Страхування вiд нещасних випадкiв в Украiнi

Питання

1. Необхiднiсть i значення страхування вiд нещасних випадкiв

2. ОбовтАЩязкове страхування вiд нещасних випадкiв в Украiнi. Особливостi та характеристика окремих видiв страхування

3. Добровiльне iндивiдуальне i колективне страхування вiд нещасних випадкiв

Список використаноi лiтератури


1. Необхiднiсть i значення страхування вiд нещасних випадкiв

Об'iктом страхового захисту при страхуваннi вiд нещасних випадкiв i майновi iнтереси застрахованоi особи, якi пов'язанi з тимчасовим або постiйним зниженням доходу або додатковими втратами iз-за смертi застрахованого унаслiдок нещасного випадку.

Нещасний випадок тАФ це раптове, короткочасне, непередбачене i незалежне вiд волi застрахованоi особи подiя, яка привела до травми, iнвалiдностi або iншого розладу здоров'я.

Страхування вiд нещасних випадкiв тАФ це ризикове страхування, яке на вiдмiну вiд накопичувального довгострокового страхування життя, передбачаi виплату страховоi суми лише при настаннi страхового випадку (у повному розмiрi або певнiй ii частинi). Виплати страховоi суми або повернення сплачених внескiв пiсля закiнчення термiну дii договору страхування не передбачаються.

По видах страхування вiд нещасних випадкiв дiлиться на:

iндивiдуальне тАФ в даному випадку страхувальником i фiзична особа, яка укладаi договiр вiдносно самого себе або iншоi фiзичноi особи; колективне тАФ якщо страхувальником i юридична особа (пiдприiмство або органiзацiя), яка укладаi договiр страхування на користь своiх працiвникiв. Сплата страхових платежiв здiйснюiться за рахунок органiзацiй, з якими застрахованi знаходяться в трудових або iнших передбачених законом стосунках. Вiдповiдно до закону Украiни "Про страхування" страхування вiд нещасних випадкiв може мати обов'язкову або добровiльну форму.

Обов'язковi види страхування вводяться законами Украiни. З метою захисту iнтересiв не лише окремих страхувальникiв, а i всього суспiльства в цiлому здiйснюiться обов'язкове страхування в порядку i за умовами, якi iх затверджуi Кабiнет мiнiстрiв Украiни.

Добровiльне страхування здiйснюiться на пiдставi договору мiж страхувальником i страховиком. Умови i порядок проведення страхування визначаються правилами, якi встановлюються страховиком самостiйно, але з врахуванням чинного законодавства. Договiр полягаi на пiдставi письмовоi заяви клiiнта про страхування вiд нещасного випадку. Критерii вiдбору нещасних випадкiв: суб'iктивний ризик, професiя, вiк i iн.

Основним критерiiм тарифiкацii в страхуваннi вiд нещасних випадкiв i професiя. РЖншi критерii тарифiкацii, використовуванi бiльшiстю страхових компанiй, доповнюють його. Це заняття спортом, водiння мотоцикла i так далi. Кожна страхова компанiя складаi на основi класу риски список професiй, що представляють особливу небезпеку по вiдношенню до вiрогiдностi нещасних випадкiв. Деякi види професiйноi дiяльностi не приймаються до забезпечення. До них вiдносяться пiдривники, артисти цирку, водолази, мiнери.

Ризик нещасного випадку збiльшуiться разом з вiком, в основному iз-за втрати рефлексiв i рухливостi i, що i найбiльш важливим, при настаннi страхового випадку процес вiдновлення триваi набагато довше. Позитивний чинник тут в тому, що бiльш старшому вiку вiдповiдають велика обережнiсть i менша схильнiсть ризику. Страховi компанii схильнi визначати як норму прийняття риски граничний вiк страхувальника не вище 65 рокiв.

Про настання страхового випадку страхувальник або застрахований повiдомляi страховика, як тiльки це стане можливим, але не пiзнiше за один рiк з дня настання страхового випадку. Термiн виплати страховоi суми обумовлюiться правилами (умовами) страхування. Найчастiше це тАФ шестиденний або семиденний термiн. Страхова виплата унаслiдок смертi застрахованого унаслiдок нещасного випадку здiйснюiться у розмiрi 100 % страховоi суми.

При травмуваннi застрахованоi особи унаслiдок нещасного випадку виплата проводиться в процентному вiдношеннi вiдповiдно таблицi розмiрiв страхових виплат. Страхова виплата у розмiрi 100%, вiдповiдно вказанiй таблицi, проводиться в деяких випадках при пошкодженнi нервовоi системи, спинного мозку, очей, органiв травлення, яке привело до тяжких наслiдкiв, i при ампутацii верхньоi кiнцiвки або кистi або всiii нижньоi кiнцiвки.

Крiм того, певний вiдсоток страховоi суми виплачуiться при тимчасовiй непрацездатностi застрахованого. Пiд непрацездатнiстю мають на увазi неможливiсть продовжувати професiйну дiяльнiсть або виконувати звичайнi обов'язки впродовж певного перiоду часу.

2. ОбовтАЩязкове страхування вiд нещасних випадкiв в Украiнi. Особливостi та характеристика окремих видiв страхування

Найважливiша класифiкацiйна ознака у страхуваннi - форма проведення. За цiiю ознакою страхування подiляiться на добровiльне й обов'язкове.

Здебiльшого взаiмовiдносини мiж страхувальником i страховиком будуються на добровiльних засадах i оформлюються договором страхування. Згiдно iз Законом Украiни "Про страхування" договори страхування укладаються вiдповiдно до правил страхування. Правила страхування при добровiльнiй формi страховик розробляi самостiйно для кожного виду страхування, а далi iх затверджуi державний наглядовий орган у сферi страхування, видаючи лiцензiю на право здiйснення вiдповiдного виду страхування.

В обов'язковому страхуваннi страховi вiдносини виникають згiдно iз законом, а страхування здiйснюiться на пiдставi вiдповiдних законодавчих актiв, якими передбачено перелiк об'iктiв, що пiдлягають страхуванню; перелiк страхових подiй, винятки з них; максимальнi страховi тарифи; страховi суми; рiвень страхового забезпечення та iншi суттiвi моменти. Згiдно iз Законом Украiни "Про страхування" форми типового договору i порядок проведення обов'язкового страхування визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни. Отже, при укладаннi договору обов'язкового страхування нi у страховика, нi у страхувальника практично не лишаiться "свободи маневру", адже всi суттiвi моменти будь-якого виду обов'язкового страхування, навiть сама форма договору, заздалегiдь визначенi законодавчими актами. Принцип обов'язковостi однаково поширюiться i на страхувальника, i на страховика. Перший маi обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'iкт, а другий не в правi вiдмовити йому в цьому.

За часiв державноi монополii, коли потреби страхувальникiв задовольняв iдиний страховик - Держстрах, проведення обов'язкового страхування не супроводжувалося укладанням договорiв. Нинi оформлення договорiв страхування i обов'язковим у будь-якому випадку.

Право на здiйснення обов'язкових видiв страхування може отримати будь-який страховик, якщо вiн маi вiдповiдну лiцензiю.

У Законi Украiни "Про страхування" наведено перелiк 33 видiв обов'язкового страхування, якi здiйснюються (або мають здiйснюватися) в нашiй краiнi, i встановлено, що новi види обов'язкового страхування можуть бути введенi лише шляхом внесення змiн у цей Закон. До складу обов'язкового страхування украiнським законодавством вiднесено:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних i фармацевтичних працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету Украiни) на випадок iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини при виконаннi ними службових обов'язкiв;

3) особисте страхування працiвникiв вiдомчоi (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету Украiни) та сiльськоi пожежноi охорони i членiв добровiльних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменiв вищих категорiй;

5) страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарноi медицини;

6) особисте страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi;

7) авiацiйне страхування цивiльноi авiацii;

8) страхування вiдповiдальностi морського перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних iз обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування збиткiв, завданих пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам;9) страхування цивiльноi вiдповiдальностi власникiв транспортних засобiв;

10) страхування засобiв водного транспорту;

11) страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень державними сiльськогосподарськими пiдприiмствами, врожаю зернових культур i цукрових бурякiв сiльськогосподарськими пiдприiмствами всiх форм власностi;

12) страхування цивiльноi вiдповiдальностi оператора ядерноi установки за шкоду, яка може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту (порядок та умови цього страхування визначаються спецiальним законом Украiни);

13) страхування працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету Украiни), якi беруть участь у наданнi психiатричноi допомоги, в тому числi здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади;

14) страхування цивiльноi вiдповiдальностi суб'iктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно пожежами та аварiями на об'iктах пiдвищеноi небезпеки, включаючи пожежовибу-хонебезпечнi об'iкти та об'iкти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй екологiчного та санiтарно-епiдемiологiчного характеру;

15) страхування цивiльноi вiдповiдальностi iнвестора, в тому числi за шкоду, заподiяну довкiллю, здоров'ю людей, за угодою про розподiл продукцii, якщо iнше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризикiв за угодою про розподiл продукцii у випадках, передбачених Законом Украiни "Про угоди про розподiл продукцii";

17) страхування фiнансовоi вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора та лiквiдатора фiнансовоi установи;

18) страхування майнових ризикiв при промисловiй розробцi родовищ нафти i газу у випадках, передбачених Законом Украiни "Про нафту i газ";

19) страхування медичних та iнших працiвникiв державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету Украiни) на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб;

20) страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдаi за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацii (видалення) небезпечних вiдходiв;

21) страхування персоналу ядерних установок, джерел iонiзуючого випромiнювання, а також державних iнспекторiв з нагляду за ядерною та радiацiйною безпекою безпосередньо на ядерних установках вiд ризику негативного впливу iонiзуючого випромiнювання на iхнi здоров'я за рахунок коштiв лiцензiатiв;

22) страхування об'iктiв космiчноi дiяльностi (наземна iнфраструктура), перелiк яких затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни за поданням Нацiонального космiчного агентства Украiни;

23) страхування цивiльноi вiдповiдальностi суб'iктiв космiчноi дiяльностi;

24) страхування об'iктiв космiчноi дiяльностi (космiчна iнфраструктура), якi i власнiстю Украiни, щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчноi технiки на космодромi, запуском та експлуатацiiю ii у космiчному просторi;

25) страхування вiдповiдальностi щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчноi технiки на космодромi, запуском та експлуатацiiю ii у космiчному просторi;

26) страхування вiдповiдальностi суб'iктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв;

27) страхування професiйноi вiдповiдальностi осiб, дiяльнiсть яких може заподiяти шкоду третiм особам, за перелiком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;

28) страхування вiдповiдальностi власникiв собак (за перелiком порiд, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни) щодо шкоди, яка може бути заподiяна третiм особам;

29) страхування цивiльноi вiдповiдальностi громадян Украiни, що мають у власностi чи iншому законному володiннi зброю, за шкоду, яка може бути заподiяна третiй особi або ii майну внаслiдок володiння, зберiгання чи використання цiii зброi;

30) страхування тварин на випадок загибелi, знищення, вимушеного забою, вiд хвороб, стихiйних лих та нещасних випадкiв у випадках та згiдно з перелiком тварин, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;

31) страхування вiдповiдальностi суб'iктiв туристичноi дiяльностi за шкоду, заподiяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування вiдповiдальностi морського судновласника;

33) страхування лiнiй електропередач та перетворюючого обладнання передавачiв електроенергii вiд пошкодження внаслiдок впливу стихiйних лих або техногенних катастроф та вiд протиправних дiй третiх осiб.

Усi види страхування, що не ввiйшли до цього перелiку, вважаються добровiльними. Мiжнародне право i право бiльшостi держав свiту пов'язують впровадження окремих видiв обов'язкового страхування з необхiднiстю захисту iнтересiв третiх осiб у разi, коли iм завдано шкоди. Тому обов'язкова форма страхування найбiльш поширена у, страхуваннi вiдповiдальностi, а конкретнiше - у страхуваннi вiдповiдальностi власникiв джерел пiдвищеноi небезпеки. А особисте i майнове страхування провадяться, як правило, у добровiльнiй формi. Ефективнiсть державного регулювання у сферi страхування багато в чому залежить вiд створення оптимальноi системи страхового захисту на базi рацiонального використання можливостей i переваг як обов'язкового, так i добровiльного страхування.

Особливостi та характеристика окремих видiв страхування

Особисте страхування. Однiiю з галузей страхування i особисте страхування, здiйснюване з метою надання певних послуг як фiзичним (окремим громадянам, членам iхнiх сiмей), так i юридичним особам (наприклад, страхування працiвникiв пiдприiмств вiд нещасних випадкiв). Цi послуги передбачають страховий захист страхувальникiв (застрахованих) у разi настання несприятливих подiй для iхнього життя й здоров'я.

До пiдгалузей особистого страхування належать:

− страхування життя (пенсiй);

− страхування вiд нещасних випадкiв;

− медичне страхування.

Останнi двi пiдгалузi в економiчнiй лiтературi об'iднуються пiд назвою Влстрахування здоров'яВ». Здiйснення особистого страхування маi певнi особливостi. Зокрема при його проведеннi дуже важко правильно оцiнити той ризик, який береться на страхування. Через це таке страхування пов'язане, по сутi, з установленням умовноi страховоi суми, яка лише наближено вiдбиваi збиток, що його може завдати страховий випадок. Подiл страхування на окремi пiдгалузi зумовлюiться сукупнiстю ризикiв, якi вони об'iднують, тривалiстю дii договорiв страхування, а також накопиченням страхових сум. Ризики, якi iснують при страхуваннi життя, пов'язанi з невизначенiстю тривалостi останнього для кожного окремого страхувальника. Так, коротке життя людини, наприклад годувальника сiм'i, породжуi значнi проблеми для його дружини й дiтей. Тривале життя створюi проблему фiнансового забезпечення в похилому вiцi.

Страхування життя передбачаi вiдповiдальнiсть страховоi компанii в разi смертi страхувальника (застрахованого) пiд час дii договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорi строку. Крiм того, в договорi страхування додатково може бути обумовлена й вiдповiдальнiсть страховика i при дожиттi застрахованоi особи до певноi подii, наприклад одруження, народження дитини, а також у разi втрати нею здоров'я вiд нещасного випадку.

Договори страхування життя мають певнi особливостi:

− вiдповiдальнiсть страховоi компанii настаi, якщо страхувальник (застрахований) помер за будь-якоi причини;

− договiр страхування вважаiться договором приiднання, оскiльки цей договiр, i особливо загальнi його умови, виробляiться лише страховиком;

− страхувальник погоджуiться на умови, якi пропонуi йому страховик;

Договiр страхування життя тАФ це договiр доброi волi, бо в його основу покладено довiру мiж страховиком i страхувальником. Наприклад, страхувальник, укладаючи договiр, зобов'язаний вiдповiдати на поставленi запитання, i вiдповiдати чесно. РЖнакше договiр страхування вважаiться недiйсним.

При проведеннi страхування життя основними випадками i дожиття до закiнчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом його дii. Саме тому страховiй компанii потрiбно визначити ймовiрнiсть цих подiй. З цiiю метою складають таблицю смертностi, яка базуiться на показниках статистичного облiку населення або матерiалах самоi страховоi компанii i показуi смертнiсть осiб, що помирають iз року в рiк у кожному вiцi iз даноi кiлькостi народжень. Страховиковi, який здiйснюi страхування життя, важливо знати фактори, якi впливають на смертнiсть населення.

До таких факторiв можна вiднести:

вiк;

− професiю;

− мiсце проживання;

−стать.

Дострокове припинення договору страхування призводить до змiни початкових вiдносин мiж страховиком i страхувальником, а мета, задля якоi створювався резерв, лишаiться недосяжною. Тому резерв стаi вiльним. Якщо страховик маi здiйснити виплату, вiн сплачуi страхувальниковi (застрахованому) певним чином обчислену страхову (викупну) суму, яка становить лише частину накопиченого резерву. Але за умовами договору такий обов'язок на нього може й не покладатися, якщо договiр дii недовго. Страхова компанiя може пропонувати страхувальниковi, якого спiткали труднощi зi сплатою внескiв, зменшити iх розмiр або розмiр страховоi суми (i припинити сплату внескiв). Така (по сутi, не вигiдна для страховика) операцiя називаiться редуцiюванням.

Свiтова страхова практика подiляi страхування життя на страхування капiталiв та страхування рент. Страхування капiталiв передбачаi можливiсть укласти договори страхування з умовою виплати певноi суми при дожиттi страхувальника до зазначеного в договорi строку (подii) або в разi його смертi. Страхування капiталiв передбачаi створення нових капiталiв. Великим попитом користуiться змiшане страхування життя, згiдно з умовами якого передбачаiться виплата, якщо страхувальник доживе до зазначеного строку (вiку) або помре протягом дii договору страхування. Якщо йдеться про рентне страхування, то певна обумовлена договором частка виплачуiться страхувальниковi (застрахованому) у виглядi регулярних перiодичних виплат, а загальна сума останнiх залежить вiд тривалостi життя страхувальника (застрахованого).

Практика вiтчизняного страхування передбачала такi види страхування життя:

− змiшане страхування життя;

− страхування дiтей;

− страхування до вступу в шлюб (весiльне);

− довiчне страхування;

− страхування додатковоi пенсii.


3. Добровiльне iндивiдуальне i колективне страхування вiд нещасних випадкiв

страхування захист нещасний випадок

Основною метою добровiльного страхування вiд нещасних випадкiв i вiдшкодування збиткiв, нанесених життю i здоровтАЩю застрахованого внаслiдок нещасного випадку, що не може бути вiдшкодовано за обовтАЩязковими видами особистого страхування вiд нещасних випадкiв.

В Украiнi добровiльне страхування вiд нещасних випадкiв на пiдставi своiх iндивiдуальних умов та правил страхування здiйснюi бiльшiсть страхових компанiй, занесених до Державного реiстру страховикiв. Розглянемо основи проведення добровiльного страхування вiд нещасних випадкiв з урахуванням досвiду Нацiональноi акцiонерноi страховоi компанii (НАСК) ВлОрантаВ», яка здiйснюi цей вид страхування близько 80 рокiв i пройшла всi етапи його становлення i розвитку. До речi, ii досвiд запозичили й багато молодих страховикiв. При цьому слiд зазначити, що лише за часи незалежностi в Украiнi умови страхування вiд нещасних випадкiв змiнювалися кiлька разiв. Це було вiддзеркаленням як змiн законодавчоi бази, так i реального стану економiки та iнфляцiйних процесiв, що вiдбувалися в державi.Зниження рiвня iнфляцii, стабiлiзацiя економiки, запровадження новоi грошовоi одиницi гривнi та прийняття низки законодавчих актiв зумовило новi змiни в проведеннi добровiльного страхування вiд нещасних випадкiв.

Тепер добровiльне страхування громадян вiд нещасних випадкiв здiйснюiться на пiдставi умов та правил, що враховують особливостi як iндивiдуального страхування громадян, так i колективного страхування працiвникiв вiд нещасних випадкiв за рахунок коштiв пiдприiмств. Особливi умови можуть застосовуватися в разi страхування дiтей шкiльного вiку та учнiв спецiалiзованих навчальних закладiв на випадок травми внаслiдок нещасного випадку, а також вiйськовослужбовцiв. Вони вiдбивають особливостi ризику цих категорiй застрахованих.

Страхувальниками можуть бути як юридичнi особи, так i дiiздатнi громадяни, котрi уклали зi страховиками договори страхування. Страхувальники можуть укладати зi страховиками договори про страхування вiд нещасних випадкiв третiх осiб (застрахованих осiб), якi можуть набувати прав та обовтАЩязкiв страхувальника згiдно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладаннi договорiв страхування призначати громадян або юридичних осiб для отримання страхових сум, а також замiнювати iх до настання страхового випадку.

Важливими умовами страхування громадян вiд нещасних випадкiв i:

− обмеження термiну страхування;

− обмеження вiку страхувальникiв;

− обмеження обсягу страховоi вiдповiдальностi, обумовленоi наслiдками нещасних випадкiв, якi сталися iз застрахованим у перiод дii договору;

− настання нещасного випадку в перiод дii договору страхування, змiст якого обумовлений дiючими правилами страхування (виплати здiйснюються за його наслiдки, а не за фактом нещасного випадку);

− пропорцiйний розмiр виплати страховоi суми залежно вiд ступеня втрати здоровтАЩя, працездатностi або часу лiкування;

− обумовлений перелiк документiв, що пiдтверджують настання страхового випадку;

− обумовлений термiн виплати страховоi суми;

− визначення трирiчного строку давностi з дня прийняття страховиком рiшення про страхову виплату або вiдмову у виплатi для звернення страхувальника з приводу виплати страховоi суми за втрату здоровтАЩя внаслiдок нещасного випадку.

Страховi випадки. До страхових випадкiв вiдносяться: смерть застрахованого внаслiдок нещасного випадку, травмування застрахованоi особи внаслiдок нещасного випадку. При цьому нещасний випадок тлумачиться як несподiвана непередбачувана подiя, що фактично вiдбулася i призвела до фiзичного ушкодження або внаслiдок якоi настав розлад здоровтАЩя або смерть застрахованого i яка пiдтверджена медичним закладом. За умовами НАСК ВлОрантаВ» це такi подii:

а) травма;

б) утоплення;

в) опiки, ураження блискавкою або електричним струмом;

г) обмороження, переохолодження;

д) випадкове гостре отруiння хiмiчними речовинами (промисловими або побутовими), лiками;

i) укуси тварин, отруйних комах, змiй.

Кожна страхова компанiя визначаi свiй перелiк страхових подiй. В одних вiн може бути ширшим, в iнших навпаки тАФ порiвняно обмеженим.

Обмеження страхування. Не можуть бути застрахованими особи, що визнанi в установленому порядку недiiздатними, iнвалiди РЖ та непрацюючi iнвалiди РЖРЖ групи, а також хворi на тяжкi нервовi та психiчнi захворювання i СНРЖД. РД вiковi обмеження.

Правила страхування також обумовлюють випадки, що не належать до страхових. Це, зокрема, стосуiться травмування застрахованого у звтАЩязку iз вчиненням ним дiй, у яких слiдчими органами або судом установленi ознаки умисного злочину, або травмування застрахованого, причиною якого стали його дii, повтАЩязанi з керуванням транспортним засобом у станi алкогольного, наркотичного або токсичного сптАЩянiння; травми або смерть, повтАЩязанi з умисним заподiянням собi тiлесних пошкоджень, та iншi.

Групи ризику страхування. Професiя, при визначеннi групи ризику, i вирiшальною. Залежно вiд ступеня ризику за тiiю чи iншою професiiю може бути обумовлено кiлька груп ризику, на якi подiляються застрахованi. У випадку, що розглядаiться, таких груп, наприклад, три.

Перша група:

− службовцi, iнженерно-технiчнi працiвники та iншi категорii громадян, що безпосередньо не зайнятi у процесi виробництва, умови працi яких не повтАЩязанi з пiдвищеним ризиком щодо одержання травми;

− артисти драматичних та музичних театрiв, артисти естради, балету та танцювальних ансамблiв;

− працiвники банкiв (крiм осiб, якi зайнятi iнкасуванням та перевезенням грошей);

− працiвники побутового та комунального господарства;

− педагогiчний персонал позашкiльних дитячих закладiв, викладачi та студенти iнститутiв, технiкумiв;

− домогосподарки;

− медичнi працiвники;

− працiвники торговельноi мережi та харчування;

− працiвники пошти та телеграфу;

− службовцi бiблiотек;

− персонал готелiв;

− двiрники;

− кiоскери;

− працiвники преси.

Друга група тАФ решта категорiй працюючих (робiтники, службовцi, працiвники сiльського господарства та iншi), безпосередньо зайнятих у процесi виробництва:

− особовий склад аеродромного обслуговування;

− iнкасатори та касири;

− працiвники ветеринарних лiкарень;

− газоелектрозварники;

− слюсарi;

− робiтники обробноi промисловостi;

− робiтники харчовоi промисловостi;

− полiграфiчних пiдприiмств;

− пожежна охорона;

− вiйськовослужбовцi, працiвники органiв внутрiшнiх справ (крiм працiвникiв карного розшуку, ДАРЖ, водiiв);

− робiтники будiвельноi, машинобудiвноi, скляноi промисловостi;

− працiвники сiльського господарства;

− робiтники транспорту (крiм повiтряного); робiтники електростанцiй та експедицiй.

Третя група тАФ особи, праця яких повтАЩязана з особливим ризиком, щодо настання нещасного випадку:

− працiвники карного розшуку, ДАРЖ, цивiльноi авiацii;

− випробувачi автомашин i лiтакiв;

− артисти цирку, якi виконують трюки на канатах, трапецiях, акробати, гiмнасти, автомотогонщики, дресирувальники диких звiрiв, наiзники коней, каскадери;

− водii транспортних засобiв;

− у гiрничодобувнiй промисловостi (особи, якi виконують роботи в пiдземних умовах, бурильники нафтових i газових свердловин - тi, чиiм мiсцем роботи i гiрнича i газорятувальна служба;

− працiвники, повтАЩязанi з виробництвом, зберiганням, випробуванням вибухових, отруйних речовин; водолази;

− особи, чия робота повтАЩязана з мисливством, рибальством у морях i океанах, верхолазними, покрiвельними роботами;

− монтажники бетонних, залiзобетонних конструкцiй;

− кранiвники;

− рятувальники гiрничих i воднорятувальних станцiй.

Тарифнi ставки. Тарифи при страхуваннi громадян вiд нещасних випадкiв, що сталися як пiд час виконання застрахованим своiх службових обовтАЩязкiв, так i поза роботою, застосовуються залежно вiд групи ризику, до якоi належить застрахований та виду страхування (повний страховий захист, чи захист лише на виробництвi). Тарифи встановлюються на пiдставi актуарних розрахункiв i коливаються в основному вiд 0,5 до 1,5 %.

При страхуваннi вiд нещасних випадкiв працiвникiв страхувальника тАФ юридичноi особи тАФ може надаватися групова знижка обчисленого страхового платежу залежно вiд кiлькостi застрахованих.

У разi страхування дiтей вiком до 16 рокiв може застосовуватися спецiальний тариф. Коли йдеться про страхування туристiв i осiб, котрi iх супроводжують, а також спортсменiв, договори можуть укладатись на термiн до 1 року з вiдповiдними коригуваннями тарифу. Залежно вiд ступеня ризику застосовуються як пiдвищувальнi, так i знижувальнi коефiцiiнти. Особливостi укладання договору страхування громадян вiд нещасних випадкiв. Факт укладення договору страхування посвiдчуiться страховим свiдоцтвом (полiсом, сертифiкатом), що i формою договору страхування i видаiться пiсля сплати страхувальником страхового платежу шляхом безготiвкових розрахункiв тАФ через бухгалтерiю пiдприiмства чи органiзацii, з рахунку в установi банку або готiвкою тАФ до каси страховика або страховому агентовi.

Якщо страхувальник тАФ юридична особа, то оформлюiться договiр страхування вiдповiдноi форми у двох примiрниках. До кожного договору додаiться список осiб, якi приймаються на страхування, iз зазначенням розмiру страховоi суми для кожноi особи. Список засвiдчуiться пiдписом керiвника та печаткою. Один примiрник договору зберiгаiться у страхувальника, другий тАФ у страховика. За згодою мiж страхувальником i страховиком страховий полiс може видаватись кожному за-страхованому.

Якщо страхувальник тАФ фiзична особа, то на пiдставi заяви про страхування пiсля сплати страхового платежу страхувальниковi видаiться страховий полiс, копiя якого зберiгаiться у страховика. Договiр страхування укладаiться на обумовлений термiн тАФ в основному це тАФ один рiк, але термiн може бути бiльшим або меншим. Страхувальникам, яким протягом дii договору страхування, укладеного на термiн один рiк, не проводилися виплати за страховими випадками, при укладаннi нового договору на такий самий термiн страховий платiж може зменшуватись. Така пiльга стимулюi безперервний страховий захист. Договiр страхування набираi чинностi з 0.00 годин дня, зазначеного як початок дii договору страхування, але не ранiше надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика або не ранiше наступного дня пiсля сплати платежу готiвкою страховому агентовi (iнспекторовi), i закiнчуiться о 24.00 годинi дня, зазначеного в договорi страхування (страховому полiсi) тАФ як закiнчення дii договору страхування.

Крiм закiнчення термiну дii договору його дiя припиняiться також у разi:

− виконання страховиком зобовтАЩязань перед страхувальником у повному обсязi;

− несплати страхувальником страхових платежiв у встановленi договором строки;

− виiзду застрахованого на постiйне мiсце проживання за межi Украiни;

− смертi застрахованого;

− лiквiдацii страховика тАФ юридичноi особи в порядку, установленому законодавством Украiни;

− прийняття судового рiшення про визнання договору страхування недiйсним;

− iнших випадках, передбачених законодавством Украiни.

У разi дострокового припинення дii договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертаi йому страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення дii договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здiйсненi за договором страхування. При достроковому припиненнi дii договору страхування за вимогою страховика страхувальниковi повертаються повнiстю сплаченi ним страховi платежi. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертаi страхувальниковi страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення дii договору з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи та фактичних страхових виплат, що були здiйсненi за договором страхування.

Порядок проведення страхових виплат. Про настання страхового випадку страхувальник, застрахований або вигодонабувач письмово повiдомляi страховика, тiльки-но це стане можливим, але не пiзнiше одного року вiд дня настання страхового випадку.

Для одержання страховоi виплати у звтАЩязку зi страховим випадком подаються такi документи:

заява встановленоi форми;

страхове свiдоцтво (договiр чи полiс);

свiдоцтво (або копiя) про смерть застрахованого в разi його смертi;

довiдка лiкувального закладу, в якiй встановлено характер розладу здоровтАЩя застрахованоi особи;

акт про нещасний випадок або документ вiд компетентних органiв, який пiдтверджуi факт нещасного випадку;

паспорт отримувача (або документ, що посвiдчуi особу);

для спадкоiмцiв тАФ також свiдоцтво про право на спадщину, видане нотарiальною конторою.

Термiн виплати страховоi суми обумовлюiться правилами (умовами) страхування. В бiльшостi це тАФ шестиденний або семиденний строк.

Страхова виплата в разi смертi застрахованого внаслiдок нещасного випадку здiйснюiться в розмiрi 100 % страховоi суми.

У разi травмування застрахованоi особи внаслiдок нещасного випадку виплата проводиться у вiдсотковому вiдношеннi вiдповiдно до таблицi розмiрiв страхових виплат у звтАЩязку iз страховими випадками. Страхова виплата в розмiрi 100 %, вiдповiдно до зазначеноi таблицi, проводиться у деяких випадках при ушкодженнi нервовоi системи, спинного мозку, очей, органiв травлення, що призвело до тяжких наслiдкiв та при ампутацii верхньоi кiнцiвки чи кистi або iдиноi нижньоi кiнцiвки.

Страховик може вiдмовити у виплатi страховоi суми у випадках навмисних дiй страхувальника або застрахованого, спрямованих на настання страхового випадку; подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомостей, необхiдних для укладення договору страхування; повiдомлення страхувальником про настання страхового випадку пiсля того, як минув один рiк вiд дня настання страхового випадку без поважних на те причин або створення страхувальником перешкод у визначеннi обставин, характеру нещасного випадку.

На таких же умовах здiйснюiться добровiльне страхування вiд нещасних випадкiв дiтей шкiльного вiку та учнiв спецiальних навчальних закладiв i вiйськовослужбовцiв, але з урахуванням певних особливостей. РЗх особливостi полягають ось у чому. У разi страхування дiтей шкiльного вiку та учнiв спецiальних навчальних закладiв, застрахованими можуть бути дiти вiком вiд 6 до 17 рокiв, а страхувальниками тАФ як батьки, так i родичi дитини, з якими вона проживаi, або ii опiкуни (пiклувальники). Можуть укладатися й договори колективного страхування учнiв загальноосвiтнiх шкiл, лiцеiв, гiмназiй, професiйно-технiчних училищ, середнiх спецiальних навчальних закладiв.

Розмiр тарифноi ставки для страхування дiтей залежить вiд строку страхування. Може надаватись також знижка розмiру страхового тарифу.

У разi страхування вiйськовослужбовцiв застрахованою особою може бути будь-яка фiзична особа, котру призвано на строкову службу до Збройних сил Украiни, iнших вiйськових формувань, що передбаченi чинним законодавством Украiни, а також фiзична особа, яка навчаiться у вiйськовому навчальному закладi системи Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украiни, Служби безпеки Украiни або у вищому навчальному закладi, який маi вiйськовий пiдроздiл. Також може бути застрахованою iнша особа, яка входить до офiцерського складу Збройних сил Украiни або iнших вiйськових формувань i проходить строкову службу чи понадстрокову або за контрактом. Розмiр страховоi ставки залежить вiд програми страхового захисту.

Останнiм часом широкого застосування набуло добровiльне страхування громадян, що виiжджають за кордон, вiд нещасних випадкiв або на випадок раптового захворювання (ВласистансВ»), чи надання iншоi допомоги. Особливiстю цього страхування i те, що укладенi договори страхування можуть бути комплексними i дiють за межами Украiни та не розповсюджуються на краiну постiйного проживання застрахованого або краiну, громадянином якоi вiн i.

Найважливiшим елементом страхування громадян, що виiжджають за межi Украiни, i страхування невiдкладноi допомоги, де мова йде не просто про вiдшкодування збитку, а про надання послуги в формi негайноi допомоги. Останнiм часом до цього може залучатись i технiчна допомога на дорогах при поломцi автомобiля. РЖз цього можна дiйти висновку, що страхування громадян, котрi виiжджають з

Вместе с этим смотрят:


РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни


Автоматизацiя в банкiвськiй сферi


Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"


Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения


Актуальные проблемы и споры в автостраховании