Механiзм та види рефiнансування банкiв центральними банками держав
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
ВлУКРАРЗНСЬКА АКАДЕМРЖЯ БАНКРЖВСЬКОРЗ СПРАВИ
НАЦРЖОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАРЗНИВ»
Кафедра банкiвськоi справи
Курсова робота
З дисциплiни ВлГрошi та кредитВ»
На тему: ВлМеханiзм та види рефiнансування банкiв центральними банками державВ»
Виконав: студент групи БС-52
Мельничук Дмитро Олексiйович
Перевiрив: асистент Черкашина
Катерина Федорiвна
Суми 2007
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1.ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ РЕФРЖНАНСУВАННЯ БАНКРЖВ ЦЕНТРАЛЬНИМИ БАНКАМИ КРАРЗН
1.1.Сутнiсть полiтики рефiнансування
1.2.Основнi види рефiнансування та iх механiзми
1.3.Полiтика рефiнансування в Украiнi
РОЗДРЖЛ 2. ПОЛРЖТИКА РЕФРЖНАНСУВАННЯ БАНКРЖВ ЗАРУБРЖЖНИХ КРАРЗН
2.1. РДвропейськiй досвiд полiтики рефiнансування
2.2. Полiтика рефiнансування в краiнах з перехiдною економiкою ВаВа Вана прикладi Росiйськоi Федерацii
ВИСНОВКИ
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
ВСТУП
Ефективнiсть трансформацiйних процесiв, що вiдбуваються в суспiльствi та економiцi Украiни значною мiрою залежить вiд ефективностi функцiонування банкiвського сектора. Як найважливiший елемент вiдтворювальноi структури суспiльства, вiн перерозподiляi та прискорюi рух фiнансових ресурсiв в краiнi, тим самим забезпечуi стабiльнiсть розвитку та ефективнiсть функцiонування нацiональноi економiки, сприяi розвтАЩязанню соцiальних проблем у суспiльствi. Серед проблем, якi стоять перед вiтчизняною банкiвською системою, найбiльш гострою i актуальною i проблема пiдвищення ефективностi банкiвського бiзнесу. РЗi вирiшення насамперед залежить вiд ефективностi мiкропроцесiв, що вiдбуваються на рiвнi окремо взятоi банкiвськоi установи.
Для здiйснення ефективноi дiяльностi по залученню та розмiщенню грошових коштiв банк завжди повинен мати достатньо високий рiвень лiквiдностi активiв. Постiйно пiдтримувати ii на такому рiвнi банку досить важко. Тому вирiшення цiii задачi покладено на Нацiональний банк
Нацiональний банк як кредитор останньоi iнстанцii з метою пiдтримки лiквiдностi комерцiйних банкiв на необхiдному рiвнi надаi кредити цим банкам, шляхом рефiнансування iхнiх активних операцii. При цьому мова йдеться не просто про ВлпорятунокВ» певного банку, а про запобiгання банкiвськоi панiки, яка може призвести до кризи всiii банкiвськоi системи в цiлому. рефiнансування комерцiйний нацiональний банк
Актуальнiсть зазначених питань, iх важливе практичне значення визначили вибiр теми та обумовили постановку мети i завдань дослiдження. Метою курсовоi роботи i аналiз основних видiв та механiзмiв рефiнансування комерцiйних банкiв Центральними банками краiн та Нацiональним банком Украiни, а також визначення шляхiв та напрямкiв удосконалення полiтики рефiнансування в нашiй краiнi.
В данiй роботi були поставленi та вирiшенi наступнi завдання:
а) розкрита сутнiсть полiтики рефiнансування;
б) визначенi та проаналiзованi основнi види й механiзми рефiнансування комерцiйних банкiв центральними банками краiн, а також Нацiональним банком Украiни;
в) проаналiзований досвiд краiн СНД, а також iвропейський та американський досвiд полiтики рефiнансування;
г) визначенi основнi напрямки вдосконалення видiв та механiзмiв кредитування комерцiйних банкiв Нацiональним банком Украiни.
ОбтАЩiктом дослiдження в данiй роботi i полiтика рефiнансування, предметом дослiдження тАУ iнструменти реалiзацii полiтики рефiнансування.
У процесi роботи використовувалися такi методи дослiдження: системноi оцiнки (при визначеннi грошового ринку як однiii з складових економiчноi системи); вибiрки, узагальнення, порiвняння та групування (при дослiдженнi функцiй та структури грошового ринку); методи графiчного зображення даних (при оцiнцi показникiв розвитку ринку); методи математичного моделювання (при дослiдженнi моделей та iнструментарiiв грошового ринку); методи прогнозування (при визначеннi проблем та перспектив розвитку грошового ринку Украiни).
Теоретико тАУ iнформацiйну базу дослiдження становлять монографiчнi роботи i статтi вiтчизняних i зарубiжних економiстiв у фахових економiчних виданнях, матерiали науково тАУ практичних конференцiй та семiнарiв з питань функцiонування грошового ринку, фiнансова та статистична звiтнiсть грошового ринку тощо.
