операцii:
В· купiвля та продаж готiвковоi iноземноi валюти i платiжних документiв в iноземнiй валютi;
В· iнкасо iноземноi валюти та платiжних документiв в iноземнiй валютi;
В· випуск та обслуговування пластикових карток клiiнтiв;
В· купiвля (оплата) дорожнiх чекiв iноземних банкiв;
В· оплата грошових акредитивiв i виставлення аналогiчних акредитивiв;
В· органiзацiя роботи i порядку проведення операцiй в обмiнних пунктах.
Операцii iз залучення та розмiщення валютних коштiв:
В· кредитнi;
В· депозитнi;
В· з цiнними паперами;
В· лiзинговi;
В· форфейтинговi;
В· факторинговi.
Валютнi операцii здiйснюються на внутрiшньому i мiжнародному ринках. На внутрiшньому ринку тАУ з резидентами Украiни у межах, встановлених нормативними актами Нацiонального банку Украiни. На мiжнародному ринку тАУ з нерезидентами у межах, встановлених нормативними актами НБУ.
Валютнi операцii подiляються на активнi i пасивнi операцii. Пасивнi операцii тАУ створення валютних резервiв в iноземнiй валютi та прийом депозитiв в iноземнiй валютi:
В· продаж за iноземну валюту цiнних паперiв, емiтованих резидентами Украiни i номiнованих у нацiональнiй валютi (включаючи власнi цiннi папери банку);
В· отримання кредитiв в iноземнiй валютi вiд iнших уповноважених банкiв.
Активнi операцii тАУ використання створених валютних резервiв:
В· видача кредитiв в iноземнiй валютi;
В· купiвля за iноземну валюту цiнних паперiв, номiнованих у нацiональнiй валютi.
Здiйснення валютних операцiй вимагаi спецiальноi лiцензii НБУ. РЖснуi два види лiцензiй на проведення валютних операцiй: iндивiдуальна та генеральна.
РЖндивiдуальнi лiцензii видаються резидентам i нерезидентам на здiйснення разовоi валютноi операцii на перiод, необхiдний для здiйснення такоi операцii.
Одержання iндивiдуальноi лiцензii однiiю iз сторiн валютноi операцii означаi також дозвiл на ii здiйснення iншою стороною або третьою особою, яка маi вiдношення до цiii операцii, якщо iнше не передбачено умовами iндивiдуальноi лiцензii.
Порядок надання Генеральноi лiцензii НБУ на право здiйснення комерцiйними банками операцiй з валютними цiнностями. Банки тАУ юридичнi особи, якi здiйснюють своi операцii на територii Украiни не менше нiж один рiк, мають розмiр статутного фонду i власних коштiв, що встановлюються Нацiональним банком Украiни на право здiйснення операцiй з валютними цiнностями, повиннi:
1) протягом одного року не мати зауважень вiд органiв банкiвського нагляду та податковоi iнспекцii щодо виконання ними вимог чинного законодавства;
2) забезпечити вiдповiднiсть проведення операцiй технiчним вимогам, якi необхiднi для здiйснення саме валютних операцiй (згiдно з Перелiком технiчних вимог до комерцiйних банкiв для здiйснення операцiй з валютними цiнностями);
3) мати в штатi фахiвцiв, рiвень освiти яких вiдповiдаi квалiфiкацiйним вимогам, висунутим щодо здiйснення валютних операцiй;
4) звернутися до вiдповiдного регiонального управлiння Нацiонального банка Украiни за рекомендацiями на отримання лiцензii додавши до заяви такi документи:
В· копiю нотарiально посвiдченого Статуту та установчих документiв банку (з усiма змiнами та доповненнями);
В· перелiк операцiй, якi банк маi намiр виконувати;
В· опис структури установи та пiдроздiлiв, якi здiйснюватимуть валютнi операцii, з перелiком технiчних засобiв, що використовуватимуться в них;
В· довiдки про керiвникiв установи, якi здiйснюватимуть нагляд за операцiями з валютними цiнностями, та безпосереднiх виконавцiв валютних операцiй (бухгалтерiв, касирiв, брокерiв, економiстiв та iн.), посвiдченi нотарiально або в установленому порядку у банку копii документiв, якi пiдтверджують вiдповiднiсть рiвня виконавцiв квалiфiкацiйним вимогам (дипломи, сертифiкати та iн.)
В· баланси установи на останню звiтну дату та звiт про прибутки та збитки;
В· рiчний звiт банку;
В· письмове пiдтвердження трьох iноземних банкiв про згоду на встановлення кореспондентських вiдносин (у тому разi, якщо банк маi намiр одержати лiцензiю з правом самостiйно встановлювати кореспондентськi вiдносини з iноземними банками).
Порядок i термiни видачi лiцензiй, перелiк документiв, необхiдних для iх одержання, а також пiдстави для вiдмови у видачi лiцензiй визначаються Нацiональним банком Украiни.
Вiдмова у видачi Нацiональним банком Украiни лiцензii може бути оскаржена в судi або арбiтражному судi.
Залежно вiд якостi наданих комерцiйним банком документiв, технiчних умов, квалiфiкацii керiвникiв i виконавцiв валютних операцiй НБУ може дозволити проведення валютних операцiй.
2. Аналiз управлiння валютними операцiями2.1
Економiчна сутнiсть, завдання та iнформацiйна база аналiзу
2.1.1 Мета аналiзу валютних операцiй
Операцii з валютними цiнностями та розрахунки в iноземнiй валютi посiдають провiдне мiсце у банкiвському бiзнесi. На сучасному етапi розвитку вiтчизнянi банки не тiльки обслуговують експортно-iмпортнi розрахунки субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi, а й виступають безпосереднiми учасниками операцiй на внутрiшньому та мiжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосiб змiцнення ринкових перетворень у всiх сферах економiки. Провiдна роль банкiв на валютному ринку обумовлюiться значними обсягами операцiй, що становлять близько 90%, та спектром послуг, якi забезпечують попит широкого кола субтАЩiктiв. Особливiстю дiяльностi банку у сферi валютних операцiй i його функцiя агента валютного контролю, що зобовтАЩязуi банк здiйснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.
Така багатогранна спрямованiсть банку у сферi валютних операцiй визначаi певнi вимоги до системи iнформацiйного забезпечення, що використовуiться для пiдготовки i прийняття управлiнських рiшень. За валютними операцiями ця система повинна забезпечувати необхiдну iнформацiю для валютного регулювання та контролю, планування та стратегii, рацiонального використання ресурсiв.
Для однозначного тлумачення валютних операцiй та валютних цiнностей необхiдне правильне розумiння та використання термiнiв. Чинним законодавством, а саме Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украiни ВлПро систему валютного регулювання i валютного контролюВ», визначено таке.
1) Влвалютнi цiнностiВ»:
валюта Украiни тАУ грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет i в iнших формах, що перебувають в обiгу та i законним платiжним засобом на територii Украiни, а також вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдлягають обмiновi на грошовi знаки, якi перебувають в обiгу, кошти на рахунках, у внесках у банкiвських та iнших кредитно-фiнансових установах на територii Украiни;
платiжнi документи та iншi цiннi папери (акцii, облiгацii, купони до них, бони, векселi (тратти), борговi розписки, акредитиви, чеки, банкiвськi накази, депозитнi сертифiкати, ощаднi книжки, iншi фiнансовi та банкiвськi документи), вираженi в iноземнiй валютi, валютi Украiни та банкiвських металах;
iноземна валюта тАУ iноземнi грошовi знаки у виглядi банкнотiв, казначейських бiлетiв, монет, що перебувають в обiгу та i законним платiжним засобом на територii вiдповiдноi iноземноi держави, а також вилученi з обiгу або такi, що вилучаються з нього, але пiдляга
Вместе с этим смотрят:
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения
Актуальные проблемы и споры в автостраховании