Шляхи вдосконалення кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками

ЗМРЖСТ

ВСТУП. 2

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ ВРЖДНОСИН НБУ З КОМЕРЦРЖЙНИМИ БАНКАМИ. 3

1.1 Економiчна сутнiсть кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками. 3

1.2 Види i форми кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками. 7

1.3 Досвiд зарубiжних краiн кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банкамиВа 12

РОЗДРЖЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН КРЕДИТНИХ ВРЖДНОСИН НБУ З КОМЕРЦРЖЙНИМИ БАНКАМИ. 16

2.1 Становлення та розвиток кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банкамиВа 16

2.2 Динамiка показникiв, що характеризують кредитнi вiдносини НБУ з комерцiйними банками. 18

2.3 Антикризовi заходи НБУ та iх вплив на дiяльнiсть комерцiйних банкiв. 27

РОЗДРЖЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНИХ ВРЖДНОСИН НБУ З КОМЕРЦРЖЙНИМИ БАНКАМИ. 33

3.1 Моделi кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками. 33

3.2 Напрямки вдосконалення кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банкамиВа 38

ВИСНОВКИ. 42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ. 43

В умовах свiтовоi та нацiональноi фiнансовоi кризи та нестабiльностi економiки особливоi необхiдностi та актуальностi набувають стабiлiзацiйнi заходи Нацiонального банку Украiни з регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв.

Метою написання курсовоi роботи i вивчення теоретичних основ та аналiз сучасного стану та розвитку кредитних вiдносин розвитку вiдносин Нацiонального банку Украiни з комерцiйними банками.

Для досягнення поставленоi мети були вирiшенi наступнi задачi:

- визначено економiчну сутнiсть кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками;

- охарактеризовано види i форми кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками;

- розглянуто досвiд зарубiжних краiн кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками;

- вивчено становлення та розвиток кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками;

- розглянуто динамiку показникiв, що характеризують кредитнi вiдносини НБУ з комерцiйними банками;

- розглянуто антикризовi заходи НБУ та iх вплив на дiяльнiсть комерцiйних банкiв;

- запропоновано шляхи вдосконалення кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками.

ОбтАЩiктом дослiдження курсовоi роботи i процес становлення та розвитку кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками. Предметом дослiдження виступаi дiяльнiсть Нацiонального банку Украiни з рефiнансування комерцiйних банкiв.

РОЗДРЖЛ 1
. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНИХ ВРЖДНОСИН НБУ З КОМЕРЦРЖЙНИМИ БАНКАМИ

1.1 Економiчна сутнiсть кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками

Для пiдтримки необхiдноi лiквiдностi банкiвськоi системи Нацiональний банк Украiни здiйснюi рефiнансування комерцiйних банкiв, тобто кредитування центральним банком окремих комерцiйних банкiв на iхнi прохання, у випадку тимчасовоi нестачi лiквiдностi.

Шляхом рефiнансування центральний банк дii як Влкредитор останньоi iнстанцiiВ» тАФ вiн i гарантом безперебiйного функцiонування банкiвськоi та фiнансовоi систем у цiлому.

Функцiя центрального банку як Влкредитора останньоi iнстанцiiВ» неминуча в силу самоi природи банкiвськоi дiяльностi, тобто встановлення вiдповiдноi рiвноваги мiж пасивами, що повиннi виплачуватися за вимогою негайно, i iхнiми активами, що, як правило, мають довший строк. У виглядi запасу лiквiдностi зберiгаiться лише незначна частка активiв. Якщо цей запас лiквiдностi виявляiться недостатнiм для погашення вимог вкладникiв (якi важко передбачити, особливо на щоденнiй основi), рiвновага мiж активами i пасивами порушуiться внаслiдок бiльшоi швидкостi, з якою депозити можуть бути знятi, порiвняно з часом, необхiдним для мобiлiзацii кредитiв.

Кредитування в останнiй iнстанцii запобiгаi виникненню ефекту ВлдомiноВ» тАФ поширення кризи вiд комерцiйних банкiв, що тимчасово мають нестачу лiквiдностi, на ВлздоровiВ» банки, а також запобiгаi втратi довiри населення до надiйностi банкiвськоi системи у цiлому. [12, 26]

Ранiше (ХVIII-ХРЖХ ст.) полiтика рефiнансування банкiвських закладiв центральним банком використовувалася виключно для впливу на стан грошово-кредитноi сфери. З розвитком ринкових вiдносин поряд з первинним призначенням полiтика рефiнансування активнiше почала використовуватися як iнструмент надання фiнансовоi допомоги комерцiйним банкам. Тобто центральнi банки стали виконувати функцiю банку банкiв i поступово перетворилися на кредитора останньоi iнстанцii для комерцiйних банкiв.