РОЗДРЖЛ 1
ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ РЕФРЖНАНСУВАННЯ БАНКРЖВ ЦЕНТРАЛЬНИМИ БАНКАМИ КРАРЗН
1.1 Сутнiсть полiтики рефiнансування
Основою розвитку й стабiльного функцiонування економiки i наявнiсть гнучкого механiзму грошово-кредитного регулювання макроекономiчних процесiв, яке здiйснюiться центральним банком з метою ефективного впливу на господарську активнiсть, темпи економiчного зростання, стримування iнфляцii та забезпечення зайнятостi робочоi сили [12].
Грошово-кредитна полiтика реалiзуiться за допомогою певного iнструментарiю, який охоплюi [6,7,8]:
а) визначення норм обов'язкових резервiв;
б) облiкову полiтику;
в) полiтику рефiнансування комерцiйних банкiв;
г) операцii центрального банку на вiдкритому ринку;
д) операцii центрального банку на валютному ринку.
Одним з ключових елементiв грошово-кредитноi полiтики i рефiнансування комерцiйних банкiв. Сутнiсть цього iнструменту полягаi в тому, що кредитно-банкiвськi iнститути, якi вiдчувають тимчасовi фiнансовi труднощi, мають можливiсть звернутися до центрального банку за одержанням позичок. Кредити рефiнансування дають iм змогу зменшити запаси власних лiквiдних коштiв у результатi використання запозичень у центрального банку. У цьому значеннi кредити рефiнансування i складовою механiзму захисних заходiв, джерелом тимчасових ресурсiв, необхiдних для поповнення резервiв. Однак доступ до цих кредитiв не вiльний, а розглядаiться як привiлей. Можливiсть отримання кредитiв рефiнансування залежить вiд ряду факторiв, i насамперед, вiд стану грошово-кредитноi сфери краiни, фiнансового стану позичальника [20].
Ставки рефiнансування залежать вiд прогнозованого рiвня iнфляцii та мiжбанкiвського ринку кредитiв i встановлюються центральним банком. Збiльшення ставки за кредитами рефiнансування призводить до зменшення обсягiв кредитiв, взятих комерцiйними банками у центрального банку. Така ситуацiя на мiжбанкiвському ринку характерна для перiодiв високоi iнфляцii i i вiдбиттям рестрикцiйноi грошово-кредитноi полiтики. Зменьшення такоi ставки, як iнструмент експансивноi полiтики центрального банку, маi зворотну дiю тАУ отримання кредитiв стаi для банкiв вигiднiшим [7].
Об'iктом рефiнансування i банкiвськi iнститути. Кредити рефiнансування надаються тiльки стiйким банкам, якi зазнають тимчасових фiнансових труднощiв. У випадках, коли дiяльнiсть потенцiйного позичальника викликаi сумнiв у центрального банку, кредити надаються тiльки пiсля одержання висновку аудиторськоi фiрми про фiнансовий стан даного банку. Таким чином, критерiями, що обмежують право банкiвських установ на звернення до центрального банку за кредитами рефiнансування, як правило, i не тiльки форма iхньоi органiзацii, а й рiвень платоспроможностi [20].
Кредити рефiнансування розрiзняються залежно вiд:
1.Форми забезпечення:
а) облiковi кредити;
б) ломбарднi кредити.
2.Термiнiв використання:
а) короткостроковi, що надаються на 1 або кiлька днiв (кредит тАЭовернайттАЭ);
б) середньостроковi - до 1 року (ломбардне кредитування);
в) довгостроковi - термiном погашення бiльше одного року (стабiлiзацiйнi кредити).
3.Методiв надання:
а) прямi кредити;
б) кредити, реалiзованi центральними банками через аукцiони.
4. Цiльового характеру:
а) корегуючi кредити;
б) сезоннi кредити.
5.В залежностi вiд спрямування на сектори фiнансового ринку:
а) рефiнансування через операцii на вiдкритому ринку цiнних па перiв (операцii РЕПО, iпотечне рефiнансування);
б) рефiнансування через операцii на мiжбанкiвському ринку (наприклад, ломбардне рефiнансування).
Таким чином, регулюючи процес кредитування комерцiйних банкiв, центральний банк впливаi на рiвень iх лiквiдностi, а отже, i на загальну масу грошей в обiгу.
1.2 Види та механiзми рефiнансування
У попередньому роздiлi були зазначенi основнi види рефiнансування та iх механiзми. Тепер ми розглянемо iх бiльш детально.
Облiковi (дисконтнi) кредититАФ це позички, що надають центральнi банки кредитно-банкiвським iнститутам пiд облiк векселiв. РЖнакше кажучи, облiковi кредити видаються центральним банком на основi купiвлi у кредитно-банкiвських установ векселiв до закiнчення iхнього строку [20].
У бiльшостi краiн свiту центральнi банки переоблiковують векселi, наданi комерцiйними банками й iншими кредитними iнститутами, без посередникiв. Однак у Великобританii, Канадi, ПАР i Сiнгапурi посередниками мiж центральним банком i банкiвськими iнститутами виступають дисконтнi фiрми, що мають монопольне право на облiк комерцiйних векселiв у центральному банку [5].
До векселiв, що облiковуються, центральнi банки пред'являють певнi вимоги стосовно iхнiх видiв, термiнiв дii, наявностi i характеру поручительства тощо. У законi про центральний банк кожноi краiни даiться детальний перелiк цих вимог. В РЖталii, наприклад, до переоблiку в центральному банку приймаються тiльки комерцiйнi векселi, строк дii яких не перевищуi 4 мiсяцi. У Нiмеччинi Бундесбанк уповноважений купувати в банкiв i продавати iм поряд з комерцiйними векселями також казначейськi векселi зi строком дii до 3 мiсяцiв, а також векселi федерацiй, земель, особливих фондiв федерацiй, наприклад компенсацiйного фонду та iн. Вiдповiдно до дiючого в США Федерального резервного акта банкам тАФ членам ФРС поряд з облiком комерцiйних i казначейських векселiв надане право одержання позичок для поповнення своii резервноi бази пiд власнi векселi.
У центральних банках допускають до переоблiку тiльки векселi, що мають поручительство гарантiв, фiнансовий стан яких вiдповiдаi висунутим вимогам. Так, векселi, що облiковуються Банком РЖталii, мають мати поручительство двох, а векселi, що враховуються Бундесбанком, тАФ трьох платоспроможних гарантiв. При цьому гарантом можуть бути лише юридичнi особи, оцiнка фiнансового стану яких зроблена на основi iхнього рiчного балансу [1, 14].
Сума позичок центральних банкiв, наданих пiд облiк векселiв, лiмiтуiться на конкретну суму. В Нiмеччинi рамки облiкового лiмiту встановлюi Рада федерального банку. Для кожного окремого кредитного iнституту федеральний банк визначаi нормативний лiмiт, основою для розрахунку якого i власнi кошти кредитноi установи. При встановленнi кредитного лiмiту до уваги береться частка коротко- i середньострокових кредитних операцiй з небанкiвськими установами в загальному обсязi кредитних операцiй вищевказаних iнститутiв, а потiм враховуiться кiлькiсть векселiв, що пiдлягають облiку. При розрахунку кредитного лiмiту використовуiться iдиний для всiх кредитних iнститутiв мультиплiкатор, величина якого залежить вiд загальноi суми лiмiту. Виходячи з перелiчених вище факторiв для кожного кредитного iнституту визначаiться iндивiдуальний кредитний лiмiт, строк дii якого обмежуiться одним роком. Залежно вiд завдань у центрального банку в галузi грошово-кредитноi полiтики рiвень облiкових лiмiтiв змiнюiться. При пiдвищеннi рiвня лiмiту розширюiться обсяг облiкових кредитiв. В умовах обмеженоi лiквiдностi банки прагнуть розширити використання облiкових кредитiв як менш дорогих порiвняно з ломбардними кредитами.
Центральнi банки, пiдвищуючи рiвень лiмiту, прагнуть вирiвняти фiнансовi втрати, що виникають у результатi змiни ринкових умов, або збiльшити кредитнi ресурси банкiв у межах передбаченого приросту грошовоi маси. Тому пiдвищення рiвня кредитного лiмiту не означаi проведення центральним банком експансiонiстськоi грошово-кредитноi полiтики, а iнтерпретуiться як "технiчне" регулювання банкiвськоi лiквiдностi [25]. На всi види векселiв, що облiковуються в центральному банку, поширюються iдинi дисконтнi ставки. Однак у деяких краiнах допускаються вiдхилення вiд такоi практики. Так, у Нiмеччинi в окремi перiоди дiяли пiльговi дисконтнi ставки на визначенi види векселiв.
В Данii й Нiмеччинi комерцiйнi банки на додаток до кредитiв пiд облiк векселiв, наданих у межах встановленого лiмiту за офiцiйною дисконтною облiковою ставкою, використовують нелiмiтованi кредити за ринковими ставками [20].
Поширення облiкових кредитiв як методу рефiнансування банкiвських iнститутiв на рiзних етапах економiчного розвитку окремих краiн було неоднаковим. В РЖталii, наприклад, до 60-х рокiв XX ст. цей метод рефiнансування був домiнуючим. Потiм внаслiдок помiтного скорочення обсягу кредитiв, наданих за допомогою переказного векселя, цей метод рефiнансування став застосовуватися вкрай рiдко, власне кажучи, лише в аграрному секторi економiки.
Одним iз рiзновидiв кредитiв центрального банку i ломбарднi кредити тАФ позики пiд заставу депонованих у банку цiнних паперiв [1]. У вузькому розумiннi термiн "ломбарднi кредити" означаi короткостроковi кредити, наданi центральним банком комерцiйним пiд заставу цiнних паперiв для задоволення iхнiх тимчасових потреб у позичкових коштах. Як i облiковi кредити, вони використовуються центральним банком з метою регулювання банкiвськоi лiквiдностi [15].
При наданнi ломбардного кредиту як заставу використовують комерцiйнi i казначейськi векселi, державнi облiгацii та iншi зобов'язання, тобто практично тi види цiнних паперiв, що допускаються до облiку в центральному банку [1]. Як правило, у кожному центральному банку розробляiться власний перелiк цiнних паперiв, що приймаються пiд заставу. При цьому вартiсть заставного забезпечення маi перевищувати суму ломбардних кредитiв. Позичальник зберiгаi право власностi на депонованi в центральному банку цiннi папери, однак якщо кредити не погашаються в строк, право власностi переходить до центрального банку. Пiсля реалiзацii цiнних паперiв з виручки утримуiться сума основного боргу разом з нарахованими вiдсотками.
Суми ломбардних кредитiв залежать вiд виду та вартостi застави. Наприклад, у Нiмеччинi пiд тi види цiнних паперiв, що включенi в Перелiк цiнних паперiв, якi приймаються пiд заставу федеральним банком (Ломбардний перелiк), Бундесбанк надаi ломбарднi кредити в розмiрi до 9/10 номiнальноi вартостi зазначених цiнних паперiв, а пiд всi iншi тАФ до 3/4 iхньоi курсовоi або номiнальноi вартостi [14].
Ломбарднi кредити надаються на платнiй основi на строк вiд 1 дня до 4 мiсяцiв. Стягнута за них вiдсоткова ставка, як правило, на 1 % перевищуi офiцiйну дисконтну ставку центрального банку i змiнюiться одночасно з нею. Разом з тим у Нiмеччинi рiзниця мiж облiковою i ломбардною ставками в окремi перiоди досягала 4 % i бiльше, а в США становила лише 0,5 %. В Украiнi ця рiзниця становила 5 % [19].
Виходячи з критерiю термiновостi кредити рефiнансування центрального банку подiляють на короткостроковi(строком на 1 або кiлька днiв) i середньостроковi(на 3тАФ4 мiсяцi) [20]. Найбiльшу частку в сукупних кредитах рефiнансування становлять короткостроковi кредити, найчастiше одноденнi, якi центральнi банки надають лише в тому випадку, коли комерцiйнi банки не можуть знайти кредити на мiжбанкiвському ринку, тим самим змушуючи iх пристосовуватися до економiчних i фiнансових обставин, не вдаючись постiйно до регулярних кредитiв центрального банку. Такого роду короткостроковi кредити одержали назву коригуючих. Вони i найбiльш розповсюдженими i масовими в перiоди нестачi кредитних ресурсiв i надаються з метою коригування фiнансового стану банку, погiршення якого було зумовлено непередбаченим зменшенням депозитiв, або виникненням тимчасових труднощiв при одержаннi кредитiв зi звичайних джерел. Коригуючi кредити не можуть бути використанi в спекулятивних цiлях, тобто для здiйснення спекулятивних операцiй або фiнансування сумнiвних iнвестицiй. Наприклад, у США iх заборонено направляти на фiнансування позик на федеральному фондовому ринку, придбання цiнних паперiв i погашення заборгованостi приватним кредиторам.
Короткостроковi коригуючi кредити надаються пiд гарантiю цiнних паперiв (переважно державних). В РЖталii, де вони одержали назву "кредити на обумовлений строк", коригуючi кредити надаються на перiод вiд 1 до 22 днiв при максимальному термiнi 32 днi. Погашення даного виду кредитiв може здiйснюватися частково або повнiстю пiсля закiнчення строку iхньоi дii. В РЖталii цей вид кредитiв i найбiльш розповсюдженим i використовуiться тiльки для покриття непередбачених потреб комерцiйних банкiв у лiквiдних коштах.
Особлива роль у практицi центральних банкiв належить надкороткостроковим одноденним кредитам, якi надаються для щоденного коригування банкiвських балансiв. Цей вид кредитiв належить до дорогих, оскiльки одноденнi кредити надаються за бiльш високими вiдсотковими ставками.
Кредити бiльш тривалого строку використання видаються центральними банками кредитним установам, якi не мають прямого виходу на нацiональний грошовий ринок, вiдчувають сезоннi потреби в коштах або ж гострий дефiцит кредитних ресурсiв внаслiдок довгострокового характеру своiх активiв. У випадку використання сезонних кредитiв центрального банку потенцiйний позичальник зобов'язаний надати доказ сезонного характеру потреби в кредитах. При цьому частину своiх сезонних потреб вiн повинен покрити за рахунок власних ресурсiв. До установ, якi широко вживають сезоннi кредити центрального банку, належать банки, що спецiалiзуються на кредитуваннi пiдприiмств сiльського господарства [2].
Бiльш тривалi строки кредитiв можуть встановлюватися в разi виникнення форс-мажорних обставин. Задоволення попиту на кредит у цьому випадку буде залежати вiд можливостi виправити дане положення, реальностi повернення позички у встановлений строк, розмiру можливого збитку внаслiдок банкрутства певноi установи тощо. Такими кредитами користуються банки, якi вiдчувають проблеми з лiквiднiстю тривалого характеру, що виникають внаслiдок погiршення стану грошового ринку. До них належать кредитнi iнститути, у структурi активiв яких переважають довгостроковi вимоги i якi зазнають труднощiв з лiквiднiстю в перiоди пiдвищення вiдсоткових ставок на ринках короткострокових кредитiв.
Однiiю iз форм кредитування комерцiйних банкiв i аукцiонний розподiл кредитiв, який проводиться центральними банками з метою створення рiвних умов для всiх банкiв. Порядок проведення центральними банками кредитних аукцiонiв передбачаi, що потенцiйнi позичальники направляють заявки в центральний банк iз вказiвкою обсягу кредитiв, який вони хотiли б одержати, i рiвня вiдсотковоi ставки. На основi отриманих заявок центральний банк установлюi загальну суму аукцiонних кредитiв, строки iхнього надання, мiнiмальну суму необхiдного кредиту [10, 17].
Для визначення вихiдноi вiдсотковоi ставки за наданими кредитами використовують два способи тАФ голландський i американський. В обох випадках спочатку вiдбуваiться процес вiдбору заявок, допущених до участi в аукцiонi. Для цього заявки розподiляють з урахуванням рiвня зазначених у них вiдсоткових ставок у мiру зменшення. Право на участь в аукцiонi одержують тi претенденти, у заявках яких передбаченi максимальнi вiдсотковi ставки. При цьому загальна сума заявлених кредитiв маi вiдповiдати обсягу позик, що видiляються центральним банком для проведення аукцiону.
У разi використання американського способу проведення аукцiону вихiдною ставкою для кожного потенцiйного позичальника i ставка, запропонована в заявцi, що виграла. Голландський спосiб проведення кредитних аукцiонiв припускаi встановлення вихiдноi вiдсотковоi ставки на рiвнi найменшоi вiдсотковоi ставки, що ввiйшла до числа заявок, якi виграли. В такому випадку практично всi заявки задовольняються в повному обсязi. У разi збiльшення загальноi суми необхiдних кредитiв i перевищення вартiсноi величини заявок обсягу кредитiв, запропонованих на аукцiонi, заявки задовольняються лише частково. Ступiнь задоволення заявок вiдповiдаi вiдношенню обсягу аукцiонного кредиту до загальноi вартiсноi величини заявок.
Операцii РЕПОтАФ це операцii iз цiнними паперами, якi складаються з двох частин. Для iх здiйснення укладаiться iдина генеральна угода мiж учасниками ринку (центральним i комерцiйними банками) про продаж-купiвлю державних цiнних паперiв на певний строк iз зобов'язанням зворотноi купiвлi-продажу у визначений термiн або на вимогу однiii зi сторiн за заздалегiдь обумовленою цiною [10].
Використання центральним банком державних цiнних паперiв для операцii РЕПО здiйснюiться через Влпряме РЕПОВ»тАФ купiвлю у комерцiйного банку державних цiнних паперiв та Влзворотне РЕПОВ» тАФ обов'язковий продаж державних цiнних паперiв. У ситуацii, коли в межах визначених основних монетарних параметрiв iснуi потреба пiдвищення лiквiдностi комерцiйних банкiв, центральний банк здiйснюi операцii "прямого РЕПОВ» i на пiдставi генеральноi угоди купуi у комерцiйного банку державнi цiннi папери на вiдповiдний перiод з обов'язковоюумовою зворотного iх викупу цим комерцiйним банком у встановлений строк. У разi накопичення надлишковоi лiквiдностi банкiвськоi системи, зростання грошовоi маси значно вищими темпами, нiжпередбачалося, центральний банк може продати комерцiйним банкам через механiзм Влзворотного РЕПОВ» державнi цiннi папери, якi i в його портфелi, на певний перiод, за умови викупу iх у комерцiйного банку в установлений строк.
Центральний банк може здiйснювати операцii РЕПО купiвлi-продажу державних цiнних паперiв як через безпосередню домовленiсть iз комерцiйними банками, так i проведенням тендера заявок комерцiйних банкiв на участь в операцiях РЕПО. У разi проведення тендера на участь в операцiях РЕПО центральний банк через своi регiональнi управлiння не пiзнiш як за тиждень надсилаi повiдомлення про проведення тендера iз зазначенням термiну операцiй РЕПО та умов його проведення. Комерцiйнi банки як учасники у заявках пропонують своi умови щодо цiни купiвлi-продажу та зворотноiцiни продажу-купiвлi державних цiнних паперiв. Пiсля закiнчення тендера операцiй РЕПО центральний банк наступного робочого дня надсилаi комерцiйному банку, який виграв тендер, повiдомлення-пiдтвердження про намiр укласти угоди на здiйснення операцiй РЕПО [20].
Залежно вiд термiну дii операцii РЕПО на позабiржевому ринку використовуються такi види операцiй [4]:
а) нiчне РЕПО (термiн дii один день, процентна ставка фiксуiтьiться на весь термiн проведення операцii);
б) вiдкрите РЕПО (термiн операцii в угодi не визначаiться, кожна зi сторiн угоди може вимагати виконання операцii РЕПО в будь-який час, але з обов'язковим повiдомленням про завершення цiii угоди, процентна ставка не i фiксованою i визначаiться кожного разу);
в) строкове РЕПО (термiн операцii чiтко визначений, процентна ставка i постiйною протягом усiii операцii РЕПО).
Мiж учасниками операцii РЕПО укладаiться угода, в якiй передбачаються:
а) термiн, сума, цiна державних цiнних паперiв Влпрямого РЕПОВ» та Влзворотного РЕПОВ»;
б) перелiк цiнних паперiв, якi беруть участь в операцii РЕПО;
в) зобов'язання продати державнi цiннi папери зi зворотним викупом, яке маi кореспондуватися iз зобов'язанням викупити цi державнi цiннi папери зi зворотним продажем;
г) порядок установлення маржi або процентного доходу.
Обов'язковою умовою укладення угоди РЕПО з метою мiнiмiзацii кредитного ризику i те, що державнi цiннi папери, купленi з використанням операцiй РЕПО, мають переказуватися через депозитарiй на рахунок покупця зi змiною права власностi [24].
Пiсля пiдписання угоди на здiйснення операцii РЕПО банк тАФ продавець надаi на дату купiвлi та на дату зворотноi купiвлi ДЕПО повiдомлення до депозитарiю центрального банку про змiну права власностi на державнi цiннi папери. Для забезпечення зобов'язань про зворотний викуп державних цiнних паперiв центральний банк тАФ у першiй частинi операцii РЕПО покупець тАФ отримуi гарантiйний внесок, на пiдставi ринковоi оцiнки державних цiнних паперiв, якi i об'iктом операцii РЕПО. Цей внесок i захистом вiд потенцiйних збиткiв у разi рiзких коливань цiн на державнi цiннi папери. Сума гарантiйного внеску залежить вiд термiну укладеноi угоди за операцiiю РЕПО, типу державних цiнних паперiв, що i предметом угоди, та суми очiкуваного доходу за цими цiнними паперами.
З метою залучення додатковоi лiквiдностi комерцiйних банкiв у свiтовiй практицi використовують iпотечнi фiнансовi iнструменти тАУ довгостроковi цiннi папери [заставна на нерухомiсть, iпотечний сертифiкат та облiгацiя], якi випускаються пiд забезпечення застави нерухомостi та якi приносять твердий процент ii власнику [17]. Механiзм iпотечного рефiнансування полягаi в наступному:
а) комерцiйний банк кредитуi власника будiвництва (або власник майданчика пiд будiвництво) пiд заставу нерухомостi (iпотеку);
б) згiдно з умовами iпотечного договору банк випускаi заставну, забезпечену iпотекою;
в) банк продаi заставну центральному банку (регiональному управлiнню ЦБ), або iнший фiнансовiй установi, пiдвищуючи таким чином власну лiквiднiсть;
г) ЦБ або iнша фiнансова установа випускаi iпотечнi сертифiкати, забезпеченi iпотекою, та продаi iх iнвесторам;
д) по закiнченню термiну будiвництва iнвестори пред'являють iпотечнi сертифiкати до сплати ЦБ або iншiй фiнансовiй установi, яка сплачуi iх за рахунок повернених кредитних ресурсiв.
З метою вирiвнювання тимчасових коливань лiквiдностi банкiвськоi системи, центральний банк використовуi постiйно дiючу лiнiю рефiнансування, надаючи комерцiйним банкам кредит ВловернайтВ» - кредит на один робочий день. Кредит "овернайт" надаiться пiд заставу державних цiнних паперiв. Його розмiр становить до 100% вiд балансовоi вартостi наданих пiд забезпечення кредиту державних цiнних паперiв [23,27].
У разi виникнення потреби миттiвоi пiдтримки лiквiдностi комерцiйний банк може в будь-який робочий день тижня до 17 години подати до Департаменту монетарноi полiтики центрального банку заявку на отримання кредиту "овернайт". Вiдповiдне територiальне управлiння центрального банку оперативно розглядаi можливiсть надання банку кредиту "овернайт", вивчаi його кредитоспроможнiсть, iмовiрнiсть повернення кредиту та за допомогою електронноi пошти протягом дня до 17 години 30 хвилин у день звернення банку повiдомляi про своi рiшення Департамент монетарноi полiтики центрального банку. Департамент монетарноi полiтики надсилаi банку повiдомлення i на пiдставi генерального кредитного договору та задоволеноi заявки до 18 години забезпечуi перерахування банку коштiв за наданим кредитом "овернайт" з одночасним блокуванням державних цiнних паперiв у Депозитарii центрального банку. Кошти кредиту повертаються банком до 13 години наступного робочого дня. Повернення банком кредиту "овернайт" здiйснюiться одночасно з процентною платою [23,27].
Процентна ставка, за якою надаiться кредит, надсилаiться електронною поштою банкам щоденно (у робочi днi) до 10 години; ii розмiр повинен перевищувати облiкову ставку центрального банку принаймнi на один процентний пункт. Якщо банк отримуi кредит "овернайт" три днi пiдряд, то, починаючи з четвертого, кожний наступний кредит "овернайт" пiдряд надаiться за подвiйною облiковою ставкою центрального банку. У разi невиконання банком умов генерального кредитного договору щодо своiчасного погашення заборгованостi за наданим кредитом "овернайт" i процентiв за його користування територiальне управлiння центрального банку виписуi платiжну вимогу, на пiдставi якоi здiйснюi списання з кореспондентського рахунку банку заборгованостi за кредитом i процентiв за його користування [23,27].
Комерцiйний банк, який переведений у режим фiнансового оздоровлення або який узяв на себе борг банку, що перебуваi в режимi фiнансового оздоровлення маi право на отримання вiд центрального банку стабiлiзацiйного кредиту.
Стабiлiзацiйний кредит може надаватися банку лише за умови забезпечення його заставою лiквiдними активами банку-позичальника (пiсля здiйснення експертноi оцiнки iх вартостi, якi перебувають у власностi банку i не обтяженi iншими зобов'язаннями) або гарантiiю чи порукою iншого фiнансово стабiльного банку або фiнансовоi установи. Крiм того, банк маi надавати звiт про оцiнку (акт оцiнки) майна, що надаiться пiд забезпечення стабiлiзацiйного кредиту [23]. Банку не дозволяiться здiйснювати операцii з надання кредитiв за рахунок коштiв стабiлiзацiйного кредиту.
Для отримання стабiлiзацiйного кредиту банк подаi до територiального управлiння центрального банку клопотання i затверджену радою банку програму фiнансового оздоровлення. Пiсля здiйснення аналiзу фiнансового стану банку i його програми фiнансового оздоровлення територiальне управлiння центрального банку надсилаi пропозицii Генеральному департаменту банкiвського нагляду центрального банку, який готуi пропозицii на розгляд Правлiння центрального банку щодо можливостi надання банку стабiлiзацiйного кредиту. У разi прийняття позитивного рiшення вiдповiдне територiальне управлiння центрального банку проводить органiзацiйнi заходи щодо укладення з банком договору про надання кредиту [27].
Стабiлiзацiйний кредит надаiться за процентом, не нижчим за офiцiйну облiкову ставку строком до трьох рокiв, а якщо програма фiнансового оздоровлення забезпечуi достатнi грошовi потоки, то банку може надаватися середньостроковий кредит строком до 1 року. У разi змiни офiцiйноi облiковоi ставки пiдлягаi коригуванню вiдповiдно i процентна ставка за користування стабiлiзацiйним кредитом [23].
Пiсля отримання стабiлiзацiйного кредиту комерцiйний банк маi розробити графiк погашення позики i дотримуватися його строкiв.
1.3 Полiтика рефiнансування в Украiнi
У краiнах iз розвинутою ринковою економiкою полiтика рефiнансування реалiзуiться шляхом переоблiку комерцiйних векселiв та надання ломбардного кредиту. Нацiональний банк Украiни також використовуi зазначенi вище види кредитування, але на початку своii дiяльностi у ролi центрального банку НБУ застосовував як адмiнiстративнi, так i ринковi методи кредитування, причому суб'iктами кредитування були як банки так i господарюючi суб'iкти, i Мiнiстерство фiнансiв Украiни. НБУ кредитував безпосередньо дефiцит державного бюджету i надавав так званi централiзованi кредити певним секторам економiки, опосередковано покриваючи нестачу ресурсiв для фiнансування державного сектора економiки.
Взагалi НБУ застосовував такi методи кредитування [12]:
а) адмiнiстративний розподiл емiсiйних ресурсiв мiж комерцiйними банками;
б) безпосереднi централiзоване кредитування мiнiстерств для
покриття нестачi фiнансових ресурсiв у певнiй галузi економiки;
в) безпосереднi надання кредиту Мiнфiну на покриття дефiциту
державного бюджету;
г) проведення закритих i цiльових кредитних аукцiонiв;
надання комерцiйним банкам облiкового й ломбардного
кредиту;
д) проведення операцiй РЕПО.
З розвитком ринкових вiдносин в нашiй краiнi вiдбувалася трансформацiя кредитних вiдносин мiж Нацiональним та комерцiйними банками Украiни. Зокрема, обсяг кредитiв, наданих НБУ комерцiйним банкам постiйно зростав, з'явилялись новi iнструменти проведення полiтики рефiнансування. В наш час рефiнансування комерцiйних банкiв НБУ вiдбуваiться згiдно з Положенням НБУ ВлПро механiзм рефiнансування банкiв УкраiниВ» вiд 28.02.2002, Положенням НБУ ВлПро регулювання НБУ лiквiдностi банкiв Украiни шляхом рефiнансування, депозитних та iнших операцiйВ» та iншими нормативно-правовими актами. Згiдно з ними НБУ надаi кредити комерцiйним банкам на такi цiлi:
а) для задоволення тимчасових потреб банкiв (для забезпечення лiквiдностi, i тимчасових потреб);
б) для кредитування цiльових програм повтАЩязаних з реорганiзацiiю, модернiзацiiю виробництва.
До 1997 р. НБУ проводилися цiльовi кредитнi аукцiони. До участi в аукцiонi допускалися комерцiйнi банки, якi обслуговували пiдприiмства, що здiйснювали структурну перебудову та санацiю виробництва. Перелiк цих пiдприiмств визначався Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни за домовленiстю з НБУ. Комерцiйнi банки отримували вiд таких пiдприiмств бiзнес-плани, плани структурноi перебудови, а також iншi документи, що давали можливiсть оцiнити ефективнiсть використання кредиту. За допомогою статистичних звiтiв пiдприiмств за рiк комерцiйнi банки здiйснювали аналiз iхньоi дiяльностi, готували експертнi оцiнки доцiльностi кредитування та визначали реальнiсть повернення кредиту. Якщо пiсля проведення такоi роботи комерцiйний банк приймав рiшення про кредитування пiдприiмства, вiн надсилав заявку на свою участь в Аукцiонний комiтет НБУ. Цiльовi кредитнi аукцiони проводилися у такому самому порядку, що й закритi кредитнi аукцiони [20].
Нинi НБУ не проводить аукцiонiв iз продажу кредитiв комерцiйним банкам для подальшого кредитування ними пiдприiмств згiдно з прийнятими урядом програмами. Вiн здiйснюi лише рефiнансування комерцiйних банкiв з метою пiдтримання iхньоi лiквiдностi та для регулювання кредитно-грошового ринку Украiни. НБУ застосовуi такi механiзми рефiнансування банкiв [23,26]:
а) рефiнансування банкiв через операцii на вiдкритому ринку;
б) надання стабiлiзацiйного кредиту.
Нацiональний банк здiйснюi операцii на вiдкритому ринку через:
а) рефiнансування банкiв на строк до 14 днiв;
б) рефiнансування банкiв на строк до 270 днiв;
в) використання постiйно дiючоi лiнii рефiнансування для надання банкам кредитiв "овернайт";
г) операцiй з купiвлi/продажу державних цiнних паперiв та казначейських зобов'язань на вiдкритому ринку;
д) операцii РЕПО.
Нацiональний банк здiйснюi рефiнансування банкiв через операцii на вiдкритому ринку тiльки пiд забезпечення державних цiнних паперiв, векселiв суб'iктiв господарськоi дiяльностi - резидентiв Украiни i векселiв Державного казначейства Украiни, що врахованi банком за дисконтною ставкою, не нижчою, нiж облiкова ставка Нацiонального банку. В окремих випадках рефiнансування банкiв може здiйснюватися пiд забезпечення векселiв нерезидентiв Украiни, авальованих iноземними банками з рейтингом, не нижчим, нiж "iнвестицiйний клас" [23,26].
У разi потреби в пiдтримуваннi лiквiдностi банки звертаються до Департаменту монетарноi полiтики Нацiонального банку (ДМП НБУ) та вiдповiдних територiальних управлiнь Нацiонального банку за схемою залежно вiд рiзних механiзмiв рефiнансування, якi будуть розглянутi нижче. НБУ може прийняти рiшення про пiдтримування лiквiдностi банку, якщо банк дотримуiться таких основних вимог:
а) маi лiцензiю НБУ на здiйснення вiдповiдних банкiвських операцiй;
б) термiн дiяльностi - не менше нiж один рiк;
в) маi у своiй власностi активи (державнi цiннi папери та врахованi векселi), якi можуть бути прийнятi в заставу;
г) виконуi зобов'язання щодо таких економiчних нормативiв: мiнiмального розмiру регулятивного капiталу, адекватностi основного капiталу, поточноi лiквiдностi з урахуванням установленого нормативно-правовими актами Нацiонального банку перехiдного перiоду для нарощування капiталу згiдно з розробленими банками програмами капiталiзацii;
д) сформував резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операцiями вiдповiдно до встановлених обсягiв;
е) здiйснюi своiчасне погашення одержаних вiд НБУ кредитiв.
Водночас НБУ може приймати рiшення щодо рефiнансування банку, який не забезпечуi виконання умов, викладених вище, пiсля детального аналiзу платоспроможностi банку та якщо:
а) простроченi та сумнiвнi кредити в портфелi банку становлять до 10% вiд суми кредитного портфеля;
б) у кредитному портфелi банку кредити, що наданi iншим банкам на мiжбанкiвському ринку, не перевищують 5%.
Нацiональни
Вместе с этим смотрят:
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения
Актуальные проблемы и споры в автостраховании