Бiофiзичнi аспекти впливу роботи за комп'ютером на органiзм користувачiв

Бiофiзичнi аспекти впливу роботи за комп'ютером на органiзм користувачiв

Вступ

На зорi загальноi комп'ютеризацii персональний комп'ютер (ПК) сприймався як зручний i зроблений iнструмент для рiшення задач програмування, керування великими базами даних, як необхiдна ланка у видавничих системах, надзвичайно зручна електронна друкарська машинка i захоплююча iграшка для дозвiлля. Однак з початку дев'яностих рокiв у печатцi стали з'являтися публiкацii про те, що iнтенсивна i тривала робота з комп'ютером i причиною виникнення ряду патологiчних станiв.

Для розумiння бiофiзичних механiзмiв впливу ПК на органiзм користувача розглянемо основнi частини, з яких вiн складаiться. Як правило, ПК складаiться з трьох частин: системного блоку; клавiатури, що дозволяi вводити iнформацiю в пам'ять комп'ютера i монiтора (дисплея), призначеного для вiдображення текстовоi i графiчноi iнформацii. Головною частиною комп'ютера i системний блок, у якому розташовуються основнi вузли комп'ютера: електроннi схеми, що керують роботою комп'ютера (мiкропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристроiв i iн.); блок живлення, що перетворить електроживлення мережi в постiйний струм низькоi напруги, що подаiться в електроннi схеми комп'ютера; нагромаджувачi (чи дисководи) для гнучких магнiтних дискiв, використовуванi для читання i запису на гнучкi магнiтнi диски (дискети); нагромаджувач на твердому магнiтному диску, призначений для читання i запису на незнiмний твердий магнiтний диск (вiнчестер). До системного блоку комп'ютера можна пiдключати рiзнi пристроi введення-висновку iнформацii, розширюючи тим самим його функцiональнi можливостi. Багато пристроiв приiднуються через спецiальнi гнiзда (рознiмання), що знаходяться звичайно на заднiй стiнцi системного блоку комп'ютера. Крiм монiтора i клавiатури, такими пристроями i принтер, миша, джойстик, сканнер i iн.

Прийнято вважати, що основним джерелом випромiнювань ПК i монiтор, тому поняття тАЬбезпечне робоче мiсцетАЭ пiдмiнюiться поняттям тАЬбезпечний монiтортАЭ. Однак на долю монiтора приходиться не бiльш 20% внеску в створення неадекватних умов працi користувача. Джерелами електромагнiтного забруднення примiщень варто вважати: мережний блок живлення (особливо iмпульсний), системний блок ПЕВМ i пiдключенi до нього зовнiшнi пристроi, кондицiонери, вентилятори й iнша технiка, що знаходиться в примiщеннях.

Негативний вплив комп'ютера на людину i комплексним. Насамперед, з позицiй ергономiчноi безпеки для людини оцiнювалися монiтори. Монiтор ПК i джерелом: електростатичного поля; слабких електромагнiтних випромiнювань у низькочастотному, наднизькочастотному i високочастотному дiапазонах (2 Гц -400 кгц); рентгенiвськi випромiнювання; ультрафiолетового випромiнювання; iнфрачервоного випромiнювання; випромiнювання видимого дiапазону.

Оскiльки дiяльнiсть користувача ПК заснована на вiзуальному сприйняттi вiдображеноi на екранi монiтора iнформацii, значне навантаження при цьому випробуi зорова система. Найбiльш iстотний вплив на стан зоровоi системи роблять недосконалiсть способiв формування зображення на екранi за рахунок неоптимальних параметрiв схем розгорнення електронно-променевоi трубки (ЕПТ), несумiсностi параметрiв монiтора i графiчного адаптера, недостатньо високий дозвiл монiтора, розфокусировка, незведення променiв i низький рiвень iнших його технiчних характеристик, надлишкова чи недостатня яскравiсть зображення.

В останнi роки розробленi новi види монiторiв, у яких замiсть електронно-променевоi трубки використовуються рiдинокристаличнi газорозряднi, електролюмiнiсцентнi панелi чи iншi технiчнi пристроi, що працюють на iнших фiзичних принципах. Однак найбiльш доступними i розповсюдженими залишаються монiтори на ЕЛТ. Вiзуальнi параметри i свiтловий клiмат, що визначають зоровий дискомфорт, обумовленi яскравiстю, освiтленiстю, кутовими розмiрами знака, кутом спостереження, нерiвномiрнiстю яскравостi, вiдблисками на екранi, мельканням, геометричними i нелiнiйними перекручуваннями зображення, його тремтiнням i iн. (усього бiльш 20 параметрiв). Причому не тiльки конкретне значення кожного з перерахованих параметрiв визначають вплив на зорову систему, але i сукупнiсть визначених iхнiх сполучень.

РЖстотний вплив на зоровий дискомфорт робить вибiр сполучень квiтiв знака i тла, вiкон i пiдкладки, причому деякi пари квiтiв не тiльки стомлюють зiр, але i можуть привести до стресу. Яскравiсть кожного кольору по окремостi повинна бути обрана з урахуванням виду вiдтвореного зображення, оскiльки на вiдмiну вiд перегляду кольорових телевiзiйних передач, людина при користуваннi дисплеiм не задовольняiться загальним враженням, а працюi з iнформацiiю на екранi. Для нього при цьому головне не ВлприроднiстьВ» квiтiв, а точнiсть, швидкiсть, надiйнiсть i комфортнiсть вiдрiзнення кольорiв Цi положення здобувають особливу актуальнiсть у зв'язку iз широким поширенням комп'ютерних iгор, колiрний склад яких, спiввiдношення яскравостi об'iкта i тла роблять виражений негативний вплив на зорову систему користувачiв.ВаВаВаВаВаВаВа

При роботi з зображенням на екранi монiтора зорова система користувача, яка сформована в ходi тривалоi еволюцii, виявляiться в умовах неоптимального зорового сприйняття. Порiвнюючи ii з роботою з друкованим текстом можна установити, що:

- при роботi з дисплеiм користувач цiлком залежить вiд положення дисплея, тодi як при читаннi друкованоi продукцii легко можна знайти положення листа для найбiльш комфортного сприйняття iнформацii;

- екран, будучи джерелом свiтла, вважаiться приладом активного контрасту, у той час як при читаннi з листа ми маiмо справу з вiдбитим текстом, тобто пасивним контрастом, що у малому ступенi залежить вiд iнтенсивностi висвiтлення i кута падiння свiтлового потоку на папiр;

- текст на паперi i незмiнним, а на екранi тАУ перiодично обновляiться в процесi сканування електронного променя по поверхнi екрана. Досить низька частота вiдновлення викликаi мерехтiння зображень;

- Вапри роботi з екраном виникаi тривале статичне навантаження на екстра тАУ i iнтраокулярнi м'яза, що i причиною iхнього значного стомлення;

- спiльно з зоровою напругою в користувачiв виникаi значна нервово-емоцiйна напруга, що погiршуi iхнiй загальний стан i впливаi на якiсть роботи.

Крiм того, ергономiка робочого мiсця значно впливаi, як на самопочуття, так i на функцiональний стан рiзних систем органiзму користувачiв. Характерною рисою професii оператора ПК i статичний режим роботи, оскiльки весь робочий час вiн змушений проводити в сидячому положеннi. При цьому бiльшiсть груп м'язiв знаходиться в постiйнiй напрузi, що приводить до швидкоi стомлюваностi, виникненню болю у хребтi, шиi, плечових суглобах, сприяi розвитку професiйних патологiчних вигинiв хребта: грудному гiперкiфозу, сплощенню шийного лордозу i формуванню сколiозу. Неправильне розташування дисплея по висотi (занадто низьке, пiд неправильним кутом) i основною причиною появи сутулостi, занадто високе тАУ приводить до тривалоi напруги шийного вiддiлу хребта, що може привести до розвитку остеохондроза.

Численнi дослiдження з оцiнки стану здоров'я користувачiв i ергономiки робочих мiсць показали, що причиною порушення здоров'я користувачiв i як самi комп'ютери, так i органiзацiя роботи (режими працi i вiдпочинку, вiдсутнiсть добору на операторськi спецiальностi, стан робочих мiсць i примiщень, у яких розташованi комп'ютери й iн.).

Ергономiчна безпека використання комп'ютерiв оцiнюiться двома основними вимогами: 1. До вiзуальних параметрiв засобiв вiдображення iнформацii; 2. До емiсiйних параметрiв ПК тАУ параметрам випромiнювань дисплеiв, системних блокiв, джерел живлення, у тому числi безаварiйного, клавiатури, сполучних проводiв, вилок, роз'iмiв i iн. Як вiзуальнi, так i емiсiйнi параметри ПК впливають на органiзм користувачiв.

Найважливiшою умовою збереження високих зорових функцiй користувача i правильний вибiр вiзуальних параметрiв дисплея i свiтлотехнiчних умов робочого мiсця. Робота з дисплеiм при неправильному виборi яскравостi й освiтленостi екрана, контрастностi знакiв, кольорiв знака i тла, при наявностi вiдблискiв на екранi, тремтiння i мелькання зображення приводить до зорового стомлення, головним болям, фiзiологiчним i психiчним перевантаженням, що в остаточному пiдсумку викликаi порушення в станi здоров'я.

1. Офтальмо-фiзiологiчна характеристика дiяльностi користувачiв ВДТ ПЕВМ

Сучасний етап розвитку суспiльства може бути названий "ерою користувача", у якiй ведучу роль починають грати не вузькi фахiвцi, а широкий спектр користувачiв усiх вiкiв i професiй.

Комп'ютеризацiя в нашiй краiнi вiдрiзняiться вибухоподiбним характером. Протягом короткого термiну, минаючи промiжнi етапи, користувачi одержали доступ до найсучаснiших моделей i програм. Потiк iнформацii, що обрушився в короткий час, висуваi пiдвищенi вимоги до адаптацiйних механiзмiв людини, не пiдготовленоi до такого явища. Лавиноподiбний характер комп'ютеризацii життя супроводжуiться вiдсутнiстю наукового прогнозування негативних наслiдкiв для фiзичного i психiчного здоров'я користувачiв.

З розвитком науково-технiчного прогресу все частiше приходиться зiштовхуватися з негативними наслiдками впливу нових технологiй i технiчних засобiв на людину - так званою екологiчною патологiiю. Останнiм часом у печатi з'явилася велика кiлькiсть робiт, автори яких убачають прямий зв'язок мiж рядом хвороб i iнтенсивнiстю використання комп'ютера, що i невiд'iмним елементом сучасного офiсу, навчального закладу i предметом особистого користування. Ще в 1984 роцi, рiшенням ста професiйних страхових об'iднань ФРН, робота за дисплеiм була внесена в список 40 найбiльш шкiдливих i небезпечних робiт.

Використання комп'ютерiв у рiзних сферах виробничоi дiяльностi висуваi проблему оздоровлення й оптимiзацii умов працi операторiв через формування при цьому цiлого ряду несприятливих факторiв: висока iнтенсивнiсть працi, монотоннiсть виробничого процесу, гипокiнезiя i гiподинамiя, специфiчнi умови зоровоi роботи, наявнiсть електромагнiтних випромiнювань, тепловидiленнi i шуму вiд технологiчного устаткування.

У зв'язку з цим в останнi роки зросло число дослiджень, присвячених питанням охорони працi операторiв ПЕВМ, проведених у Францii, США, ФРН, Швецii, Великобританii, Норвегii, Данii, Нiдерландах, Бельгii, РЖталii, Канадi, Японii й iнших краiнам. З огляду на актуальнiсть проблеми охорони працi при роботi з ПЕВМ, у рiзних краiнах починаються спроби регламентувати вимоги до умов органiзацii працi операторiв.

Упровадження сучасних комп'ютерiв маi, як позитивнi, так i негативнi моменти. З одного боку, це забезпечення бiльш високоi ефективностi виробництва за рахунок удосконалювання технологiчного процесу i пiдвищення продуктивностi працi, а з iншого боку - збiльшення навантаження на працюючих у зв'язку з iнтенсифiкацiiю виробничоi дiяльностi i специфiчних умов працi.

Виконання виробничих операцiй за допомогою ПЕВМ зв'язано зi сприйняттям зображення на екранi й одночасному розрiзненнi тексту рукописних чи друкованих матерiалiв, виконанням машинописних, графiчних робiт i iнших операцiй.

Робота операторiв вимагаi пiдвищених розумових зусиль i великоi нервово-емоцiйноi напруги, рiшення в обмежений час складних задач, високоi концентрацii уваги й особливоi вiдповiдальностi виконуваного завдання.

Дослiдженнями встановлено, що робота операторiв ПЕВМ по ступенi розвитку стомлення стоiть на другому мiсцi пiсля роботи водiiв автобусiв.

Високi вимоги до органа зору, нервова напруга, а також монотонний характер працi, i змушена робоча поза викликають велику кiлькiсть скарг працюючих на пiдвищене загальне i зорове стомлення. На це вказують результати масових опитувань операторiв, проведених у закордонних краiнах.

Так, кафедрою профiлактичноi медицини й оздоровлення навколишнього середовища Унiверситету (шт. Кентуккi, США) проведене анкетування 1000 операторiв. Вони частiше iнших страждають рiзними розладами зору, головним болем, м'язовими болями в областi спини. Крiм того, у них у бiльшому ступенi виражене вiдчуття утоми i нервовоi напруги в процесi роботи; вони не почувають себе досить вiдпочилими пiсля нiчного сну.

Науково-дослiдним iнститутом гiгiiни i безпеки працi (м. Осака, Японiя) було обстежено 3148 операторiв, з яких 1700 чоловiк працювали з даними пристроями по 4 години на день. Майже всi оператори пред'явили скарги на зорове стомлення.

За даними анкетного опитування 800 операторiв Швейцарського кредитного банку пред'явили скарги на порушення зору, монотонний характер роботи, головнi болi i болi в м'язах плечового пояса.

Серед рiзних скарг, що пред'являють оператори, головне мiсце займають скарги на тi чи iншi розлади зору, що складають вiд 62% до 94% при зайнятостi зоровоi роботи з ПЕВМ протягом бiльш половини робочого дня. Це, насамперед, утома очей (45%), сильнi болi i вiдчуття пiску в очах (31%), сверблячка i вiдчуття засмiченостi в очах (24%). Причому болючi вiдчуття в очах з'являються в основному наприкiнцi робочого дня (46%). У працiвникiв, зайнятих повний робiтник день, частота очних розладiв трохи вище (у 1,7 рази), чим у працiвникiв, зайнятих роботою з ПЕВМ вiд 4 до 5 годин.

Звертають на себе увагу данi про динамiку скарг, у залежностi вiд тривалостi роботи з ПЭВМ. Скарги на розлад зору виявляються в значнiй мiрi через 1,5-2 години безупинноi роботи, потiм пiсля 2-2.5 години спостерiгаiться iхнiй подальший рiст. У цей же час, збiльшуiться кiлькiсть скарг на головний бiль i болi в спинi, однак скарги на порушення зору залишаються переважаючими.

Навантаження на зiр i напружений характер працi викликаi в операторiв порушення функцiонального стану зорового аналiзатора i центральноi нервовоi системи. У процесi роботи в них знижуiться стiйкiсть ясного бачення, електрична чутливiсть i лабiльнiсть зорового аналiзатора, гострота зору й обсяг акомодацii, а також порушуiться м'язовий баланс очей. Поряд з цим у випробуваних наприкiнцi роботи значно збiльшився час реакцii i кiлькiсть помилок при виконаннi тестового завдання на стiйкiсть концентрацii уваги i знизилася частота серцевих скорочень з 64 до 40 уд/хв, у 73% випробуваних порушився м'язовий баланс очей (збiльшилася езофорiя на 0.7 дптр. у порiвняннi з первiсною).

Пiдвищена зорова напруга при роботi з ПЕВМ обумовлено не тiльки напруженим характером працi, але i рядом несприятливих факторiв, а саме: постiйноi переадаптацii ока в умовах наявностi в поле зору поверхонь рiзноi яскравостi, пристосуванням до розрiзнення по-рiзному вилучених об'iктiв, недостатньою чiткiстю i контрастнiстю зображення на екранi, мiцнiстю його структури, яскравими мельканнями, поганою якiстю вихiдного документа, використовуваного при роботi в режимi введення даних. При цьому зорова напруга збiльшуiться наявнiстю яскравих плям за рахунок вiдображення свiтлового потоку на клавiатурi й екранi, нерiвномiрнiстю висвiтлення робочих поверхонь, великим перепадом яскравостi мiж робочою поверхнею i навколишнiми поверхнями.

Виконання багатьох операцiй при роботi з ПЕВМ вимагаi тривалоi статичноi напруги м'язiв спини, шиi, рук i нiг, що приводить до швидкого розвитку стомлення i супроводжуiться пред'явленням вiдповiдних скарг. У 52,9% операторiв ПЕВМ вiдзначаiться хворобливiсть i задерев'янiлiсть м'язiв чи шиi плечового пояса; у 42,9% тАУ бiль у спинi; у 15,2% тАУ хворобливiсть i задерев'янiлiсть м'язiв рук i нiг Основними причинами, що викликають цi скарги, i: нерацiональна висота робочоi поверхнi столу i сидiння, вiдсутнiсть опорноi спинки i пiдлокiтникiв, незручнi кути згинання в плечовому i лiктьовому суглобах, кут нахилу голови, незручне розмiщення документiв, вiдеотермiнала i клавiатури; неправильний кут нахилу екрана; вiдсутнiсть простору i пiдставки для нiг.

Поряд зi скаргами на розлад зору i з ВлпознимиВ» порушеннями. 57.7 % операторiв указуi на ряд iнших вiдчуттiв загального характеру, а саме: на пiдвищену загальну утому, головний бiль, вагу в головi i т.п. Одночасно виявлена значна кiлькiсть облич (40,3%) з нервово-психiчними порушеннями у видi пiдвищеноi дратiвливостi, вiдчуттiв занепокоiння i депресивних станiв.

У рядi випадкiв i скарги на сверблячку шкiри i шкiрнi висипання, що зв'язують з електромагнiтними випромiнюваннями i шкiдливими речовинами, що надходять у повiтря робочоi зони вiд технологiчного устаткування. Висловлюються побоювання про можливiсть несприятливого впливу специфiчних умов роботи на розвиток в операторiв катаракти, а також на несприятливий плин i результат вагiтностi.

От один iз прикладiв того, як впливаi робота з ПЕВМ на вагiтних жiнок. За повiдомленням Об'iднаного центра авiалiнiй США за перiод у 4 роки з 48 вагiтностей в операторiв-жiнок 15 закiнчилися викиднем, 2 тАУ передчасними родами, у двох випадках пологiв мали мiсце уродженi калiцтва.

Фахiвцi Американськоi асоцiацii електронiки, Академii офтальмологii i Нацiонального iнституту безпеки i гiгiiни працi (N1OSH) вважають, що випромiнювання вiд ПЕВМ не сприяють розвитку катаракти, а скарги операторiв зв'язанi з перенапругою м'язiв ока, яку можна усунути при правильнiй органiзацii робочого мiсця. Ними також заперечуiться можливiсть патологiчних порушень при вагiтностi i родах. У той же час Мiжнародний союз службовцiв i Нацiональна асоцiацiя працюючих жiнок США вважають, що використання комп'ютерiв у рядi випадкiв сприяi не тiльки погiршенню зору, але i визначаi рiзнi види патологii вагiтностi

2. Санiтарно-гiгiiнiчнi вимоги до умов працi операторiв

Умови працi операторiв ПЕВМ характеризуються можливiстю впливу на них комплексу виробничих факторiв: шуму, тепловидiлень, шкiдливих речовин, що iонiзують i не iонiзують випромiнюваннi, специфiчних умов зоровоi роботи, параметрiв технологiчного устаткування i робочого мiсця.

Основним джерелом шуму в примiщеннях, обладнаних комп'ютерами, i принтери, множна технiка й устаткування для кондицiонування повiтря, у самих ПЕВМ - вентилятори систем охолодження i трансформатори. Рiвень шуму в таких примiщеннях iнодi досягаi 85 дбА (при нормi 60 дбА, як, наприклад, у Францii i Бельгii).

Через те що вiдеотермiнали i джерелом тепловидiлень, це може привести до пiдвищення температури i зниженню вологостi повiтря на робочих мiсцях, що сприяi роздратуванню шкiри.

Повiтря робочоi зони при використаннi ПЕВМ може забруднюватися полiхлорованими бiфенiлами (ПХБ), концентрацiя яких коливаiться вiд 0.056 до 0.081 мг/мз при нормi 0.5-1.0 мг/мз

За результатами вимiрiв електромагнiтних випромiнювань установлено, що максимальна напруженiсть електромагнiтного поля на кожусi комп'ютера складаi 3,6 В/м. Американськими дослiдниками виявлене електромагнiтне випромiнювання вiд комп'ютера в радiочастотнiй дiлянцi спектра (31,5 Кгц - 1,420 Мгц), але рiвнi його значно нижче припустимих величин.

Проведене обстеження 60 фiрм Великобританii, у яких використовуiться бiльш 200 ПЕВМ рiзного призначення, показало, що максимальний рiвень рентгенiвського одержання вiд них складаi не бiльш 10 мкбэр/ч. Це значно менше припустимоi iнтенсивностi опромiнення.

Дослiдження, проведенi в Норвегii, показали, що напруженiсть електричного поля мiж екраном комп'ютера й оператором складаi 5-15 КВ/м. Це приводить до небажаних ефектам: зменшенню кiлькостi негативних iонiв у повiтрi примiщення, забрудненню екрана комп'ютера в результатi притягання до нього негативних iонiв i дрiбних часток пилу, що, у свою чергу, приводить до скарг операторiв на роздратування i сверблячку шкiри.

3. Режим працi i вiдпочинку

Рацiональний режим працi i вiдпочинку сприяi зниженню стомлення, пiдтримцi високоi працездатностi оператора ПЕВМ, пiдвищенню продуктивностi його працi i збереженню здоров'я. При встановленнi кiлькостi перерв на вiдпочинок, визначеннi iхньоi тривалостi i розподiлi iх протягом робочоi змiни враховуiться специфiка виробництва, напруженiсть працi, змiна працездатностi людини i процесi роботи.

На думку багатьох авторiв найбiльш уразливою при роботi з ВДТ i зорова система. Користувачi ВДТ пред'являють велику кiлькiсть астенопiчних скарг, що породило навiть новi термiни - дисплейнi астенопii, комп'ютерний зоровий синдром, монiторна хвороба.

Вплив дисплея на зорову систему можна роздiлити на двi основнi частини - це фiзичне i ергономiчне. До фiзичного вiдносяться усi види електромагнiтних випромiнювань i зв'язанi з ними змiни в навколишнiм середовищi. З цим видом впливу йде активна боротьба шляхом застосування захисних екранiв, захисних корпусiв у монiторiв, змiни принципiв формування зображення на екранi (замiсть електронно-променевоi трубки, що i основним джерелом випромiнювань, використовують рiдкi кристали), регламентуiться час роботи з монiтором, розмiщення i кiлькiсть монiторiв у примiщеннi, параметри середовища й iн.

З ергономiчним впливом дисплея на органiзм користувача справи йдуть набагато гiрше. Як не змiнюй дисплей, робота з ним залишаiться точною зоровою, потребуючоi не тiльки значноi напруги зоровоi системи, але i нервово-емоцiйноi i психофiзiологiчноi напруги. Характер самого зображення, спосiб його формування, твердий часовий режим, змiст i вид iнформацii, навiть колiрна гама, роблять на органiзм користувача значний вплив.

Застосування екранiв прискорюi роботу з засвоiння iнформацii, що надходить з зовнi чи що перероблюiться ПЕВМ, уможливлюi дiалог з нею людини. Однак застосування засобiв вiдображення iнформацii у видi дисплеiв створюi незвичайне зорове навантаження. У флуоресцiюючого екрана iншi тимчасовi i спектральнi характеристики в порiвняннi з папером у документах i книгах. Вертикальне положення екрана, бiльш зручне для читання, приводить у той же час до необхiдностi зберiгати змушене положення голови i шиi. Якщо приходиться чергувати читання з екрана i розбiр документiв, то необхiдна постiйна переадаптацiя очей. Зображення на екранi дисплея, у порiвняннi з машинописним текстом маi ряд несприятливих для сприйняття особливостей: зображення на екранi i паперi розрiзняються по способi формування тАУ перше i самосвiтним, друге з'являiться у вiдбитому свiтлi; вони розрiзняються по оптимальних умовах освiтленостi, тому що перше характеризуiться зворотним (у переважнiй бiльшостi випадкiв), а друге - прямим контрастом; зображення на екранi формуiться растровим, дискретним способом, що утрудняi його сприйняття; швидкiсть регенерацii знака знижуiться в мiру старiння екрана, унаслiдок чого спостерiгаiться його мерехтiння, значення яскравостi зображення пiддаiться коливанням усерединi одного символу (знака); розгорнення зображення на екранi вiдбуваiться прямо на очах оператора; екран покритий склом, що даi вiдблиски вiд зовнiшнiх джерел; контрастнiсть зображення на монiторi значно нижче, нiж на паперi, причому може ще бiльш знижуватися за рахунок зовнiшнiх джерел свiтла. Крiм того, зображення на самих розповсюджених у нас монiторах вiдрiзняiться рядом колiрних властивостей. Характер спектрального розподiлу випромiнювання люмiнофорiв цих трубок вiдрiзняiться вiд спектра природних об'iктiв. Так, спектр випромiнювання зеленого люмiнофора охоплюi майже весь видимий свiтловий дiапазон, що обмежуi можливiсть точноi передачi кольору змiшаних кольорiв. Спектр випромiнювання червоного люмiнофора дуже вузький i здвигнутий у далеку червону область з максимумом випромiнювання 620-630 нм. У результатi спектральний розподiл свiтла при бiлому свiтiннi екрана (найбiльш рацiональна сумiш трьох видiв люмiнофорiв) iстотно вiдрiзняiться вiд прийнятого у свiтлотехнiку бiлого висвiтлення. А саме, яскравiсть бiлого екрана монiтора в смузi 570-615 нм у 3 рази нижче, нiж в iнших областях видимого спектра. Крiм того, довгохвильове положення спектра випромiнювання червоного люмiнофора розширюi дiапазон хроматичноi аберацii, що приводить до розладу акомодацiйноi здатностi очей.

Крiм того, iстотний вплив на стан органа зору оператора робить спiввiдношення яскравостi знакiв i тла, яскравiсть навколишнiх предметiв, спектральний склад i блиск навколишнiх джерел свiтла й iн.

Зрозумiло, що вже сам характер формування зображень на екранi й умови працi висувають високi вимоги до якостi функцiонування багатьох систем органiзму користувачiв i особливо до стану i можливостей зоровоi системи. Оператори знаходяться в умовах високого рiвня нервово-емоцiйноi напруги, оскiльки велике iнформацiйне навантаження, нав'язаний темп роботи, дефiцит часу для прийняття рiшень, вiдсутнiсть прямого контакту з продуктом своii працi, висока вiдповiдальнiсть за якiсть працi, гiподинамiя створюють значне навантаження на весь органiзм оператора, що може погiршувати стан зоровоi системи в процесi зоровоi працi.

Значна iнтенсифiкацiя в сферi емоцiйноi i розумовоi дiяльностi приводить до неможливостi адекватноi реакцii на усю виробничу дiяльнiсть i на всю бiологiчно значиму iнформацiю.

Пристосувально-компенсаторнi механiзми, виробленi в процесi еволюцii, важко справляються з новими умовами дiйсностi, виникаi дисгармонiя мiж психофiзiологiчними i трудовими, соцiальними ритмами. Темпи адаптацii органiзму людини значно вiдстають вiд темпiв зрослих життiвих вимог, вiд прискореного соцiально - виробничого розвитку. У зв'язку з цим значно пiдвищуiться напруженiсть регуляторних механiзмiв ЦНС i гомеостатичних констант органiзму, особливо тодi, коли зовнiшнi подразники стають надзвичайно сильними, емоцiйно насиченими i приймають хронiчний характер. Саме такi подразники в змозi бiльше i бiльше утягувати структури кори i пiдкiрки i формувати нервову напругу. Не виключено, що стан перенапруги часто виявляiться у видi особливого неврозу з залученням переважно тiii функцiональноi системи, що тривалий час знаходиться в станi перенапруги впливом того чи iншого фактора ризику. Робота з дисплеiм, що вимагаi розумово-емоцiйноi напруги i творчого мислення, може викликати не тiльки порушення окремих функцiй органiзму, але i нервово - емоцiйну перенапругу. Робота з засобами вiдображення iнформацii вимагаi вiд оператора: сприйняття i переробки численноi iнформацii, що може мати емоцiйне фарбування; частого i швидкого переключення уваги i запам'ятовування то одного предмета, то iншого, постiйноi переадаптацii; роботи в режимi гострого дефiциту часу для переробки значимоi iнформацii; пiдвищеноi вiдповiдальностi за прийнятi рiшення, що приводить до частого виникнення станiв емоцiйного стресу; тривалоi пiдтримки високоi iнтенсивностi i напруженостi уваги, пам'ятi, мислення, емоцiй i рiзних функцiй органiзму (протягом робочоi змiни); одночасного виконання складноi розумовоi дiяльностi i розвитку емоцiйноi напруги при рiшеннi задач. В операторськiй професii iнтелектуальна дiяльнiсть так тiсно переплiтаiться з емоцiйною напругою, що не допускаi стереотипiзацii. Рiшення виробничих задач вимагаi одночасно творчоi розумовоi дiяльностi i мотивацiйно-емоцiйноi напруги, що протiкають в умовах безлiчi факторiв ризику. Сприйняття i переробка рiзноманiтноi i численноi iнформацii цими працiвниками повиннi забезпечуватися структурно-функцiональною органiзацiiю кори великого мозку й активацiiю лимбико-ретикулярноi i таламогипоталамiчноi систем. Значна кiлькiсть рiзноманiтних скарг, зв'язаних, в основному, з функцiонуванням органа зору, породило навiть термiн "дисплейна астенопiя", причому численнi дослiдження, проведенi в даний час у нас у краiнi i за рубежем, не дали поки чiткого пояснення причин цих скарг.

ВаВаВаВаВаВаВаВа Оскiльки комп'ютеризацiя охопила безлiч спецiальностей, добiр на якi по зорi нiколи не проводився, за екранами дисплеiв виявилися люди, що мають рiзну зорову патологiю, так що частина скарг можна вiднести за рахунок простоi невiдповiдностi зорових можливостей i характеру навантаження, створюваноi монiтором.

Суб'iктивнi симптоми стомлення ока, ознаками якого i астенопiчнi скарги, з'являлися пiсля другоi години роботи, об'iктивно - зростало число допущених у процесi роботи помилок. Через 2-4 години роботи на дисплеi виникали функцiональнi змiни в станi кожного з очей. Так, знижувалася колiрна чутливiсть, стiйкiсть ясного бачення, збiльшувався час зорово-моторноi реакцii (хоча цей тест, скорiше, свiдчить не про зоровий, а про загальне стомлення органiзму), знижувалися резерви акомодацii на 39%, контрастна чутливiсть на 36%, фузiоннi резерви на 25%. Крiм того, оператори пред'являли психосоматичнi скарги, у них спостерiгалися депресивний невроз i неврастенiя, стан тривожностi, дратiвливостi, що, можливо, порозумiваiться роботою в дiалоговому режимi i переробкою великих масивiв iнформацii, високими вимогами до професiйноi пiдготовки i можливостей функцiонування iхнього органiзму.

Прийом i переробка вiзуальноi iнформацii займають одне з ведучих мiсць у роботi операторiв рiзного профiлю. Вплив на зоровий аналiзатор iнтенсивних робочих навантажень чи екстремальних умов навколишнього середовища може приводити до змiни його функцiонального стану i тим самим впливати на професiйну працездатнiсть i надiйнiсть операторiв. При цьому можуть з'являтися численнi суб'iктивнi й об'iктивнi ознаки стомлення чи дезадаптацii. При дослiдженнi впливу зорового навантаження на зорову працездатнiсть варто враховувати не тiльки стан окремих функцiй, але i ряд ознак, що свiдчать про чи наявнiсть вiдсутностi функцiональноi перебудови в станi всього аналiзатора. Тiльки комплексний розгляд змiн, що вiдбуваються з очима, що утворюють систему, дозволить виявити щирi причини численних зорових астенопiй у користувачiв ВДТ, розробити мiри iхньоi профiлактики й обТСрунтувати вимоги до стану зоровоi системи оператора при проведеннi професiйного добору на операторськi спецiальностi.

Характерною рисою процесу комп'ютеризацii в Украiнi i висока питома вага жiнок репродуктивного вiку i дiвчин-пiдлiткiв серед користувачiв iнформацiйних технологiй, причому в деяких областях науки i виробництва ця цифра досягаi 70%. Установлено, що вже через два роки регулярноi роботи з комп'ютером соматична захворюванiсть жiнок зростаi з 36 % до 80%. Найбiльше часто вiдзначаються захворювання опорно-рухового апарата, органа зору, центральноi, нервовоi i серцево-судинноi систем, шлунково-кишкового тракту. РД вiдомостi про безплiднiсть, не виношуваннi вагiтностi, ускладненнях у плинi вагiтностi i пологiв, патологii плоду в жiнок - користувачiв персональних комп'ютерiв (ПК).

Праця оператора ПК вiдноситься до форм працi з високою нервово-емоцiйною напругою, що може приводити до серйозних невротичних розладiв i навiть психiчних порушень. Крiм того, користувач ПК пiддаiться цiлому спектру фiзичних впливiв: електромагнiтного випромiнювання видимого спектра, низьких, наднизьких i високих частот, статичного електричного i магнiтного полiв. При тривалому перебуваннi за екраном дисплея органiзм користувача пiддаiться надлишковому шкiдливому впливу електромагнiтних хвиль оптичного (синьо-фiолетового) дiапазону, що приводить до зниження вироблення органiзмом наймогутнiшого природного антиоксиданту мелатонина i пiдсилюi вироблення шкiдливого гормону пролактина, що сприяi розвитку патологiчних процесiв, особливо в дiвчинок i дiвчин у перiод полового дозрiвання.

Робота за комп'ютером здатна провокувати загострення вже наявних неврологiчних захворювань. Наприклад, постiйне мерехтiння екрана монiтора викликаi своiрiдний резонанс у клiтках головного мозку, i при схильностi людини до епiлепсii електричнi iмпульси цих резонуючих клiток здатнi поширитися на великi дiлянки мозку i викликати судорожний припадок.

У примiщеннях, де працюють комп'ютери, створюiться визначений мiкроклiмат, що вiдрiзняiться низькою вологiстю, несприятливим аероiонним складом повiтря. У результатi впливу електромагнiтного випромiнювання в повiтрi з'являються шкiдливi для органiзму позитивнi iони, вони попадають при подиху в легенi, потiм зi струмом кровi розносяться по всiх тканинах органiзму i змiнюють електричнi заряди клiток. Це приводить до таких несприятливих зрушень в органiзмi, як зниження iмунiтету, виникненню психологiчних розладiв у видi безсоння, тривоги, дратiвливостi. Електростатичне поле навколо комп'ютера притягаi до себе пиловi частки, при роботi користувачi вдихають курне повiтря, що сушить слизуватi i пiдсилюi прояву алергii. Тому виникаi вiдчуття сухостi в носi, першить у горлi i, навiть у деяких користувачiв, з'являються дерматити у видi червоних плям i висипки на шкiрi. Вiдзначено негативний вплив роботи з ПК iна стан волосся. Вплив електростатичного поля й аероiонiв у комплексi - це подвiйна небезпека, тому, що можливi негативнi реакцii органiзму розвиваються бiльш iнтенсивно i приводять до зниження працездатностi й опiрностi органiзму. Крiм того, пиловi частки мiстять антигени i бактерiальну флору, що може стати причиною розвитку, патологii ЛОР органiв.

комптАЩютер монiтор вплив зiр самопочуття

4. Характеристика комп'ютерноi гри з позицiй офтальмо- i психофiзiологii

В даний час комп'ютернi i вiдеогри одержали велике поширення в усьому свiтi. Комп'ютерна технiка сьогоднi досягла такого рiвня розвитку, що дозволяi програмiстам розробляти дуже реалiстичнi iгри з гарним графiчним i звуковим оформленням. З кожним стрибком розвитку в областi комп'ютерних технологiй росте кiлькiсть людей, яких у народi називають ВлгеймерамиВ» (вiд англiйського ВлgameВ» тАУ гра), основним видом дiяльностi яких i гра на комп'ютерi.

Можливий вплив на людську психiку комп'ютерноi гри враховуiться i використовуiться ще на стадii розробки. Метою будь-якоi гри, в остаточному пiдсумку, i залучення уваги i тАЬзатягуваннятАЭ граючого. Для цього використовуються спецiальнi прийоми i технологii. У теорii iгрових методiв вважаiться важливоi послiдовна стимуляцiя рiзних вiддiлiв мозку з залученням у процес його правоi i лiвоi пiвкуль, що викликаi в граючого визначений стан, аж до загального трансу тАЬнаркотичного ефектутАЭ.

Постiйна залученнiсть гравця в iгрову ситуацiю досягаiться шляхом безупинноi змiни картинки на екранi монiтора, необхiднiстю постiйного активного циклу мiркувань i дiй.

Тому що рiзновидiв комп'ютерних iгор досить багато останнiм часом з'явилося кiлька видiв iхнiх класифiкацiй. Розглянемо деякi з них. Одна з перших класифiкацiй, що дозволяють докладно описати основнi види сучасних комп'ютерних iгор, була запропонована психологом А.Г.Шмельов. Пiзнiше на ii основi була розроблена сучасна класифiкацiя, що враховуi психофiзiологiчний вплив гри на граючого. По ступенi включенстi рiзних психiчних функцiй були видiленi наступнi класи iгор:

-гри, що стимулюють формально-логiчне мислення;

-азартнi iгри, що жадають вiд гравця iнтуiтивного, iррацiонального мислення;

-спортивнi iгри, що апелюють до спритностi i моторностi i вимагають великоi концентрацii уваги;

-вiйськовi iгри й iгри-iдиноборства, що сприяють розвитку емоцiйноi стiйкостi до невдач, наполегливостi в реалiзацii власних цiлей, а також служать як соцiально прийнятний iнструмент розрядки агресивних iмпульсiв;

-гри типу уникати - переслiдування, що поiднуi включенiсть в iгровий процес iнтуiтивного компонента мислення й емоцiйно-чуттiвого сприйняття;

-авантюрнi iгри, що i з психофiзiологiчноi точки зору неоднорiдним класом. У них видiляiться пiдклас iгор типу Влзоровий лабiринтВ», що вимагаi вiд гравця переважно наочно-дiючого мислення i локомоторних навичок; i пiдклас iгор типу Влдiорамний лабiринтВ», що вимагаi абстрактного моделювання вiдсутнiх елементiв зорового поля, що протiкаi з постiйним включенням оперативноi пам'ятi;

- гри тАУ тренажери, iгри керувально тАУ економiчного плану, успiшнiсть оволодiння якими залежить вiд структури професiйноi дiяльностi чи конкретних професiйних навичок граючо

Вместе с этим смотрят:

РЖнформацiйнiсть як фактор ризику. Операцiя "Паганель"

РЖонiзуюче випромiнювання та його вплив на органiзм

Аварii на хiмiчно небезпечних об'iктах

Анализ вредных и опасных факторов на примере деятельности реставраторов произведений Графики Всероссийского художественного научно-реставрационного центра имени академика И.Э. Грабаря

Анализ государственных нормативных требований охраны труда, установленных действующим законодательством