Охорона працi на пiдприiмствi

51.АНАЛРЖЗ ПРИЧИН ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСРЖЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

У виробничiй сферi рiвень травматизму i професiйних захворювань взаiмоповтАЩязаний з технологiчними процесами, обладнанням, а також науково обТСрунтованою органiзацiiю виробництва та ергономiчною органiзацiiю робочого мiсця. Статистика свiдчить про те, що бiльшiсть виробничих травм в межах держави скоюiться через iгнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил i норм безпеки пiд час виконання робiт. В процесi розслiдування й аналiзу нещасних випадкiв встановлено, що переважна бiльшiсть (до 80%) iх трапляiться не з технiчних чи технологiчних причин, а через неправильну органiзацiю працi та дiю людського чинника. Дослiдженням причин виробничого травматизму i професiйних захворювань встановлено таку iх класифiкацiю:Органiзацiйнi причини,Технiчнi причини,Психофiзiологiчнi причиниДо органiзацiйних причин належить: неправильна органiзацiя працi або робочого мiсця, вiдсутнiсть iнструктажiв або неякiсне iх проведення, порушення технологiчного режиму або трудовоi дисциплiни, вiдсутнiсть iнструкцiй з безпеки працi на робочих мiсцях, неузгодженiсть у дiях, вiдсутнiсть ПВР (проектiв виробництва робiт), а також нагляду й контролю за виробничою дiяльнiстю, вiдсутнiсть засобiв захисту, спецодягу i т. iн. До технiчних причин належить: проектнi i конструктивнi недолiки, невiдповiднiсть обладнання, транспортних та енергетичних пристроiв вимогам безпеки, недосконалiсть конструкцiй машин, блокувальних систем, сигналiзацii, неправильний режим технологiчного процесу, недосконале його виконання, вiдсутнiсть iнженерних розрахункiв i т. iн. До психофiзiологiчних причин належить: невiдповiднiсть умов працi анатомо-фiзiологiчним i психологiчним характеристикам органiзму людини, незадовiльний психологiчний клiмат в колективi, хворобливi стани, високий ступiнь ризику, вживання алкоголю, втома i т. iн. Така класифiкацiя причин виробничого травматизму i досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професiйних захворювань, як показують результати розслiдування, слiд вважати групу взаiмодiючих чинникiв, що повтАЩязанi з органiзацiiю виробничоi дiяльностi яка може спричиняти рiзний негативний вплив на органiзм людини. Здебiльшого виробничi нещаснi випадки та професiйнi захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Для вивчення причин виробничого травматизму i професiйних захворювань, використовують: Технiчний; Груповий; Топографiчний; Монографiчний; Статистичний методи.

Технiчний метод дослiдження використовуiться у тих випадках, коли необхiдно встановити ступiнь небезпечних та шкiдливих виробничих чинникiв (рiвень шуму, загазованостi, горючостi, випромiнювання, параметри виробничого середовища та iн), що даi пiдстави для впровадження необхiдних заходiв та засобiв безпеки.

Груповий метод встановлюi ступiнь повторюваностi нещасних випадкiв. Метод характеризуiться вивченням великоi кiлькостi нещасних випадкiв на одному конкретному обтАЩiктi. Цим методом переважно користуються науково тАУ дослiднi iнститути з проблем охорони працi для складання правил та норм з технiчноi безпеки.

Топографiчний метод аналiзу причин виробничого травматизму полягаi у тому, що на планi пiдприiмства графiчно зображуються мiсця, де трапилися нещаснi випадки. Виявлення концентрацii нещасних випадкiв на окремих мiсцях спонукаi роботодавцiв до бiльш ретельного обстеження таких дiлянок для зтАЩясування обставин i причин виникнення негативних подiй.

Монографiчний метод аналiзу причин виробничого травматизму передбачаi детальне обстеження окремого обтАЩiкта, що експлуатуiться, проектуiться або будуiться, особливостi потенцiйних небезпек i якi вони можуть спричинити наслiдки, вразi iх реалiзацii в небажану подiю. Цим методом передбачають наскiльки ймовiрнi i серйознi можуть бути нещаснi випадки. Результати монографiчного аналiзу можуть використовуватися при проектуваннi нових пiдприiмств або реконструкцii iснуючих, що даi можливiсть найбiльш повно i точно врахувати запобiжнi заходи в проектнiй документацii.

Статистичний метод аналiзу офiцiйно застосовуiться для вивчення та обмiну виробничого травматизму й професiйних захворювань. Цей метод базуiться на вивченнi матерiалiв реiстрацii та облiку нещасних випадкiв на виробництвi за формою Н-1. Для цього методу застосовуються вiдноснi показники (коефiцiiнти) тАУ частоти, тяжкостi й загальних втрат.

63.Аналiз гiгiiнiчних умов працi

Важливу роль у забезпеченнi здоровтАЩя населення вiдiграi гiгiiна як профiлактична наука та санiтарiя як ii практичне втiлення.

Гiгiiна тАУ наука, що вивчаi вплив оточуючого середовища на органiзм людини й суспiльне здоров'я з метою обТСрунтування гiгiiнiчних нормативiв, санiтарних правил та заходiв, що мають забезпечувати здоровi санiтарнi умови та запобiгати захворюванням.

Складовою частиною загальноi гiгiiни i гiгiiна працi, що вивчаi вплив на органiзм чинникiв виробничого середовища з метою усунення iх несприятливоi дii на здоров'я людини.

Практичне втiлення гiгiiнiчних нормативiв у виробничу, побутову та iншi сфери iснування людини i завданням санiтарii.

Можливий вплив на працiвникiв шкiдливих виробничих чинникiв i розвиток професiйних захворювань вивчаi виробнича санiтарiя, яка розробляi систему органiзацiйних заходiв i технiчних засобiв, що запобiгають дii шкiдливих виробничих чинникiв на органiзм людини.

Органiзацiйнi заходи передбачають правильну органiзацiю робочого мiсця, дотримання вiдповiдних режимiв працi, навчання з питань охорони працi, а також постiйний контроль та нагляд за виконанням робiт.

Технiчнi заходи тАУ це розробка та застосування спецiальних колективних та iндивiдуальних засобiв захисту вiд небезпечних та шкiдливих виробничих чинникiв.

Санiтарно-гiгiiнiчнi умови працi визначають наявнiсть фiзичних, хiмiчних, бiологiчних та психофiзiологiчних чинникiв.

На людину як iстоту соцiальну впливаi психогенний (iнформацiйний) чинник тАУ через засоби масовоi iнформацii.

Характер впливу цих чинникiв на органiзм людини, у реальному життi, залежить вiд санiтарно-гiгiiнiчних умов працi, побуту, гiгiiнiчноi культури i виховання та всього того з чого складаiться життя.

Оптимiзацiя цих чинникiв на виробництвi забезпечуiться гiгiiнiчними нормативами та санiтарними рекомендацiями.

Гiгiiнiчний норматив тАУ це визначений дiапазон виробничого середовища, який i безпечним з точки зору збереження нормальноi життiдiяльностi та здоров'я людини.

ОбтАЩiктами гiгiiнiчного нормування i чинники антропогенного походження (шум, пил, вiбрацiя i iн.) i чинники природного середовища (мiкроклiмат, ультрафiолетове опромiнення i iн.).

Гранично-допустимим нормативом (ГДК, ГДР, ГДД) шкiдливих виробничих чинникiв вважаiться такий, який при щоденнiй роботi протягом 8 годин, впродовж усього робочого стажу не може викликати змiн у станi здоров'я працiвника або його нащадкiв.

Гiгiiнiчнi нормативи узагальнюються у спецiальних документах, що називаються санiтарними нормами.

Санiтарнi норми використовуються при проектуваннi та органiзацii виробництва, при контролюваннi стану охорони працi на робочих мiсцях, проведеннi паспортизацii, впровадженнi стандартiв, а також при розробцi конкретних заходiв щодо нормалiзацii умов працi.

13.Види штучного освiтлення. Характеристика джерел штучного освiтлення

Штучне освiтлення буваi загальним, мiсцевим i комбiнованим. Загальне штучне освiтлення проектуiться так, щоб свiтло розподiлялося по всьому освiтлюваному просторi. Його проектують на всю площу примiщення для виконання робiт невисокоi точностi. Мiсцеве освiтлення проектуiться для створення вiдповiдного освiтлення тiльки в зонi виконання робiт. Використання лише мiсцевого освiтлення не допускаiться, оскiльки може призвести до контрасту мiж яскраво освiтленою поверхнею та недостатньо освiтленими предметами, що шкiдливо позначаiться на зоровiй функцii людини й може бути причиною нещасного випадку. Тому використовують поiднання загального й мiсцевого освiтлення. Таке комбiноване освiтлення створюiться там, де проводяться роботи високоi точностi, де потрiбно спрямовувати свiтловий потiк на робочу поверхню, коли характер робiт вимагаi напруження органу зору. Розмiщення свiтильникiв загального освiтлення повинно бути рiвномiрним i симетричним. Висота пiдвiсу свiтильникiв залежить вiд iх конструкцii i потужностi ламп (2-4 м). За функцiональним призначенням штучне освiтлення буваi робочим, аварiйним, евакуацiйним та охоронним. Робоче освiтлення служить для забезпечення нормальноi свiтловоi обстановки на робочих мiсцях. Аварiйне освiтлення проектуiться на випадок виходу з ладу робочого освiтлення. Розрiзняють два рiзновиди аварiйного освiтлення: аварiйне освiтлення для продовження роботи та аварiйне освiтлення для безпечноi евакуацii людей.Аварiйне освiтлення для продовження роботи передбачаiться в тому випадку, коли вихiд з ладу робочого може спричинити вибух, пожежу, отруiння людей або призведе до порушення технологiчного процесу, нормальноi роботи життiво важливих об'iктiв тАФ електростанцiй, диспетчерських пунктiв, вузлiв зв'язку, насосних установок та iн. До найбiльш розповсюджених джерел свiтла належать лампи розжарювання тАФ нормальнi, дзеркальнi та прожекторнi. Джерелом свiтла в них i спiральна вольфрамова нитка, а основним параметром тАФ температура ii розжарювання. Найважливiшою характеристикою лампи i свiтлова вiддача тАФ вiдношення свiтлового потоку лампи до потужностi, яку вона споживаi. З метою пiдвищення свiтловоi вiддачi лампи випускають з подвiйною спiраллю вольфрамовоi нитки (бiспiральнi). Недолiками ламп розжарювання i велика яскравiсть i блиск, якi спричинюють слiпучу дiю на очi, що може призвести до травм та аварiй. У спектрi випромiнювання ламп розжарювання домiнують жовто-червонi променi з недостатньою кiлькiстю синiх та фiолетових порiвняно з природним свiтлом. Тому склад випромiнювання цих ламп змiнюi кольорову передачу, яка не дозволяi ефективно використовувати iх для освiтлення при роботах, пов'язаних з необхiднiстю точного розпiзнавання кольорiв. Суттiвим недолiком цих ламп i висока температура нагрiвання (140 В°С), що робить iх пожежонебезпечними. Недолiки ламп розжарювання зумовили пошук нових джерел свiтла. Цю проблему вдалося вирiшити завдяки використанню явища люмiнiсценцii. Вiдкриття й використання люмiнiсцентних ламп розширило можливостi використання свiтла в життi людини. Перевагою цих ламп i те, що поверхня трубки нагрiваiться лише до 40-50 В°С, що маi неабияке значення, особливо за умов жаркого мiкроклiмату. нь яскравостi, не чинять слiпучоi дii, дають м'яке розсiяне свiтло з майже повною вiдсутнiстю тiней i блискiв. Основним недолiком люмiнiсцентних ламп i пульсацiя свiтлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопiчного ефекту.Стробоскопiчний ефект тАФ це явище спотворення зорового сприйняття об'iктiв, що рухаються чи обертаються. Воно виникаi тодi, коли збiгаiться кратнiсть змiн частотних характеристик об'iктiв i свiтлового потоку. Це може стати причиною аварiй i травм, оскiльки об'iкт, що рухаiться чи обертаiться, може здатися нерухомим. Тому цi лампи не використовуються для мiсцевого освiтлення. Недолiком цих ламп i й те, що вони потребують додаткових пристроiв для вмикання iх у мережу (дроселi й конденсатори). Це ускладнюi конструкцiю, спричинюi шум (дроселiв) i збiльшуi час мiж вмиканням i запалюванням ламп.

Серед iнших джерел освiтлення велика роль належить дуговим ртутно-люмiнiсцентним лампам високого тиску (ДРЛ), якi використовуються для освiтлення вулиць, площ, архiтектурних i промислових комплексiв. Лампи дають бiле свiтло, яке забезпечуi точне вiдтворення природних кольорiв.

44. ВРЖБРАЦРЖЯ, РЗРЗ ДРЖЯ НА ОРГАНРЖЗМ, НОРМИ РЖ МЕТОДИ ЗАХИСТУ

Вiбрацiя як чинник шкiдливостi у виробничiй дiяльностi зустрiчаiться в багатьох технологiчних процесах. Причиною виникнення вiбрацii може бути незрiвноважнiсть i незбалансованiсть частин механiзмiв, що обертаються чи здiйснюють зворотно-поступальний рух.

Вiбрацiя тАУ це коливальнi процеси, що вiдбуваються у механiчних системах. Найпростiшою формою вiбрацii i гармонiйнi синусоiднi коливальнi рухи.

Основнi параметри синусоiдного коливання: частота в Герцах, амплiтуда змiщення тАУ А (м або см);коливальна швидкiсть тАУ V (м/с); прискорення тАУ W (м/с2). В практицi вiброакустичних вимiрювань використовують не абсолютнi значення параметрiв, а вiдноснi величини тАУвiброшвидкостi i рiвень вiброприскорення, якi визначаються вiдносного опорного значення й вимiрюються в децибелах (дБ).

У виробничих умовах майже не зустрiчаються простi гармонiйнi коливання там переважають аперiодичнi, квазiперiодичнi, iмпульсивнi або поштовхоподiбнi вiбрацii.

Залежно вiд джерела вiбрацii i характеру контакту з тiлом людини вiбрацiя умовно подiляiться на мiсцеву (локальну), загальну та змiшану.

За спектральним складом умовно видiляють низьку й високочастотну вiбрацiю. Вiбрацiя з частотою 16-32 Гц i низькочастотною, а з бiльшими частотами тАУ високочастотною.

За часовими характеристиками вiбрацiя подiляiться на постiйну, рiвень якоi змiнюiться не бiльше як на 6дБ за 1хв, i непостiйну, що за той же час змiнюiться бiльше нiж на 6дБ.

Вiдчуття вiбрацii виникаi тодi, коли людина дотикаiться до предметiв, що коливаються пiд дiiю вiдповiдних сил.

Сила впливу вiбрацii i характер ii дii на органiзм людини залежить вiд кiлькостi поглинутоi енергii, найбiльш адекватним виразом якоi i вiброшвидкiсть.

Вiбрацiя викликаi в органiзмi людини реакцiю аналогiчну багатократному струсу мозку i i причиною функцiонального розладу рiзних систем та органiв.

Тiло людини можна розглядати як сполучення мас з пружними елементами. Пiд впливом коливань деяких частот на органiзм людини може виникати таке явище, як резонанс внутрiшнiх органiв, вони починають поводитись як звичайнi маятники. Для бiльшостi внутрiшнiх органiв власнi частоти лежать в дiапазонi 6-9Гц, а в межах частот 25-30Гц тАУ резонанс голови вiдносно плечей. Систематична i тривала дiя вiбрацii в резонанснiй чи близькiй до неi зонi може бути причиною вiбрацiйноi хвороби.

Особливостi дii вiбрацii визначаються частотними спектрами i максимальними рiвнями енергii коливання. Мiсцева вiбрацiя маi найбiльшу питому вагу серед професiйних вiбрацiйних хвороб. Мiсцева вiбрацiя в дiапазонi низьких частот викликаi вiбрацiйну патологiю з переважним ураженням нервово-мтАЩязового, опорно-рухового апарату. Локальна вiбрацiя широкого спектра (35-125 Гц) викликаi судиннi, нервово-мтАЩязовi, кiстково-суглобнi та iншi порушення рiзного ступеня. Погiршуiться постачання кiнцiвок кровтАЩю, порушуiться чутливiсть шкiри, вiдбуваiться закостенiння сухожилкiв, мтАЩязiв, виникаi сильний бiль, вiдкладаються солi в суглобах рук i пальцiв, що призводить до деформацii i зменшення iх рухливостi.

Низькочастотнi вiбрацii призводить до захворювання через 8-10 рокiв роботи з вiбрацiйним обладнанням, а високочастотнi вiбрацii тАУ через 5 i менше рокiв. Пiд дiiю загальноi вiбрацii виникають змiни у центральнiй i вегетативнiй нервовiй системах, серцево-судиннiй системi, обмiнних процесах, вестибулярному апаратi, виникають спазми церебральних i периферiйних судин. Унаслiдок дii загальноi вiбрацii на центральну нервову систему може розвиватися церебральна форма вiбрацiйноi хвороби. Ця хвороба порушуi фiзiологiчнi функцii органiзму й проявляiться у виглядi головного болю, запаморочення, нудоти, що настають без видимих причин. Важливу роль у розвитку вiбрацiйноi хвороби вiдiграють супутнi чинники: мiкро травматизацiя, переохолодження, великi статичнi мтАЩязовi навантаження та iн. Ефективне лiкування вiбрацiйноi хвороби може бути лише на раннiх стадiях захворювання. В особливо тяжких випадках в органiзмi настають незворотнi змiни, що призводять до iнвалiдностi та частковоi чи повноi втрати працездатностi. За органiзацiйними ознаками методи вiброзахисту бувають колективнi та iндивiдуальнi.

1 Колективнi методи передбачають такi заходи: послаблення енергii вiбрацii в джерелi ii виникнення; послаблення параметрiв вiбрацii на шляху ii розповсюдження вiд джерела збудження; органiзацiйно-технiчнi; санiтарно-гiгiiнiчнi та лiкувально-профiлактичнi.

Органiзацiйно-технiчнi заходи передбачають: замiну операцiй, що вимагають використання вiбромашин дистанцiйним або автоматичним управлiнням; своiчаснi планово-попереджувальнi ремонти; контроль за вiбрацiйними параметрами ручних машин не рiдше нiж 1раз на 6 мiсяцiв;

змащування та зрiвноваження деталей машин, що рухаються.

Основним технiчним заходом i створення нових конструкцiй машин, вiбрацiя яких не виходить за безпечнi межi, а зусилля не перевищуi 15-20кг.

Вiбронебезпечними вважаються такi машини, якi хоча б в одному з режимiв експлуатацii генерують вiбрацii, що вимагають забезпечення вiбробезпечних умов працi. Чинне мiсце в системi захисту працюючих займаi: вiбропоглинання; вiбродемпфування; вiброiзоляцiя; вiброгасiння.

Вiбропоглинання та вiбродемпфування вiбруючих конструкцiй здiйснюiться за рахунок збiльшення втрат енергii в коливальних системах. В якостi вiбродемпфування використовують матерiали, що мають велике внутрiшнi тертя (магнiтнi сплави, пластмаси, мастики, пiнопласти, гума, пластикати i iн.).

На конструкцiях, що вiбрують шар пружновтАЩязких матерiалiв збiльшуi у коливальнiй системi внутрiшнi тертя. Товщина покриття мастиками маi перевищувати товщину вiбруючих конструктивних деталей у 2-3 рази.

Вiброiзоляцiя тАУ це iдиний засiб зменшення вiбрацii, що передаiться на руки вiд ручного механiзованого iнструмента. Для цього в коливальну систему вводиться пружний елемент, коефiцiiнт пористостi якого зменшуiться, коли збiльшуiться сила натиску.

Пружнi елементи вiброiзоляторiв i амортизаторiв можуть бути гумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристоi та дiрчастоi гуми i т. iн. РЗх параметри визначаються розрахунками.

Для пружинного амортизатора найчастiше добирають пружини круглого перерiзу. Вони i кращими за гумовi. РЗх проектують для iзоляцii як низьких, так i високих частот. Вони довше зберiгають пружнi властивостi, добре протистоять дii мастил i високих температур. Пружиннi амортизатори використовують для вiброiзоляцii насосiв, електродвигунiв i двигунiв внутрiшнього згоряння.

Для зменшення вiбрацii, що передаiться на робочi мiсця використовують спецiальнi амортизуючи сидiння з пасивною пружинною iзоляцiiю з гумовим або iншим вiброгасним покриттям.

Вiброгасiння досягають шляхом збiльшення маси агрегату чи пiдвищення його жорсткостi.

Вiброгасiння за принципом дii подiляiться на ударне та динамiчне. Динамiчне вiброгасiння досягаiться установкою агрегатiв на самостiйнi фундаменти або масивнi плити. Фундамент добирають вiдповiдно до маси агрегату; його розраховують так, щоб амплiтуда коливань пiдошви фундаменту не перевищувала 0,1 тАУ 0,2мм, а для особливо вiдповiдальних випадкiв тАУ 0,005мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви тАУ так званi акустичнi шви без заповнення або з заповнювачем.

Важливим профiлактичним заходом i правильна органiзацiя режиму працi осiб вiбронебезпечних професiй. Сумарний час контакту з вiбруючим обладнанням маi не перевищувати 2/3 тривалостi робочого дня, а тривалiсть безперервноi дii вiбрацii не повинна перевищувати 15-20хв.

З лiкувально-профiлактичною метою рекомендуiться надавати двi регламентованi перерви для виробничоi гiмнастики й гiдропроцедур.

Для роботи з вiбруючими машинами й механiзмами допускаються тiльки тi працiвники, якi досягли 18 рокiв, пройшли попереднiй медичний огляд, а в процесi роботи мають не рiдше, нiж один раз на рiк проходити перiодичнi огляди.

2 До засобiв iндивiдуального вiброзахисту належать вiброгасячi рукавицi та спецiальне взуття. Для захисту тiла використовують нагруднi пояси i спецiальнi костюми з пружно-демпоруючих матерiалiв.

Нормування вiбрацiй.

Нормативними характеристиками, що служать для оцiнки впливу вiбрацiй на людину i:

Середньоквадратичнi значення вiброскоростi i виброприскорения та iхнi показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt i wt. Менше 10 - Lw Lv.

По способу передачi на людину вiбрацiя вимiрюiться в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здiйснюiться в рiзних iнтервалах частот:

Для загальноi вiбрацii - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц

Для локальноi - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

79.ВРЖДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ПРАЦРЖВНИКАМ ЗА УШКОДЖЕНЕ ЗДОРОВЯ

КЗоТ УкраиныГлава XI. Охорона працiСтаття 173. Вiдшкодування шкоди в разi ушкодження здоров'я працiвникiв

Шкода, заподiяна працiвникам калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язкiв, вiдшкодовуiться у встановленому законодавством порядку.

Вiдшкодування шкоди працiвникам за ушкодження здоровтАЩя

У разi нещасного випадку потерпiлий маi звернутися до роботодавця, з вини якого йому було заподiяно шкоду, з письмовою заявою про вiдшкодування матерiальних та моральних збиткiв. У поданiй заявi слiд навести обставини й докази вини власника, розмiр заробiтку, що передував травмi, висновок ЛКК про ступiнь втрати професiйноi працездатностi та потребу в медичнiй та соцiальнiй допомозi.

У разi втрати годувальника до заяви додаiться довiдка про смерть потерпiлого, довiдка про склад утриманцiв, про дiтей, що навчаються вiком до 23 рокiв, рахунок про суми, сплаченнi на поховання i т. iн.

Суми вiдшкодування шкоди визначаються залежно вiд тяжкостi нещасного випадку.

Одноразова допомога надаiться у разi:

В· тимчасовi втрати працездатностi вiдшкодування шкоди обчислюiться iз середнього заробiтку за перiод перебування потерпiлого на лiкарняному;

В· смертi потерпiлого сiмтАЩi надаiться допомога у розмiрi птАЩятирiчного заробiтку померлого й однорiчного заробiтку на кожного його утриманця;

В· стiйкоi втрати працездатностi допомога надаiться у розмiрi, що дорiвнюi середньому заробiтку потерпiлого за кожен вiдсоток втраченоi ним професiйноi працездатностi.

Ступiнь втрати працездатностi пiд час виконання працiвником трудових обовтАЩязкiв i потребу у соцiальнiй допомозi визначаi ЛКК.

Чинне законодавство передбачаi вiдшкодування моральноi шкоди, якщо умови працi призвели до моральних втрат.

Моральна втрата тАУ це шкода заподiяна працiвниковi iншою особою, якщо ii поведiнку можна охарактеризувати як неетичну або таку, що суперечить системi поглядiв та уявлень, якi регулюють поведiнку людей у суспiльствi.

Згiдно з чинним законодавством до моральноi шкоди вiдноситься : приниження честi, гiдностi, моральне переживання у звтАЩязку з ушкодженням здоровтАЩя або iншi негативнi наслiдки морального характеру навiть без втрати потерпiлим працездатностi.

Роботодавець маi вiдшкодувати моральну шкоду потерпiлому, якщо не доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не були причиною моральних втрат.

Вину роботодавця та право на вiдшкодування працiвниковi моральноi шкоди можуть пiдтвердити такi документи :

В· акт про нещасний випадок або професiйне захворювання;

В· висновок контролюючих та медичних органiв щодо причин ушкодження здоровтАЩя i т. iн.

Розмiр вiдшкодування моральноi шкоди не може перевищувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати. Рiшення про вiдшкодування моральноi шкоди оформляiться роботодавцем у виглядi наказу iз зазначенням термiну ii виплати.

Особа, яка не задоволена рiшенням роботодавця може звертатися до комiсii з трудових спорiв (КТС) або з позивною заявою до суду.

41.ВПЛИВ ХАРАКТЕРУ ПРАЦРЖ НА ФУНКЦРЖОНУВАННЯ ОРГАНРЖЗМУ

Трудовий процес визначаiться показниками важкостi та напруженостi працi.

Важкiсть працi тАУ це ступiнь залучення до роботи мтАЩязiв i фiзiологiчнi витрати внаслiдок фiзичних навантажень.

Напруженiсть працi тАУ це навантаження на ЦНС, яке оцiнюiться за показниками, що характеризують iнтелектуальнi, сенсорнi, емоцiйнi i т. iн. навантаження.

Важкiсть та напруженiсть працi - це ступiнь сукупноi дii всiх елементiв, що становлять умови працi й впливають на працездатнiсть i здоров'я людини та вiдтворення ii сил.

Поняття тАЬважкiстьтАЭ працi однаково може застосовуватись як до фiзичноi, так i щодо розумовоi працi, а також до тих видiв робiт, що виконуються у шкiдливих або небезпечних умовах.

Отже, важкiсть працi тАУ це функцiональне напруження органiзму або окремих його систем пiд дiiю фiзичних або нервово-емоцiйно-психiчних навантажень. Ступiнь функцiональних змiн залежить вiд умов працi.

За комфортних умов працi полiпшуються функцiональнi можливостi органiзму за рахунок тренованостi.

За несприятливих умов знижуiться продуктивнiсть працi, накопичуiться втома або перевтома, а з часом розвиваються професiйнi або виробничо-обумовленi хронiчнi захворювання.

Вiдомо три функцiональнi якiсно вiдмiннi стани органiзму пiдчас трудовоi дiяльностi:

1. нормальний; 2. граничний(мiж нормою та патологiiю); 3. патологiчний.

Такi функцiональнi стани органiзму можуть проявлятися при самих рiзних видах як фiзичноi, так i розумовоi дiяльностi.

В процесi трудовоi дiяльностi у людини може сформуватися лише один з трьох вище вказаних функцiональних станiв. Вони i критерiiм для встановлення категорii важкостi працi.

Гiгiiнiчним класифiкатором обТСрунтовано шiсть категорiй важкостi (тяжкостi) працi.

1. категорiя важкостi працi тАУ це роботи , що виконуються в оптимальних умовах виробничого середовища, де людина зберiгаi здоров'я i високу працездатнiсть;

2. категорiя важкостi працi тАУ роботи, що виконуються в умовах, що вiдповiдають гiгiiнiчним нормативам, у здорових людей не виникаi вiдхилень у станi здоров'я, повтАЩязаних з професiйною дiяльнiстю;

3. категорiя важкостi працi тАУ це роботи з пiдвищеними мтАЩязовими та нервово-емоцiйно-психiчними навантаженнями. За таких робiт погiршуються фiзiологiчнi та технiко-економiчнi показники i формуiться пограничний стан органiзму;

4. категорiя важкостi працi тАУ це роботи, що призводять до бiльш глибокого пограничного стану. У практично здорових людей можуть виникати професiйнi хвороби;

5. категорiя важкостi працi тАУ це роботи, що формують паталогiчний функцiональний стан органiзму. Для цiii категорii важкостi працi характерна наявнiсть професiйних виробничо-обумовлених захворювань;

6. Категорiя важкостi працi тАУ це роботи в умовах надмiрних перенавантажень, стресових психiчних ситуацiй, що призводить до гострих паталогiчних реакцiй i тяжких порушень функцiонування органiзму.

Для адекватноi оцiнки конкретноi категорii важкостi умов працi маi бути розроблений i впроваджений у виробничу дiяльнiсть комплекс санiтарно-гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та технiчних засобiв профiлактики професiйних захворювань.

47.Дiя шуму на людину. Методи та засоби захисту

Вплив шуму на органiзм людини може проявлятися як у виглядi специфiчного ушкодження органiв слуху, так i у функцiональних змiнах з боку багатьох органiв i систем. До специфiчноi негативноi дii шуму на органiзм вiдносять пошкодження органiв слуху.

Було встановлено, що вiк не впливаi на гостроту слуху, i лише несприятливе акустичне середовище може призвести до розвитку слуховоi патологii тАФ професiйноi глухоти.

Шум може впливати на слух людини по-рiзному тАФ викликати миттiву глухоту або пошкодження органiв слуху (акустична травма). При тривалiй дii шуму рiзко знижуiться чутливiсть слуху до звукiв окремих частот або чутливiсть на обмежений час (хвилини, тижнi, мiсяцi), пiсля чого слух вiдновлюiться майже повнiстю внаслiдок прояву адаптацiйноi захисноi пристосувальноi реакцii слухового органа.

Адаптацiiю до шуму вважаiться тимчасове зниження гостроти слуху не бiльш як на 15 дБ з вiдновленням його протягом декiлькох хвилин пiсля припинення дii шуму.

Найшкiдливiшим для слуху i шум великоi iнтенсивностi з довгим перiодом неперервноi дii. Якщо на людину кiлька хвилин дii звук середньоi чи високоi частоти з рiвнем понад 90 дБ, у неi настаi тимчасовий зсув порогу чутливостi. Зi збiльшенням часу дii i пiдвищенням рiвня шуму збiльшуiться тимчасовий зсув порогу й подовжуiться перiод вiдновлення.

Змiна слуховоi функцii може мати рiзнi стадii тАФ короткочасне й стiйке зниження гостроти слуху. Короткочасне зниження гостроти слуху вказуi на адаптацiйно-пристосувальну реакцiю органа слуху на дiю шуму.

РЖнтенсивний шум при щоденнiй дii може призвести до вираженого професiйного захворювання тАФ туговухостi (неврит слухового нерва). Ознакою туговухостi i втрата слуху в першу чергу на дiлянцi високих частот, а пiзнiше тАФ i на найбiльш низьких частотах.

Розвиток професiйноi туговухостi залежить вiд виробничого стажу в умовах шуму, характеру шуму, тривалостi дii протягом дня, iнтенсивностi та спектрального стану. Доведено, що iмпульсний шум дii на органiзм бiльш несприятливо, нiж суцiльний при аналогiчнiй сумарнiй потужностi.

Визнано, що початкова стадiя професiйного пошкодження слуху спостерiгаiться в робiтникiв зi стажем до 5 рокiв. Пошкодження слуху на всiх частотах настаi при роботi в умовах шуму понад 10 рокiв. Коли звуковий тиск великий, може виникнути розрив барабанноi перетинки. Найбiльш раннi вираженi змiни спостерiгаються на частотi 4000 Гц i в близькiй до неi зонi.

Крiм вказаноi негативноi дii, шум спричинюi ушкодження багатьох органiв i систем органiзму, бо i вираженим загальнобiологiч-ним подразником, у першу чергу, нервовоi i серцево-судинноi систем. Бiльш раннi порушення настають у нервовiй системi, а змiна органа слуху розвиваiться значно пiзнiше. У якому напрямку буде спрямована дiя шуму через центральну нервову систему тАФ сказати важко, але, безперечно, на тi внутрiшнi органи, якi певною мiрою вже ослабленi. Оскiльки слуховий аналiзатор через центральну нервову систему пов'язаний з рiзними життiво важливими органами людини, тому шум чинить вплив на весь органiзм. Звуковi коливання людина сприймаi не лише органом слуху, а i через кiстки черепа (так звана кiсткова провiднiсть). При невисоких рiвнях шуму кiсткова провiднiсть невелика, а при високих вона зростаi i посилюi шкiдливий вплив на органiзм людини. У робiтникiв, що працюють в несприятливому акустичному середовищi, ранiше, нiж порушення слуховоi чутливостi, виникають такi симптоми, як роздратування, пригнiчений настрiй, послаблення пам'ятi, апатiя, змiна чутливостi шкiри, уповiльнення швидкостi психiчних реакцiй, розлади сну та iн. Пiд впливом сильного шуму зменшуiться гострота зору, з'являються головнi болi й запамороченая, змiнюiться ритм дихання. i На фонi шуму прискорюiться настання втоми, уповiльнюiться темп працi, ii якiсть, продуктивнiсть, увага та психiчнi реакцii, що може призвести до виробничого травматизму. Офiцiйно професiйним захворюванням унаслiдок шкiдливоi дii виробничого шуму поки що визнаiться лише пошкодження органа слуху.

Методи та засоби захисту

Боротьба iз шумом здiйснюiться рiзними засобами та методами. Загальну класифiкацiю засобiв та методiв захисту вiд шуму наведено в ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ ВлЗаходи та методи захисту вiд шуму. КласифiкацiяВ».

Заходи щодо боротьби iз шумом подiляються на двi групи: ко-, лективнi та iндивiдуальнi. Вiдносно джерела шуму, боротьба iз шумом подiляiться на засоби, що знижують шум у джерелi його виникнення i такi, що зменшують шум на шляху його поширення.

Найефективнiшими i заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелi його виникнення тАФ шляхом полiпшення конструкцii машин, застосування матерiалiв, що не викликають сильних звукiв, забезпечення мiнiмальних допускiв у сполучених вузлах, замiни пря-мозубих шестерень шевронними та iнше.
За способом реалiзацii методи й способи колективного захисту, що зменшують шум на шляхах його поширення, подiляються на такi:

1. акустичнi;

2. архiтектурно-планувальнi;

3. органiзацiйно-технiчнi.

Акустичний захист вiд шкiдливоi дii шуму тАФ це зменшення шуму за допомогою методу звукопоглинання та методу звукоiзоляцii.

Метод звукопоглинання базуiться на перетвореннi енергii звукових коливань частинок повiтря на теплоту за рахунок втрат на тертя в порах звукопоглинаючого матерiалу.

У виробничих примiщеннях рiвень шуму значно пiдвищуiться внаслiдок вiдбиття його вiд огороджуючих будiвельних конструкцiй та обладнання. Для зменшення частки вiдбитого звуку застосовують спецiальну акустичну обробку примiщень. Вона полягаi в тому, що внутрiшнi поверхнi облицьовують звукопоглинаючими матерiалами. Чим бiльше звуковоi енергii поглинаiться, тим менше ii вiдбиваiться назад у примiщення.

61. Розрiзняють двi форми негативного впливу на органiзм людини електромагнiтного випромiнювання дiапазону радiочастот тАФ гостру i хронiчну, яка, у свою чергу, подiляiться на три ступенi: легкий, середнiй i тяжкий. Хронiчна форма характеризуiться функцiональними порушеннями нервовоi, серцево-судинноi та iнших систем органiзму, що проявляються астенiчним синдромом, i вегетативними порушеннями, переважно серцево-судинноi системи.

Особи, якi перебувають пiд впливом хронiчного випромiнювання ЕМП, частiше, нiж тi, хто не зазнаi опромiнення, скаржаться на незадовiльний стан здоров'я, у тому числi на головний бiль, бiль у серцi, серцебиття, загальну слабкiсть, сонливiсть, шум у вухах, парестезiю тощо.

Електромагнiтне випромiнювання тАФ потужний фiзичний подразник. Рiзнi органiзми мають рiзну чутливiсть до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер i вираженiсть бiологiчного ефекту залежать вiд параметрiв ЕМП i рiвня органiзацii бiосистеми.

Захисно-пристосувальнi реакцii, що з'являються у людини пiд впливом електромагнiтного випромiнювання, мають неспецифiчний характер(наприклад, збудження центральноi нервовоi системи i пiдвищення рiвня обмiну речовин).

Ефекти вiд впливу на бiологiчнi тканини людини електромагнiтного випромiнювання радiочастотного дiапазону малоi потужностi подiляються на тепловi й нетепловi. Тепловий ефект може виявлятись у людини або пiдвищенням температури тiла, або вибiрковим (селективним) нагрiванням окремих його органiв, терморегуляцiя яких утруднена. Дiя електромагнiтного випромiнювання на бiологiчний об'iкт виявляiться тодi, коли iнтенсивнiсть випромiнювання нижча вiд теплових порогових його значень, тобто спостерiгаються нетепловi ефекти або специфiчна дiя радiохвиль, яка визначаiться iнформацiйним аспектом електромагнiтного випромiнювання, що сприймаiться органiзмом i залежить вiд властивостей джерела ЕМП та каналу зв'язку.

Причини ураження можна згрупувати за наступними чинниками:

- дотик до струмоведучих частин пiд напругою внаслiдок недотримання правил безпеки, дефектiв конструкцii та монтажу електрообладнання;

- дотик до неструмоведучих частин, котрi опинились пiд напругою внаслiдок пошкодження iзоляцii, перехрещування проводiв;

- помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

- вiдсутнiсть надiйних захисних пристроiв.

ЕЛЕКТРОМАГНРЖТНРЖ ПОЛЯ, ДРЖЯ НА ОРГАНРЖЗМ, НОРМУВАННЯ РЖ МЕТОДИ ЗАХИСТУ

Розрiзняють три дiапазони радiочастот:

1. ВЧ - високочастотнi 100 КГц - 30 МГц.

2. УВЧ - ультрависокочастотна 30 МГц - 300 МГц.

3. НВЧ

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством