Паломницький туризм
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1.ПОНЯТТЯ РЕЛРЖГРЖЙНОГО ТУРИЗМУ
1.1 Види та форми релiгiйного туризму
1.2 Мiсця, якi вважаються центрами паломницького туризму
РОЗДРЖЛ 2.ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ РЕЛРЖГРЖЙНИХ ТУРРЖВ В УКРАРЗНРЖ
2.1 Органiзацiя паломницьких турiв
РОЗДРЖЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕЛРЖГРЖЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАРЗНРЖ
3.1 Концепцiя розвитку релiгiйного туризму
3.2 Сегментацiя туристського ринку
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Подорож з релiгiйними цiлями ― найдавнiший вид туризму, що маi глибокi iсторичнi коренi. Одними з перших туристiв безсумнiвно були середньовiчнi прочани. У силу релiгiйних переконань або цiкавостi щодо своii або чужоi вiри, люди у всьому свiтi подорожують, щоб вiдвiдати Святу Землю, Ватикан, Мекку, монастирi та iншi святi мiсця. Цiлей паломництва майже стiльки ж, скiльки самих паломникiв. Паломництва вiдбувалися i вiдбуваються, щоб позбутися вiд хвороби, уникнути нещастя, спокутувати грiх. Паломники з Англii в XIVтАУXV столiттях здiйснювали своi подорожi в основному в Рим, РДрусалим. Найчастiше iх подорожi були пов'язанi з серйозними труднощами. Починаючи з 1388 англiйськi пiлiгрими, за наказом короля Рiчарда II, зобов'язанi були отримати i мати при собi спецiальнi дозволи, прообраз сьогоднiшнього паспорта. Однi паломники подорожували з мiркувань вiри, багато iнших вiдправлялися просто з любовi до подорожей або рухомi мирськими мотивами, очiкуючи знайти спiлкування з веселими супутниками, розваги в придорожнiх харчевнях та iншi задоволення. Паломництво маi мiсце i зараз. Багато вiруючi iдуть до РДрусалиму вклонитися Гробу Господньому. Прихильники iсламу iдуть у хадж до Мекки. У Украiнi православнi прагнуть вiдвiдати Валаам, монастир на островi Коненець.
Необхiдно зазначити що, релiгiйний туризм вiдiграi велику роль в системi мiжнародного i внутрiшнього туризму. Люди вiдправляються в паломничнi та екскурсiйнi поiздки по святих мiсцях i релiгiйним центрам. Вони прагнуть взяти участь у релiгiйних церемонiях, помолитися, зробити жертвопринесення.
Релiгiйний туризм i складовою частиною сучасноi iндустрii туризму. У нього i своi рiзновиди: паломництво й пiзнавальнi тури релiгiйноi спрямованостi.
У XX ст. бурхливо розвивалася iндустрiя туризму, вдосконалення засоби транспорту i зв'язку. У людей з'явилося бiльше можливостей вiдвiдувати святi мiсця своii релiгii. Одночасно виникло бажання долучитися до духовних досягнень народiв iнших краiн, зрозумiти суть iхньоi релiгii.
Паломникiв цiкавить безпосередню участь у релiгiйних культах.
Релiгiйнi туристи i в першу чергу прочани пускаються в подорож, коли в них виникаi потреба зробити щось бiльше, нiж звичайнi культовi дii в умовах звичайного середовища iх проживання. Люди вiдправляються в поiздки по святим мiсцям з рiзними мотивами: помолитися, вирiшити особистi проблеми, знайти собi вiдповiдну релiгiю, духовну школу i систем. Об'iктами залучення релiгiйних туристiв i святi мiсця та центри релiгiй. При мiжнародних поiздках туристу слiд пройти митнi, валютнi, вiзовi та iншi формальностi. На украiнському ринку туризму вже сформувались фiрми, що займаються практичною органiзацiiю паломницьких поiздок i екскурсантiв i спецiалiзуються на наданнi послуг в областi релiгiйного туризму.
В Украiнi функцiонуi демократичне законодавство про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацii, яке убезпечуi украiнське суспiльство вiд мiжконфесiйних конфлiктiв. Етнiчнiсть Украiни збалансовуiться низкою законодавчих актiв, якi вiдповiдають стандартам мiжнародного, зокрема iвропейського, законодавства. Це забезпечуi мiжконфесiйну стабiльнiсть, гарантуi украiнське суспiльство вiд будьтАУяких небажаних етноконфесiйних трансформацiй. Украiна може слугувати добрим взiрцем краiни безпечноi i привабливоi для мiжнародного туризму, зокрема релiгiйного, паломницького туризму.
В Украiнi здавна приймали паломникiв в ii святих мiсцях. РЖ украiнськi паломники вiдвiдували святi мiсця в далеких вiд неi землях. Це не був туризм у сучасному розумiннi цього полiфункцiонального явища. Але в ньому вже були закладенi комунiкативнi, iнформативнi, iнтегративнi, соцiальнi та iншi функцii туризму. На украiнськiй землi, як засвiдчують давнi лiтописи i хронiки, побувало багато подорожуючих зi Сходу i Заходу. РЗх приваблювала краса украiнськоi природи, шляхетнiсть душi украiнського народу, духовна величнiсть КиiвотАУПечерськоi i Почаiвськоi лавр, Киiвськоi Софii, культурних i сакральних памяток iнших регiонiв Украiни. Ця робота складаiться iз: вступу, трьох роздiлiв, висновку, списку використаноi лiтератури.
Основна мета даноi роботи полягаi в тому, щоб розглянути особливостi органiзацii та перспективи розвитку релiгiйного туризму (основних його рiзновидiв ).
Актуальнiсть теми. На мiжнародному ринку туризму цей вид починаi розвиватися все швидше. Але про деякi його форми багато хто просто щось чув, а деякi i не знають. В Украiнi останнiми роками зтАЩявляються туристичнi органiзацii, якi займаються саме паломницьким туризмом. Кожна краiна маi, що представити паломнику .
Об′тАЩiкт курсовоi роботи ―стрiмкiсть розвитку паломництва у свiтi.
Предмет роботи―переспективи розвитку релiгiйного туризму в Украiнi.
Цiль цiii роботи являiться вивчення релiгiйного туризму. Для досягнення цiлi потрiбно вирiшити двi основнi задачi: потАУперше, вивчити iсторiю розвитку релiгiйного туризму i, потАУдруге, проаналiзувати сучасний стан його.
Задачi:
тАУПроаналiзувати основнi форми релiгiйного туризму;
тАУВиявити специфiку органiзацii паломницьких турiв;
тАУРозглянути перспективи розвитку релiгiйного туризму .
РОЗДРЖЛ I .ПОНЯТТЯ РЕЛРЖГРЖЙНОГО ТУРИЗМУ
1.1 Види та форми релiлiйного туризму
Релiгiйний туризм ―це самостiйний вид туризму. У нього, як i в iнших його видiв, i своi рiзновиди: паломницький туризм, релiгiйний туризм екскурсiйноi спрямованийностi. У деяких випадках видiляють спецiалiзованi тури, у яких об'iднуються прочани й екскурсанти. Спецiалiзованi тури розрахованi як мiнiмум на три днi з вiдвiдуванням релiгiйних святинь .
Релiгiйний туризм та його рiзновиди представленi раз особистими формами.
Серед причин для здiйснення паломництва можна видiлити наступнi:
тАУбажання зцiлитися вiд душевних i фiзичних недуг;
тАУ помолитися за рiдних i близьких;
тАУ знайти благодать;
тАУвиконати богоугодну роботу;
тАУ вiдмолити грiхи;
тАУ виразити подяку за блага посланi зверху;
тАУ проявити вiдданiсть вiрi;
тАУпрагнення до подвижництва в iм'я вiри;
У дев'яностi роки двадцятого столiття в громадський лексикон увiйшло забуте слово паломництво. Зв'язки з падiнням залiзноi завiси i вiдкриттям кордонiв багато наших спiввiтчизникiв кинулися за кордон. Цi поiздки не мали однiii мети. Проте значною мiрою людьми рухало бажання подивитися iншi краiни, доторкнутися до досвiду життя iнших народiв. Частина цих поiздок вiдбувалася в краiни, що представляють iнтерес i для релiгiйного людини. Наприклад, в Святу Землю, до Грецii, в РДгипет. У зв'язку з чим виникла необхiднiсть визначити данi поняття. Паломництво pilgrimage ―ходiння або подорож до святих мiсць з чiтко визначеними культовими цiлями. Паломництво в тiй чи iншiй формi прийнято практично у всiх релiгiях i язичницьких культах. В даний час паломники широко користуються послугами туристичноi iндустрii, створюються спецiальнi туристськi фiрми, що органiзують такi тури. Паломницькi тури на вiдмiну вiд релiгiйнотАУпiзнавальних або культурнотАУiсторичних, несуть певний вiруванням сенс здiйснення обряду.
Ця органiзацiя масових вiдвiдин монастирiв, святих мiсць i нi що iнше, як тАУ релiгiйний туризм, який дiлиться на декiлька напрямiв в залежностi вiд глибини ставлення людей до релiгii:
Глибоко вiруючi, 17%. Вони хотiли б пожити в монастирях тривалий час. Вони прагнуть сюди як дiти в отчий будинок пiсля довгоi розлуки.
Вiруючi, 24%. Вони також хочуть пожити в монастирях, але не такий тривалий час.
Для двох цих груп метою вiдвiдування релiгiйних святинь i молитовне спiлкування, праця, збори пожертв на вiдновлення i розвиток монастиря чи храму. Це так зване прощу, паломництво. За релiгiйними канонами паломницька поiздка повинна тривати не менше 10 днiв i найчастiше доводитися на релiгiйнi свята. У наш час паломництво може тривати вiд кiлькох днiв до кiлькох мiсяцiв, за бажанням паломникiв i / або в залежностi вiд можливостей мiсць вiдвiдування. Адже в даний час багато церкви, собори i монастирi зруйнованi, iх вiдновлення тiльки починаiться. Часто монастирi приймають паломникiв благословляючи iх на посильну трудове слухнянiсть. РЖ часто таке послух даi досить вiдчутнi результати.
Паломницький тур вiдрiзняiться вiд всiх iнших реальною участю паломникiв у релiгiйному життi храму чи монастиря, вiдвiдуванням богослужiння, вчиненням молитовного правила вранцi i ввечерi, перед i пiсля трапези, на початку i кiнцi шляху, а головне тАУ особистою участю у вiдновлення i пiдтримцi життя обителi.
Цiкавляться релiгiiю, 35%. Люди вiрять у Бога, але не так суворо ставляться до церковних атрибутицi i канонам. Вони намагаються вiдвiдувати храми в православнi свята i певнi днi (наприклад, днi поминання) або з якихось iнших особистих причин. РЗм цiкавi монастирi, саме життя в монастирях. Вони хочуть поклонитися святим чудотворним iконам i мощам, зробити обмивання у святих джерелах, поставити свiчку, подати записку 'про здоров'я / за упокiй' рiдних i близьких, внести посильний грошовий внесок на вiдтворення святинi, привезти з собою з поiздки iкону, частинку святинi, але : провести там, хоч якесь, навiть не дуже тривалий час iм не хотiлося б. Побажання цих людей : транспорт максимально комфортний, обов'язково супровiд, трансфери, харчування в громадських мiсцях, частiше за все в ресторанах (в обителi, як виняток, для 'екзотики'), проживання комфортне (1тАУ2 мiснi номери з усiма зручностями в екологiчно красивих i чистих мiсцях), екскурсiйне обслуговування, бажанi анiмацiя i додатковi послуги. Цi люди прагнуть поiднати вiдвiдування святих мiсць з активним вiдпочинком. Для них цiкаво додатково в цiй поiздцi вiдвiдати природний заповiдник (нацiональний парк), просто гарне мiсце, а також мiсця виробництва i продажу предметiв народних промислiв.
Не цiкавляться релiгiiю, 13%. Люди не цiкавляться релiгiiю як такоi. Вони iдуть вiдпочити, змiнити обстановку, помилуватися природою та архiтектурою, почути фольклор 'глибинки', пiдвищити свiй iнтелектуальний рiвень, вгамувати одвiчну людську спрагу цiкавостi поспiлкуватися з людьми приблизно iх кола, але не пов'язаних з ними нi чим, окрiм самоi поiздки. Ця категорiя хоче отримати всi найкращоi якостi. РЖ взагалi, чим менше iнтерес до самоi релiгii, тим вище вимоги до комфорту i бiльше капризiв у iдуть в релiгiйний тур. Представники даноi групи це чудово розумiють i самi. До цiii ж групи часто вiдносять дiтей, хоча це не цiлком коректно.
Дiти, школярi, студенти, 11%. РЗм хотiлося б того ж, але, по можливостi, все-таки дешевше з меншою екскурсiйноi навантаженням i з додаванням у розважальну програму чисто молодiжних елементiв (наприклад, дискотеки з молодiжноi музикою, iгор, чогось ще).
Сенс паломництва, полягаi у поклонiннi святим мiсцям. Це поклонiння маi релiгiйний характер i пов'язане iз вчиненням богослужiнь i молитов бiля шанованих святинь. БудьтАУяке iнше вiдвiдування святих мiсць, не пов'язане з релiгiйним поклонiнням, строго кажучи, не маi вiдношення до канонiчного паломництва. Паломництво здавна заохочувалося в буддизмi, культура якого поширено на схiд, пiвнiч i пiвдень багато в чому завдяки монахамтАУмiсiонерам. Пiвнiчний буддизм зберiгаi традицii паломництва до нинiшнiх днiв. Привабливими цiлями для буддистiв Махаяни i мiсця перебування засновника буддизму Будди, вiдмiченi ступами, куполоподiбними будiвлями без внутрiшнiх примiщень. Крiм того, буддисти прагнуть побувати у вiдомих монастирях. Рецензiю ДалайтАУлами в РЖндii також вiдвiдують десятки тисяч людей. [1.23с]
Мiльйони людей здiйснюють паломницькi поiздки в сучаснiй РЖндii. Серед центрiв паломництва слiд зазначити мiсто Варанасi, найбiльший релiгiйний центр, мiсто сотнi храмiв. За переказами, саме бiля цього мiста Будда виголосив свою першу проповiдь. Своi святi мiсця i в шiвiатов i внушiтов, якi представляють два основних напрямки iндуiзму.
Слiд зазначити, що одна свiтова релiгiя iслам тАУ розглядаi паломництво в якостi обов'язковоi вимоги для кожного мусульманина. Правда, з тих пiр, як мусульмани розселилися по всьому свiту, ця вимога не i безумовно необхiдним. Все ж таки паломництво до Мекки залишаiться досить бажаним i дуже почесним пiдприiмством. Другим по значущостi мiсцем паломництва служить Медiна, мiсто пророка, де знаходиться його могила. Священним мiстом для кожного мусульманина i РДрусалим. Звiдси, зi Святоi скелi на горi Морiа, за легендою, пророк Муохаммад пiднявся до аллаха i бачив його РЖсторичнi мусульманськi мечетi створенi на мiсцi знаходження РДрусалимського храму тАУ на Храмовiй горi. Це Куббат АстАУСахра (купол на Скелi, мечеть Омара, VII столiття) i АльтАУАкса. Мечеть Аль-Акса розташована на пiвденнiй сторонi храмовоi площi i вважаiться третьою за значимiстю (пiсля святинь Мекки i Медини) святинею мусульманського.
Крiм святих мiсць в Саудiвськiй Аравii (могила пуття в Медiнi i Кааба в Меццi), що i святинями мусульман всього свiту, iснують мiсця поклонiння мусульман окремих течiй. Так, мусульманитАУшиiти поклоняються онуковi пророка, iмаму Хусейну, могила якого знаходяться в iракському мiстi Кербелi. Своi мiсця поклонiння, пов'язанi з дiяльнiстю вiдомих дiячiв iсламу на Кавказi.
Сильнi традицii паломництва i серед послiдовникiв iудаiзму. Згiдно з вiровченням iудаiзму, iснуi тiльки один культовий центр, в якому може вiдбуватися богослужiння РДрусалимський храм. Вiн i об'iктом паломництва всiх iвреiв стародавнього свiту. Пiсля його руйнування римськими вiйськами в 70-му роцi мiсцем паломництва стала Стiна Плачу, iмовiрно створена з кам'яних блокiв стародавнього храму. Протягом майже двох тисячолiть ця Стiна i мiсцем оплакування iвреями колишньоi величi РЖзраiлю, РДрусалиму та його храму. Стiна до цього дня залишаiться для iвреiв самим справжнiм i ваговим символом iхньоi iдностi i зв'язки з iсторичною батькiвщиною.
Крiм священного мiста РДрусалиму вiруючих iвреiв залучають i iншi мiста свiту, пов'язанi з вiдомими релiгiйними дiячами. Так, послiдовники однiii з течiй юдаiзму тАУхасидизму РЗ поклоняються обожнюваний лiдер свого руху тАУ ребе. В даний час будинок ребе (в пер. Братському).
Сильнi традицii паломництва в християнствi тАУ католицизмi i православ'i.
Цей рiзновид релiгiйного туризму представляi собою сукупнiсть поiздок представникiв рiзних релiгiй з паломничими цiлями. Паломництво ми можемо розумiти як мандрiвка людей для поклонiння святим мiсцям. Здiйснювати паломництва людей побуджуi багато рiзних мотивiв.
ПотАУперше, вчинення релiгiйного обряду (молитва, причастя, сповiдь). Релiгiйнi таiнства представляють собою найголовнiшу внутрiшню основу, змiст життя Православноi церкви. ПотАУдруге, духовне вдосконалення. Десятки й сотнi тисяч самих рiзних людей тягнуться в нашi обителi саме за духовною iжею. ПотАУтретi, отримання благодатi, духовного i фiзичного ради. ПотАУчетверте, релiгiйна освiта. ПотАУп'яте, поклонiння святому мiсцю, храму, мощам.[14.65с.]
Психологiчнi особливостi паломникiв дуже рiзноплановi.
Одним з важливих аспектiв паломницьких поiздок i iх духовнотАУпросвiтницька складова. При вiдвiдинах святих мiсць люди дiзнаються про iсторiю i духовних традицiях монастирiв i храмiв, особливостi богослужiння, святих i подвижникiв благочестя, чиi життя i дiяльнiсть була пов'язана зi святинями, що входять до паломницький маршрут. Прочани мають можливiсть поговорити з насельниками монастирiв, не якi з них знаходять тут собi духiвникiв. Паломництво вiдiграi також важливу загальноосвiтню роль.Монастирi та храми на Русi завжди були не тiльки мiсцем духовного дiяння, а й культурними центрами. Тут вiками накопичувалися книги, iкони, твори прикладного мистецтва, вироби народних промислiв. Монастирськi i храмовi будiвлi були головними архiтектурними пам'ятками своii епохи ―особливо до 18 столiття. Цiкаво, що багато монастирiв навiть в радянський перiод, не дивлячись на втрату свого основного призначення, зберiгали роль культурних центрiв в якостi музеiв. Можна видiлити рiзнi види паломництва.За кiлькiстю учасникiв i ознакою сiмейноi приналежностi розрiзняють художнiх текстiв, сiмейнi та груповi паломництва. За тривалiстю можна видiлити паломництва тривалi i короткочаснi. Ранiше по православним канонам паломництвом вважалася поiздка тривалiстю бiльше 10 днiв. У залежностi вiд того, в якiй краiнi знаходяться об'iкти, вiдвiдуванi паломникам.
У християнських краiнах пiд час постiв iжа пiсна, в РЖндii ― вегетарiанська. Паломництва пов'язанi з вiдвiдуванням певних мiсць, що i святими.Це можуть бути монастирi, храми, природнi об'iкти ― гори, рiчки, озера, гаi, печери.Часто паломництва бувають приуроченими до певних святкам. Скажiмо, в християнствi паломництво у той чи iнший храм чи монастир може бути приурочено до дня святкування мiсцевошанованих святих. У Ватикан збираiться багато прочан слухати пасхальну проповiдь Папи римського.[1.37с]
Паломництво на Русi можна подiлити на двi самостiйнi гiлки, визначенi самою iсторiiю християнськоi релiгii: власне паломництво на Святу Землю i паломництво по святих мiсцях на територii Русi, як в центрi свiтового Православ'я.
У паломництво зазвичай вiдправлялися в теплу пору року. Це пояснюiться тим, що справжнiм паломникам потрiбно було йти до святих мiсць пiшки.
Православне паломництво передбачаi ряд властивих йому специфiчних особливостей. Перш за все, це низька комфортабельнiсть розмiщення паломникiв в монастирях. Юрiй Мiнулiн, директор працюi на туристичному ринку бiльше 15 рокiв свiдчить, що готелi мають лише кiлька монастирiв. Побутовi незручностi частково компенсуються низькою вартiстю триразового денного харчування в монастирськiй трапезнiй. Важко знайти статистичнi данi про чисельнiсть православних паломникiв в Украiнi. За наявною iнформацiiю, на рiк вмикаiться внутрiшнi паломництво здiйснюють близько 300 тис. чоловiк. Середнiй вiк паломникiв 45тАУ 50 рокiв.У поiздках часто буруть участь молодi.
Одним з можливих шляхiв розвитку сучаснихного паломництва i молодiжнi мобiльнi табори паломницькоi спрямованостi. Ця форма паломництва добре вписуiться в процес виховання i духовного розвитку молодi.
РЖсторiя паломництва украiнських людей до святих мiсць маi багато яскравих сторiнок. Це iсторiя прагнення до святостi, iсторiя подвижництва. В кiнцi дев'ятнадцятого столiття кореспондент однiii французькоi газети, що спостерiгаi за життям росiйських прочан у РДрусалимi, писав: ВлНарод, що вмii так молитися, маi велике майбутнiВ». На жаль, традицii православного паломництва в нашiй краiнi були втраченi. Паломництво тАУ це частина релiгii. Його змiст полягаi у поклонiннi святим мiсцям, скоiннi релiгiйного обряду або участь в такому, в духовному самовдосконаленнi, здобуттi благодатi, у зцiленнi духовному чи фiзичному. Привабливi для католикiв i нацiональнi культовi пам'ятники в РЖталii, РЖспанii, Францii. Серед них слiд вiдзначити не тiльки дiючi католицькi собори, але i абатства, монастирськi комплекси. Всесвiтню популярнiсть придбав французьке мiсто Лурд, який приваблюi тисячi людей, якi сподiваються отримати одужання вiд тяжких недуг.
У католицизмi зберiгся такий своiрiдний вид паломництва, як перевiз групою вiруючих статуi Дiви Марii з одного приходу до iншого для поклонiння. Паломництво тАУ улюблена форма культового служiння в православ'i. Пiсля прийняття християнства у X ст. росiйськi люди за прикладом християн Заходу i Сходу стали здiйснювати вiдвiдування святинь Константинополя i Палестини. В основному воно вiдбувалося пiшки. Це були справжнi ходiння, повнi небезпеки. Пiсля захоплення турками Константинополя в 1453 р. традицii ходiнь до Палестини практично перервалися. Вони вiдродилися тiльки в XIX столiттi. Подорож з релiгiйними цiлями ― найдавнiший вид туризму, що маi глибокi iсторичнi коренi. Одними з перших туристiв, безсумнiвно, були середньовiчнi прочани. У силу релiгiйних переконань або цiкавостi щодо своii або чужоi вiри, люди у всьому свiтi подорожують, щоб вiдвiдати Святу Землi. Таким чином, релiгiйний туризм маi три форми:
а)паломництво;
б)екскурсiйнi тури по релiгiйнiй тематицi;
в)спецiалiзованi тури, у яких об'iднуються прочани й екскурсанти.
Паломництво для християн ― вiдвiдування релiгiйних святинь з метою молитовного обiцянки, працi та збору пожертвувань на вiдновлення i розвиток монастиря чи храму. Цей рiзновид релiгiйного туризму представляi собою сукупнiсть поiздок представникiв рiзних релiгiй з паломницькими цiлями
1.2 Краiни, якi вважаються центрами релiгiйного паломництва
Результати статистичних дослiджень показують, що насправдi релiгiйну поiздку один раз на рiк здiйснюi лише близько 1% вiд загальноi кiлькостi вiруючих, якi проживають в Киiвi. Краiни, що традицiйно вважаються центрами паломництва, розташовуються в наступному порядку: Росiя (35%), РЖзраiль (30%), Грецiя (12%), РЖталiя (7%), Туреччина(6%).
Одним з найбiльш важливих факторiв здiйснення релiгiйних подорожей, в ту чи iншу краiну i тимчасовi iнтервали, протягом яких вiдзначаються релiгiйнi i державнi свята. Аналiз часових iнтервалiв з точки зору менеджменту туристськоi фiрми необхiдний для всебiчноi пiдготовки та органiзацii релiгiй. Збiги релiгiйних свят високого сезону в туризмi створюють додатковi труднощi в органiзацii релiгiйного туризму, як спрямовуючоi.
Вiдвiдувань тiii чи iншоi краiни представникiв рiзних конфесiй з релiгiйними цiлями, на мiй погляд, пов'язано з проведенням в цих краiнах свят.
На чолi святкового рiчного кола православноi церкви ― Великдень, найбiльш шанований загальнохристиянський свято. Потiм йдуть двунадесятние свята.
Католицька церква так само маi своi вiдмiннi риси, що знайшло своi пiдтвердження в церковному календарi. Початок церковного року припадаi на початок рiздвяного посту, тобто на 29 листопада. Як i в iнших календарях, у католицькому календарi iснують свята в строго встановленi днi та свята, днi спiльного святкування яких змiнюються з року в рiк. [2.42с]
КиiвотАУПечерська i Святогоская лавра, Почаiв, Зарваниця, Мгарський монастир тАУ карта Украiна поцяткована святими мiсцями i паломницькими маршрутами, а поiздки на прощу стаi все бiльш популярним пише у своiму свiжому номерi журнал Новинар. Щорiчно святi мiсця вiдвiдують сотнi тисяч паломникiв з Украiни та зарубiжжя.При парафiях та храмах Украiнi дii близько 115 паломницьких служб, якi органiзовують екскурсii для десяткiв тисяч прочан. За iх даними, число клiiнтiв щорiчно зростаi на 10тАУ15%. Люди iдуть до святих мiсць як за релiгiйних мотивiв, так i з туристичного iнтересу, повiдомляi видання.На зрослого попиту на паломництво заробляi не тiльки церква, а й свiтськi турагентства.Але якщо ранiше паломництво традицiйно асоцiювалося з пiшими походами, зараз церква послабила вимоги до способiв пересування, i кожен виходить зi свого стану здоров'я i фiнансових можливостей, подорожуючи на Влсвоiх двохВ», автобусi, авто чи поiздi, пише Новина.
Види паломництва
У науцi звичайно видiляють кiлька видiв паломництва, якi класифiкуються за ознаками:
1) за кiлькiстю учасникiв i сiмейноi приналежностi тАУ iндивiдуальнi, сiмейнi i груповi;
2) за тривалiстю тАУ тривалi i короткочаснi паломництва (ранiше по росiйським православним канонам паломництвом вважалася поiздка тривалiстю бiльше 10;
3) по сезонностi тАУ цiлорiчнi паломництва, а також приуроченi до релiгiйних свят;
4) по об'iктах вiдвiдування тАУ вiдвiдування конфесiйних культових мiсць (церков, монастирiв, храмiв), а також природних культових мiсць (гiр, озер, печер);
5) за мiсцем розташування об'iкта паломництва тАУ внутрiшнi (у межах державних кордонiв) i зарубiжнi паломницькi тури;
6) за ознакою обов'язковостi тАУ добровiльнi i обов'язковi паломницькi тури (наприклад, в iсламi паломництво хадж i обов'язковим для кожного правовiрного).
Прочани зазвичай висувають набагато менше вимог до рiвня i якостi обслуговування, харчування, розмiщення.Вони зупиняються на нiчлiг в келiях монастирiв, на територii ашрамiв, в наметових мiстечках (пiд час хаджу, наприклад), можуть ночувати в храмах на пiдлозi або навiть прямо на вулицi.Вибiр iжi зазвичай невеликий, i вона досить скромна.У християнських краiнах пiд час постiв iжа пiсна, в РЖндii тАУ вегетарiанська.
Духовно паломницький туризм маi вузьку соцiальнотАУпсихологiчну базу та географiчну спрямованiсть.Пiд духовно паломницьким туризмом розумiються поiздки туристiв з Пiвнiчноi та Пiвденноi Америки, РДвропи i Росii в рiзнi центри духовноi практики в краiнах Сходу, в першу чергу в РЖндiю, Тибет, Китай, Непал, Японiю.Духовно паломницький туризм тiсно пов'язаний з лiкувально-оздоровчим туризмом.Наприклад, багато духовних центри в РЖндii i центрами аюрведiчеського лiкування.В РЖндii аюрведа тАУ це комплексна наука лiкування, омолодження органiзму та запобiгання захворювань, якi виникають як наслiдок порушення гармонii мiж енергiiю людини i Всесвiту.Всiлякi практики та настанови, що даються в багатьох ашрамах, а також у Золотому Мiстi, часто виходять за рамки релiгiй або не мають безпосереднього (видимою) релiгiйного пiдгрунтя. Пiдкреслюiться iх унiверсальнiсть для людей рiзних вiросповiдань, нацiональностей, статi, вiку та професii.Мета таких практик тАУ допомогти людинi у вирiшеннi ii проблем, а також в його духовному i моральному самовдосконаленнi, пiзнаннi.
Слiд вiдзначити близькiсть духовно паломницького туризму та iнших видiв туризму.Наприклад, щорiчно багато туристи вiдвiдують Китай для занять цигун. Цигун тАУ це комплекс рухових i дихальних вправ. Цигун допомагаi людинi набрати великий запас життiвих сил, або енергii ци, як вважають китайцi.Так що така поiздка мiстить елементи релiгiйного, спортивного та лiкувально-оздоровчого туризму.
Основнi регiони паломницького туризму:
тАУ Православнi республiки СНД: Росiя, Украiна, Бiлорусiя, Молдова;
тАУ Зарубiжна РДвропа з домiнуючим католицизмом i протестантизмом (включаючи його численнi течii);
тАУ Пiвнiчна Америка з домiнуючим становищем християнства;
тАУ Латинська Америка з переважанням християнства i традицiйними народними вiруваннями корiнного населення;
тАУПiвнiчна Африка з переважанням iсламу;
тАУ Схiдна i частково Захiдна Африка з переважанням iсламу i наявнiстю центрiв християнства i традицiйних народних вiрувань;
тАУ Захiдна Азiя з домiнуванням iсламу i анклавами християнства i iудаiзму;
тАУ Пiвденна Азiя з поширенням iндуiзму, буддизму, сикхизма, джайнiзму, а також iсламу;
тАУ Пiвденно-Схiдна Азiя з переважанням буддизму, iсламу i анклавами iндуiзму;
тАУ Схiдна Азiя з пануванням буддизму, конфуцiанства й синтоiзму;
тАУ Середня Азiя (Тибет), де домiнують iслам i ламаiзм, релiгiя бон;
тАУ Центральна Азiя з переважанням буддизму i окремими анклавами iсламу.
Православнi свята. На першому мiсцiтАФПаска, найбiльш загальнохристиянське свято. Далi йдуть так називаiмi двунадесятi святатАФдванадцать головних днiв. РЖз них три переходящiх, випадающiх кожний рiк на рiзнi числа в залежностi вiд того, коли празднуiться Паска (не маi твердоi дати), i видiлених в табл. 1.2. курсивом.
Католицькi свята.Католицька церква також маi своi вiдмiннi риси, що знайшло своi пiдтвердження в церковному календарi. Початок церковного року припадаi на початок рiздвяного посту, тобто на 29 листопада. Як i в iнших календарях, у католицькому церковному календарi iснують свята в строго встановленi днi та свята.
Мусульманськi релiгiйнi cвята. РЖсламтАУодна з наймолодших релiгiй. За мусульманським календарем в кiнцi квiтня 1998р.настав 1419г. У мусульманських краiнах лiточислення ведеться за мiсячним календарем, що призводить до розбiжностi з нинi чинним офiцiйним календарем, прийнятим у всьому свiтi.Мiсячний календар складаiться з 12 мiсяцiв. Однi мiсячнi мiсяцi можуть мати 29 днiв, iншi-30.Таким чином, мiсячний рiк складаiться з 354 днiв, що на 11 днiв коротше сонячного. Саме цим пояснюiться зсув мусульманського мiсячного року по вiдношенню до астрономiчного. У табл.13.4 наведенi дати мусульманських свят на 2008р.
Пiд час таких свят, як Стояння у гори Арафат i Свято жертвопринесення, кожен мусульманин маi здiйснити ВлХаджВ» (паломництво до Мекки до храму Аллаха) як мiнiмум один раз в життi. Мусульмани можуть вiдвiдувати цi мiсця в будь-який iнший час року, але таке паломництво буде ВлумраВ».
РЖудейського релiгiйного свята. Особливiсть iудейських свят полягаi в тому, що вони вiдзначаються за мiсячним календарем, i тому в кожному роцi вони припадають на рiзнi днi сонячного календаря. Як вже зазначалося, мiсячний рiк коротший сонячного приблизно на 11 днiв. Для того щоб iврейськi свята завжди припадали на однi й тi ж сезони, у складi староiврейського календаря лежить поiднання сонячного й мiсячного календарiв. Раз на два або три роки додають ще один мiсяць, i такий рiк стаi високосним.табл.1.5.
У iудаiзмi паломництво не i обов'язковим обрядом, за винятком нечисленного за своiм складом релiгiйного спрямування брацлавських хасидiв. Однак мiсць, шанованих у релiгiйних iвреiв, досить багато. Основнi з них розташованi в Захiднiй РДвропi, на Украiну, в Бiлорусii, Литвi та Латвii. Але найбiльш шанованим i найбiльш вiдвiдуваним мiсцем i Свята Земля РЖзраiлю. У традицiях iудаiзму паломництво не зв'язуiться з якими-небудь конкретними деталями. Навпаки, у святковi днi iудеi прагнуть не залишати мiсця свого постiйного проживання, а паломництво здiйснювати в час.
Християнське паломництво налiчуi сотнi, якщо не тисячi святих мiсць. Багато з них i мiсцями видiнь. Найбiльш вiдомi мiсця ― Лурд i Фатiма. РЖншi мiсця набули популярностi пiсля рiзних чудес ― реальних або передбачуваних. Деякi мiсця не славляться надприродними подiями, але i центру духовного життя, часто протягом столiть. РЖнодi мальовничiсть мiсць паломництва так приваблюi туристiв, що релiгiйний характер мiсця вiдтiсняiться на другий план (аббатство).
Пюi в Бiлiша ― мiсто, який мав у середнi столiття таке ж гострiння, як Лурд сьогоднi. Вiн привертаi багато сотень тисяч паломникiв i туристiв щорiчно;
Рокамадур тАУпо дорозi на Компостела, мiсцевiсть за своiю красою нагадуi Мон Сен Мiшель. Вiдвiдуiться майже мiльйоном чоловiк на рiк;
Вересень ан д'Ор - типово бретонськi мiсце паломництва, побиваi рекорди вiдвiдування.[2.34]
Сент Марi де ла Мер ― мiсце паломництва циган 25 травня i 22 жовтня;
Нотр Даму де Шартр ― мiсце паломництва студентiв, де щорiчно в кiнцi навчального року збираiться до 40 тис. студентiв.
Не можна не згадати i деякi вiдомi мiсця паломництва в iнших краiнах:
Ченстохов - тут 15 серпня збираються сотнi тисяч прочан, якi прийшли пiшки з усiх куточкiв краiни, щоб поклонитися iконi Богородицi з Ясно Гора (Свiтла Гора), яку нiбито написав св. Лука. Вшанування до цього мiсця така велика, що селяни дають прочанам притулок i iжу безкоштовно на всьому шляху.
Левоча ― у Чехословаччинi, мiсце стародавнього паломництва в честь Дiви Марii. Незважаючи на вороже ставлення комунiстичного уряду, який створював численнi перешкоди, тут щорiчно в липнi збиралися понад 100 тис; Копакабана ― вiдомий болiвiйський центр паломництва на берегах озера Тiтiкака славиться статуiю, виконаноi в 1583 р. племiнником iмператора iнкiв. Церква побудована на тому мiсцi, де знаходився стародавнiй храм iнкiв. Назва озера Тiтiкака походить вiд назви священного каменя, покритого золотими та срiбними пластинами, якому поклонялися iндiанцi аймара. Вiн знаходився на одному з островiв озера тАУ островi Сонця. Найбiльша кiлькiсть паломникiв збираiться в Шанделере 2 лютого i 5 серпня тАУ на свято Богородицi Копакабани.
До основних центрiв iндуiстського паломництва додаються:
Пушкара ― бiля Аджмiра i Раджастхану. Вiдомий рябоi ярмарком, що проводиться щорiчно в жовтнi тАУ листопадi. Це також одне з рiдкiсних мiсць паломницького шанування Брахми i його дружини;
Мадураi тАУ центр тамiльськоi культури, названий мiстом релiгiйних свят;
Деякi мiсця шануються як найбiльш священнi:
Бенарес (Варанасi) ― найвiдомiший релiгiйний мiсто РЖндii, де, як кажуть, Шива створив Всесвiт. Вiн щороку привертаi бiльше мiльйона паломникiв, якi прямують з пiвдня на пiвнiч по лiвому крутому березi Гангу, на якому побудовано мiсто. Монументальнi сходи, Гати, дозволяю пiдiйти до рiчки, який би не був рiвень води. На кожному з п'яти гхат паломник молиться i здiйснюi ритуальне обмивання. РЖншою формою паломництва, скоiного в Бенарес, i обхiд мiста пiшки з вiдвiдуванням 160 храмiв. Це паломництво здiйснюiться протягом 6 днiв. Згiдно вiруванням, той, хто помре в Бенаресi, уникне наступних перевтiлень. Тому багато iндусiв йдуть туди в очiкуваннi смертi. Трупи доставляють на берег рiчки на бамбукових ношах. Чоловiкiв загортають у бiлий саван, жiнок тАУв червоний або золотистий. Кремацiя вiдбуваiться на майданчику однiii iз двох самих священних гхат. Цiкаво, що тi, хто помер вiд заразноi хвороби, наприклад, вiд чуми або вiспи, не спалюються, а вiддаються священних водах рiки. Правий берег ―рiвнинний, схильний до повенi i маi славу нечистого той, хто там помре, вiдродиться; [16.37с.]
Серед птАЩяти ВлстовпiвВ» iсламу паломництво ― iдиний о6ряд, який не i суворо обов'язковим. Однак будьтАУяка доросла мусульманин (чоловiк або жiнка), що не страждаi психiчними та iнфекцiйними хворобами, повинен хоча б раз у життi зробити його, якщо у нього i кошти.
Арабська назва паломництва тАУ хадж, а той, хто здiйснив паломництво, носить почесне звання ВлхаджiВ». Паломництво включаi вiдвiдання святих мiсць в Меццi i Медiнi мусульман суворо забороняiться доступ до цих мiст. Це iдинi мiста в свiтi, доступ у якi дозволено вiруючим однiii релiгii.
У Мединi паломник вiдвiдуi могили Магомета i його сподвижникiв: Абу Бакра, Омара i Отмана. Медiна (арабською тАУ ВлмiстоВ») була притулком для пророка пiсля його втечi з Мекки 622г. Вiд дати цiii втечi (потАУарабськи тАУ ВлхiджраВ») мусульмани введуть своi лiточислення. Вiдвiдування Медини може здiйснюватися до або пiсля основного паломництва до Мекки.
Мекка, мiсце народження пророка, найсвятiший мiсто в iсламi. Це столиця Царства Божого, мати мiст. Тут знаходиться храм Кааба. Це кубiчну будiвлю чорного кольору. Воно знаходиться в центрi двору головноi мечетi. Згiдно з переказами, храм спорудив на цьому мiсцi Адам, а Авраам вiдбудував його. Таким чином, мова йде, безсумнiвно, про найбiльш стародавнiй у свiтi культовому мiсцi. Що не викликаi сумнiвiв, так це те, що Кааба був мiсцем язичницького культу до iсламу, i туди вiдправлялися на великi свята.
У Каабi знаходиться знаменитий чорний камiнь, який символiзуi руку Бога, до якого прочани торкаються рукою на знак вiрностi. Тим не менш, камiнь не i предметом поклонiння: це суперечило б iсламу, який особливо суворий по вiдношенню до iдолiв. Втiм, камiнь був знятий в Х ст. арабами Оману, i в перебiгу 21 року його вiдсутностi нiчого не змiнилося в звичках паломникiв. На практицi камiнь служить, головним чином, для позначення вiдправного пункту процесiй, скоiних вiруючими навколо Кaaби.
Паломництво здiйснюiться у вiдповiдностi з правилами запропонованими пророком. РЖнакше кажучи, ритуали i порядок проходження непорушнi.
РОЗДРЖЛ II.ОСОБЛИВОСТРЖ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ РЕЛРЖГРЖЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАРЗНРЖ
Украiна ― багатонацiональна i багатоконфесiйна краiна, в якiй налiчуiться понад 70 рiзних релiгiйних течiй. Мiжконфесiйнi конфлiкти в Украiнi, якi, на жаль, подекуди iснують, хоча iх географiя i динамiка значно звузилася i впала за останнi роки, не переростають (i, будемо сподiватися, не переростуть) в етнорелiг
Вместе с этим смотрят:
Multiple negation
РЖндустрiальна спадщина Украiни
РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму
Адаптивная физическая культура как наука
Аквааеробiка