Управлiння вартiстю кредитного портфеля банку

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

ВлУправлiння вартiстю кредитного портфеля банкуВ»

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ УПРАВЛРЖННЯ ВАРТРЖСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

1.1 Поняття кредитного портфеля банку та його характеристика

1.2 Фактори зовнiшнього та внутрiшнього впливу на вартiсть кредитного портфеля банку

1.3 Методи оцiнки вартостi кредитного портфеля банку

1.4 Характеристика методiв управлiння вартiстю кредитного портфеля

РОЗДРЖЛ 2 ДРЖАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТРЖ УПРАВЛРЖННЯ ВАРТРЖСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

2.1 РЖдентифiкацiя кредитного портфеля банку

2.2 Органiзацiйно-методичне забезпечення управлiння вартiстю кредитного портфеля банку

2.3 Оцiнка вартостi кредитного портфеля ПАТ КБ ВлХрещатикВ»

2.4 Аналiз ефективностi управлiння вартiстю кредитного портфеля банку ПАТ КБ ВлХрещатикВ»

РОЗДРЖЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛРЖННЯ ВАРТРЖСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

3.1 Особливостi управлiння вартiстю кредитного портфеля в умовах кризи

3.2 Розробка методологii оцiнки вартостi кредитного портфеля банку

3.3 Шляхи удосконалення управлiння вартiстю кредитного портфеля банку ПАТ КБ ВлХрещатикВ»

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦРЖРЗ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальнiсть теми магiстерськоi дипломноi роботи полягаi в тому, що створення внутрiшнiх резервiв кредитних ризикiв за рахунок доходiв банку та прибутковiсть дiяльностi комерцiйного банку i взаiмозалежними та протинаправленими процесами, якi потребують впровадження системи вартiсно-орiiнтованого управлiння кредитним портфелем банку та оптимiзацii його в напрямку досягнення нормалiзованоi дивiдендноi прибутковостi акцiонерiв, як цiльовоi функцii управлiння кредитним портфелем банку.

Аналiз останнiх наукових дослiджень i публiкацiй показав, що пробле-мi визначення кредитних ризикiв та створення оптимального рiвня резервiв на кредитнi ризики за рахунок заставного забезпечення i внутрiшнiх спецрезервiв банку присвяченi науковi працi РЖ.А. Бланка, А.М. Гераси-мовича, В.М. Голуба, О.В. Дзюблюка, Г.Т. Карчевоi, РЖ.М. Лазепка, А.М.Мо-роза, С.В. Мочерного, РЖ.М. Парасiй-Вергуленко, А.А. Пересади, О.В. Перна-рiвського, М.РЖ. Савлука та iн. Серед вiдомих захiдних авторiв особливо значимi працi Л. Гiтмана, Б. Едварда, Г. Марковiца, Дж.Маршалла, П. Роуза, Дж. Сiнкi, Ф. Фабоццi, У. Шарпа та iн. Проте проблема регулювання кредитних ризикiв у вiтчизняних банкiвських установах й досi носить дискусiйний характер.

Аналiз впливу наслiдкiв свiтовоi фiнансовоi кризи на прибутковiсть та ризикованiсть кредитноi дiяльностi банкiвськоi системи Украiни у передкризовому 2007 та кризових 2008 тАУ 2009 рокiв за даними НБУ показав, що з рiвня резервування кредитних ризикiв в сумарному кредитному портфелi банкiвськоi системи Украiни тАУ 4,0% (2005 - 2007 рр.) його величина зросла на протязi 2008 тАУ 2009 рр. до рiвня 15,4% станом на початок 2010 року, при цьому вперше за останнi 10 рокiв дiяльнiсть банкiвськоi системи Украiни стала збитковою, а сумарний збиток практично 50% банкiв Украiни за 2009 рiк становить -23,5 млрд.грн.

ОбтАЩiкт дипломного дослiдження тАУ система управлiння кредитним портфелем банку ПАТ КБ ВлХрещатикВ», який за обсягом валюти балансу 6,4 млрд.грн. займаi у 2010 роцi 0,9% банкiвського ринку(28 мiсце в рейтингу банкiвськоi системи Украiни).

