Технологiя влаштування гiдроiзоляцii камяних конструкцiй
ЗМРЖСТ
Роздiл 1. Загальна частина
Роздiл 2. Наукова органiзацiя працi при влаштуваннi гiдроiзоляцii кам'яних конструкцiй
2.1 План житлового будинку 1-5 поверху
2.2 Класифiкацiя житлового будинку
Роздiл 3. Розрахунково-технологiчна частина. Алгоритм технологiчного процесу виконання гiдроiзоляцii
3.1 Документацiя на будiвельно-монтажнi роботи
3.2 РЖнструменти, пристроi та матерiали
3.3 Органiзацiя робочого мiсця
3.4 Органiзацiя i пiдготовка будiвельного майданчика
3.5 Розробка котлована i влаштування основи
3.6 Монтаж фундаментiв
3.7 Геодезичний контроль
3.8 Механiзацiя монтажних робiт
3.9 Розрахунок матерiалiв
Роздiл 4. Безпечнi прийоми працi
Висновок
Список використаноi лiтератури
Роздiл 1. Загальна частина
Будiвлi i споруди грають важливу роль в життi сучасного суспiльства. Можна стверджувати, що рiвень цивiлiзацii, розвиток науки, культури i виробництва значною мiрою визначаються кiлькiстю i якiстю побудованих будiвель i споруд.
Життя i побут людей обумовлюються наявнiстю необхiдних будiвель i споруд, iх вiдповiднiстю своiму призначенню, технiчним станом.
Будiвництво в нашiй краiнi ведеться в дуже великих масштабах. Лише житлових будiвель зводиться бiльше, нiж у всiх краiнах Захiдноi РДвропи. Щорiк у нас задаiться в експлуатацiю 1,1 млн. квартир i бiльше 1 млн. громадян покращують своi житловi умови. Саме тому будiвництво в нашiй краiнi i третiм по масштабах пiсля промисловостi i сiльського господарства галуззю народного господарства, що робить актуальною тему роботи.
Об'iктом дослiдження виступаi застосування гiдроiзоляцii в умовах будiвництва. Предметом дослiдження застосування гiдроiзоляцiйних матерiалiв в сучасних умовах.
Метою роботи i оглядова характеристика застосування гiдроiзоляцii на будiвлях житлового призначення.
Для реалiзацii зазначеноi мети були поставленi такi завдання:
- визначення науковоi органiзацii працi;
- показ алгоритму виконання технологiчного процесу;
- аналiз безпечних прийомiв працi у будiвництвi;
Роздiл 2. Наукова органiзацiя працi при влаштуваннi гiдроiзоляцii
камтАЩяних конструкцiй
Органiзацiя працi повинна розглядатися з двох сторiн: по-перше, як стан системи, що складаiться з конкретних взаiмоповтАЩязаних елементiв i вiдповiдаi цiлям виконання обтАЩiму роботи, тобто влаштуваннi гiдроiзоляцii; по-друге, як систематична дiяльнiсть людей по впровадженню нововведень у iснуючу органiзацiю працi для приведення ii у вiдповiднiсть з досягнутим рiвнем науки, технiки i технологii.
Праця людей в процесi виконання обтАЩiму роботи органiзовуiться пiд впливом розвитку продуктивних сил i виробничих вiдносин. Тому органiзацiя працi завжди маi двi сторони: природно-технiчну i соцiально-економiчну. Цi сторони тiсно повтАЩязанi мiж собою i визначають змiст органiзацii працi.
У змiстi органiзацii працi, виходячи з особливостей роботи по влаштуванню гiдроiзоляцii, видiляють такi елементи:
- подiл i кооперування працi, що передбачаi науково обТСрунтований розподiл працiвникiв за систематизованими трудовими функцiями, машинами, механiзмами, робочими мiсцями, а також вiдповiдне групування i комбiнування працiвникiв у виробничi колективи;
- нормування працi що передбачаi ретельний розрахунок норми витрат працi на виконання зазначених послуг як основу для органiзацii працi та визначення ii ефективностi;
- органiзацiя i обслуговування робочих мiсць, що включаi iх рацiональне планування i оснащення у вiдповiдностi з антропометричними i фiзiологiчними даними та естетичними смаками людини;
- покращення умов працi, що передбачаi усунення шкiдливостi виробництва, надлишкових фiзичних, психологiчних i емоцiйних навантажень, формування системи охорони i безпеки працi;
- ефективне використання робочого часу, оптимiзацiя режимiв працi i вiдпочинку;
- планування i облiк працi;
- мотивацiя працi;
- змiцнення дисциплiни працi.
По дiлянкам i бригадам розраховують, планують, аналiзують зниження трудомiсткостi Тр в результатi впровадження виконання робiт:
а) зниження норми часу
Тр = (Нб тАУ Нплп) Q Кд,
де Нб i Нпл тАУ норми часу до i пiсля впровадження виконання робiт, нормо-год; Q тАУ обтАЩiм виробництва продукцii, _л.; Кд тАУ коефiцiiнт термiну дii виконання робiт;
б) збiльшення норм обслуговування
Тр = (1/Ноб тАУ 1/Нопл) Фпл Кд,
де Ноб i Нопл тАУ норми часу до i пiсля впровадження виконання робiт; Фпл тАУ плановий фонд робочого часу, год.;
в) зменшення нормативноi чисельностi робiтникiв
Тр = (Чб тАУ Чпл) Фпл Кд,
де Чб i Чпл тАУ нормативна чисельнiсть робiтникiв до i пiсля впровадження виконання робiт.
Планова технологiчна трудомiсткiсть Тр.пл визначаiться за формулою:
Тр.пл = (Тр.пл. Q тАУ Тр)/Q
де Тр.пл тАУ технологiчна трудомiсткiсть виробу на початок планового перiоду, нормо-год.
Планова трудомiсткiсть обслуговування Тобс по кожному виду робiт на одиницю основноi продукцii встановлюiться, виходячи з трудомiсткостi обслуговування на одиницю основноi продукцii тАУ в базисному i плановому перiодах з врахуванням коефiцiiнта змiни трудомiсткостi Кт по даному виду робiт:
Тобс = Qб Тр.пл Кт/Qпл,
де Qб i Qпл тАУ обтАЩiм одиницi основноi продукцii; Тр.пл тАУ технологiчна трудомiсткiсть виробу на початок планового перiоду, нормо-год.
2.1 План житлового будинку 1-5 поверху
Будинок iз однопiдтАЩiздною секцiiю змiнноi поверховостi 5 поверхiв з пiдвалом. На 1,2,3,4 поверхах запроектовано по 7 квартир на кожному поверсi, на 5 поверсi тАУ 4 квартири i 2 тераси загального користування для мешканцiв всього будинку.
Вертикальний звтАЩязок мiж поверхами здiйснюiться по сходах i лiфтi. Типи квартир:
- студii площею вiд 38.0 до 45.0 м2 тАУ 18 квартир;
- квартири з 1 спальнею площею 73.5 м2 тАУ 10 квартир;
- квартири з 2 спальнями площею 99.1 м2 тАУ 4 квартири.
Всi квартири мають передпокiй, санiтарний вузол з душовою кабiною, вiтальню-iдальню з кухонним устаткуванням i просторi балкони площею вiд 4.5 до 10.4 м2.
У будинку запроектований пiдвал з пiдсобними примiщеннями для мешканцiв будинку. Бiля будинку монолiтний залiзобетонний каркас на монолiтнiй залiзобетоннiй фундаментнiй плитi iз влаштованою гiдроiзоляцiiю. Стiни пiдвалу бетоннi з цегельними перегородками завтовшки 120 мм. Мiжповерховi перекриття, сходи i шахти лiфтiв тАУ монолiтнi залiзобетоннi.
Фасад з двору
Фасад ззаду
Торцевий фасад
1-ий поверх
2-ий поверх
3-iй поверх
4-ий поверх
5-ий поверх
2.2 Класифiкацiя житлового будинку
Класифiкацiя тАУ це система субпiдрядних понять якого-небудь знання, що i засобом для встановлення звтАЩязкiв мiж ними. Таким чином, в архiтектурному проектуваннi знання класифiкацii сприяi встановленню iдиноi професiйноi мови спiлкування мiж фахiвцями i дозволяi орiiнтуватися в багатообразнiй практицi житлового будiвництва, бо кожна група або клас житлових будiвель мають своi внутрiшнi вiдмiнностi i свою сферу застосування.
Даний будинок класифiковано за такими ознаками:
- призначенням вiдноситься до квартирного типу;
- етажнiстю тАУ 5-ти поверховий;
- термiном проживання тАУ для постiйного проживання;
- архiтектурно-просторовою структурою тАУ з лiтнiм примiщенням (тераса);
- рiвнем комфорту тАУ високоякiсний с жилою одиницею у виглядi будинку;
- чисельнiстю лiфтiв тАУ лiфтовий починаючи з 1-го поверху;
- капiтальнiстю у вiдповiдностi до норм забудови тАУ III клас;
- додатковими ознаками тАУ з розвинутою захисною функцiiю.
Роздiл 3. Розрахунково-технологiчна частина
Алгоритм технологiчного процесу виконання гiдроiзоляцii
Аби в стiни будинку не проникала грунтова волога, влаштовують гiдроiзоляцiю. У кам'яних i цегельних фундаментах гiдроiзоляцiю кладуть зазвичай на висотi 15 - 25 см вiд рiвня землi. Якщо пiдлоги кладуть на балки, то гiдроiзоляцiя маi бути на 5 - 15 см нижче останнiх.
У будинку, що маi пiдвал, гiдроiзоляцiю кладуть на двох рiвнях: першу - у фундаментi на рiвнi пiдлоги пiдвалу або нижче за нього на 13 см, другу - в цоколi на 15 - 25 см вище за поверхню отмостки.
Поверхнi стiн пiдвалу i його пiдлогу iзолюють при цьому так. Якщо рiвень грунтовоi води нижчий за пiдлогу пiдвалу, то iз зовнiшнього боку стiни, дотичнi з грунтом, покривають двома шарами гарячого бiтуму. На пiдлогу кладуть шар жирноi глини ( 25 см ), ущiльнюють, покривають шаром бетону ( 5 см ), вирiвнюють, витримують протягом одного-двох тижнiв, покривають мастикою i наклеюють двошаровий рулонний килим з руберойду або толю. Зверху кладуть такий же шар бетону, який вирiвнюють, покривають цементним розчином i желiзнять.
Застосування гiдроiзоляцii: 1, 7 тАУ глина; 2 тАУ цементна штукатурка покрита бiтумом з зовнiшньоi сторони; 8, 5 тАУ гiдроiзоляцiя; 4 тАУ цементна пiдлога; 6 тАУ бетонна стяжка.
Коли рiвень грунтових вод вищий за рiвень пiдлоги пiдвалу, то треба створити хорошу iзоляцiю стiн i пiдлоги. Крiм того, довкола стiн в мiсцях примикання пiдлоги пiдвалу слiд зробити еластичний замок з паклi, змоченоi в розплавленiй бiтумнiй мастицi або бiтумi. Особливо необхiдний такий замок в пiдвалах з глинистим грунтом, де спостерiгаiться нерiвномiрне осiдання.
РЖзоляцiю стiн iз зовнiшнього боку пiднiмають вище за рiвень грунтовоi води на 50 см .
При високому рiвнi грунтових вод пiдлогу iзолюють спочатку шаром глини (25 см), на неi кладуть бетон, на бетон - гiдроiзоляцiю i знову покривають цементним розчином.
Для освiтлення пiдвалiв часто нижче за рiвень землi встановлюють вiкна. Перед такими вiкнами необхiдно мати колодязi-приямки з фанерованими каменем, цеглою, бетоном. Пiв приямка повинен мати лоток для збору води; зверху над вiкнами рекомендуiться влаштувати козирки.
Верх фундаментiв i цоколiв не завжди буваi рiвним i гладким. Для вирiвнювання по бiчних сторонах на 1 - 3 см вище за iх поверхню крiплять дошки з рiвними кромками. Простiр в опалубцi заливають цементним розчином складу 1:3 або 1:4, вирiвнюють, розгладжують його, просушують i потiм укладають гiдроiзоляцiю.
Приведемо для прикладу декiлька способiв iзоляцii фундаменту.
1. Кладуть шар цементного розчину (2 - 3 см) складу 1:2, вирiвнюють, желiзнять, сушать. Стелять один шар толi або руберойду.
2. Кладуть два-три шара мастики, приготованоi з 1 частини розiгрiтоi сосновоi смоли i 0,3 - 0,5 частин вапна. Вапно можна замiнити сухою крейдою, змiшуючи його iз смолою в пропорцii 1:1. Гарячу мастику наносять шарами (загальна ii товщина маi бути 7 - 10 мм).
3. На гарячiй сосновiй смолi наклеюють бересту в два-три шари.
4. Найбiльш надiйна iзоляцiя - на мастиках (толь - на дегтевiй, руберойд - на бiтумнiй). Верх фундаменту або цоколя покривають мастикою i наклеюють на неi перший шар рулонного матерiалу, який знов покривають мастикою, i наклеюють другий шар рулонного матерiалу. Пiщане або кам'яне посипання з боку наклейки з рулонних матерiалiв треба знiмати, оскiльки це забезпечуi надiйнiше приклеювання.
Правильно виконана робота досить надiйно захищаi конструкцii вiд проникнення вогкостi. Виконують ii двояко. У одному випадку на добре вирiвняний свiжий розчин насипають 2 - 3-мiлiметровий шар сухого цементу i тут же добре загладжують його лопаткою або кельмою. Цемент вбираi воду, утворюiться цементне тiсто, яке, висихаючи, не пропускаi воду. Можна на вирiвняний свiжий розчин накласти 2 - 3-мiлiметровий шар цементного тiста i також його загладити.
Взагалi пiд будь-якi будiвлi бажано влаштовувати гiдроiзоляцiю на двох рiвнях по фундаменту i верху цоколя.
РЖнколи пiд дерев'янi будiвлi з кам'яними i iншими фундаментами гiдроiзоляцiю кладуть лише по верху цоколя. Це невiрно. Оскiльки вогкiсть, що йде по фундаменту, зволожуватиме пiдлогу, що призводить до загнивання деревини. Значить, iзоляцiю треба укладати i по фундаменту.
Якщо фундаменти викладають з окремих каменiв або цегли, то для того, щоб закрити можливо наявнi крiзнi трiщини або незаповненi розчином шви, iх доводиться обштукатурювати. Особливо добре виконувати штукатурку з двох сторiн. Розчин бажано застосовувати цементний або вапняно-цементний, але вiн менш мiцний, чим перший.
РЖз зовнiшнього боку штукатурку затирають, а ще краще загладжують штукатурною лопаткою або кельмою, що додаi штукатурцi водонепроникнiсть.
3.1 Документацiя на будiвельно-монтажнi роботи
Будiвництво як сфера трудовоi дiяльностi регламентуiться системою законодавчих актiв i нормативних документiв, якi в сукупностi i ii нормативною базою. Система нормативних документiв у будiвництвi складаiться з будiвельних норм i правил, державних стандартiв та iнших нормативних документiв, якi затверджуються Держбудом Украiни, мiнiстерствами, вiдомствами та органами державного контролю.
Нормативнi документи встановлюють комплекс норм, правил i вимог, якi обов'язковi при розробцi проектно-кошторисноi документацii; виконаннi iнженерних пошукiв; будiвництвi i реконструкцii будинкiв i споруд; виготовленнi будiвельних матерiалiв, конструкцiй i виробiв i т.д.
Основними нормативними документами в будiвництвi i Державнi будiвельнi норми, якi носять законодавчий характер i обов'язковi для використання всiма проектно-пошуковими i будiвельно-монтажними органiзацiями, пiдприiмствами будiвельноi iндустрii та iншими органiзацiями i установами, що здiйснюють будiвництво незалежно вiд вiдомчого пiдпорядкування або форми власностi.
Будiвельнi норми i правила встановлюють:
тАФ вимоги до органiзацii, управлiння й економiки при проектуваннi, iнженерних пошуках i будiвництвi;
тАФ норми проектування населених мiст, пiдприiмств промислового, сiльськогосподарського та iншого призначення, будинкiв i iнженерних споруд, будiвельних конструкцiй, основ i фундаментiв;
тАФ правила органiзацii, управлiння, виконання i приймання робiт;
тАФ правила цiноутворення у будiвництвi i кошториснi норми;
тАФ норми витрат матерiальних i трудових ресурсiв.
Система нормативно-правового забезпечення будiвництва постiйно вдосконалюiться з метою приведення ii у вiдповiднiсть до останнiх досягнень науково-технiчного прогресу в будiвництвi, а також у вiдповiднiсть до змiн у виробничих стосунках при вдосконаленнi або перетвореннi виробничо-правових форм господарювання.
Будiвництво здiйснюiться за спецiальним проектом, який розроблено з додержанням будiвельних норм i правил та затверджено у встановленому порядку.
Проект тАФ це система розрахункiв, робочих креслень, макетiв та iнших документiв, яка обТСрунтовуi економiчну i технiчну доцiльнiсть будiвництва об'iкта та визначаi його архiтектурно-конструктивнi рiшення й оптимальнi будiвельно-технологiчнi умови виконання будiвельних процесiв, що забезпечують закiнчення будiвництва у заданi термiни з мiнiмальними витратами матерiально-технiчних i трудових ресурсiв.
Проекти розробляють як на будiвництво невеликих будинкiв або iхнiх елементiв (наприклад, окремих конструкцiй, технологiчного обладнання, iнтер'iрiв тощо), так i на будiвництво великих мiст, житлових масивiв, промислових пiдприiмств, електростанцiй, залiзниць тощо.
Кожний проект складаiться з кiлькох частин (роздiлiв): архiтектурно-будiвельна, технологiчна, енергетичне й iнженерне обладнання, органiзацiя будiвництва, кошториснi розрахунки, технiко-економiч-нi показники тощо, розроблення яких здiйснюють вiдповiднi спецiалiсти.
Проектування починаiться з обТСрунтування соцiально-економiчноi або господарськоi необхiдностi будiвництва даного об'iкта в тому чи iншому регiонi, населеному пунктi, мiстi. Потiм розробляють технiко-економiчне обТСрунтування тАФ передпроектний документ, в якому наводять основнi технiко-економiчнi показники, конструктивно-технiчнi й експлуатацiйнi характеристики об'iкта, що пiдлягаi будiвництву. За затвердженням розробляють завдання на проектування, яке передають проектнiй органiзацii, пiсля чого вона розпочинаi проектування.
Залежно вiд складностi об'iктiв проектування виконують у двi або одну стадiю. При проектуваннi в двi стадii для вiдносно складних i великих об'iктiв спочатку розробляють технiчний проект (перша стадiя), а потiм робочi креслення (друга стадiя). У разi проектування в одну стадiю тАФ будiвництво невеликих та вiдносно нескладних об'iктiв тАФ розробляють техноробочий проект тАФ технiчний проект, сумiщений з робочими кресленнями у скороченому виглядi.
Основною проектною документацiiю, що регламентуi органiзацiю i технологiю виробництва будiвельно-монтажних робiт, i проект органiзацii будiвництва i проект виконання робiт.
Проект органiзацii будiвництва i невiд'iмною частиною робочого проекту i складаiться одночасно з розробленням iнших його роздiлiв з узгодженням об'iмно-планувальних, конструктивних i технологiчних рiшень об'iкта з можливими методами органiзацii i виконання робiт. Проект органiзацii будiвництва розробляi генеральна проектна органiзацiя або за ii дорученням проектна органiзацiя, яка спецiалiзуiться на будiвельному проектуваннi. Проект органiзацii будiвництва складаiться з комплексу взаiмозв'язаних проектних рiшень органiзацiйно-технологiчного, технiчного, нормативного та планово-економiчного характеру щодо виконання пiдготовчих i основних виробничих процесiв на будiвельному майданчику, що забезпечуi своiчасне розгортання, здiйснення та завершення будiвництва в затвердженi термiни.
Проект виконання робiт розробляють на основi робочого проекту; вiн спрямований на забезпечення прийняття ретельно обТСрунтованих рiшень щодо технологii виконання будiвельних процесiв у конкретних виробничих i погодно-клiматичних умовах. Проект виконання робiт виконуi генпiдрядна установа (за необхiдностi iз залученням субпiдрядних та проектних спецiалiзованих установ).
Проект виконання робiт розробляють на основний i пiдготовчий перiоди будiвництва, на окремi стадii i види робiт (наприклад, на зведення пiдземноi частини будинку або на монолiтнi бетоннi i залiзобетоннi роботи, на опоряджувальнi або покрiвельнi роботи), а також окремо на роботи, якi виконують в екстремальних умовах (взимку, в умовах пiдтоплення територii тощо).
Проектування технологii виробництва будiвельно-монтажних робiт виконують у двi стадii: аналiз i оцiнка обТСрунтувань; розроблення проекту виконання робiт.
Аналiз i оцiнка обгрунтувань передбачаi всебiчне i ретельне врахування всiх будiвельно-технологiчних та виробничо-технiчних умов i параметрiв зведення будинкiв, споруд або окремих конструкцiй при формуваннi можливих методiв виробництва i механiзацii будiвельних процесiв, а також технiко-економiчну оцiнку ефективностi iх.
Аналiз i оцiнка обТСрунтувань складаiться з таких елементiв:
- аналiз проекту щодо вiдповiдностi проектних рiшень нормативним документам з встановленням основних об'iмно-планувальних i конструктивних рiшень об'iкта, параметрiв обсягу робiт за окремими процесами, характеру розподiлу iх по фронту робiт i термiнам виконання, а також вiдповiдностi проекту технологiчним, технiчним та ресурсним можливостям будiвельноi органiзацii та iснуючiй будiвельнiй iндустрii тощо;
- аналiз умов виконання робiт щодо характеру i рiвня впливу природних процесiв (геологiчнi i гiдрогеологiчнi процеси, сейсмiчнi, метеорологiчнi процеси та явища), погодно-клiматичних чинникiв (виконання робiт взимку, в умовах сухоi i спекотноi погоди, пiд час дощу, снiгопаду, сильного вiтру), наявностi шкiдливих i небезпечних чинникiв зовнiшнього середовища (ступiнь загазованостi, пилоутворення, концентрацiя небезпечних i шкiдливих аерозолiв, небезпека враження електрострумом), а також iншi умови й обмеження;
- оцiнка можливих методiв i термiнiв виконання будiвельних процесiв i робiт маi грунтуватися на принципах варiантного проектування з обов'язковим узгодженням варiантiв iз генпроектувальником i субпiдрядними органiзацiями.
До складу проектiв виконання робiт на зведення складних та унiкальних об'iктiв мають належати програми необхiдних додаткових дослiджень, випробувань та режимних спостережень (сейсмометричних, гiдрогеологiчних, гiдрологiчних, геохiмiчних, геодезичних), якi можуть забезпечити надiйне виконання будiвельно-монтажних робiт та подальшу експлуатацiю споруди.
Розроблення проекту виконання робiт на зведення будинкiв i споруд та окремих конструкцiй треба виконувати на пiдставi результатiв багатоетапноi оптимiзацii i вибору можливих методiв виконання робiт. До складу проекту виконання робiт належать такi документи:
- будiвельний генеральний план з розподiлом загального фронту робiт на дiльницi, захватай i робочi зони з вказiвкою для кожного елемента фронту робiт виду i ступеня складностi умов виробництва, наявностi i характеру дii небезпечних i шкiдливих чинникiв та природних процесiв, мiсця розташування надземних i пiдземних мереж (окремо дiючих, особливо небезпечних, пожежо- та вибухонебезпечних), схеми руху i стоянки будiвельних машин, границi i конструкцiя огорож будiвельного майданчика i небезпечних зон, мiсця розташування будiвельного обладнання, площадок для складування й укрупнення будiвельних елементiв, проiздiв для будiвельного транспорту та проходiв для працiвникiв, розмiщення спецiальних пристроiв i захисних конструкцiй, мiсць та умов пiдключення до дiючих енергопостачальних мереж тощо;
- календарний графiк виконання робiт, у якому встановлено послiдовнiсть i термiни виконання будiвельно-монтажних робiт i процесiв; наведено витрати працi i машинного часу; визначено потребу у засобах механiзацii; вiдокремлено технологiчнi стадii i комплекси робiт, якi доручено виконувати бригадам будiвельних робiтникiв, наведено iхнiй кiлькiсний та професiйно-квалiфiкацiйний склад;
- графiки постачання на об'iкт будiвельних матерiалiв, конструкцiй, напiвфабрикатiв та обладнання;
- графiки руху робочих кадрiв i основних будiвельних машин по об'iкту;
- технологiчнi карти (схеми) на виконання окремих видiв робiт i будiвельних процесiв iз включенням схем операцiйного контролю якостi, розподiлом фронту робiт на захватки, дiлянки, розрахунком витрат працi i потреби у будiвельних матерiалах, конструкцiях i напiвфабрикатах, засобах механiзацii, будiвельноi оснастки, допомiжних пристроях i пристосуваннях, а також у засобах захисту працiвникiв.
Крiм цього, проект виконання робiт маi мiстити: конструктивнi рiшення з улаштування спецiальних, допомiжних та захисних пристроiв i конструкцiй, якi потрiбнi для забезпечення безпечних i продуктивних умов працi; вказiвки з контролю якостi, включаючи схеми операцiйного контролю та приймання закiнчених конструктивних частин i об'iкта; заходи з технiки безпеки i охорони працi з вказiвкою особливостей i характеру сумiщення робiт, небезпечних зон i конструкцiй огорож iх, засобiв iндивiдуального захисту та загального режиму роботи будiвельних робiтникiв на об'iктi.
Прийнятi рiшення потрiбно погоджувати з установами, якi експлуатують пiдземнi i надземнi мережi та комунiкацii, транспортнi шляхи, шляхопроводи i продуктопроводи, з установами, що постачають енергоресурси, якi використовуватимуться для будiвельного виробництва, тощо. Повнiстю узгоджений проект затверджуiться i надаiться виконавцю робiт не пiзнiш як за 2 мiс. до початку робiт.
Технологiчна зона являi собою простiр, де розмiщуються машини, робiтники, пристосування, будiвельнi матерiали i конструкцii для виконання певного процесу та шляхи перемiщення iх, а також створювана продукцiя. Технологiчнi зони часто називають за видом виконуваного процесу; наприклад, технологiчна зона монтажу, зона бетонних робiт. Технологiчна зона складаiться з робочоi зони, зони транспортування, розвантаження i складування матерiалiв i конструкцiй.
Робоча зона тАФ це простiр, у межах якого виконавець (машина, людина, ланка або бригада) виконуi доручену йому роботу. Зони транспортування, розвантаження i складування i просторами, в яких проводять вiдповiдно транспортування, розвантаження i складування матерiалiв i виробiв.
При сумiщеннi в просторi кiлькох технологiчних зон утворюiться зона сумiщення робiт. Особливе значення маi правильне визначення ii меж пiд час роботи двох або кiлькох будiвельних машин, якi можуть розташовуватися на одному або рiзних рiвнях.
У процесi виконання робiт кожна зона може стати небезпечною. Небезпечна зона являi собою простiр, у межах якого постiйно дiють або потенцiйно можуть дiяти небезпечнi виробничi чинники.
3.2 РЖнструменти, пристроi та матерiали
Бригада повинна бути оснащена комплектом необхiдних iнструментiв. РЗх наявнiсть i правильнiсть використання створюють умови для високопродуктивноi працi.
Кельму застосовують для накидання i розрiвнювання розчину.
Сокiл тАУ металевий щит розмiром 40 х 40 см з деревтАЩяною ручкою довжиною й 5 см. Вiн призначений для переносу розчину при нанесеннi його на поверхню.
Кiвш служить для накидання розчину на поверхню.
Пiвтерка призначена для вирiвнювання i ущiльнення штукатурного накиду, нанесеного на поверхню, чи для обладнання лузг (внутрiшнiх кутiв) у свiдому розчинi. Вона складаiться з полотна i ручки.
Правило служить для розрiвнювання шару розчину i перевiрки горизонтальностi чи вертикальностi поверхонь.
Скребачка служить для очищення поверхонь вiд бруду i напливiв розчину. Бажано мати кiлька скребачок рiзноi ширини. Широкi скребачки застосовують на рiвних поверхнях, бiльш вузькi тАУ на нерiвних.
Для очищення поверхонь вiд забруднення використовують сталевi щiтки. Крiм бучарди, для насiчки поверхонь застосовують також зубила i молоток.
Для кам'яних поверхонь у сухих примiщеннях застосовують вапнянi розчини. Склад розчину пiдбирають залежно вiд його призначення i якостi вапна: для оббризку 1:2; 1:2,5; 1:3; для грунту 1:2,5; 1:3; 1:5; для накривки 1:1,5; 1:2; 1:2,5.
Цементнi розчини мають такий склад: для оббризку тАФ 1:2; 1:2,5; 1:3; для грунту 1:3; 1:4; для накривки: 1:2; 1:2,5.
Види гiдроiзоляцii: рулонна, прорезинена шляхом напилювання, бентонiтова у виглядi матiв, фундаментна, проникаюча.
3.3 Органiзацiя робочого мiсця
Кожний будiвельний процес здiйснюiться в межах певного простору, параметри якого зумовленi конструктивними особливостями об'iкта i прийнятою технологiiю та забезпечують умови безпечного, економiчного й ергономiчного виконання робiт. Розрiзняють такi просторовi зони: робоче мiсце, фронт робiт, захватка, дiлянка, ярус, технологiчна, робоча, складування, транспортування, сумiщення робiт та небезпечна.
Робоче мiсце тАФ це простiр, у межах якого робочий процес здiйснюiться робiтником та де розташованi потрiбнi для цього предмети i знаряддя працi, пристосування i продукцiя. Розмiри робочого мiсця визначаються з урахуванням умов ергономiки (забезпечення мiнiмальних енерговитрат робiтника) виконання процесу.
Фронт робiт тАФ частина об'iкта, що вiдводиться для безперебiйного виконання технологiчного процесу протягом тривалого часу (звичайно не менше нiж пiвзмiни). У цiй частинi об'iкта мають бути виконанi всi будiвельнi роботи, що технологiчно передують виконуваному процесовi, а також звiльненi мiсця для розташування робiтникiв, машин, будiвельних матерiалiв i конструкцiй та зони транспортування iх.
Захватка тАФ частина об'iкта, що вiдводиться при потоковому виконаннi робiт протягом певного часу.
Дiлянка тАФ це частина фронту робiт, що видiляiться для роботи протягом певного часу для ланки або одного робiтника.
У процесi зведення будинку або споруди у висоту для вiдкриття фронту робiт доводиться з допомогою риштувань мiняти рiвень робочого мiсця. При цьому простiр об'iкта умовно розчленовуiться за висотою на яруси.
Часто об'iкт будiвництва по вертикалi умовно розчленовують на технологiчнi яруси. Потреба в цьому виникаi тодi, коли за конструктивними особливостями об'iкта фронт робiт вiдкриваiться лише в процесi виконання iх.
3.4 Органiзацiя i пiдготовка будiвельного майданчика
До початку виконання основних будiвельно-монтажних процесiв при зведеннi будинкiв i споруд мають бути виконанi пiдготовчi роботи. Склад пiдготовчих робiт залежить вiд виду споруд, мiсцевих умов будiвельного майданчика, його розташування щодо оточуючого середовища; вiн забезпечуi як технiко-економiчну ефективнiсть наступного виконання основних будiвельно-монтажних процесiв, так i дотримання вимог безпеки працi та охорони навколишнього середовища.
Пiдготовчi роботи розподiляють на двi групи: позамайданчиковi i внутрiшньомайданчиковi.
До позамайданчикових робiт належать процеси будiвництва зовнiшнiх пiд'iзних дорiг до будiвельного майданчика, мереж i споруд iз забезпечення енергiiю, водою, зв'язком, спорудження за потреби виробничоi бази будiвельних органiзацiй.
До внутрiшньомайданчикових робiт, комплекс яких ще визначають як пiдготовку майданчика, належать процеси: створення геодезичноi розбивноi основи будiвлi; огороджування будiвельного майданчика; звiльнення територii вiд дерев, корчiв, валунiв; знесення будинкiв i споруд, якi не можна використати пiд час виконання основних робiт; забезпечення стокiв поверхневих та ТСрунтових вод; осушення заболочених дiлянок; улаштування тимчасових будiвель, дорiг, iнженерних мереж; створення майданчикiв для складування вантажiв та укрупнення будiвельних конструкцiй; улаштування тимчасового освiтлення. Обсяги робiт з пiдготовки майданчика визначаються в проектi виконання робiт.
Створення геодезичноi розбивноi основи. Геодезична розбивна основа служить для планового i висотного прив'язування на мiсцевостi проекту будинкiв i споруд та для геодезичного забезпечення на весь перiод будiвництва.
Геодезичну розбивну основу виконують у виглядi сiтки квадратiв розмiрами 50, 100, 200 м, осi якоi i прямокутними координатами, що визначають положення будинку або споруди на мiсцевостi. Для окремих будiвель геодезичною розбивною основою можуть бути червонi лiнii.
Для винесення будiвельноi сiтки на мiсцевiсть використовують iснуючу державну геодезичну (трiангуляцiйну) мережу.
Поздовжнi i поперечнi осi сiтки закрiплюють на мiсцевостi постiйними знаками з плановою точкою. Знаки виконують iз дерев'яних, металевих або залiзобетонних елементiв i мiцно закрiплюють у ТСрунтi. Так само фiксують i червону лiнiю.
Основнi осi будiвлi переносять на мiсцевiсть за методом прямокутних координат. Координатами беруть сусiднi осi будiвельноi сiтки, а перетин iх тАФ за нуль вiдлiку.
За наявностi червоноi лiнii прив'язування до неi здiйснюють, визначаючи кут 3 мiж основною вiссю будiвлi i червоною лiнiiю i вiдстань вiд точки А до точки О перетину основних осей.
Для детального розбивання осей будинку чи споруди паралельно ii контуру ставлять будiвельне обнесення, на яке переносять i закрiплюють основнi осi, прибиваючи до дощок цвяхи та позначаючи олiйною фарбою. Будiвельне обнесення треба встановлювати на вiдстанi не менш як 20 м вiд осей будiвлi, щоб воно зберiгалося пiд час виконання земляних робiт. Для лiнiйно-протяжних споруд (наприклад, трубопроводу) ставлять тiльки поперечне будiвельне обнесення, яке розмiщують на прямих дiлянках через 50 м, на заокруглених тАФ через 20 м, а також на всiх пiкетах i в мiсцях переломлення профiлю. Використовують для цього iнвентарнi металевi конструкцii iз труб, кутикiв тощо.
Звiльнення територii майданчика. Територiю будiвельного майданчика звiльняють вiд кущiв, дерев, валунiв, зносять будинки i споруди, якi не можна використати в перiод зведення будiвель, знiмають рослинний шар. Для звалювання дерев i корчування пнiв використовують бульдозери i трактори з трелювально-корчувальною лебiдкою, а також екскаватори iз спецiальним устаткуванням. Малi та середнi дерева дiаметром 12..25 см валять разом з корiнням. Дерева бiльш як 25 см завтовшки спочатку зрiзують на висотi 0,2. .0,3 м електричними пилками або бензо-пилками, а потiм корчують пнi. Корчування пнiв на будiвельному майданчику обов'язкове в мiсцях: розроблення котлованiв, траншей, канав; зведення насипiв висотою до 1 м для влаштування залiзничних колiй, насипiв висотою до 1,5 м для влаштування автомобiльних дорiг; виконання планувальних робiт; розмiщення трас пiдземних комунiкацiй. Для викорчовування пнiв дiаметром понад 30 см з твердих та мерзлих ТСрунтiв доцiльно користуватись пiдривним методом. Заряд закладають пiд пень у нахилений шпур на глибину 1,5..2 дiаметри пня. Масу заряду беруть З розрахунку 10..20 г вибуховоi речовини на 1 см дiаметра пня.
Дрiбнолiсся та кущi зрiзують кущорiзами або бульдозерами. Нiж бульдозера заглиблюють у рослинний шар на глибину 15..20 см, зрiзують i перемiщують кущi на вiдведенi для цього мiсця.
Габаритнi валуни (каменi), якi можна вивезти або перемiстити землерийно-транспортними засобами, вивозять у вiдвал, а негабаритнi спочатку подрiбнюють вибуховим методом, уламки вантажать екскаваторами в самоскиди i теж вивозять за межi майданчика.
Розбирання та знесення малоцiнних будинкiв i споруд здiйснюють ручним (напiвмеханiзованим), механiзованим, вибуховим або комбiнованим способами.
Для розбирання будiвель ручним та напiвмеханiзованим способами використовують вiдповiдний iнструмент: ломи, клини, вiдбiйнi молотки, лебiдки, домкрати i т. iн. Механiзоване розбирання i руйнування будинкiв i споруд здiйснюють бульдозерами, автонавантажувачами та екскаваторами, рiзними кранами з навiсним обладнанням. Вибуховим способом руйнують будiвлi або окремi iхнi конструктивнi елементи. Якщо будiвлi мають iсторичну чи архiтектурну цiннiсть, iх перемiщують на iнше мiсце.
В останнi роки в будiвельнiй практицi значно зросли увага i вимогливiсть до застосування екологiчно чистих методiв, що запобiгають забрудненню та зберiгають довколишнi середовище. Це насамперед стосуiться збереження деревноi рослинностi, поверхневого шару грунту, запобiгання забрудненню ТСрунтових вод.
Рослинний шар грунту на площi майбутньоi земляноi споруди зрiзають на глибину 15..25 см бульдозерами або автогрейдерами, збирають у вiдвали для подальшого використання з озеленення i благоустрою об'iкта, що будуiться, або на iншiй територii.
Зеленi насадження, що не пiдлягають вирубцi i пересадцi, огороджують. Дерева i чагарники, придатнi для озеленення, мають бути пересадженi i збереженi вiд пошкоджень.
Вiдведення поверхневих та ТСрунтових вод. Поверхневi води, якi утворюються вiд атмосферних опадiв i танення снiгiв, вiдводять з територii будiвельного майданчика, влаштовуючи з нагiрноi сторони майданчика водовiдвiднi канави, лотоки, обвалування або систему пiдземних дренажiв. Поверхнi будiвельного майданчика, складських i монтажних майданчикiв планують так, щоб вони мали уклони, спроможнi забезпечити вiдведення поверхневих вод.
На майданчиках з високим рiвнем ТСрунтових вод та iхнiм iнтенсивним притоком осушення ТСрунтiв доцiльно вести за допомогою вiдкритого або закритого дренажу.
Вiдкритий дренаж улаштовують у виглядi канав завглибшки до 1,5 м, що мають пологi (1:2) укоси i необхiдний для течii води уклон. В окремих випадках канави можна заповнювати дренувальними матерiалами (щебiнь, гравiй, крупний пiсок). Поздовжнiй уклон водовiдвiдних Канав та лотокiв залежить вiд рельiфу мiсцевостi i маi бути не менший нiж 0,003 %. Розмiри i методи закрiплення укосiв вибирають залежно вiд швидкостi потокiв води. Ширина водовiдвiдних канав по дну тАФ не менш як 0,5..0,6 м.
Пiдземнi закритi дренажi виконують iз застосуванням трубчастих елементiв (дрен) дiаметром 125..300 мм
Вместе с этим смотрят:
Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття
Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки
Амурський мiст
Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"
Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома