Система управлiння охороною працi на пiдприiмствi
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Запорiзький нацiональний технiчний унiверситет
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З дисциплiни ВлОхорона працiВ»
Виконав: Ширмер О.О.
2011р.
Змiст
В· Мiсце, роль, функцiональнi обовтАЩязки посадових осiб пiдприiмства в системi управлiння охороною працi на пiдприiмствi (СУОП)
В· Аналiз потенцiйних небезпек та заходи для забезпечення безпеки щодо технiчного обслуговування та ремонту автомобiлiв.
В· Вибiр джерела фiнансування та розрахунок витрат на праце охороннi заходи.
В· Загальнi заходи та засоби нормалiзацii параметрiв мiкроклiмату в примiщеннях для ремонту та обслуговуванню автотракторноi технiки.
Задача
Список використаноi лiтератури
Мiсце, роль, функцiональнi обовтАЩязки посадових осiб пiдприiмства в системi управлiння охороною працi на пiдприiмствi (СУОП)
Загальнi положення
Охорона працi - це система правових, соцiально економiчних, органiзацiйно-технiчних, санiтарно-гiгiiнiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження здоровтАЩя i працездатностi людини в процесi працi. Ефективним методом органiзацii охорони працi на пiдприiмствi i системний пiдхiд, тобто об'iднання розрiзнених заходiв з охорони працi в iдину систему цiлеспрямованих дiй на всiх рiвнях i стадiях управлiння виробництвом шляхом створення i забезпечення функцiонування системи управлiння охороною працi.
Система управлiння охороною працi (СУОП) - це сукупнiсть взаiмопов'язаних органiв управлiння пiдприiмством /пiдроздiлом/, якi на пiд ставi комплексу нормативноi документацii проводять цiлеспрямовану, планомiрну дiяльнiсть по здiйсненню вiдповiдних функцiй i методiв управлiння трудовим колективом з метою виконання поставлених завдань i заходiв з охорони працi. Створення СУОП здiйснюiться шляхом послiдовного визначення мети роботи об"iкта i органiв управлiння, завдань i заходiв з охорони працi, функцiй i методiв управлiння, побудови органiзацiйноi структури управлiння, складання органiзацiйно-методичноi документацii.
Метою управлiння охороною працi i збереження здоров"я i працездатностi людини в процесi працi, полiпшення виробничого побуту, попередження травматизму i профзахворювання.
ОбтАЩiктом управлiння охороною працi i дiяльнiсть структурних пiдроздiлiв, функцiональних служб i всього колективу пiдприiмства по забезпеченню здорових i безпечних умов працi на робочих мiсцях, виробничих дiлянках i пiдприiмствi в цiлому.
Управлiння охороною працi здiйснюють: на пiдприiмствi керiвник, виробничих дiлянках i в службах - керiвники вiдповiдних пiдроздiлiв i служб. Керiвник забезпечуi функцiонування СУОП на пiдприiмствi.
Органiзацiйно-методичну роботу по управлiнню охороною працi, органiзацiю i контроль за функцiонуванням СУОП на пiдприiмствi i в усiх структурних пiдроздiлах здiйснюi служба охорони працi, яка пiдпорядкована безпосередньо керiвнику пiдприiмства.
Нормативною базою СУОП i: Нацiональна програма полiпшення стану безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища, Закон Украiни "Про охорону працi", постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, Кодекс законiв про працю Украiни, iншi законодавчi нормативнi документи /дiючi стандарти, правила, положення, iнструкцii/, постанови i вказiвки Держнаглядохоронпрацi.
Завдання управлiння охороною працi.
Управлiння охороною працi повинно здiйснюватися на всiх стадiях життiвого циклу пiдприiмства : при науково-дослiдних, проектних, будiвельних, монтажних, налагоджувальних роботах, пiд час експлуатацii, а також при ремонтних i демонтажних роботах на всiх етапах виробничоi дiяльностi. Виходячи з цього визначаються вiдповiднi завдання управлiння охороною працi, встановлюiться мета управлiння по кожному завданню, /пiдроздiл або функцiональна служба, вiдповiдальна за виконання даного завдання/, встановлюються критерii ефективностi управлiння.
Директор i керiвники пiдроздiлiв розробляють за участю профспiлок i реалiзують комплекснi заходи для досягнення встановлених нормативiв з охорони працi, впроваджують прогресивнi технологii, досягнення науки, технiки, засоби механiзацii та автоматизацii виробництва, позитивний досвiд з охорони працi.
Функцii управлiння охороною працi.
Процес управлiння виконанням завдань охорони працi на пiдприiмствi i в кожному пiдроздiлi здiйснюiться керiвником пiдприiмства /пiдроздiлу/ шляхом послiдовного виконання таких функцiй управлiння :
1) прогнозування i планування робiт з охорони працi;
2) органiзацiя роботи;
3) оперативне керiвництво i координацiя;
4) стимулювання;
5) контроль, облiк, аналiз роботи з охорони працi.
Прогнозування роботи з охорони працi на пiдприiмствi i в його пiдроздiлах здiйснюiться керiвниками пiдприiмства i його пiдроздiлiв на пiдставi аналiзу причин травматизму та профзахворювань, а також шляхом збору пропозицiй робiтникiв та iнженерно-технiчних працiвникiв, враховуючи вимоги нормативноi документацii, а також по результатах атестацii i паспортизацii умов працi, визначають необхiднi заходи з охорони працi.
Планування робiт з охорони працi пiдприiмства включаi розробку таких планiв:
1) роздiл "Охорона працi" у колективному договорi;
2) оперативний /квартальнi, мiсячнi/ плани;
Вихiдними даними для роботи i розробки планiв з охорони працi i результати паспортизацii i атестацii умов працi на робочих мiсцях, результати
вивчення причин травматизму i захворювань, матерiали цiльових перевiрок
стану охорони працi, виконання попереднiх планiв.
Органiзацiя процесу управлiння охороною працi здiйснюiться шляхом розробки на пiдприiмствi Положення "Про обов'язки i вiдповiдальнiсть посадових осiб i працiвникiв щодо охорони працi" та його виконання.
Оперативне керiвництво i координацiя роботи з охорони працi здiйснюiться керiвництвом пiдприiмства i його пiдроздiлiв шляхом застосування вiдповiдних методiв управлiння: органiзацiйно-розпорядчих; соцiально-психологiчних i економiчних.
Органiзацiйно-розпорядчi методи включають в себе виконання посадових обов'язкiв з охорони працi, видання i виконання наказiв, розпоряджень, постанов.
Соцiально-психологiчнi методи управлiння включають в себе: навчання i виховання персоналу, проведення iнструктажiв, моральне стимулювання, особистий приклад керiвника щодо виконання вимог охорони працi. Для попередження травматизму слiд для вiдповiдальних професiй застосовувати профвiдбiр i профорiiнтацiю, попереджувати допуск до роботи людей у хворобливому i нетверезому станi, вести боротьбу зi шкiдливими звичками, пiдвищувати культуру виробництва.
Економiчнi методи управлiння охороною працi полягають в матерiальному стимулюваннi роботи з охорони працi.
Контроль, облiк i аналiз роботи з охорони працi на ПП "Автоком", здiйснюють генеральний директор, служба охорони працi, головнi спецiалiсти, керiвники виробничих дiлянок згiдно посадових обовтАЩязкiв. Основними видами контролю за станом охорони працi i :
- повсякденний контроль з боку керiвникiв робiт, та iнших посадових осiб;
- контроль з боку служби охорони працi пiдприiмства;
- контроль з боку уповноваженого з охорони працi трудового колективу;
- нагляд з боку iнспекторiв Держнаглядохоронпрацi.
Повсякденний контроль щодо попередження травматизму i профзахворювань проводиться керiвниками всiх рiвнiв пiдприiмства шляхом виявлення порушникiв безпечних методiв працi i порушень правил i норм з охорони працi i прийняттi до порушникiв заходiв дисциплiнарного, громадського та матерiального впливу.
Керiвник дiльницi, механiк перед початком роботи перевiряi стан робочих мiсць, справнiсть механiзмiв, машин, обладнання i на протязi всього робочого дня здiйснюi контроль за виконанням пiдлеглими робiтниками правил i iнструкцiй з охорони працi, додержанням встановленоi технологii виконання робiт.
У разi виявлення порушень iнструкцiй з охорони працi керiвник робiт зобов'язаний провести з порушником позаплановий iнструктаж, зробити запис в журналi оперативного контролю про прийнятi до порушника заходи i усунення недолiкiв.
При порушеннi вперше застосовуiться:
- позачергова перевiрка знань з охорони працi;
- обговорення у трудовому колективi;
- накладання дисциплiнарного стягнення.
При порушеннi протягом року вдруге, вiдповiдно:
- обговорення на зборах трудового колективу, комiсii з охорони працi;
- при ранiше накладеному дисциплiнарному стягненнi - звiльнення з роботи як за систематичне порушення трудовоi дисциплiни згiдно КЗпП Украiни.
Фiнансування робiт з охорони працi здiйснюiться генеральним директором на основi фонду охорони працi ПП "Автоком".
Органiзацiя контролю за станом охорони працi на пiдприiмствi.
Перший - другий (обтАЩiднаний) ступiнь.
Перший ступень - на дiльницях контроль за станом охорони працi здiйснюi бригадир, не рiдше одного разу на тиждень, записуючи виявленi порушення в журнал оперативного контролю за станом охорони працi.
Другий ступень тАУ в автоколонах контроль за станом охорони працi здiйснюi начальник автоколони та вибраний вiд колективу працiвник i не рiдше одного разу на мiсяць, записують виявленi порушення в журнал оперативного контролю за станом охорони працi.
Усунення виявлених порушень проводиться негайно. Якщо порушення, якi виявленi на цьому рiвнi контролю, не можуть бути усуненi працiвником дiльницi, то ii керiвник по закiнченнi огляду доповiдаi про це вищому керiвниковi.
Вiдповiдальнiсть за здiйснення контролю за станом охорони працi на цьому рiвнi i виконання запланованих заходiв покладаiться на керiвника дiльницi.
На цьому рiвнi контролю перевiряються :
а/ вiдповiднiсть робочих мiсць, обладнання, iнструменту, пристосувань;
б/ наявнiсть i дотримання працiвниками правил i iнструкцiй по безпечному веденню робiт;
в/ технiчний стан i справнiсть основного i допомiжного обладнання, приладiв, вантажопiдiймальних механiзмiв i транспортних засобiв ;
г/ герметизацiя обладнання, запiрноi i регулюючоi арматури, стан iмкостей;
д/ справнiсть i безперебiйну роботу вентиляцiйних установок;
i/ дотримання графiка планово-запобiжних ремонтiв ;
i/ стан систем освiтлення ;
ж/ правильна i безпечна органiзацiя робiт, правильне ведення технологiчних процесiв, дотримання працiвниками безпечних методiв i прийомiв роботи, iнструкцiй, виробничоi i трудовоi дисциплiни ;
з/ санiтарно-гiгiiнiчний i протипожежний стан робочих мiсць, утримання санiтарно-побутових примiщень;
и/ забезпечення працiвникiв засобами iндивiдуального захисту, запобiжними приспособленнями, iх стан i правильнiсть користування ними;
i/ наявнiсть засобiв пожежогасiння ;
к/ наявнiсть i стан плакатiв, попереджувальних написiв, знакiв безпеки, позначок i маркувань пускових пристроiв.
Третiй ступiнь.
Контроль за станом охорони працi на цьому рiвнi здiйснюi комiсiя з питань охорони працi.
Контроль проводиться щомiсяця з залученням до складу комiсii начальника вiддiлу експлуатацii, головного механiка, механiка, а головою комiсii призначаiться заступник генерального директора з питань охорони працi. Перевiрка проводиться у присутностi керiвника дiльницi, уповноваженого трудового колективу з питань охорони працi.
Виявленi за результатами перевiрок порушення в органiзацii роботи по охоронi працi, дотримання правил i норм по забезпеченню безпеки працi вносяться в журнал оперативного контролю i оформляються актом перевiрки.
Не рiдше одного разу на мiсяць директор за участю комiсii проводить нараду посадових осiб, на якiй iнформуi про стан охорони працi, розглядаi результати проведених перевiрок, хiд виконання заходiв по усуненню недолiкiв за попереднiй мiсяць, приписiв контролюючих органiв.
Вiдповiдальнiсть за виконання заходiв, що розробленi комiсiiю цього рiвня, покладаiться на керiвника автоколони.
На цьому рiвнi контролю перевiряiться :
а/ органiзацiя, результати контролю стану охорони працi на рiвнi дiльниць i ведення журналiв перевiрки стану охорони працi 1-2 ступенiв;
б/ виконання наказiв, розпоряджень, приписiв контролюючих органiв, а також виконання пропозицiй i усунення зауважень, якi внесено до актiв перевiрки стану охорони працi;
в/ своiчаснiсть розслiдування нещасних випадкiв i правильнiсть оформлення матерiалiв розслiдування;
г/ органiзацiя навчання i iнструктажiв по охоронi працi, iх якiсть;
д/ робота iнженерно-технiчних працiвникiв з питань охорони працi вiдповiдно з iх посадовими iнструкцiями;
е/ забезпеченiсть працiвникiв робочих мiсць i обтАЩiктiв необхiдними iнструкцiями, памтАЩятками, знаками безпеки, наявнiсть i iх стан;
i/ наявнiсть i правильнiсть ведення документацii з питань охорони працi;
ж/ технiчний стан, справнiсть i правильнiсть експлуатацii обладнання, механiзмiв контрольно-вимiрювальних приладiв, засобiв, iнструментiв, систем опалення i освiтлення, заземлення обладнання i споруд, вiдповiднiсть iх вимогам правил безпеки;
з/ утримання будiвель, споруд i примiщень, iх технiчний стан, а також прилеглоi територii вiдповiдно до правил обстеження та оцiнки технiчного стану будiвель i споруд та iнженерних мереж ;
и/ органiзацiя i проведення технiчного дiагностування резервуарiв;
i/ наявнiсть та справнiсть захисних, запобiжних i герметизуючих пристроiв;
к/ правильнiсть i безпечна органiзацiя робiт правильне,ведення технологiчних процесiв /злив, налив нафтопродуктiв в автоцистерни/, додержання працiвниками безпечних методiв i прийомiв роботи ;
л/ правильнiсть оформлення документацii на проведення робiт в умовах пiдвищеноi небезпеки ;
м/ забезпечення працiвникiв засобами iндивiдуального захисту i запобiжними засобами, правильнiсть користування ними, iх стан i догляд за ними, оснащенiсть робочих мiсць засобами захисту;
н/ пiдготовка персоналу дiльниць з лiквiдацii аварiй;
о/ забезпеченiсть санiтарно-побутовими примiщеннями, iх стан;
п/ органiзацiя медико-профiлактичного обстеження працiвникiв.
Аналiз потенцiйних небезпек та заходи для забезпечення безпеки щодо технiчного обслуговування та ремонту автомобiлiв
Небезпечними i шкiдливими виробничими факторами при виконаннi робiт з профiлактичного обслуговування i ремонту автомобiлiв i:
В· падiння вивiшених частин транспортних засобiв при обслуговуваннi i ремонтi пiдвiски, колiс, мостiв тощо;
В· падiння кузова автомобiля-самоскида при обслуговуваннi та ремонтi гiдропiдйомника;
В· падiння перекидноi кабiни вантажного автомобiля;
В· падiння деталей, вузлiв, агрегатiв, iнструмента;
В· падiння працюючих на поверхнi, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;
В· рухомi частини вузлiв i агрегатiв;
В· наiзди автомобiлiв: внаслiдок самовiльного руху, при запуску двигуна, в'iздi (виiздi) в зону ремонту, русi на оглядовiй ямi та конвеiрi;
В· термiчнi фактори (пожежi при зливаннi паливно-мастильних матерiалiв з автомобiлiв, миттi ними деталей, вузлiв, агрегатiв, зберiганнi та залишеннi iх на робочих мiсцях);
В· осколки металу, що вiдлiтають при випресовуваннi та запресовуваннi шворнiв, пальцiв, пiдшипникiв, валiв, висей, пiд час рубки металу;
В· наявнiсть у повiтрi робочоi зони шкiдливих речовин (акролеiну, вуглецю оксиду, вихлопнi гази двигуна тощо);
В· знижена температура повiтря в холодний перiод року;
В· недостатнi освiтлення;
В· ураження електричним струмом;
В· незручна робоча поза;
В· -гострi кромки деталей, вузлiв, агрегатiв, iнструмента i пристосування.
Заходи для забезпечення безпеки щодо технiчного обслуговування та ремонту автомобiлiв полягають у наступному.
Працiвник повинен бути забезпечений засобами iндивiдуального захисту. Згiдно з ДИАОГТ 0.00-3.06-98 ВлТиповi норми безплатноi видачi спецiального одягу, спецiального взуття i iнших засобiв iндивiдуального захисту працiвникам автомобiльного транспортуВ» слюсаревi по ремонту автомобiлiв видаються:
В· костюм вiскозно-лавсановий (термiн носiння -12 мiсяцiв);
В· черевики шкiрянi (термiн носiння -12 мiсяцiв);
В· берет (термiн носiння - 12 мiсяцiв);
В· рукавицi комбiнованi (термiн носiння - 2 мiсяцi);
В· окуляри захиснi (до зносу).
При виконаннi робiт по технiчному обслуговуванню i ремонту на оглядових ямах, пiдйомниках, естакадах додатково видаiться:
В· каска будiвельна (чергова).
При виконаннi робiт з розбирання двигунiв, транспортування, перенесення i промивки деталей двигунiв та при роботi з етилованим бензином видаються:
В· костюм вiскозно-лавсановий (термiн носiння -12 мiсяцiв);
В· фартух прогумований (термiн носiння - 6 мiсяцiв);
В· чоботи гумовi (термiн носiння - 12 мiсяцiв); рукавицi гумовi (термiн носiння - 6 мiсяцiв);
В· рукавицi комбiнованi (термiн носiння - 2 мiсяцi);
В· окуляри захиснi (до зносу).
При виконаннi зовнiшнiх робiт узимку, а також у примiщеннях при температурi в них, нижчiй за допустиму, додатково видаються:
В· куртка бавовняна на утеплювальнiй прокладцi (термiн носiння тАУ 36 мiсяцiв);
В· брюки бавовнянi на утеплювальнiй прокладцi (термiн носiння тАУ 36 мiсяцiв).
Роботодавець зобов'язаний замiнити або вiдремонтувати спецодяг, спецвзуття i iншi засоби iндивiдуального захисту, що прийшли в непридатнiсть, до закiнчення встановленого термiну носiння по причинах, якi не залежать вiд працiвника.
Працiвник зобов'язаний:
В· дотримуватися норм, правил та iнструкцiй з охорони працi, пожежноi безпеки i правил внутрiшнього трудового розпорядку;
В· правильно застосовувати колективнi i iндивiдуальнi засоби захисту, дбайливо вiдноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю i iншим засобам iндивiдуального захисту;
В· негайно повiдомляти своiму безпосередньому керiвнику про будь-який нещасний випадок, що вiдбувся на виробництвi, про ознаки професiйного захворювання, а також про ситуацiю, яка створюi загрозу життю i здоров'ю людей;
В· виконувати тiльки доручену роботу. Виконання робiт пiдвищеноi небезпеки проводиться за нарядом-допуском пiсля проходження цiльового iнструктажу.
Забороняiться вживати спиртнi напоi, а також приступати до роботи в станi алкогольного або наркотичного сп'янiння. Палити дозволяiться тiльки в спецiально обладнаних мiсцях.
При захворюваннi або травмуваннi як на роботi, так i поза нею необхiдно повiдомити про це керiвника i звернутися в лiкувальний заклад.
При нещасному випадку потрiбно надати допомогу потерпiлому вiдповiдно до iнструкцii по наданню долiкарськоi допомоги, викликати працiвника медичноi служби. Зберегти до розслiдування обстановку на робочому мiсцi такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожуi життю i здоров'ю присутнiх i не призведе до аварii.
При виявленнi несправностi обладнання, пристосування, iнструмента повiдомити про це керiвника. Користуватися i застосовувати в роботi несправнi обладнання i iнструменти забороняiться.
Виконуючи трудовi обов'язки, працiвник зобов'язаний дотримуватися наступних вимог:
В· ходити тiльки по встановлених проходах, перехiдних мiстках i майданчиках;
В· не сiдати i не спиратися лiктем на випадковi предмети i огорожi;
В· не пiдiйматися i не спускатися бiгом по сходових маршах i перехiдних мiстках;
В· не торкатися до електричних проводiв, кабелiв електротехнiчних установок;
В· не усувати несправностi в освiтлювальнiй i силовiй мережi, а також пускових пристроях;
В· не знаходитися в зонi дii вантажопiдйомних машин.
В· Вазвертати увагу на знаки безпеки, сигнали i виконувати iх вимоги. Забороняiться включати в роботу обладнання, якщо на пультi
управлiння встановлений заборонюючий знак безпеки з пояснюючим написом ВлНе включати - працюють люди!В».
При пересуваннi по територii необхiдно дотримуватися наступних вимог:
В· ходити по пiшохiдних дорiжках, тротуарах;
В· переходити залiзничнi шляхи i автомобiльнi дороги у встановлених мiсцях; при виходi з будiвлi пересвiдчитися у вiдсутностi транспорту, що рухаiться. Для питва потрiбно вживати воду з сатураторiв, обладнаних фонтанчикiв або питних бачкiв.
Приймати iжу слiд в обладнаних примiщеннях (столовiй, буфетi, кiмнатi прийому iжi).
Виконання робiт пiдвищеноi небезпеки проводиться за нарядом-допуском пiсля проходження цiльового iнструктажу. Забороняiться:
В· працювати, лежачи на пiдлозi (землi) без лежакiв;
В· виконувати будь-якi роботи на автомобiлi (причепi, напiвпричепi), який вивiшений тiльки на одних пiдйомних механiзмах (домкратах, талях тощо), крiм стацiонарних;
В· пiдкладати пiд вивiшений автомобiль (причеп, напiвпричiп) замiсть козелкiв диски колiс, цеглу та iншi випадковi предмети;
В· установлювати домкрат на випадковi предмети або пiдкладати iх пiд плунжер домкрата;
В· знiмати i ставити ресори на автомобiлях (причепах, напiвпричепах) усiх конструкцiй i типiв без попереднього iх розвантаження вiд маси кузова шляхом вивiшування кузова з установленням козелкiв пiд нього або раму автомобiля;
В· проводити технiчне обслуговування i ремонт автомобiля при працюючому двигунi, за винятком окремих видiв робiт, технологiя проведення яких вимагаi запуску двигуна;
- пiдiймати (вивiшувати) автомобiль за буксирнi пристроi (гаки) шляхом захоплення iх тросами, ланцюгами або гаком пiдйомного механiзму;
В· пiдiймати (навiть короткочасно) вантажi масою бiльше, нiж це вказано на табличцi даного пiдйомного механiзму;
В· знiмати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюваннi iх тросами або канатами;
В· пiдiймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгiв;
В· працювати на несправному обладнаннi, а також з несправними iнструментами i пристосуванням;
В· залишати iнструмент i деталi на краях оглядовоi ями;
В· працювати пiд пiднятим кузовом автомобiля-самоскида, самоскидного причепа без спецiального додаткового упора;
В· використовувати випадковi пiдставки i пiдкладки замiсть спецiального додаткового упора;
В· працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;
В· запускати двигун та перемiщати автомобiль при пiднятому кузовi;
В· проводити ремонтнi роботи пiд пiднятим кузовом автомобiля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звiльнення вiд вантажу;
В· транспортувати агрегати на вiзках, не обладнаних пристосуванням, яке запобiгаi iх падiнню;
В· прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажноi лопатки;
В· здувати пил, ошурки, стружку, дрiбнi обрiзки стислим повiтрям.
Ремонт, замiна пiдйомного механiзму кузова автомобiля-самоскида,
самоскидного причепа або доливка в нього масла повиннi проводитися пiсля установлення пiд пiднятий кузов спецiального додаткового упору, що виключаi можливiсть падiння або довiльне опускання кузова.
У зонi технiчного обслуговування i ремонту автомобiлiв забороняiться:
В· виконувати роботи на робочих мiсцях, якi не вiдповiдають вимогам безпеки;
В· протирати автомобiль i мити агрегати, руки тощо легкозаймистими рiдинами (бензином, розчинниками i т.п.);
В· зберiгати легкозаймистi рiдини i горючi матерiали, кислоти, фарби, карбiд кальцiю тощо в кiлькостях бiльше змiнноi потреби;
В· проводити роботи з вiдкритим вогнем без спецiального дозволу i вжиття заходiв протипожежноi безпеки;
В· заправляти автомобiль паливом;
В· зберiгати чистi обтиральнi матерiали разом з використаними;
В· захаращувати проходи мiж стелажами i виходи з примiщень матерiалами, обладнанням, тарою, знятими агрегатами тощо;
В· зберiгати вiдпрацьоване масло, порожню тару з-пiд палива i мастильних матерiалiв;
В· при установцi автомобiля на оглядову яму перекривати iм основний i запасний виходи з неi;
В· встановлювати автомобiлi з вiдкритою горловиною бакiв i при наявностi течi iз паливноi системи;
В· пiдключати електроiнструмент до мережi при вiдсутностi або несправностi штепсельного роз'iму;
В· переносити електричний iнструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до iх зупинки;
В· направляти струмiнь повiтря на себе або на iнших при роботi з пневматичним iнструментом;
В· встановлювати прокладку мiж зiвом ключа i гранями гайок i болтiв, а також нарощувати ключ трубою або iншими важелями, якщо це не передбачено конструкцiiю ключа.
Для перевiрки i випробовування гальм на стендi необхiдно вжити заходiв, що виключають самовiльне скочення автомобiля з валикiв стенда.
Робота на дiагностичних i iнших постах з працюючим двигуном дозволяiться при включенiй мiсцевiй витяжнiй вентиляцii, яка ефективно видаляi вiдпрацьованi гази.
Забороняiться працювати у виробничих примiщеннях, де видiляються шкiдливi речовини, при несправнiй або не включенiй вентиляцii.
На дiльницях i в цехах, де ведуться роботи з деталями, забрудненими етилованим бензином, повиннi встановлюватися баки з гасом.
У разi попадання етилованого бензину на шкiру рук або iншi частини тiла необхiдно обмити цi мiсця гасом, а потiм теплою водою з милом.
Забороняiться працювати на обладнаннi зi знятим, незакрiпленим або несправним обгороджуванням.
До органiзацiйних протипожежних заходiв належать:
В· розроблення правил та iнструкцiй з протипожежноi безпеки;
В· органiзацiя вивчення цих правил та iнструкцiй;
В· визначення термiну, мiсця й порядку проведення протипожежного
В· протипожежного iнструктажу;
В· органiзацiя належного протипожежного нагляду за об'iктами.
За здiйснення всiх протипожежних заходiв на АТП вiдповiдаi особа з числа керiвного складу.
Кожне автопiдприiмство повинне мати первиннi засоби пожежогасiння, до яких належать:
В· внутрiшнi крани з пожежними рукавами й стволами;
В· вогнегасники пiннi, вуглекислотнi, порошковi;
В· ящики й бочки з пiском, водою;
В· покривала азбестовi, повстяно-азбестовi, брезентовi;
В· ручний пожежний iнструмент (гаки, ломи, сокири, пожежнi вiдра тощо).
Правила застосування пожежного iнструменту й вогнегасникiв вивчають на вступному та наступних (на робочому мiсцi) iнструктажах.
Усi проходи, проiзди й територiю не можна захаращувати. Кiлькiсть автомобiлiв на стоянцi маi не перевищувати допустимоi.
На територii стоянки автомобiлiв забороняiться: виконувати будь-якi роботи iз застосуванням вiдкритого вогню; заряджати акумуляторнi батареi; палити; зберiгати використаний обтирний матерiал.
Вибiр джерела фiнансування та розрахунок витрат на праце охороннi заходи.
Вiдповiдно до ст. 21 Закону Украiни тАЮПро охорону працi" фiнансування охорони працi здiйснюiться власником. Працiвник не несе нiяких витрат на заходи щодо охорони працi. На пiдприiмствах, в галузях, на регiональному та державному рiвнi створюються фонди охорони працi вiдповiдно до Положення про державний, галузевi, регiональнi фонди охорони працi та фонди охорони працi пiдприiмств (в редакцii постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 09. 03. 1999 р. № 335). Управлiння державним фондом охорони працi здiйснюi Держнаглядохоронпрацi. Кошти державного фонду охорони працi використовуються на виконання нацiональноi програми покращення стану безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища, а також iнших найважливiших робiт з охорони працi вiдповiдно до перелiку заходiв, що можуть здiйснюватись за рахунок фондiв охорони працi.
Управлiння галузевими фондами охорони працi здiйснюiться мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчоi влади, концернами, корпорацiями, iншими об'iднаннями, що створенi за галузевим принципом та здiйснюють координацiю дiяльностi пiдприiмств з питань охорони працi. Кошти галузевих фондiв використовуються на виконання, погоджених з Держнаглядохоронпрацi, галузевих програм, покращення стану безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища, а також iнших найважливiших робiт вiдповiдно до визначеного перелiку.
Управлiння регiональними фондами охорони працi здiйснюiться Радою Мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласними, Киiвською та Севастопольською мiськими державними адмiнiстрацiями. Кошти регiональних фондiв використовуються на виконання погоджених з територiальними органами Держнаглядохоронпрацi регiональних програм покращення стану безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища, а також iнших найважливiших робiт вiдповiдно до визначеного перелiку. Власники пiдприiмств або уповноваженi ними органи визначають порядок управлiння фондами пiдприiмств, призначають вiдповiдальних за це осiб. Кошти фондiв пiдприiмств використовуються на виконання комплексних заходiв, що забезпечують досягнення встановлених нормативiв з охорони працi, а також на подальше пiдвищення рiвня охорони працi на виробництвi вiдповiдно до визначеного перелiку. Держнаглядохоронпрацi здiйснюi загальний контроль за надходженням i витрачанням за призначенням коштiв фондiв. Державний, галузевi, регiональнi фонди i фонди пiдприiмств
формуються за рахунок:
тАФ добровiльних перерахувань пiдприiмств з прибутку, що залишаiться у iх розпорядженнi;
тАФ коштiв пiдприiмств, повернених за отриману ранiше допомогу на становлення i розвиток спецiалiзованих виробництв, науково-технiчних центрiв, творчих колективiв та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про iх надання;
тАФ коштiв iнших фондiв, громадських органiзацiй, що надiйшли в порядку надання допомоги, а також iнших надходжень. Крiм того, до державного, галузевих i регiональних фондiв спрямовуються кошти, одержанi вiд застосування до пiдприiмств штрафiв за порушення нормативних актiв про охорону працi, невиконання розпоряджень посадових осiб органiв державного нагляду за охороною працi з питань безпеки, гiгiiни працi та виробничого середовища, нещаснi випадки на виробництвi та випадки професiйних захворювань, що сталися з вини "пiдприiмств, а також штрафiв, накладених на посадових осiб i працiвникiв, винних у порушеннi вимог щодо охорони працi. Кошти вiд оплати вищезгаданих
штрафiв перераховуються пiдприiмствами до державного фонду в розмiрi 50% загальноi суми штрафу, до галузевого та регiонального фондiв тАФ по 25%. Вiдповiдальнiсть за перерахування коштiв до вiдповiдних фондiв покладаiться на власникiв пiдприiмств або уповноваженi ними органи.
Загальнi заходи та засоби нормалiзацii параметрiв мiкроклiмату в примiщеннях для ремонту та обслуговуванню автотракторноi технiки
охорона праця ремонт безпека
Суттiвий вплив на стан органiзму працiвника, його працездатнiсть здiйснюi мiкроклiмат (метеорологiчнi умови) у виробничих примiщеннях, пiд яким розумiють клiмат внутрiшнього середовища цих примiщень, що визначаiться дiючою на органiзм людини сукупнiстю температури, вологостi, руху повiтря та теплового випромiнювання нагрiтих поверхонь. На вiдмiну вiд мiкроклiмату житла та громадських споруд мiкроклiмат виробничих примiщень характеризуiться значною динамiчнiстю i залежить вiд коливань зовнiшнiх метеорологiчних умов часу доби та пори року, теплофiзичних особливостей технологiчною процесу, умов опалення та вентиляцii. Мiкроклiмат виробничих примiщень, в основному, впливаi на тепловий стан органiзму людини та ii теплообмiн з навколишнi середовищем. Людина постiйно перебуваi в процесi тепловоi взаiмодii з навколишнiм середовищем. Для того, щоб фiзiологiчнi процеси в органiзмi людини вiдбувалися нормально, тепло, що видiляiться органiзмом людини, повинне повнiстю вiдводитися у навколишнi середовище. Порушення теплового балансу може призвести до перегрiвання або до переохолодження органiзму людини i, зрештою, до втрати працездатностi, втрати свiдомостi та до тепловоi смертi., Величина тепловидiлення органiзмом людини залежить вiд ступеня фiзичного напруження за певних клiматичних умов i складаi вiд 85 (у станi спокою) до 500 Дж/с (важка робота). Нормальне теплове самопочуття маi мiсце, коли тепловидiлення (Qm) органiзму людини повнiстю сприймаються навколишнiм середовищем (Qm), тобто, коли маi мiсце тепловий баланс (0^) = (Qm). У цьому випадку температура внутрiшнiх органiв залишаiться постiйною на рiвнi 36,6 В°С. Органiзм людини здатний пiдтримувати квазiстiйку температуру тiла при достатньо широких коливаннях параметрiв навколишнього середовища. Так, тiло людини зберiгаi температуру близько 36,6 В°С при коливаннях навколишньоi температури вiд тАФ40 В°С до +40 В°С. При цьому температура окремих дiлянок шкiри та внутрiшнiх органiв може бути вiд 24 В°С до 37,1 В°С. Найбiльш iнтенсивнi обмiннi процеси вiдбуваються в печiнцi тАФ ii температура тАФ 38,0.. 38,5 В°С. РЖснуi добовий бiоритм температури шкiри: максимальна (37,0..37,1 В°С) о 16.00.. 19.00, мiнiмальна (36,0..36,2 В°С) о 2.00..4.00 за мiсцевим часом. Рiвняння теплового балансу "людина-навколишнi середовище" вперше було проаналiзоване в 1884 роцi професором Флавiцьким РЖ.РЖ. Теплообмiн мiж людиною та навколишнiм середовищем здiйснюiться конвекцiiю внаслiдок обтiкання тiла повiтрям (дк), теплопровiднiстю через одяг (дт), випромiнюванням на оточуючi поверхнi (дв) та в процесi тепломасообмiну (QTM) при випаровуваннi вологи, котра виводиться на поверхню потовими залозами (дп) i при диханнi (дд) .Параметри мiкроклiмату справляють безпосереднiй вплив на самопочуття людини та його працездатнiсть. Зниження температури за всiх iнших однакових умов призводить до зростання тепловiддачi шляхом конвекцii та випромiнювання i може зумовити переохолодження органiзму. Пiдвищення швидкостi руху повiтря погiршуi самопочуття, оскiльки сприяi пiдсиленню конвективного теплообмiну та процесу тепловiддачi при випаровуваннi поту. При пiдвищеннi температури повiтря мають мiсце зворотнi явища. Встановлено, що при температурi повiтря понад ЗО В°С працездатнiсть людини починаi падати. За такоi високоi температури та вологостi практично все тепло, що видiляiться, вiддаiться у навколишнi середовище при випаровуваннi поту. При пiдвищеннi вологостi пiт не випаровуiться, а стiкаi краплинами з поверхнi шкiри. Недостатня вологiсть призводить до iнтенсивного випаровування вологи зi слизових оболонок, iх пересихання та розтрiскування, забруднення хвороботворними мiкробами. Вода та солi, котрi виносяться з органiзму з потом, повиннi замiщуватися, оскiльки iх втрата призводить до згущення кровi та порушення дiяльностi серцево-судинноi системи.
Зневоднення органiзму на 6% викликаi порушення розумове дiяльностi, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15..209 призводить до смертельного наслiдку. Втрата солi позбавляi кров здатностi утримувати воду та виклика порушення дiяльностi серцево-судинноi системи. За високоi температурi повiтря i при дефiцитi води в органiзмi посилено витрачаються вуглеводи, жири, руйнуються бiлки. Для вiдновлення водяного балансу рекомендуiться вживати пiдсолену (0,5% NaCl) воду (4..5 л на людину за змiну), бiлково-вiтамiнний напiй. У жарких клiматичних умовах рекомендуiться пити охолоджену питну воду або чай. Тривалий вплив високоi температури у поiднаннi зi значною вологiстю може призвести до накопичення теплоти в органiзмi i до гiпертермii тАФ стану, при котрому температура тiла пiднiмаiться до 38..40 В°С. При гiпертермii, як наслiдок, тепловому ударi, спостерiгаiться головний бiль, запаморочення, загальна слабкiсть, спотворення кольорового сприйняття, сухiсть у ротi, нудота, блювання, потовидiлення. Пульс та частота дихання"прискорюiться, в кровi зростаi вмiст залишкового азоту та молочноi кислоти. Спостерiгаiться блiдiсть, посинiння шкiри, зiницi розширенi, часом виникають судоми, втрата свiдомостi. За зниженоi температури, значноi рухомостi та вологостi повiтря виникаi переохолодження органiзму (гiпотермiя). На початковому етапi впливу помiрного холоду спостерiгаiться зниження частоти дихання, збiльшення об'iму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стаi неритмiчним, частота та об'iм вдиху зростають, змiнюiться вуглеводний обмiн. З'являiться м'язове тремтiння, при к
Вместе с этим смотрят:
РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"
РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм
Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах
Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря
Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством