Житомир: архiтектурне рiзноманiття

Змiст

Вступ

Перелiк iсторичних обтАЩiктiв

Сучасна архiтектура мiста

Архiтектурнi термiни

Висновок

Використана лiтература

Вступ

ЖитомиртАжУ назвi цього древньго украiнського мiста символiчно переплилися слова ВлжитоВ» i ВлмирВ», слова, якi втiлюють одвiчне прагнення людини до мирного життя. Мирним був i герб старовинного Житомира: гостинно розчинена мiська брама. Та не раз доводилося житомирянам мiцно зачиняти ii, вiдбиваючi ворожi навали. Не раз вороги руйнували i палили мiсто, вогнем i мечем намагалися пiдкорити його.

З iсторiiю мiста невiддiльно повтАЩязанi iмена героiв громадянськоi вiйни Семена Будьонного i Климента Ворошилова, Йони Якiра i Григорiя Котовського. В боях пiд Житомиром героiчно загинули Микола Щорс та Василь Боженко. Як символ непереможностi радянського народу височить над мiстом монумент Вiчноi Слави. Вiн нагадуi про жорстокi боi, що точилися в районi Житомира, про героiзм i мужнiсть воiнiв Радянськоi Армii, партизанiв i пiдпiльникiв, якi вiддали своi життя за визволення рiдного краю.

Доля Житомира, його iсторiя тiсно переплилися з долями багатьох визначних дiячiв, двох братнiх культур-росiйськоi та украiнськоi.Тут жили i творили Михайло Коцюбинський, Володимир Короленко, Олександр Купрiн, Олександр Довженко, РЖван Кочерга.У мiстi бували Тарас Шевченко i Максим Горький,Федiр Шаляпiн i Володимир Маяковський. У Житомирi народився видатний дiяч мiжнародного революцiйного руху Ярослав Домбровський.

Житомир-батькiвщина людини, чиi iмтАЩя стало гордiстю радянськоi космонавтики. Земляки дбайливо зберiгають дорогоцiйнi релiквii, повтАЩязанi з життям i дiяльнiстю Головного конструктора космiчних кораблiв Сергiя Павловича Корольова. У скромному будиночку, де вiн жив з батьками, нинi меморiальний музей. На однiй з найкрасивiших площ мiста встановлено памтАЩятник видатному радянському вченому.

Бiльше 11 столiть звучить це iмтАЩя гордо i неповторно, як i неповторне саме мiсто, започатковане, як свiдчить легенда, у 884 роцi невеликим укрiпленням на високих гранiтних скелях притоки Тетерева-КамтАЩянки. Щодо самоi назви мiста-до нас дiйшло кiлька легенд, переказiв, припущень. В одних iз них стверджуiться, що свою назву мiсто прибрало вiд iменi дружинника киiвських князiв Дiра i Аскольда-Житомира, який нiбито не захотiв служити ворогам князiв, утiк у лiси й оселився на скелi при злиттi рiчок КамтАЩянки й Тетерева. В iнших легендах розповiдаiться, що стародавнi мешканцi, якi оселилися тут, продавали хлiб, мiряли жито, жили мирно. Дослiдники та iсторики доводили, що городище Житомир виникло як центр племенi житичiв, яке входило до племiнного союзу древлян. Назва мiста-мир житичiв, -як i самого племенi, походить, як вважають, вiд важливоi в цьому краi культури-жита, що культивувалося тут з давнiх часiв.РД свiдчення, що в давнину навiть у центрi мiста сiяли жито, ячмiнь, стояли вiтряки. Люди були з житом, жили у мирi i злагодi. Можливо також, що Житомир-скорочена форма слова ВлживотомирВ», тобто символ мирного спокiйного життя.

Насправдi ж iсторична доля Житомира аж нiяк не була спокiйною. Хлiборобам i ремiсникам не раз доводилося залишати оселi, братися до зброi, вiдстоювати свою незалежнiсть. На древлянськiй землi 945 року спалахнуло перше у Киiвськiй Русi антифеодальне повстання. Древляни виступили проти сваволi киiвського князя РЖгоря i вiдмовилися платити йому данину. Пiд час одного з набiгiв князь був убитий, а його вiйсько знищене. У 1240 роцi Житомир зазнав нападу золотоординських ханiв.

У XIV столiттi житомирську фортецю захопили литовськi князi. Городяни мужньо захищалися вiд ворогiв. Жорстокi i спустошливi набiги, як правило, супроводжувалися пожежами i руйнуваннями. У 1399 роцi золотоординський хан РДдигей завдав поразки вiйську литовського князя Вiтовта, напав на Житомир i пограбував його. Ще не раз за свою iсторiю Житомир лежав у руiнах i знову поставав iз попелу.

У 1444 роцi Житомиру було надано магдебурзьке право, створенi органи самоврядування. Мiсто поступово зростало, розбудовувалося. Центром його i найбiльшою спорудою був житомирський замок-фортеця. У 40-х роках XVI столiття вiн значно змiнив свiй вигляд. Багато зусиль доклав до його перебудови мiсцевий зодчий Семен Бабинський. Замок був добре укрiплений. Його товстi, мiцнi стiни закiнчувалися захисним валом з колод, камiння i кiлкiв.

У 1804 роцi за указом царського уряду Житомир був офiцiйно затверджений адмiнiстративним центром Волинськоi губернii.

Перелiк iсторичних обтАЩiктiв

Магiстрат

Вiдноситься до XIV столiття. Побудований в стилi неокласицизму. Ця споруда замкнута в планi, тут присутнiй стиль античного ордера. Круглий обтАЩiм в планi. Вiкна з напiвциркульними завершеннями. Цю споруду прикрашаi пiлястровий ордер. На першому рiвнi вiн завершуiться напiвциркульним завершенням, а на другому-трикутним фронтом. Також будинок прикрашаi iмiтацiя антаблементу.

Хресто-Воздвиженська церква

Побудована в кiнцi XIX столiття. Храм чотирьох стовповий. Не дивлячись на не великi розмiри храму складаiться враження монументальностi. В декорi використовуiться ордерна система. Хрестове завершення. ПтАЩять кутiв: чотири маленьких та один великий. Форми росiйського зодчества.

Каплиця

Будiвля побудована на основi XVII столiття, i перебудована в XIX столiттi. Створена в стилi-iсторизм з мотивами необароко. Строга симетрiя в планi. Тут фронтон завершений зверху трикутником. Напiварочне завершення вiконних пройомiв. Також вiконнi пройоми округленi iмiтацiiю антаблементу. Перша лiнiя, архiтрав, фриз та карнiз.

Костьол Св. Софii

Збудований 1746 року архiтектором Вiнйо. Це базилiкальна в планi споруда. Стиль-бароко. Виконана в доричному ордерi. Перший рiвень фасаду-вертикальний. Споруда строго симетрична в планi i фасадi. Тут видiлений головний портал входу за допомогою двох колон по боках. Над головним входом i iмiтацiя медальйону. В декорi використана iмiтацiя ростовки.

Краiзнавчий музей

Ця споруда побудована в 70-х роках XVIII столiття. Стиль-необароко. Складаiться з трьох резолiтiв. Ця споруда добре вписуiться в iсторичне будiвництво. Використанi криволiнiйнi фронтончики, пiлястровий ордер. Вхiд прикрашений фронтоном. На рiвнi другого поверху спаренi вiконнi пройоми, якi прикрашенi пiлястрами.

Кафедральний собор

Побудований в кiнцi XIX столiття. Стиль-росiйсько-вiзантiйський. Храм птАЩятикупальний. ОбтАЩiм дзвiницi i барабанчикiв прикрашений вiкнами з напiвциркульним завершенням. Шатрове завершення з росiйськоi традицii-це використання трикутних фронтончикiв, пiлястрового й колонного ордеру.

Успенська церква

Була побудована в кiнцi XIX на початку XX столiття. Стиль церкви не визначений, приблизно в стилi русько-православноi церкви з елементами iсторизма. Центральний портал маi напiварочне завершення. Церква також маi карниз i фронтончики над центральним порталом.

Католицький храм

Споруда прямокутна в планi. Маi три резолiти. Головний вищий i ширший, два бокових вужчi i нижчi.

Михайлiвський собор

Вулиця Михайлiвська була околицею мiста i тут була окружна дорога, яка йшла з пiвночi на пiвдень. А вже набагато пiзнiше, мiсцевий купець Михайло Хоботiн видiлив кошти на будiвництво собору. Так пiсля цього його iмтАЩям стали називати Михайлiвську вулицю. РЖ тiльки в серединi XIX столiття вулиця Михайлiвська стала забудовуватися як вулиця РДвропейського типу. Будували камтАЩянi багатоповерховi будiвлi.

Побудована у стилi руського православного храму. Споруда птАЩятикупальна, маi башеньки, купальнi барабанчики, карнiзи.

Банк на вул.Лятошинського

Стиль-класицизм XVII початок XIX столiття. Притаманнi риси: чiткiсть i геометричнiсть форм, стриманий декор, стiни поiднуються з ордером. Маi портал. Вiкна напiвциркульнi, маi фриз, карниз.ВаВаВаВаВаВаВаВа

ВатАЬМайдан РадтАЭ

Коринфський ордер . Ця побудова сталiнського перiоду- 50-тi роки. Чотирикутна в планi, а завершення коринфське. Маi каркас, фронтончик, пiлястри. Вiкна напiвциркульнi i прямокутнi. Зараз це будинок мiськоi влади.

Житомирська Фiлармонiя

Стиль-необарокко. Це найстарiший на Украiнi театр, 1858 року забудови. Тут виступало багато знаменитостей, величезна кiлькiсть ансамблей. Цей театр навiть вiдвiдав Шаляпiн. Спочатку театр був деревтАЩяний, але пожежа його знищила i пiзнiше його вiдбудували з каменю. Будiвля маi пiлястри, сандрик, вiкна напiвциркульнi i прямокутнi, колони iонiчнi.

Вона забудована на похилiй площинi-це служило для того, щоб при несприятливiй погодi, знаменитiсть могла пiдтАЩiжати на каретi до самого входу, який був оздоблений навiсом.

Фiлармонiя дуже гарно i чiтко вписуiться в навколишнi середовище.

Водонапiрна вежа

Побудована в 1898 роцi. У минулому вона проектувалася як водонапiрна вежа. З верху було встановлено два величезнi баки, якi подавали воду в мiсто. Загальна висота 31 метр.

Стиль-еклептика(iсторизм з елементами готики). Контрфорс-знизу по кутам потовщення. Пiноклi-це iмiтацiя контрфорсу, завершення нiби перевернутого конусу.

Дуже вдало продуманi пропорцii, споруда дуже висока. Вперше було використано опалену цеглу.

Сiльськогосподарський iнститут

У 1922 роцi почав працювати Житомирський сiльськогосподарський iнститут.Стиль-бароко. Маi розiрваний фронтончик, декор, сандрик. РЖонiчнi колони, iмiтацiя з рус. Дверi з iмiтацiiю тАЬзамковий камiнь в арочцiтАЭ. Характерне кольорове вирiшення. Поiднання архiтектури i скульптури.

Служба безпеки Украiни (колишнi КГБ)

Побудована в кiнцi XIX столiття на початку 10-х рокiв XX столiття. Стиль-iсторизм. Центральний резолiт. В виконаннi росiйського стилю. Гарна, нарядна будiвля, романсько-вiзантiйського стилю. З арками i башеньками.

Будинок урочистих подiй

Це палац урочистих подiй. Тут реiструються шлюби, народження дiтей, встановлюiться батькiвство. Вiн розташований в обласному центрi на розi вулицi В.Бердичiвськоi та Шевченка.

Будинок ЗАГСу побудований наприкiнцi XIX столiття житомирським нотарiусом РЖваном Михайловичем Фiлiпповим.

Пiсля революцii тут розмiщувалася партiйна школа i штаб Будьоннiвськоi кiнноi дивiзii.

Будинок маi напiвциркульнi та прямокутнi вiкна, фриз, карниз. Стиль-бароко.

Лютеранська церква

Стиль-iсторизм з неоготичними елементами. Архiтектор Арнольд Ейнш. Спаренi вiконнi пройоми, над порталом входу-iмiтацiя напiвтроянди. Контрфорси котрi завершуються пiноклями, тут використанi мотивами готики.

Лютеранська церква

Вища чоловiча гiмназiя

(зараз педагогiчний iнститут iм. РЖ.Франка)

Споруда дуже гарний зразок неокласицизму. Тут присутня невелика кiлькiсть елементiв бароко. Пiлястровий ордер, першi два рiвня поверхонь мають прямий фронтончик. Вiкна третього поверху додають спорудi висоти.

Сучасна архiтектура мiста

Висновок

Багата iсторiя мiста Житомира яскраво вiдобразилася на його архiтектурi. В мiстi залишилося дуже багато архiтектурних памтАЩяток, якi i свiдками багатьох iсторичних подiй, якi вiдбулися тут-в цьому мальовничому куточку. Найстарiшi будiвлi мiста, збудованi ще в 17 столiттi, незважаючи на свiй вiк чудово збереглися, i i гордiстю нашого мiста. В мiстi збереглося чимало старих церкв та костьолiв, якi вражають своiми величними розмiрами. Мiсто постiйно розбудовуiться, будуються новi будинки, проводяться реконструкцii.

Стиль-еклептика

Використана лiтература

1.О.РД.Опанасюк, Ю.Л.Каповський- тАЬЖитомир Що?Де?Як?тАЭ(фотопутiвник).

2.Г.Мокрицiкий- тАЬЖитомиртАЭ(архiтектурно-краiзнавчий нарис).

3.М.Костриця- тАЬРiдний КрайтАЭ.

4.П.Г.Буга

Вместе с этим смотрят:

Авангардизм як явище архiтектури ХХ столiття

Автоматическая автозаправочная станция на 250 заправок в сутки

Амурський мiст

Анализ деятельности строительного предприятия "Луна-Ра-строй"

Анализ проектных решений 20-ти квартирного жилого дома