Кредити рефiнансування центрального банку i для комерцiйних банкiв джерелом тимчасових ресурсiв, необхiдних iм для поповнення лiквiдних коштiв. Проте доступ до цих кредитiв не i вiльним i залежить вiд багатьох факторiв. До основних двох факторiв належать:

тАв стан грошово-кредитноi сфери краiни;

тАв фiнансовий стан комерцiйного банку, що волii отримати кредит. Економiчна сутнiсть кредитiв рефiнансування центрального банку на макроекономiчному рiвнi полягаi у тому, що через кредитування банкiвських установ здiйснюiться емiсiя грошей в обiг, i розширюiться таким чином обсяг сукупноi грошовоi маси в економiцi. Це створюi умови для розширення (експансii) кредитноi дiяльностi комерцiйних банкiв.

На мiкроекономiчному рiвнi кредити центрального банку сприяють пiдтримцi па необхiдному рiвнi лiквiдностi комерцiйних банкiв, змiнi структури iхнiх активiв на користь позичкових операцiй, а також розширенню, за необхiдностi, обсягу кредитування своiх клiiнтiв.

Об'iктом рефiнансування у бiльшостi краiн свiту, як правило, i лише комерцiйнi банки. При цьому кредити надаються фiнансово стабiльним комерцiйним банкам, що вiдчувають лише короткостроковi фiнансовi труднощi (максимальний термiн надання кредитiв рефiнансування у бiльшостi краiн становить один рiк, при цьому бiльшiсть кредитiв надаiться термiном до одного мiсяця).

Кредити рефiнансування центрального банку можна класифiкувати залежно вiд:

тАв форми забезпечення (облiковi та ломбарднi);

тАв термiнiв використання (короткостроковi (вiд одного до кiлькох днiв) i середньостроковi (вiд мiсяця до року);

тАв методiв надання (прямi кредити i кредити, що надаються шляхом аукцiону);

тАв цiльового характеру (коригуючi та сезоннi кредити).

Мiжбанкiвський ринок кредитних ресурсiв це система, що забезпечуi купiвлю-продаж вiльних кредитних ресурсiв мiж комерцiйними банками та комерцiйними банками i НБУ.

Учасниками мiжбанкiвського ринку кредитних ресурсiв i Нацiональний банк Украiни, його регiональне управлiння, комерцiйнi банки, iх фiлii та вiддiлення.

Розмiщувати й купувати кредитнi ресурси на мiжбанкiвському ринку кредитних ресурсiв банковi вигiдно з двох основних причин:

1) комерцiйнi банки, на вiдмiну вiд суб'iктiв господарськоi дiяльностi, вiдрiзняються бiльш високою надiйнiстю;

2) процентна ставка за мiжбанкiвськими кредитами, як правило, нижча вiд ставки за кредитами суб'iктам економiки.

Мiжбанкiвськi кредити за складом подiляються на взаiмнi кредити мiж комерцiйними банками та кредитування НБУ комерцiйних банкiв. У загальнiй структурi мiжбанкiвських кредитiв переважають взаiмнi кредити комерцiйних банкiв (80-85%), проте з розвитком банкiвськоi системи частка кредитiв НБУ буде зростати.

Мiжбанкiвськi кредити надаються, як правило, на короткий та на короткий термiн (вiд 1 дня до 2-3 мiсяцiв).

Плата за мiжбанкiвськими кредитами пов'язана та максимально наближена до облiковоi ставки НБУ. Метою залучення мiжбанкiвських кредитiв i, по-перше, розширення кредитноi дiяльностi з клiiнтами, по-друге, необхiднiсть пiдтримки та регулювання банкiвськоi лiквiдностi. [30, 54]

НБУ виступаi у якостi Влбанку банкiвВ» i i для комерцiйних банкiв останнiм кредитором. Економiчна сутнiсть i види кредитiв, що надаються НБУ комерцiйним банкам, розкриваi спецiальна таблиця.

Таблиця 1

Економiчна суть i види кредитiв НБУ комерцiйним банкам

На початку розвитку кредитних вiдносин мiж НБУ та комерцiйними банками першим застосовувались такi види кредитування:

-кредити для завершення розрахункiв шляхом залiку взаiмноi

заборгованостi;

- кредити для покриття дефiциту державного бюджету;

- кредити для надання кредитноi допомоги пiдприiмствам окремих

галузей народного господарства;

- вiдкритi кредитнi аукцiони.

Такi кредити надавалися на емiсiйнiй основi, як правило, за пiльговою процентною ставкою та, переважно, неплатоспроможним клiiнтам. Мiж комерцiйними банками ресурси розподiлялись з урахуванням розмiру статутного капiталу, мережi банкiвських установ тощо.

Подiбнi методи кредитування НБУ економiки - безпосередньо, або через комерцiйнi банки мали адмiнiстративний характер i негативно впливали на iнфляцiйнi процеси. Тому НБУ поступово перейшов до ринкового механiзму регулювання грошово-кредитних вiдносин iз комерцiйними банками та iншими кредитними установами (табл. 1). [26, 51]

Механiзм кредитування комерцiйних банкiв через кредитнi аукцiони включаi такi елементи: органiзацiя аукцiону, визначення учасникiв аукцiону, визначення цiни кредитних ресурсiв та порядок задоволення заявок, вимоги до учасникiв, обмеження результатiв аукцiону, його оформлення та вiдповiдальнiсть за кредитами отриманими з аукцiону НБУ (табл. 2). НБУ проводяться лише закритi кредитнi аукцiони.

Частка наданих кредитiв НБУ через кредитнi аукцiони у загальному обсязi кредитiв НБУ комерцiйним банком постiйно зростаi.

НБУ здiйснюi кредитування комерцiйних банкiв пiд заставу державних цiнних паперiв у двох видах: ломбардного кредиту й кредиту на основi РЕПО-угод.

Як забезпечення ломбардного кредиту використовуються державнi цiннi папери, випущенi Мiнфiном Украiни. iх список затверджуiться правлiнням НБУ. Як виняток за рiшенням правлiння НБУ у заставу також можуть прийматись цiннi папери мiсцевих органiв влади, а також iншi цiннi папери.

Ломбардний кредит надаiться на термiн до 30-ти днiв у межах лiмiтiв, встановлених на квартал НБУ для регiональних управлiнь.

Для отримання ломбардного кредиту комерцiйнi банки повиннi:

1) отримати лiцензiю на здiйснення банкiвськоi дiяльностi, бути включеними до Республiканськоi книги реiстрацii банкiв та працювати не менше одного року;

Таблиця 2

Елементи кредитування через кредитнi аукцiони

2) дотримуватись встановлених НБУ економiчних нормативiв, правил ведення бухгалтерського облiку та своiчасно i повно звiтуватись перед регiональним управлiнням НБУ;

3) не мати простроченоi заборгованостi за кредитами НБУ та % за ними.

Цiннi папери, що приймаються у забезпечення ломбардного кредиту, повиннi вiдповiдати таким вимогам:

У вони занесенi НБУ до ломбардного списку як такi, що перебувають на балансi комерцiйного банку i до яких немаi претензiй:

У строк iх погашення не припадаi на термiн користування ломбардним кредитом (строк погашення настаi не ранiше 35-ти днiв iз моменту переказування iх вiдповiдноi кiлькостi на рахунок ДЕПО в НБУ).

Ломбардний кредит оформляiться комерцiйним банком та регiональним управлiнням НБУ такими документами:

1) заявка на кредит;

2) кредитна угода;

3) доручення на право реалiзацii РЖРЖБУ цiнних паперiв, прийнятих як забезпечення ломбардного кредиту.

Пiд час ломбардного кредиту комерцiйний банк переказуi заставленi цiннi папери зi свого ДЕПО-рахунку на ДЕПО-рахунок у депозитарii НБУ, де вони зберiгаються протягом всього термiну користування позикою. Одночасно регiональне управлiння НБУ зараховуi кошти ломбардного кредиту на коррахунок банку-позичальника.

Ломбардний кредит надаiться у межах 75% вiд вартостi портфеля цiнних паперiв, що наданий як забезпечення. Пiсля користування кредитом сума заборгованостi списуiться з коррахунка банку-позичальника разом iз процентами за користування. Одночасно розблоковуються ДЕПО-рахунки i цiннi папери знову переходять у власнiсть банку. У разi вiдсутностi коштiв на коррахунку банку для погашення ломбардного кредиту i % за ним, вiн погашаiться завдяки реалiзацii заставлених цiнних паперiв. [34, 221]

Ломбарднi кредити надаються НБУ за облiковою ставкою плюс до 10% комерцiйноi винагороди.

Кредитування НБУ комерцiйних банкiв на основi РЕПО-угод складаiться з двох частин. Для iх здiйснення укладаiться генеральна угода мiж учасниками кредитування (НБУ i комерцiйними банками) про продаж-купiвлю державних цiнних паперiв на певний строк iз зобов'язанням зворотного продажу-купiвлi у визначений термiн або на вимогу однiii зi сторiн за заздалегiдь обумовленою цiною.

Залежно вiд основних монетарних параметрiв операцiй РЕПО подiляються на два види:

1) у разi потреби у пiдвищенi лiквiдностi комерцiйних банкiв НБУ здiйснюi операцii Влпрямого РЕПОВ» i купуi у комерцiйних банкiв державнi цiннi папери на вiдповiдний перiод з обов'язковою умовою зворотного iх викупу комерцiйним банком у встановлений строк;

2) у разi виникнення надлишковi лiквiдностi банкiвськоi системи НБУ застосовуi Влзворотне РЕПОВ», тобто продаi комерцiйним банкам державнi цiннi папери, якi i у його портфелi на певний перiод при умовi викупу iх у комерцiйного банку в установлений строк.

Кредитування через операцii РЕПО здiйснюiться двома способами:

1) на основi безпосередньоi домовленостi НБУ з комерцiйними банками;

2) на основi тендеру заявок комерцiйних банкiв.

Повiдомлення про проведення тендеру за операцiями РЕПО через регiональнi управлiння НБУ надсилаiться не пiзнiше нiж за тиждень до його проведення iз зазначенням термiну операцii РЕПО та умов його проведення. Комерцiйнi банки у заявках на участь у тендерi пропонують своi умови щодо цiни купiвлi-продажу цiнних паперiв та зворотноi цiни iх викупу.

Залежно вiд термiну дii операцii РЕПО подiляються на такi види: нiчне, вiдкрите и строкове.

Мiж учасниками операцii РЕПО укладаiться угода, в якiй передбачаiться:

1) термiн, сума, цiна державних цiнних паперiв Влпрямого РЕПОВ» та Влзворотного РЕПОВ»;

2) перелiк цiнних паперiв, якi беруть участi, в операцii РЕПО.

3) зобов'язання продати державнi цiннi папери зi зворотним викупом, яке мас кореспондуватися iз зобов'язанням викупити цi державнi цiннi папери зi зворотним продажем;

4) порядок установлення маржi або % доходу.

Обов'язковою умовою укладання угоди РЕПО з метою мiнiмiзацii кредитного ризику i те, що державнi цiннi папери, купленi з використанням операцiй РЕПО, мають переказуватись через депозитарii на рахунок покупця зi змiною права власностi. Для забезпечення зобов'язань про зворотний викуп цiнних паперiв НБУ - у першiй частинi операцii РЕПО покупець - отримуi гарантiйний внесок на пiдставi ринковоi оцiнки державних цiнних паперiв, що i об'iктом операцii РЕПО. Сума гарантiйного внеску залежить вiд термiну укладеноi угоди за операцiiю РЕПО, типу державних цiнних паперiв, що i предметом угоди, та суми очiкуваного доходу за цими цiнними паперами.

У разi невиконання зобов'язань комерцiйним банком про зворотний викуп цiнних паперiв у встановлений термiн за визначеною в угодi цiною, кiн втрачаi право власностi на данi цiннi папери та дохiд за ними, а також йому не повертаiться гарантiйний внесок.

Комерцiйнi банки для забезпечення власноi лiквiдностi можуть одержати кредит в установах НБУ у формi переоблiку векселiв.

Установи НБУ здiйснюють таке кредитування з дотриманням таких вимог:

- усi поданi векселi за строком оплати не повиннi перевищувати 90 днiв i мають бути такими, щоб iх можна було вчасно опротестувати у мiсцях iх оплати;

- поданi векселi повиннi мати не менше двох пiдписiв, не враховуючи пiдпису того комерцiйного банку, який подав цi векселi, а переказнi векселi - ще й акцепт платника;

- оплата векселiв маi вiдбуватись у мiсцях, де i установи комерцiйного банку, нотарiус або суд;

- маi бути встановлений НБУ лiмiт кредитування.

На час користування кредитом векселi, що поданi на переоблiк, зберiгаються в НБУ. Сума позики, що надаiться комерцiйному банковi на основi переоблiку, не перевищуi 50-70% вартостi векселiв. Комерцiйний банк зобов'язаний у термiн 10-15 днiв до часу погашення векселiв викупити iх в НБУ. Вiдповiдно максимальний термiн користування такими позиками може складати 60-75 днiв.

НБУ на сьогоднi рiдко застосовуi таку форму рефiнансування комерцiйних банкiв, як переоблiк i перезастава векселiв, тому що вексельний обiг в Украiнi робить першi кроки у своiму розвитку.

Плата за облiковий кредит встановлюiться НБУ на рiвнi облiковоi ставки. [26, 104]/

Незважаючи на феноменально високi темпи зростання, що становлять за останнi 20 рокiв 10% у рiк, економiчний потенцiал Китаю залишаiться порiвняно невеликим.

Домiнуючу роль у банкiвському секторi Китаю вiдiграють державнi кредитно-фiнансовi установи. На чотири найбiльших державних комерцiйних банки тАФ Банк Китаю, Промисловий i комерцiйний банк Китаю, Будiвельний банк Китаю i Сiльськогосподарський банк Китаю тАФ належить 90% усiх банкiвських активiв, 71% позичок i 62% депозитiв усiх банкiв.

Ринковi реформи, що проводяться в Китаi з 1978 р., вимагають трансформування планових механiзмiв мобiлiзацii i перерозподiлу фiнансових ресурсiв у ринковi, зокрема на базi формування ефективного банкiвського сектора. На жаль, зробити це поки що не вдасться через практично необмежену пiдтримку урядом низькоприбуткових i збиткових державних промислових пiдприiмств, що зберiгають головну роль в економiцi.

Низька ефективнiсть i прибутковiсть державних промислових пiдприiмств зумовлюють необхiднiсть iх постiйного зовнiшнього фiнансування через державнi банки.

Кредитний рейтинг китайських банкiв тАФ один iз найнижчих серед краiн Азii, що пов'язано з надмiрним i швидко зростаючим обсягом прострочених позичок. Велика частина прострочених позичок державних комерцiйних банкiв Китаю за своiю природою принципово вiдрiзняiться вiд прострочених позичок приватних банкiв, що працюють в умовах ринковоi економiки. По-перше, вони були наданi винятково державним пiдприiмствам тАФ донедавна тiльки державнi пiдприiмства мали доступ до офiцiйних банкiвських кредитiв.

По-друге, неповернення позички стало звичним явищем як для позичальника, так i для кредитора: бiльшiсть кредиторiв зовсiм не розраховують одержати повернення боргу в термiн, а позичальники повною мiрою усвiдомлюють, що не зможуть повернути позичку. Обидвi сторони розумiють, що банкiвськi позички тАФ це лише форма субсидування урядом збиткових державних пiдприiмств. [37, 50]

Банкiвськi реформи вiдiграють важливу роль як частина стратегii трансформацii централiзованоi плановоi економiки в ринкову з 1978 р. З початку ринкових перетворень банкiвський сектор зазнав серйозних змiн, хоча в ньому зберiгаються глибокi структурнi проблеми, що стосуються якостi активiв, достатностi капiталу i прибутковостi банкiв. Уряд цiлком усвiдомлюi необхiднiсть розв'язання цих проблем. Про це свiдчить активiзацiя банкiвських реформ у 1998 р. Основна увага була придiлена проблемi заборгованостi, що накопичилася по прострочених позичках.

Донедавна банкiвськi реформи, в основному, були сфокусованi на розвитку конкуренцii, розширеннi каналiв фiнансового посередництва i формуваннi правових рамок для банкiвського нагляду. Так, у 1995 р. були прийнятi закон про Центральний банк, у якому за Народним банком Китаю закрiплена роль iдиного урядового вiдомства по банкiвському нагляду i регулюванню банкiвських операцiй, i закон про комерцiйну дiяльнiсть банкiв, у якому чiтко визначена сфера дiяльностi комерцiйних банкiв.

У 1998 р. уряд почав нову серiю дiй з метою вирiшення проблеми прострочених позичок i зниження банкiвських ризикiв. Серед них:

- емiсiя облiгацiй для рекапiталiзацii державних банкiв;

- перехiд на мiжнароднi стандарти класифiкацii прострочених позичок;

- переклад банкiвського кредитування на комерцiйну основу;

- заборона мiсцевим органам влади впливати на рiшення банкiв у сферi кредитування.

У рамках програми рекапiталiзацii Влвеликоi четвiркиВ» Народний банк Китаю знизив резервнi вимоги для комерцiйних банкiв iз 13 до 8 i здiйснив спецiальну емiсiю державних облiгацiй на суму в 270 млрд. юанiв (32,5 млрд. дол. США) iз рiчним купоном у 7,2. Зниження резервних вимог дозволило збiльшити банкiвську лiквiднiсть приблизно на 377 млрд. юанiв. Облiгацii були викупленi Влвеликою четвiркоюВ» за рахунок додаткових лiквiдних коштiв, що з'явилися завдяки зниженню резервних вимог. У свою чергу, уряд викупив у комерцiйних банкiв субординований борг (тобто борг, що у випадку лiквiдацii незабезпечений кредитор може стягувати тiльки пiсля того, як будуть задоволенi претензii забезпечених кредиторiв), включений у категорiю Влвласний капiталВ» для того, щоб банки могли полiпшити показник достатностi капiталу.

Внаслiдок рекапiталiзацii власний капiтал державних банкiв зрiс до 478 млрд. юанiв, тобто на 208 млрд., що, за оцiнками, створило можливiсть для наближення до показника достатностi капiталу тАФ у 8% активiв, що вiдповiдаi стандартам Банку мiжнародних розрахункiв.

До середини 1997 р. розподiл банкiвських кредитiв у Китаi здiйснювався на плановiй основi: Народний банк Китаю щорiчно встановлював кожному державному банку кредитний план, у якому визначався мiнiмальний об'iм позичок i iх розподiл мiж секторами економiки. За такоi системи бiльшiсть позичок направлялася на фiнансування збиткових державних пiдприiмств, що негативно позначалося на фiнансових пiдсумках дiяльностi банкiв.

З 1 сiчня 1998 р. планова система розподiлу кредитiв була замiнена на iндикативну: для банкiв установлювалися довiдковi орiiнтири, що використовуються при плануваннi кредитних операцiй. По цих орiiнтирах у 1998 р. передбачалося збiльшення банкiвського кредитування порiвняно з кредитним планом 1997 р. на 25%.

Тепер банки вiльнi у своiй кредитнiй дiяльностi i можуть керуватися комерцiйними розумiннями.

Реорганiзацiя Народного банку Китаю дозволила змiцнити i деполiтизувати систему банкiвського нагляду. Передбачено структурну перебудову Народного банку Китаю: на базi 31 мiсцевоi фiлii повиннi бути створенi 9 регiональних пiдроздiлiв по типу Федеральноi резервноi системи США. Головний керуючий кожного пiдроздiлу призначаiться Народним банком Китаю, що обмежуi вплив мiсцевих органiв влади на кредитну дiяльнiсть пiдроздiлiв. [37, 54]

2.1 Становлення та розвиток кредитних вiдносин НБУ з комерцiйними банками

З початку створення НБУ (1991 р.) кредитнi вiдносини мiж ним i КБ мали адмiнiстративний характер. НБУ здiйснював кредитнi емiсii i направляв засоби на завершення розрахункiв мiж пiдприiмствами за допомогою погашення взаiмноi заборгованостi, покриття дефiциту Державного бюджету, кредитування окремих галузей.

Кредитнi емiсii здiйснюються вiдповiдно до вказiвок Президента, постанов Верховноi Ради, КМУ.

1992р. - емiсiя на погашення взаiмноi заборгованостi пiдприiмствами, сiльськогосподарське кредитування.

Мiж комерцiйними банками ресурси розподiлялися з урахуванням розмiру статутного фонду, мережi банкiвських установ тощо.

Кредитнi емiсii здiйснювалися вiдповiдно до постанов Верховноi Ради Украiни, указiв Президента Украiни та рiшень Кабiнету Мiнiстрiв Украiни. Наприклад, у 1992 р. кредитна емiсiя становила 1 трлн крб. i була спрямована на забезпечення залiкiв взаiмноi заборгованостi пiдприiмств, поповнення iхнiх обiгових коштiв, фiнансування сiльськогосподарських пiдприiмств тощо. У 1993 р. обсяги кредитноi емiсii збiльшилися в 30 разiв i становили близько 30 трлн. крб., 70 % яких через рiзнi канали було спрямовано на фiнансування агропромислового комплексу.

Емiсiйнi кредити надавалися в той час за пiльговими процентними ставками, якi були значно нижчими, нiж темпи iнфляцii, що прискорювало процес обезцiнення грошей.

Пiсля 1993 р. згiдно з рiшенням найвищих державних органiв обсяги кредитних емiсiй почали зменшуватися. Це дало змогу НБУ розпочати запровадження економiчно обТСрунтованоi системи регулювання грошового ринку з вiдповiдними iнструментами i завдяки цьому стабiлiзувати грошово-кредитний ринок, iнфляцiю, а вiдтак тАФ i вартiсть нацiональних грошей. Поступово почали запроваджуватись операцii, спрямованi на пiдтримання лiквiдностi комерцiйних банкiв через кредитнi аукцiони, ломбардне кредитування та операцii РЕПО. [30, 225]

Кредити комерцiйним банкам для пiдтримання iхньоi лiквiдностi до 1994 р. надавалися переважно опосередковано. Тобто вiдповiдно до рiшень законодавчих та виконавчих органiв централiзованi цiльовi кредити одержували безпосередньо клiiнти (пiдприiмства та органiзацii). Такi кредити нерiдко потрапляли неплатоспроможним клiiнтам, якi пiдтримувалися державою, i досить часто не поверталися. Це ускладнювало стан з лiквiднiстю комерцiйних банкiв i вимагало нових емiсiйних кредитiв.

Практика надання емiсiйних кредитiв неплатоспроможним клiiнтам була припинена iз запровадженням у 1994 р. кредитних аукцiонiв, через якi ресурси надходили в комерцiйнi банки, далi тАФ в економiку. У 1995 р. НБУ вiдмовився вiд кредитування суб'iктiв господарювання, що також сприяло змiцненню економiчних вiдносин з комерцiйними банками. НБУ припинив також видiлення ресурсiв комерцiйним банкам для кредитування на пiльгових умовах, тобто пiд пiльгову процентну ставку.

1993р. - кредитування АПК (на 70% вiд емiсii).

Емiсiйнi кредити надавалися з низькими процентними ставками, що навiть нижче темпiв iнфляцii - це веде до знецiнювання грошей.

Чому в цей перiод виникали проблеми? Кредити давалися вибiрково, нерiдко попадали до неплатоспроможного клiiнта, пiдтримуваного державою. Але в пiдсумку кредити не поверталися. Це ускладнювало лiквiднiсть банкiв i вимагало нових емiсiйних кредитiв. Банк Украiни проводить державне кредитування АПК.

Практика надання кредитiв неплатоспроможним клiiнтам зупинилася у 1994 р. Було впроваджено кредитнi аукцiони, через якi ресурси надходили У КБ, потiм в економiку.

1994р. - НБУ не кредитуi суб'iктiв господарювання, а будуi вiдносини з комерцiйними банками. Уже немаi кредитiв з пiльговою процентною ставкою.

З 1995 р. почала запроваджуватися практика проведення цiльових кредитних аукцiонiв з продажу кредитiв комерцiйним банкам для кредитування пiдприiмств, що потребують державноi фiнансовоi допомоги.

У 1996 р. НБУ в механiзмi кредитування комерцiйних банкiв застосував ломбардне кредитування пiд заставу державних цiнних паперiв та угод РЕПО. Це стало можливим лише в умовах створення i розвитку ринку державних цiнних паперiв, який першi кроки зробив у 1995 р.

Отже, НБУ, по сутi, припинив пряме кредитування дефiциту державного бюджету i перейшов до ринкового механiзму регулювання грошово-кредитних вiдносин, у якому чiльне мiсце належить кредитним вiдносинам з комерцiйними банками та iншими кредитними установами.

Сьогоднi кредити НБУ видаються на пiльгових умовах, але на практицi використовують iх тiльки деякi суб'iкти господарювання. [39, 52]

На фонi широкоi реклами, простоти отримання кредитiв обсяг наданих банками кредитiв за 2 роки зрiс майже в 3 рази.Бiльше половини загального iх обсягу припадаi на кредити, наданi в iноземнiй валютi (на 01.01.2008 - 52%). Це було передусiм пов'язано з бiльш низькими процентними ставками за кредитами в iноземнiй валютi порiвняно з нацiональною, нерозвиненiстю вiтчизняноi фiнансовоi системи, яка все ще не може гiдно конкурувати iз зовнiшнiми ринками як в частинi обсягiв наявних кредитних ресурсiв, так i строкiв, на якi вони можуть бути наданi позичальниковi. Також для бiльшостi украiнцiв iноземна валюта (долар США i пiзнiше iвро) протягом тривалого часу залишалася основним засобом заощадження та накопичення капiталу, оскiльки, починаючи з 2000 року, курс американського долара по вiдношенню до гривнi змiнювався ненабагато: вiд 5,44 грн. за дол. США в 2000 роцi до 4,85 грн. за дол. США у серединi 2008 року.

Кредити, наданi за фiзичним особам, протягом останнiх двох рокiв зростали вищими темпами, нiж кредити, наданi суб'iктам господарювання (3,5 рази порiвняно з 2.8).

Такий великий попит на кредити не завжди вiдповiдав реальним можливостям позичальникiв щодо обслуговування та погашення отриманих кредитiв, оскiльки позичальники не завжди можуть об'iктивно оцiнити наслiдки iнфляцii, ризик безробiття, зростання цiн, зменшення доходiв.ВаВаВаВаВаВаВа

Нацiональний банк Украiни розумiв, що стрiмке зростання обсягiв кредитiв, наданих фiзичним особам, i вiдповiдне зростання частки таких кредитiв у загальнiй сумi кредитiв, що спостерiгалося протягом останнiх рокiв, у будь-який момент могло стати серйозним випробуванням для банкiв, оскiльки населення i економiчно незахищеним прошарком з точки зору стабiльностi отримання доходiв.

Незважаючи на проблеми з лiквiднiстю, якi виникли наприкiнцi 2008 року, банки продовжували кредитування юридичних осiб у нацiональнiй валютi.

Одним iз заходiв, спрямованих на нейтралiзацiю впливу зовнiшньоi фiнансовоi кризи та забезпечення стабiльностi банкiвськоi системи, було передбачене постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 11.10.2008 № 319 обмеження обсягiв кредитiв, що можуть надаватися банками в iноземнiй валютi контрагентам, якi не мають валютноi виручки.

Заборгованiсть за кредитами суб'iктiв господарювання за жовтень - грудень 2008 р. у нацiональнiй валютi зросла на 27 млрд. грн. або на 14%.

В iноземнiй валютi (доларовий еквiвалент) обсяг кредитiв суб'iктам господарювання скоротився на 2,5 млрд. дол. США. або на 7%.

Зниження попиту на вiтчизняну продукцiю на свiтових ринках та зменшення попиту на внутрiшньому ринку призвело до погiршення фiнансового стану суб'iктiв господарювання, а в окремих випадках - до iх дефолту i, як наслiдок - до неповернення кредитiв банкам.

За останнi три мiсяцi 2008 року скоротилися й обсяги кредитiв, наданих фiзичним особам: у нацiональнiй валютi - майже на 3 млрд. грн. (4%) i в iноземнiй валютi (доларовий еквiвалент) - на 1,1 млрд. дол. США (4%). Унаслiдок девальвацii гривнi щодо долара США та iвро зменшилася спроможнiсть позичальникiв погашати свою заборгованiсть перед банками, насамперед за кредитами в iноземнiй валютi, що спричинило зростання проблемних кредитiв у фiзичних осiб.

З метою бiльш виваженого пiдходу громадян до питання про отримання кредиту Нацiональним банком Украiни було пiдготовлено i розмiщено на офiцiйнiй сторiнцi Нацiонального банку в мережi РЖнтернет Пам'ятку позичальника банку за споживчим кредитом, у якiй особлива увага зверталася на ризики, пов'язанi з отриманням кредиту в iноземнiй валютi. Банки зобов'язанi були розмiстити цю Пам'ятку в усiх мiсцях здiйснення операцiй споживчого кредитування таким чином, щоб позичальники могли з нею ознайомитися.

У цей самий перiод постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 01.12.2008 № 406 внесено змiни до Положення про порядок формування i використання резерву для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями банкiв, згiдно з якими:

- суттiво пiдвищено коефiцiiнти резервування (за

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании