Кабала як релiгiйно-мiстичне вчення iудаiзму
КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
РЖМЕНРЖ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ФРЖЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Контрольна робота
на тему: Кабала як релiгiйнотАУмiстичне вчення iудаiзму
Киiв тАУ 2011
План
Вступ
1. Загальнi вiдомостi про Кабалу
- Мiфи про Кабалу
- Етапи розвитку
2. Склад Кабали
- РЖдея i суть Кабали
- Поняття в Кабалi
3. Кабала як релiгiйно тАУ мiстичне вчення iудаiзму
Висновки
Бiблiографiя
Вступ
Останнiм часом масовий iнтерес до мiстики зрiс. На екранах з'являються рiзнi кiнострiчки про таiмнi знання ("Код Давiнчi"), у всiх на слуху масони, корiннi релiгii народiв поновлюються i практикуються под. гаслом таiмничоi сили предкiв, тощо. Звичайно, iнтерес не оминув i кабалу.
Що таке кабала? Найпоширенiша думка говорить про те, що кабала - це окультизм в юдаiзмi i вона i продуктами народного, традицiйного вiрування iвреiв. Цiкаву думку висловив Андрiй Кураiв сказавши, що кабала - це реакцiя iвреiв на християнство, тобто продукт на противагу християнству. Через присутнiсть так званого "таiмного знання" про всесвiт ii iнодi асоцiюють с гностичними течiями асоцiюючи з мiстикою початку ери. Власники цього знання i називались мудрецями, гностиками, а в юдаiзмi кабалiстами. Ще iснуi думка, що кабала тАУ це синтез традицiйноi вiри iвреiв з вiруваннями язичникiв. Але що насправдi представляю собою це вчення?
Один з учителiв кабали Мiхаель Лайтман сказав: "Кабала - математика почуттiв. Вона бере всю сукупнiсть людських почуттiв та бажань, аналiзуi iх, i до кожного явища, кожного вiдтiнку почуття та осягнення ставить вiдповiдно точну математичну формулу". Кабала тАУ це наука?
В рамках цiii роботи тАУ реферату ми розглянемо основнi моменти повтАЩязанi з кабалою, ii вченням i кругозором. А також, спробуiмо дати визначення кабалi на стiльки, на скiльки це може бути обтАЩiктивно з точки зору фiлософii.
Загальнi вiдомостi про Кабалу
Кабала тАУ з iврейськоi "одержання", "прийняття", "переказ". Основу кабали складають твори Йецира, Багiр, Зоар i писання Арi (рабина РЖцхака Лурiя Ашкеназi, вiдомого пiд iм'ям Арiзаль). РЖсторiя кабали простежуiться з вавилонських часiв, однак закiнчене навчання було сформовано в середнi столiття. На протязi цього часу навколо неi зросло багато мiфiв пояснюючих що вона собою представляi, и спочатку спробуiмо розвiяти помилковi уявлення щодо кабали.
Мiфи про кабалу
Мiф перший каже про те, що кабала i вченням iудаiзму, звтАЩязане з окультним знанням i практикою. "Кабала", як зазначалося вище в перекладi з iвриту означаi "отримання", тобто, набуття особливого знання. З iсторii бачимо, що цi знання передавались вiд вчителя учню, та ще й не кожному а якомусь особливому, який мiг це вчення нести далi передаючи своiм учням. РЖнформацiя була закрита. Саме це i пiдштовхнуло на думку що вона маi окультний характер. Сучасний юдейський фiлософ А. Кушнiр пояснюi скритий характер кабали: "Одна з причин щiльного приховування щодо кабали була побоювання мудрецiв, що ii секрети потраплять до рук людей розумних, але нечистих у своiх намiрах i пристрастях. Вони побоювалися тих непередбачених, руйнiвних наслiдкiв, до яких це може призвести. У цьому сенсi Кабала подiбна до атомноi енергii. Коли цей колосальний енергетичний потенцiал знаходиться пiд контролем, вiн приносить велику користь у виглядi атомних електростанцiй. Але якщо атомна енергiя виходить з-пiд контролю, вона перетворюiться на величезну руйнiвну силу з непередбаченими наслiдками. Так i Кабала".
Мiф другий, що в кабалi iснують ритуальнi дii i обряди. Насправдi подивимось на цей момент з iншоi сторони. Якщо взяти Бiблiю, що можна сказати? Де хто читаi ii i вона i джерелом фiлософських думок, хтось вiруi в неi i приймаi участь в християнському життi церкви. А хтось бере тексти цiii ж самоi Бiблii i використовуi iх в своiх ритуалах i особистих цiлях, якi можна назвати мiстикою. Мiхаель Лейтман зазначив, що нiяких ритуальних дiй, обрядiв i зовнiшнiх механiчних практик кабала в собi не мiстить. Можна зустрiти людину, яка з червоними нитями, з якоюсь картинкою i картами запропонуi вам вивчення кабали, але це не означаi, що це кабалiст, це означаi, що це шарлатан. Адже кабала - це наука. Це природознавство, що вивчаi весь Всесвiт, а не тiльки наш свiт, як iншi науки. ВаПросування можливо тiльки за допомогою бажання виправити своi намiри, а не удосконалити механiчнi дii.
Мiф третiй про те, що Кабала використовуi технiку медитацii i потребуi аскетизму i обмеження в насолодах.
Медитацiя i подiбнi до неi технiки нав'язують людинi певний образ, стиль, тактику мислення i концентрацii. РЖ тим самим вони обмежують його в пошуку нового. Людина повинна зосередитися на чомусь певному, строго обмеженому i вiдключитися вiд свiту. Це зовсiм протилежно кабалi. Згiдно кабалi людина повинна бути тiсно пов'язаний з цим свiтом - працювати, мати сiм'ю, жити життям суспiльства. Починаючи вивчати кабалу, людина продовжуi жити звичайним життям, не обмежуючи себе нi в чому. Адже бажання людини диктують вчинки. Якщо його бажання будуть все бiльше спрямовуватися до вищого, вiдповiдно до цього i вчинки його стануть iншими. За кабалою у насолодi немаi нiчого ганебного. Людина повинна жити, як людина i нiяк не обмежувати себе анти-природними методами.
Це три основних помилкових точок зору про кабалу. Звiсно i ще багато iнших, але не маi сенсу iх розглядати, краще подивитись на те що таке кабала, а не на те чим вона не являiться. Тому звернемось до iсторичних фактiв розвитку кабали i ii основних етапiв формування.
Етапи розвитку
Найбiльш давнiм джерелом Кабали i книга "Сефер Йецира" (iвр. ספר היצירה - "Книга творiння"), написана в XVI-XVII столiттях до н. е. На думку кабалiстiв, автором цiii книги i праотець Авраам. За iншою версiiю, книжка написана в II столiттi н. е. рабi Акiва згiдно iдеям праотця Авраама. Кабалiсти вважають, що Авраам перший в iсторii людства усвiдомив iднiсть всiх iндивiдуумiв i процесiв, опанувавши духовноi технологiiю Кабали. Авраам був першою людиною, що зумiв змiнити свою долю. У Авраама не повинно було бути дiтей вiд його дружини Сари. Однак завдяки величезнiй турботi Авраама про ближнього сталося диво i народився РЖсак.
Але бiльш коректнiше буд вважати першим етапом формування кабали перiод XII-XV столiття нашоi ери. Етап РЖспанськоi Кабали.
Сергiй Аверiнцев вiдносить початок формування кабали першiй книзi Кабали тАУ "Книга Сiяння", або "Зоар", яка була написана в кiнцi XIII столiття i належала скорiш за все Мойсею Лiонському (Моше де Лiон), котрий, однак вирiшив представити ii, як спадщину мудреця талмуду II столiття н.е. Симона бен Йохаi. Ця книга маi характерну форму алегоричного тлумачення бiблiйних текстiв. На цьому етапi вже i вся система Сфирот. Сфирот - це опис структури Божественностi, тобто теософiя. Кабала включаi в себе два основних релiгiйно - фiлософський подання: теософiю i теургiю. Теософия (грец. thеоs - Бог i sорhiа - мудрiсть) це опис структури Божественностi, яке здiйснюiться за допомогою "мови Сфирот".
Другий етап у розвитку кабали звтАЩязане з iмтАЩям РЖсака Лурii (1534-1572) i маi назву Лурiанська кабала. Арi (коротке iмтАЩя Лурii) розробив принципово нову систему вивчення Кабали i викладав ii групi своiх учнiв. Один з них р. Хаiм Вiталь (за допомогою свого сина Шмуеля Виталя) виклав вчення Арi в трактатi Писання Арi (iвр. כתבי ארי). Ця книга стала другим за важливiстю пiсля Книги Зоар.
РЖсторiя каже, що у серединi XVI в Цфатi зiбралися провiднi кабалiсти того часу. Зокрема, там був, наприклад, р. Шломо hа-Левi Алькабец - автор пiснi "Леха, Додi", р. Йосип Каро - автор "Шулхан Арух", а також раби Моше Кордовера, Рамак, який вважався кращим, головним кабалiстом в той час. РЖ ось у цей Цфат, який був епiцентром кабалiстичноi мудростi, приiхав молодий чоловiк з РДгипту - РЖцхак Лурiя. Вiн приiхав, приблизно пiвроку навчався у тих мудрецiв, якi були в Цфатi. Через пiвроку вони всi вирiшили, що вiн повинен бути вчителем, а вони учнями. Усi вони перейшли до нього в учнi i близько пiвтора року вивчали у нього Кабалу. Через пiвтора року вiн помер вiд епiдемii у вiцi 38 рокiв, встигнувши за цей час навчити провiдних кабалiстiв. 3а цi пiвтора року вiн абсолютно змiнив всю Каббалу.
В чому ж iнновацiйнiсть вчення? Мабуть тим, що Лурiя на кабалiстичному рiвнi пояснив процеси трагедii iзраiльського вигнання i звтАЩязав iх з процесом творення Всесвiту. А саме, в центрi лурiанськоi кабали стоiть особлива доктрина "скорочення" всюдисущоi сутностi Бога з цiллю дати мiсце космосу. Однак, сосуди не змогли довго витримувати божественного свiтла i розбиваються. Так пояснювалось руйнування храму старого заповiту, розсiяння iвреiв, а також бiльш новi катастрофи iврейського народу. Необхiдно пiклуватися i щiльно працювати над воззтАЩiднанням розосереджених частинок свiтла божого. Тобто, кабала формувалась на протязi багатьох рокiв, але найбiльш яскравими етапами були два розглянутих. Перший тАУ зiбрав вчення i сформував поняття кабали, другий тАУ показав кабалу через iсторiю, що було кардинально новим поштовхом для ii вивчення, адже до цього випадку вчення кабали зосереджувалось бiль на теоретичному поясненнi свiтобудови на прикладi космосу.
2. Склад Кабали
В рамках цiii роботи ми не зможемо розкрити сутнiсть Кабали цiлому, а тiльки в загальному. Будемо дивитись на основнi речi i цiлi кабали. РД багато поглядiв, i я вирiшив в своiй роботi взяти декiлька, але перш за все "погляди з середини".
РЖдея i суть Кабали
Пiнхас Полонський зазначив, що Кабала розкриваi таiмний змiст Тори, що розглядаiться як глибокого мiстичного коду. З точки зору тих, хто вивчаi Кабалу, причиною всiх проблем людства в цiлому i кожного iндивiдуума зокрема i невiдповiднiсть законам свiтобудови. Метою вивчення Кабали i духовне вдосконалення особистостi, яке дозволить людинi зрозумiти своi призначення в матерiальному i духовному свiтах.
Згiдно Кабалi, душа втiлюiться в матерiальному свiтi до тих пiр поки не "вивчить свiй урок" i не виконаi тiii функцii, для якоi вона була створена. (Вважаiться, що кожна душа маi якусь свою, тiльки iй властиву особливiсть, яку вона i повинна усвiдомити). Коли - за допомогою навчання Кабалi - ця мета досягаiться, душа перестаi втiлюватися. Стан, в якому досягаiться мета кожноi душi, називаiться "Гмар Тикун" (iвр. גמר תיקון) - кiнцеве виправлення. Досягнення цього стану i i мета Кабали.
Аверiнцев пише: "Особливий аспект кабали складаiться с практичноi кабали, яка заснована на вiрi в те, що за допомогою спецiальних ритуалiв, молитов, i внутрiшнiх вольових актiв людина може активно втручатися в божественно тАУ космiчний процес iсторii, тому що кожному "збудженню знизу" (людина) не може не вiдповiсти "збудження зверху" (Бог)". Незважаючи на зауваження про ритуали i мiстичну практику Аверiнцев дуже точно визначив суть тАУ це вплив людиною на верхнi свiти, тобто все те, що не входить в матерiальну субстанцiю. Можна сказати, що завдання кабали навчити людину адекватно вiдноситись до своii нематерiальноi субстанцii.
Згiдно Талмуду, в Торi i чотири рiвня розумiння, якi називаються: "ПаРДеС" (букв. "Сад"). Це поняття i абревiатурою:
"Пшат" - просте, безпосереднi розумiння тексту;
"Ремез" - букв. "Натяк";
"Драш" - тлумачення;
"СОД" - таiмниця.
РЖудаiзм розглядаi Кабалу як четвертий, найбiльш глибокий рiвень розумiння Тори. Ашер каже, що "кабала - це мудрiсть, що розкриваi секрети реальностi Творця, створення свiту, внутрiшнього рiвня розумiння Тори". Тобто, це вже четвертий рiвень поняття Тори.
Ми розумiiмо, що з фiлософськоi точки зору, або навiть з точки зору науки iнформацiя про кабалу з субтАЩiктивних джерел (iудеi, кабалiстик i т.д.) не вважаiться обтАЩiктивною, або науковою. Але, з iншоi сторони пропонуiться подивитись на кабалу не в звичному ракурсi, що це ритуальна книга, а бiльш в фiлософському, що кабала тАУ це фiлософiя, i як фiлософiю Аристотеля можна застосовувати в ритуальнiй практицi, так i фiлософiю Арiзаля можливо так використовувати (що i робилося на протязi iсторii). Тобто, я вважаю, що кабала тАУ це своiрiдна фiлософiя. Перейдемо спочатку до розгляду деяких понять в Кабалi, а вже потiм будемо робити висновки.
Поняття в Кабалi
Як i в кожнiй фiлософськiй системi, в кабалi i своi поняття.
"Ейн соф" - Сам по Собi Бог - абсолютна Сутнiсть, перебуваi за межами будь-якого умоглядного або навiть екстатичного осягнення. Для того, щоб виразити цей непiзнаванi аспект Божества, раннi кабалiсти Провансу та РЖспанii ввели поняття Ейн-Соф ( "Нескiнченний"). Це вираз неможливо простежити в перекладi латинських або арабських фiлософських термiнiв. Скорiше, воно i iпостатизацiею (hypostatization), яка, в контекстi, що розглядаi нескiнченнiсть Бога чи Його думки, яка "тягнеться без кiнця".
"Цiмцум" - Саме чiтке визначення Цiмцум можна знайти в працях раби РЖцхака Лурii (1534-1572), "Ец Хаiм" ( "Дерево Життя") описуi цей процес наступним чином: Перед тим, як були створенi всi речi Божественне Свiтло було простим, i воно заповнювало все буття. Не було нiякоi порожнеч. Коли Його Воля вирiшила створити всi всесвiти, Вiн стиснув це Свiтло з усiх сторiн залишивши вiльне мiсце. Цей простiр був абсолютно круглим. Пiсля того, як сталося це стиснення виникло мiсце, в якому можна було створити все, що iснуi. Потiм Вiн вiддав нитки нескiнченного Свiтла i заповнив iм цю порожнечу. Саме завдяки цьому променю Нескiнченний Свiтло спустилося вниз". Згiдно з ученням Лурii, слiдом за цiмцум вiдбувся процес божественноi еманацii.
"Хаацала" (iвр. האצלה) - натхнення, еманацiя. Кабала, швидше за все, отримала це поняття з грецькоi фiлософii. Кабалiсти бачать духовний свiт як ряд ступенiв, "пластiв", через якi проходить "свiтло" (духовнiсть) вiд Всевишнього. Чим нижче знаходиться ступiнь, тим менше духовного "свiтла", натхнення, отримуi душа, так як "свiтло" слабшаi, проходячи через пласти.
Будова свiтiв
Мiж Всевишнiм i душею на початку ii духовного розвитку роздiляють чотири "духовних свiти":
Олам ХаАцiлут (עולם האצילות) - свiт благородства
Олам Хабра (עולם הבריאה) - свiт створення
Олам ХаЙецiра (עולם היצירה) - свiт створення, свiт ангелiв
Олам Хаас (עולם העשיה) - свiт дii
Кожен з цих свiтiв роздiлений на пласти, званi Сефiрот.
"Сефiрот" - схема будови Сефiрот (ספירות) - в однинi "сфiра" (ספירה), вперше термiн був використаний у Сефер Йецира. Кожен з духовних свiтiв, як вважають кабалiсти, роздiлений на десять ступенiв, якi i називаються "сфiрот". Походження слова "сфiра" ясно не до кiнця: деякi вважають, що воно походить вiд слова Сапiр (ספיר Сапфiр) - коштовний камiнь переливаiться - iншi ж вважають, що слово утворено вiд кореня З-ф-р (ספר - книга, розповiдь). Деякi стверджують, що походження - слово "сфера", iншi - що слово Сiтрi (סיפרה - цифра).
"Душа" - Кабала говорить, що джерелом душi i Всевишнiй, що вона безсмертна i перероджуiться до тих пiр, поки не пiднiметься через всi духовнi ступенi до самого джерела "свiтла" - Всевишнього.
"Тора"- Книга Зогар стверджуi, що Тора була створена до свiту, i що вона була "iнструкцiiю" з його створення. Виходячи з цього, Кабала говорить, що книга Тори мiстить всю iнформацiю про наш всесвiт, деякi кабалiсти шукають "прихованi коди", якi допоможуть iм зрозумiти будову свiту.
Це основнi поняття, якi i в Кабалi i нарештi давайте узагальнимо все сказане.
3. Кабала як релiгiйнотАУмiстичне вчення iудаiзму
Спочатку хотiлось би зробити визначення термiну "мiстичне вчення", а взагалi слову "мiстика".
Мiстика (вiд грец. μυστικος тАФ "прихований", "таiмний") - надприроднi явища i духовна практика, спрямованi на зв'язок iз потойбiчним свiтом i надприродними силами. Якщо цiллю мiстичноi практики i безпосереднiй зв'язок (iднання) з Богом i божественними силами, тодi говорять про релiгiйну мiстику. Окультизм, ворожiння i тому подiбне вiдносять до нерелiгiйноi мiстики. Мiстика тАУ це релiгiйна практика яка маi за цiль переживання в екстазi.
Однозначноi вiдповiдi на питання, чи i кабала релiгiйно тАУ мiстичним вченням, дати неможливо. Тобто це залежить вiд вiдношення до неi. Наприклад, i вчення на базi кабали, яке маi назву "Хасидизм" i яке з впевненiстю можемо назвати мiстичним, адже воно базуiться на мiстичнiй практицi, яка нiбито виходить з кабали. Поряд з цим прикладом хотiлось би взяти вiдомого кабалiста Рава Кука (1865 тАУ 1935). Кабала, в уявленнi р. Кука, i "Дiалог Бога з iврейським народом". Вiн розглядаi iврейський народ як iдиний органiзм (i застосовуi понятiйний апарат Кабали для розумiння динамiки соцiальних процесiв всерединi народу, тобто даi "соцiологiчну проекцiю Кабали"). Разом з тим, р. Кук розглядаi людей не як "початково порожнi судини, що не мають власного змiсту i наповненi тiльки тим свiтлом, що вони сприйняли зверху", - але пiдкреслюi особистiсний характер кожного, його неповторне "Я", "Я iндивiдуума" i "Я народу". Вiдповiдно до цього пiдходу, лише реалiзуючи творчий потенцiал свого "Я", людина i народ знаходять сенс свого життя.
Тобто, ми бачимо два застосування вчення кабали всерединi iудаiзму. З однiii сторони мiстична течiя хасидизму, з iншоi тАУ фiлософське сприйняття i проекцiя на суспiльно-полiтичне життя.
Висновки
Отже, Кабала безсумнiвно великий труд i квiнтесенцiя вихiдна з вчення iудаiзму. На сьогоднi, бiльш обтАЩiктивно буде вважати, що це фiлософський трактат на тему свiтобудови.
На даний момент кожен хто захоче може прочитати кабалу i може ii вивчати, що даi пiдставу не вважати цей документ за таiмне знання, а сказати можна навiть бiльше, це напроти знання, як здобуття людства яке може рiвнятися з iншими здобутками такими як фiлософськи труди, художнiй та музикальний спадок, iнше. Щодо мiстичностi ми вже показали вище, що дивлячись з якоi сторони подивитись, якщо бути обтАЩiктивними, то i з творiв Шевченко можливо зробити мiстику. Питання використання матерiалу.
Для людини релiгiйноi кабала звiсно стаi частиною його мiстичного шляху до Бога. В iудаiзмi кабала виступаi як мiстичне, так i не мiстичне вчення, дивлячись який перiод i якi люди в цей процес включенi. Висновок один: Кабала тАУ це особливий фiлософський погляд на свiт.
кабала фiлософський медитацiя аскетизм
Бiблiографiя
1. Сергей Аверинцев. Собрание сочинений. София тАУ Логос. Словарь. К.: 2006
2. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. М. 1991
3. Пинхас Полонский. Философия р. Кука: религиозный сионизм и модернизация в ортодоксальном иудаизм., И.: 2003
4. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. тАУ М., 1983
5. В.Г. Кремень, В.В. РЖльiн "Фiлософiя. Мислителi, iдеi, концепцii", К:2005
6. Иудаизм и евреи. http://toldot.ru/tags/kabbalah/
7. Маханаим, Еврейский культурно - религиозный центр. http://" onclick="return false">
Вместе с этим смотрят:
"Одесский миф" как миф: (Ранние годы "одесского мифа")
РЖудаiзм як нацiональна релiгiя iвреiв
Анализ и сравнение существующих представлений об исповеди в различных конфессиях
Антихрист и время его пришествия
Арганiзацыя Беларускай АСЮтакефальнай ПраваслаСЮнай Царквы