Демографiчна ситуацiя в Украiнi та шляхи ii покращення

ЗМРЖСТ

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФРЖЧНОРЗ СИТУАЦРЖРЗ В УКРАРЗНРЖ

1.1 Сучасний стан демографiчноi ситуацii в Украiнi

1.2 Проблеми розмiщення населення краiни

1.3 Демографiчна криза в Украiнi

2. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДЕМОГРАФРЖЧНУ СИТУАЦРЖЮ В УКРАРЗНРЖ

2.1 Природний рух населення

2.2 Механiчний рух населення

2.3 Фiнансово-економiчне забезпечення охорони здоровтАЩя

3. ОСНОВНРЖ НАПРЯМКИ ДЕРЖАВНОРЗ ПОЛРЖТИКИ ЩОДО ВИРРЖШЕННЯ ДЕМОГРАФРЖЧНОРЗ СИТУАЦРЖРЗ В УКРАРЗНРЖ

3.1 Методи подолання демографiчноi кризи в краiнi

3.2 Способи покращення системи охорони здоровтАЩя

3.3 Порiвняння демографiчноi ситуацii Украiни та краiн РДС

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальнiсть даноi курсовоi роботи полягаi у тому, що краiна знаходиться в умовах економiчноi кризи, в свою чергу уряд намагаiться застосувати всi можливi дii щодо усунення нестабiльностi, але на превеликий жаль вiн забуваi про набагато страшнiшу проблему яку переживаi украiнська нацiя. Населення Украiни продовжуi скорочуватись, в перiод з 1 грудня 2008 року по 1 сiчня 2009 року його чисельнiсть зменшилась на 20 тисяч чоловiк до 46,14млн. осiб. Статистика свiдчить, що на одного новонародженого приходиться двоi вмерших. Цi страшнi цифри змушують задуматись. За останнi десятилiття смертнiсть серед молодi зросла на 21%. В 2008 роцi кiлькiсний показник розлучень зменшилось на 20%,а кiлькiсть укладання шлюбiв знизився на 30 %. Украiна втратила свою традицiю багатодiтних сiмей. Згiдно з соцiальними даними 70% молодi вiдмовляються народжувати, 35% через те, що не впевненi в завтрiшньому днi, 32% через вiдсутнiсть нормальноi заробiтноi плати. Нинi в Украiнi третя частина молодi безробiтня. В результатi зниження народжуваностi, населення краiни, старiшаi (бiля 30% пенсiонерiв). Кiлькiсть хворих на СНРЖД за останнi чотири роки зросла на 53%, а смертнiсть серед молодi через нього на 10,5 %. Значною мiрою пiднялось число самогубств близько на 37%, лише серед пiдлiткiв ця цифра зросла на 17%. Дитяча смертнiсть прогресуi з надзвичайними темпами на приклад у 2009р було народжено 4111 дiтей, з них мертвонароджених 1633 особи. Стрiмко зросло число дiтей народжених з вадами серця на 1000 малюкiв 6-8хворих. Цi показники входять у першу сумну десятку показникiв для iвропейських краiн. Статистичнi порiвняння подальшого розвитку краiни важко передбачити. За основними показниками природних змiн населення - народжуваностi, смертностi, природного приросту - Украiна стоiть не тiльки пiсля краiн Заходу, але й республiк колишнього СРСР. За рiвнем народжуваностi (9,6 % ) вона посiдаi передостаннi мiсце серед них та краiн РДвропи, за смертнiстю населення (15,4 % ) друге мiсце серед краiн континенту, за очiкуваною тривалiстю життя (67 рокiв) - 109 мiсце у свiтi, коли ще в 1994р посiдала 87мiсце.

Метою курсовоi роботи i вивчення демографiчноi ситуацii в Украiнi та встановлення можливих шляхiв ii вирiшення.

Для досягнення поставленоi мети необхiдно вирiшити такi завдання:

- проаналiзувати сучасний стан демографiчноi ситуацii;

- зтАЩясувати умови та чинники розмiщення населення Украiни;

- встановити фактори впливу на демографiчну ситуацiю в Украiнi;

- визначити основнi напрямки державноi полiтики щодо вирiшення демографiчноi ситуацii;

- порiвняти демографiчнi ситуацii Украiни та краiн РДС.

ОбтАЩiктом роботи являiться демографiчна ситуацiя в Украiнi.

Предметом курсовоi роботи i особливостi сучасного стану демографiчноi ситуацii Украiни.

Дослiдженням питання населення та демографiчноi проблеми займалися такi вченi, як О.РЖ.Ригельман, Г.РЖ.Новицький, Ф.РЖ.Чуманський, Я.А.Рубана. РЖстотне значення для вивчення демографiчноi ситуацii мали методичнi розробки й конкретнi дослiдження А.РЖ.Якобiя, М.РЖ.Тезякова, М.С.Уварова, М.П.Дiатропова, якi працювали тодi в Украiнi.

Для дослiдження даноi теми використовувалися рiзнi джерела iнформацii: друкована лiтература, що дозволила виявити причини та наслiдки змiни демографiчноi ситуацii в краiнi (ВлСучасна тpанзитна мiгpацiя в УкpаiнiВ», ВлЕкономiчна теорiяВ»); iнтернет-ресурси, статистичнi та перiодичнi видання, за допомогою яких було проаналiзовано сучасний стан демографiчноi ситуацii Украiни (" onclick="return false">

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФРЖЧНОРЗ СИТУАЦРЖРЗ В УКРАРЗНРЖ

1.1 Сучасний стан демографiчноi ситуацii в Украiнi

За сiчень-лютий 2009 року населення Украiни зменшилось на 41,9 тис.осiб i на 1 березня 2009 року його кiлькiсть становила 46,1 млн. осiб. У порiвняннi з 2002 роком, кiлькiсть населення скоротилася на 2,4 млн.осiб, щороку зменшуючись на 0,2-0,5 млн.осiб (рис 1.1).[24]

Рис.1.1 Чисельнiсть населення на 1 лютого 2009 року та середня за сiчень 2009 року, млн.осiб

Зменшення населення вiдбулося виключно за рахунок природного скорочення - 44,4 тис.осiб, у той час як мiграцiйний прирiст становив 2,5 тис.осiб.

У складi населення спостерiгаiться яскраво виражена перевага двох етносiв: 37,5 млн. осiб (77,8%) i украiнцями i 8,3 млн. (17,3%) - росiянами. Протягом мiжпереписного перiоду кiлькiсть украiнцiв дещо зросла, натомiсть кiлькiсть етнiчних росiян зменшилася на чверть. РДвреi, втративши майже чотири п'ятих свого складу, перемiстилися з третього мiсця за чисельнiстю серед етнiчних груп Украiни на десяте. В цiлому ж перепис 2001 р. зафiксував представникiв бiльш як 130 етносiв. У межах Украiни знаходяться основнi реТСiони проживання кримських татар, караiмiв, кримчакiв i частково гагаузiв.

Украiна належить до держав з високою густотою населення - 80 осiб на 1 кв.км.(рис.1.2). Бiльшi показники спостерiгаються у схiдних iндустрiальних реТСiонах (у Донецькiй областi - 183 особи на 1 км²), меншi - у пiвнiчних та пiвденних областях (на Чернiгiвщинi - 39 осiб на 1 км²).

В Украiнi налiчуiться 454 мiста, 889 селищ мiського типу та 28619 сiльських населених пунктiв, 46 мiст належать до великих, тобто мають чисельнiсть населення 100 тис. чол. i бiльше (крiм того ще 5 мiст досягали 100-тисячного рубежу протягом 90-х рокiв). У великих мiстах проживаi 38,3% всього, або 56,9% мiського населення. Половина великих мiст зосереджена в схiдних iндустрiальних реТСiонах (7 - у Донецькiй областi, 5 - у Днiпропетровськiй, 4 - у Луганськiй, 3 - у Запорiзькiй) i в Криму (3 - у складi Автономноi Республiки Крим, а також Севастополь). В Украiнi нараховуiться 5 мiст-мiльйонерiв - Киiв (2611 тис. чол.), Харкiв (1470 тис.), Днiпропетровськ (1065 тис.), Одеса (1029 тис.) та Донецьк (1016 тис.) i ще 4 крупних мiста - Запорiжжя (815 тис. чол.), Львiв (733 тис. чол.), Кривий Рiг (669 тис. чол.) та Миколаiв (514 тис. чол.).

Триваi зростання народжуваностi: у сiчнi-лютому 2009 року в Украiнi народилось 83,5 тис.дiтей, це на 2,3% бiльше порiвняно з сiчнем-лютим 2008 року. Найвищий рiвень народжуваностi у Волинськiй та Закарпатськiй областях (по 15 осiб на 1000 населення), найнижчий - у Сумськiй (9,1 особи на 1000 населення).

Водночас зменшуiться смертнiсть населення. Порiвняно з сiчнем-лютим 2008 року кiлькiсть померлих скоротилася на 10,5% i становила 128 тис.осiб. На 100 померлих припало 65 дiтей, якi народилися живими. [24]

Найвищий рiвень смертностi у Чернiгiвськiй областi, найнижчий - у м. Киiвi (вiдповiдно 21,2 та 10,7 померлих на 1000 населення). За причинами смертi перше мiсце посiдають хвороби системи кровообiгу, друге - новоутворення, третi - зовнiшнi причини смертностi та захворюваностi.

Найбiльш "старим" (частка осiб вiком 60 рокiв i старше в загальнiй кiлькостi населення перевищуi 24%) i населення Вiнницькоi, Полтавськоi, Сумськоi, Черкаськоi та Чернiгiвськоi областей. До другоi групи (частка складаi 22,9-24 %) увiйшли Донецька, Житомирська, Кiровоградська, Луганська та Хмельницька областi. До третьоi групи (21,7-22,9 %) належать Днiпропетровська, Запорiзька, Киiвська, Тернопiльська, Харкiвська областi. До четвертоi групи вiднесено Автономну Республiку Крим, Волинську, РЖвано-Франкiвську, Одеську, Миколаiвську, Херсонську, Львiвську, Чернiвецьку областi та м. Севастополь (рiвень старiння складаi 19,3-21,7%). Найбiльш "молодим" (частка старших осiб складаi 15,5-19,3%) i населення Закарпатськоi, Рiвненськоi областей та м. Киiва. Але якщо демографiчна молодiсть захiдних реТСiонiв обумовлена вiдносно високою народжуванiстю, то в Киiвi основним чинником i постiйний мiграцiйний приплив молодi.

Зменшуiться iнтенсивнiсть мiграцii населення. У сiчнi-лютому 2009 року вiдносно сiчня-лютого 2008 року кiлькiсть прибулих у краiну на постiйне проживання та вибулих зменшилась, вiдповiдно на 1,3 тис.осiб i 0,4 тис.осiб.

Спостерiгаiться тенденцiя збiльшення кiлькостi шлюбiв. У сiчнi-лютому 2009 року шлюбiв зареiстровано на 31,4% бiльше порiвняно з сiчнем-лютим 2008 року. Кiлькiсть розлучень зменшилась - на 19%.

Чисельнiсть населення, його динамiка i вiково-статева структура i найважливiшими показниками демографiчноi характеристики народонаселення. Не менш важливим i показник природного приросту населення. Зниження природного приросту спричиняi деформацiю вiковоi структури населення, зумовлюi зниження природного приросту трудових ресурсiв. "Старiння" населення призводить до збiльшення економiчного навантаження на працездатних, труднощiв у формуваннi трудових ресурсiв, забезпеченнi народного господарства робочою силою.

Проблеми вiково-статевоi структури населення мають значнi регiональнi вiдмiнностi. Наприклад, цi проблеми в Закарпатськiй i Донецькiй областях дiаметрально протилежнi. Певнi особливостi i у сiльськiй i мiськiй мiсцевостях, зокрема, в бiльшостi сiльських адмiнiстративних районiв Украiни природного приросту населення практично немаi, а в багатьох спостерiгаiться процес депопуляцii. Це означаi, що в таких районах коефiцiiнт народжуваностi менший вiд коефiцiiнта смертностi. В селах рiзко погiршуються вiкова й статева структури населення, що, безперечно, негативно впливаi на розвиток продуктивних сил.

Спiввiдношення мiж жiнками i чоловiками в рiзних вiкових групах вiдображаi статево-вiкова структура населення. Бiльшiсть населення Украiни становлять жiнки (54%), чоловiкiв лише 46% вiд усього населення. Але у рiзних групах кiлькiсть чоловiкiв i жiнок неоднакова. В дитячому вiцi хлопчикiв бiльше, нiж дiвчаток, бо на кожнi 10 дiвчаток народжуiться 11 хлопчикiв. В середньому в старшому вiцi чоловiкiв стаi менше, бо серед них вища смертнiсть i менша тривалiсть життя. Старшого вiку зараз досягли люди, якi пережили Другу свiтову вiйну. Серед загиблих також переважали чоловiки. Тому в старшому вiцi жiнок набагато бiльше (в окремих вiкових групах в 2-3 рази).

У вiковiй структурi населення можна видiлити три групи:

1) дiти i пiдлiтки (0-16 р.), 2) працездатне населення (жiнки у вiцi 16-55 рр., чоловiки 16-60 рр.), 3) люди старшого вiку. Найбiльшою i група працездатного населення тАУ 55.7%, але його частка поступово знижуiться. Вона i бiльшою в мiстах, куди приiжджають люди на роботу iз сiльськоi мiсцевостi. А в селах зростаi кiлькiсть людей пенсiйного вiку. В цiлому по Украiнi вони становлять 23% вiд усього населення, а в сiльськiй мiсцевостi тАУ 29%.

В Украiнi склалися значнi територiальнi вiдмiнностi у спiввiдношеннi жiнок i чоловiкiв. Якщо в середньому по республiцi на 1000 чоловiкiв в 1989 р. припадало 1158 жiнок, то в областях, що характеризуються великим вiдпливом населення, особливо сiльського (серед тих, хто виiжджаi в iншi мiсцевостi, переважають чоловiки), цей показник значно вищий. Наприклад, у Вiнницькiй, Чернiгiвськiй, Черкаськiй, Полтавськiй та Сумськiй областях вiн становив, за даними перепису 2001 р., вiдповiдно 1225, 1248, 1231, 1218, 1206. Вiдомо, що демографiчне навантаження формують двi складовi його частини: кiлькiсть дiтей на 1000 чол. працездатного вiку; кiлькiсть осiб пенсiйного вiку на кожних 1000 працездатних.

Спiввiдношенню цих показникiв надаiться принципово важливе значення, оскiльки кожному з них вiдводиться неоднакова роль в демографiчних процесах, насамперед у природному вiдтвореннi населення. В цiлому в Украiнi питома вага першоi i другоi складових серед усього населення майже однакова (при незначному переважаннi числа дiтей над числом осiб пенсiйного вiку тАУ вiдповiдно 411 i 380 чол.). Серед мiських жителiв це спiввiдношення i бiльш сприятливим: на 1000 чол. працездатного вiку число дiтей становить 395, а число осiб пенсiйного вiку тАУ лише 301 чол. Серед селян наведенi величини становлять вiдповiдно 450 i 575. Словом, у демографiчному навантаженнi на сiльських жителiв число дiтей значно менше, нiж число осiб пенсiйного вiку. Це особливо негативно впливаi на демографiчний потенцiал села, оскiльки обмежуi можливостi природного приросту його населення, призводить до депопуляцii сiльських населених пунктiв i, врештi-решт, до ВлстарiнняВ», а отже, i до загальноi деградацii великоi кiлькостi украiнських сiл.

1.2 Проблеми розмiщення населення краiни

Регiональнi особливостi демографiчноi ситуацii формуються пiд дiiю зовнiшнiх та внутрiшнiх для даноi краiни чинникiв, у тому числi й природних умов, базового генофонду, правових, моральних та релiгiйних норм, адмiнiстративно-регуляторних актiв, екологiчних умов проживання тощо.

Основними чинниками розселення, в тому числi його iнтенсивностi i напрямiв, i соцiально-економiчнi (розвиток та розмiщення продуктивних сил тощо), природнi та демографiчнi.

Природнi фактори позначаються на процесi розселення внаслiдок територiальних вiдмiнностей природного середовища (поверхнi, клiмату, гiдрографiчноi мережi, корисних копалин, якостi земельних ресурсiв та iн.).

Територiальнi особливостi розселення, крiм того, залежать вiд iнтенсивностi та напрямiв постiйних та маятникових перемiщень населення.

Розселення, як вiдомо, оцiнюiться регiональними вiдмiнностями в густотi населення, спiввiдношенням чисельностi мiських i сiльських жителiв, iнтенсивностi змiни кiлькостi жителiв сiльських i мiських населених пунктiв тощо. В свою чергу, просторовi зрушення в порайоннiй органiзацii виробництва та iнших видах трудовоi дiяльностi мають прямий вплив на форми й територiальнi особливостi розселення людей, в значнiй мiрi зумовлюють iнтенсивнiсть i напрям постiйних i маятникових мiграцiй,призводять до змiни в питомiй вазi мiських i сiльських жителiв у всьому населеннi Украiни та ii областей.

Дiя цих чинникiв у конкретних регiонах маi своi особливостi i загальний стан демопроцесiв утворюi мозаiчну картину як у кiлькiсному, так i в якiсному планi. Дослiдження цiii картини дасть змогу визначити, за рахунок яких регiонiв i в якому напрямку розгортаються процеси вiдтворення населення. До того ж демоситуацiя в окремих регiонах може стати базою, на якiй ТСрунтуватимуться моделi майбутнього стiйкого вiдтворення народу Украiни в цiлому та певних регiонiв зокрема, формування демополiтики держави.

На територii Украiни чiтко видiляiться дiя трьох чинникiв, що впливають на розмiщення населення, в тому числi мiського. Найважливiшим i соцiально-економiчний чинник, тобто розмiщення продуктивних сил, що впливаi на виникнення мiст i значний приплив сiльського населення до них. У великих мiстах проживаi 38,3% всього, або 56,9% мiського населення. Так, мiське населення з 1915 до 2006 р. зросло у 5,5 рази, а сiльське зменшилося в 1,9 рази. Тепер в Украiнi 445 мiст та 909 селищ мiського типу. Соцiально-економiчний розвиток суспiльства, iндустрiалiзацiя, змiни в структурi працi зумовлюють зростаючу концентрацiю населення в мiстах. За 1950тАФ2006 роки, наприклад, кiлькiсть мiських жителiв Украiни зросла з 14,0 до 34,1 млн. чол., тодi як кiлькiсть сiльського населення скоротилася з 27,0 до 14,0 млн. чол. (при збiльшеннi чисельностi всього населення з 41,3 до 48,0, або на 6,4 млн. чол.). Значно збiльшилася питома вага мiських жителiв i зменшилась сiльських тАФ за наведенi роки вiдповiдно з 34% до 71% i з 66% до 29% (збiльшення частки мiських i зменшення частки сiльських жителiв становило по 37%).

Наявнi також поселення, чисельнiсть жителiв яких або зменшуiться або зростаi дуже повiльно. Цей процес особливо посилився в останнi роки у зв'язку з помiтним скороченням зайнятостi. Це, насамперед, мiста i селища мiського типу в Донбасi, що вичерпали (або вичерпують) можливостi свого економiчного зростання, а також мiськi поселення при- чорнобильськоi зони. До мiст, чисельнiсть населення яких скорочувалася, вiдноситься, зокрема, Торез, зменшуiться Макiiвка (на 2 тис.),Слов'янськ (1З тис.), Костянтинiвка (4 тис.), а також Горлiвка (3 тис.), Брянка (7 тис.), Артемiвськ Донецькоi обл. (9 тис.), Стаханов(11 тис.) та деякi iншi.

Останнiм часом сповiльнили свiй рiст не лише мiста Донбасу,а й iнших регiонiв. Серед них тАФ Бердичiв,Бiлгород-Днiстровський, Бориспiль, Дзержинськ, Дрогобич, Дружкiвка, РЖзюм, РЖллiчiвськ, Калуш, Лубни, Марганець, Нiжин, Нововолинськ, Новомосковськ (Днiпропетровськоi обл.), Охтирка, Прилуки, Ромни, Ялта та деякi iншi.

Украiнцi розселенi досить нерiвномiрно по територii краiни. Найбiльша iх кiлькiсть проживаi в Закарпатськiй (9,6%), Днiпропетровськiй (7,4%), Донецькiй(7,2%), Львiвськiй (6,6%), Харкiвськiй (5,3%) областях (рис.1.2). Така ситуацiя в цiлому вiдповiдаi загальнiй тенденцii розселення населення Украiни i зумовлена головним чином високим рiвнем урбанiзацii та промисловостi у вищезгаданих областях.

У перспективi список мiст (переважно в Донбасi, а також у Львiвсько-Волинському басейнi) може суттiво розширитися. Це пояснюiться тим, що в результатi закриття ряду дiючих шахт рiзко скоротиться кiлькiсть робочих мiсць. Тому дуже важливо виявити такi поселення, визначити очiкуванi обсяги скорочення потреб у трудових ресурсах, обТСрунтувати й реалiзувати систему заходiв, спрямованих на те, щоб усi працiвники, якi вивiльнятимуться на пiдприiмствах вугiльноi промисловостi та повтАЩязаних з ними об'iктах, могли бути своiчасно працевлаштованi (за мiсцем проживання, або на невеликих вiдстанях вiд них). Значний iнтерес для комплексноi характеристики населення маi визначення частки мiських i сiльських жителiв серед рiзних нацiональностей, що проживають в Украiнi. Це зумовлено насамперед тим, що в умовах плановоi економiки мiським жителям були повсюдно створенi вiдносно кращi умови життя, трудовоi дiяльностi i соцiального розвитку, нiж жителям сiльських населених пунктiв. Таким чином, переважання в мiських поселеннях представникiв певноi нацii даi пiдставу стверджувати, що вона мала певнi переваги в рiвнi життя i можливостях соцiального розвитку. Планування сiльських поселень в Украiнi групове, одновуличне, ланцюгове, регулярне, у виглядi присiлкiв i хуторiв. Села тiсно повтАЩязанi мiж собою рiзними виробничими, адмiнiстративними, управлiнськими, культурно-побутовими зв'язками, що зумовлюi рiзнi системи розселення. В Украiнi iснуi iдина система розселення, в основу якоi покладено адмiнiстративно, виробничо та культурно-побутовi важелi з центру держави тАФ Киiва. Видiляють такi регiональнi мiжобласнi системи розселення: Центральну, Захiдну, Пiвнiчно-Схiдну i Пiвденну, а iнодi ще i Подiльську.

Однак на територii Украiни i 25 регiональних систем розселення. Це сукупнiсть мiських i сiльських поселень, об'iднаних навколо обласних центрiв i ними керованих.

тАЬРозукрупненнятАЭ сiльських населених пунктiв тАФ процес обтАЩiктивний. Люднiсть абсолютноi бiльшостi сiл зменшилась насамперед у результатi вiдпливу сiльського населення в мiста. Результати дослiджень показують, що в багатьох областях Украiни, перш за все захiдноi ii частини, малi села практично не лiквiдовуються: населення багатьох з них зростаi швидкими темпами. Отже, твердження про iнтенсивний вiдплив у мiста сiльських жителiв, якi проживають в невеликих селах, не пiдтверджуються. У рядi випадкiв мiграцiя населення з великих сiл бiльш iнтенсивна, нiж з малих.

Змiни в сiльському розселеннi вiдбуваються вiдносно невисокими темпами. В той же час загальна тенденцiя цих змiн досить чiтко вiдображаi об'iктивнi процеси, що мають мiсце останнiм часом у сiльському розселеннi.

1.3 Демографiчна криза в Украiнi

Слiд зазначити, що демографiчна криза спостерiгаiться в останнi десятилiття не тiльки в Украiнi. [6] Щорiчне скорочення кiлькостi населення тАУ але рiзними темпами тАУ вiдбуваiться в багатьох краiнах свiту. Уряди деяких держав, зважаючи на таку негативну тенденцiю, проводять вiдповiдну мiграцiйну полiтику, добиваючись компенсацii втрат за рахунок приiжджих. Але корiнне населення в них, зрозумiло, скорочуiться. Це тАУ практично всi iвропейськi держави, а також США, Росiя, Японiя i кiлька iнших краiн.

Головною причиною скорочення кiлькостi населення стало iстотне зниження рiвня народжуваностi, що почалося в одних державах ще в 1950-60-х роках, в iнших тАУ трохи пiзнiше. Пояснення цього явища вельми банальне: сiмейнi пари i, зокрема, жiнки почали вбачати у великiй кiлькостi дiтей збитки для комфорту свого життя. А розвиток медицини став дозволяти без значних складнощiв вирiшувати цi проблеми тАУ стали доступними рiзнi протизаплiднi засоби (i можливостi проведення абортiв). Нинi чисельнiсть населення продовжуi зростати в багатьох державах Африки i Азii (найбiльшi темпи тАУ в РЖндii й Китаi), що викликане традицiями, якi все ще зберiгаються, а також бiднiстю i неписьменнiстю значноi частини народу.

В Украiнi зниження рiвня народжуваностi, пiсля його пiдвищення в повоiннi роки, почалося в 1980-i роки. Проте iстотне прискорення цього процесу сталося на початку 90-х у зв`язку з рiзким зниженням рiвня життя громадян тАУ що видаiться закономiрним.

Так, найшвидшими темпами скорочення чисельностi жителiв Украiни вiдбувалося в 1993-1995 роки - це був перiод галопуючоi iнфляцii i викликаного нею зниження реальних доходiв населення, а також зростання безробiття у зв`язку iз зупинкою тисяч пiдприiмств.

Проте пiсля 2000 року в Украiнi нарештi почали зростати економiка й реальнi доходи громадян. Пiшли вниз i параметри скорочення населення. Минулого року вперше з 1994 року кiлькiсть жителiв зменшилося менш нiж на 300 тисяч осiб, що пов`язане iз запровадженням з квiтня 2005 року допомоги на новонароджених у розмiрi 8,5 тис. грн. (у 12 разiв вище, нiж воно було 2004 року).

РД деякi демографiчнi успiхи i 2007 року. Зокрема, вперше за п`ятнадцять рокiв в сiчнi-листопадi 2007 року вiдбулося перевищення кiлькостi новонароджених над кiлькiстю померлих одразу в двох областях: Закарпатськiй та Рiвненськiй.

Утiм, сподiватися на значне зростання дiтонародження в Украiнi на найближчу перспективу навряд чи варто. Рiч у тому, що за кiлька рокiв почнуть вступати в дiтородний вiк тi молодi украiнки, якi з`явилися на свiт пiсля 1990 року, тАУ коли кiлькiсть новонароджених в краiнi почала рiзко скорочуватися.[7]

Навiть високi розмiри допомоги на новонароджених i великi зарплати в краiнi, швидше за все, не допоможуть кардинально виправити ситуацiю. Про це можна судити за станом демографiчних процесiв в iнших, економiчно розвиненiших, державах. Наприклад, у Росii, де величина середньоi зарплати приблизно в 2 рази вища, нiж в Украiнi, коефiцiiнт фертильностi сьогоднi дорiвнюi лише близько 1,3 дитини на одну жiнку. Не краще становище i в ще благополучнiших в економiчному планi краiнах РДвропи i свiту. Наприклад, у Нiмеччинi тАУ державi з вельми високими доходами громадян i найрозвиненiшою економiкою в РДвропi тАУ кiлькiсть пологiв на одну жiнку становить нинi 1,4, в Японii - економiчному лiдерi Азii тАУ 1,23. А взагалi в бiльшостi краiн РДвропи коефiцiiнт фертильностi знаходиться в дiапазонi 1,2 тАУ 1,4. З тiii причини, що бiльшiсть жiнок мають лише по однiй дитинi, а чимало жiнок тАУ жодноi. Лише у деяких iвропейських державах тАУ таких як Францiя, Нiдерланди, Фiнляндiя i деяких iнших тАУ рiвень народжуваностi дещо вищий, але все таки менше 2 дiтей на одну жiнку.

Тому, навiть якщо взяти для приблизних прогнозних розрахункiв нинiшнi, краще становище з народжуванiстю, нiж 6-8 рокiв тому, то i в цьому випадку картина на вiддалене майбутнi видаiться вельми сумною.

Звичайно, правильно за початковi данi брати не абсолютнi цифри щорiчного спаду населення, а вiдноснi. За останнiй рiк населення Украiни скоротилося на 264 тис. осiб, а це означаi тАУ на 0,56% (у 2000 роцi кiлькiсть жителiв краiни скоротилася бiльш нiж на 1%). Якщо використовувати одержаний вiдсоток зниження на майбутнi, то виявиться, що на 2050 рiк населення Украiни може зменшитися бiльш нiж на 27% i скласти близько 36 млн. чоловiк. У 2100-му роцi кiлькiсть жителiв скоротиться до 27 млн. осiб, у 2150-му тАУ до 20 млн. i т.д. (через тисячу рокiв залишиться менше 200 тисяч украiнцiв).

Цi цифри здаються фантастичними, але це сумна реальнiсть. В свiтi поки не придумали способу подолання тенденцii скорочення населення планети в майбутньому. Часто можна почути жарт, що через 50 або 100 рокiв в РДвропi буде бiльше китайцiв, нiж корiнних мешканцiв. Нi, такого, найiмовiрнiше, не вiдбудеться.

По-перше, населення Китаю незабаром, напевно, теж почне скорочуватися, як це вже не один рiк вiдбуваiться в iнших азiатських краiнах тАУ наприклад, в Японii, Пiвденнiй Кореi, РЖранi й iнших. По-друге, Китай вже бiльше десятка рокiв демонструi найвищий в свiтi щорiчний прирiст економiки (11-13%) i, вiдповiдно, доходiв населення (за кiлькiстю мiльйонерiв ця держава вже вийшла на перше мiсце в свiтi). Торiк ВВП на душу населення в Китаi майже досяг вiдповiдного показника в Украiнi i якщо так пiде i далi, то рокiв за двадцять-тридцять Пiднебесна наздожене й пережене економiки краiн РДС i США. РЖ китайцям не буде сенсу iхати в iншi держави. Отже, сподiватися на масовий приток мiгрантiв також не слiд.

Хоч би як там було, уряди всiх краiн, де вже мають мiсце демографiчнi проблеми, вживають сьогоднi заходiв для стимулювання збiльшення народжуваностi. Влада Украiни стурбована цим теж тАУ i, слiд зазначити, деякi успiхи в 2008 роцi простежуються.

2. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДЕМОГРАФРЖЧНУ СИТУАЦРЖЮ В УКРАРЗНРЖ

2.1 Природний рух населення

Вже протягом чотирнадцяти останнiх рокiв чисельнiсть населення Украiни неухильно скорочуiтьсяi на початок поточного року вона становила 46,1 млн. осiб. Таким чином, кiлькiсть жителiв краiни за цей перiод скоротилась на бiльш нiж на птАЩять з половиною мiльйонiв осiб (5,6 млн.), причому переважно ― за рахунок депопуляцii, тобто перевищення числа померлих над числом народжених, яке на загальнонацiональному рiвнi фiксуiться в Украiнi з 1991 року. З того часу лише за рахунок депопуляцii чисельнiсть населення краiни скоротилась на 4,6 млн. Перевищення числа померлих над кiлькiстю народжених на сьогоднi не i таким вже екстраординарним явищем тАФ понад третину iвропейських краiн нинi охопленi депопуляцiiю. Однак Украiну серед цих держав вирiзняi масштабнiсть депопуляцii, прискоренi темпи скорочення чисельностi населення: на початку 2000-х рокiв краiна внаслiдок депопуляцii щорiчно втрачала у середньому 350 тис. осiб, при цьому коефiцiiнт природного убутку населення в Украiнi принаймнi станом 2005 р. був дiйсно найвищий у ряду iвропейських держав. Найбiльш виразними i прояви неблагополуччя саме у медико-демографiчнiй сферi: на високому рiвнi утримуiться захворюванiсть (особливо дiтей), поповнюються контингенти хронiчних хворих та iнвалiдiв, i, зокрема, пiдвищуiться дитяча iнвалiднiсть, i проблеми у царинi репродуктивного здоровтАЩя. У працездатного населення вiком до 45 рокiв на першому мiсцi серед причин смертi тАУ нещаснi випадки, отруiння i травми, рiвень передчасноi смертностi вiд яких в Украiнi вчетверо перевищуi такий за краiнами РДвропейського Союзу. Друге мiсце у структурi смертностi працездатноi молодi в останнi роки посiдають iнфекцiйнi й паразитарнi хвороби в особi СНРЖДУ Й ТУБЕРКУЛЬОЗУ, що викликаi серйозне занепокоiння. У цiлому ж вiд такоi вилiковноi недуги як туберкульоз в Украiнi щорiчно помираi близько10,5 тисяч осiб (8-9 тис. ж iдуть з життя через випадковi алкогольнi отруiння, 10 тис. тАУ через самогубства)(переважно (по туберкульозу)тАУ чоловiкiв працездатного вiку тАУ близько 8 тисяч) i хоча смертнiсть вiд туберкульозу останнiми роками стабiлiзувалася, захворюванiсть продовжуi зростати - щорiчно дiагноз вперше виявленого активного туберкульозу ставлять близько 40 тис. особам, у тому числi 1,5 тис. дiтей та пiдлiткiв. Понад 4 тисячi осiб минулого року померло вiд СНРЖДу, станом на 1 сiчня 2007 р. в Украiнi чисельнiсть офiцiйно зареiстрованих ВРЖЛ-iнфiкованих становила майже 117 тис. (в т. ч. 16,1 тис. дiтей); захворiли на СНРЖД 21,7 тис. осiб, померло вiд СНРЖДу ― 11,9 тис. На четверте мiсце у структурi смертностi населення працездатного вiку нинi вийшли хвороби органiв травлення, вагомий внесок яких повтАЩязаний як iз нерацiональною структурою харчування населення, так i незадовiльною якiстю продуктiв харчування i впливом екологiчноi ситуацii.

Мають мiсце й iншi проблеми та диспропорцii, що стосуються якiсних характеристик населення краiни: попри доволi високий загальноосвiтнiй рiвень населення (близько половини зайнятого населення маi вищу освiту того чи iншого рiвня, при цьому кожен птАЩятий тАУ повну вищу освiту), кожний четвертий зайнятий в Украiнi i представником так званих тАЮнайпростiших професiйтАЭ, тобто зайнятий неквалiфiкованою, часто важкою або ручною працею i частка такоi низько квалiфiкованоi й погано оплачуваноi робочоi сили у структурi зайнятих вже й протягом поточного десятирiччя зростала.

Пiдвищення рiвня народжуваностi в Украiнi в останнi птАЩятирiччя пiсля обвального його падiння протягом 12 рокiв маi яскраво виражений тАЮкомпенсацiйний характертАЭ - у цей перiод було реалiзовано народження дiтей (причому переважно первiсткiв), якi були вiдкладенi у найтяжчi роки соцiально-економiчноi кризи. Збiльшенню загального числа народжень почасти сприяла i дiя тАЮдемографiчноi хвилiтАЭ - вступ у дiтородний вiк бiльш численних поколiнь жiнок народжених на початку тАУ у серединi 1980-х рокiв. Для порiвняння: з 2007 по липень 2008 року кiлькiсть померлих зменшилась на 2,1 тис.осiб, а кiлькiсть новонароджених зросла на 4,5 тис.осiб (рис.1.3).

Рис.1.3 Динамiка народжуваностi та смертностi населення, тис.осiб

Нарештi, зрушення у традицiйному тАЮкалендарi народженьтАЭ i реалiзацii запланованих на бiльш пiзнiй термiн народжень у минулому роцi зумовила й активiзацiя соцiально-демографiчноi полiтики тАУ зокрема, введення з 1 квiтня 2005 року одноразовоi допомоги при народженнi дитини на рiвнi 8500 грн.(з 1 сiчня 2007 р. тАУ фiксована сума, ранiше 22,6 прожиткових мiнiм.).

Середнiй коефiцiiнт народжуваностi становить 1.2 дитини (данi за 2006 рiк, рис.1.4).

Слiд зазначити, що даний захiд дав як демографiчний (число народжень 2006 р. тАУ 460368), так i соцiальний ефект, що виявився у зниженнi рiвня бiдностi сiмей з дiтьми вiком до 3 рокiв (з 44,2% у 2004 р. до 36,4% - у 2005-му (за пiдсумками 9 мiсяцiв 2006 року цей показник становив 42,3%). Разом з тим, як показуi досвiд, марно розраховувати на довгостроковий ефект даного заходу (такi допомоги дiють за принципом доза-ефект), а отже очiкувати вiдчутного зростання народжуваностi на перспективу. Хоча, очевидно, у вiтчизняних умовах можна розраховувати на сприятливий вплив на народжуванiсть саме полiпшення рiвня життя (i, зокрема, на даному етапi не так пiльг та допомог, як суттiвого пiдвищення оплати працi, а також реальних крокiв у вирiшеннi житловоi проблеми), однак слiд враховувати, що за роки трансформацiй вiдбулися зрушення у репродуктивнiй поведiнцi у цiлому дiтолюбного й матримонiально орiiнтованого населення Украiни.

Нинi воно бiльш орiiнтоване на захiднi стандарти рiвня життя i буде намагатися пiдвищити власний рiвень життя i умови навчання та виховання дитини (часто iдиноi) за рахунок обмеження або вiдкладання дiтонародження. На народжуванiсть впливатимуть актуалiзацiя цiнностей iндивiдуальноi свободи й незалежностi, домiнування у життiвих планах молодi стратегiй досягнення особистого успiху, ii бiльша зацiкавленiсть у цiнностях, повтАЩязаних с освiтою й професiйною картАЩiрою. Тож розраховувати на вагоме й невпинне пiдвищення народжуваностi i пiдтримання сумарного показника народжуваностi на рiвнi простого вiдтворення чи ж просто вищому за 1,5 дитини, навiть за сприятливих соцiально-економiчних умов ми навряд чи можемо. РЖнша справа, що нинi у нашiй краiнi умови дiтородноi дiяльностi не i сприятливими для задоволення навiть наявноi потреби у дiтях, яка (як це показують данi опитувань) для багатьох верств населення, вiдповiдаi 2, а подекуди (у сiльськiй мiсцевостi, захiдних регiонах краiни) й 3 дiтям. Крiм того, економiка, ймовiрно, здатна створити умови для реалiзацii вже сформованих репродуктивних установок, а у iх формуваннi (ще з юного вiку) велику роль вiдiграють соцiально-психологiчнi чинники та неформальнi iнститути тАУ сiмейнi цiнностi й традицii, ступiнь престижу материнства й батькiвства, що пiдтверджуi й досвiд захiдних краiн. (Частка позашлюбних народжень (2006) -21,1%, сер.вiк народження тАУ 25,4 р., сер. За рiвнем РДвросоюзу тАУ 29,9).

У украiнського народу зберiгаються основнi традицiй сiмейного способу життя й сiмтАЩя продовжуi виконувати своi основнi функцii ― забезпечення фiзичного (бiологiчного) та соцiокультурного вiдтворення поколiнь.

Згiдно з даними Першого Всеукраiнського перепису населення майже 90% населення краiни проживаi у складi сiмтАЩi. Бiльшiсть дiтей (у 2004 р. ― 79,6%, у 2005 р. ― 78,6%) народжуiться у батькiв, якi перебувають у зареiстрованому шлюбi. Украiна вiдноситься до краiн РДвропи з доволi високим рiвнем шлюбностi (2006 рiк -7,6тА° (зростаючий в останнi роки), однак i рiвень розлучуваностi, поряд з Росiiю, один iз найвищих у РДвропi тАУ 3,8% (стабiльно високий). За взiрцем захiдноiвропейських краiн в Украiнi зростаi частка незареiстрованих, консенсуальних шлюбiв (особливо серед молодi i лiтнiх осiб). Спираючись на досвiд краiн РДвропи, можна припустити, що й певна частина позашлюбних народжень ― це народження дiтей у батькiв, якi перебувають в офiцiйно не зареiстрованому у шлюбi. Разом з тим слiд зазначити, що консенсуальнi шлюби зазвичай i менш репродуктивно орiiнтованими, в них народження дiтей вiдкладаiться надовше або й вiддаiться перевага бездiтностi, що також впливаi на загальний рiвень народжуваностi.

Серед проблемних моментiв у шлюбно-сiмейнiй сферi можна видiлити доволi високу частку неповних сiмей в Украiнi, що формуiться на тлi власне позашлюбноi народжуваностi, раннього овдовiння, але бiльшою мiрою тАУ розлучень: : 27,5% сiмейних осередкiв, де i дiти у вiцi до 18 рокiв ― це неповнi сiмтАЩi (у тому числi 25,4% ― неповнi сiмтАЩi у складi матерi з дiтьми; 2,1% ― батька з дiтьми). (У рядi схiдних i пiвденних регiонiв краiни ця частка перевищуi 1/3).

Зростання кiлькостi неповних сiмей з дiтьми навiть в економiчно благополучних розвинених краiнах оцiнюiться негативно, адже виховна функцiя сiмтАЩi в цьому випадку деформована i дiти, якi зростають в них, бiльш схильнi до асоцiальноi поведiнки, iм важче у майбутньому орiiнтуватись у гендерних вiдносинах соцiуму, створити повну життiздатну сiмтАЩю. В умовах сучасноi Украiни, коли витрати на утримання дiтей не закладенi в повному обсязi у заробiтну плату i навiть сiмтАЩям, де працюють i батько, i мати, важко матерiально забезпечити життiдiяльнiсть i розвиток дiтей на рiвнi сучасних вимог i потреб, неповнi сiмтАЩi i особливо вразливими в економiчному й соцiальному вiдношеннi.

Щорiчно близько 130-135 тисяч дiтей в Украiнi переживають розлучення батькiв, частка пар, якi при розiрваннi шлюбу мають спiльних неповнолiтнiх дiтей нинi становить близько 3/5 (або 59% , на початку 1990-х тАУ це було 63%) вiд загальноi кiлькостi розлучень.

Нестабiльнiсть сiмтАЩi в умовах, коли вiдбуваiться маргiналiзацiя частини населення внаслiдок таких соцiальних патологiй, як алкоголiзм, наркоманiя, насильство, породжуi такi небезпечнi явища, як соцiальне сирiтство, безпритульнiсть та бездогляднiсть дiтей. В Украiнi зростаi кiлькiсть дiтей, батьки яких позбавленi батькiвських прав: у 2004 р. iх було 7,8 тисяч, у 2005 р. ― 8,6 тисяч. Нехтування батьками своiми родинними обовтАЩязками призвело до появи особливоi маргiнальноi групи ― Влдiти вулицiВ», якi займаються бродяжництвом та жебрацтвом. Поширення дитячоi безпритульностi й бездоглядностi i однiiю з найгострiших соцiальних проблем сучасноi Украiни, яка впливаi насамперед на майбутню

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

"Технiка тiла" Марсель Мосс

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнновацiйнi форми i методи соцiальноi роботи з сiмтАЩiю

РЖнтерактивний пiдхiд в теорii соцiальноi роботи