Медичнi бiблiотеки Украiни

ЗМРЖСТ

Вступ

1. Cтановлення медичних бiблiотек Украiни

2. Медичнi бiблiотеки Украiни в дзеркалi статистики за 2009 рiк

2.1 Обласнi науковi медичнi бiблiотеки Украiни

2.2 Бiблiотеки вищих медичних навчальних закладiв РЖРЖРЖ-РЖV рiвнiв акредитацii

2.3 Бiблiотеки науково-дослiдних iнститутiв

3. Чернiгiвська обласна наукова медична бiблiотека

Висновки

Лiтература

Вступ

Значний внесок в бiблiотечно-iнформацiйне забезпечення спецiалiстiв медичноi галузi, розвиток медичноi науки i освiти, покращення охорони здоров`я i навчально-виховного процесу роблять медичнi бiблiотеки Украiни. Мережа медичних бiблiотек вирiшуi одне з складних i актуальних завдань тАУ iнформацiйне забезпечення всiх категорiй спецiалiстiв галузi: органiзаторiв охорони здоров`я, науковцiв, лiкарiв-практикiв, середнього медичного персоналу, студентiв середнiх та вищих учбових закладiв рiзних рiвнiв акредитацii, фахiвцiв бiзнесових структур.

Вiд рiвня пiдготовки медичних кадрiв, вiд iнтенсивностi наукових дослiджень та оперативного впровадження iх результатiв залежить покращання якостi медичного обслуговування населення Украiни. Високi темпи розвитку медичноi науки та практики потребують вiд спецiалiстiв оновлення знань, постiйноi iнформованостi про досягнення вiтчизняноi та свiтовоi медицини. Тому з кожним роком зростаi роль бiблiотеки, як центру медичноi iнформацii.

Дослiдженням медичних бiблiотек займалися: Козлюк Н.,Зражевська Т.М., Козловський В.О., Клименко О.Г, Коломiiць П.Е., Корнiiнко А.П., Кричун С.Б., Павленко Р.РЖ., Поченцева Л.РЖ., Шляпников А.Д., Романченко А.В. та iн.

Вiдсутнiсть в iсторико-медичнiй та бiблiотекознавчiй лiтературi узагальнюючого аналiзу становлення та розвитку мережi медичних бiблiотек Академii медичних наук Украiни (АМНУ), тим бiльше з позицiй науковостi, i зумовило актуальнiсть дослiдження. Вивчення особливостей ii становлення, розвитку та вдосконалення наприкiнцi XIX столiття та протягом XX столiття, що може бути використано пiд час реформування сучасноi мережi медичних бiблiотек АМНУ та методичного управлiння нею.ВаВаВаВа

Метою цiii роботи i визначення тенденцii становлення та розвитку мережi медичних бiблiотек.

Завданням курсовоi роботи i дослiдження досягнень, перспектив iснуючих проблем медичних бiблiотек всiх рiвнiв i надати можливiсть прогнозу iх розвитку, проаналiзувати комплектування бiблiотек, вказати на недолiки i шляхи iх усунення.

При написаннi даноi роботи використовувалися загальнонауковi методи дослiдження, а також спецiальнi.

Структурно робота складаiться: з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури та додаткiв.

Загальний обсяг роботи 36 сторiнок, з них основного тексту 24 сторiнки.

1.Становлення медичних бiблiотек Украiни

Прискорений розвиток капiталiстичних вiдносин у Росii та Украiнi, що мав мiсце на початку XX ст., позитивно вплинув i на сферу охорони здоров'я.

У 1905-1910 рр. в Украiнi остаточно затвердився iнститут земськоi медицини. Треба було вiдкривати медичнi заклади, що вимагало великоi кiлькостi дипломованих спецiалiстiв. Збiльшувалася кiлькiсть студентiв на медичних факультетах Киiвського, Одеського та Харкiвського унiверситетiв. Щоб покрити дефiцит кадрiв, було розпочато пiдготовку лiкарiв на Вищих жiночих курсах у Киiвi та Харковi [ 19 ].

Нагальна потреба в пiдвищеннi якостi медичноi допомоги, з одного боку, i численнi вiдкриття у природознавчих науках, з другого, спонукали до розвитку медичноi науки. Багатий науковий потенцiал, зосереджений передусiм в унiверситетських мiстах, сприяв створенню в Киiвi, Одесi, Харковi, Днiпропетровську перших науково-дослiдних установ.

Таким чином, поступальний розвиток науковоi i практичноi дiяльностi медичних кадрiв, необхiднiсть в обмiнi медичними iдеями та практичним досвiдом спричинили зростання кiлькостi медичних видань. РЗх широкий вибiр та гостра потреба медичних кадрiв у постiйному i квалiфiкованому забезпеченнi науковою iнформацiiю привели до утворення медичних бiблiотек.[19 ]

Науковi iнститути Народного Комiсарiату охорони здоров'я (НКОЗ) мали карликовi бiблiотеки без бiблiотекарiв i перспектив розвитку. Тому необхiдно було розробити проекти органiзацii Украiнськоi державноi медичноi бiблiотеки в м. Харковi, державних медичних бiблiотек в мiстах Киiвi, Одесi, Днiпропетровську, органiзувати пiдготовку кадрiв, якi б забезпечили комплектування фондiв вiтчизняною та iноземною медичною лiтературою, проводили бiблiографiчну роботу з рiзних питань медицини та бiологii тощо. [12 ]

Особливе значення для розвитку бiблiотечноi справи в краiнi мала Постанова ЦКВКП(б) "Про покращання бiблiотечноi роботи" вiд 30 жовтня 1929 р., в якiй йшлося про рiшучу перебудову бiблiотечноi роботи, перетворення бiблiотек в культурнi центри.

5 лютого 1930 р. Колегiя Народного Комiсарiату охорони здоров'я затвердила склад бiблiографiчноi секцii при науково-методичнiй Радi НКОЗУ, в обов'язки якоi входили: органiзацiя бiблiотечноi роботи, видання реферативного бюлетеня з питань органiзацii охорони здоров'я, координацiя дiяльностi бiблiотек при iнститутах та iнших медичних установах, а також створення мережi державних медичних бiблiотек.

НКОЗ УСРР 6 листопада 1930 р. видаi наказ № 128а, в якому, зокрема, вiдзначалось: "Утворена протягом XIII рокiв радянськоi медицини широка мережа наукових, навчальних i практичних медустанов УСРР. конче потребуi мiцноi науково-лiтературноi бази". РЖ далi "..засновуiться Киiвську, Днiпропетровську i Сталiнську державнi медичнi бiблiотеки. Цього ж числа вважаiться за вiдкриту Одеську медичну бiблiотеку, яку перейменовуiться з краiвоi на державну".[3 ]

Цi першi осередки республiканськоi бiблiотечноi мережi мали стати доступними кожному медичному працiвниковi.

Згiдно з Наказом Наркома охорони здоров'я СРСР № 351 вiд 29.5.1939 р. медичним бiблiотекам вiдводилась особлива роль у справi систематичного ознайомлення медичних фахiвцiв з новiтньою iнформацiiю. Всi республiки були зобов'язанi у двомiсячний термiн розробити плани органiзацii медичноi бiблiотечноi мережi.

Першою на той час i була створена мережа медичних бiблiотек в Украiнi. Вже в 1940 р. в Украiнi нараховувалось 248 медичних бiблiотек з загальним фондом в 3727618 прим., в т.ч, 15 обласних бiблiотек з фондом 490909 прим., 19 бiблiотек медичних вузiв з фондом 1083355 прим., 39 бiблiотек науково-дослiдних iнститутiв з загальним фондом 342618 прим., 165 бiблiотек середнiх медичних шкiл з фондом 1810510 прим. Всi бiблiотеки обслужили за рiк бiльше як 105 тис. читачiв i видали iм 2971407 документiв. [14 ]

На республiканську наукову медичну бiблiотеку за Наказом МОЗ УРСР № 431 вiд 25.06.1948 р. було покладено керiвництво мережею медичних бiблiотек, у зв'язку з чим значно розширилась органiзацiйно-методична робота. [21 ]

Були розробленi й затвердженi Положення про Республiканську наукову медичну бiблiотеку, Харкiвську державну i обласнi науковi медичнi бiблiотеки, а також Правила користування бiблiотеками. За кiлька рокiв колектив зумiв побудувати систему каталогiв i картотек, що нараховували близько 300 тис. бiблiографiчних описiв.

Мережа охоплювала понад 800 медичних бiблiотек Украiни i була найбiльшою в колишньому СРСР.

Мережа медичних бiблiотек побудована в вiдповiдностi з територiально-галузевим принципом побудови системи охорони здоров`я краiни[ 38 ].

У системi бiблiотек Украiни спецiальним бiблiотекам, у тому числi медичного профiлю, завжди належало провiдне мiсце, як центрам концентрацii передовоi думки та ii iнформацiйного розповсюдження. Як спецiальнi бiблiотеки, медичнi мають особливостi структурованого фонду та контингенту користувачiв. Зони, крiм Державних наукових медичних бiблiотек (ДНМБ) та Обласних наукових медичних бiблiотек (ОНМБ), входять до складу медичних установ, науково-дослiдних iнститутiв та медичних навчальних закладiв.[19 ]

В Украiнi створена i функцiонуi (понад 70 рокiв) мережа медичних бiблiотек, кiлькiсть яких сьогоднi становить 985 бiблiотек рiзних рiвнiв, а саме: Державна наукова медична бiблiотека МОЗ Украiни, яка i органiзацiйним, науково-методичним i координацiйним центром медичних бiблiотек Украiни; Харкiвська Державна науково-медична бiблiотека; наукова медична бiблiотека Автономноi Республiки Крим та 23 обласних наукових медичних бiблiотек; Севастопольська мiська наукова медична бiблiотека; 47 медичних бiблiотек при науково-дослiдних установах (НДУ): 125 бiблiотек при закладах освiти РЖтАФIV рiвнiв акредитацii та закладiв пiслядипломноi освiти i 787 бiблiотек при закладах охорони здоров'я [25].

ВаЗ 47 медичних бiблiотек при НДУ, 32 впродовж 1993тАФ2000 рокiв перейшли iз пiдпорядкованостi Мiнiстерству охорони здоров'я Украiни до пiдпорядкування Академii медичних наук Украiни. Термiн початку змiни функцiонального пiдпорядкування обумовлений створенням, в 1993 роцi згiдно з Указом Президента Украiни № 59/93 вiд 24 лютого 1993 року Академii медичних наук Украiни, як самоврядноi органiзацii [41]. Нинi документальний фонд усiх медичних бiблiотек АМНУ складаi майже 1.4 млн примiрникiв, якими щорiчно користуiться близько 14 600 користувачiв [25].

В перiод з 1920 по 1941рр. характерно планомiрне становлення науки в Украiнi та поява нагальноi потреби в пiдвищеннi якостi медичноi допомоги населенню шляхом використання численних вiдкриттiв медичноi науки, що в свою чергу спонукало до створення у Киiвi та Харковi перших науково-дослiдних установ[6], при яких почали функцiонувати медичнi бiблiотеки. В цей перiод, засновуiться бiльшiсть медичних бiблiотек НДУ тАФ 15 (46,9 % В±8,8). За довоiннi роки науково-дослiднi iнститути провели величезну роботу i вiдiграли значну роль у науковому обТСрунтуваннi оздоровчих заходiв, якi проводились серед населення. РЖнститути наполегливо вишукували найдосконалiшi методи лiкування, поiднуючи зусилля вчених i практикiв. У процесi розвитку украiнськоi медичноi науки зростали кадри, iхня квалiфiкацiя, удосконалювались методи медичноi допомоги населенню. Медичнi бiблiотеки поступово ставали важливим чинником наукового процесу. Початок iхнього функцiонування проходив у важких умовах: не вистачало примiщень, обладнання, бiблiотечноi технiки, бiблiотечних фахiвцiв, фiнансування було мiзерним. Комплектування фондiв проходило безпланово, його нерацiонально використовували та дублювали. Причиною цього, була вiдсутнiсть iдиного методичного керiвництва медичними бiблiотеками, особливо в перше десятилiття iхнього функцiонування. В результатi вони iснували вiдокремлено одна вiд одноi. Перемогти iснуючi тодi труднощi, багато в чому допомогли ентузiазм та вiдданiсть роботi бiблiотечних працiвникiв, а вони за вiком були наймолодшими порiвняно зi своiми колегами iнших перiодiв розвитку медичних бiблiотек. Так, згiдно даних Всесоюзного бiблiотечного перепису на 1 жовтня 1934 року, кiлькiсть бiблiотекарiв до 24 рокiв становилатАФ 35,3 %. вiд 25 до 34 рокiв тАФ 35,6 % [4].

У мiру того, як зростав темп бiблiотечного життя, у фахiвцiв галузi зростала потреба в безпосередньому обмiну думками та досвiдом роботи. Це зумовило на початку 1925 року в Киiвi скликання Першоi Конференцii наукових бiблiотек УРСР. Питання, якi розглядались на нiй, стосувались активiзацii роботи наукових бiблiотек, iдиноi класифiкацii книжок, ведення предметних каталогiв та правил бiблiографiчного опису. А в 1926 роцi в Харковi зiбралися фахiвцi масових бiблiотек на Перший Всеукраiнський з'iзд бiблiотечних працiвникiв. З'iзд поставив актуальнi на той час завдання: вивчення iнтересiв читачiв, пiдготовка та перепiдготовка бiблiотекарiв, рацiоналiзацiя та спрощення бiблiотечноi технiки [12]. "З наведеного видно, що вже тодi знання iнформацiйних потреб та якiсть професiйноi пiдготовки бiблiотекарiв займали неабияке мiсце у визначеннi перспектив розвитку бiблiотечноi галузi.

Проведенi першi науковi форуми стали передумовою до створення вiдповiдних офiцiйних наказiв по удосконаленню дiяльностi медичних бiблiотек Украiни. Народний Комiсарiат охорони здоров'я УРСР (НКОЗУ) в 1930 роцi видаi Наказ № 128а "Про заснування Киiвськоi. Днiпропетровськоi, Сталiнськоi та Одеськоi державних медичних бiблiотек". У ньому вiдзначаiться, що перiод формування основноi мережi медичних бiблiотек УРСР завершено. Цей документ засвiдчуi iсторичний факт тАФ появу в Украiнi розгалуженоi мережi медичних бiблiотек рiзних видiв та продовження органiзацii нових медичних бiблiотечних установ. Також зазначалось: "Вз РЖ Утворена протягом XIII рокiв радянськоi медицини широка мережа наукових, навчальних i практичних медустанов УРСР конче потребуi мiцноi науково-лiтературноi бази. ..НКОЗУ ухвалюi закiнчити до XIII роковин Жовтня закладини основноi мережi медичних бiблiотек УРСР". Так була створена i почала успiшно функцiонувати мережа медичних бiблiотек. Слiд видiлити ще два параграфи цього наказу, 3 та 8. Параграф третiй стосувався розмежуванню функцiй та керiвництва чотирьох новостворених державних медичних бiблiотек: Киiвськоi, Днiпропетровськоi, Сталiнськоi (з 1961 року Донецькоi). Одеськоi. Райони iхньоi дiяльностi визначались за iхнiм територiальним подiлом мiж iнститутами, НКОЗУ. Параграф восьмий встановлював у штатi сектора науки НКОЗУ посаду консультанта бiблiотечноi мережi, в обов'язки якого входило постiйне керiвництво заснованою мережею медичних бiблiотек Украiни [32].

Велике значення в даному контекстi вiдводиться Всесоюзному бiблiотечному перепису, який був проведений РЖ жовтня 1934 року i за визначенням Н.Крупськоi "Показав, як розвивалась РЖ як повинна в подальшому розвиватись бiблiотечна мережа по Союзу в цiлому та по окремих республiках в складi СРСР. Перепис дав величезний багатий початковий матерiал для глибшого вивчення всiii бiблiотечноi справи i для подальшого ii розвитку" [3]. При перепису була здiйснена iдентифiкацiя бiблiотек за певними критерiями, основними з яких були: типи бiблiотек, книжковий фонд, книговидача, кадровий потенцiал. Виявилося, що кожна з зазначених бiблiотек мала фонд, вiд 2 тис. до 9 тис. примiрникiв, книговидача тАФ вiд 1 тис. до 20 тис. примiрникiв за рiк. кiлькiсть працюючих бiблiотекарiв тАФ вiд одного до трьох. Бiблiотеки були зосередженi переважно в Киiвi та Харковi.

В 1939 роцi при Киiвськiй державнiй медичнiй бiблiотецi було створено методичне бюро, яке почало надавати методичну допомогу медичним бiблiотекам Правобережноi Украiни [28]. Вона охоплювала всi сторони дiяльностi бiблiотек: органiзацiю бiблiотечно-бiблiографiчного обслугову-вання читачiв, комплектування, органiзацiю книжкових фондiв та каталогiв, а також аналiз та узагальнення досвiду роботи медичних бiблiотек [3].

Водночас медичним бiблiотекам Лiвобережноi Украiни методичну допомогу надавала Украiнська державна медична бiблiотека (Харкiв) [28].

Перiод з 1942 по 1963 роки характерний пiслявоiнним вiдродженням держави в цiлому та "бiблiотечноi галузi зокрема, яке почалося пiсля визволення нашоi краiни вiд гiтлерiвських окупантiв. Пiд час вiйни, бiблiотеки були частково зруйнованi, спаленi i розграбованi. Як вiдзначаi А.Корнiiнко "за офiцiйними даними майже не уцiлiли 800 довоiнних медичних бiблiотечних установ" [15].

У повоiнний перiод разом з вiдбудовою та вiдродженням установ охорони здоров'я, почали з'являтися новi медичнi бiблiотеки при науково-дослiдних установах.

Для полiпшення методично-органiзацiйного керiвництва мережi медичних бiблiотек Украiни в червнi 1948 року був виданий Наказ КВ» 431 "Про пiдпорядкування усiх медичних бiблiотек Украiнськоi РСР Мiнiстерства охорони здоров'я (Харкiвську державну наукову, обласнi науковi, бiблiотеки при медичних учбових i науково-дослiдних iнститутах, бiблiотеки при рiзних медичних i лiкувальних установах) Республiканськiй науковiй медичнiй бiблiотецi м. Киiва". Вона здiйснювала органiзацiйно-методичне керiвництво медичними бiблiотеками республiки, тобто аналiз звiтiв та планiв, складання загальних оглядiв роботи бiблiотек, перевiрку РЗРЗ роботи та надання бiблiотекам практичноi допомоги, складання iнструктивно- методичних листiв та пiдготовку проектiв наказiв по Мiнiстерству охорони здоров'я УРСР i Киiвському обласному вiддiлу охорони здоров'я, органiзацiю обмiну досвiдом мiж медичними бiблiотеками, виявлення передового досвiду в роботi бiблiотек РЖ його поширення серед медичних бiблiотек, органiзацiя рiзних заходiв пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв медичних бiблiотек.[8, 34].

Особливiстю цього перiоду становлення медичних бiблiотек стало створення в них довiдково-бiблiографiчних апаратiв, до складу яких входили каталоги алфавiтний та систематичний, картотеки авторефератiв та дисертацiй, перiодичних видань, отриманих бiблiотеками.

Для активного використання вiтчизняноi та зарубiжноi медичноi лiтератури, бiблiотеки вели постiйну бiблiографiчну роботу [36], органiзовуючи пiдготовку та видання бiблiографiчних покажчикiв. [23].

У результатi ефективноi дiяльностi медичних бiблiотек того перiоду збiльшилася кiлькiсть читачiв [34, 36]. Бiблiотеками фондами користувалися не тiльки спiвробiтники даних науково-дослiдних iнститутiв, а i спецiалiсти цього профiлю з периферii, оскiльки НДРЖ ставали науковими центрами республiканського значення [6, 22, 23. 33].

Для повнiшого задоволення потреб читачiв медичнi бiблiотеки НДРЖ використовували мiжбiблiотечний абонемент (МБА). З року в рiк кiлькiсть звернень до МБА постiйно збiльшувалась. РЖ постало питання регламентацii дiяльностi МБА на територii СРСР. У зв'язку з цим, в 1955 роцi Мiнiстерством культури СРСР (Наказ № 690) було затверджене "Положение о межбиблиотечном абонементе" тАФ це перший документ, який регламентував дiяльнiсть МБА [26], Вiн спрощував вiдносини мiж бiблiотеками, встановлював iдиний для бiблiотек бланк замовлення, не видавався лише iдиний примiрник, була органiзована iiрархiчна органiзацiя бiблiотек з МБА. тобто лiтература, вiдсутня в данiй бiблiотецi, замовлялась, у найближчий бiблiотецi мiста, областi, республiцi, i лише, коли потрiбноi лiтератури не було в республiки, замовлення направлялись до центральних союзних бiблiотек. [9].

Надiйними джерелами комплектування ставали бiблiотечний колектор, магазини ВлМедична книгаВ» та Союздрук. РЖснувало попереднi замовлення лiтератури за тематичними планами видавництв. Бiблiотеки мали повну iнформацiю про книжки, якi виходили друком, що давало iм змогу для повного i та регулярного комплектування своiх фондiв спецiалiзованою лiтературою [5, 22, 23].

Характеризуючи перiод з 1964 по1986 становлення медичних бiблiотек, треба вiдзначити появу та широке впровадження до системи комплектування фондiв книгообмiн мiж бiблiотеками рiзних краiн. Бiблiотеки медичних установ Болгарii, Польщi, НДР проводили книгообмiн з бiблiотеками НДРЖ [22]. РЖноземнi видання медичнi бiблiотеки могли придбати також о магазинах "РЖноземна книга" [5, 31].

Розкриттю фондiв слугувала система каталогiв та картотек, добре укомплектований довiдковий апарат, який з року в рiк удосконалювався та редагувався, згiдно "Положення про систему каталогiв та картотек бiблiотек НДГ розробленим РНМБ на початку 80-х рокiв. Для ведення систематичних каталогiв у медичних бiблiотеках було запроваджено таблицю Унiверсальноi десятковоi класифiкацii (УДК) на лiтературу медичноi та сумiжноi тематики, а на суспiльно-полiтичну лiтературу тАФ таблицi Бiблiотечно-бiблiографiчноi класифiкацii (ББК) [5]. Медичнi бiблiотеки почали брати активну участь в роботi з'iздiв, конференцiй, семiнарiв, якi проводили МОЗ Украiни та науково-дослiднi iнститути [16, 22, 24]. До цих заходiв бiблiотеки органiзовували книжковi виставки, тематичнi перегляди лiтератури, а також друкували бiблiографiчнi покажчики i анотованi списки науковоi спецiалiзованоi лiтератури. З 1971 року вони разом з РНМБ постiйно видають анотованi покажчики лiтератури ВлВ помощь практическому врачуВ» з 32 спецiальностей [28, 37].

ВаЗменшилась кiлькiсть читачiв за iдиним реiстрацiйним облiком. Бiблiотеки не були забезпеченi засобами розмноження та копiювання матерiалiв, недостатньо фiнансувалось вали i на рiвень бiблiотечно-бiблiографiчного забезпечення медичноi науки та практичноi охорони здоров'я .

2.Медичнi бiблiотеки Украiни в дзеркалi статистики

2.1 Обласнi науковi медичнi бiблiотеки Украiни

Дослiдження стану виконання планiв роботи ОНМБ за 2009 рiк i статистичних звiтiв про роботу за цей рiк висвiтило основнi завдання i напрями iх роботи.

Основними завданнями на 2009 рiк були визначенi: комплектування документальних фондiв, iх використання i збереження;бiблiотечно-iнформацiйне забезпечення потреб i запитiв спецiалiстiв медичноi галузi; комп'ютеризацiя i автоматизацiя бiблiотечно-iнформацiйних процесiв; краiзнавча i видавнича дiяльнiсть;науково-методична дiяльнiсть; кадрове забезпечення; матерiально-технiчна база.

За 2009 рiк до фондiв ННМБУ i ОНМБ надiйшло 57 884 прим, документiв на паперових носiях, вибуло iз фондiв 134 560 прим, видань i на 01.01.2010 рiк i 6 769 752 прим, видань. Це на 76682 прим, менше за 2008 рiк.

За 2009 рiк було обслуговано - 248 195 користувачiв, за iдиним облiком 156029 користувачiв.

Видача документiв за звiтний рiк склала 5 484 113 прим, видань на паперових носiях.

Середня обертанiсть склала 0,8, читанiсть - 35,1. [19 ]

Значну увагу ОНМБ придiляли вивченню запитiв користувачiв з метою надання iм допомоги у виконаннi Мiжгалузевоi комплексноi програми ВлЗдоров'я нацii на 2002-2011 рокиВ» та iнших державних i регiональних програм з медичноi галузi, освiти, культури. [21 ]

З метою розкриття документальних фондiв всi ОНМБ органiзовували перегляди нових надходжень, оформляли книжковi виставки, тематичнi полицi, проводили масовi заходи, в яких розкривалися такi теми: управлiння, фiнансування, планування в охоронi здоров'я, хвороби XXI столiття; сiмейна медицина;страхова медицина; охорона материнства i дитинства; психiчнi захворювання; СНРЖД i ВРЖЛ; медицина катастроф; туберкульоз; охорона здоров'я в регiонi; медичне краiзнавство; ювiлейнi i пам'ятнi дати видатних вчених - медикiв свiту. [21 ]

Жорсткий фiнансовий стан потребував корекцii в комплектуваннi бiблiотечних фондiв. Тому виникла потреба в координацii мiж медичними бiблiотеками в регiонi.

Формування документальних фондiв можливе тiльки за умом державноi пiдтримки, i, насамперед, фiнансування, але в даний час воно було недостатнiм, а в деяких бiблiотеках зовсiм вiдсутнi. Економiчна нестабiльнiсть фiнансово - грошовоi сфери тяжко позначилася на дiяльностi всiх бiблiотек. Вiдбулося рiзке збiльшення цiн на друковану продукцiю i поштовi витрати, що в значнiй мiрi посприяло погiршенню комплектування фондiв i його використання.

Видавнича дiяльнiсть. Однiiю iз складових всiх напрямiв дiяльностi Нацiональноi науковоi медичноi бiблiотеки Украiни та обласних наукових медичних бiблiотек i видавнича дiяльнiсть, яка завжди спрямована на вiдображення роботи бiблiотек як бiблiотечно-iнформацiйних i методичних центрiв.

В 2009 роцi метою видавничоi дiяльностi було:

тАв надання спецiалiстам медичноi галузi iнформацii про документальнi бази з медичноi науки, освiти, охорони здоров'я i культури;

тАв активiзацiя формування документальних баз даних з галузевих знань;

забезпечення кооперацii i координацii в створеннi iдиноi корпоративноi системи iнформацiйного забезпечення медичноi науки, освiти i охорони здоров'я. [21 ]

В останнi роки постiйно зростаi зацiкавленiсть науковою спадщиною видатних вчених - медикiв минулого i сучасного свiту та Украiни. Тому ННМБУ та ОНМБ розпочали роботу по виданню бiблiографiчних покажчикiв про життя i дiяльнiсть науковцiв-медикiв.

В бiльшостi медичних бiблiотек видавнича дiяльнiсть була спрямована також на забезпечення оперативного iнформування медичних працiвникiв про новi надходження до документальних фондiв.

Комплектування, формування та поповнення документальних фондiв в медичних бiблiотеках Украiни визначаiться як один iз значущих напрямiв iх дiяльностi. Цей процес багатоаспектний i складний, так як залежить вiд видавничоi полiтики, цiн на друкованi видання, вартостi посередницьких послуг i, головне, вiд державного фiнансування.

В останнi роки виникла складнiсть у вирiшеннi проблем повноцiнного оновлення i поповнення документальних фондiв, так як це зв'язано з руйнуванням системи державного централiзованого книгорозповсюдження, значне зменшення, а iнодi i повна вiдсутнiсть фiнансування на комплектування i передплату перiодичних видань, лiквiдацii взаiмодii мiж видавничою, книготорговельною i бiблiотечною галузями i низьким рiвнем iнформування про новi друкованi видання.

Але, не зважаючи на всi негаразди, Нацiональна наукова медична бiблiотека Украiни та обласнi науковi медичнi бiблiотеки краiни намагаються постiйно поповнювати фундамент своii дiяльностi, тобто документальний фонд на паперових i електронних носiях.

Загальний фонд Нацiональноi науковоi медичноi бiблiотеки Украiни i обласних наукових медичних бiблiотек на 01.01.2010р. налiчуi 6 769 752 прим, видань на друкованих носiях. Це рiзноманiтнi за типовими, видовими, хронологiчними, тематичними та мовними ознаками.

За звiтний рiк до фондiв бiблiотек цього рiвня надiйшло 57 884 прим. видань на паперових носiях.

При комплектуваннi особлива увага придiлялась виданням на допомогу виконання Мiжгалузевоi комплексноi програми ВлЗдоров'я нацii на 2002-2011 рр.В».

Значним джерелом поповнення фондiв були дари установ та окремих авторiв. Багато видань надiйшло вiд видавництв, асоцiацiй i благодiйних фондiв.

Використовували бiблiотеки i такi джерела як книгообмiн з зарубiжними бiблiотеками, обмiнно-резервний фонд ННМБУ.

За 2009 рiк для медичних бiблiотек Украiни надiйшло 5532 прим, видань, з них: книг -3277 прим., перiодичних видань - 2056, iн. документiв - 199. Передано в бiблiотеки - 4234 прим. [21 ]

Створення довiдково-пошукових апаратiв (ДНА). Всi надходження до документальних фондiв ОНМБ оперативно облiковувались i вiдображались в ДПА. Бази даних на електронних носiях облiковувались в ЕК за системою ВлРЖрбiсВ». Це значно покращало задоволення iнформацiйних потреб користувачiв рiзних категорiй. В своiх звiтах ОНМБ вiдмiчають, що в 2009 роцi значно зросла зацiкавленiсть медичних працiвникiв i студентiв у використаннi джерел iнформацii на електронних носiях. Створення ЕК продиктовано сучасним життям i запровадження корпоративноi каталогiзацii сприяi впровадженню нових сучасних iнформацiйних технологiй i, найголовнiше, забезпеченню взаiмовикористання iнформацiйних ресурсiв на електронних носiях, що в значнiй мiрi сприяi розширенню потенцiалу медичних бiблiотек Украiни. Кооперацiя в цьому напрямi дiяльностi сприяла скороченню витрати часу на всi бiблiотечнi процеси.

Стан ДПА в ОНМБ в повнiй мiрi задовiльняв iнформацiйнi потреби користувачiв рiзних категорiй, а створення i використання ЕК сприяло оперативному пошуку iнформацiйних джерел.

Науково-методична дiяльнiсть. Цей напрям роботи в бiблiотекознавствi визначаiться як дiяльнiсть, що виявляi, дослiджуi, аналiзуi i розробляi ефективнi форми i методи бiблiотечно-iнформацiйного забезпечення користувачiв та сприяi iх впровадженню в роботу бiблiотек. В мережi медичних бiблiотек цей напрям спрямований на розвиток медичноi науки, освiти i покращення охорони здоров'я населення Украiни.

В органiзацiйно-методичнiй дiяльностi поiднуiться i реалiзуiться дослiдницькi, аналiтичнi, педагогiчнi i iнформацiйнi функцii бiблiотек. Органiзацiйно-методична дiяльнiсть обласних бiблiотек розглядаiться як чинник розвитку бiблiотечно-iнформацiйних ресурсiв, який включаi в себе створення документiв, що регламентують дiяльнiсть бiблiотек: положень, методичних розробок, рекомендацiй, вказiвок, письмових i усних консультацiй, надання практичноi i методичноi допомоги, проведення заходiв по пiдвищенню квалiфiкацii, якi i важливою передумовою пiдвищення iмiджу головноi бiблiотеки в регiонi. Аналiз органiзацiйно-методичноi роботи засвiдчив, що цей напрям i актуальною i перспективною частиною науково-дослiдноi i практичноi дiяльностi ОНМБ i вносить змiни i покращення в усi бiблiотечно-iнформацiйнi процеси.

В 2009 роцi в цiй дiяльностi найважливiшим завданням було вивчення ефективностi впровадження iнформацiйних технологiй в практику роботи пiдвiдомчих бiблiотек. [21 ]

Дослiдження дiяльностi медичних бiблiотек рiзних рiвнiв i важливою передумовою пiдвищення ролi i наукового рiвня ОНМБ як методичних i координацiйних центрiв в регiонi i запорукою прийняття оптимальних рiшень з метою подальшого покращення бiблiотечно-iнформацiйного забезпечення медичноi науки, освiти i охорони здоров'я населення в Украiнi.

У звiтному роцi значна увага була придiлена обстеженню медичних бiблiотек з метою виявлення особливостей iх роботи, надання практичноi допомоги. Як показали звiти, ситуацiя в бiльшостi медичних бiблiотек все ще залишалась складною через низьке фiнансування.

Комп'ютеризацiя i iнформатизацiя. Вагомим доповненням до розкриття в аналiтичнiй довiдцi дiяльностi медичних бiблiотек Украiни за 2009 рiк i розкриття стану комп'ютеризацii. В основному цей процес здiйснюiться на належному рiвнi в ОНМБ i бiблiотеках медвузiв III-РЖV рiвнiв акредитацii, як центрiв знань i iнформацii. Заходи по впровадженню нових iнформацiйних технологiй в обласних наукових медичних бiблiотеках практично i подiбними i проводяться за такими загально-органiзацiйними напрямами: полiпшення матерiально-технiчноi бази забезпечення доступу до РЖнтернет; створення веб - сторiнок бiблiотеки.

Широкий спектр бiблiотечно-iнформацiйноi дiяльностi в ОНМБ здiйснювався паралельно з формуванням сучасного iнформацiйного ресурсу на паперових i електронних носiях, удосконалення ДПА, в якому вiдкривались новi рубрики, пiдрубрики з актуальних на даний час медико - бiологiчних питань, в яких поглиблено розкривались сучаснi напрями розвитку медичноi науки, освiти, охорони здоров'я i культури. Всi ОНМБ готували тематичнi папки, складали списки нових надходжень, здiйснювали введення ключових слiв в ЕК, ведення тематичних БД таких як ВлКраiзнавствоВ», ВлОхорона здоров'я областiВ» та iн. [21 ]

З метою надання доступу вiддаленим користувачам до вторинноi iнформацii всi ОНМБ розкривали на своiх веб-сайтах новi надходження на паперових i електронних носiях.

В iнформацiйнiй дiяльностi розкривались такi теми: -управлiння, фiнансування, планування в охоронi здоров'я; - сiмейна медицина; - страхова медицина; - охорона здоров'я матерi та дитини; - психiчнi захворювання;-СНРЖД i ВРЖЧ; - медицина катастроф;- туберкульоз ;- охорона здоров'я в областi та iн.

Особливоi актуальностi у звiтному роцi набуло створення системи iнформацiйного забезпечення науково-дослiдних робiт, як одного iз основних чинникiв, на яких базуiться потенцiал медичноi науки.

В останнi роки в мережi бiблiотек здiйснюiться координацiя i кооперацiя в створеннi i використаннi iнформацiйних ресурсiв. Ефективним напрямом iнформацiйного спiвробiтництва i консорцiум - об'iднання бiблiотек для спiльного створення i використання iнформацiйних ресурсiв медичних бiблiотек.

Матерiально-технiчна база. В бiльшостi ОНМБ фiнансова та економiчна криза не дозволила оперативно i якiсно модернiзувати технiчнi засоби i змiцнити матерiально - технiчну базу.

Вiдповiдно до кошторисiв в бiльшостi бiблiотек фiнансувались витрати на канцелярськi та господарськi потреби, придбання бiблiотечноi технiки. Видiлялись також кошти на оплату послуг зв'язку та РЖнтернет.

2.2 Бiблiотеки вищих медичних навчальних закладiв 111- 1V рiвнiв акредитацii

медичний бiблiотека

У 2009 роцi в наукових бiблiотеках медичних вузiв Украiни здiйснювалась модернiзацiя змiсту iх дiяльностi. При цьому використовувалось професiйне i стратегiчне бачення нових iдей, нових планiв i конкретноi повсякденноi роботи з метою оперативного i повного забезпечення навчально-виховного процесу i науково-дослiдних робiт у вузах, як iх основних структурних пiдроздiлiв у напрямi задоволення потреб навчально-виховного процесу, iнформацiйних потреб користувачiв усiх категорiй, наукових дослiджень i пiдготовки висококвалiфiкованих спецiалiстiв медичноi галузi. Все це досягалося шляхом формування документальних фондiв, впровадження комп'ютерних технологiй, розширення iнформацiйного сервiсу, пiдвищення фахового рiвня. [21 ]

Основними завданнями в 2009 роцi було визначено: сприяння реалiзацii державноi полiтики в галузi вищоi освiти, науки, охорони здоров'я i культури; впровадження iнновацiйних пiдходiв до формування баз даних, iх зберiгання i активного використання; участь в реалiзацii Болонського процесу як чинника пiдвищення якостi вищоi освiти; впровадження електронних технологiй у бiблiотечно-iнформацiйнi процеси; пiдвищення квалiфiкацii бiблiотечних працiвникiв; змiцнення матерiально-технiчноi бази.

Враховуючи всi цi завдання, бiблiотеки керувалися чинним законодавством Украiни з питань вищоi освiти i науки, охорони здоров'я, бiблiотечно-iнформацiйноi справи та культури. Всi бiблiотеки у звiтах вказують на те, що продовжували своi постiйне становлення як сучасного науково-iнформацiйного центра навчального закладу. Значнi змiни у суспiльному життi нашоi Держави, реформування освiти, охорони здоров'я суттiво змiнили i дiяльнiсть бiблiотек вузiв. Вiдбулися якiснi змiни у складi документальних фондiв, якi поповнилися новими виданнями з медичноi галузi, основ економiки, iсторii i культури.

Передбачаi пiдтримку розвитку i становлення бiблiотек i нацiонального книговидання розроблений Мiнiстерством культури i туризму Украiни ВлПроект концепцii загальнодержавноi програми збагачення i розвитку культури i духовностi Украiнського суспiльства на 2007-2011 рр.В».

Згiдно з наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни вiд 31.11.2004 р. № 685 ВлПро експериментальне впровадження системи органiзацii навчального процесу в вищих медичних закладах РЖП-РЖУ рiвнiв акредитацii у 2004-2010рр.В» всi бiблiотеки вузiв плiдно спiвпрацювали в напрямi адаптацii навчально-виховного процесу до вимог РДвропейського освiтнього простору. Активно використовувались навчальнi посiбники: ВлМедична освiта. Пiслядипломна освiтаВ». ВлБезперервний професiйний розвитокВ».

Комплектування, облiк i використання документальних фондiв. Цей напрям роботи у всiх бiблiотеках був спрямований на формування, збереження i використання документальних фондiв на паперових i електронних носiях за всiма дисциплiнами, якi реалiзувались в навчально-освiтнiх програмах вiдповiдно до вимог державного освiтнього стандарту вищоi медичноi освiти, документами за тематикою науково - дослiдницьких робiт вузу. Забезпечення потреб i запитiв користувачiв за всiма галузями знань.

Документальнi фонди бiблiотек - це фундамент iхньоi дiяльностi. За звiтнiй рiк до фондiв бiблiотек медичних вузiв надiйшло 232587 прим, видань на паперових носiях вилучено - 143 229 прим. РЖ на 01.01.2010 р. iх обсяг становить 9 026 700 прим. [21 ]

Обмеженiсть фiнансування на комплектування, пiдвищення цiн на друкованi видання негативно вплинули на поповнення фондiв. Всi бiблiотеки налагоджували спiвробiтництво з видавництвами, якi видавали медичну лiтературу та сумiжних з медициною галузей. В iх числi постiйними партнерами були такi видавництва: ВлМедицинаВ», ВлЗдоров'яВ», ВлНова книгаВ», ВлВища школаВ», ВлУкрмедкнигаВ». ТОВ ВлКрiонВ» та iн.

Поповнення фондiв впродовж року вiдбувалося з центрального методичного кабiнету з вищоi освiти при МОЗ Украiни, видавництв вузiв, обмiнного фонду Нацiональноi науковоi медичноi бiблiотеки Украiни, за рахунок отриманих видань вiд авторiв, користувачiв, видавництв.

Обслуговування користувачiв. За звiтний рiк науковi бiблiотеки медичних вузiв обслужили 421 114 користувача рiзних категорiй. Цей показник бiльший на 907 користувачiв проти минулого 2008 року.

Вместе с этим смотрят:

"Quo vadis": проекцiя на сучаснiсть

"Культура": типология определений

ВлМадонна АннунциатаВ» Симоне Мартини из Государственного Эрмитажа

РЖнновацiйнi технологii в роботi з папером Чiпборт, Скрабукiнг, Твiстар, Квiлiнг

РЖсторiя i топонiмiка с. Тиманiвка