Проблема споживання людством благ цивiлiзацii

Неможливiсть рiвноправностi в споживаннi людьми благ цивiлiзацii

У будь-якому суспiльствi праця бiльшостi людей оцiнюiться низько, роблячи недоступними для них багато благ цивiлiзацii або доступними не повною мiрою. Однак, завжди iснують верстви населення або класи, представники яких мають законну можливiсть необмеженого збагачення. Незалежно вiд джерела iхнього збагачення в конкретному суспiльствi (торгiвля, використання працi iнших людей та iнше.), права цих класiв захищенi законом набагато краще, нiж права бiльшостi людей. Цi класи i правлячими, на них опираiться державна влада, у них у руках зосередженi виробництво й розподiл благ.

Для того, щоб задовольнити потреби всiх повною мiрою, необхiдно, щоб трудомiсткiсть, а отже, собiвартiсть усього комплексу благ вiдповiдала середньорiчнiй зарплатi людей. Доходи родини або окремоi людини за iнтервал часу в 1-2 року повиннi вiдповiдати iхнiй потребам у товарах i послугах за той же промiжок часу. Тiльки в цьому випадку людина зможе задовольнити крiм повсякденних побутових потреб ще й потреби в дорогих товарах i послугах, зiбравши для цього засобу. (Промiжок часу в 1-2 року обраний тому, що бiльше тривале нагромадження засобiв недоцiльно. Розвиток науки, технiки й технологii сприяi швидкiй якiснiй змiнi товарiв i послуг, у результатi чого бажана рiч або послуга морально застарii, у той час як якiсно нова рiч або послуга буде коштувати дорожче застарiлоi й вимагати нових нагромаджень).

Вартiсть необхiдних товарiв i послуг (iжа, одяг, комунальнi послуги, проiзд до мiсця роботи й iн.) повинна бути менше середньоi заробiтноi плати. У цьому випадку в людини з'явиться можливiсть накопичувати засоби для iнших благ, що не i необхiдними, але дозволяi людинi почувати себе комфортно й одержувати можливi задоволення. Однак деякi бiльше дорогi товари й послуги недоступнi для середньо забезпеченоi людини. Можливiсть такоi людини в споживаннi благ безпосередньо залежать вiд собiвартостi товарiв i послуг. Блага, заснованi на останнiх досягненнях науки, технiки й культури, будуть недоступнi бiльшостi доти, поки iхня трудомiсткiсть i собiвартiсть не стануть вiдповiдати купiвельнiй спроможностi середньоi людини. Така вiдповiднiсть можливо у випадку рiвномiрного розвитку всiх видiв людськоi дiяльностi, коли доходи людей практично не залежать вiд роду iхньоi дiяльностi. Або в тому випадку, коли собiвартiсть товарiв i послуг значно знижуiться завдяки застосуванню нових технологiй у масовому виробництвi, при цьому купiвельна спроможнiсть людей буде зростати не за рахунок збiльшення iхньоi заробiтноi плати, а за рахунок зменшення вартостi благ. Однак, деякi блага, що мають бiльшу трудомiсткiсть виготовлення й високi енерговитрати незначно змiнять свою собiвартiсть, тому не будуть доступнi бiльшостi людей. Об'iднання процесiв зниження собiвартостi благ i рiст заробiтноi плати спостерiгаiться в розвинених краiнах, разом з тим, деякi блага не доступнi широким верствам населення. Це вiдбуваiться тому, що який-небудь трудомiсткий у виготовленнi вид товару застарiваi ранiше, нiж стаi масово доступним. Його мiсце займаi товар, що виконуi практично тiii ж функцii й маi подiбнi якостi, але завдяки застосуванню нових матерiалiв, технологiй i принципiв, що i бiльше високоi якостi. При цьому рiзниця у вартостi морально застарiлого товару й товару, виконаного на якiсно новому технiчному й споживчому рiвнi, незначна. Продовження випуску й доведення до масового виробництва морально застарiлих товарiв економiчно невиправдано. Тому багато товарiв i послуги залишаться недоступними для бiльшостi людей через iхню високу собiвартiсть i тому обмеженостi випуску.

Держава, у принципi, може встановити цiну якому-небудь товару нижче його собiвартостi, тим самим створюючи видимiсть його доступностi для широких верств населення. Товар стаi дефiцитним i не доступним для покупця по встановленоi державою цiнi. Такий метод цiноутворення приведе до спекуляцii й нетрудових доходiв. Однак, незважаючи на своi недолiки, вiн знайшов широке застосування в краiнах соцiалiзму.

На жаль, нi економiчнi, нi технiчнi, нi волюнтаристичнi методи не вирiшують проблему нерiвностi в споживаннi людьми благ цивiлiзацii. Завжди будуть iснувати блага, доступнi повною мiрою лише певним групам i класам, що перебувають у меншостях.

Здатностi людини не визначають рiвня ii доходiв

благо цивiлiзацiя товар послуга

Людей, зайнятих у виробництвi, можна умовно роздiлити на двi категорii: на тi, хто безпосередньо бере участь у створеннi товарiв i послуг i тих, хто в цьому бере участь опосередковано. До першоi категорii ставляться робiтники, дрiбнi службовцi й iнтелiгенцiя. До другоi категорii ставляться великi керiвники й власники капiталу. Доходи перших обмеженi заробiтною платою. Великi керiвники мають обмеженi доходи, однак, iхня зарплата перевищуi зарплату робiтникiв, дрiбних службовцiв, iнтелiгенцii в багато разiв. Можливостi в споживаннi товарiв i послуг у власникiв капiталу незрiвнянно вище, нiж у тих, хто безпосередньо бере участь у iхньому створеннi. Великi керiвники по можливостях споживання благ перебувають мiж творцями товарiв i послуг i власникiв капiталу.

Таким чином, приналежнiсть людини до класу виробника благ або до класу власникiв капiталу визначаi ii споживчi можливостi. РЖндивiдуальнi якостi й здатностi, властивiй людинi, практично не впливають на його добробут. Так двоi робiтникiв, що мають рiзну квалiфiкацiю, мають незначну рiзницю в зарплатi. У той же час, двоi власникiв капiталу, що володiють рiзними здатностями в бiзнесi, можуть мати значну рiзницю в доходах. Однак, обоi вони мають доходи, сильно перевищуючi доходи робiтникiв, службовцiв i iнтелiгенцii. Зосередивши у своiх руках засобу виробництва й фiнанси, власники капiталу i опорою держави й закону, що закрiплюi, гарантуючого й захищаi iхнi права.

Проголошуючи iснування рiвних прав у суспiльствi, капiталiсти захищають своi iнтереси. Людинi, що належить до класу виробникiв благ, неможливо, не порушивши закону, стати власником капiталу. Власники капiталу iнодi надають можливiсть розбагатiти окремим представникам iншого класу, переслiдуючи при цьому своi мети. (Наприклад, з метою заробити бiльшi грошi, заплатити людинi незначну частину заробленого, але ця частина може перевищувати в багато разiв дохiд середньоi людини). Так люди "з вулицi " , що володiють певними якостями, можуть по випадковостi зробити кар'iру в шоубiзнесi, бути запрошенi знiматися в кiно, рекламi. При вдалому збiгу обставин вони можуть увiйти до числа власникiв капiталу. Сподiваючись на щасливу випадковiсть, люди слабко усвiдомлюють свою приреченiсть на приналежнiсть до класу з обмеженими споживчими можливостями, i тому не вживають зусиль, щоб змiнити свою долю. Таким чином, нерiвнiсть людей у можливостях споживання благ криiться не в розходженнi людських здатностей i якостей, а в самому суспiльствi як системi створення благ i задоволення потреб людини в цих благах.

Суспiльство характеризують можливостi виробництва товарiв i послуг, якi визначаються рiвнем розвитку продуктивних сил i виробничих вiдносин. Розвиток продуктивних сил i виробничих вiдносин складним образом впливаi на прирiст населення, що i одним з найважливiших стимулiв розвитку суспiльства - вiн спричиняi необхiднiсть пiдвищення продуктивностi працi. Рiст продуктивностi працi приводить до пiдвищення добробуту суспiльства i як наслiдок, до зменшення нерiвностi людей у споживаннi благ, що, у свою чергу, приводить до росту чисельностi населення, визначаючи тим самим необхiднiсть надалi пiдвищеннi продуктивностi працi. Рiст чисельностi населення Землi визначаiться, з одного боку, станом виробництва товарiв i послуг краiн миру, тобто життiвим рiвнем громадян цих краiн. З iншого боку - запасами й вартiстю видобутку й використання природних ресурсiв.

Проблема перенаселеностi

Завжди перед людством стояла проблема перенаселеностi. Вона полягаi в перевищеннi чисельностi населення над можливостями суспiльства в створеннi товарiв i послуг, необхiдних для задоволення потреб населення. Стан продуктивних сил i виробничих вiдносин визначаi добробут суспiльства, що у рiзнi iсторичнi перiоди визначало прирiст населення, завжди пропорцiйний росту добробуту цього суспiльства.

Зародження капiталiстичних вiдносин сприяло значному пiдвищенню рiвня життя населення в порiвняннi з рiвнем життя при феодалiзмi, що привело до бурхливого росту населення в краiнах капiталiзму, що зароджуiться. Вступ деяких краiн капiталiзму в стадiю державного й свiтового iмперiалiзму внесло своi корективи в рiст населення цих краiн. Капiталiзм у краiнах свiтового iмперiалiзму створив настiльки високий рiвень статку, при якому стали можливими й необхiдними для подальшого розвитку суспiльства рiвнi права й рiвнi можливостi людей, економiчна незалежнiсть жiнки. Рiвнi права й рiвнi можливостi, вiдсутнiсть расовоi дискримiнацii, рiвноправнiсть жiнки й чоловiки, економiчна незалежнiсть дiтей вiд батькiв дозволяють максимально використовувати потенцiал кожного члена суспiльства через розвиток його здатностей i навичок завдяки рiвним правам в одержаннi утворення, у виборi роду дiяльностi. Дозволивши людинi самостiйно забезпечувати себе благами, суспiльство тим самим, з одного боку, сприяi розвитку iндивiдуальностi людини, з iншого боку - скасовуi стiйкi зв'язки мiж членами суспiльства, робить людей бiльше керованими. Робота людини за контрактом дозволяi максимально використовувати його здатностi в тiй мерi, наскiльки це необхiдно роботодавцевi. Одержуючи плату за виконання певноi роботи, людина байдужна до проблем роботодавця й пiдприiмства. Вiн не прив'язаний до якоi-небудь спiльностi людей, до колективу, завжди вибираючи таку роботу, де бiльше платять, у межах своii спецiальностi.

Однак, значне пiдвищення рiвня добробуту суспiльства не спричинило значного росту населення розвинених капiталiстичних краiн. Навпаки, у деяких з найбiльш розвинених краiн РДвропи спостерiгаiться зниження чисельностi населення. Це пов'язане з рядом об'iктивних причин, якi можна роздiлити на економiчнi, соцiальнi й природнi. Економiчними причинами i: можливiсть людини самостiйно забезпечити себе благами i як наслiдок, матерiальна незалежнiсть жiнки, рано наступаюча часткова або повна матерiальна незалежнiсть дiтей вiд батькiв, а також незалежнiсть старих вiд своiх дiтей. Економiчнi причини викликають соцiальнi причини зниження росту населення при росту добробуту суспiльства.

Жiнка в домонополiстичний перiод розвитку капiталiзму не мала рiвних прав iз чоловiком, була змушена рано одружуватися й заводити родину. Однак, у цей час у розвинених краiнах спостерiгаiться тенденцiя до росту числа пiзнiх шлюбiв з розрахунку, а також збiльшення кiлькостi людей обох пiдлог, що не бажають обтяжувати себе родиною й дiтьми, росте число бездiтних родин. Стали можливi одностатевi шлюби. Бiльша дружна родина, дiти як помiчники по господарству й бiзнесу й продовжувачi справ своiх батькiв у будь-який iсторичний перiод були основою для виживання. У цей час вони втратили цю функцiю. Внаслiдок матерiальноi незалежностi кожноi людини вiдпала необхiднiсть у родинi й дiтях. Родина й дiти стають тягарем, що заважаi розвитку iндивiдуальностi людини, що обтяжуi непотрiбними для його розвитку довгостроковими зв'язками. Дружнi й родиннi зв'язки вiдмирають у капiталiстичному суспiльствi, оскiльки обмежують волю й незалежнiсть людини, заважають його розвитку й самореалiзацii. Дiти, рано одержують матерiальну незалежнiсть вiд батькiв втрачають необхiднiсть в останнi. Батьки стають не потрiбнi для подальшого життя й розвитку своiх дiтей. Дiти йдуть вiд батькiв i влаштовують своi життя самостiйно. Батьки, у свою чергу, не маючи життiвоi необхiдностi в проживаннi зi своiми дiтьми, не тiльки не перешкоджають вiдходу дiтей з родини, але й усiляко цьому сприяють. Може бути, iнодi вони будуть ради бачити рядом своiх дiтей, але тiльки не щодня.

Одержавши можливiсть бути матерiально незалежним, самостiйно забезпечувати себе всiма необхiдними для нього благами, людина втратив необхiднiсть в утвореннi стiйких зв'язкiв з iншими людьми, тим самим, звiвши своi "Я" у вищу цiннiсть. Це дозволило йому зосередити своi зусилля на розвитку своiх здатностей i потреб, зробивши метою свого життя споживання благ i одержання задоволень. Такi досягнення цивiлiзацii, як протизаплiднi засоби, аборти дозволили людинi одержувати сексуальнi задоволення в необмеженiй кiлькостi без ризику одержати "незручностi" як вагiтнiсть i дiтей. Сексуальна воля не обмежуi людину на одному партнерi, дозволяючи йому розмаiтiсть i розвиток сексуальних задоволень. Це також з'явилося однiii iз причин руйнування родини. Капiталiстичне суспiльство звело любов i секс iз головного задоволення в одне з багатьох не менш сильних задоволень таких, як влада, зручностi, комфорт, пищачи, спиртне, наркотики. Розвиток технiки дозволило замiнити сексуального партнера як джерело сексуального задоволення технiчними засобами. Росте число жiнок, що бажають виховувати дитину без чоловiка, оскiльки це стало для них економiчно можливим i не суперечить суспiльнiй моралi.

Вiдсутнiсть стiйких зв'язкiв мiж людьми, що i наслiдком iхньоi матерiальноi незалежностi, а також орiiнтацii на споживання благ i задоволень, привело до зменшення чисельностi населення розвинених краiн.

Природними причинами, що впливають на зменшення чисельностi населення розвинених краiн, i: скорочення запасiв природних ресурсiв (нафти, газу, вугiлля), зменшення родючостi ТСрунтiв, змiна клiмату, вичерпання рибного басейну. Оскiльки людство йде по шляху створення й споживання благ, те економiчнi, соцiальнi й природнi фактори, що роблять вплив на зниження чисельностi населення, приведуть до пiдвищення життiвого рiвня людей при зниженнi iхньоi чисельностi. Вiдбудеться це тому, що подальше збiльшення кiлькостi товарiв i послуг при росту iхньоi якостi буде обмежено запасами природних ресурсiв i вартiстю iхнього видобутку. Тому якiсть товарiв i послуг буде рости при зменшеннi iхньоi кiлькостi. Рiст добробуту людей у цих умовах буде можливий тiльки у випадку зменшення чисельностi населення, що вiдбудеться поступово й закономiрно за розглянутими вище причинами.

Людство не маi сил протистояти зменшенню чисельностi населення в майбутньому, оскiльки людина, втративши довгостроковi, стiйкi зв'язки з iншими людьми, залишився без батькiвщини, родини й дiтей, друзiв, став слухняним рабом суспiльства як системи задоволення його потреб. У контекстi розвитку природи зменшення чисельностi населення розглядаiться як перехiд кiлькостi в якiсть. Новою якiстю i наближення здатностей i якостей людини до машини, а також створення штучного iнтелекту й автономноi вiд людини технiки, керованоi штучним iнтелектом.

Жити у свiтi з миром

Законодавство й суспiльний устрiй вiдбивають у собi стан продуктивних сил i виробничих вiдносин у суспiльствi. Краiни з бiльше високим рiвнем розвиток продуктивних сил i виробничих вiдносин, як вiдзначалося вище, мають бiльше високий життiвий рiвень, менша нерiвнiсть прав i можливостей громадян у порiвняннi з iншими краiнами. Державнi рiшення, не пiдкрiпленi економiчними умовами до iхнього здiйснення, будуть або не виконанi, або принесуть шкоду. Тому кожне полiтичне, економiчне або юридичне рiшення повинне задовго до свого народження мати економiчнi передумови й необхiднiсть своii появи. Суспiльство як система задоволення потреб не в змозi задовольнити потреби людей рiвною мiрою й не ставить перед собою таких цiлей. Благами, створюваними суспiльством, повною мiрою користуються лише представники правлячих меншостей, що для збереження такого положення справ у суспiльствi опираiться на державу як особливу публiчну владу.

Суспiльство припускаi для кожноi людини роль елемента-функцii в системi задоволення потреб людей. Число таких елементiв-функцiй обмежене й формуiться з урахуванням потреби в них системи. Отже, права й можливостi людини визначенi станом продуктивних сил i виробничих вiдносин у суспiльствi. Мiсце людини в суспiльствi визначено його роллю елемента - функцii в системi задоволення потреб. Спроба людини вiдшукати собi власну роль, не сумiсну з жодною з ролей у системi задоволення потреб, загрожуi йому небезпекою бути виключеним iз системи задоволення потреб i втратитися можливостi споживання ii благ. Спроба людини, групи людей, класу, що не ставляться до правлячих меншостей, законним шляхом розширити своi права й можливостi без удосконалення продуктивних сил i виробничих вiдносин приречена на поразку. Тому вiдношення людини до свого мiсця в суспiльствi, до суспiльного устрою й законодавства повинне бути як д саме себе що розумii й закономiрному. Людина повинен пiдтримувати тi полiтичнi рухи й органiзацii, якi у своiх дiях, спрямованих на перебудову суспiльства, ТСрунтуються на економiчних факторах, а не на полiтичних, нацiоналiстичних, волюнтаристичних.

Розумiння людиною суспiльного устрою, закономiрноi неможливостi рiвностi в правах, можливостях, що i наслiдком бiологiчноi й соцiальноi природи людини, дозволить йому розумно використовувати у своiх особистих цiлях i iнтересах суспiльство як систему задоволення потреб, а також своi права, законодавство, не втрачаючи сил на марну боротьбу за права й можливостi, не забезпеченi економiчними можливостям суспiльства. Громадяни малорозвинених краiн можуть помiняти мiсце проживання на краiну з бiльше високим життiвим рiвнем, тим самим розширивши своi права й можливостi до рiвня розвитий краiни, певного розвитком ii продуктивних сил i виробничих вiдносин. У громадян розвинених краiн такоi можливостi немаi. Для них iдиною можливiстю полiпшити своi життя i шлях науково-технiчного прогресу, що, однак, не позбавить людей вiд нерiвностi в споживаннi благ цивiлiзацii.

Розглядаючи людство як етап розвитку природи, а окрему людину як представник людства, що вносить свiй внесок у розвиток природи, можна зробити висновок про безглуздiсть усякоi якiсноi оцiнки однiii людини iншим. Кожна людина, незалежно вiд його ролi в суспiльствi, його розумових здатностей i iнших якостей, рiвною мiрою важливий для розвитку природи. Споживаючи блага цивiлiзацii, вiн тим самим сприяi розвитку людства через розвиток потреб i iхнi задоволення. Емоцiйна оцiнка людини людиною, оцiнка його фiзичних, iнтелектуальних, моральних, моральних якостей з позицii розвитку природи безглузда, вона вiдволiкаi людину вiд реальноi дiйсностi, у якiй якостi людей повиннi оцiнюватися тверезо, без емоцiй. Така оцiнка повинна бути спрямована на з'ясування можливостей дiлового конструктивного спiлкування й взаiмодii з метою одержання як особистоi, так i взаiмноi вигоди. Участь емоцiй у цiй оцiнцi заважаi досягненню позитивних результатiв, установлюi мiж людьми уявлюванi, ефемернi перешкоди, не дозволяючи iм установлювати й зберiгати вiдносини один з одним з метою задоволення своiх потреб. Емоцiйна оцiнка вiднiмаi в людини масу енергii, яку можна використовувати з користю. Невiдповiднiсть подань людини про якостi iншоi людини приводить до розчарування, стражданню, ненавистi, робить людини нещасним, у випадку, якщо ця невiдповiднiсть сприймаiться емоцiйно. Якщо в оцiнцi людини людиною були вiдсутнi почуття, оцiнка проходила конструктивно, то замiсть негативних емоцiй, що виникають вiд невiдповiдностi людини iдеалам iншоi людини, виникають логiчнi висновки про можливiсть або неможливiсть подальших взаiмовигiдних вiдносин, про iхнi обмеження або розширення.

Уникання емоцiйноi оцiнки людини, порiвняння своiх подань i iдеалiв, норм моралi й моральностi з його iдеалами, поданнями й нормами, пошук точок дотику дозволяi в будь-якiй людинi на тлi його недолiкiв побачити тi достоiнства, якi були б непомiтнi й не значимi при емоцiйнiй оцiнцi. При такому пiдходi люди стають бiльше терпимi до недолiкiв iнших людей. Навпаки, вони можуть знайти в iншiй людинi тi якостi, якi вони цiнують, якi iм вигiднi. Це сприяi руйнуванню умовних границь мiж людьми, iхньому зближенню на основi точок дотику, бiльше сильна й тiсному чим емоцiйна близькiсть, а також установленню стiйких взаiмовигiдних зв'язкiв, простотi зближення й спiлкування, об'iднанню в iм'я загальних цiлей.

Виключення емоцiй при оцiнцi людиною подiй, що вiдбуваються в навколишньому його свiтi, дозволяi людинi почувати себе спокiйнiше, уникати стресiв. Виключенi з повсякденних дiлових вiдносинах негативнi емоцii в цьому випадку трансформуються в позитивнi емоцii, дозволяючи людинi одержувати бiльше задоволення вiд життя й частiше випробовувати стан щастя. Для того, щоб виключити емоцii при оцiнцi людей i подiй, необхiдно розвивати мислення. Розвиток мислення дозволяi конструктивно, розумно оцiнювати людей i подii, сприяi встановленню вiдносин i зв'язкiв за допомогою розуму, а не почуттiв.

Логiчна побудова, модель, що передбачаi спосiб задоволення потреби людиною, що складаiться з логiчно зв'язаних дiй i вiдчуттiв, виконання яких залежить безпосередньо вiд людини, дозволяi виконати задумане в точностi за планом, випробувавши при цьому щастi. Якщо замiсть логiчно зв'язаних дiй i вiдчуттiв людина представляi задоволення якоi-небудь зi своiх потреб у формi емоцiй, то таке подання потреби складно реалiзовано на практицi, що знижуi шанси випробувати щастя людинi з емоцiйно-почуттiвою оцiнкою навколишнього свiту. У випадку пiдсвiдомоi потреби людини в чому-небудь логiчна побудова, що передбачаi задоволення потреби, вiдсутнiй. Тому людина випробовуi вiдчуття щастя, уникаючи зiставлення бажаного з дiйсним.

Розвиваючи розум, людина одержуi контроль над своiми негативними емоцiями. Це даi можливiсть йому, використовуючи iснуюче законодавство й суспiльний устрiй, зайняти своi мiсце в суспiльствi. Розум дозволяi людинi знайти пiдходящу для себе роль, використовувати суспiльство у своiх особистих цiлях, вступати з людьми в розумнi, вигiднi вiдносини з метою задоволення своiх потреб. Дозволяi формувати своi потреби у виглядi, легко здiйсненному для iхнього задоволення на практицi. Людина почуваi себе вiльно й комфортно в суспiльствi, одержуi вiд життя задоволення й випробовуi щастя, нiкого й нiщо, нi в чому не винячи й не чекаючи кращих часiв. Розумiючи щирi мету й сенс життя й маючи вiдповiдне iм свiтогляд, людина може ставити перед собою реальнi завдання, що дозволяi йому жити реальним життям у реальному свiтi, правильно будувати взаiмини з людьми, бути щасливим тут i зараз.

Лiтература

1. Бубер М. Проблеми людини. - К., 1999

2. Парсонс Т. Про структуру соцiальноi дii. - К., 2000

3. Фромм Е. Анатомiя людськоi деструктивностi. - К.,2004

4. Шадриков В.Д. Походження особистостi. - К., 1999

5. Фролов РЖ. Про людину й гуманiзм: роботи рiзних рокiв. - К., 1989

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

"Технiка тiла" Марсель Мосс

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii