Увага людини. Ядерна зброя. Пожежо- та вибухонебезпечнi обтАЩiкти

1. Увага людини

Увага тАУ це психологiчний стан, який характеризуi iнтенсивнiсть пiзнавальноi дiяльностi та мiру зосередженостi на вiдносно малiй дiлянцi (дii, предметi, працi, явищi), який стаi усвiдомленим та концентруi на собi психологiчнi i фiзичнi зусилля людини протягом певного вiдтинку часу.

Увага тАУ це концентрацiя свiдомостi на певному об'iктi чи дiяльностi з одночасним вiдвертанням вiд всього iншого; фiзiологiчною основою уваги i осередок оптимального збудження певноi дiлянки кори великих пiвкуль головного мозку.

Людська свiдомiсть постiйно спрямована на якiсь об'iкти, думки чи дiяльнiсть. Увага пов'язана з волею. Залежно вiд волi увага буваi активною i пасивною.

Пасивна увага виникаi без свiдомого вольового зусилля пiд впливом зовнiшнiх подразникiв i триваi доти, поки вони дiють (сильний звук, свiтло тощо). Це низька форма уваги, яка виникаi за законом орiiнтовного рефлексу i i спiльною для людини i тварини.

Активна увага тАУ свiдома увага, яка вимагаi вольового зусилля i завжди спрямована на сприйняття об'iктiв i квит з наперед поставленою метою (праця оператора).

Пасивна i активна увага взаiмодiють i доповнюють одна одну.

Активна увага, вимагаючи вольового зусилля i нервового напруження, швидше втомлюi людину.

Розрiзняють зовнiшньоспрямовану (табло приладiв) i внутрiшньоспрямовану (думки, переживання) увагу.

Обсяг уваги тАУ кiлькiсть об'iктiв, котрi можуть бути сприйнятi одночасно i досить чiтко.

Звичайно людина охоплюi поглядом 6тАж8 об'iктiв, при виконаннi певноi роботи тАУ 2тАУ3 об'iкта. Обсяг уваги пов'язаний з розподiлом уваги.

Розподiл уваги тАУ це здатнiсть людини зосередити увагу на декiлькох об'iктах чи одночасно виконувати двi i бiльше дiй.

Швидкiсть переключення уваги тАУ здатнiсть швидко змiнювати об'iкти, на якi спрямована увага, швидкiсть переходу вiд одного виду дiяльностi до iншого, що вдосконалюiться в процесi профдiяльностi i пiдвищуi надiйнiсть робiтникiв в критичнiй ситуацii. Для безпеки працi велике значення маi обачнiсть, тобто здатнiсть бачити те, що необхiдно у дану мить.

Основа обачностi тАУ розподiл i переключення уваги, що забезпечуi своiчасне визначення можливостi ускладнення ситуацii i правильну послiдовнiсть дiй, що запобiгають аварiйним ситуацiям.

РЖнтенсивнiсть i стiйкiсть уваги тАУ важливi якостi людини.

РЖнтенсивнiсть уваги тАУ це ступiнь ii напруження при сприйняттi об'iкта: iз збiльшенням iнтенсивностi уваги сприйняття стаi повнiшим i чiткiшим.

Стiйкiсть уваги тАУ утримання необхiдноi iнтенсивностi уваги протягом тривалого часу, що залежить вiд ступеня тренованостi людини.

Неуважнiсть тАУ протилежна стiйкостi уваги i умовно подiляiться на три ступеня:

- неуважнiсть через слабкiсть та нестiйкiсть активноi уваги як результат неготовностi дiяти;

- надмiрна iнтенсивнiсть i труднiсть переключення уваги як результат зосередження на певному рiзновидi дiяльностi, питаннях чи проблемах пiд впливом надмiрних особистих переживань;

- слабка iнтенсивнiсть уваги при перевтомi, у хворобливому станi чи пiсля вживання алкоголю, що характеризуiться слабкою концентрацiiю i ще бiльш слабким переключенням.

Найчастiше увага знижуiться при перевтомi.

Правила тренування уваги:

- уважно виконувати роботу завжди i в будь-якiй ситуацii;

- зосереджувати увагу в будь-який момент на певному предметi чи дiяльностi;

- ставитись з зацiкавленням до предмета чи роботи, що пiдвищуi увагу;

- чiтка органiзацiя працi i здоровий психологiчний клiмат в колективi;

- дисциплiнованiсть, рiшучiсть i наполегливiсть;

- постiйнi вольовi зусилля.

2. Ядерна зброя

Ядерною зброiю називаiться зброя, ураження якою зумовлюiться внутрiшньоядерною енергiiю, що видiляiться в результатi вибухових процесiв подiлу чи з'iднання (синтезу) ядер хiмiчних елементiв. Вона включаi рiзнi ядернi боiприпаси, засоби доставки де цiлей та засоби управлiння.

Ядерну зброю характеризують такi властивостi:

- раптовiсть та значний радiус ураження;

- величезна руйнуюча сила;

- масовiсть та комбiнований характер ураження людей i технiки;

- тяжкий морально-психологiчний вплив на людей.

Уперше ядерну зброю використали США 1945 року, скинувши на японськi мiста Хiросiму i Нагасакi двi атомнi бомби, що призвело де загибелi понад 500 тис. чоловiк.

Уражаюча дiя ядерного вибуху залежить вiд потужностi ядерного заряду, виду вибуху, типу ядерного заряду (гарматного чи iмплозивного). Потужнiсть ядерного боiприпасу характеризуiться тротиловим еквiвалентом (масою вибухових речовин, енергiя яких еквiвалентна енергii вибуху ядерного боiприпасу). Потужнiсть ядерного боiприпасу вимiрюiться в кiлотонах, мегатонах.

За потужнiстю ядернi боiприпаси подiляються на надмалi (менше 1 тис. т), малi (1тАУ10 тис. т), середнi (10тАУ100 тис. т), великi (100 тис. i тАУ 1 млн. т) та надвеликi (понад 1 млн. т). Ядернi вибухи можуть здiйснюватися на поверхнi землi (води), пiд землею (водою), у повiтрi на рiзнiй висотi. Розпiзнають такi види ядерних вибухiв: наземний, пiдземний, повiтряний, висотний.

При вибуху ядерного боiприпасу утворюються такi вражаючi фактори:

тАв ударна хвиля;

тАв свiтлове випромiнювання;

тАв проникаюча радiацiя;

тАв радiацiйне зараження мiсцевостi.

Ударна хвиля ядерного вибуху тАУ це рiзке стиснення повiтря, яке поширюiться з надзвуковою швидкiстю. Вона характеризуiться такими рисами: надмiрним тиском у фронтi хвилi, швидкiстю повiтря у фронтi, тиском швидкiсного напору повiтря у фронтi хвилi, тривалiстю фази тиску, щiльнiстю та температурою повiтря у фронтi.

Величини надмiрного тиску ударноi хвилi при рiзних потужностях ядерного вибуху i вiдстанях вiд його центру наведено в табл. 1.

Повiтряна ударна хвиля, маючи величезну енергiю ядерного вибуху, може уражати людей, руйнувати рiзнi споруди, технiку та iншi об'iкти на значних вiдстанях вiд мiсця вибуху (табл. 2). Разом з тим, камiння, що летять, уламки споруд i скла, падаючi дерева, та iн. травмують людей i призводять до iх загибелi. Основними засобами порятунку вiд вражаючоi ударноi хвилi i укриття людей у захисних спорудах, використання природних укриттiв (яри, чагарники та iн.).

Свiтлове випромiнювання ядерного вибуху тАУ це електромагнiтне випромiнювання, що складаiться з ультрафiолетового, видимiстного та iнфрачервоного. Джерелом свiтлового випромiнювання i свiтлова область (вогняна куля) ядерного вибуху, час висвiчування якоi становить кiлька секунд.

Таблиця 1. Величини надмiрного тиску ударноi хвилi при рiзних потужностях ядерного вибуху i вiдстанях вiд його центру

Основна характеристика свiтлового випромiнювання, яка визначаi ураження людей, тАУ свiтловий iмпульс. Пiд його дiiю у людини виникаi опiк вiдкритих та закритих дiлянок шкiри, а також ураження очей. Опiк виникаi вiд прямих дiй свiтлового випромiнювання та внаслiдок пожеж i дiй гарячого повiтря в ударнiй хвилi.

Пiд впливом свiтлового випромiнювання горючi речовини можуть займатися, а негорючi тАУ деформуватися, втрачати мiцнiсть та плавитись. Дiя свiтлового iмпульсу зменшуiться iз збiльшенням вiдстанi вiд центру вибуху i стану атмосфери. Дощ, снiг, туман, дим поглинають свiтлове випромiнювання та зменшують його потужнiсть i вражаючу силу в декiлька разiв. Надiйним захистом вiд свiтлового випромiнювання i будь-яка непрозора перепона на шляху поширення свiтлових променiв.

Таблиця 2. Свiтловi iмпульси КДж/м², що викликають загоряння деяких матерiалiв при рiзних потужностях ядерного вибуху

Проникаюча радiацiя тАУ це потiк нейтронiв та гама-квантiв, що випромiнюються у навколишнi середовище iз зони реакцii ядерного вибуху. Вражаючi дii нейтронiв та гама-квантiв зумовленi iх властивiстю iонiзувати середовище та створити радiацiйне порушення у матерiалах. Ураження людей визначаiться в основному iонiзуючими дiями проникаючоi радiацii. Проходячи крiзь бiологiчну тканину людини, потiк нейтронiв та гама-квантiв порушуi атоми та молекули, якi входять до складу живих клiтин, у результатi чого порушуiться нормальний обмiн речовин, змiнюiться склад та характер життiдiяльностi клiтин, окремих органiв та системи органiзму в цiлому, що призводить до виникнення специфiчного захворювання тАУ променевоi хвороби, яка супроводжуiться ослабленням органiзму, розладом шлунково-кишкового тракту, змiнами складу кровi, випаданням волосся, зменшенням стiйкостi до рiзних хвороб. Залежно вiд дози ураження променева хвороба буваi чотирьох ступенiв (табл. 3).

Таблиця 3. Наслiдки опромiнення залежно вiд отриманих доз

Променева хвороба РЖ ступеня виникаi при сумарнiй дозi опромiнювання 150тАУ250 берiв. При цьому прихований перiод захворювання продовжуiться два тАУ три тижнi, пiсля цього виникаi нездужання, слабкiсть, нудота, запаморочення, перiодичне пiдвищення температури. У кровi збiльшуiться наявнiсть бiлих тiлець, що призводить до слабкостi iмунноi системи органiзму людини, цi хворi не здатнi боротися з хворобою i, як правило, гинуть. Променеву хворобу РЖ ступеня можна вилiкувати при медикаментозному лiкуваннi.

Променева хвороба II ступеня виникаi при сумарнiй дозi опромiнювання 250тАУ400 берiв. Прихований перiод хвороби триваi близько тижня. Симптоми захворювання тАУ слабкiсть, блювання. При активному лiкуваннi видужування настаi через 1,5тАУ2 мiсяцi.

Променева хвороба III ступеня настаi при сумарнiй дозi 400 тАУ 700 берiв. Прихований перiод захворювання продовжуiться декiлька годин. Хвороба проходить iнтенсивно i тяжко. У найкращих випадках видужування може настати через 6тАУ8 мiсяцiв.

Променева хвороба IV ступеня настаi при сумарнiй дозi опромiнювання понад 700 берiв. Унаслiдок такого опромiнення у людини дуже тяжкий стан. Якщо не проводити лiкування, то настаi смерть. При дозах понад 1000 берiв людина втрачаi працездатнiсть уже через декiлька хвилин. Проникаюча радiацiя значно послаблюiться, проходячи через рiзнi матерiали. Тому надiйним захистом вiд ii дii i захиснi споруди, а також засоби iндивiдуального захисту органiв дихання i шкiри, протирадiацiйнi медичнi препарати.

Радiацiйне зараження мiсцевостi, наземного шару атмосфери, повiтряного простору, води та iнших об'iктiв виникаi в результатi випадання радiоактивних речовин iз хмари ядерного вибуху. Джерелом радiацiйного зараження мiсцевостi i непрореаговане ядерне паливо (уран, плутонiй).

Уламки подiлу, що випадають з хмари вибуху, це сумiш близько 80-ти iзотопiв 35-х хiмiчних елементiв середньоi частини перiодичноi системи Д. РЖ. Менделiiва. Цi елементи нестабiльнi i перетворюються в iншi при бета-розпадi з викиданням гама-квантiв. Пiд час вибуху ядерного боiприпасу радiоактивнi продукти пiднiмаються вгору з хмарою вибуху, перемiшуються iз землею i пiд дiiю вiтрiв переносяться на великi вiдстанi. При перемiщеннi хмари всi цi частки випадають на мiсцевiсть, утворюючи радiацiйний слiд, який на мiсцевостi маi форму витягнутого елiпса. Вiн умовно подiляiться на чотири зони:

тАв помiрного (А);

тАв сильного (Б);

тАв небезпечного (В);

тАв наднебезпечного (Г).

На схемах i картах зовнiшнi межi зон радiоактивного зараження наносяться рiзними кольорами: зона А тАУ синiм, Б тАУ зеленим, В-коричневим, Г тАУ чорним. З часом, внаслiдок природного розпаду радiоактивних речовин, потужнiсть дози випромiнювання на слiдi зменшуiться за такою залежнiстю:

Р_t = Р₁ * t ^-1,2,

психологiчний увага ядерний зброя

де Р_t тАУ потужнiсть дози випромiнювання на заданий час, рад/год;

Р₁ тАУ потужнiсть дози на 1 годину пiсля вибуху, рад/год;

t тАУ час, що минув пiсля ядерного вибуху, год.

На рис. 1 наведено зони радiоактивного зараження.

Потужнiсть дози випромiнювання на мiсцевостi залежить вiд виду та потужностi ядерного вибуху i характеру рельiфу мiсцевостi. Мiсцевiсть вважаiться зараженою, якщо потужнiсть дози радiацii становить 0,5 рад/год. i бiльше.

Рис. 1. а) Приблизний розподiл енергii ядерного вибуху по поражаючих факторах; б) Зони радiоактивного зараження мiсцевостi

Ступiнь ураженостi мiсцевостi та рiзних об'iктiв характеризуiться кiлькiстю радiоактивних речовин, що припадають на одиницю площi поверхнi, i вимiрюiться в кюрi.

Кюрi тАУ це така кiлькiсть радiоактивних речовин, в якiй вiдбуваiться 37 мiльярдiв розпадiв атомiв за 1 секунду. В системi Сi за одиницю активностi прийнято беккерель (Бк) тАУ це кiлькiсть радiоактивних речовин, в якiй вiдбуваiться 1 розпад за 1 секунду.

1 Кi = 3,7х10¹⁰ (Бк)

Одиницею вимiру потужностi дози випромiнювання в системi СРЖ i грей (Гр): 1Гр = Дж/кг, тобто грей тАУ це така поглинена доЗа, коли в одному кiлограмi опромiнюваного зразка поглинаiться енергiя в 1 джоуль.

РЖснують спецiальнi одиницi вимiру потужностi тАУ рентген, рад.

Рентген тАУ це така доза гама-випромiнювання, при якiй в 1 см сухого повiтря (при температурi 0В° С та тиску 760 мм рт. ст.) утворюiться 2,083 мiльярда пар iонiв, кожен з яких маi заряд, рiвновеликий електрону. РЖснують меншi одиницi: мiлiрентген та мiкрорентген.

1Р =1000 мР = 1000000 мкР.

1 рад = 1 х 10² Гр. Потужнiсть поглиненоi дози визначаiться величиною Р/год., мР/год., мкР/год.

1 рад = 0,88 Р.

Для оцiнки впливу випромiнювання на бiологiчнi об'iкти використовують поняття еквiвалентноi дози, яка визначаiться в одиницях зiверт (Зв).

13в= 100 рад.

Захист людей вiд променевих уражень на зараженiй територii полягаi в тому, щоб опромiнення не перевищувало допустимих доз. Допустимою сумарною дозою опромiнення протягом чотирьох дiб у воiнний час i 50 рентгенiв. На мирний час для населення у разi аварii на АЕС з викидом радiоактивних речовин встановлена доза опромiнення 10 рентгенiв.

3. Пожежо- та вибухонебезпечнi об'iкти

На об'iктах господарськоi дiяльностi Украiни дii понад 1200 великих вибухо тАУ та пожежонебезпечних об'iктiв, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих i рiдких вибухо- та пожежонебезпечних речовин. Вибухи та пожежi можуть статися на об'iктах, якi виробляють або зберiгають вибухонебезпечнi та хiмiчнi речовини в системах i агрегатах пiд великим тиском, а також на газо-i нафтопроводах. В процесi виробництва за певних умов стають небезпечними i легко займаються деревинний, вугiльний, торф'яний, алюмiнiiвий, борошняний та зерновий пил, а також пил бавовни та льону.

Переважна кiлькiсть вибухо-пожежонебезпечних об'iктiв розташована в центральних, схiдних i пiвденних областях краiни, де сконцентрованi хiмiчнi, нафто- i газопереробнi, коксохiмiчнi, металургiйнi та машинобудiвнi пiдприiмства, функцiонуi розгалужена мережа нафто-, газо-, амiакопроводiв, експлуатуються нафто-газопромисли i вугiльнi шахти. Щорiчно на дим та попiл перетворюються цiнностi на мiльярди гривень. Кожноi години у вогнi гине 1 чоловiк i близько 20 чоловiк отримують опiки та травми.

Список лiтератури

1. Безпека життiдiяльностi / За ред. Я.РЖ. Бедрiя. тАУ Л., 2000. тАУ 270 с.

2. Гайченко В.А., Коваль Г.М. Основи безпеки життiдiяльностi. тАУ К.: МАУП, 2006. тАУ 440 с.

3. Гiгiiна працi / А.М. Шевченко, О.Г. Яворовський, Г.О. Гончарук та iн. тАУ К.: РЖнфотекс, 2000. тАУ 610 с.

4. Каспаров А А. Гигиена труда и промышленная санитария. тАУ М.: Медицина, 1981. тАУ 68 с.

5. Кириллов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.II. Радиационная гигиена. тАУ М.: Медицина, 1988. тАУ 6 с.

6. Лапiн В.М. Безпека життiдiяльностi людини. тАУ К.: Знання; Л.: ЛБК НБУ. тАУ 186 с.

7. Лукашов О.Д. Безпека життiдiяльностi: Курс лекцiй. тАУ К.: Вид-во КНУ, 2004. тАУ 20 с.

8. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альтшулер, С.П. Горшков и др. тАУ М.: Мысль, 198. тАУ 176 с.

9. Пiстун РЖ.П. Безпека життiдiяльностi. тАУ Суми: Унiв. кн., 1999.

10. Хижняк М.РЖ., Нагорна А.М. ЗдоровтАЩя людини та екологiя. тАУ К.: ЗдоровтАЩя, 1995. тАУ 2 0 с.

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством