Економiчний змiст бiржi як елементу ринковоi iнфраструктури

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Економiчний змiст бiржi як елементу ринковоi iнфраструктури

1.1 Суть бiржi та ii економiчна природа

1.2 Класифiкацiя бiрж та iх функцii

1.3 Основнi етапи становлення та розвитку бiржовоi та фондовоi торгiвлi

Роздiл 2. Особливостi розвитку фондовоi та валютноi бiржi в Украiнi

2.1 Органiзацiйно-правовi аспекти дiяльностi фондовоi та валютноi бiрж в Украiнi

2.2 Динамiка функцiонування фондових та валютних бiрж

Роздiл 3. Перспективи розвитку фондовоi та валютноi бiржi в Украiнi

3.1 Стратегiя розвитку фiнансовоi та валютноi бiрж в Украiнi

3.2 Напрямки пiдвищення ефективностi роботи фондовоi та валютноi бiржi в Украiнi

Висновок

Список використаних джерел

Нинi в нашiй краiнi йде перехiдний перiод i в полiтичному, i в економiчному, i в соцiальному сенсах. Процес цей далеко неоднозначний i нi чисто позитивним, нi виключно негативним його назвати не можна. З одного боку, стали з'являтися новi товари, розширилися економiчнi зв'язки iз зарубiжжям, з'явилися цiлий ряд свобод, яких ранiше не iснувало i пiдприiмницькоi дiяльностi, i вiросповiдання, стала законною купiвля нерухомостi

Проте, незважаючи на неоднозначний (хоча все ж, на мою думку, швидше негативний, нiж позитивний) характер перехiдного перiоду, неможливо не визнати його безповоротностi (принаймнi, на сьогоднi). Сам перехiд здiйснюiться вiд соцiалiстичного, командно-адмiнiстративного, як його люблять називати апологети ринковоi економiчноi моделi, типу господарювання до ринковоi економiки.

Одним з необхiдних елементiв ринковоi економiки i фондовий та валютний ринок. За останнi десятилiття, у зв'язку з переходом до ринкових стосункiв, iх роль iстотно зросла.

В той же час, в ринковiй економiцi, в порiвняннi з командно-адмiнiстративною, зростаi роль фiнансовоi статистики як науки, що даi максимально повну iнформацiю i що i засобом ii аналiзу. Особлива роль фiнансовоi статистики полягаi, окрiм iншого, в тому, що вона дозволяi не лише отримати вiдомостi про стан справ у тiй або iншiй галузi економiки, але i зробити висновки i зрозумiти, якi слiд прийняти заходи, щоб положення в цiй галузi стабiлiзувалося або покращало.

Роботу можна умовно роздiлити на три частини. У першiй дано економiчне поняття бiрж, описаний принцип роботи фондовоi та валютноi бiржi, данi основнi поняття i визначення. Друга частина менша за об'iмом, але набагато важливiша за значенням втаiмничена безпосередньо статистичному аспекту вивчення бiрж. А в третiй частинi розглянемо стратегii розвитку бiрж та напрямки вдосконалення iх роботи.

Основною метою своii роботи я ставлю вивчення сутi фондових та валютних бiрж, iх ролi в економiцi i закономiрностi поведiнки в перiод фiнансових криз. Поставлену мету я знаходжу можливим реалiзувати через дослiдження функцiонування бiрж в рiзнi тимчасовi перiоди, на рiзних територiях, а так само умови державноi полiтики, регулюючi дiяльнiсть бiрж в Украiнi.

Найважливiшими рисами середньовiчноi ярмарки, що збереглися й у сучаснiй комерцiйнiй дiяльностi, були принципи саморегулювання та арбiтражу, а також формалiзованi торговельнi процеси. У середньовiчнiй Англii законодавство визначало стандарти (правила, вимоги) поведiнки, що влаштовували мiсцеву владу. Цi вимоги були мiнiмальними, але вони становили основу загальноприйнятоi практики оформлення угод, торговельних рахункiв, фрахтових, складських розписок i квитанцiй, акредитивiв, актiв про передачу та iнших торговельних документiв.

Усi цi атрибути сприяли органiзацii бiрж. Суперечки i конфлiктнi ситуацii розглядав ярмарковий суд або суд тАЬлюдей iз запорошеними ступнямитАЭ, так званий арбiтраж. З розвитком мiст регiональнi ярмарки втратили своi значення. Виникли спецiалiзованi торговельнi центри, своiрiднi гуртовi магазини, якi отримали назву тАЬбурсатАЭ. За звичай вони розташовувалися у готелях або чайних закладах, а потiм перебазувалися на постiйне мiсце в спецiальнi споруди.

Але це не була проста замiна примiщень. Суттiво змiнився торговельний процес, тобто метод поiднання попиту та пропозицii, зведення покупця з продавцем. У найпростiшiй формi ринковоi торгiвлi, що називалася базаром, процес був органiзований у елементарний спосiб: продавцi з одним або кiлькома товарами чекають покупцiв, якi обходять ряди i знаходять потрiбну рiч. Попит таким способом зустрiчаiться з пропозицiiю. Базар - справдi зародкова форма вiльноi торгiвлi, вона вижила навiть у перiод соцiалiзму.

Торговi ряди у дореволюцiйнiй Росii функцiонували як стихiйно органiзований ринок. На гуртових ярмарках торгували великими партiями товарiв за взiрцями. Багаторазове збiльшення операцiй перетворило ярмарок на бiржовi структури, постiйнi торговельнi мiсця.

Порiвняно з ярмарком, який покладаiться на екстенсивне охоплення розгалуженою пропозицiiю потоку попиту, що рухаiться, бiржа i iнтенсивним потоком, своiрiдним поiднанням попиту i пропозицii. Вони перебувають у безпосереднiй близькостi i змiнюють одне одного. В iдеалi бiржа - це ринок, на якому продавець i покупець не залишаються без угод. Придбавши один товар, можна тут же продати iнший i так далi.

Тобто бiржа з самого початку свого зародження i органiзованою торгiвлею, ii створювала особлива органiзацiя, яка отримала назву тАЬбiржатАЭ. Торговцi сировинними товарами, зокрема сiльськогосподарськими, не могли вдовольнитися перiодичними зiбраннями на ярмарках. Пiдвищена цiнова нестабiльнiсть впродовж року призводила до масових банкрутств фермерiв, плантаторiв, землевласникiв, елеваторникiв, переробних фiрм i гуртових торговцiв. Саме цi учасники товарних ринкiв були зацiкавленi в органiзацii постiйно дiючоi торгiвлi, де можна було щодня знати поточнi цiни. Головна причина виникнення бiрж - розвиток масового виробництва, для якого потрiбен ринок, здатний реалiзувати значнi партii товару на регулярнiй основi, виходячи iз реального спiввiдношення попиту та пропозицii. Вiд ярмарку бiржу вiдрiзняла форма торгiвлi: публiчнi торги, якi вiдбувалися у визначений час, у конкретному примiщеннi.

Пiд час торгiв визначалася справедлива цiна, яка пiдкрiплювалася авторитетом бiржових зборiв. Цiна доводилася до вiдому всiх учасникiв ринку через реiстрацiю та офiцiйну публiкацiю у бiржових бюлетенях, пiзнiше в засобах масовоi iнформацii. Процес визначення справедливоi цiни назвали котируванням цiн, а бiржу визначили як ринок чистоi конкуренцii, на якому присутнi багато продавцiв та покупцiв, якi у будь-який момент можуть мiнятися ролями, а торгiвля вiдбуваiться одним видом товару. Наприклад, у величезнiй операцiйнiй залi Чиказькоi торговельноi палати (СВОТ) торгiвля фтАЩючерсним контрактом на кукурудзу проводиться лише в одному тАЬпiтi" (ямi).

Через бiржi почали реалiзовуватися в основному масовi товари, якi можна було продавати за взiрцями, а згодом, в результатi вироблення стандартiв щодо кiлькостi та якiсних параметрiв i без взiрцiв. Цiни на бiржовi товари повиннi змiнюватися впродовж часових перiодiв, передбачити iх змiннiсть без постiйноi торгiвлi неможливо.

Отже, бiржа - це постiйно дiючий ринок масових замiнних цiнностей, який функцiонуi за визначеними правилами, у конкретному мiсцi та призначений час.

Бiржа - це ринок, на якому товари продаються у великiй кiлькостi, у примiщеннi, де вiдбуваються публiчнi торги за допоВнмогою голосу та жестiв або через комптАЩютернi мережi, створюючи особливу атмосферу ринку чистоi конкуренцii. Бiржа володii своiю мовою, знання якоi означаi знайомство iз структурою й органiзацiйними елементами, Статутом i Правилами бiржовоi торгiвлi та Кодексом честi бiржовикiв.

Бiржа - категорiя ринку, явище економiчного життя. Бiржа - це великий ринок для обороту капiталiв, для правильного встановлення цiн на товари, цiннi папери та валюту; грошовий ринок для держав, пiдприiмств, фiрм, асоцiацiй i корпорацiй. Вона виступаi посередником мiж тими, хто шукаi куди вкласти капiтал i тими, хто потребуi його, тобто регулюi кредитнi, грошовi, платiжнi вiдносини як в краiнi розмiщення, так i мiж державами. Бiржа служить для привiзноi торгiвлi страховим закладом, запобiгаючи зниженню цiн до його прибуття, тобто страхуi пiдприiмницький ризик.

Отже, економiчна сутнiсть бiржi полягаi в наступному:

ринок замiнних цiнностей;

органiзацiя;

реалiзацiя власноi вигоди учасниками бiржовоi торгiвлi;

офiцiйне котирування цiн;

специфiчний бiржовий товар;

страхування цiнових та курсових ризикiв;

цифровий вираз попиту i пропозицii;

розмiщення товарiв у просторi й часi;

встановлення обтАЩiктивних цiн та курсiв, в основному майбутнiх.

РЖсторiя показуi, що поняття бiржi не залишаiться незмiнним, навпаки, впродовж бiльш як чотирьохсотлiтнього перiоду еволюцiйного розвитку змiнюiться за всiма параметрами, а саме: мiсце торгiвлi, учасники, товар.

Бiржова форма торгiвлi товарами повнiстю пiдiйшла для торгiвлi цiнними паперами, iнновацiйними фiнансовими iнструментами i валютою. Впровадження стандартизацii розмiрiв контрактiв та унiфiкацiя iх щодо сорту, марки тощо у ХХ-му ст. призвели до переходу до фтАЩючерсноi торгiвлi, а обiг реальним товаром перемiстився на позабiржовий ринок, де кожний учасник, у конкретний момент часу, може придбати або продати певну кiлькiсть конкретного товару, що поставляiться на умовах, якi задовольняють даного споживача.

Закон Украiни "Про цiннi папери i фондову бiржу" вiд 18 червня 1991р. визначаi фондову бiржу як органiзацiйно оформлений, постiйно дiючий

ринок, на якому здiйснюiться торгiвля цiнними паперами.

Вiдповiдно до Закону фондова бiржа i акцiонерним товариством, що в ньому зосереджуiться попит i пропонування цiнних паперiв, яке забезпечуi формування iхнього бiржового курсу та здiйснюi свою дiяльнiсть вiдповiдно до цього Закону, iнших актiв законодавства Украiни, власного статуту i правил.

Фондову бiржу можуть створити не менше нiж 20 засновникiв - торговцiв цiнними паперами, якi мають дозвiл на здiйснення комерцiйноi i комiсiйноi дiяльностi з цiнних паперiв, за умови внесення ними до статутного фонду 10000 i бiльше неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян. Фондова бiржа набуваi прав юридичноi особи з дня ii реiстрацii Державною комiсiiю з цiнних паперiв та фондового ринку.

Фондова бiржа - органiзацiя, яка створюiться не для отримання прибутку, а тiльки для органiзацii укладання угод з купiвлi-продажу цiнних паперiв та iх похiдних. Вона не може здiйснювати операцii з цiнними паперами вiд власного iменi та з доручення клiiнтiв, а також виконувати функцii депозитарiю [1, ст.33 згаданого Закону, доповнена частиною 4 згiдно iз Законом № 523/97-ВР вiд 10.09.97 р.].

Статут та правила фондовоi бiржi затверджуються ii вищим органом.

У статутi фондовоi бiржi визначаються: ii найменування i мiсцезнаходження; найменування i мiсцезнаходження ii засновникiв; розмiр статутного фонду; умови i порядок прийняття в члени i виключення з членiв фондовоi бiржi; права i обов'язки членiв; органiзацiйна структура; компетенцiя i порядок створення керiвних органiв; порядок i умови вiдвiдування фондовоi бiржi; порядок i умови застосування санкцiй, установлених фондовою бiржею; порядок припинення дiяльностi фондовоi бiржi.

Правила фондовоi бiржi регламентують: види угод, що укладаються; порядок торгiвлi; умови допуску цiнних паперiв; умови i порядок передплати на цiннi папери, що котируються на фондовiй бiржi; порядок формування цiн, бiржового курсу та iх публiкацii; перелiк цiнних паперiв, що котируються на фондовiй бiржi; обов'язки членiв фондовоi бiржi щодо ведення облiку та iнформацii, внутрiшнiй розпорядок роботи комiсiй фондовоi бiржi, порядок iхньоi дiяльностi; систему iнформацiйного забезпечення; види послуг, що надаються фондовою бiржею, i розмiр плати за них; правила ведення розрахункiв; iншi положення, що стосуються дiяльностi фондовоi бiржi.

Дiяльнiсть фондовоi бiржi припиняiться у тому разi, коли кiлькiсть ii членiв стала 10 чи менше, у разi неприйняття нових членiв протягом шести мiсяцiв.

Дiяльнiсть фондовоi бiржi може також бути припиненою вiдповiдно до законодавства Украiни про акцiонернi товариства та iншi види господарських товариств. [1]

Ознаки класичноi фондовоi бiржi:

1) це централiзований ринок, iз фiксованим мiсцем торгiвлi, тобто наявнiстю торговоi площадки;

2) на даному ринку iснуi процедура пiдбору найкращих товарiв (цiнних паперiв), що вiдповiдають певним вимогам (фiнансова стiйкiсть i значнi розмiри емiтента, масовiсть цiнного паперу, як однорiдного i стандартного товару, масовiсть попиту, чiтко виражене коливання цiн i та iн.);

3) iснування процедури пiдбору кращих операторiв ринку в якостi членiв бiржi;

4) наявнiсть тимчасового регламенту торгiвлi цiнними паперами i стандартних торгових процедур;

5) централiзацiя реiстрацii операцiй i розрахункiв по ним;

6) встановлення офiцiйних (бiржових) котувань;

7) нагляд за членами бiржi (iз позицiй iх фiнансовоi стiйкостi, безпечного ведення бiзнесу i дотримання етики фондового ринку). [7, ст.36]

Також фондова бiржа виконуi ряд функцiй, якi можна подiлити на основнi i допомiжнi. Так до основних функцiй вiдносять функцii:

а) створення постiйно дiючого ринку;

б) визначення цiн;

Бiржа бере участь у формуваннi i регулюваннi цiн на всi види бiржових товарiв. Концентрацiя попиту i пропозицii на бiржi, укладання великоi кiлькостi угод виключають вплив неринкових факторiв на цiну, роблять ii максимально наближеною до реального попиту i пропозицii. Бiржова цiна встановлюiться в процесi ii котирування, що розглядаiться як найбiльш важлива функцiя бiржi.

в) iнформацiйне забезпечення учасникiв товарних ринкiв передбачаi надання максимальноi за обсягами iнформацii для учасникiв бiржового та позабiржового ринку про стан попиту, пропозицii, цiни, конкуренцii на товари;

г) пiдтримка професiоналiзму торгових i фiнансових посередникiв;

д) вироблення правил;

е) iндикацiя стану економiки, ii товарних сегментiв i фондового ринку;

i) боротьба з монополiзмом на товарному ринку виявляiться через залучення до бiржовоi торгiвлi широкого кола продавцiв i покупцiв, що сприяi створенню умов для активiзацii рiзноманiтних форм конкуренцii;

ж) досягнення мiнiмiзацii комерцiйного i фiнансового ризику, оскiльки бiржа через хеджування та опцiони вiдпрацьовуi свiй власний механiзм страхування цiнового ризику;

з) регулювання оптового товарообiгу, оскiльки, спираючись на ринковi закони, iснуi можливiсть його упорядкування, найбiльш ефективними шляхами здiйснювати просування товарiв вiд виробника до споживача при мiнiмiзацii пов'язаних з цим витрат;

i) прискорення товарообiгу з урахуванням свiтового розподiлу працi;

i) концентрацiя попиту i пропозицii в одному мiсцi, шляхом залучення до бiржових угод максимальноi кiлькостi учасникiв, що сприяi збалансованостi бiржових товарiв, формуi реальний iнформацiйний простiр, який регулюi оптимальнi обсяги як виробництва, так i споживання. Одним iз важливих моментiв у цьому зв'язку i формування мережi регiональних бiрж. [2, ст.50-51]

До допомiжних функцiй:

стандартизацiя бiржового товару, для спрощення процесу торгiв;

арбiтраж мiж учасниками бiржових угод, який забезпечуi захист майнових прав та законних iнтересiв учасникiв;

розрахунковi операцii через створення на бiржах Розрахункових палат, якi здiйснюють розрахунки за укладеними угодами, стягнення грошових застав, проведення клiрингових операцiй;

рiзноманiтнi послуги iнформацiйного та консалтингового характеру, якi пов'язанi з укладенням угод i прискорюють процес iх формування;

формування прибутку державного i мiсцевого бюджетiв за рахунок сплати податкiв, мита та iнших обов'язкових платежiв, що формують доходи вiдповiдних бюджетiв. [12, ст.53]

В окремоi фондовiй операцii задiянi три сторони - продавець, покупець, посередник. На початкових етапах модель дуже проста - один посередник зводить продавця з покупцем. При зростаннi масштабiв фондових операцiй з'являiться друга модель, i посередникiв уже двоi: покупець звертаiться до одного, продавець - до iншого й iмовiрнiсть збiгу мала. При ще бiльшiй iнтенсивностi фондових операцiй складаiться третя модель: тепер уже самi посередники потребують допомоги, i мiж ними з'являiться ще один. [16, ст.150]

Валютна бiржа це органiзацiйно оформлений, регулярно дiючий ринок, на якому вiдбуваiться торгiвля валютою.

Основними функцiями валютноi бiржi i органiзацiя торгiв i укладання угод з купiвлi-продажу iноземноi валюти з членами бiржi, здiйснення котирування поточного ринкового курсу гривнi, визначення поточних курсiв iноземних валют по вiдношенню до гривнi, органiзацiя операцiй НБУ щодо регулювання курсу нацiональноi валюти, проведення розрахункiв в iноземнiй валютi згiдно з укладеними на бiржi угодами.

Членами бiржi можуть бути тiльки банки, фiнансовi установи та спецiалiзованi брокерськi контори, що мають лiцензiю НБУ на ведення валютних операцiй. Нацiональний банк Украiни та засновники, що мають лiцензii НБУ на ведення валютних операцiй, вважаються членами бiржi за статусом.

Члени бiржi сплачують вступнi, щорiчнi членськi внески та внески до страхового фонду бiржi. Для прийому в члени бiржi потрiбно мати рекомендацiю двох засновникiв та подати певнi документи, серед яких завiрений аудитором рiчний фiнансовий звiт. Комерцiйнi банки для прийому в члени бiржi повиннi не менш як рiк мати лiцензiю на ведення валютних операцiй i здiйснювати валютнi операцii. При цьому вони повиннi виконувати вимоги щодо мiнiмальноi кiлькостi клiiнтiв, якi перебувають на валютному обслуговуваннi, та щодо залишкiв на валютних рахунках. Для вступу в члени бiржi комерцiйний банк повинен обов'язково мати кореспондентськi вiдносини з кiлькома першокласними банками свiту. Рiшення про прийняття в члени бiржi приймаiться 2/3 загальноi кiлькостi голосiв членiв бiржового комiтету.

Члени бiржi укладають угоди на бiржi лише вiд свого iменi за власний рахунок або за рахунок клiiнтiв та за iх дорученням. Вони здiйснюють операцii на бiржi через своiх представникiв - дилерiв, якi не можуть проводити операцii на бiржi вiд свого iменi та за свiй рахунок. Кожен iз членiв бiржi маi право для участi в торгах акредитувати не бiльше чотирьох представникiв-дилерiв. За кожну укладену угоду з купiвлi-продажу валюти учасники торгiв сплачують комiсiйнi в гривнях при продажу валюти та у валютi при ii купiвлi. [2, ст.132-134]

Члени валютноi бiржi зобов'язанi своiчасно виконувати вимоги за угодами, укладеними на бiржових торгах, а також надавати необхiдну iнформацiю про свою дiяльнiсть на вимогу дирекцii бiржi. Проведення торгiв i визначення поточних курсiв валют до гривнi здiйснюi уповноважений спiвробiтник бiржi, якого називають курсовим маклером.

Бiржовi торги проводяться в формi аукцiону. Початковий курс на торгах встановлюiться на рiвнi, зафiксованому на попереднiх торгах. Заявки на купiвлю формують попит, заявки на продаж - пропозицiю. Якщо пропозицiя валюти перевищуi попит, курс знижують, у противному разi - курс валюти пiдвищують. При цьому можуть прийматись додатковi заявки на купiвлю-продаж валюти. Момент, коли досягаiться рiвновага мiж обсягами заявок на купiвлю i на продаж, називаiться фiксингом. Курс iноземноi валюти, який встановлюiться при цьому, стаi iдиним курсом укладання угод i здiйснення розрахункiв за угодами на цих торгах. [17, ст. 203-205]

Коливання курсу украiнськоi грошовоi одиницi обмежуються валютним коридором i операцiями Нацiонального банку Украiни, який з метою стабiлiзацii курсу гривнi може проводити валютнi iнтервенцii - пропонувати валюту для продажу або купувати ii в учасникiв торгiв. Офiцiйний курс гривнi до долара щодня визначаiться за результатами торгiв на УМВБ. [10, ст. 195]

В Украiнi перша велика бiржа виникла в Одесi у 1796 р. Потiм подiбнi установи були створенi в Харковi, Киiвi, Миколаiвi та iнших мiстах. Про те, що в Украiнi колись добре вмiли торгувати, свiдчить розвиток ярмарковоi i бiржовоi торгiвлi у Киiвi, який став у другiй половинi XIX ст. одним iз найбiльших центрiв по продажу зерна, хутра, скла й металовиробiв.17 бiрж виникли i активно дiяли у найбiльш розвинених центрах Украiни.

Бiржова дiяльнiсть у тогочаснiй Украiнi здiйснювалася на основi статуту, що затверджувався загальними зборами учасникiв бiржi, вiдповiдного дозволу мiсцевих властей i принципу самоврядування. Члени бiржi, що могли бути представниками усiх соцiальних станiв, обирали голову управи й бiржовий комiтет.

Вiдповiдно до дiючих тодi бiржових правил вони мали право здiйснювати торговельнi операцii й щорiчно вносили до бiржового комiтету пайовi внески, брали участь у колективнiй розробцi планiв дiяльностi на майбутнi i у вирiшеннi поточних питань фiнансово-господарськоi дiяльностi бiржi. Проте пiсля жовтня 1917 р. угоди з цiнними паперами були забороненi, а бiржа як важливий iнструмент функцiонування економiки лiквiдована. Лише з переходом до полiтики непу вона спочатку вiдродилася з iнiцiативи органiв споживчоi кооперацii, а потiм за активноi участi державних органiв знову посiла чiльне мiсце в нагромадженнi коштiв для вiдбудови й розвитку економiки. Швидкому поширенню бiржовоi торгiвлi сприяли також ряд декретiв Ради Народних Комiсарiв та Ради з працi й оборони, якими надавалося право створювати фондовi бiржi та фондовi вiддiли при товарних бiржах для торгiвлi iноземною валютою i траттами (переказними векселями, чеками), банкнотами, цiнними паперами держави та акцiонерних i кооперативних товариств, благородними металами в злитках. [9, ст.9-13]

Сучасне вiдродження бiржовоi дiяльностi в Украiнi започатковане лише 1990р. На нинiшньому етапi вже завершився органiзацiйний перiод становлення, й розпочали торги бiльш як 80 бiрж. З числа зареiстрованих бiрж 49 з них сформувалися як унiверсальнi й товарно-сировиннi бiржi, 8 - спецiалiзованi, 8 - фондовi й товарно-фондовi, 5 - агропромисловi, 2 - цукровi, 1 - нерухомостi i 1 - мiжбанкiвська валютна бiржа. Щоправда, працювали й проводили регулярнi торги лише 43 з них. Бiльше того, i в 1994 - 1996 рр. продовжувався процес скорочення числа бiрж. Серед причин, що викликали цей негативний процес, основними i: загальна криза економiки, скорочення виробництва, поступове вiдновлення прямих господарських зв'язкiв мiж виробниками й споживачами на основi бартеру, iншi кризовi та iнфляцiйнi фактори.

В Украiнi першою виникла Украiнська фондова бiржа (УФБ), яка за перiод 1992--1995рр. обслужила понад 21 млн. торгових операцiй за середнього рiчного приросту 200--300%. Конкурентами стали (з 1995 р.): Киiвська мiжнародна фондова бiржа (КМФБ), Украiнська мiжбанкiвська валютна бiржа (УМВБ), Донецька фондова бiржа (ДФБ) i Позабiржова фондова торгова система (ПФТС). Першi торги на УФБ вiдбулися 6 лютого 1992 р. В даний час, крiм основноi бiржi, функцiонують 25 ii фiлiй по всiii Украiнi.13 грудня 1993 р. вiдбулися першi електроннi торги.

Валютна бiржа була органiзована в 1992 р. як госпрозрахунковий пiдроздiл НБУ з метою упорядкування операцiй купiвлi-продажу iноземноi валюти. В 1993 р. пiсля прийняття постанови Правлiння НБУ "Про Украiнську мiжбанкiвську валютну бiржу" вона була реорганiзована в Украiнську мiжбанкiвську валютну бiржу (УМВБ). [15, ст.163-169]

Основними принципами дiяльностi бiрж Украiни i рiвноправнiсть учасникiв торгiв, застосування вiльних ринкових цiн, гласнiсть та публiчнiсть проведення бiржових операцiй. Установлюючи правила торгiвлi, обов'язковi для всiх учасникiв торгiв, бiржi Украiни створюють умови для прискорення товарообiгу, регулювання цiн на пiдставi спiввiдношення попиту та пропонування. [19, ст.56]

РЖсторiя формування нацiонального бiржового ринку тiсно повтАЩязана з багатовiковим перебуванням Украiни у складi Росiйськоi iмперii.

Першi бiржi в царськiй Росii були органiзованi не з iнiцiативи торговцiв товаром, як це вiдбувалося на Заходi й в США, а за наказом царя Петра РЖ, який часто бував за кордоном. Вiн не до кiнця розумiв економiчну сутнiсть цього явища, але боровся за впровадження у тогочаснiй Росii всього передового, що нагромадила РДвропа. За розпорядженням Петра РЖ в 1703 р. було вiдкрито першу бiржу в Петербурзi. Для неi було побудовано спецiальне примiщення. Петро РЖ особисто встановив порядок роботи бiржових зборiв на зразок iноземного. Аналогiчнi бiржовi заклади вiн наказав створити по всiй краiнi. Однак тогочасне дiлове життя характеризувалося незначними обсягами угод, примiтивними органiзацiйними формами торгiвлi, нерозвиненiстю кредитування та iн. Тому за наступнi сто рокiв було створено лише чотири бiржi - Одеську, Варшавську, Московську i Рибiнську.

Започаткування бiржовоi торгiвлi в Украiнi повтАЩязують iз вiдкриттям у 1796 р. товарноi бiржi у м. Одесi й у 1834 р. - у м. Кременчуку. Загалом можна видiлити наступнi етапи розвитку бiржовоi торгiвлi.

1796-1860 рр. Зародження бiржового руху. Характерними особливостями цього перiоду i створення та функцiонування кiлькох товарних бiрж з незначними обсягами угод, недосконалiстю механiзмiв органiзацii товарiв, а також те, що не всi товари були предметом бiржового обороту.

1900 - 1914 рр. РЖнституалiзацiя бiржового ринку. Бiржi цього перiоду надiйно ввiйшли у народне господарство краiни i мали суттiву питому вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, це були спецiалiзованi бiржi з торгiвлi окремими видами продукцii, а саме хлiбнi, фруктовi, мтАЩяснi, виннi бiржi та iншi, серед яких найбiльшi бiржовi обороти мала Киiвська товарна бiржа, Миколаiвська хлiбна й Одеська зернова бiржi. За цей перiод вiдкрилося понад 50 бiрж, а загальна iх кiлькiсть досягла 115.

Росiйська дореволюцiйна бiржа мала деякi особливостi, якi робили ii привабливою для Заходу; вона була досить незалежною органiзацiiю. Мiсцева урядова влада, як правило, не втручалась у бiржову дiяльнiсть. Крiм того, на росiйських бiржах, на вiдмiну вiд захiдних, була майже вiдсутня спекуляцiя.

Загалом бiржа в царськiй Росii стала не тiльки органiзованим оптовим ринком, а й, що було зумовлено певними iсторичними умовами, органом представництва i захисту iнтересiв торгiвлi та розвитку ринковоi iнфраструктури.

Бiржа займалася питаннями залiзничного та водного транспорту, хлiбноi торгiвлi, митницi, податками та iншими проблемами ринкового характеру.

Початок Першоi свiтовоi вiйни, а потiм подii 1917 р. призвели до повного припинення дiяльностi товарних бiрж Украiни.

1920 - 1928 рр. Впровадження радянською державою новоi економiчноi полiтики, що базувалась на певних елементах ринковоi економiки, сприяло

вiдродженню бiржовоi дiяльностi. Вiдновили свою дiяльнiсть 11 товарних бiрж, що дiяли на територii Украiни до 1917 р.

Рада працi й оборони СРСР, якiй пiзнiше були пiдпорядкованi бiржi, видаi постанову тАЮПро бiржiтАЭ, в якiй формулюються принципи iх дiяльностi. Було рекомендовано всiм органiзацiям вступити в члени бiржi, вiдвiдувати бiржовi торги, всi торговi операцii здiйснювати переважно через бiржу i керуватись бiржовими цiнами. Жодне державне пiдприiмство не мало права реалiзувати свою продукцiю за цiнами, нижчими за бiржовi.

У цей час на оптових ринках поряд з кооперативними органiзацiями зтАЩявилися державна торгiвля i промисловiсть. Вони, як правило, i ставали засновниками бiрж.

У 1927 р. на засiданнi Раднаркому було прийнято рiшення про перегляд функцiй бiрж i скорочення iх кiлькостi. У результатi з 18 бiрж, що дiяли на той час в Украiнi, залишилось лише чотири, а до кiнця 1930 р. перестали працювати й вони.

90-тi роки - розвиток бiржовоi торгiвлi за умов становлення ринкових вiдносин. Характерними особливостями становлення бiржового ринку цього перiоду i:

зтАЩясування його економiчноi сутностi;

створення правовоi бази;

формування органiзацiйноi структури;

опрацювання функцiональноi моделi;

опрацювання механiзму бiржового цiноутворення.

У 1996 р. бiржi працювали вже у всiх регiонах Украiни. Через них реалiзовувались значнi обсяги товарноi продукцii. Так, обсяги реалiзацii зерна досягли в 1996 р.3 млн. т, а насiння соняшнику - 450 тис. т. Бiржова торгiвля сприяла вирiвнюванню i стабiлiзацii цiн. Питома вага сiльськогосподарськоi продукцii i продовольства в торговельному оборотi бiрж становила 50%.

Серед найбiльш активних регiональних бiрж можна назвати:

Чорноморську (м. Миколаiв);

Одеську аграрну та Одеську товарну бiржi;

Агропромислову бiржу тАЮДонбас" (м. Донецьк);

Вiнницьку товарно-унiверсальну бiржу;

Киiвську агропромислову бiржу;

Полтавську агропромислову бiржу;

Захiдно-Украiнську аграрну бiржу (м. Львiв);

Захiдну регiональну товарну бiржу (м. Львiв).

З другоi половини 1996 р., у бiржовiй торгiвлi спостерiгався спад активностi. Обсяги угод, що укладались на товарних бiржах, якi торгують агропродукцiiю, зменшились у 3,6 раза. На думку спецiалiстiв, причини спаду бiржовоi торгiвлi продукцiiю полягають у наступному:

вiдмiна обовтАЩязкового експорту продовольчоi продукцii через бiржовий товарний ринок як тимчасового в умовах економiчноi кризи явища;

неправомiрнi адмiнiстративнi втручання у перемiщення продукцii територiiю краiни;

заблокованiсть рахункiв товаровиробникiв i, як наслiдок, велика кiлькiсть бартерних операцiй за окремими видами продукцii, що перевищуi 50% -ний бартАЩiр;

недосконала система оподаткування;

невiдповiднiсть продукцii iвропейським стандартам якостi;

вiдсутнiсть гарантiй виконання бiржових угод, що призвело до залишення зарубiжними покупцями украiнського ринку та iн.

Уповiльнення бiржових процесiв справило негативний вплив на загальну ситуацiю у формуваннi ринкового середовища краiни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сiльськогосподарськоi продукцii.

У перiод 1998-2001 рр. активiзувалась дiяльнiсть бiрж Украiни у рiзних областях розвитку економiки держави:

агропромисловий ринок;

ринок послуг з реалiзацii конкурсного продажу майна, що i в податковiй заставi;

органiзацiя аукцiонiв i бiржових торгiв у разi вiдчуження майна державних пiдприiмств;

участь спецiалiстiв бiрж у реалiзацii майна пiдприiмств - банкротiв;

послуги з експертноi оцiнки та надання послуг про бiржовi цiни на товари й послуги;

органiзацiя процесу реалiзацii конфiскованого майна.

За даними статистичних органiв на 10 сiчня 2000 р. в Украiнi було зареiстровано 386 бiрж. Практичну дiяльнiсть здiйснювали 255 бiрж (66%), серед них: унiверсальних, товарно-сировинних i товарних - 175 бiрж (68,6%), бiрж нерухомостi - 39, агропромислових - 23, фондових - 14, спецiалiзованих - 2, валютних - 2.

На кожнiй бiржi в середньому дiяло 16 брокерських контор (фiрм) та незалежних брокерiв.

Бiржова торгiвля продукцiiю i товарами в 2000 р. була представлена спотовим ринком (92,2% усiх договорiв). На умовах форварду укладено 4,1% договорiв. На умовах опцiону договори не укладались.

У 2000 р. на бiржах Украiни спостерiгалось збiльшення продажу сiльськогосподарськоi продукцii, палива, транспортних засобiв та зменшення попиту на операцii з нерухомiстю. Ранiше бiльше 80% доходу бiржi Украiни отримували вiд операцiй з нерухомiстю.

Значний вплив на розвиток бiржового ринку того перiоду мав Указ Президента Украiни вiд 1999 р. щодо реформування АПК Украiни та розвитку бiржового ринку сiльгосппродукцii.

На початку ХХРЖ ст. в Украiнi бiржовими механiзмами публiчного продажу товарiв та послуг користуiться незначний сегмент економiки держави. Так, якщо за процедурою вiдчуження майна державних пiдприiмств, реалiзацii майна пiдприiмств-боржникiв до 80% операцiй здiйснюiться через бiржi, то реалiзацiя сiльгосппродукцii в аграрному секторi не охоплюi i 20% загального обсягу виробленоi продукцii. У структурi доходноi частини 95% бiрж Украiни доход вiд реiстрацii контрактiв на продаж сiльгосппродукцii складаi менше 10%. Проте у 2004 р. спостерiгалась позитивна тенденцiя в органiзацii державних закупок сiльгосппродукцii через бiржовий ринок.

Суттiвим недолiком функцiонування вiтчизняних бiрж i недостатньо вiдпрацьований механiзм торгiвлi фтАЩючерсними контрактами, що не даi можливостi виробникам i споживачам класичних бiржових товарiв застрахуватись вiд ризику несприятливоi контАЩюнктури на ринку реального товару за допомогою операцiй, повтАЩязаних з хеджуванням.

На сьогоднi в Украiнi немаi достатньоi законодавчоi бази для обiгу фтАЩючерсних контрактiв, немаi механiзму сертифiкацii зерносховищ, бiльшiсть елеваторiв не вiдповiдають свiтовим стандартам. Недолiки в органiзацii бiржового ринку викликанi, найперше, концептуальною безсистемнiстю переходу Украiни до ринкових вiдносин та прогалинами нормативно-законодавчоi бази. Вони негативно впливають на ефективнiсть бiржових структур i практично роблять неможливою реалiзацiю основноi функцii товарноi бiржi - забезпечення гуртовоi торгiвлi.

Виходячи з реалiй становлення ринкових механiзмiв в Украiнi, складного й довгого формування законодавчоi бази, наявностi потужного сектора тАЮтiньовоi економiкитАЭ, бiльшiсть бiрж змушенi у сферу своii дiяльностi вводити новi послуги (консалтинговi, юридичнi, оцiночнi), якi не i класичними функцiями бiрж. З iншого боку, це досить доходний бiзнес, вiн дозволяi бiржовикам розвивати перспективнi механiзми, на приклад, реалiзацiю форвардних контрактiв, розвитку механiзму хеджування.

Структуру мiжбанкiвського валютного ринку, а також порядок та умови торгiвлi iноземною валютою на мiжбанкiвському валютному ринку визначаi Нацiональний банк Украiни (НБУ).

Порядок органiзацii торгiвлi iноземною валютою в Украiнi регламентований законодавчими актами, що надають право уповноваженим банкам, якi одержали лiцензiю Нацбанку виконувати такi операцii:

а) вiд свого iменi купувати i продавати iноземну валюту на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни за дорученням i за кошти резидентiв та нерезидентiв;

б) вiд свого iменi i за власнi кошти купувати iноземну валюту готiвкою у фiзичних осiб - резидентiв i нерезидентiв, а також продавати ii фiзичним особам - резидентам.

Резиденти i нерезиденти - це фiзичнi особи, якi мають право продавати iноземну валюту уповноваженим банкам та iншим кредитно-фiнансовим установам, що одержали лiцензiю Нацбанку Украiни, або за iх посередництвом iншим фiзичним особам - резидентам (Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про систему валютного регулювання i валютного контролю" вiд 19.02.1993 р. зi змiнами i доповненнями).

Реалiзацiя угод купiвлi-продажу на мiжбанкiвському валютному ринку опосередковуiться через валютний курс, тобто цiну, за якою можна купити або продати валюту однiii краiни, що виражена у валютi iншоi краiни.

Згiдно з чинним законодавством Украiни:

1. Для здiйснення валютних операцiй використовуються валютнi (обмiннi) курси iноземних валют, вираженi у валютi Украiни, курси валютних цiнностей в iноземних валютах, а також у розрахункових (клiрингових) одиницях. Зазначенi курси встановлюються Нацiональним банком Украiни за погодженням з Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни (пункт 1 ст.8 змiнено згiдно iз Законом № 3651-12 вiд 25.11.1993 p.).

2. Нацiональний банк Украiни може встановлювати граничнi розмiри маржi за операцiями на мiжбанкiвському валютному ринку Украiни уповноважених банкiв та iнших кредитно-фiнансових установ, що одержали лiцензiю Нацiонального банку Украiни, за винятком операцiй, пов'язаних зi строковими (ф'ючерсними) угодами (Декрет Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про систему валютного регулювання i валютного контролю"

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании