Механiзм використання коштiв Фонду соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi. Пенсiйний контракт та пенсiйна система

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ РЖМ.М.ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра тАЮФiнанси i кредиттАЭ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальноi дисциплiни тАЮСоцiальне страхуваннятАЭ

Виконала студентка

Групи Ф-10-1з сп

Максимова Ольга Геннадiiвна

Перевiрив викладач Лактiонов Ю.Г.

Кременчук 2010

Змiст

1. Використання коштiв Фонду соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi

2. Пенсiйний контракт та пенсiйна система

3. Практичне завдання

Список використаноi лiтератури

1. Використання коштiв Фонду соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi

оздоровлення пенсiйне забезпечення застрахований

Реформування економiки призвело до змiни органiзацiйно-правових форм власностi санаторно-курортних закладiв. Припинено дiяльнiсть загальнодержавноi системи реалiзацii санаторно-оздоровчих послуг. Зруйнована ранiше дiюча централiзована система управлiння санаторно-курортним комплексом.

У 2009 роцi бiльш як двi третини загальноi кiлькостi санаторно-курортних i оздоровчих закладiв в Украiнi знаходилися у приватнiй власностi, що стало однiiю з причин подорожчання вартостi послуг для населення. Суб'iкти господарювання регулюють i формують вартiсть путiвок до санаторно-курортних закладiв та санаторiiв-профiлакторiiв пiдприiмств самостiйно, виходячи iз кон'юнктури ринку.

Нинi будiвництво дитячих оздоровчих закладiв практично не ведеться, а матерiально-технiчна база iснуючих потребуi вiдновлення. Дiюча у 2009 роцi оздоровча база позамiських та санаторно-курортних закладiв при повнiй завантаженостi лiжко-мiсць у лiтнiй перiод спроможна забезпечити оздоровчими послугами лише 30 вiдс. дiтей шкiльного вiку.

Найбiльшу частку в загальному обсязi видаткiв на оздоровчi заходи займали витрати на санаторно-курортне лiкування застрахованих осiб та членiв iх сiмей: у 2007 роцi - 63,1 вiдс., у 2008 - 64,2 вiдс., у 2009 роцi - 62 вiдсотки.

Механiзм забезпечення застрахованих осiб та членiв iх сiмей санаторно-курортними путiвками врегульовано РЖнструкцiiю про санаторно-курортне лiкування, зокрема, встановлена перiодичнiсть оздоровлення застрахованих осiб, щонайменше, один раз на 2 календарнi роки, а у разi наявностi медичних показань - щорiчно.

Темпи зростання видаткiв Фонду на оздоровчi заходи i неспiвставними iз темпами зростання цiн на путiвки, що обмежуi збiльшення кiлькостi санаторно-курортних путiвок.

У 2009 роцi середня вартiсть 1 дня оздоровлення в санаторно-курортних закладах за рахунок коштiв Фонду становила, розрахунково, 101,8 грн. i зросла, порiвняно з 2007 роком, майже на третину, в той час як обсяги видаткiв на придбання санаторно-курортних путiвок зросли лише на 22 вiдсотки.

Як наслiдок, за рахунок коштiв Фонду оздоровлюiться незначне коло застрахованих осiб, а переважна iх бiльшiсть змушена оздоровлюватись самостiйно, за власнi кошти. Постiйне зростання вартостi санаторно-курортних путiвок та низький рiвень заробiтноi плати, особливо в аграрному секторi економiки, обмежують можливостi здiйснювати оздоровлення.

Середня вартiсть путiвки, що склалася у 2009 роцi, бiльш як у 4 рази перевищувала прожитковий мiнiмум для працездатноi особи на 2009 рiк та бiльш нiж удвiчi - середньомiсячну заробiтну плату (1041 грн.).

Уточненi обсяги видаткiв на санаторно-курортне лiкування були затвердженi у сумi 598 млн. грн. або на 4,1 вiдс. менше початкових. Як наслiдок, право на цей вид послуг, розрахунково, втратили майже 12 тис. застрахованих осiб.

Затвердженi бюджетом Фонду на 2009 рiк обсяги видаткiв на санаторно-курортне лiкування i вкрай недостатнiми для виконання завдань Фонду в частинi оздоровлення застрахованих осiб та членiв iх сiмей. Враховуючи визначену Фондом перiодичнiсть оздоровлення, ця сума i у шiстнадцять разiв меншою вiд необхiдноi (9,8 млрд. грн.), яка на сьогоднi i недосяжною для Фонду.

Механiзм фiнансування санаторiiв-профiлакторiiв врегульовано РЖнструкцiiю про часткове фiнансування санаторiiв-профiлакторiiв за рахунок коштiв Фонду, iх штатних нормативiв, форм фiнансовоi звiтностi та норм витрат на часткове фiнансування, затвердженою постановою правлiння Фонду вiд 04.03.2004 № 19 (далi - РЖнструкцiя про фiнансування санаторiiв-профiлакторiiв).

У 2009 роцi за рахунок коштiв Фонду частково фiнансувалися 191 санаторiй-профiлакторiй, в яких оздоровлено 164,4 тис. осiб (вiдповiдно, 69 та 70 вiдс. загальних показникiв оздоровлення в санаторiях-профiлакторiях)*. При цьому майже половина закладiв (45,6 вiдс.), з тих, якi фiнансувалися, знаходиться на територii Донецькоi, Днiпропетровськоi та Луганськоi областей, в них оздоровлено 42,6 вiдс. загальноi чисельностi оздоровлених осiб.

За даними статбюлетеня Держкомстату "Санаторно-курортне лiкування, органiзований вiдпочинок та туризм в Украiнi" (за 2005-2006 роки) у 2009 роцi в краiнi налiчувалося 277 санаторiiв-профiлакторiiв, в яких оздоровлено 236 тис. осiб.

У 2009 роцi у Вiнницькiй, Тернопiльськiй та Черкаськiй областях за рахунок коштiв Фонду частково фiнансувалися всi дiючi в цих регiонах санаторii-профiлакторii, у Чернiвецькiй - жоден з 4 дiючих, у 8 регiонах вiдсоток закладiв, якi фiнансувалися за рахунок коштiв Фонду, коливався вiд 64 вiдс. - у Днiпропетровськiй областi до 90 вiдс. - у Харкiвськiй областi.

РЖз загальноi кiлькостi санаторiiв-профiлакторiiв, що фiнансувалися Фондом, 56 вiдс. становили заклади пiдприiмств рiзноi форми власностi, решта - санаторii-профiлакторii вищих навчальних закладiв та профтехучилищ.

Кiлькiсть санаторiiв-профiлакторiiв, якi частково фiнансуються Фондом, у 2009 роцi, порiвняно з 2007, зменшилася на 12 вiдс., оздоровлених у них громадян - на 4,8 вiдсотка.

Фактичнi видатки у 2009 роцi на часткове фiнансування санаторiiв-профiлакторiiв за рахунок коштiв Фонду склали 90 млн. грн. або 98,9 вiдс. уточнених кошторисних призначень. Залишилися невикористаними 2,4 млн. грн., що свiдчить про недолiки у плануваннi коштiв на зазначену мету.

За кошти Фонду здiйснюються видатки на органiзацiю харчування, лiкування та культурне обслуговування застрахованих осiб, проведення медичних консультацiй спецiалiстами, оплату працi, пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв санаторiiв-профiлакторiiв, оплату послуг та iнших видаткiв. За рахунок власних коштiв пiдприiмств - будiвництво, ремонт примiщення та обладнання i господарське утримання санаторiiв-профiлакторiiв (опалення, освiтлення, прибирання територii i примiщень, охорона, водопостачання тощо).

Середнi витрати Фонду на одну оздоровлену особу в санаторii-профiлакторii у 2009 роцi коливалася вiд 438 грн. в Запорiзькiй областi до 743 грн. в Кiровоградськiй, при середньому показнику по Украiнi 548 гривень.

Норми витрат на харчування, лiкування та культурне обслуговування осiб, проведення медичних консультацiй спецiалiстами затверджуються правлiнням Фонду i у 2009 роцi становили: на харчування - до 16 грн.; лiкування - до 3 грн.; культобслуговування з урахуванням витрат на пiдготовку кадрiв, оплату послуг та iнших видаткiв - до 0,5 грн. на один людино-день; проведення медичних консультацiй спецiалiстами - до 1 грн. на одну путiвку.

При наданнi послуг застрахованим особам окремi заклади, за вiдсутностi належного контролю з боку Фонду, не дотримувалися вимог РЖнструкцii про фiнансування санаторiiв-профiлакторiiв.

Зокрема, здiйснювали свою дiяльнiсть i фiнансувалися за рахунок коштiв Фонду, не маючи лiцензii МОЗ Украiни на право провадження медичноi практики i акредитацiйного сертифiкату.

Окремi заклади не встановлювали перерви мiж заiздами для проведення санiтарноi обробки примiщень санаторiiв-профiлакторiiв.

Як вже зазначалося, на сьогоднi законодавчо не визначенi основнi засади оздоровлення та вiдпочинку дiтей, не врегульованi питання щодо повноважень у цiй сферi державних i мiсцевих органiв виконавчоi влади. Не затвердженi державнi стандарти та державнi соцiальнi нормативи забезпечення дiтей органiзованими формами вiдпочинку та оздоровлення, розробка яких, згiдно з Державною програмою вiдпочинку та оздоровлення дiтей на перiод до 2010 року, передбачалась у 2007 роцi (вiдповiдальний - Мiнсiм'ямолодьспорт).

Питаннями оздоровлення дiтей опiкуються мiсцевi органи влади, Мiнпрацi, Мiносвiти, Мiнсiм'ямолодьспорт, Мiнiстерство аграрноi полiтики. Фiнансування оздоровлення пiльгових категорiй дiтей здiйснюiться з державного i з мiсцевих бюджетiв.

За рахунок коштiв Фонду передбачено часткове фiнансування утримання дитячих оздоровчих таборiв.

Механiзм оздоровлення дiтей визначено Порядком часткового фiнансування оздоровлення дiтей у дитячих оздоровчих закладах за рахунок коштiв Фонду соцiального страхування з тимчасовоi втрати працездатностi.

У 2009 роцi за рахунок коштiв Фонду на часткове фiнансування оздоровлення дiтей у дитячих оздоровчих закладах використано 112,5 млн. гривень.

Порiвняно з 2007 роком обсяг цих видаткiв збiльшився на 11,1 вiдс, але кiлькiсть оздоровлених дiтей за рахунок коштiв Фонду зменшилась на 13,3 вiдсотка. Зазначене, у першу чергу, пов'язано iз щорiчним зростанням вартостi путiвок до дитячих оздоровчих закладiв, фiнансовим станом пiдприiмств та неможливiстю батькiв здiйснити доплату до iх повноi вартостi.

Частина вартостi путiвки, оплачена за рахунок коштiв Фонду, у 2009 роцi збiльшилася порiвняно з 2007 на 28 вiдс. i становила 330,2 гривень. В розрiзi регiонiв середня вартiсть путiвки коливалась вiд 552 грн. у Закарпатськiй областi до 1482 грн. в Автономнiй Республiцi Крим.

Вiдповiдно до роздiлу 2 Порядку фiнансування оздоровлення дiтей часткове фiнансування оздоровлення дiтей у дитячих оздоровчих закладах здiйснюiться:

- шляхом перерахування вiддiленнями Фонду коштiв безпосередньо дитячому оздоровчому закладу або його власнику (засновнику) на пiдставi укладеного мiж ними договору про часткове фiнансування оздоровлення дiтей та заявок страхувальникiв. У 2009 роцi таким чином спрямовано 46,1 вiдс. коштiв Фонду, призначених на цю мету;

- шляхом перерахування вiддiленнями Фонду коштiв страхувальнику, який самостiйно здiйснюi закупiвлю путiвок до дитячого оздоровчого закладу, включеного до перелiку закладiв, на пiдставi заявок та у межах кошторису. У 2006 роцi таким чином спрямовано 19,5 вiдс. коштiв Фонду;

- шляхом перерахування вiддiленнями Фонду коштiв профспiлковiй органiзацii, яка самостiйно здiйснюi закупiвлю путiвок до дитячого оздоровчого закладу, включеного до перелiку закладiв, на пiдставi укладеного мiж ними договору про часткове фiнансування за рахунок коштiв Фонду. У 2009 роцi таким чином спрямовано 34,4 вiдс. коштiв Фонду.

Як свiдчить аудит, використання коштiв Фонду на часткове фiнансування дитячих оздоровчих закладiв супроводжувалося прийняттям необТСрунтованих управлiнських рiшень.

Починаючи з 2007 року, в порядку експерименту, рiшеннями правлiння Фонду щорiчно, на пiдставi звернення правлiння Севастопольського мiського вiддiлення Фонду надаiться дозвiл, на закупiвлю путiвок до дитячих оздоровчих закладiв АР Крим iз стовiдсотковою оплатою iх вартостi за рахунок коштiв Фонду з вiдшкодуванням застрахованими особами 10 вiдс. вартостi путiвок. За таких умов у м. Севастополi щорiчно оздоровлюiться понад 1,5 тис. дiтей. Всього за цей перiод витрачено близько 5 млн. грн. коштiв Фонду (у 2009 роцi - 2,1 млн. грн.) понад середнi норми покриття витрат Фондом (40 вiдс. вартостi путiвки). Водночас для запровадження такого експерименту по м. Севастополь немаi економiчних пiдстав. У 2009 роцi середня заробiтна плата штатних працiвникiв у м. Севастополь складала 1005 грн. або 96,5 вiдс. загального рiвня та перевищувала середню заробiтну плату штатних працiвникiв у 20 областях Украiни.

Використання коштiв Фонду на часткове фiнансування дитячих оздоровчих закладiв супроводжувалося прийняттям необТСрунтованих управлiнських рiшень. Запровадження Фондом експерименту в м. Севастополi щодо оплати за рахунок коштiв Фонду 90 вiдсоткiв вартостi дитячих путiвок поставило в нерiвнi умови сiм'i застрахованих осiб з дiтьми iнших регiонiв краiни.

2. Пенсiйний контракт та пенсiйна система

Принципово новим для нашоi держави напрямом розвитку пенсiйного забезпечення i поiднання державного i приватного (недержавного) пенсiйного забезпечення. Важливу частину реформи загальнодержавноi пенсiйноi системи складаi приватне, або недержавне, пенсiйне забезпечення, яке функцiонуi у багатьох державах свiту.

Реформування пенсiйноi системи, окрiм соцiальних та економiчних, викликане певними правовими факторами. Майновий обiг поступово переходить до приватноправових вiдносин iз iх диспозитивнiстю, свободою договору, юридичною рiвнiстю та самостiйною майновою вiдповiдальнiстю субтАЩiктiв таких вiдносин. Наповнюються новим змiстом i трансформуються цивiльно-правовi iнститути. Особливо чiтко це можна спостерiгати на прикладi правового статусу i вiдносин мiж субтАЩiктами недержавного пенсiйного забезпечення.

Основним законом, що регулюi вiдносини з недержавного пенсiйного забезпечення, в тому числi мiж недержавним пенсiйним фондом, його вкладниками та учасниками, i Закон Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» вiд 09 липня 2003 року. Сьогоднi в Украiнi недержавне пенсiйне забезпечення у повнiй мiрi здiйснюiться через недержавнi пенсiйнi фонди (далi тАФ НПФ). Учасники i вкладники НПФ i, беззаперечно, одними з основних субтАЩiктiв недержавного пенсiйного забезпечення. Окрiм того, що вони беруть безпосередню участь у здiйсненнi недержавного пенсiйного забезпечення, категорii вкладникiв та учасникiв i визначальними при вiднесеннi НПФ до того чи iншого виду i при окресленнi правового статусу НПФ в цiлому. Незважаючи на це, в Украiнi питання правового регулювання вiдносин мiж субтАЩiктами недержавного пенсiйного забезпечення, та й узагалi всього комплексу цивiльно-правових вiдносин у сферi недержавного пенсiйного забезпечення залишаiться не розробленим, у бiльшостi джерел висвiтлюються економiчнi питання, що може спричинити певнi непорозумiння i в практичнiй дiяльностi субтАЩiктiв недержавного пенсiйного забезпечення.

Цим зумовлена актуальнiсть i нагальнiсть зтАЩясування багатьох питань, якi стосуються вiдносин i договорiв, що iх опосередковують, мiж НПФ, вкладниками та учасниками.

Враховуючи специфiку недержавного пенсiйного забезпечення, для повноти дослiдження нами спершу буде розкрито поняття, що використовуються: НПФ, учасник, вкладник.

Не зупиняючись детально на пiдходах до визначення НПФ, зазначимо лише, що в Украiнi iсторично НПФ утворювалися у виглядi однорiвневоi (унiтарноi) фiнансовоi установи, в рамках якоi виконувалися всi функцii недержавного пенсiйного забезпечення, у тому числi укладання пенсiйних договорiв (контрактiв). З прийняттям Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» Украiна перейшла до багаторiвневоi системи недержавного пенсiйного забезпечення, у якiй поряд iз НПФ чiльне мiсце займають особи, якi надають послуги НПФ, i виконують частину його функцiй тАФ адмiнiстратор, особа, яка здiйснюi управлiння активами, зберiгач.

Сьогоднi в Украiнi iснуi законодавче визначення недержавного пенсiйного фонду тАФ це юридична особа, створена вiдповiдно до Закону, яка маi статус неприбутковоi органiзацii (непiдприiмницького товариства), функцiонуi та провадить дiяльнiсть виключно з метою накопичення пенсiйних внескiв на користь учасникiв пенсiйного фонду з подальшим управлiнням пенсiйними активами, а також здiйснюi пенсiйнi виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку (ст. 1 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ»). Таким чином, НПФ:

1) i юридичною особою, яка маi статус неприбутковоi органiзацii (непiдприiмницького товариства);

2) провадить дiяльнiсть виключно з метою накопичення пенсiйних внескiв на користь учасникiв пенсiйного фонду;

3) забезпечуi управлiння накопиченими пенсiйними активами;

4) забезпечуi здiйснення пенсiйних виплат учасникам.

Згiдно зi ст. 1 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» учасник НПФ тАФ фiзична особа, на користь якоi сплачуються пенсiйнi внески до НПФ. Ч. 1 ст. 7 Закону конкретизуi це визначення: учасником визнаiться особа, на користь якоi сплачуються пенсiйнi внески i яка маi право або набуде право на одержання пенсiйних виплат з такого фонду.

Фактично можна видiлити двi категорii учасникiв:

1) особи, якi ще не досягли пенсiйного вiку та перебувають у пенсiйному фондi на етапi накопичення внескiв; правовi вiдносини мiж учасником i вкладником iснують у формi пенсiйного контракту;

2) особи, якi вже досягли пенсiйного вiку, отримують iз пенсiйного фонду виплати, та вправi додатково здiйснювати внески на власну користь; правовi вiдносини мiж учасником i вкладником iснують у формi договору про виплату пенсii на визначений строк та додатково тАФ у випадку продовження сплати пенсiйних внескiв тАФ у формi пенсiйного контракту.

Учасниками фонду можуть бути громадяни Украiни, iноземцi та особи без громадянства.

Основними принципами недержавного пенсiйного забезпечення учасникiв НПФ i:

1) добровiльнiсть участi особи у будь-якому НПФ, неможливiсть обмеження прав фiзичних осiб на самостiйну участь у будь-якому пенсiйному фондi юридичною-особою роботодавцем, обтАЩiднанням юридичних чи фiзичних осiб;

2) можливiсть участi у кiлькох НПФ за власним вибором;

3) можливiсть у будь-якому пенсiйному фондi бути одночасно учасником i вкладником такого фонду.

Вкладник НПФ тАФ особа, яка сплачуi пенсiйнi внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштiв до НПФ вiдповiдно до умов пенсiйного контракту. Перелiк осiб, якi можуть бути учасниками НПФ, зазначений у абзацi 2 ч. 2 ст. 7 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ»: вкладником фонду може бути сам учасник фонду, подружжя, дiти, батьки, роботодавець учасника фонду або професiйне обтАЩiднання, членом якого i учасник фонду.

Основним договором, який визначаi вiдносини НПФ i вкладника, i пенсiйний контракт. Вiдповiдно до статей 1 та 55 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» пенсiйний контракт тАФ це договiр мiж пенсiйним фондом та його вкладником, який укладаiться вiд iменi пенсiйного фонду адмiнiстратором та згiдно з яким здiйснюiться недержавне пенсiйне забезпечення учасника або кiлькох учасникiв фонду. Розглянемо цивiльно-правовi ознаки пенсiйного контракту.

Пенсiйний контракт i договором мiж НПФ i вкладником, згiдно з яким здiйснюiться недержавне пенсiйне забезпечення учасникiв, вказаних вкладником. Пенсiйний контракт i довiрчим правочином, оскiльки передбачаi, що вкладники передають грошовi кошти до пенсiйного фонду Влна довiруВ», довiряючи вибiр особи, яка буде здiйснювати управлiння цими коштами.

Пенсiйний контракт вiдрiзняiться вiд iнших цивiльно-правових договорiв, у тому числi вiд договорiв про надання фiнансових послуг.

На вiдмiну вiд депозитних договорiв, пенсiйний контракт передбачаi приймання коштiв Влна довiруВ». НПФ i особа, що здiйснюi управлiння активами, зобовтАЩязанi дотримуватися встановлених законодавством i договором про управлiння активами обмежень щодо розпорядження цими коштами, тодi як банк за депозитним договором здiйснюi розпорядження коштами, внесеними на депозит, за власним розсудом. Власником коштiв, унесених на депозит, i банк, тодi як власником коштiв, внесених згiдно з пенсiйним контрактом, i учасник. Крiм того, за пенсiйним контрактом ризики неотримання iнвестицiйного прибутку несе i учасник, цей прибуток не i заздалегiдь визначеним, а за депозитним договором ризик вiд можливих збиткiв при розмiщеннi коштiв депонента несе сам банк, i в договорi визначаiться фiксований процент, який отримаi депонент. Як правило, пенсiйний контракт i довгостроковим договором, тодi як депозитний договiр укладаiться на бiльш короткi строки. Пiсля закiнчення дii пенсiйного контракту учасник може отримати внесенi пенсiйнi кошти лише шляхом пенсiйних виплат, тобто пенсiйний контракт маi чiтко визначене цiльове призначення тАФ недержавне пенсiйне забезпечення, водночас пiсля закiнчення строку дii депозитного договору чи у разi його дострокового розiрвання депоненту повертаються внесенi ним кошти.

Пенсiйний контракт вiдмiнний i вiд договору позики (що i правовою основою депозитноi операцii), оскiльки кошти учасника передаються НПФ лише в управлiння, а не у власнiсть. Крiм того, обовтАЩязок повернення коштiв при позицi i безумовним, тодi як пенсiйнi виплати здiйснюються лиши при настаннi пенсiйних пiдстав. РЖ нарештi, при позицi сума, що пiдлягаi поверненню може бути визначена заздалегiдь, нехай навiть з процентами, тодi як точно передбачити, яку суму отримаi при виплатi учасник НПФ, i неможливо.

Досить часто пенсiйний контракт називають страховим договором або формою страхового договору, що не вiдповiдаi сутi цих договорiв. У юридичнiй лiтературi ведуться дискусii про характернi ознаки страхового договору (його мету, характер подii, передбаченоi договором), про юридичну природу особистого страхування, у тому числi пенсiйного страхування. Хоча мiж рiзними видами страхування i iснуi певна рiзниця, усi вони мають одну мету тАФ вiдшкодування страхувальнику тiii шкоди, яку вiн понiс вiдповiдно до передбаченого за договором випадку. Наприклад, О.С. Йоффе, iднiсть договору страхування вбачав у тому, що Влвсi види страхування слугують iдинiй метi: вiдшкодуванню майнових втрат, що раптово виникають, шляхом iх розподiлу мiж якомога бiльшим колом субтАЩiктiвВ».

Договiр страхування вiдноситься до алеаторних (ризикових) договорiв. Згiдно з теорiiю цивiльного права специфiка алеаторних договорiв полягаi в тому, що залежно вiд настання чи ненастання встановленоi обставини виграi одна сторона, а програi iнша. У наукових працях зi страхового права зазначаiться, що ВлзобовтАЩязання зi страхування i неможливим без страхового ризику, який i необхiдною умовою. Умова про страховий ризик не встановлюiться сторонами зобовтАЩязання, а визначаiться iмперативними нормами закону, внаслiдок чого страховий ризик набуваi значення обовтАЩязкового елемента будь-якого зобовтАЩязання зi страхуваннятАж Елемент ризику, який бере на себе кожна зi сторiн у ризиковому договорi, полягаi у вiрогiдностi того, що чи один, чи другий контрагент фактично отримаi зустрiчне задоволення меншого обсягу, нiж ним самим наданоВ».

Також у лiтературi звертаiться увага на те, що для договорiв страхування досить характерним i втручання публiчного начала, при цьому на рiзних етапах розвитку вiдповiдних вiдносин тАФ вiд укладання договору i до виконання зобовтАЩязання основною фiгурою тАФ страховиком. У всьому цьому проявляiться особливий iнтерес з боку держави до страхових вiдносин, що тягне за собою досить жорстке iх регулювання. Вказана тенденцiя i характерною як для страхування, так i для недержавного пенсiйного забезпечення.

Отже, серед подiбних ознак договору страхування i пенсiйного контракту можна назвати наступнi:

- послуги, що надаються в рамках цих договорiв, i фiнансовими послугами;

- поiднання приватно - правових i публiчно-правових начал у правовому регулюваннi цих договорiв.

Однак цi ознаки не можуть бути визначальними для ототожнення договору страхування i пенсiйного контракту, адже проникнення елементiв публiчного права маi мiсце у бiльшiсть договорiв за участю субтАЩiктiв пiдприiмницькоi дiяльностi. Пенсiйний контракт не маi яскраво вираженого страхового характеру: пенсiйнi пiдстави, на вiдмiну вiд страхових, так чи iнакше настануть, а пенсiйнi виплати не можна прирiвнювати до страхового вiдшкодування.

Однiiю стороною пенсiйного контракту i НПФ, вiд iменi якого дii адмiнiстратор, iншою тАУ вкладник, яким може бути як фiзична, так i юридична особа. Пенсiйний контракт i договором на користь третьоi особи. Вiн укладаiться на користь учасника чи учасникiв НПФ, якi визначенi в контрактi. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 636 Цивiльного кодексу (далi тАФ ЦК) Украiни договором на користь третьоi особи i договiр, у якому боржник зобовтАЩязаний виконати свiй обовтАЩязок на користь третьоi особи, яка встановлена або не встановлена у договорi. Пенсiйний контракт i договором на користь третьоi особи, але з певними особливостями, що випливають iз Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» i сутi вiдносин мiж сторонами.

По-перше, третi особи, на користь яких укладаiться пенсiйний контракт, виступають учасниками НПФ. За субтАЩiктним складом третiми особами за пенсiйним контрактом можуть бути лише фiзичнi особи. Слiд мати на увазi, що не будь тАУ яка особа може стати вигодонабувачем за пенсiйним контрактом, ця особа повинна бути повтАЩязана iз вкладником певними родинними або трудовими вiдносинами, або вiдносинами членства. По вiдношенню до вкладника вигодонабувачами (тобто учасниками) можуть бути: сам вкладник, подружжя, дiти, батьки, працiвники або члени професiйного обтАЩiднання, якщо вкладником i професiйне обтАЩiднання (ч. 2 ст. 7 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ»). Встановлення учасникiв НПФ у пенсiйному контрактi вiдбуваiться в обовтАЩязковому порядку, тому що вiдповiдно до абз. 3 ч. 1 ст. 56 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» паспортнi данi та iдентифiкацiйний номер учасника i iстотною умовою пенсiйного контракту. Кiлькiсний i персональний склад учасникiв визначаiться самим вкладником. Крiм того, за пенсiйним контрактом вкладник i вигодонабувач можуть поiднуватися в однiй особi тАФ це коли вкладник сплачуi пенсiйнi внески на власну користь.

По-друге, виконання пенсiйного контракту з боку НПФ може вимагати i вкладник, i учасник. Наприклад, вкладник може вимагати надання йому певноi iнформацii, здiйснення недержавного пенсiйного забезпечення учасникiв. Учасник при настаннi пенсiйного вiку може вимагати здiйснення пенсiйним фондом недержавного пенсiйного забезпечення, що i обовтАЩязком фонду за пенсiйним контрактом. Крiм того, учасник може вимагати виконання iнших обовтАЩязкiв НПФ: ведення персонiфiкованого облiку учасника, надання iнформацii про стан його iндивiдуального рахунку, надання iншоi iнформацii згiдно з Законом i пенсiйним контрактом.

По-третi, сторони, тобто НПФ i вкладник, можуть розiрвати або змiнити договiр без згоди учасника (учасникiв), навiть якщо учасник у тiй чи iншiй формi виявив намiр скористатися правом на недержавне пенсiйне забезпечення, що надаiться йому за пенсiйним контрактом. Зокрема, вiдповiдно до ч. 3 ст. 58 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» вкладник може прийняти рiшення про замiну пенсiйного фонду, що згiдно з п. 6 ч. 2 ст. 58 Закону тягне за собою закiнчення дii пенсiйного контракту. Законом не встановлено обовтАЩязку вкладника отримувати згоду на припинення пенсiйного контракту. Зрештою, це i недоцiльним i спричинило б гальмування розвитку недержавного пенсiйного забезпечення, адже бiльшiсть вкладникiв НПФ i юридичнi особи, якi добровiльно за власнi кошти сплачують внески на користь працiвникiв. Крiм того, вкладник маi право замiнювати вигодонабувачiв, наприклад, у звтАЩязку з припиненням iх родинних, трудових вiдносин чи вiдносин членства.

По-четверте, вкладник не маi права скористатися правом учасника, навiть якщо учасник вiдмовився вiд свого права, адже право учасника на недержавне пенсiйне забезпечення нерозривно повтАЩязане з особою учасника, i ним не може скористатися вкладник, яким може бути не тiльки фiзична, але й юридична особа.

Пенсiйний контракт i двостороннiм договором, адже права та обовтАЩязки мають обидвi сторони договору. Вiдповiдно до укладеного мiж НПФ i вкладником пенсiйного контракту адмiнiстратор вiд iменi пенсiйного фонду зобовтАЩязуiться:

1) здiйснювати недержавне пенсiйне забезпечення учасника (учасникiв) фонду на умовах, визначених законодавством, пенсiйною схемою та пенсiйним контрактом;

2) забезпечувати ведення персонiфiкованого облiку учасникiв фонду;

3) надавати учаснику фонду iнформацiю про стан його iндивiдуального пенсiйного рахунку;

4) забезпечувати вiдшкодування в установленому законом порядку учасникам фонду збиткiв, завданих унаслiдок порушення законодавства та умов пенсiйного контракту;

5) дотримуватися i забезпечувати дотримання законних iнтересiв вкладникiв та учасникiв пенсiйного фонду, не розголошувати iнформацiю про умови пенсiйного контракту та розмiр пенсiйних коштiв, якi належать учаснику фонду, крiм випадкiв, передбачених законом;

6) виконувати i забезпечувати виконання iнших обовтАЩязкiв, визначених пенсiйним контрактом, цим Законом та iншими нормативно-правовими актами з питань недержавного пенсiйного забезпечення.

Вкладник фонду за пенсiйним контрактом зобовтАЩязуiться:

1) сплачувати на користь учасника (учасникiв) фонду пенсiйнi внески у порядку, встановленому законодавством, пенсiйною схемою та пенсiйним контрактом;

2) вiдшкодовувати пенсiйному фонду збитки, завданi внаслiдок порушення вкладником фонду умов законодавства, пенсiйноi схеми та пенсiйного контракту;

3) виконувати iншi умови, визначенi пенсiйним контрактом.

ОбовтАЩязкам однiii iз сторiн вiдповiдають права iншоi сторони.

Пенсiйний контракт i оплатним, тому що за цим договором учасник за певних. Визначених законодавством умов, набуваi права вимагати не тiльки пенсiйнi внески, а й прибуток вiд iнвестування пенсiйних коштiв. Але iнвестицiйний прибуток не i фiксованим, а змiнним упродовж усього строку дii пенсiйного контракту, тому його розмiр не визначаiться у пенсiйному контрактi.

Як це випливаi iз ч. 1 ст. 58 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ», пенсiйний контракт i консенсуальним договором, тому що момент досягнення згоди за всiма iстотними умовами спiвпадаi iз моментом виникнення правовiдносин мiж субтАЩiктами цих правовiдносин. ЗобовтАЩязання мiж сторонами за пенсiйним контрактом виникаi з моменту пiдписання пенсiйного контракту. Це означаi, що з цього моменту кожна iз сторiн маi право вимагати виконання обовтАЩязкiв iншою стороною, зокрема НПФ маi право вимагати сплати пенсiйних внескiв вкладником в порядку i на умовах, встановлених пенсiйним контрактом.

Ст. 56 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» визначаi iстотнi умови пенсiйного контракту, а саме:

1) паспортнi данi вкладника фонду та його iдентифiкацiйний номер Державного реiстру фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обовтАЩязкових платежiв (якщо вкладником i фiзична особа) або повне найменування, мiсцезнаходження (юридична адреса) постiйно дiючого органу управлiння, реiстрацiйнi та банкiвськi реквiзити вкладника фонду (якщо вкладником i юридична особа);

2) паспортнi данi учасника фонду та його iдентифiкацiйний номер Державного реiстру фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обовтАЩязкових платежiв;

3) посилання на обрану вкладником фонду пенсiйну схему;

4) строк дii пенсiйного контракту, умови його змiни та розiрвання;

5) порядок розрахункiв мiж пенсiйним фондом та учасником фонду у разi дострокового розiрвання пенсiйного контракту або лiквiдацii пенсiйного фонду;

6) права, обовтАЩязки, вiдповiдальнiсть сторiн та порядок розвтАЩязання спорiв;

7) розмiр пенсiйних внескiв та умови його змiни.

У пенсiйному контрактi також можуть бути зазначенi iншi умови за згодою сторiн.

Пенсiйний контракт i строковим договором. У ч. 2 ст. 58 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» визначено пiдстави припинення дii пенсiйного контракту.

Отже, за пенсiйним контрактом одна сторона (вкладник) зобовтАЩязуiться у встановленi контрактом строки та порядку здiйснювати пенсiйнi внески до НПФ i виконувати iншi умови пенсiйного контракту, а друга сторона (НПФ) зобовтАЩязуiться забезпечити адмiнiстрування, управлiння i зберiгання цих внескiв та здiйснення на умовах, встановлених законом, пенсiйних виплат особi (особам), визначеним у пенсiйному контрактi (учасникам).

Договором, який опосередковуi вiдносини iз учасником на етапi пенсiйних виплат i договiр про виплату пенсii на визначений строк. Власне, ним регулюються взаiмовiдносини НПФ i учасника щодо одного iз виду пенсiйних виплат тАФ пенсii на визначений строк, тому що одноразова пенсiйна виплата не потребуi укладення договору. За визначенням, пенсiя на визначений строк тАФ це пенсiйнi виплати, що здiйснюються перiодично протягом визначеного строку у порядку та у випадках, визначених Законом Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ».

Сторонами договору про виплату пенсii на визначений строк, на вiдмiну вiд пенсiйного контракту, i НПФ i учасник, який набуваi статусу отримувача пенсii. Цей договiр укладаiться у письмовiй формi, i двостороннiм, консенсуальним. РЖстотними умовами договору про виплату пенсii на визначений строк згiдно зi ст. 64 Закону Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ» i:

1) повне найменування пенсiйного фонду та адмiнiстратора, який здiйснюватиме виплату пенсii, адреса, банкiвськi реквiзити, дата i номер свiдоцтва про державну реiстрацiю;

2) паспортнi данi учасника фонду та його iдентифiкацiйний номер Державного реiстру фiзичних осiб - платникiв податкiв та iнших обов'язкових платежiв;

3) тарифи адмiнiстративних витрат, пов'язаних з виконанням зобов'язань за таким договором;

4) обраний пенсiйний вiк учасника фонду;

5) умови, перiодичнiсть та тривалiсть виплати пенсii на визначений строк;

6) права i обов'язки сторiн договору;

7) вiдповiдальнiсть сторiн договору за невиконання або неналежне виконання умов договору;

8) порядок змiни та розiрвання договору;

9) порядок розрахунку залишку належних учаснику фонду пенсiйних коштiв у разi змiни або розiрвання договору;

10) порядок надання iнформацii.

Договiр може мiстити iншi умови за згодою сторiн.

Отже, договором, який регламентуi вiдносини мiж вкладником та НПФ, i пенсiйний контракт. Пенсiйний контракт, як це випливаi з аналiзу норм ЦК Украiни, i договором на користь третьоi особи тАФ учасника (учасникiв) тАФ iз певними особливостями, встановленими Законом Украiни ВлПро недержавне пенсiйне забезпеченняВ». Договором, який опосередковуi вiдносини iз учасником (отримувачем пенсii) на етапi пенсiйних виплат, i договiр про виплату пенсii на визначений строк. Правовi вiдносини у сферi недержавного пенсiйного забезпечення не обмежуiться розглянутими, адже iснують ще, наприклад, договiрнi вiдносини мiж НПФ та вiдповiдно адмiнiстратором, особою, що здiйснюi управлiння активами, зберiгачем, якi також потребують детального вивчення.

НПФ, вкладники та учасники i якiсно новими для Украiни субтАЩiктами права. Враховуючи важливе мiсце цих субтАЩiктiв у системi недержавного пенсiйного забезпечення, правова регламентацiя вiдносин мiж ними повинна ТСрунтуватися на глибоких теоретичних розробках. Це сприятиме ефективному функцiонуванню третього рiвня пенсiйноi системи в Украiнi.

3. Практичне завдання

Марченко маi загальний трудовий стаж 9 рокiв. РЗi заробiтна платня нарахована протягом останнiв шести мiсяцiв з 1 квiтня по 30 вересня включно 2009 року дорiвнювала 33780 грн. На пiдприiмствi птАЩятиденний робочий тиждень. 2 жовтня Марченко звiльнили з роботи у звтАЩязку з поновленням на роботi працiвника, який ранiше виконував цi обовтАЩязки. У цей же день у неi був гiпертонiчний криз, через що була викликана тАЮшвидка допомогатАЭ, яка госпiталiзувала працiвницю. Курс стацiонарного лiкування тривав 21 день i пiсля цього вона ще лiкувалася амбулаторно 2 днi. Пiсля закiнчення лiкування М. звернулася до адмiнiстрацii пiдприiмства про оплату листкiв тимчасовоi непрацездатностi. У такiй оплатi iй було вiдмовлено, через те, що коли вона захворiла був уже виданий наказ про звiльнення, з яким М була ознайомленаю. Який порядок виплати допомоги в разi тимчасовоi непрацездатностi? Чи правомiрнi дii адмiнiстрацii? Обчислiть розмiр допомоги.

Одним iз п'яти видiв загальнообов'язкового державного соцiального страхування i страхування у зв'язку з тимчасовою втратою пра

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании