Функцiонування ринку туристичних послуг
Вступ
Туризм як форма задоволення потреб людей у вiдпочинку маi великий вплив на життя свiтовоi спiльноти. Надходження вiд мiжнародного туризму нинi i однiiю з найзначнiших складових так званого невидимого експорту (invisible export). Розвиток туристських зв'язкiв i важливим засобом нормалiзацii мiжнародного становища, змiцнення дружби мiж народами i поглиблення взаiморозумiння. Туризм став об'iктивною потребою сучасноi цивiлiзацii.
Актуальнiсть теми. У перiод переходу до ринковоi економiки мiжнародний туризм i одним iз перспективних напрямкiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi краiни i ii регiонiв.
Актуальнiсть роботи полягаi в розробцi теоретико-економiчних пiдходiв i методiв, заснованих на визначеннi потреб громадян в одержаннi туристичних послуг, у першу чергу, на регiональному рiвнi, у рекомендацiях щодо використання нових органiзацiйних форм i маркетингових напрямкiв у дiяльностi регiональних пiдприiмств туристичноi iнфраструктури, що маi сприяти пiдйому якостi наданих послуг i удосконаленню рекреацiйно-туристичноi бази нацiонального туризму як усерединi регiону, так i в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Аспекти класифiкацii туризму дослiджували рiзнi вченi. Можна видiлити роботи А. Лiманського, Я. Ружковського, Д. Осипова, А.О. Александровоi, О.В. Вавiловоi, М.Е. Немоляiвоi, Л.Ф. Хадоркова, Г.А. Панирян та iнших. Немоляiва М.Е. та Хадорков Л.Ф. свою монографiю присвятили аналiзу розвитку туризму у СРСР. Г.А. Панирян розтАЩяснюi методику формування цiни на мiжнародному туристичному ринку, описуi фактори, що на неi впливають, а також висвiтлюi основи мiжнародного туристичного бiзнесу. Д. Осипов торкаiться питання нових концепцiй розвитку туризму. А.О. Александрова, О.В. Вавилова висвiтлюють, головним чином, теорiя мiжнародного туризму як галузi економiки.
Мета i задачi дослiдження. Метою курсовоi роботи i розвиток теоретичних, методологiчних i методичних положень ефективностi туризму, а також розробка практичних рекомендацiй щодо удосконалення його системи, заснованоi на використаннi принципiв i методiв маркетингу в регiональнiй економiцi.
Для досягнення загальноi мети були поставленi та вирiшенi такi задачi:
визначено теоретико-методологiчну базу регiонального туризму i розроблено рекомендацii щодо ii систематизацii й удосконалення;
дослiджено значення основних сегментiв регiонального туристичного ринку i iхнi органiзацiйнi форми;
проаналiзовано економiчнi умови i законодавча база Украiни для формування нових видiв регiонального i мiжнародного туризму на сучасному етапi ринкових вiдносин;
розглянуто класифiкацiю туризму i ii основнi види;
розроблено методику формування управлiнськоi структури в регiональному туризмi з урахуванням загальнодержавноi економiчноi полiтики й iнтересiв споживачiв туристичних послуг.
Предметом дослiдження роботи i органiзацiйно-економiчнi й управлiнськi форми регiонального ринку туристичних послуг. Об'iктом дослiдження i регiональнi пiдприiмства системи туристичного бiзнесу i послуг.
Теоретична i методологiчна основа дослiдження. Теоретичною i методологiчною основою проведеного дослiдження i вивчення регiональноi природи туризму, науковi розробки зарубiжних i вiтчизняних вчених у сферi туристичних послуг i управлiння нею, що розкривають соцiально-економiчнi функцii туризму i його роль у розвитку регiональноi економiки.
1. Теоретико-методологiчнi основи дослiдження туризму
1.1 Туризм як суспiльне явище та об'iкт географiчного дослiдження
Поняття ВлтуризмВ» почало формуватися з початком масовостi, тобто перемiщень значноi кiлькостi людей з метою змiстовного проведення дозвiлля, хоча можна з впевненiстю стверджувати, що подорожування завжди було властиве людинi перш за все як бiологiчнiй iстотi, для якоi рух i невiд'iмною потребою органiзму, а з часiв посилення урбанiзацiйних процесiв спiлкування з природним середовищем все бiльшою мiрою стаi психофiзiологiчною потребою [12, c. 90].
По-друге, подорожування i формою пiзнання середовища i розширення людських можливостей з адаптацii до довкiлля, а також одним з найдавнiших засобiв комунiкацii, культурного обмiну, економiчних контактiв. Нарештi, подорожування i формою наукового осягнення свiту i одним з етапiв розвитку сучасноi цивiлiзацii. Але подорожування i також засобом долання бар'iрiв тАУ об'iктивних обмежень на шляху поширення явища. Можна визначити такi найбiльш суттiвi бар'iри: природнi (гiрськi системи, воднi простори, пустелi та iншi несприятливi фiзико-географiчнi явища), культурнi (мовнi, релiгiйнi, побутовi вiдмiни тощо); технiчнi, пов'язанi з доланням вiдстаней (шляхи сполучення, транспортнi засоби). Тобто, мобiльнiсть людства i певною рушiйною силою суспiльного розвитку, спрямованою на iнтенсифiкацiю господарювання, пом'якшення соцiального i полiтичного напруження, полiпшення умов життя шляхом пiзнання природного та соцiокультурного середовища життiдiяльностi. Такими i об'iктивнi передумови виникнення та поширення туризму як явища, яке охопило значну частину людства. Туризм, як явище суспiльного життя, i похiдною суспiльного розвитку.
Своiю появою вiн завдячуi iндустрiальнiй стадii розвитку людства, якiй був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення подiлу працi, розвиток урбанiзацiйних процесiв. Прискоренi iнновацiйнi змiни, пов'язанi з науково-технiчним прогресом, сприяли загальному соцiально-економiчному розвитковi певних краiн, пiдвищенню рiвня життя iх населення, змiнювали характер працi, спосiб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбанiзацii та змiнами в системi розселення, постiндустрiальною фазою розвитку економiки, поглибленням екологiчних проблем та осягненням глобальних масштабiв дiяльностi людства, гуманiзацiiю всiх сфер суспiльного життя. Саме за цих умов, що докорiнно змiнювали суспiльнi моделi життiдiяльностi людства, туризм перетворився у форму проведення дозвiлля, забезпечену дiяльнiстю мiжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у вiдпочинку та оздоровленнi, у потужну комунiкативну складову глобалiзацiйного процесу. Туризм тАУ одна з найбiльш сталих складових свiтовоi економiки, яка за останнi десятирiччя маi стабiльнi (в середньому 5% на рiк) темпи зростання i не зазнаi коливань попиту/пропозицii, тому вважаiться одним з найперспективнiших напрямкiв соцiально-економiчного розвитку. На сучасному етапi туризм став частиною стилю життя бiльш нiж третини людства i участь у туристичному процесi можна розглядати як складову якостi життя. Туризм тАУ явище полiфункцiональне. Серед основних функцiй туризму слiд зазначити рекреацiйну, соцiальну, культурну, екологiчну, економiчну, просвiтницьку i виховну. Рекреацiя як бiологiчна функцiя та соцiальне надбання певного етапу розвитку людства сама i поняттям широким i полiаспектним. Туризм i мобiльною складовою рекреацii, пов'язаною з доланням простору задля вiдпочинку, розваги, лiкування або з будь-якою iншою метою, не пов'язаною з отриманням прибутку. Сутнiстю рекреацiйноi функцii туризму i фiзiологiчна (вiдновлення фiзичних сил, оздоровлення, вiдпочинок) та психологiчна (змiна мiсця, оточення, набуття нових вражень та вiдчуттiв) релаксацiя. Зростання добробуту, змiна характеру працi в бiк ii iнтелектуалiзацii стимулюють пiдвищення рiвня освiти, самоосвiту та просвiтництво. Перехiд суспiльного розвитку до моделi Влвiльного часуВ» урiзноманiтнюi проведення дозвiлля в бiк iнтелектуалiзацii, саморозвитку, посилюючи культурну функцiю туризму.
Туризм виступаi засобом комунiкацii та саморозвитку, пiдвищення рiвня освiти та загальноi культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традицiями та вiруваннями, стилем та характером життя iнших народiв, з культурною спадщиною людства та перлинами природи. Безпосереднi спiлкування рiзних народiв i рiзних культур сприяi взаiмозбагаченню та саморозвитку культури, вiдiграi значну роль в укрiпленнi миру та порозумiння на планетi, розширюi культурнi та дiловi контакти. Можна стверджувати, що саме у XX ст., завдяки масовостi, туризм став явищем сучасноi культури. З iншого боку, туризм, прискорюючи культурний обмiн, прискорюi iнновацiйнi процеси в культурi. У зв'язку з цим актуальною стаi проблема крос-культурних комунiкацiй (поведiнки туристiв в iншому культурному середовищi, спроможнiсть i здатнiсть до сприйняття iншоi культури, iнших культурних традицiй). Туризм як форма проведення дозвiлля притаманний лише певнiй частинi населення, що маi вiльний часта вiдповiдний рiвень життя, який дозволяi подорожувати. Тобто, подорожування виступаi ознакою певного рiвня i стилю життя, фiксатором соцiального статусу, засобом закрiплення iмiджу та iнших соцiальних ознак. Доступнiсть туристичних послуг, соцiальна орiiнтованiсть туризму розширюi коло споживачiв, прилучаючи новi й новi верстви населення до туризму, вводить його до стилю життя суспiльства, вирiвнюючи соцiальнi можливостi населення. Таким чином, оздоровлення населення, пiдвищення його працездатностi та рiвня культури шляхом здiйснення культурно-просвiтницькоi та рекреацiйноi дiяльностi посилюi соцiальну значущiсть туризму.
Туристичною послугою може вважатися тiльки комплекс послуг з задоволення рiзноманiтних потреб туриста: у вiдпочинку, харчуваннi, перемiщеннi та iнших, якi сприяють забезпеченню мети подорожi. Туристичнi послуги за значенням в процесi подорожування подiляються на основнi, без яких неможливе подорожування (послуги розмiщення, харчування, транспортного та екскурсiйного забезпечення тощо), додатковi, що сприяють комфортностi подорожування (побутовi, торгiвельнi, комунiкативнi, iнформацiйнi, банкiвсько-фiнансовi, медичнi, спортивно-оздоровчi, культурнi тощо) та супутнi, якi пiдвищують ефективнiсть та сприяють повнiй реалiзацii мети подорожi (виробництво та реалiзацiя сувенiрiв i туристичного спорядження, облаштування пляжей, оглядових майданчикiв, реставрацiя пам'яток тощо) [11, c. 66].
Кожна з основних послуг може виступати туристичним продуктом, що вирiзняiться стабiльнiстю пропозицii, але тiльки iх поiднання i туристичною послугою. Туристичнi послуги або послуги, призначенi для споживання подорожуючою частиною населення, в процесi споживання доповнюються туристичними товарами спецiального та загального призначення. До товарiв спецiального призначення належать сувенiри, полiграфiчна продукцiя iнформацiйно-довiдникового характеру (картосхеми та плани, буклети, листiвки, довiдники, т.iн.), туристське спорядження та товари для вiдпочинку тощо.
Характерною ознакою туристичного ринку i переважання реалiзацii туристичних послуг над товарами (в приблизному спiввiдношеннi 75тАУ80% до 25тАУ15%). За економiчними заходами реалiзацiя турпродукту подiбна до реалiзацii товарiв, але характер експортно-iмпортних зв'язкiв, пов'язаних iз рухом турпродукту, кардинально вiдрiзняють ринок туристичних послуг вiд товарного ринку.
Реалiзацiя турпродукту пов'язана з обов'язковим перемiщенням споживача до мiсця споживання. Виiзд туристiв за кордон (зарубiжний туризм) i споживання ними туристичного продукту iншоi краiни i пасивним туризмом i розглядаiться як iмпорт, оскiльки веде до падiння попиту на внутрiшньому ринку. Навпаки, в'iзд туристiв з iнших краiн (iноземний туризм) i споживання ними нацiонального туристичного продукту i джерелом зростання нацiонального прибутку, оскiльки збiльшуi попит на внутрiшньому ринку краiни як на туристичнi послуги, так i на послуги та товари, опосередковано пов'язанi з туризмом (мультиплiкацiйний ефект).
Тому iноземний туризм розглядаiться як експорт послуг. РЖснуi на ринку туристичних послуг i реекспорт турпродукту, який полягаi в реалiзацii iноземним туристам на нацiональному ринку турпослуг та товарiв, споживання яких вiдбудеться в третiй краiнi. Створюють турпродукт та реалiзують його споживачам спецiалiзованi пiдприiмства, що виступають суб'iктами ринковоi дiяльностi. Тобто, ринок туристичних послуг можна розглядати i як сферу функцiонування спецiалiзованих пiдприiмств, що задовольняють специфiчнi потреби туриста.
Специфiка туристичноi послуги обумовлюi комплексоутворюючий характер туристичноi дiяльностi та забезпечуi мультиплiкацiйний ефект, який дозволяi визначити зв'язки та мiру iнтегрованостi туризму в нацiональну та свiтогосподарську системи.
Структуроутворюючими одиницями ринку i споживач та виробник туристичноi послуги, рiзноманiтнi зв'язки та вiдношення мiж якими формують, ринковi структури попиту та пропозицii. Внутрiшня органiзацiя системи утримуiться динамiчною рiвновагою мiж попитом та пропозицiiю, збалансованою за структурними параметрами в часi та просторi. Просторово-часовi структури попиту/пропозицii i функцiональними територiальними утвореннями, якi характеризуються взаiморозмiщенням, наявнiстю просторових зв'язкiв, виражених перш за все перемiщенням туристiв, i розвитком, фiксованим динамiкою туристичного процесу. Туристичний процес розглядаiться як узагальнююча характеристика, яка вiдтворюi взаiмодiю ринкiв споживача та виробника турпродукту i просторово-часову вiдповiднiсть попиту/пропозицii в параметрах обсягу та структури споживання. Поняття Влтуристичний процесВ» дозволяi визначитись з часовим вектором ринковоi системи та встановити об'iктивнi параметри територiальноi диференцiацii споживання.
Туризм проявляiться як форма суспiльного споживання специфiчних благ, послуг та товарiв, що об'iктивно розвинулась внаслiдок соцiологiзацii вiдтворювальноi функцii, утворивши галузь дiяльностi зi створення цього специфiчного продукту та органiзацii його споживання, яка за кiнцевим призначенням та характером дiяльностi належить до споживчих галузей господарства. Органiзацiя споживання основана на стiйких зв'язках мiж споживачами та виробниками i мiж виробниками в процесi створення турпродукту та зафiксована в ринкових структурах.
Таким чином, туризму притаманний ВлподовженийВ» цикл обслуговування, який стосуiться як часу обслуговування, так i просторових зв'язкiв мiж центрами концентрацii попиту та центрами безпосереднього обслуговування.
Формування нацiонального туристичного ринку i наслiдком складноi взаiмодii внутрiшнiх i зовнiшнiх соцiально-економiчних процесiв, якi спричинюють потребу в туризмi i формують попит на туристичнi послуги. Саме цi процеси зумовлюють рiзнi моделi формування нацiонального туристичного ринку. На основi аналiзу ринкових процесiв в сферi туризму можна видiли принаймнi двi основнi такi моделi: 1) модель саморозвитку та 2) привнесену модель. За першою схемою нацiональний ринок туристичних послуг i наслiдком загального соцiально-економiчного розвитку i формування потреби населення в туризмi як в формi проведення дозвiлля в подорожi. Попит на туристичнi послуги формуiться як в краiнi (на послуги внутрiшнього та мiжнародного зарубiжного туризму), так i за ii межами (послуги мiжнародного iноземного туризму), а задовольняiться вiн пропозицiiю, яку створюють i реалiзують суб'iкти нацiонального туристичного ринку. За другою схемою нацiональний ринок туристичних послуг формуiться пiд переважним впливом попиту зовнiшнiх ринкiв i задля його задоволення створюiться сфера дiяльностi, рiвень розвитку якоi вiдповiдний попиту та можливостям нацiональноi економiки при недостатньо вираженому внутрiшньому попитi [8, c. 80].
Тобто, формування нацiонального ринку туристичних послуг може вiдбуватися пiд дiiю як внутрiшнiх, так i зовнiшнiх потреб. Стабiльнiсть нацiонального ринку гарантуiться перш за все потребами внутрiшнiми, тобто потребами населення краiни в вiдпочинку i змiстовному проведеннi дозвiлля в подорожi. Обсяг цих потреб, iх структура, ритмiка визначаються сукупною дiiю об'iктивних умов та суб'iктивних чинникiв, якi саме й характеризують умови та стиль життя населення. Наявнiсть мотивацii залежить не тiльки вiд демографiчних характеристик споживача, зокрема рiвня освiти та рiвня життя, Що впливають на поiнформованiсть i формують попит, а й вiд можливостей нацiонального ринку краiни не тiльки задовольнити цей попит, а й сприяти виникненню мотивацii, формувати та пiдтримувати ii. Задоволення туристичних потреб, якi створюються на зовнiшнiх ринках, також залежить вiд стабiльностi нацiонального туристичного ринку, вiд його здатностi створювати рiзноманiтний туристичний продукт, стимулюючи попит. Таким чином, нацiональний туристичний ринок створюiться внутрiшнiм та зовнiшнiм попитом i внутрiшньою пропозицiiю, просторово-часова збалансованiсть мiж якими забезпечуiться нацiональною iндустрiiю туризму.
РЖндустрiя туризму тАУ це мiжгалузевий господарський комплекс, який спецiалiзуiться на створеннi турпродукту, здатного задовольняти специфiчнi потреби населення в проведеннi дозвiлля в подорожi шляхом виробництва та реалiзацii товарiв i послуг туристичного призначення.
Комплекс з суспiльно-географiчноi точки зору i вiдкритою полiструктурною системою з переважанням тiсноти внутрiшнiх зв'язкiв. Мiжгалузевий комплекс iндустрii туризму вирiзняiться складнiстю внутрiшньоi структури, iiрархiiю цiлей функцiонування компонентiв i елементiв, рiзноманiтнiстю зовнiшнiх та багаторiвневiстю внутрiшнiх комплексоутворюючих зв'язкiв, стадiйнiстю споживання та органiзацii обслуговування.
Елементами iндустрii туризму i пiдприiмства та установи, мета функцiонування яких полягаi в задоволеннi певних туристичних потреб (мотивацiйних, змiстовних, комфортностi тощо). Специфiка туристичноi послуги обумовлюi наявнiсть значноi кiлькостi елементiв, iх iiрархiчнiсть вiдповiдно до обсягiв дiяльностi, забезпечення виробничими потужностями i рiвня розвитку матерiально-технiчноi бази, а виробничо-технологiчнi, iнформацiйнi, органiзацiйно-управлiнськi, фiнансово-економiчнi зв'язки об'iднують зазначенi елементи в галузi, що виступають структурними компонентами iндустрii туризму. Таким чином, внутрикомплекснi вертикальнi зв'язки лежать в основi видiлення функцiонально-компонентноi (галузевоi) структури iндустрii туризму [4, c. 34].
Внутрикомплекснi горизонтальнi зв'язки, наявнi мiж пiдприiмствами рiзних галузей, причетних до органiзацii туристичного споживання вiдповiдно стадiйностi процесу обслуговування, дозволяють видiлити в межах iндустрii туризму Функцiонально-стадiйнi пiдсистеми, представленi сполученнями рiзнорiдних функцiонально-галузевих елементiв, що виконують однорiднi функцii в сферi туризму. Вiдносно споживчо-ресурсноi орiiнтацii iх можна розташувати наступним чином:
РЖ тАУ органiзацiйно-iнституцiйна;
II тАУ фукцiонально-господарська;
III тАУ територiально-господарська пiдсистеми (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1. Структури iндустрii туризму
Пiдсистеми | Структури | Компоненти |
| РЖнституцiйно-органiзацiйна | РЖ. Правова | 1. Законодавча i нормативна база;
2. Митна служба;
3. Консульська служба |
| РЖРЖ. Фiнансово-економiчна | 1. Система оподаткування;
2. Система страхування;
3. Фiнансова система i обмiнний курс валют |
| РЖРЖРЖ. Кадрова | 1. Система пiдготовки кадрiв;
2. Система наукових дослiджень i науково-дослiдних розробок |
| Функцiонально-господарська | РЖ. Гостинностi | 1. Готельне господарство;
2. Громадське харчування;
3. Галузi сфери послуг з надання додаткових послуг |
| РЖРЖ. Транспорту | 1. Авiацiйний;
2. Автомобiльний;
3. Залiзничний;
4. Водний |
| РЖРЖРЖ. Туристичноi та оздоровчоi дiяльностi | 1. Туристичнi пiдприiмства;
2. Екскурсiйнi бюро;
3. Санаторно-курортнi установи;
4. Оздоровчi заклади |
| Територiально-господрська | РЖ. Туристичнi ресурси | 1. Природно-рекреацiйнi;
2. Культурно-iсторичнi;
3. РЖнфраструктурнi |
| РЖРЖ. Соцiально-демографiчнi | 1. Населення;
2. Розселення i iсторiя формування територii;
3. Традицiйна етнiчна культура населення |
| РЖРЖРЖ. Господарськi | 1. Господарський комплекс територii;
2. РЖнфраструктурнi системи;
3. Адмiнiстративно-територiальний устрiй i система управлiння |
Вместе с этим смотрят:
Multiple negation
РЖндустрiальна спадщина Украiни
РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму
Адаптивная физическая культура как наука
Аквааеробiка