Предмет дипломного дослiдження тАУ методичнi пiдходи та iнформацiйне забезпечення управлiння вартiстю кредитного портфелю банку.

Мета дипломного дослiдження тАУ дослiдити iснуючi методичнi пiдходи до iнтегрального оцiнювання та управлiння вартiстю кредитного портфелю банку в ПАТ КБ ВлХрещатикВ» з використанням внутрiшнiх та зовнiшнiх джерел iнформацii, запропонувати та довести ефективнiсть впровадження динамiчноi вартiсно-орiiнтованоi моделi управлiння кредитним портфелем на основi щоденного оцiнювання та прогнозу доходних, витратних та прибуткових показникiв кредитного та повтАЩязаного з ним ресурсного портфелiв банку.

Для досягнення мети в магiстерськiй дипломнiй роботi вирiшенi наступнi завдання:

1. У першому роздiлi:

- проаналiзованi теоретичнi пiдходи до понять Влкредитний портфельВ» та Влвартiсть кредитного портфеляВ» комерцiйного банку;

- розглянутi iснуючi методи оцiнки вартостi кредитного портфеля банку та основнi фактори впливу на його вартiсть.

2. У другому роздiлi:

- виконаний аналiз структури та динамiки складових кредитного портфеля ПАТ КБ ВлХрещатикВ» у 2007 тАУ 2009 рр.;

- проаналiзована iснуюча iнтегральна методика оцiнки вартостi кредитного портфеля банку та ефективнiсть управлiння вартiстю кредитного портфеля.

3. У третьому роздiлi:

- проаналiзованi особливостi управлiння вартiстю кредитного портфелю банку в умовах динамiки наслiдкiв впливу свiтовоi фiнансовоi кризи 2008 -2009 рр.;

- розроблена та опробована динамiчна модель щоденноi оцiнки дохiдностi, витратностi та рентабельностi кредитного потрфелю банку, а також оцiнка адекватностi отриманих показникiв моделi iнтегральним показникам доходностi та витратностi кредитного портфеля ПАТ КБ ВлХрещатикВ»;

- запропонованi шляхи практичного впровадження запропонованоi моделi в 8 класi управлiнського облiку вартiтсю кредитного портфелю в ПАТ КБ ВлХрещатикВ».

Методами дипломного дослiдження були тАУ iсторичний аналiз, структурний аналiз, первиннi статистичнi спостереження, групування та статистичний аналiз хронологiчних рядiв параметрiв.

РЖнформацiйнi джерела магiстерськоi дипломноi роботи - матерiали звiтiв про дiяльнiсть ПАТ КБ тАЮХрещатиктАЭ за 2007 - 2009 роки, а також статистичнi матерiали по показникам дiяльностi банкiвськоi системи Украiни з офiцiйних РЖнтернет-сайтiв Нацiонального банку Украiни та Асоцiацii комерцiйних банкiв Украiни за 2007 - 2009 роки.

Наукова новизна та практична цiннiсть отриманих результатiв магiстерського дипломного дослiдження полягаi в тому, що впровадження запропонованоi вартiсно-орiiнтованоi моделi управлiння кредитним портфелем банку дозволить обтАЩiднати в комплексi питання:

- балансовоi вартостi кредитiв та зменшення iх вартостi за рахунок ство-рення резервiв на кредитнi ризики;

- розрахунку доходноi вартостi кредитiв з врахуванням вiдсоткових ста-вок та зменшення iх вартостi за рахунок створення резервiв на кредитнi ризики;

- розрахунку частки нульовоi доходноi вартостi для сумнiвних та безна-дiйних кредитiв;

- розрахунку витратноi вартостi кредитiв по витратностi вiдповiдного ре-сурсного портфелю джерел по ставкам плати за ресурси з врахуванням обовтАЩяз-кового резервування частини залучених ресурсiв на коррахунку в НБУ (додат-ковi витрати на зменшення кредитного портфелю);

- розрахунку поточноi рентабельностi кредитного портфелю.

Дипломна робота складаiться з вступу, 3 роздiлiв, висновкiв та пропозицiй, списку посилань, додаткiв.

Дипломна робота представлена на 115 стор., мiстить 12 табл., 26рис., списка посилань з 80 найменувань джерел лiтератури, 8 додаткiв на 25 стор.

Рiк розробки дипломноi роботи - 2010.

Рiк захисту дипломноi роботи - 2010.

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ УПРАВЛРЖННЯ ВАРТРЖСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ

1.1 Поняття кредитного портфеля банку та його характеристика

Кредитнi операцii (кредит) тАУ це вид активних операцiй банку, пов'язаних з наданням клiiнтам коштiв у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштiв у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантiй, поручительств, авалiв, розмiщення депозитiв, проведення факторингових операцiй, фiнансового лiзингу, видача кредитiв у формi врахування векселiв, у формi операцiй репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмiн на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованоi суми, а також на зобов'язання на сплату процентiв та iнших зборiв з такоi суми (вiдстрочення платежу). Кредитнi операцii класифiкуються залежно вiд рiвня ризику та подiляються на ВлстандартнiВ», Влпiд контролемВ», ВлсубстандартнiВ», ВлсумнiвнiВ» та ВлбезнадiйнiВ».

Згiдно з нормативним положенням Нацiонального банку Украiни ВлПоложення про порядок формування та використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiвВ» № 279 до заборгованостi за кредитними операцiями, що становлять кредитний портфель банку, належать як грошовi балансовi, так i документарнi позабалансовi активи банку, якi приносять як прибуток так i збитки в процесi банкiвських операцiй:

- строковi депозити, якi розмiщенi в iнших банках, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517, 1581);

- кредити, якi наданi iншим банкам, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1582, 1600 А);

- вимоги, що придбанi за операцiями факторингу iз суб'iктами господарювання, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2030, 2036 КА, 2037, 2093);

- кредити, що наданi за операцiями репо суб'iктам господарювання (балансовi рахунки 2010, 2016 КА);

- кредити, що наданi за врахованими векселями суб'iктам господарювання, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2020, 2026 КА, 2027, 2092);

- кредити суб'iктам господарювання в поточну дiяльнiсть, в iнвестицiйну дiяльнiсть i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077, 2096, 2097);

- iпотечнi кредити, що наданi суб'iктам господарювання, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087, 2095);

- кредити, що наданi органам державноi влади та мiсцевого самоврядування, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117, 2190, 2191, 2198, 2199);

- iпотечнi кредити, що наданi органам державноi влади та мiсцевого самоврядування, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);

- кредити на поточнi потреби та в iнвестицiйну дiяльнiсть, що наданi фiзичним особам, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217, 2290, 2291);

- iпотечнi кредити, що наданi фiзичним особам, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237, 2295);

- кредити, що наданi за врахованими векселями фiзичним особам, i сумнiвна заборгованiсть за ними (балансовi рахунки 2220, 2226 КА, 2227, 2292);

- кредити овердрафт, що наданi суб'iктам господарювання та фiзичним особам (балансовi рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А);

- гарантii, поручительства, пiдтвердженi акредитиви, акцепти та авалi, що наданi банкам (позабалансовi рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);

- сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями, виданими iншим банкам (балансовий рахунок 1589);

- гарантii та авалi, що наданi клiiнтам (крiм банкiв) (позабалансовi рахунки 9020, 9023);

- сумнiвнi гарантii, що наданi банкам i клiiнтам (позабалансовi рахунки 9090, 9091);

- сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями, виданими суб'iктам господарювання (балансовий рахунок 2099);

- сумнiвна заборгованiсть за виплаченими гарантiями, виданими фiзичним особам (балансовий рахунок 2299);

- зобов'язання з кредитування, що наданi банкам i клiiнтам (позабалансовi рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50 % вiд суми зобов'язань з кредитування, якi облiковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129. У структурi банкiвського балансу кредитний портфель розглядаiться як одне цiле та складова активiв банку, котра характеризуiться показниками дохiдностi та вiдповiдним рiвнем ризику. Дохiднiсть i ризик тАФ основнi параметри управлiння кредитним портфе-лем банку. За спiввiдношенням цих показникiв визначаiться ефективнiсть кредитноi дiяльностi банку.

Головна мета процесу управлiння кредитним портфелем банку полягаi в забезпеченнi максимальноi дохiдностi за допустимого рiвня ризику. Рiвень дохiдностi кредитного портфеля залежить вiд структури й обсягу портфеля, а також вiд рiвня вiдсоткових ставок за кредитами. В табл.1.1 наведенi результати аналiзу поступового становлення категорii тАЮкредитний портфельтАЭ в науковiй та методологiчнiй лiтературi у 1990 тАУ 2008 роках.

Таблиця 1.1

Визначення категорii тАЮкредитний портфельтАЭ в науковiй лiтературi

Поняття кредитного портфеля залишаiться дискусiйним, а у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi його визначенню придiлено мало уваги й дане питання недостатньо розроблене й проаналiзоване.

Однак iснуi ряд пiдходiв до питання про визначення поняття й сутностi кредитного портфеля банку. Взагалi пiд портфелем варто розумiти сукупнiсть, набiр, запас певних матерiальних, фiнансових, iдейних або iнших параметрiв, що дають подання про характер, напрямки, обсяги дiяльностi, перспективах ринковоi нiшi банку.

Основнi трактування кредитного портфеля банку наведенi в таблицi 1.1. Порiвнюючи цi визначення кредитного портфеля, можна зробити висновок що однi автори дуже широко трактують кредитний портфель, вiдносячи до нього всi фiнансовi активи й навiть пасиви банку, iншi - пов'язують розглянуте понят-тя тiльки з позичковими операцiями банку, третi - пiдкреслюють, що, кредит-ний портфель - це не проста сукупнiсть елементiв, а класифiкована сукупнiсть.

Бiльшiсть авторiв при визначеннi кредитного портфеля ТСрунтуються тiль-ки на одному iз критерiiв класифiкацii його елементiв - кредитному ризику. На мою думку, для найбiльш точного визначення кредитного портфеля необхiдно брати до уваги й iнших факторiв, що здiйснюють на нього безпосереднiй вплив (наприклад, рiвень прибутковостi й ступiнь лiквiдностi кредитного портфеля).

У закордоннiй економiчнiй лiтературi пiд кредитним портфелем розумi-iться характеристика структури i якостi виданих позичок, класифiкованих за певними критерiями залежно вiд поставлених цiлей керування [70]. Тобто у визначення сутностi кредитного портфеля iноземнi економiсти включають результат застосування елементiв процесу кредитного менеджменту. Останнiм часом все бiльше число вiтчизняних фахiвцiв бере на озброiння саме закордонну методи-ку визначення поняття кредитного портфеля.

Такий пiдхiд реалiзований i у нормативних документах Нацiонального банку Украiни та Центрального Банку Росii, що регламентують окремi сторони керування кредитним портфелем (зокрема в Положеннi Банку Росii № 254-П вiд 26 березня 2004 р. ВлПро порядок формування кредитними органiзацiями резер-вiв на можливi втрати по позичках, позичковоi й прирiвняноi до неi заборгова-ностiВ»), визначена його структура, з якоi випливаi, що в нього включаiться не тiльки позичковий портфель, але й рiзнi iншi вимоги банку кредитного характе-ру (див.табл.1.1).

Сутнiсть кредитного портфеля банку можна розглядати на категорiально-му й прикладному рiвнях.

У першому аспектi кредитний портфель - це економiчнi вiдносини, що виникають при видачi й погашеннi кредитiв, здiйсненнi прирiвняних до кредит-них операцiй. У цьому випадку кредитний портфель визначаiться як сукупнiсть кредитних вимог банку й iнших вимог кредитного характеру, а також як сукуп-нiсть виникаючих при цьому економiчних вiдносин. У другому аспектi кредит-ний портфель являi собою сукупнiсть активiв банку у виглядi позичок, врахова-них векселiв, мiжбанкiвських кредитiв, депозитiв i iнших вимог кредитного характеру, класифiкованих по групах якостi на основi певних критерiiв.

Даючи визначення кредитному портфелю комерцiйного банку неможливо не торкнути поняття його якостi. Пiд якiстю кредитного портфеля будемо розу-мiти комплексне визначення, що характеризуi ефективнiсть формування кре-дитного портфеля комерцiйного банку з погляду прибутковостi, ступеня кре-дитного ризику (яка, у свою чергу, залежить вiд фiнансового становища пози-чальника, якостi обслуговування боргу, а також вiд всiii наявноi в розпоряд-женнi кредитноi органiзацii iнформацii по будь-яких ризиках позичальника, включаючи вiдомостi про зовнiшнi зобов'язання позичальника, про функцiону-вання ринку, на якому працюi позичальник), i забезпеченостi. Рiвень показника якостi кредитного портфеля оберено пропорцiйний рiвню кредитного ризику (чим вище якiсть позички, тим менше ймовiрнiсть ii неповернення або затрим-ки погашення, i навпаки). Те ж саме ставиться до рiвня забезпеченостi й при-бутковостi позички (чим надiйнiше ii забезпечення, i чим бiльший дохiд вона приносить, тим вище якiсть кредитного портфеля).

РЖстотним моментом визначення кредитного портфеля i те, що вибiр i формування його прямо залежить вiд визначення банком свого iнвестицiйного обрiю, набору стратегiчних i тактичних рiшень на певний промiжок часу. У цьому зв'язку, представляiться важливим пiдкреслити, що кредитний портфель i не просто пасивно сформованим набором кредитних вимог банку, а резуль-татом активних дiй банку, що динамiчно розвиваiться, свiдомо управлiнським спiввiдношенням мiж рiзними видами кредитiв. Саме тому необхiдно розгля-дати кредитний портфель комерцiйного банку як втiлення стратегii, кредитноi полiтики банку (яка i, у свою чергу, частиною загальноi стратегii розвитку банку), як результат активних управлiнських дiй банку, спрямованих на форму-вання певного спiввiдношення мiж сукупнiстю кредитних iнструментiв.

На формування структури кредитного портфеля банку iстотно впливаi специфiка сектору ринку, який обслуговуiться цим банком. Для спецiалiзованих банкiв структура кредитного портфеля концентруiться в певних галузях економiки. Для iпотечних банкiв характерним i довгострокове кредитування. У структурi кредитного портфеля ощадних банкiв переважають споживчi кредити та позички фiзичним особам.

Обсяг i структура кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:

- офiцiйна кредитна полiтика банку;

- правила регулювання банкiвськоi дiяльностi;

- величина капiталу банку;

- досвiд i квалiфiкацiя менеджерiв;

- рiвень дохiдностi рiзних напрямiв розмiщення коштiв.

Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом у сферi кредитування, i розробка кредитноi полiтики банку. Кредитна полiтика охоплюi найважливiшi елементи та принципи органiзацii кредитноi роботи в банку, визначаi прiоритетнi напрями кредитування, а також перелiк кредитiв, якi не повиннi входити до кредитного портфеля банку. Один i той самий кредит може не вiдповiдати основним вимогам кредитноi полiтики одного банку, але бути цiлком прийнятним для iншого.

Кредитна полiтика банку регулюi кредитну дiяльнiсть кожного банку i встановлюi правила формування кредитного портфеля. Положення кредитноi полiтики необхiдно зафiксувати письмово й затвердити на засiданнях Кредитного комiтету та Комiтету кредитного нагляду. Цей документ маi конфiденцiйний характер, а тому з ним можуть бути ознайомленi лише тi працiвники банку, якi здiйснюють кредитування. Кожному банку необхiдно розробити власну кредитну полiтику, що вiдбивала б напрями та специфiку його дiяльностi, можливостi цього банку та його клiiнтiв, рiвень допустимого ризику, права й обовтАЩязки кредитних працiвникiв.

Якiсть кредитного портфеля суттiво впливаi на рiвень ризикованостi та надiйностi банку, тому саме кредитна дiяльнiсть пiдлягаi регулюванню з боку органiв нагляду в багатьох краiнах. Установленi обмеження та нормативи, а також правила регулювання банкiвськоi дiяльностi вiдiграють суттiву роль у процесi формування кредитного портфеля.

Нацiональним банком Украiни регулюiться обсяг кредитного портфелю банку як нормативна функцiя показника Н2 тАУ вiдношення обсягу регулятивного капiталу банку до сумарного зваженого на ризик портфеля активiв банку, який включаi в себе кредитний портфель банку з коефiцiiнтами ризику 50% для мiжбанкiвських операцiй кредитування та 100% для операцiй кредитування клiiнтiв [18] тАУ Додаток А.

Одночасно, Нацiональним банком Украiни встановлено вимоги щодо порядку надання кредитiв та обовтАЩязковi нормативи кредитного ризику. При цьому поняття тАЮкредитний ризиктАЭ в iнструктивному матерiалi НБУ маi наступну трактовку:

ВлКредитний ризик позичальника-контрагента - це сума всiх вимог банку (за мiнусом фактично сформованих резервiв) та всiх позабалансових зобовтАЩязань щодо цього контрагентаВ» - тобто це не тiльки суми виданих кредитiв та кредитних гарантiй, але i обумовленi угодами суми вiдсоткiв за користування кредитами та надання гарантiй. Таким чином, НБУ видiляi в нормативних документах поняття тАЮкредитного ризикутАЭ, як абсолютноi величини кредитних коштiв та кредитних вимог, а поняття тАЮступеню кредитного ризикутАЭ, як вiдносний (вiдсотковий) рiвень, що характеризуi ймовiрний ступень реалiзацii абсолютного обсягу Влкредитного ризикуВ».

Норматив максимального розмiру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначаiться як вiдношення суми всiх вимог банку (за мiнусом фактично сформованих резервiв) та всiх позабалансових зобовтАЩязань щодо цього контрагента, до регулятивного капiталу банку. Нормативне значення не маi перевищувати 25 % (наведенi нормативнi значення стосуються унiверсальних банкiв, для спецiалiзованих банкiв нормативнi значення встановлюються диференцiйовано).

Норматив великих кредитних ризикiв (Н8) визначаiться як вiдношення суми всiх великих кредитiв (за мiнусом фактично сформованих резервiв) до регулятивного капiталу банку. Нормативне значення Н8 не маi перевищувати 8-кратний розмiр регулятивного капiталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризикiв перевищуi 8-кратний розмiр регулятивного капiталу банку, то автоматично пiдвищуються вимоги до адекватностi регулятивного капiталу. Кредитний ризик вважаiться великим, якщо сума всiх вимог i позабалансових зобовтАЩязань щодо одного контрагента (або групи повтАЩязаних контрагентiв) становить 10 % i бiльше вiд величини регулятивного капiталу банку.

Норматив максимального розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих одному iнсайдеру (Н9), визначаiться як спiввiдношення суми всiх зобовтАЩязань щодо цього iнсайдера перед банком (за мiнусом фактично сформованих резервiв) i всiх позабалансових зобовтАЩязань, виданих банком щодо цього iнсайдера, та регулятивного капiталу банку. Нормативне значення Н9 не маi перевищувати 5 %.

Норматив максимального сукупного розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих iнсайдерам (Н10), визначаiться як спiввiдношення суми сукупних зобовтАЩязань усiх iнсайдерiв перед банком (за мiнусом фактично сформованих резервiв) i 100 % суми всiх позабалансових зобовтАЩязань, виданих банком щодо всiх iнсайдерiв, i регулятивного капiталу банку. Нормативне значення Н9 не маi перевищувати 30 %.

У формуваннi структури активiв банку вирiшальним фактором i рiвень дохiдностi кожного виду активних операцiй. Проте висока дохiднiсть, як правило, супроводжуiться високим рiвнем ризику, тому менеджменту банку необхiдно врахувати обидва фактори. Якщо рiвень дохiдностi рiзних видiв активiв приблизно однаковий, то перевага надаiтьс

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании